Тренінгові програми з методології як форма підвищення дослідницьких компетентностей викладачів факультетів журналістики

Сьогодні науковці всього світу для проведення досліджень мають володіти різними компетентностями. Така потреба зумовлена не тільки трендовістю міждисциплінарних розвідок, а й необхідністю української науки інтегруватися в світове академічне середовище. Особливо це актуально для молодих галузей наук, до яких належать «соціальні комунікації». Розвиток цього дослідницького напряму відбувається досить стрімко. У 2008 р. Вища атестаційна комісія України створила експертну раду із соціальних комунікацій. За цей час за сімома спеціальностями захищено десятки дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук [4]. Проте й сьогодні в науковому світі точаться дискусії щодо вектора формування методології досліджень у галузі соціальних комунікацій. Здебільшого українські дослідники використовують методи суміжних із соціальними комунікаціями наук [8, с. 71] або ж не повною мірою використовують методи збору емпіричних даних [7, с. 139].

Існує ще один аспект цієї проблеми. Сучасні пріоритети наукового світу пов'язані з інтеграцією української науки в світове середовище, де вже встановлено правила й вимоги [9]. Публікації в американських і європейських академічних рецензованих журналах (англ. - peer review journals) вирізняються чіткістю структури, детальним описом методології та результатів дослідження. Підготовка однієї такої розвідки вимагає від автора чимало часу, досить складної процедури збору й обробки емпіричних даних з використанням доречних наукових методів. Саме тому українські дослідження помітно поступаються працям європейського зразка. Переважно це стосується якісного використання методології (якісних, кількісних і змішаних методів) як у теоретичних, так і практичних дослідженнях.

Методологічні колізії виникають ще й тому, що сучасним науковим трендом є міждисциплінарність. Якщо раніше психологи, соціологи, політологи й представники інших галузей використовували масмедіа як об'єкт своїх досліджень, то сьогодні вчені-комунікативісти запозичують методи суміжних галузей знань (в англомовному світі такі дисципліни називають гуманітарними чи соціальними - англ. Humanities / Social Sciences).

В українському науковому просторі час від часу з'являються публікації щодо методології наукових досліджень у галузі соціальних комунікацій. Однією з перших стала праця В. Різуна та Т. Скотникової «Методи наукових досліджень у журналістикознавстві» (2005), поява якої й була зумовлена недостатнім методичним рівнем наукових досліджень українських учених. Цю роботу представники київської школи продовжили у 2013 р., коли Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка випустив збірник праць «Українське журналістикознавство: термінологія, методологія і стандарти» та спеціальний випуск фахового видання «Вісник Київського національного університету мені Тараса Шевченка. Серія Журналістика» (Випуск 20, 2013), присвячений методології досліджень масмедіа. Показово, що в цьому журналі з 12 статей - 7 у співавторстві з професором В. Різуном. На наш погляд, такий брак різноманітності в авторстві публікацій свідчить про практичний вакуум, стагнацію у сфері розвитку методології медіа-досліджень. Якщо ж розвідки й з'являються, то стосуються методів дослідження в теорії та історії журналістики, тоді як інші спеціальності соціальнокомунікаційної галузі (теорія та історія соціальних комунікацій, документознавство, теорія та історія видавничої справи та редагування, прикладні соціально-комунікаційні технології тощо) потребують кардинально інших підходів у розв'язанні наукових проблем.

Про методологічні основи соціокомунікаційних досліджень в Україні свого часу писали В. Ільганаєва (словник-довідник «Социальные коммуникации (теория, методология, деятельность)», 2009), В. Різун (стаття «Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій», О. Холод (навчальний посібник «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз», , Н. Моісєєва (стаття «Методологічні аспекти розвитку дослідження соціальної комунікації», М. Хилько (стаття «Методологічні основи соціокомунікаційних досліджень в Україні», З. Партико (стаття «Наука, псевдонаука, паранаука й інженерні вчення», 2010; навчальний посібник «Основи наукових досліджень: підготовка дисертації», 2015), Д. Губенко (вікіпідручник «Методологія досліджень масмедіа», 2013) та ін. Окремим методам дослідження в галузі соціальних комунікацій присвячені праці Н. Костенко, В. Іванова (монографія «Досвід контент-аналізу: моделі та практики», 2003 р.), К. Серажим (стаття «Семантичний і семіотичний аспекти аналізу текстів», 2013), Л. Ярошенко (стаття «Моніторинг у системі методів журналістикознавства», 2013).

