Веб-квест проект як засіб активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Веб-квест проект як засіб активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання іноземної мови

Зростаюча глобалізація економіки та суспільства, розширення міжнародних контактів у сфері науково-технічного співробітництва та бізнесу зумовлюють необхідність зміни не лише змісту іншомовної підготовки фахівців, але й підходів до пошуку форм організації освітнього процесу з іноземної мови, в яких передбачено посилення ролі й ефективності самостійної роботи студентів.

Перехід на нові навчальні плани та програми, в яких спостерігається скорочення годин, що відводяться на аудиторні заняття з іноземної мови, й істотне збільшення частки самостійної роботи, зумовив необхідність оптимізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів. У зв'язку з цим актуалізується питання про створення освітнього середовища на основі інформаційних і комунікаційних технологій, орієнтованого на самостійну роботу студентів.

Питання специфіки й організації самостійної навчально - пізнавальної діяльності студентів розглядалися в роботах педагогів А. Вербицького, В. Загвязинського, І. Лернера, П. Підкасистого, М. Скаткіна та ін. Психологічні аспекти самостійної роботи та самостійної діяльності висвітлено в працях Л. Виготського, П. Гальперіна, І. Зимньої, О. Леонтьєва та ін. Окремі аспекти самостійної діяльності в умовах інформатизації освіти висвітлено в дослідженнях О. Багузіної, Т. Голубєвої, І. Костікової, Л. Морської, П. Сисоєва, А. Статкевич, К. Бітті (К. Beatty), Б. Гаваліс (B. Gavalis), Б. Сомех (B. Somekh), М. Шарплс (M. Sharpies).

Мета статті - схарактеризувати специфіку й окреслити можливі шляхи активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів засобами проектної методики.

Специфіка сучасного підходу до організації освітнього процесу з опорою на комп'ютерні засоби навчання бере за основу не передачу та засвоєння готової суми знань, а формує у студента вміння самостійно здобувати нові знання та готовність до самоосвіти. Це визначає необхідність модернізації технології навчання, що істотно змінює підходи до навчально-методичного та організаційно - технічного забезпечення освітнього процесу. Однією з гарантій успішної модернізації освітнього процесу, потужним джерелом інформації, організації ефективного процесу самоосвіти є інформаційні та комунікаційні технології, які дають змогу реалізовувати інтерактивні методи навчання, що мають низку дидактичних переваг, спрямованих на активізацію самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Аналіз широкого кола джерел показав, що в сучасній науково-педагогічній літературі іноді ототожнюються поняття «самостійність», «самостійна робота», «самостійна діяльність», «самостійні заняття», «самоосвіта». На наш погляд, найважливішою та основоположною є теза про те, що знання можуть бути одержані лише в процесі пізнавальної діяльності, і лише їх самостійне набуття може бути запорукою їх істинного засвоєння. З цієї точки зору навчання - це організація пізнавальної діяльності студента, а сутність будь-якої форми навчання полягає в тому, що вона є засобом організації пізнавальної діяльності.

Таким чином, поняття «діяльність» за своєю суттю є більш об'ємним, ніж поняття «робота», оскільки діяльність - це активна взаємодія людини з середовищем. Вона спрямована на пізнання та перетворення світу, на реалізацію свідомо поставленої мети. При виконанні однієї і тієї є ж роботи люди мають різні цілі й тому виконують різні види діяльності. А самостійна робота є специфічним педагогічним засобом організації та управління самостійною діяльністю студентів у освітньому процесі [3]. Самостійна діяльність допомагає студенту самостійно визначати власну освітню траєкторію, робить його суб'єктом власної навчально-пізнавальної діяльності. До того ж самостійна діяльність може бути представлена як засіб організації самоосвіти і виховання такої осо - бистісної якості, як самостійність.

Методика навчання іноземної мови нерозривно пов'язана з проблемою планування та організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів. Однак у студентів виникають певні ускладнення, коли їм доводиться самостійно обирати метод вирішення поставленого завдання (за умови, коли заданий лише мінімум необхідних параметрів).

