Діалектний текст - важливе навчальне джерело в курсі "Українська діалектологія"
Дослідження ролі діалектних текстів у викладанні діалектології як академічного предмета. Виявлення двозначного ставлення студентів до діалектів в Україні. Обґрунтування важливості та потенціалу діалектних текстів у просуванні діалектів в освіті.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.07.2018 |
Размер файла | 17,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Діалектний текст - важливе навчальне джерело в курсі “Українська діалектологія”
Рябець Людмила Віталіївна
DIALECT TEXTS AS A RICH LEARNING TOOL BY TEACHING OF UKRAINIAN DIALECTOLOGY
The article shows the role of dialect texts in teaching of dialectology as an academic subject. It is pointed out that students have an ambiguous relation to dialects in Ukraine. Just dialect texts have the greatest potential to promote dialects in education.
Одним із важливих і перспективних напрямів української діалектології сьогодні є текстографія, адже актуальним у сучасній лінгвістиці залишається всебічне вивчення діалектного мовлення, текстографія - це не лише фіксація діалектних текстів, а і їх дослідження. Текстовий напрям досліджень діалектної мови нині досить активно розвивається. Саме автентичний текст є своєрідним “фото” окремих звуків, словоформ, словосполучень, речень. Від появи збірника діалектних текстів, підготовленого свого часу в Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, - “Говори української мови (Збірник текстів)” [8] - минуло вже багато років. Його основним завданням було представити зразки мовлення всіх трьох наріч українського континууму. На той час не було таких технічних можливостей, як сьогодні, тому й за обсягом матеріалу, і тематично, він дещо програє сучасним виданням. Нині ж з'являється дедалі більше збірників діалектних текстів із різних зон українського діалектного простору, зокрема південно- західного наріччя [4, 11], Закарпаття [12], Буковини [1], Чорнобильської зони [2; 7], південної Київщини [5], Бориспільщи- ни [3], Луганщини [9; 10] тощо. Всі вони різняться за змістом, обсягом, формою і структурою представлення діалектного матеріалу. Окремі з них уже витримали по кілька перевидань (див., напр., - [4], [12]).
Діалектні тексти - це надійна джерельна база не лише для досліджень діалектних явищ на всіх мовних рівнях, характеристики окремих діалектів, опису ідіостилю мовця тощо, а й для етнографії, історії, фольклору, оскільки тексти містять цінні історичні та культурні відомості. До того ж, відображення історичних подій бачимо крізь призму сприйняття мовця. Є ще один аспект, що вказує на принципову важливість збереження записів діалектного мовлення. Наприклад, після чорнобильської катастрофи носії окремих говірок були розселені у віддалені села и міста и потрапили в інше мовне середовище, яке зумовлює асиміляційні процеси в мовленні. Зроблені діалектологами записи спонтанного мовлення переселенців дають змогу дослідникам хоча б частково реконструювати ці говірки [7]. Особливо цінні сьогодні, за нашої складної політичної ситуації в державі й суспільстві, і збірники, опубліковані викладачами факультету української філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка [6, 9, 10, 13]. Ці видання не тільки демонструють активність діалектологів Луганська, а й дають мовний портрет цього регіону - показують, переконливо доводять і підтверджують, що на Луганщині є українськомовні села зі своїми українськими діалектами.