Сьогодні досить активною щодо використання прикладних методів вивчення соціальнокомунікаційних явищ є робота українських громадських організацій, які моніторять діяльність ЗМІ. Професійно вивчають контент українських масмедіа Академія української преси [1], Інститут масової інформації [6], Детектор медіа [3]. Результатами цієї аналітичної роботи нерідко послуговуються у своїх працях українські дослідники. Використання вторинних даних зумовлено браком фінансових, часових, людських ресурсів.

1. Постановка завдання

Метою нашої розвідки є прослідкувати можливості підвищення дослідницьких компетентностей учених-медіазнавців, зокрема шляхом їх залучення до тренінгових програм з методології досліджень, на прикладі досвіду реалізації проекту Запорізького національного університету «Інтенсивний тренінговий інститут з методології медіадосліджень» та окреслити перспективи поширення подібних програм у вишах України.

2. Результати

Світовою практикою є проведення тренінгових занять із вивчення наукових методів у системі дослідницького менеджменту університетів. Ідеї наукового менеджменту (англ. research management) у навчальних закладах України сьогодні втілюються досить хаотично, хоча цілком зрозуміло, що вдалі дослідження здатні давати прибуток і результат тільки при правильній їх організації та проведенні. Наприклад, у багатьох університетах офіси трансфера технологій, інтелектуальної власності, грантові/проектні відділи існують лише номінально й не здійснюють активної діяльності.

Запорізький національний університет має вдалий досвід реалізації принципу менеджменту досліджень. Університет входить до топ-вишів Півдня України [2] і є одним з університетів із 10 країн Східної Європи й Африки, що задіяні в міжнародній програмі University Administration Support Program, яку адмініструє американська неурядова організація Рада міжнародних наукових досліджень і обмінів IREX [12] і фінансує Корпорація Корнегі в Нью-Йорку.

Результатом такої співпраці став проект «Інтенсивний тренінговий інститут з методології медіадосліджень» [5]. Цей проект є одним із перших в Україні, що має реалізувати стратегічну мету покращення менеджменту досліджень, а саме вдосконалення якості науки шляхом підвищення її методологічного рівня.

У світі тренінги з методів досліджень (англ. research methods trainings) розглядають як звичайний спосіб поліпшити результативність підготовки наукового складу університетів. Такі тренінги часто мають регулярний характер і проводяться, наприклад, у спеціалізованих центрах (британський National Centre for Research Methods [10]), у формі літніх/зимових шкіл (Літня школа методів і технік при Центральноєвропейському університеті в Будапешті [13]).

Тренінговий інтенсив із методології медіадосліджень при Запорізькому національному університеті розрахований на викладачів, аспірантів і докторантів, які здійснюють свої дослідження у сфері масмедіа: журналістикознавців, фахівців із реклами та зв'язків із громадськістю, видавничої справи, комунікативістики, соціології, політології, міжнародних відносин тощо. Оскільки тренінги проходили паралельно з основною роботою/навчанням слухачів, програма була розрахована на п'ять місяців: по модулю на місяць (березень - червень, серпень 2017 р.). Кожний модуль тривав три дні, протягом яких відбувалися восьмигодинний інтенсивний тренінг та індивідуальні консультації з тренерами. Перші два дні кожного модуля були присвячені вивченню окремого методу, а третій день - основам статистики. Фінальним проектом інтенсивного інституту стала підготовка колективної монографії з публікаціями учасників інтенсиву.

Теми, що пропонувались для вивчення в межах інституту, різноманітні:

- міжнародні стандарти медіадосліджень (етика, процедура публікації в топ-журналах, пошук літератури й ресурсів тощо);

- основи соціології (поділ на якісні та кількісні методи);

- контент-аналіз як якісно-кількісний метод дослідження змісту медіа-повідомлень;

- метод фокус-груп;

- якісна методологічна парадигма: дискурс-аналіз;

- соціолінгвістичний концептуальний аналіз;

- методи дослідження візуальної комунікації тощо.

Значним недоліком української вищої освіти у сфері масмедіа вважаємо відсутність на факультетах журналістики (на бакалавраті, у магістратурі чи аспірантурі) курсів статистики, адже прикладні медіадослідження з використанням опитувань, контент-аналізу, експериментів та інших методів вимагають знань у цій сфері. Тому окремим ознайомчим курсом у межах п'яти модулів Інтенсивного тренінгового інституту стала дисципліна «Основи статистики». Звісно, п'яти модулів недостатньо для опанування цього курсу, але слухачі тренінгів мали можливість отримати базові поняття про використання статистичних підрахунків у масмедійних дослідженнях.