Слід відзначити, що формування знань, навичок та умінь з іноземної мови проходить ефективніше при використанні активних методів навчання, які спрямовані не на викладення викладачем готових знань, їх запам'ятовування та відтворювання студентом, а на самостійне оволодіння студентами знаннями та вміннями в процесі активної пізнавальної та практичної діяльності. Наприклад, щоб сформувати комунікативну компетентність поза мовним оточенням, недостатньо наповнити заняття з іноземної мови комунікативними вправами, які дають змогу вирішувати комунікативні завдання. За допомогою відповідних методів важливо створити на заняттях такі умови, які б змушували студентів мислити, вирішувати задані проблеми, аналізувати й обговорювати шляхи їх вирішення, досягаючи таким чином концентрації уваги на змісті висловлювань, щоб у центрі уваги була думка, а мова виконувала б свою пряму функцію - формування та формулювання цих думок [2, с. 64 - 68]. Серед таких активних методів навчання особливе місце посідає метод проектів. Проектне завдання безпосередньо пов'язує процес оволодіння певним предметним знанням з реальним використанням цього знання. Це означає, що засвоювані в навчальному процесі знання, навички та вміння перестають бути безособовими та розрізненими. При цьому орієнтація на використання іноземної мови в створенні проекту, як особистісного освітнього продукту, робить процес оволодіння предметним знанням особистісно значущим і мотивованим.

Проектні методики передбачають розвиток умінь особистості самостійно планувати і проектувати власну навчальну іншомовну діяльність з позиції усвідомлення значущості отримання знань з фахово орієнтованої іноземної мови й відповідно до системи ціннісних орієнтирів студентів стосовно професійної іншомовної комунікативної діяльності. Практика роботи підтвердила той факт, що глибше засвоєння студентами іноземної мови досягається за допомогою таких методів навчання, як веб-квест, який дає змогу розширити дидактичний простір і обмежений обсяг навчальних годин, виводячи процес вивчення іноземної мови за межі аудиторних занять до сфери організованої та дистанційно керованої викладачем самостійної креативної діяльності студентів.

Веб-квест проект, як результат об'єднання проектної методики з можливостями мережі Інтернет, може бути ефективно інтегрований у процес навчання іноземної мови, оскільки веб-проект є довготривалим, проблемним завдання, метою якого є розвиток мовних, комунікативних навичок та формування соціокультурної компетентності, а результатом - веб-публікація [8]. Цей метод дає змогу перетворити знання з іноземної мови в дискусійні, дослідницькі та творчі, на яких вирішуються дійсно цікаві, практично значущі та доступні студентам проблеми з урахуванням особливостей культури країни мови, що вивчається, та їхньої майбутньої професійної діяльності.

Отже, веб-квест - це проблемне завдання з елементами ділової гри, яке передбачає здійснення творчої роботи над розробкою спільного дослідницького проекту на основі інформаційного пошуку серед попередньо підготовлених та дидактично структуро - ваних викладачем автентичних ресурсів мережі Інтернет. У такий спосіб студенти отримують не вже готові знання, а набувають їх самостійно в процесі пошукової діяльності, адже «вивчення іноземної мови у вищій школі не може бути повноцінним, якщо в ньому немає елементів самостійної пошукової діяльності студентів» [4, с. 242].

Веб-квест проекти, будучи складним видом завдання, вимагають від викладача, який керує проектом, високого рівня предметної й інформаційної компетентності, а від студента - навичок та вмінь роботи з інформацією та інформаційними технологіями. У процесі навчання іноземних мов використання знань на основі електронних ресурсів вимагає від студентів відповідного рівня володіння мовою для роботи з автентичними ресурсами Інтернету. Таким чином, веб-квест технологія, як підґрунтя для побудови інтегральної дидактичної структури освітнього процесу, поєднує в собі активні методи навчання іноземної мови з можливостями сучасних інформаційних технологій. Реалізація веб-квест технології відбувається на основі створення мікросоціальної навчальної мережі, що уможливлює розробку колективного проекту студентами - членами єдиної віртуальної дослідницької групи за рахунок залучення кожного з них до неперервної іншомовної інформаційно - комунікативної діяльності в інтерактивному режимі. Проведення такої форми роботи ґрунтується на інтеграції проектного методу навчання з проблемним, комунікативним, пошуковим, ігровим та інтерактивним методами.

