Практика формування програм і навчального плану курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практика формування програм і навчального плану курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників

У статті проаналізовано роботу Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти щодо розробки освітніх програм і навчальних планів курсів підвищення кваліфікації й 2010-2015 рр. описано основні складові цього процесу, який включає: визначення цілей, стандартів, аналіз кваліфікаційних характеристик, побудову змістовних ліній програм, розробку навчальних планів і заходів щодо їх реалізації.

Постановка проблеми у загальному вигляді. В умовах становлення нової української школи підвищення кваліфікації розглядається як шлях: « навчання впродовж життя, неперервного професійного зростання через спілкування, обмін досвідом у професійних спільнотах та впровадження нових підходів до організації співпраці на шкільному чи міжшкільному рівні»[5, с.22]. Передбачається урізноманітнення видів навчання підвищення кваліфікації, а саме: літні школи, тренінги, конференції, семінари-практикуми, майстер класи, курси, професійне навчання спільнот, самоосвіта та ін. У цьому ключі, на нашу думку, важливо врахувати всі підходи щодо підвищення кваліфікації (ПК) і професійного зростання сучасного вчителя, які склалися у наявній системі. Одним зі складових елементів цієї системи є курси ПК як частина атестаційного циклу педагогічних працівників. Це наймасовіша форма професійного зростання, що традиційно розвивалась у досліджуваний період.

Аналіз досліджень і публікацій... В контексті заявленої теми цікавими для нас будуть дослідження Завалевського Ю.[1], Мірошник С.[3], Олійника В.[6], та інших щодо особливостей підготовки сучасного конкурентоспроможного вчителя. сучасні підходи його професійного розвитку шляхи і тенденції модернізації післядипломної педагогічної освіти.

Основними джерелами аналізу проблеми були освітні програми, навчальні плани, документи, що стосувалися організації навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації в досліджуваний період.

Формулювання цілей статті... У пропонованій статті розглядаємо практику формування навчальних планів і програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які склалися у практиці Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у 2010-2016рр.

Виклад основного матеріалу... Розробка навчальних планів і програм підвищення кваліфікації здійснювалися відповідно до методичних рекомендацій щодо складових галузевих стандартів вищої освіти [4]. Зі структурно-логічної точки зору цей процес включає аналіз державних (визначення мети й завдання освіти) і галузевих стандартів щодо підготовки фахівців відповідного рівня (цілі підготовки, освітньо-кваліфікаційні характеристики, нормативні терміни і зміст навчання) та стандартів вищого навчального закладу (перелік напрямів підвищення кваліфікації, навчальні плани й програми тощо).

В умовах виробничої (педагогічної) діяльності за основу розробки програм (ОПП) і навчальних планів підвищення кваліфікації (НПпк) ми брали кваліфікаційні характеристики, затверджені наказам Міністерства освіти і науки України. Кваліфікаційні характеристики (КХ) сучасного педагога включають три розділи: «Завдання та обов'язки», «Повинен знати» і «Кваліфікаційні вимоги». Окрім того, цей документ зазначає, що в характеристиках посад педагогічного працівника мають бути відображені його компетентності: професійна, інформаційна, комунікативна, правова.

В узагальненому вигляді кваліфікаційні вимоги до вчителя ми розглядаємо як систему компетентностей у формі знань і вмінь ( таблиця 1).

педагогічний освіта кваліфікація

Таблиця 1. Структура кваліфікаційної характеристики вчителя загально-освітнього навчального закладу за основними компетентностями

Водночас зазначимо, що структура базових компетентностей є складнішою. В аналітичному звіті щодо дослідження кваліфікаційних вимог до професійної діяльності педагогічних працівників Г. Єльнікова [2] подає детальний аналіз професійно-кваліфікаційної характеристики вчителя і виділяє: фахову (професійну), соціальну, загальнокультурну, здоров'язберігаючу, громадянську, інформаційну компетентності. Кожна з них характеризується певними ознаками. Так, наприклад, професійна компетентність вчителя природничо-математичних дисциплін [2, с. 73-76] проявляється в загальних та спеціальних фахових складових, які включають функціональні, когнітивні, діяльнісні, соціально-особистісні та результативні компоненти. І це доцільно враховувати на рівні розробки освітніх програм, конкретизуючи зміст у навчальних планах і робочих програмах.

Відповідно до змісту основних компетентностей учителя проектуємо складові, які розкривають сутність освітнього процесу в системі підвищення кваліфікації, розробляємо загальну структуру освітніх програм, визначаємо основні змістовні напрями та орієнтовний максимальний час на їх вивчення. Основними елементами є суспільно-гуманітарний, професійно-практичний, психолого-педагогічний, методичний (фаховий) напрями. їх зміст розкривають теми і спецкурси, актуальність яких визначається тенденціями розвитку суспільства та відповідної галузі науки (таблиці 2, 3, 4).