Як відомо, класичні виші мають у своїх навчальних програмах курс української діалектології. На жаль, кількість годин на вивчення цієї дисципліни щороку зменшують. Особлива ситуація складається для тих, хто навчається заочно або здобуває другу вищу освіту. Умістити весь курс української діалектології в кілька лекцій і практичних занять майже неможливо, оскільки матеріал складний і великий за обсягом. До того ж ставлення до цього навчального предмета у студентів неоднозначне, бо інколи вважають його надто складним, нецікавим, а то й надуманим - не варто, мовляв, витрачати час і вивчати те, що “якась бабця колись сказала”. Часто в групі переважають студенти, які не мають базової філологічної (загалом - гуманітарної) освіти. Досвід показує, що саме в таких навчальних групах діалектний текст є основним засобом і джерелом вивчення курсу української діалектології, і саме текст найвигід- ніше показує і доводить, що українська мова жива, що вона функціонує не лише в літературній чи суржиковій формі, а має і свої територіальні особливості. Адже текст завжди має зміст, часом навіть сюжет, своєрідну фабулу (а це може зацікавити і змусити студента його прочитати); текст транскрибовано - це дає можливість повторити транскрипцію, систему знаків, основи фонетики; текст дає цілісне сприйняття говірки; у тексті видно індивідуальні особливості мовця; лексема чи будь-яке мовне явище не вирвані з контексту, а представлені в системі - так, як вони існують у живому мовленні, власне так, як вони функціонують. Для відтворення говірки як функціональної системи необхідним є залучення до аналізу значних за обсягами діалектних текстів, саме записів спонтанного, а не спровокованого запитаннями експлоратора мовлення. З досвіду досліджень граматичних питань (і, вужче, морфологічних, власне словозмінних) у попередні десятиліття можна говорити про складність фіксації, узагальнення й подання такого матеріалу. Для збирання граматичного діалектного матеріалу питальник - річ досить умовна. Окрім нього, потрібні масштабні тексти спонтанного мовлення, щоб слово показало всі свої можливі форми, варіанти сполучуваності, а в дослідника з'явилася можливість простежити повноту / неповноту парадигми тощо. Натомість лексичні явища, лексичні одиниці легше надаються до фіксації, записування, картографування; до того ж методика розробки питальника, збирання й опрацювання лексичного матеріалу має багатші традиції. Однак діалектні словники мають певні інформаційні втрати: спостерігаємо об'єднання фонетичних варіантів, фіксацію окремої словоформи або тільки вихідної форми, а не всієї парадигми, відкидання локалізації, використання невеликих ілюстрацій, які не відображають семантики лексеми, відсутність у реєстрі службових слів. Не відбиває словник й індивідуальних особливостей мовця (чи кількох мовців - носіїв говірки), інтонації, паузації, лексичної сполучуваності слів, синтаксису говірки.
Досвід показує, що студентові значно легше навчитися аналізувати текст у цілому й окремі мовні явища зокрема. Тому серед важливих навчальних джерел варто виокремити саме збірники діалектних текстів, які своєю структурою і змістом дають відповіді на багато лінгвістичних і позалінгвістичних запитань. Текстографія вносить у процес навчання традиційні прийоми опрацювання (вивчення) як окремого слова, так і словосполучення, речення тощо. Водночас матеріали таких збірників повинні залучатися до різних видів та етапів навчання. Їхнє використання в навчальному процесі сприяє формуванню у студентів-філологів уміння розв'язувати будь-які мовленнєві завдання. Варто також використовувати на заняттях аудіо- (які, до речі, додані до деяких видань) та відеозаписи.
У методичних розробках курсу діалектології завжди був присутній текст, але в окремих завданнях використовувалися короткі уривки або окремі речення, вирвані з ширшого контексту, чи навіть окремі лексеми.
Для досягнення відповідного рівня інформативного і дидактичного забезпечення навчального процесу варто використовувати матеріали в різних формах, а для практичних занять необхідно добирати конкретні тексти або окремі фрагменти відповідно до навчальної мети. Можна дати студентам кілька текстів і запропонувати визначити, яке наріччя та діалект вони репрезентують. Можна, навпаки, дати один досить великий за обсягом текст і, виокремлюючи фонетичні, морфологічні, лексичні, синтаксичні особливості, визначити, до якої групи говорів він належить. Найчастіше прочитання тексту в аудиторії викликає зацікавлення або й дискусію: хтось із студентів упізнає риси своєї рідної говірки або говірки когось із рідних, хтось, навпаки, виокремлює певні мовні явища в аналізованому тексті, констатує, що це інша говірка, і починає порівнювати з особливостями своєї говірки (хоча на початку заняття стверджували, що ніяких діалектних особливостей не знають і не пам'ятають).
За допомогою діалектних текстів можна моделювати творчі домашні завдання, адже студенти повинні не тільки засвоїти відповідну навчальну програму, а й набути навичок самостійної роботи.
Сьогодні в Україні багато говорять про те, що суспільство нічого не знає про роботу вітчизняних учених, про їхні відкриття і досягнення, і звинувачують у тому самих науковців, бо, мовляв, вони погано себе презентують. Тож наука і ті, хто її творять, залишаються на периферії суспільного життя. На нашу думку, саме збірники діалектних текстів варто пропагувати не лише серед студентів-філологів як дидактичний матеріал, а й пропонувати ознайомитися з ними пересічним громадянам. Не забуваймо, що діалектний текст - це ще й духовна скарбниця культури представників народу - носіїв діалекту.
діалектний текст викладання
Література
1. Буковинські говірки: хрестоматія діалектних текстів / Уклад. Н. Рус- нак, Н. Гуйванюк, В. Бузинська. Чернівці. 2006.