Окрім суто навчальних завдань, робота над веб - квест проектом має цілі: стимулювання свідомої потреби студентів у здобуванні, порівнянні й оцінюванні професійно значущої інформації; розвиток умінь відбору та синтезу текстових матеріалів задля отримання на їх основі нових знань і набуття навичок компетентного користувача інформації.

У нашому дослідженні засобами, на основі яких досліджувався процес активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів, використовувалися проектний метод, презентації у PowerPoint, автентичні матеріали мережі Інтернет. Така організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів розширює можливості викладача, дозволяючи йому, за необхідності, працювати зі всіма студентами (фронтально), проводити індивідуальне або групове керівництво їхньою самостійною діяльністю, при цьому розширюючи можливості диференціації освітнього процесу.

Студентам було запропоновано розробити англомовний веб-квест проект на тему «Масове виробництво транспортних засобів з низьким або нульовим рівнем токсичних викидів: міф чи реальність?». Через великий обсяг текстової інформації, що містилася в проектному завданні, а також для зручності роботи на початкову сторінку було винесено зміст веб-квесту, до складу якого входили танкі розділи: «Introduction» («Вступна частина»); «Aim & Task» («Мета й завдання»); «Process» («Хід роботи»); «Websites» («Веб-сай - ти»); «Plan» («План»); «Presentation» («Презентація»); «Self-evaluation» («Самостійне оцінювання власних результатів»); «Expert evaluation» («Експертна оцінка»). Варто наголосити на тому, що однією з основних вимог під час роботи над проектом було максимальне уникнення спілкування рідною мовою. Текстовий матеріал майже на кожній сторінці з поданим завданням, де це було доречним, було візуалізовано за допомогою релевантно!' ілюстрації.

Розділ «Introduction» містив короткий опис сутності й актуальності проблеми дослідження, зокрема: короткі відомості про сьогоднішню екологічну ситуацію в світі; відсоткові дані про середній обсяг шкідливих викидів до атмосфери у вигляді вихлопних газів автомобілів; огляд можливих шляхів зниження рівня забруднення навколишнього середовища, поміж іншим, за рахунок розширення виробництва транспортних засобів з гібридними двигунами чи взагалі електричних автомобілів з нульовими викидами шкідливих речовин; коротко розглядалися причини малої вірогідності масового переходу людства лише на альтернативні види пального, принаймні в умовах сучасного рівня розвитку технологій; згадувалися також і добре відомий факт, що нафта належить до числа природних ресурсів, що не відновлюються, що є однією з багатьох інших причин постійного зростання цін на неї, що, звичайно, все більше відбивається на гаманцях пересічних громадян, не кажучи вже про часто хижацьке ставлення до надр планети через одвічну гонитву за надприбутками.

У розділі «Aim & Task» було сформульовано мету проекту, а саме: привернення уваги студентів, як представників молодого покоління, до цієї нагальної проблеми, від адекватного вирішення якої залежить подальша доля всього людства; спонукання до колективного обговорення перспектив вирішення цієї проблеми, щонайменш в тих обсягах, що не суперечать бізнес-інтересам представників глобальної ділової еліти. Завданнями ж цієї дослідницької роботи були: вивчити особливості існуючих на сьогодні альтернативних видів пального, виявити їхні основні характеристики та обрати найбільш ефективний та перспективний з них, обґрунтовуючи своє рішення. Студенти мали розповісти, як функціонує автомобіль, який працює на альтернативних видах пального, а також порівняти їхню вартість із грошовими витратами на традиційні типи пального.