Таблиця 2. Основні напрями освітньо-професійних програм за кваліфікаційними вимогами

Таблиця 3. Фрагмент проектування змісту програм та навчальних дисциплін професійного спрямування

Таблиця 4. Напрями навчального плану та орієнтовний час на їх вивчення

На основі змісту напрямів освітніх програм розробляємо загальну структуру начального плану. За рекомендаціями Міністерства освіти і науки України він поділений на модулі й складається з інваріантної (нормативної) та варіативної частин. Зміст інваріантної (нормативної) частини й діагностико-аналітичного модуля відповідає Типовим навчальним планам і програмам Міністерства освіти і науки України [7] і за назвами співпадає з основними напрямами підготовки.

Загальна частина навчального плану формується на основі вимог Міністерства освіти і науки та пропозицій ректорату, кафедр, інших учасників навчального процесу й моделюється у формі робочої таблиці (таблиця 5).

Зміст суспільно-гуманітарного напряму розкривають дисципліни, актуальність яких визначається сучасними тенденціями розвитку суспільства, його гуманітарно-правових засад, філософії і соціології освіти.

Професійна і практична підготовка представлені тематикою психолого-педагогічного (ПС) та фахового (методичного) спрямування (ПМ). У проектуванні змісту фахового компонента підвищення кваліфікації враховували також вимоги Державного стандарту початкової освіти і Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. За таких обставин навчальний план цього модуля складається окремо для кожної категорії слухачів і включає наукові фахові знання, знання сучасних методик викладання. Складові варіативної частини визначаються кафедрами і включають спецкурси та факультативи політологічної, культурологічної, історичної, правової, соціологічної, краєзнавчої, духовно-моральної, фахової тематики, залежать від фаху слухачів, рекомендацій державних органів управління освітою, ректорату. Значний вплив на формування варіативної складової має динаміка державної політики у сфері освіти та побажання слухачів. Із 2012 р. в інституті діє система моніторингових спостережень за діяльністю учасників освітнього процесу на курсах, що й забезпечує слухачам об'єктивні умови для впливу на формування змісту навчання.

Таблиця 5. Навчальний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників (загальна частина)

Навчальні плани диференційовані залежно від формату курсів: для спеціалістів і спеціалістів ІІ категорії, спеціалістів І категорії, спеціалістів вищої категорії (таблиця 6). Запроваджено також курси з інтегрованих предметів, курси за дистанційною формою навчання, заочні. Для педагогічних працівників, які викладають предмети не за фахом, запроваджено спеціалізацію.

Таблиця 6. Диференційна структура навчального плану підвищення кваліфікації відповідно до формату курсів (за основними модулями)прим.

Відповідно до загального навчального плану, формату курсів і фаху розробляється робочий навчальний план для різних категорій педагогічних працівників: керівників, вихователів дошкільних навчальних закладів, учителів початкової школи, вчителів загальноосвітніх предметів основної та середньої школи.

За зовнішніми ознаками він подібний до загального навчального плану й складається з детального навчально-тематичного плану відповідно до формату й фаху курсів із деталізацією змісту інваріантної та варіативної складових, із зазначенням форм занять, кількості академічних годин.

До робочого навчального плану вносимо також додаткові години, які утворюються відповідно до наказу МОН України № 450 від 07.08.2002 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи». Кількість годин збільшується за рахунок: перевірки модульних контрольних робіт, які виконуються під час аудиторних занять; перевірки робіт, передбачених навчальним планом, що виконуються самостійно; перевірки й рецензування курсових робіт і проектів , у зв'язку з поділом груп під час проведення занять з інформаційно-комунікативних технологій та педагогічної практики й, відповідно, зростає в залежності від тривалості курсів (таблиця 7).

Таблиця 7. Зведені дані щодо додаткової кількості годин за форматом курсів

Таким чином, робочий навчальний план є основою для розробки індивідуальних планів, програм, змісту, форм і методів навчальної діяльності, розрахунку балансу навчального часу, індивідуального навантаження викладачів, розробки їх індивідуальних планів, бюджету курсів, фонду оплати праці тощо. Покажемо це на прикладі професійного методичного(фахового ) модуля у фрагменті матриці складових робочого навчального плану 2012--2013 рр. (таблиці 8, 9,).

Таблиця 8. Матриця робочого навчального плану ( тривалість курсу 144 акад. год.)