Щоб з'ясувати ефективність таких форм удосконалення якості наукових досліджень, рівень задоволеності учасників Інтенсивного тренінгового інституту та подальші перспективи таких проектів, було проведено онлайн-анкетування на основі розробленої нами анкети з 23 запитань. Учасники після останнього модуля інтенсиву мали описати свої очікування, враження від запропонованих тренінгів, вказати найцікавіший модуль, оцінити роботу тренерів, визначити результативність таких занять, запропонувати шляхи поліпшення подібних форм роботи. В анкетуванні взяли участь 29 респондентів. Усі вони є викладачами, докторантами, аспірантами Запорізького національного університету, Запорізького національного технічного університету, Бердянського державного педагогічного університету й Львівського національного університету імені Івана Франка. Це представники кафедр журналістики, соціології та управління, політології, міжнародних відносин, теорії комунікації, реклами і зв'язків із громадськістю, нових медіа - усі, так чи інакше, провадять дослідження, що прямо чи опосередковано стосуються сфери масмедіа. Тренерами ж проекту стали вчені та практики у сфері соціології, маркетингу, журналістики і лінгвістики з Києва, Харкова й Запоріжжя.

Анкетування показало однозначну користь Інтенсивного тренінгового інституту, адже всі без винятку респонденти вважають доцільним запровадження подібних тренінгових програм з методології наукових досліджень в університеті на постійній основі та однозначно радили би іншим колегам долучатися до подібних заходів. А для магістрів, аспірантів і докторантів зробити такі семінари обов'язковими. Такі пропозиції зумовлені позитивним враженням від конкретного проекту. Його учасники в цілому задоволені структурою, змістом, тематикою тренінгів, що сформувало схвальні відгуки: «Цей проект надзвичайно корисний, вчасний, практично ідеально продуманий та інструментальний», «Враження чудові. Проект змусив замислитися та надихнув на розширення наукового світогляду», «Дуже сподобався формат проведення. Чудові тренери, атмосфера, перспектива співпраці з колегами із різних міст та за різними напрямками», «Загальні враження дуже позитивні, корисним є залучення спеціалістів суміжних гуманітарних галузей». До речі, міждисциплінарність запропонованих тренінгів стала однією з переваг проекту, на чому наголосили всі слухачі: «Саме за міждисциплінарними дослідженнями майбутнє досліджень такого складного суспільного феномену, як медії», «В інтердисциплінарності можливо вирішувати новітні наукові завдання», «Міждисциплінарність дає змогу порівнювати та зіставляти наукові підходи до актуальних питань медіалогії».

Більш предметно респонденти оцінили знання, уміння та навички, надобуті під час участі в проекті. Більшість слухачів найціннішими назвали знання про різні наукові методи й специфіку їх застосування в індивідуальних дослідженнях. Показово, що науковцям бракує професійного спілкування, адже майже чверть учасників найціннішим назвали «спілкування з людьми», «нові знайомства», «досвід спілкування з колегами». До речі, особиста комунікація з колегами стала одним із найефективніших шляхів поширення інформації для учасників. Така форма стала прийнятною для 28% респондентів, поступившись лише уже традиційному способу - розсиланню на електронну пошту (50%).

Щоб детальніше з'ясувати результати тренінгів, учасникам було запропоновано оцінити роботу тренерів і власну цікавість до запропонованих ними методологій. Найцікавішим для учасників видався третій модуль, присвячений якісним методам досліджень, зокрема фокус-групам (52% відповідей). На другій позиції опинився модуль, присвячений міжнародним стандартам досліджень і системній соціологічній методології вивчення медіа (17%), а третім за рівнем цікавості слухачів був модуль з міждисциплінарних соціолінгвістичних досліджень - дискурс-аналізу й концептуального аналізу (14%). Загальні результати рейтингу модулів інституту представлено на рис. 1.

Модуль 1. Міжнародні стандарти і системна методологія соціологічних досліджень масмедіа.

Модуль 2. Кількісні соціологічні методи. Контент-аналіз.

Модуль 3. Якісні методи вивчення аудиторії. Фокус-групи.

Модуль 4. Міждисциплінарні методи: дискурс-аналіз і соціолінгвістичний концептуальний аналіз.

Модуль 5. Візуальні методи досліджень масмедіа. Візуалізація даних.

Рис. 1 Рейтинг модулів серед слухачів тренінгового інтенсивну

Описані вподобання відображаються і в інших позиціях анкети. Серед методів, які найкраще опанували учасники, найчастіше згадуються якісні (фокус-групи), концептуальний, контент-аналіз, дискурс-аналіз, що зумовлено сферами наукових інтересів дослідників та використанням під час тренінгів практичних кейсів. Саме згаданими методами науковці планують скористатися у своїх дослідженнях. Справжнім відкриттям для більшості стала статистика. Респонденти нерідко згадували статистичні методи як такі, що вкрай необхідні для якісних наукових розвідок. Але разом із тим вони викликали найбільше труднощів. Для слухачів інтенсиву важко було «опанувати статистику» через «брак специфічних знань у цій галузі».

У цілому очікування учасників Інтенсивного тренінгового інституту з медіадосліджень виправдались. Вони вказують на «отримані нові знання», «численні матеріали», «якісну підготовку лекторів», «навички у використанні окремих методів», «обмін досвідом» тощо. Разом із тим слухачі подали і свої пропозиції щодо вдосконалення подібних проектів у майбутньому. Ці побажання демонструють брак практичних навичок у використанні методології наукових досліджень. Тому слухачі прагнуть «більшої заглибленості в масмедійну практику», «більше практичних завдань», «групових міні-досліджень із подальшим обговоренням основних помилок» тощо. Одностайним також стало побажання продовжити подібну практику з проведення методологічних інтенсивів, що свідчить про актуальність цієї наукової проблеми.

Висновки

Таким чином, можемо констатувати, що світова наука у сфері масмедіа сьогодні вимагає від дослідника чимало компетентностей. Серед них найважливіші - навички якісного застосовування методології, адекватної меті й завданням дослідження, знань математичної статистики, соціологічних методик і технік, а також уміння розуміти й застосовувати принцип інтердисциплінарності у своїй науковій роботі.

Перспективи подальших досліджень, на наш погляд, полягають перш за все у детальному вивченні можливості запровадження тренінгових програм із методів досліджень у вишах України. Для задоволення нагальної потреби в зазначених знаннях і вміннях, вважаємо, необхідно налагодити безперервну практику організації та проведення навчання з методології наукових досліджень у формі постійно діючих, регулярних семінарів, тренінгів, спеціальних курсів підвищення кваліфікації науковців. Такий напрям професійного вдосконалення й розвитку є надзвичайно актуальним і перспективним, оскільки інтеграція українських досліджень у міжнародну спільноту є серед стратегічних планів української вищої школи. Переконані, реалізовуватися в цій сфері можна, тільки маючи ґрунтовну методологічну базу та якісні практичні можливості провадження теоретичних і прикладних досліджень. компетентність викладач журналістика тренінг

Список використаної літератури

1. Академія української преси. Моніторинг політичних новин. Методологія. Академія української преси. 2012. квітень. URL: http://www.aup.com.ua/uploads/metodology.pdf.

2. Два запорожских вуза вошли в список лучших учебных заведений южного региона Украины.TV-5. 2017. 2 августа. URL: http://tv5.zp.ua/news/dva-zaporozhskix-vuza-voshli-v-spisok-luchshix-uchebnyx-zavedenij-yuzhnogo-regiona-ukrainy/.

3. Детектор медіа. Моніторинг. URL: http://detector.media/category/monitoring.

4. Захищені теми кандидатський робіт. Науково-методична комісія з журналістики та інформації Міністерства освіти і науки України. URL: http://journ.univ.kiev.ua/NMK/?pageJd=865.

5. Інтенсивний тренінговий інститут з методології медіа досліджень. Південноукраїнський центр медіа-грамотності. URL: https://medialiteracy.zp.ua/mietodologhiia-miediadoslidzhien/.

6. Інститут масової інформації. Дослідження. Інститут масової інформації. URL: http://imi.org.- ua/monitoring-types/doslidzhennya-kontentu.

7. Різун В., Скотникова Т. Методи наукових досліджень у журналістикознавстві : навч. посіб. 2-ге вид., перероб.і доп. Київ, 2008. 144 с.

8. Хильки М. Деякі методологічні проблеми дослідження соціальнокомунікаційних технологій в українській науковій думці. Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації. 2014. № 1-2. С.70-76.

9. Kvit S. The Battlefront of Civilizations: Education in Ukraine. Kyiv, 2015. 207 p.

10. National Centre for Research Methods (NCRM). - URL: https://www.ncrm.ac.uk/about/.

11. Rizun V., Ivanov V. Education in the area of media / ed. by V. Ivanov, A. Kulakov, O. Voloshenyuk. Ukrainian Media Landscape-2012. Kyiv, 2013. 18 p.

12. University Administration Support Program (UASP). IREX. URL: https://www.irex.org/project/- university-administration-support-program-uasp.

13. 2017 Summer School in Methods and Techniques. Budapest. URL: https://ecpr.eu/Events/- EventDetails.aspx?.

Размещено на Allbest.ru