У наступній частині веб-квесту, присвяченій, головним чином, автомобілям, обладнаним гібридними силовими установками, а також електромобілям, необхідно було встановити, що вони взагалі являють собою та визначити принцип їхньої роботи. Студенти мали дослідити, з якою метою все більше автовиробників розширюють свій модельний ряд за рахунок випуску подібних автомобілів, а також до яких меж ці транспортні засоби здатні знизити негативний вплив на стан навколишнього середовища. Необхідно було ознайомитися з основними типами гібридних автомобілів, принципом їхньої роботи, перевагами та недоліками кожного з них. Після проведеного наукового пошуку передбачалося, що студенти будуть готові дати відповіді на низку запитань стосовно нинішньої ситуації та перспектив використання альтернативних видів пального, а також гібридних та електромобілів з метою наочної демонстрації того, що їм вдалося вивчити в процесі роботи над проектом.

У розділі «Process» було коротко описано алгоритм основних дій щодо виконання цього завдання. Так, студенти мали створити «дослідницьку групу» із залученням як усіх одногрупників, так і будь-кого іншого, адже чим більшою буде кількість учасників проекту, тим ширшим буде простір для реалізації творчих думок. Після ознайомлення з вступним словом до завдання вони мали ретельно вивчити інформацію, представлену на низці спеціально відібраних викладачем англомовних тематичних Інтернет-сайтів, на яких міститься вичерпна інформація, що повинна була стати підґрунтям для подальшого наукового пошуку. При цьому студенти не мали жодних обмежень щодо розширення діапазону веб-ресурсів з метою аналізу якнайбільшого спектра даних з проблеми дослідження. Студентам було рекомендовано одразу фіксувати відпрацьовані веб-сайти, з яких вони використовували інформацію, адже після завершення роботи над проектом необхідно було надати відповідні посилання на ті чи інші джерела. Варто акцентувати увагу на тому, що серед пропонованих дев'яти англомовних сайтів, на яких було представлено текстовий матеріал з відповідними ілюстраціями, один з них містив також і автентичний англомовний відеоматеріал. Це досить цікавий та динамічний відео - сюжет, представлений на загальнодоступному ресурсі Youtube, що являє собою американський відеоканал, де кожного дня його ведучі у розважальній формі розповідають про різноманітні пізнавальні речі, в нашому випадку, - про можливість використання досить незвичних речовин у якості альтернативного пального для автомобілів. Інформацію шоумени підкріплюють додатковими відеосюжетами, унаочнюючи в такий спосіб ті чи інші деталі у текстовому матеріалі. До того ж, якщо, наприклад, йдеться про характеристики автомобіля, обладнаного двигуном, який працює на якомусь зовсім фантастичному типі пального, необхідний пояснювальний текст представлений внизу у рухомому рядку вікна перегляду. Доцільно також зазначити, що кожний із пропонованих студентам веб - сайтів мав у своєму складі гіперпосилання, натиснувши на яке, можна одразу перейти на цей сайт, (звичайно ж, за умови, якщо комп'ютер був підключений до глобальної мережі). Після завершення ознайомлення з матеріалами Інтернет-сайтів студенти мали представити результати свого дослідження у формі або усної, або письмової доповіді. З метою реалізації зворотного зв'язку фінальним етапом цього завдання було само - та колективне оцінювання ефективності роботи.

Блок «Plan» містив низку основних питань, які мали бути висвітлені у подальшій презентації результатів проведеного дослідження. Відповіді на всі питання (пункти плану) можна було знайти на сайтах, представлених у попередньому розділі («Websites»). Крім того, в цьому блоці студенти могли помітити, що деякі питання помічені зірочкою «*». Це означає, що саме до цього питання, через певну його складність, додається можливий, з точки зору викладача, варіант відповіді, який можна подивитися, перейшовши до блоку певної сторінки у секції «Keys». Проте цією підказкою можна було скористатися лише у разі відсутності жодного поняття про те, як на задане питання потрібно відповісти (що малоймовірно, адже на поданих веб-сайтах є вичерпна інформація з усіх необхідних питань), або для того, щоб зіставити свій варіант відповіді із запропонованим.