2. Говірка села Машеве Чорнобильського району. К. 2003. Ч. 1: Тексти / Уклад.: Ю.І. Бідношия, Л.В. Дика. Ч. 2: Тексти / Уклад.: Г.В. Воронич, Л.А. Москаленко, Л.Г. Пономар.
3. Бідношия Ю.І., Дика Л.В. Говірки Бориспільщини: Сучасні діалектні тексти та пам'ятки мови. К. 2008.
4. Говірки південно-західного наріччя української мови / Упоряд. Н.М. Глібчук. Львів. 2000.
5. Говірки Південної Київщини. Збірник діалектних текстів / Упоряд. Г.І. Мартинова, З.М. Денисенко, Т.В. Щербина. Черкаси. 2008.
6. Говірки Східної Слобожанщини. Збірник діалектних текстів / Упоряд. В.В. Лєснова. Луганськ. 2013.
7. Говірки Чорнобильської зони. Тексти / За ред. П.Ю. Гриценка. К. 1996.
8. Говори української мови (Збірник текстів) / Відп. ред. Т.В. Назарова. К. 1977.
9. Сватівщина: матеріали фольклорно-діалектологічних експедицій / За ред. З.С. Сікорської. Луганськ. 1998.
10. Старобільщина: матеріали фольклорно-діалектологічних експедицій / За ред. З. С. Сікорської. Луганськ. 2000.
11. Українські говірки південно-західного наріччя. Тексти / Упоряд. та автор передмови Н.М. Глібчук. Львів. 2005.
12. Українські закарпатські говірки: Тексти / Упоряд. та передм. О.Ф. Миголинець, О.Д. Пискач. Ужгород. 2004.
13. Українські східнослобожанські говірки: сучасні діалектні тексти / За ред. К.Д. Глуховцевої. Луганськ. 2011.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Самостійна робота студентів при викладанні професійно-орієнтованих дисциплін. Специфіка підготовки майбутніх iнженерiв-педагогiв. Обґрунтування та розробка методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни "Деталі машин".
дипломная работа [1,2 M], добавлен 14.09.2012Специфіка військового тексту як об’єкта рецептивної комунікативної діяльності. Особливості навчання читання військово-технічних текстів англійською мовою в умовах професійної освіти. Вправи для формування навичок та умінь читання технічних текстів.
статья [21,1 K], добавлен 27.08.2017Цілі і задачі дослідницької діяльності в сучасній освіті, навчальне та наукове дослідження. Організація індивідуальної роботи з дітьми за рамками базисного навчального плану. Розходження дослідницької і проектної діяльності, розрізнення творчих робіт.
контрольная работа [28,5 K], добавлен 30.05.2010Поняття наукової творчості студентів. Особливості, цілі і завдання наукової творчості. Рівні творчого потенціалу студентів. Навчальна праця як важливий компонент навчально-виховного процесу у ВНЗ. Сутність, характер, складові та ролі творчого потенціалу.
реферат [17,5 K], добавлен 16.04.2009Причини академічної нечесності. Боротьба з недоброчесним навчанням і плагіатом. Досвід в Україні. Покарання за шахрайство. Методичне обгрунтування та організація наукового дослідження психологічних особливостей студентів з різним ставленням до списування.
дипломная работа [4,9 M], добавлен 24.06.2015Фізичне виховання як соціальне явище та складова навчального процесу. Експериментальне дослідження ставлення студентів до фізкультури і спорту. Зміст та методика організації викладання навчального предмету "Фізичне виховання" на полімотиваційній основі.
курсовая работа [363,9 K], добавлен 19.06.2011Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014Читання як культура сприйняття писемного мовлення. Етапи роботи з текстом. Використання публіцистичних текстів англомовної преси для формування вмінь переглядового читання у студентів-філологів. Система вправ для формування компетентності у читанні.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 20.05.2019Типи текстів за метою висловлювання та стильовими ознаками. Засоби формування навиків правильно передавати думки в усній чи писемній формі. Система вправ на уроках української мови як засіб розвитку творчих обдарувань учнів у роботі над текстом-описом.
курсовая работа [567,1 K], добавлен 07.04.2015Аналіз різних рівнів інтеграції, які б задовольнили запит студентів і викладачів щодо цілісності процесу засвоєння японського академічного мовлення. Розвиток загальної грамотності магістранта. Характеристика міждисциплінарного ступеня системи навчання.
статья [22,7 K], добавлен 31.08.2017