За робочим навчальним планом спільними для всіх слухачів є дисципліни суспільно-гуманітарного (СГ) і психолого-педагогічного (ПСП) модулів. Суспільно-гуманітарний модуль включає питання сучасної філософії та соціології освіти, правових основ освіти, охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу, охорони дитинства. Професійна і практична підготовка представлена тематикою психолого-педагогічного (ПС) та фахового (методичного) (ПМ) спрямування. Зміст дисциплін психолого-педагогічного модуля (ПС-2) визначають педагогічна інноватика, педагогічна психологія та відповідні спецкурси з інноваційних психолого-педагогічних програм. Фахова, або методична, складова (ПМ-1) орієнтована на розкриття змісту сучасної науки за відповідною галуззю знань (дошкільна освіта, початкова освіта, література, мова, історія, математика тощо) та сучасної методики вивчення навчальної дисципліни в школі, технології моніторингу якості освіти й методичних основ оцінювання навчальних досягнень учнів, проектної діяльності у навчально-виховному процесі, складних питань викладання предмета тощо.

Професійний (методичний) модуль підвищення кваліфікації відповідає певному напряму фахової підготовки і формату курсів. Тому на практиці маємо десятки робочих навчальних планів. Зокрема, за умовами ліцензування у 2010--2015 рр. кафедрами інституту розроблено понад 70 фахових компонентів навчальних планів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

У підвищенні кваліфікації з фаху виокремлюємо зміст питань інформаційно-комунікативної підготовки та цифрової культури. Це динамічний напрям, зміст якого змінюється, доповнюється новою інформацією та технологічними нововведеннями. З 2012 р. у навчальні плани цей компонент введений як складова фахової підготовки та є спільним для всіх слухачів

У змісті діагностично-аналітичного модуля реалізуються завдання модульного контролю, вхідного й вихідного діагностування. Тести для підсумкового контролю (вихідне діагностування). завдання для самостійної роботи мають фахову спрямованість і відповідну варіативність.

Висновки

Отже, розробка змісту освітніх програм і навчальних планів -- це тривалий процес, який ґрунтується на відповідних теоретичних роботах, нормативно-правових документах, методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України, кафедр інституту, побажань слухачів курсів. Загальний цикл формування змісту включає аналіз кваліфікаційних характеристик, побудову змістовних освітніх ліній і змісту програм, формування навчальних планів та їх варіацій, складання робочого навчального плану. Освітні програми і навчальний план є динамічними величинами, які змінюються в залежності від стратегії розвитку освіти, стандартів освіти. В умовах модернізації освіти, реалізації концепції нової української школи це напрям роботи потребує постійної уваги, науково-методичного супроводу та оновлення.

Таблиця 9. Діагностико-аналітичний модуль

Список використаних джерел і літератури

педагогічний освіта кваліфікація

1.Завалевський Ю.І. Особливості конкурентоспроможного сучасного вчителя. Народна освіта. Електронне фахове видання №3(27) 2015. Режим доступу: narodnaosvita.riev,ua/page_id4456 / Zavalevs'kyy Y.I. Osoblyvosti konkurentospromozhnoho suchasnoho vchytelya (Features of a Competitive Modern Teacher ). National Education. Electronic professional edition №3 (27) 2015. Mode of access: narodnaosvita.riev, ua / page_id4456 / [in Ukrainian].

2.Кваліфікаційні вимоги до професійної діяльності педагогічних працівників. Аналітичний звіт за результатами дослідження з освітньої політики. У двох книгах. Кн.1. / Під заг ред. Г.В.вльнікової. Київ- Черкаси,2010. 128с. / Kvalifikatsiyni vymohy do profesiynoyi diyal'nosti pedahohichnykh pratsivnykiv. Analitychnyy zvit za rezul'tatamy doslidzhennya z osvitn'oyi polityky. U dvokh knyhakh. Kn.1. / Pid zah red. H.V.Yel'nikovoyi. (Qualification Requirements for Professional Activity of Pedagogical Workers. An Analytical Report on the Results of an Educational Policy Study. In Two Books. ). - Kyiv-Cherkassy, 2010. 128р. [in Ukrainian].

3.Мірошник С.І. Професійний розвиток педагога: сучасні підходи. Народна освіта. Електронне фахове видання №2(29) 2016р. Режим доступу: narodnaosvita.riev,ua/page_id4456/ Miroshnyk S.I. Profesiynyy rozvytok pedahoha: suchasni pidkhody (Professional Development of the Teacher: Modern Approaches). Popular education. Electronic professional edition №2 (29) 2016. Access mode: narodnaosvita.riev, ua / page_id4456 / [in Ukrainian].

4.Методичні рекомендації з розроблення галузевих стандартів вищої освіти: компетентісний підхід: Укладачі: В.Л. Гуло, К.М.Левківський, Л.О.Котоловець та інші. Київ, 2013 92с. / Metodychni rekomendacii z rozroblenia galuzevych standartiv vychoi osvity: kompetentisnyi pidcyig. Ukladachi: V.L.Gulo, K.M.Levkivsiakij, L.O.Kotolovectainchi (Methodical Recommendations for for the Development of Industry Standards for Higher Education: Competence Approach: Authors: VL Gulu, K.M.Levkivskyy, L.O.Kotolovets and others), Institute of Innovative Technology and Education Science of Ukraine. Kyiv, 2013 92 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru