Організація системи шкільної початкової освіти в Угорщині (90-ті рр. XX ст. - початок ХХІ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація системи шкільної початкової освіти в Угорщині (90-ті рр. XX ст. - початок ХХІ ст.)

Біницька К.М.

У статті вивчено проблему розвитку системи шкільної початкової освіти в Угорщині у період 90-х рр. XX ст. - на початку XXI ст. Проаналізовано тривалість навчання в початковій школі, вік початку навчання дітей у школі, а також термін навчання (кількість навчальних годин на рік) на прикладі Угорщини. Узагальнено, що в Угорщині після процесів реорганізації у 90-х рр. XX ст. відзначалась відсутність єдиної державної освітньої політики, що в результаті призвело до змін у системі освіти на місцевому рівні, де виникло розмаїття структур навчальних закладів.

Ключові слова: структура, організація, системашкільноїосвіти, початкоеаосеіта, Угорщина.

В статье изучена проблема развития системы школьного начального образования Венгрии в период 90-х гг. XX в. - начала XXI в. Проанализированы продолжительность обучения в начальной школе, возраст начала обучения в школе, а также период обучения (количество учебных часов в год) на примере Венгрии. Обобщено, что в Венгрии после процессов реорганизации в 90-х гг. XX в. отмечалась отсутствие единой государственной образовательной политики, что в результате привело к изменениям в системе образования на местном уровне, где возникло разнообразие структур учебных заведений.

Ключевые слова: структура, организация, система школьного образования, начальное образование, Венгрия.

The article deals with the study of some problems of the development of the system of school primary education of Hungary in the period of 1990-s - beginning of the XXI century. Having analyzed the length of education in primary school and the age at which children start school, as well as the time spent studying in the school environment (the number of academic hours per year), by the example of Hungary. It is generalized that in Hungary after the processes of reorganization in the 1990-s there was a lack of the unified state policy, which eventually led to the changes in the system of education at the local level, where the diversity of educational institutions' structures arose.

Key -words: structure, organization, system ofschool education,primary education, Hungary.

Постановка проблеми. Європейський вектор розвитку України вже перестав бути питанням політичних дискусій. Нині питання стоїть про шляхи, етапи й терміни реалізації цього пріоритетного для України зовнішньополітичного завдання.

Прискорити й полегшити процес європейської інтеграції вітчизняної освітньої сфери можна лише з урахуванням міжнародного досвіду. В. Смолій зазначає, що Україна започаткувала шлях до Європи не з діалогу з розвинутими європейськими державами, а із входженням українських земель до структурних зв'язків між сусідніми європейськими країнами. Реалізація західноєвропейського вектору розвитку нашої держави можлива, насамперед, через розвиток відносин із центральноєвропейськими та східноєвропейськими країнами. Важливим є врахування успішного досвіду постсоціалістичної трансформації наших західних сусідів, що дало їм змогу у безпрецедентно стислі терміни досягти мети входження до Європейського Співтовариства. Однією з таких країн є Угорська Республіка - новий повноправний член Європейського Союзу [1, с. 5]

У 90-х рр. XX ст. системи освіти країн Східної Європи зіткнулися з новими викликами, пов'язаними з економічними та соціальними змінами. Інформаційний вибух змінив погляди на знання та навички, які учень мав здобути в школі. Дедалі більшого значення набувають сучасні інформаційні технології для отримання інформації, тому перед сучасним вчителем та школою на перший план виходить проблема не «що?» навчати, а «як?» передавати знання майбутнім поколінням. На ринку праці дедалі більше цінується не кваліфікація, яка здобувається в навчальних закладах, а дедалі більше цінуються навички та компетенції, отримані вчителями на практиці. У результаті відбувається зростання сфери послуг, високо оцінюється роль сфери послуг, орієнтованої на споживача, важливе соціальне співробітництво, комунікативні навички та компетенції. Виклики соціальної інтеграції та згуртованості європейського суспільства також є актуальними для сфери освіти, зважаючи на проблеми зростаючої соціальної поляризації, високого рівня безробіття серед молоді, етнічні та культурні розмаїття в суспільстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі дані з становлення і розвитку системи освіти в Угорщині містяться у працях угорських вчених^ зокрема: X. Габора, А. Імре, А. Медєсі, Й. Наги, 3. Порконі, П. Шебени тощо. Однак цілісного дослідження, яке б вивчало структуру шкільної освіти та розвитку початкової освіти, в Угорщині не проводилося.

