Сучасна реформа системи охорони здоров'я, перехід на надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, запровадження бюджетно-страхової медицини, інтеграція України у європейське співтовариство потребують удосконалення системи вищої медсестринської освіти з метою підготовки фахівців, які відповідали б кращим світовим стандартам. Аналіз практики підготовки майбутніх магістрів сестринської справи свідчить, що у вищих навчальних закладах медичного профілю проблема професійної підготовки засобами дистанційного навчання потребує додаткового осмислення та спеціальних заходів на різному рівні. За традиційної системи навчання студенти недостатньо підготовлені до вирішення складних професійних ситуацій в умовах глобальної інформатизації.

З метою перевірки висунутої гіпотези дослідження й результативності дієвості авторської розробки системи професійної підготовки майбутніх магістрів сестринської справи (МСС) у вищих медичних навчальних закладах (ВМНЗ) засобами дистанційного навчання (ДН) проведено педагогічний експеримент, який у наукових дослідженнях визначено як комплекс засобів і методів наукового пізнання, що забезпечує науково-доказову й об'єктивну перевірку правильності обґрунтованої на початку дослідження гіпотези [1].

Педагогічний експеримент дав змогу встановити характер зв'язків між різними компонентами освітнього процесу, чинниками, умовами та результатами педагогічного впливу; порівняти ефективність різних чинників або змін у структурі процесу; виявити необхідні умови для реалізації визначеного комплексу завдань відомими засобами та особливості протікання процесу в нових умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Питання розвитку і модернізації вищої медичної освіти ґрунтовно розглянуто в наукових працях І. Булах, Ю. Вороненка, М. Шегедин; шлях розвитку медсестринської освіти простежено в дослідженнях Л. Воронової, О. Гуменюк; теоретичні та методологічні засади неперервної медсестринської освіти розглянуто в дослідженнях О. Волосовець, Ю. Марушко, В. Мілерян, Я. Цехмістер; впровадження сучасних педагогічних технологій у вищих медичних навчальних закладах розкрито в роботах М. Лукащук, О. Маркович, І. Радзієвської, С. Мухіної; роботи Х. Мазепи, Л. Примачок, О. Юдіної та ін. присвячені розвитку особистості в системі медичної освіти. Аналіз наукової літератури та первинної документації медичних закладів професійної освіти засвідчив, що проблема професійної підготовки майбутніх МСС у ВМНЗ засобами ДН дотепер не стала предметом спеціального науково-педагогічного дослідження, і, по суті, в межах теорії і методики професійної освіти ще не знайшла свого належного теоретичного обґрунтування і відповідного методичного забезпечення.

Метою статті є відображення основних результатів функціонування системи професійної підготовки майбутніх МСС у ВМНЗ засобами ДН.

Виклад основного матеріалу дослідження

Будь-який педагогічний експеримент має структуру й логіку проведення, що пов'язано з дослідницькими операціями та їхньою класифікацією. Згідно з поставленими цілями, логіка проведення дослідно-експериментальної роботи уможливила обґрунтування її етапів, які характеризувалися певними завданнями, відповідними формами і методами організації:

1 етап - пошуково-теоретичний - 2008 р.

2 етап - констатувальний - 2009-2012 н. р.

3 етап - пілотно-апробаційний - 2013-2015 н. р.

4 етап - формувальний - 2015-2017 н. р.

5 етап - аналітично-узагальнювальний - друга половина 2017 р.

Авторська експериментальна система професійної підготовки майбутніх МСС у ВМНЗ засобами ДН пройшла процедуру апробації з метою її подальшої адаптації та впровадження. Мета дослідно-експериментальної роботи полягала в дослідженні результативності системи професійної підготовки майбутніх МСС у ВМНЗ засобами ДН. Досягнення поставленої мети здійснювалося шляхом послідовного вирішення низки завдань:

виявити сутність, структуру й особливості підготовки майбутніх МСС та визначити чинники, зміст і функціональні характеристики дистанційного навчання у вищій медсестринській освіті;

охарактеризувати й обґрунтувати концепцію, дидактичний потенціал й ефективність дистанційного навчання майбутніх МСС у формуванні та розвитку готовності до професійної метадіяль - ності;

розробити й обґрунтувати систему професійної підготовки майбутніх МСС у ВМНЗ засобами дистанційного навчання та на її основі - структурно-функціональну модель цієї системи;

розробити дизайн, структуру та змістовне наповнення компонентів електронного інформаційного освітнього середовища підготовки майбутніх МСС Тернопільського державного медичного університету в середовищі MOODLE, зорієнтованих на формування готовності студентів до професійної метадіяльності та організувати дистанційну професійну підготовку майбутніх магістрів сестринської справи;

здійснити репрезентативну вибірку груп студентів, які беруть участь в експериментальному педагогічному дослідженні;

експериментально перевірити ефективність системи професійної підготовки майбутніх МСС у ВМНЗ засобами ДН;

проаналізувати результати педагогічного дослідження.

З метою аналізу результатів експериментального дослідження порівнювалися цифрові показники вхідного і підсумкового рівнів сформованості кожного компонента готовності майбутніх МСС до професійної метадіяльності, які навчались у контрольних (КГ) та експериментальних групах (ЕГ). Результати формування мотиваційно-ціннісного компонента готовності майбутніх МСС до професійної метадіяльності подано в табл.1.

Оскільки в КГ та ЕГ була різна кількість студентів, то порівняльний аналіз здійснювався за середніми значеннями (СЗ) та показниками у відсотках. Відтак, середнє значення сформованості мотиваційно-ціннісного компонента готовності до професійної мета - діяльності в КГ зріс від 3,8 до 3,7 (на 0,1 бала), а в ЕГ - від 3,7 до 4 (на 0,3 бала), що на 0,2 бала більше, ніж в КГ. Порівняльний аналіз показників табл.1 у відсотках дає змогу дійти висновку, що опти - мізація професійної підготовки у ВМНЗ засобами ДН сприяє усвідомленню майбутніми МСС цінності медсестринської діяльності в процесі особистісно-професійного розвитку і самореалізації, трансформація загальних мотивів особистості в навчальні та професійні, системні зміни професійної активності студента в міру його переходу на нові рівні професіоналізації.

Тобто можемо стверджувати, що реалізація експериментальної педагогічної системи та її структурно-функціональної моделі професійної підготовки майбутніх МСС у ВМНЗ засобами ДН сприяє цілеспрямованому та більш ефективному формуванню мотиваційно-ціннісного компонента готовності до професійної метадіяльності.

Таблиця 1. Зміни у сформованості мотиваційно-ціннісного компонента готовності до професійної метадіяльності майбутніх МСС на етапах вхідного та підсумкового контролю

Цифрові показники рівнів сформованості когнітивно-комунікативного компонента готовності майбутніх МСС до професійної метадіяльності відображено в табл.2.

Таблиця 2. Зміни у сформованості когнітивно-комунікативного компонента готовності майбутніх МСС до професійної метадіяльності на етапах вхідного та підсумкового контролю

Порівняльний аналіз динаміки показників табл.2 свідчить, що середній показник сформованості цього компонента в КГ зріс від 3,4 до 3,6 (на 0,2 бала), а в ЕГ - від 3,4 до 3,9 (на 0,5 бала), що на 0,3 бала більше, ніж в КГ. Наведені показники вказують на більш ґрунтовне засвоєння студентами ЕГ навчального матеріалу засобами дистанційного навчання.

Аналіз табличних даних дає змогу узагальнити, що реалізація авторської системи професійної підготовки майбутніх МСС у ВМНЗ засобами ДН сприяє кращому засвоєнню сукупності фахових знань як безлічі пов'язаних між собою елементів, які є певним цілісним утворенням і складною системою природничо-наукових і соціально-гуманітарних уявлень, умовиводів про людину та її буття: організму, індивідуальності, особистості.

дистанційне навчання сестринська справа професійна підготовка

Динаміку формування операційно-діяльнісного компонента готовності майбутніх МСС до професійної метадіяльності подано в табл.3.

Таблиця 3. Зміни у сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності майбутніх МСС до професійної метадіяльності на етапах вхідного та підсумкового контролю

Порівняльний аналіз табл.3 свідчить, що за середнім значенням у студентів КГ спостерігалося зростання показника сформованості операційно-діяльнісного компонента від 3,4 до 3,6 бала (на 0,2 бала), а в ЕГ - від 3,4 до 4,0 бала (на 0,6 бала), що на 0,4 бала більше, ніж у студентів КГ. Тобто у майбутніх МСС ЕГ дещо краще сформовані інформаційно-технологічна грамотність та науково-дослідна компетентність розвинуті вміння перенесення знань і навичок у медичну, пізнавальну, практичну і професійну діяльність майбутніх МСС.

Аналіз динаміки змін у сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності майбутніх МСС до професійної метадіяльності дає змогу дійти висновку, що використання в професійній підготовці студентів засобів дистанційного навчання та електронного інформаційного освітнього середовища дає кращі результати, ніж традиційне навчання майбутніх МСС.

У табл.4 подано результати встановлення цифрових показників рівнів сформованості особистісно-рефлексивного компонента готовності майбутніх магістрів сестринської справи до професійної метаді - яльності у дистанційній професійній підготовці.

Таблиця 4. Зміни у сформованості особистісно-рефлексивного компонента готовності майбутніх МСС до професійної метадіяльності на етапах вхідного та підсумкового контролю

Аналіз показників табл.4 свідчить, що за середнім значенням в КГ відбулося зростання від 3,6 до 3,8 бала (на 0,2 бала), а в ЕГ - від 3,6 до 4,0 бала (на 0,4 бала), що на 0,2 бала більше, ніж у студентів КГ. Тобто студенти ЕГ частіше виявляли активність і самостійність щодо поглиблення професійних знань, ніж студенти КГ. Динаміка змін за цифровими показниками сформованості рівнів особистісно-рефлексивного компонента готовності майбутніх МСС до професійної метадіяльності дає змогу зазначити, що використання комплексної дистанційної самостійної роботи студентів сприяє їхній самоосвітній діяльності в електронному інформаційному освітньому середовищі.