На етапі завершення роботи над проектом студенти мали представити одержані результати у вигляді публічної презентації. Вимоги до структури та змісту зазначеної доповіді докладно розписано у розділі «Presentation». Так, презентація мала бути максимально повною та ґрунтовною, відбиваючи як фактичну інформацію з цього питання, так і власний погляд авторів на цю проблему, щоб якомога аргументованіше довести слухачам свою точку зору.

Якщо студенти володіють достатнім обсягом завдань у галузі інформатики, вони можуть створити власний веб-сайт з докладним представленням результатів проведеного дослідження. Для цього можна використати будь-який з існуючих на сьогодні безкоштовних хостингів (тобто місць у глобальній мережі) таких, як, наприклад, narod.ru, для розміщення власних Інтернет-сторінок. Крім того, можна підготувати статтю в газету, в якій можна докладно представити всі результати, отримані в ході здійсненого наукового пошуку. Стаття має містити заголовок, щоб одразу привернути увагу читача; яскраву вступну частину; змістовний основний текст та конкретний висновок з представленням власного бачення проблеми, можливими рекомендаціями тощо. Якщо викладач чи студенти вважають це доцільним, існує варіант зробити щось на зразок стіннівки чи постера. В цьому разі інформацію необхідно подати максимально яскраво та стисло таким чином, аби її було б справді цікаво читати.

Оскільки над розробкою проекту (а, відповідно, й презентації), працювали всі студенти певної навчальної групи, розумним було залучення сторонніх осіб як глядачів, якими були студенти з інших груп, задля отримання об'єктивної оцінки якості своєї праці. В цьому випадку глядачі виступали в ролі «зовнішніх експертів». При цьому ці ролі можна було розширити, надавши членам «експертної групи» ще й повноваження виконувати функцію «пронозливих» репортерів із правом ставити мовцям будь-які уточнюючі питання англійською мовою після завершення їхнього виступу за змістом доповіді, кількість яких є необмеженою. За рахунок такого відгалуження ми отримали можливість представити просту презентацію у форматі повноцінної «прес-конференції», додаючи цьому завданню цікавості, стимулюючи таким чином мотивацію студентів до його сумліннішого виконання.

Студентам-мовцям під час виступу з усною презентацією було рекомендовано уникати монотонного читання з опорою на письмове джерело. Одним з важливих етапів підготовки до виступу студенти, оскільки це колективний проект, мали чітко розподілити порядок, за яким кожному мовцю (якщо він буде не один) буде надаватися слово. При цьому на запитання «репортерів» під час «прес-конференції», які могли (а, точніше мали) виникнути після презентації, навіть у тому випадку, якщо виступав один представник «дослідницької групи», в обговоренні повинні були брати участь усі студенти.

Варто зауважити, що основна акмеологічна закономірність полягає в тому, що головним стимулом до саморозвитку особистості є аналіз результатів власної роботи, виявлення високо-, мало - та непродуктивних дій, діагностування причин успіхів та невдач, самостійне прийняття рішень щодо можливих шляхів удосконалення своєї діяльності. Досягнення високого рівня в навчальній та професійній діяльності значною мірою залежить від володіння суб'єктом навчання технологіями самопізнання [5, с. 137]. З огляду на це передостаннім розділом цього веб-квест проекту був «Self-evaluation», в рамках якого студенти мали самостійно оцінити за трибальною шкалою якість своєї роботи за позиціями, які відбивають ступінь розвитку основних компетентностей згідно з навчальними цілями, а саме: 1) ефективність моєї роботи в команді;

2) мій особистий внесок у роботу над проектом;

3) наскільки збільшився обсяг моїх професійних знань; 4) наскільки поглибилися мої знання з англійської мови; 5) наскільки я зміг удосконалити свої іншомовні комунікативні вміння в ході роботи над проектом; 6) наскільки я зміг покращити свої навички пошуку, відбору та обробки професійно значущої інформації з ресурсів глобальної мережі.

Підсумковий етап «Expert evaluation» передбачав виступ учасників веб-квест проекту з презентацією перед студентами, які виконували роль «членів зовнішньої експертної комісії».

Заслуговує на увагу те, що студенти творчо поставилися до цього завдання, розширивши традиційний формат доповіді. Окрім текстового та графічного матеріалу в презентації вони використали аудіо - та відеоматеріали, а також «живі» наочні ілюстрації у вигляді розіграних ситуацій з практики роботи фахівця з автомобілів майбутнього, залучивши студентів - експертів. Оцінювання здійснювалося за такими критеріями: ґрунтовність дослідження; цікавість представлених матеріалів; неординарність і креативність. Після цього всі «експерти» мали надати аргументований усний звіт щодо кожного виставленого ними балу.

Залучення студентів до самостійної науково-пошукової та науково-творчої діяльності з використанням проектної технології надає їм можливість самостійного конструювання власних іншомовних знань, стимулює свідому потребу в здобуванні, порівнянні та оцінюванні професійно значущої інформації та отриманні на цій основі нових знань. Такі форми роботи, що поєднують у собі активні методи навчання іноземної мови з можливостями сучасних інформаційних технологій, значно активізують самостійну навчально - пізнавальну діяльність студентів, сприяють розвитку вміння не лише набувати нові фахово орієнтовані іншомовні знання шляхом власних пошуків, але й ефективно використовувати їх у майбутній професійній діяльності.

У подальших дослідженнях вважаємо за доцільне також проаналізувати можливості побудови процесу самостійної навчальної діяльності студентів з вивчення іноземної мови на основі авторського електронного мультимедійного комплексу.

Література

навчальний інформаційний веб квест

1. Гриневич М.С. Медіаосвітні квести / М.С. Гриневич // Вища освіта України 2009. - №3. - К.: Гнозис, 2009. - С. 153155.

2. Коряковцева Н.Ф. Современная методика организации самостоятельной работы изучающих иностранный язык: Пособие для учителей / Н.Ф. Коряковцева. - М.: Аркти, 2002. - 173 с.

3. Лобанов А.П. Управляемая самостоятельная работа студентов в контексте инновационных технологий / А.П. Лобанов, Н.В. Дроздова. - Минск: РИВШ, 2005. - 175 с.

4. Насонова Н.А. Передача інформації в процесі вивчення іноземної мови / Н.А. Насонова // Проблеми гуманізму і освіти: Зб. матеріалів науково-метод. конф., м. Вінниця, 21-22 травня 2002 р. В 2-х томах. - Вінниця: Універсум, 2002. - Т. 2. - С. 241-243.

5. Образцов П.И. Психолого-педагогические аспекты разработки и применения в вузе информационных технологий обучения / П.И. Образцов. - Орел: ОрелГТУ, 2000. - 153 с.

6. Статкевич А.Г. Веб-квест як інноваційна проектна методика навчання іноземної мови / А.Г. Статкевич, О.О. Фенчук. Режим доступу: http://www.nniif.org.ua.

7. ШмідтВ. В. Технологія веб-квеста при навчанні англійської мови студентів немовних спеціальностей: [Електронний ресурс] / В.В. Шмідт - Режим доступу: http://sconference.org.

8. Abbit J. What we know about the Impacts of WebQuests: A review of research / J. Abbit, J. Ophus // AACE Journal. - 2010. - №4. - P 441-456.

9. Gaskill M. Learning from WebQuests / M. Gaskill, A. McNulty, D.W. Brooks // Journal of Science Education & Technology. - 2006. - №15. - P 133-136.

Размещено на Allbest.ru