Постановка завдання. На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає у відображенні кількох аспектів проблеми змін в угорській структурі системи освіти та змісті шкільної системи освіти, особливо акцентуючи на початковій ланці освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. На рубежі тисячоліття оновлення змісту освіти та модернізації навчальних програм стало незаперечним. Загальне регулювання навчальних програм (мети, завдань, змісту) дало змогу в Угорщині делегувати визначення змісту навчальних програм освітніх закладів на місцеві рівні. Вирішальний вплив на зменшення участі держави та інтернаціоналізації системи освіти можна простежити у регулюванні змісту освіти та навчальних програм для шкіл.

У нашому дослідженні буде використано Міжнародну стандартну класифікацію освіти (ISCED, далі - МсКО), яка є частиною Міжнародної системи соціальних і економічних класифікацій Організації Об'єднаних Націй [2, с. 6]. Оскільки системи освіти різних країн різноманітні за своєю структурою і змістом, використання в компаративістських дослідженнях Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО) забезпечує уніфікацію даних. Вона спрощує процес перетворення даних по національних системах освіти, узгоджує на міжнародному рівні категорії, які дають змогу проводити порівняння на міжнаціональному рівні. Зазначимо, що МСКО була вперше розроблена ЮНЕСКО в 1970-х рр. та періодично оновлюється для того, щоб відображати безперервну еволюцію систем освіти у всьому світі [2, с. 87].

У нашому дослідженні ми розглянемо Програми рівня МСКО 1, або «початкова освіта». Зазначимо, що програми, які належать до рівня МСКО 1, можуть називатися по-різному, наприклад, початкова освіта, елементарна або основна освіта, етап 1/ молодші класи. Також функціонують системи освіти, які мають одну програму, що охоплює 2 рівні МСКО 1 і 2. Тому з метою порівняння даних на міжнародному рівні для позначення рівня МСКО 1 використовується термін «початкова освіта» [2, с. 30-31].

Принципи, які регулюють функціонування угорської системи освіти, закріплені в Конституції Угорської Республіки, за якою держава забезпечує безплатну й обов'язкову початкову освіту (МСКО 1+2) для своїх громадян. Таким чином, освіта є державною сферою, в якій держава забезпечує підтримку системи освіти на всіх рівнях шляхом встановлення правових рамок та підтримки і функціонування інституційної системи [7].

Науковці стверджують, що процес регулювання змісту освіти розпочався в 1980-х рр. та характеризувався балансуванням і стандартизацією системи освіти, тоді як майже кожна країна має відмінні особливості освітньої сфери. Так, в Угорщині, де державний орган з акредитації (далі - NAT) ввів вільний вибір для кожної школи щодо використання навчального плану та відповідальність шкіл за цей вибір [6], навчальні програми орієнтувалися на індивідуальний розвиток особистості, показували взаємозв'язок між знаннями і навичками, міждисциплінарні зв'язки між навчальними предметами. У багатьох європейських країнах, зокрема і Угорщині, було розширено повноваження місцевих органів влади щодо діяльності навчальних закладів. Ця вимога NAT вивела Угорщину вперед із країн Центральної і Східної Європи з питання децентралізації управління системи освіти. Національний типовий навчальний план для всіх навчальних закладів зафіксував зміст навчання на всіх рівнях освіти та став основою для навчальних програм із навчальної, методичної та виховної роботи кожної школи. Типові навчальні програми включають найбільш загальні цілі освіти; в них зафіксовані загальнолюдські та національні цінності, здобуття грамотності учнів, навчальні дисципліни та міждисциплінарні зв'язки, обов'язкові терміни навчання учнів та планування річного навантаження навчальних годин [5].

У 2015 р. угорський науковець 3. Покор- ні розпочав дискусію щодо структури початкової та середньої школи [21]. Інтерес до функціонування системи освіти актуалізувалося тривожними статистичними даними про погіршення ефективності навчання. Знову в угорському суспільстві виникли старі дилеми: яка школа є ефективною, зважаючи на досвід розвинених країн Європейського Союзу? Яка шкільна структура найкраще підходить для системи вітчизняної освіти? Що взагалі залежить від структури шкільної освіти та часу навчання учнів у школі [21]?

Завдяки даним аналізу Програми міжнародного оцінювання учнів (Programme for international student assessment, далі - PISA) ми можемо отримати дедалі більше знань про ефективність систем освіти [20]. Ефективність системи освіти є результатом спільного впливу багатьох чинників, однак одним із найважливіших факторів цього є питання про її структуру. Водночас це питання, тісно пов'язане з ефективністю системи освіти [17, с. 5].

Зазначимо, що освітні системи країн значно відрізняються. Тому міжнародні дані про освіту мають базуватися на класифікації, що пропонує для всіх країн світу надійні критерії для розподілу освітніх програм до рівнів, які можна використовувати для порівняння. Класифікація МСКО (International Standard Classification of Education - Міжнародна стандартна класифікація освіти) була розроблена ЮНЕСКО в середині 70-х рр. XX ст. та була перше змінена в 1997 р. Подальші поправки до класифікації МСКО провoдились у період із 2009 по 2016 рр. Класифікація МСКО-2011 була прийнята Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 2011 р. [9].

Структура угорської школи, починаючи з початку 2000 р., була сталою після кардинальних реформ середини 90-х рр. XX ст., однак нині угорські вчені зазначають, що система освіти потребує модернізації, як і зміст освіти в сучасній школі [8, с. 17]. шкільний початковий освіта угорщина

Найважливішою історичною подією 2004 р. було те, що Угорщина стала членом Європейського Союзу. Однак повне країни в ЄС було реалізовано протягом наступних років. Ця інтеграція мала значний вплив на розвиток освітніх процесів у цей період. Незважаючи на це, Єс має обмежену роль та обмежені ресурси в системі освіти. Вступ до ЄС Угорщини відбувався саме в той час, коли в рамках політики Європейського Співтовариства була визначено роль системи освіти як провідної в процесах модернізації промисловості, економічної конкурентоспроможності, зайнятості населення й розвитку суспільства, а також соціальної згуртованості громадян. Посилення ролі галузі освіти у політиці європейського співтовариства прискорилось з 2000 р. завдяки прийняттю Лісабонської концепції [10, с. 19-20].

Розвиток системи освіти було важливим фактором у політиці Угорщини, включаючи освітню політику, протягом усієї історії розвитку держави. Освіта є суспільним благом, яка виконує державні функції, що здійснюються за рахунок держави і суспільства загалом. Освіта надається у навчальних закладах, які називаються освітніми інституціями, або школами. Також у країні функціонує позашкільна освіта (спортивні школи, навчання дітей та молоді у релігійних організаціях).

Сучасна шкільна система освіти Угорщини є гнучкою й адаптується до потреб суспільства і економіки. Шкільна освітня структура - це вертикальний та горизонтальний розподіл державної системи освіти. (Вертикальна диференціація: початкові, середні та старші класи; горизонтальна: професійні школи, середні школи, гімназії).

В Угорщині офіційною мовою навчання є угорська, але при цьому є школи з вивченням предметів іноземними мовами (мовами національних меншин). Школи розробляють свою власну шкільну навчальну програму і розклад на базі, національного типового навчального плану, за ним ведуть навчання і виховання учнів. Протягом навчального року отримані знання учнів оцінюють на підставі письмових робіт, усних індивідуальних опитувань - на початку в текстовій формі без виставляння оцінок, пізніше по п'ятибальній системі оцінювання (від 1 до 5). П'ятірка - найвища оцінка за успішність, одиниця - найнижча оцінка. Оцінки фіксуються протягом півріччя, а наприкінці навчального року їх виставляють у табелі навчальної успішності персонально кожному учневі [13, с. 7].

За чинним законодавством, до системи державних шкільних навчальних закладів входять і початкові школи. Після закінчення навчання в початковій школі обов'язковою умовою для школярів є складання іспиту із закінчення школи. Без атестату про закінчення початкової школи не можна в майбутньому здобути жодної професії та навіть отримати водійського посвідчення. Початкова школа складається, як правило, з восьми класів, чотирьох нижчих і чотирьох старших класів. У початкових класах, як правило, працюють не більше 2-3 учителів, а у 5-8 класах майже всі предмети викладаються різними вчителями. Тому нижчий і верхній рівні початкової школи дуже відрізняються та є різними за рівнем надання освітніх послуг [12].

Закон «Про державну освіту» передбачає право кожного громадянина на відповідну освіту. Це означає, що школи дають змогу навчати і виховувати дітей-інвалідів, а також розвивати талановитих учнів [3].

Нині проблеми з розвитку та функціонування початкової шкільної освіти різноманітні. Початкова ланка освіти є базовою, де закладаються основи для навчання людини протягом усього життя шляхом створення базових знань та навичок, розширення доступу до системи освіти, забезпечення умов для ефективного навчання впродовж життя, підготовки до навчання на наступному рівні освіти, створення та функціонування необхідної системи підтримки школяра, посилення соціальної інтеграції тощо [8].

Для нашого дослідження доцільно проаналізувати тривалість навчання в початковій школі та вік початку навчання дітей у школі. Нині в європейських країнах та інших країнах світу можна визначити тенденцію до збільшення терміну навчання в школі. Один із методів збільшення тривалості шкільного навчання є подовження терміну початкової шкільної освіти на один рік. Так, у більшості європейських країн, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (The Organisation for Economic Co-operation and Development, далі - OECD), учні початкової ланки освіти, як правило, навчаються протягом навчального року від 183 до 185 днів [18, с. 437].

У середньому учні початкової освіти європейських країн за весь термін навчання за даними OECD 2014 p. Навчаються 553 годин [18, с. 439]. Цей показник варіюється від найнижчого показника тривалості початкової освіти 2 922 навчальних годин на рік до 7 475 годин у навчальному році. Звичайно, час навчання в шкільному середовищі серед країн відрізняється. Наприклад, в Угорщині він становить 304 години, і це є низьким показником (на цей термін впливає порівняно коротка тривалість навчального року) [18, с. 439]. Зазначимо, що обов'язковий час навчання, який навчальні заклади мають забезпечувати учням протягом навчального року, може відрізнятися від фактичного часу навчання в школі. Країни відрізняються тим, наскільки гнучкими є навчальні плани.

Якщо аналізувати шкільну системи з точки зору структури (МСКО 1-го і 2-го рівня), то нині в європейських країнах функціонують як 8-, так і 9-класні освітні моделі, які мають свої відмінності. Аналіз даних OECP 2014 р. з цієї точки зору свідчить, що структура і тривалість шкільного навчального процесу в міжнародній освітній практиці відрізняється. Так, 8-класна школа з великою кількістю навчальних годин (в якій системи МСКО 1+2, тобто початкова освіта не відділена від середньої) функціонує у Польщі, однак і в цій країні менша кількість навчальних годин [18, с. 440].

Хоча далеко не в усіх розвинених країнах Європи, де у структурі 8-класної початкової школи інтегровано функціонують перші два рівня освіти та їх діяльність є ефективною. Використовуючи дані PISA 2012 р., можна узагальнити, що питання структури шкільної освіти у визначенні навчальних занять не є остаточними, а постійно змінюються [19, с. 9-13].

Вивчаючи досвід Угорщини в системі початкової освіти навчання, в 2014 р. згідно з навчальним планом, кількість навчальних годин становила 710 годин на рік [18, с. 436].

Сучасна початкова школа охоплює два етапи освіти: початкова освіта та неповна середня освіта. Перший етап спрямований на розвиток базових навичок, щоб забезпечити фундамент для подальшої середньої освіти учнів у навчальних закладах системи освіти. Однак тривалість кожного етапу шкільної освіти в східноєвропейських країнах відрізняється. У більшості розвинених країн початкова освіта триває 6 років і, як правило, учні починають навчання з 6-річного віку, у деяких європейських країнах із 7 років, у двох країнах - у віці 5 років. Оскільки різні етапи структури початкової школи є єдиною частиною системи навчального закладу, від того, як вони організовані, можна виділити різні моделі освітніх систем. Кожна модель по-різному впливає на розвиток учнів, частково залежно від змін у школі та частково від того, на якому рівні освіти або в яких освітніх установах впроваджують прогресивні методи та технології навчання [23, с. 12-32]. Якщо розглядати організацію 2 етапів навчання, які належать до моделей початкової освіти в європейських країнах, ми побачимо, що систему початкової і неповної середньої освіти, яка дає змогу структурува- ти восьмикласну шкільну структуру інакше, наприклад в Угорщині 4+4 роки навчання [23, с. 20], в основному використовують колишні країни соціалістичного блоку і країни Північної Європи.

Границі етапів шкільної освіти є закритими та пов'язані між собою, а питання переходу на наступний етап є об'єктом адміністративних шкільних рішень. Здобуття початкової освіти громадянами є основою для суспільного прогресу, і в більшості країн існує кілька іспитів на цьому етапі, але часто ці іспити проводяться тільки з діагностичною метою [23, с. 27].