Узагальнені результати встановлення цифрових показників рівнів сформованості готовності майбутніх МСС до професійної мета - діяльності в процесі дистанційної професійної підготовки, подано в зведено-порівняльній табл.5. Цифрові показники відображають результативність формувального етапу експериментального дослідження й ефективність розробленої авторської системи та структурно-функціональної моделі професійної підготовки майбутніх МСС у ВМНЗ засобами ДН.

Таблиця 5. Узагальнені цифрові показники сформованості готовності майбутніх МСС до професійної метадіяльності

На основі аналізу табл.5 встановлено, що за показниками середнього бала у студентів КГ спостерігалося зростання цього показника від 3,5 до 3,7 бала (на 0,2 бала), а в ЕГ - від 3,5 до 4, 0 (на 0,5 бала), що на 0,3 бала більше, ніж у студентів контрольних груп. Отже, в студентів ЕГ дещо краще відбулося зростання рівнів сформованості усіх компонентів готовності майбутніх МСС до професійної метадіяльності, ніж у студентів КГ. Тому аналіз табличних даних дає змогу узагальнити, що реалізація системи професійної підготовки майбутніх МСС у ВМНЗ засобами ДН сприяє формуванню готовності студентів до професійної метадіяльності.

Порівняльний аналіз табличних даних свідчить про те, що в КГ залишилися студенти з базовим рівнем сформованості всіх компонентів готовності студентів до професійної метадіяльності, а в ЕГ таких студентів не виявлено. Це актуалізує доцільність використання нашої апробованої та експериментально перевіреної методики, оскільки в ЕГ були отримані значущі позитивні результати.

З метою перевірки достовірності та обробки результатів педагогічного експерименту були використані методи математичної статистики, які застосовуються у професійній педагогіці [1-3]. Для порівняння параметрів генеральних сукупностей (середніх значень і дисперсій) визначався F-критерій Фішера. Доведення достовірності результатів дослідно-експериментальної роботи базувалося на порівнянні числових показників емпіричного F-критерію (F - КГ і F - ЕГ, які обчислювалися з цифрових даних, отриманих в ході експерименту) та теоретичного F-критерію, поданого у стандартній таблиці F-зна - чення [4, с.277-278].

Показник F_krit для нашого дослідження обчислювався за числом ступенів свободи, яке визначалося шляхом віднімання одиниці від числа кількості студентів у КГ та ЕГ. За умови, коли кількість студентів буде в межах 40-60 осіб (у КГ - 52 студенти), то F-критерій має бути в межах 1,8-1,4. Якщо кількість студентів від 60 до 120 осіб (в ЕГ - 75 студентів), то F-критерій має бути в межах 1,7-1,3. Результати обчислення F-критерію для контрольних (F - КГ) і експериментальних груп (F-ЕГ) відображені в табл.6.

Аналіз цифрових показників табл.6 дає змогу узагальнити, що показники F-критерію для КГ (F - КГ) відрізняються від стандартних табличних даних. Так, показник F_emp - КГ із значеннями від 1,13 до 1,2 виходить за межі вірогідності, тому незначне підвищення рівня сформованості кожного компонента та загалом готовності майбутніх МСС до професійної метадіяльності в контрольних групах пов'язане з умовами традиційного процесу навчання. F-критерій для експериментальних груп (F_emp-ED має показники від 1,31 до 1,47, що знаходиться в межах показників стандартної таблиці. Це означає, що результати нашого дослідження є вірогідними та підтверджують достовірність проведеної дослідно-експериментальної роботи.

Таблиця 6. Результати обчислення F-критерію

Висновки. Отже, ефективність професійної підготовки майбутніх МСС у ВМНЗ залежить від цілеспрямованої реалізації системи професійної підготовки майбутніх МСС у ВМНЗ засобами ДН. Результати експериментального дослідження підтверджуються достовірними показниками, які перевірені за допомогою методів математичної статистики.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі вбачаємо в продовженні вдосконалення дистанційної підготовки майбутніх МСС з метою всебічного формування у них готовності до професійної метадіяльності.

Список використаної літератури

1. Сурмін Ю.П. Майстерня вченого: підруч. для науковця / Ю.П. Сур - мін. - Київ: Навч. - метод. центр “Консорціум з удосконалення менеджменту освіти в Україні”, - 2006. - 302 с.

2. Сисоєва С.О. Педагогічний експеримент в наукових дослідження неперервної професійної освіти: навч. - метод. посіб. / С.О. Сисоєва, Т. Є. Кри - стопчук. - Луцьк: Волинська обласна друкарня. - 2009. - 460 с.

3. Суходольский Г.В. Математические методы в психологии / Г.В. Суходольский. - 3-е изд, исп. Харьков: Изд-во Гуманитарный Центр, 2008. - 284 с.

4. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике / А.А. Кыверялг. - Таллинн: Валгус, - 1980. - 334 с.

Размещено на Allbest.ru