Методи інтерактивного навчання латинської мови у медичних ВНЗ

— надання можливості студентам самостійно осмислювати значення одержаних знань для використання їх на практиці [12, с. 27].

Власний досвід викладання латини студентам-медикам дозволяє говорити про доцільність використання на практичних заняттях таких методів навчання і контролю знань: роботу в парах та групах з елементами гри, «мозковий штурм», «мереживна пила», інтерактивні комп'ютерні технології (мультимедійна візуалізація навчального матеріалу, комп'ютерне тестування), виконання міні-проектів тощо. При цьому реалізуються різні форми інтерактивності: викладач -- студент, студент -- студент, студент -- комп'ютер. Розглянемо детальніше конкретні приклади використання педагогічних інновацій на практичному занятті з латинської мови.

Метод «мозкового штурму» передбачає висування творчих ідей у процесі розв'язування наукової чи технічної проблеми, що стимулює критичне і творче мислення [13, с. 56]. Ця навчальна техніка ефективна в застосуванні для вивчення тем «Рецепт», «Виписування рецептів на тверді, рідкі та м'які форми ліків». Студентам пропонується виконати так звані рецептурні задачі, а саме виписати рецепт на основі заданої умови, яка містить мінімум інформації про склад лікарського засобу. Всі учасники навчального процесу активно висувають ідеї щодо способу оформлення відповідного рецепту, вибору можливих додаткових речовин у складі засобу, розрахунку їх кількості, використання тих чи інших рецептурних виразів. Всі пропозиції фіксуються, після чого відбувається їх колективне обговорення та вибір найбільш оптимального способу виписування рецепту, який можна використовувати на практиці.

Достатньо дієвим методом є навчальна гра в малих групах (4-5 студентів). Всі групи студентів отримують одинакові завдання, наприклад набір тематично пов'язаних анатомічних термінів-іменників, які потрібно самостійно доповнити можливими прикметниками і утворити якомога більше дво-, три- та багатослівних термінів з різними типами означень. Така робота забезпечує принцип міжпредметної інтеграції дисциплін «Латинська мова» та «Анатомія», сприяє кращому закріпленню раніше вивченого лексичного та граматичного матеріалу.

Серед інноваційних технологій, що мають прагматичну спрямованість на результат, який з'являється у процесі виконання певного завдання, насамперед виокремлюємо метод проектного навчання. Використання проектної технології в навчальному процесі має на меті перехід від виконання різного виду вправ до активної пошукової діяльності. Як відзначав Є. С. Полат, цей метод передбачає визначену сукупність навчально-пізнавальних засобів та дій студентів, які дозволяють вирішити те чи інше завдання в результаті самостійних пізнавальних дій та припускають презентацію цих результатів у вигляді конкретного продукту діяльності [11, с. 65]. На думку Г. К. Селевко, «технологія проектного навчання (метод проектів, проектне навчання) є

розвитком ідей проблемного навчання та ґрунтується на розробці і створенні учнем під контролем вчителя нових продуктів, що характеризуються суб'єктивною або об'єктивною новизною та практичним значенням» [14, с. 108]. Вище згадана специфіка курсу обґрунтовує доцільність використання в процесі навчання латинської мови медичного спрямування проектів лінгвістичного типу, що мають інформаційну, ознайомлюючу та практико-орієнтовану спрямованість. Студентам можна запропонувати виконання міні-проектів на такі теми: «Міжнародна синонімія у назвах лікарських препаратів», «Історія творення міжнародної анатомічної номенклатури», «Історія найменувань форм ліків», «Багатозначні анатомічні та клінічні терміни і їх функціонування в сучасній медичній терміносистемі», «Порівняльний аналіз класичних латино-грецьких термінів та відповідних їм національних еквівалентів інших мов» тощо. Проектні роботи такого зразка передбачають виконання студентами наступних завдань: 1) відбір та систематизація анатомо-гістологічних, клінічних чи фармацевтичних термінів на задану тему; 2) виділення ключових слів; 3) семантичний, морфолого-синтаксичний та структурний аналіз термінів; 4) класифікація окремих лексичних одиниць за певними критеріями; 5) визначення частотності вживання виділених терміноелементів в структурі складних термінів; 6) укладання термінологічних словників.

Метод проектного навчання є своєрідним дослідження, але порівняно з реальним науковим дослідженням має ігровий, моделюючий характер та значно стислі терміни виконання. Підготовка міні-проекту може відбуватись у формі індивідуальної або групової роботи студентів. Це створює сприятливі умови для формування та розвитку їхньої пошуково-дослідницької, технологічної та інформаційної компетенції. Кінцевим продуктом проектної роботи з латинської мови можуть бути мультимедійні презентації результатів дослідження, тематичні словники термінів, оформлення структурних схем і тематичних таблиць.

Досвід застосування цієї технології для вивчення латини як мови медицини засвідчує, що метод проектів сприяє ефективному досягненню таких навчальних цілей: 1) поглиблене вивчення термінологічного матеріалу; 2) формування пізнавальних навичок студентів, навичок їх науково-дослідної роботи, критичного мислення, вміння шукати, аналізувати та диференціювати потрібну інформацію з певної галузі знань; 3) розвиток самостійної діяльності студентів (індивідуальної, парної, групової), надання їм можливості самостійно конструювати власні знання; 4) розвиток командного стилю роботи, вміння колективно вирішувати професійні завдання; 5) формування уміння висловлювати та обґрунтовувати власну думку, репрезентувати результати своєї діяльності (у формі звіту, доповіді, мультимедійної презентації тощо); 6) забезпечення інтеграції знань з різних навчальних дисциплін.

Невід'ємним компонентом інтерактивного навчання є сучасні комп'ютерні технології. Як відомо, застосування мультимедійних засобів забезпечує реалізацію принципів наочності та динамічності навчального процесу. Мультимедійні презентації навчального матеріалу у форматі PowerPoint на практичних заняттях з латинської мови уможливлюють чітке й лаконічне подання значного обсягу фахових термінологічних одиниць та алгоритмів їх конструювання, а також візуалізацію предметів та явищ, з якими співвідносяться відповідні терміни. Поєднання тексту, графічних зображень та малюнків (анімацій) покращує швидкість і якість засвоєння необхідної інформації, сприяє зосередженню уваги одночасно на лексичному і граматичному аспектах мови. Впровадження комп'ютерного тестового контролю забезпечує об'єктивність оцінювання й заощадження часу як викладача, так і студента. Електронне накопичення статистичної інформації (кількість правильних та неправильних відповідей, тощо) дозволяє робити висновки про якість знань студентів в цілому.

Висновки