Складним є питання проведення структурних освітніх реформ, оскільки ця проблема виходить за рамки питання про структуру шкільної освіти та пов'язана з такими питаннями, як мережа навчальних закладів, організація системи освіти, регулювання змісту освіти і професійної підготовки вчителів.

Європейські вчені зазначають, що період великих структурних змін уже завершено. На нашу думку, варто згадати досвід Республіки Польща. Країна розпочала струк- турувати свою систему освіти у 1999 р., щоб підвищити рівень освіти, надати рівні можливості для громадян зі здобуття освіти та підвищити її ефективність. У руслі освітніх реформ урядом було замінено стару 8-річну основну школу на 6-річну. Зрештою, польська структура системи шкільної освіти була реорганізована з 8+4 роки на структуру 6+3+3 роки, і цей процес тривав протягом кількох років [іб, с. 6-9].

Польська освітня реформа потребувала нової шкільної мережі навчальних закладів, реорганізації шкільних округів та створення нових шкільних центрів. Метою реформи навчальних програм була не тільки зміна змісту і методів навчання, культури викладання, а й трансформація школи; програми прагнули створити гідні умови для активної участі в процесі навчання не тільки вчителів, а й учнів. Після реформи, за результатами польських досліджень PISA, рівень та якість системи початкової освіти в країні значно покращився [16, с. 7-9].

В Угорщині є історичний досвід щодо подовження часу навчання за деякими програмами. Наприклад, двомовні школи, підготовчий рік у навчальній програмі «Arany ЗбпоБ ТебеїБйддопбоїу», хоча такі рішення щодо подовження навчальних програми є дискусійними [4].

В угорській системі шкільної освіти накопичено досвід реформування організаційної структури освіти. В Угорщині в 60-х рр. XX ст., після уніфікації початкової шкільної освіти повстала структурна проблема у системі освіти. Ідея незабаром була знята з порядку денного з різних причин, але думка про зміни в структурі школи залишилася [15, с. 625]. Й. Наги запропонував таку структуру шкільної системи освіти: 6+4+3 роки, в якій 6+4 роки - загальний базовий рівень освіти [14, с. 3].

У 90-ті рр. XX ст. питання модернізації організаційної структури освіти знову стали актуальними. На початку 1990-х рр. у колишніх соціалістичних країнах Східної Європи, зокрема в Угорщині, змінилась соціально-політична система, що мало значний вплив на майже всі ключові елементи системи освіти. В Угорщині було розроблено децентралізовану систему управління освітою та чітко визначено місцевий та державний рівень системи управління. Економічні та соціальні зміни реформували навколишнє середовище системи освіти: відбулись зміни в навчальних потребах школярів. Усе це разом із демографічною кризою сприяло спонтанному процесу структурних перетворень [11, с. 127-128]. Однак у 1990-х рр., хоч не було проведено реформи шкільної організаційної структури, зміст освіти був принципово трансформований державними і місцевими рішеннями та постановами. Стихійний процес структурних змін у системі освіти не був централізований, що призвело до негативних наслідків на місцевому рівні. Різні матеріально-технічні умови на місцевому рівні, різні місцеві та державні стратегії та інтереси. Усі ці процеси призвели до появи різних місцевих освітніх систем.

Вирішення питання про структуру шкільної освіти в середині десятиріччя та освітню політику полягали в тому, що внутрішню систему освіти можна було реорганізувати у певному напрямі протягом цього періоду у бажаному спрямуванні, запропонованому експертами. На початку 90-х рр. XX ст. навіть 10-річна школа не була визначена законодавчо [22]. Зазначимо, що організаційна структура, запропонована Й. Надь, була реалізована NAT через більш ніж два десятиліття після його пропозицій [14, с. 3-10]. Вимоги до навчального плану визначаються кількома послідовними циклами. У другій половині 1990-х рр. відповідна стратегія була розроблена в рамках стратегії державної системи освіти [14, с. 8-9].

Висновки з проведеного дослідження

Таким чином, після процесів реорганізації в 90-х рр. XX ст. та відсутності єдиної державної політики, що призвело до змін у системі освіти на місцевому рівні, виникло розмаїття структур навчальних закладів (як на вертикальному, так і горизонтальному рівнях). Ми розглянули тільки деякі проблеми розвитку системи шкільної освіти в Угорщині (90-ті рр. XX - початок XXI ст.). Особливої уваги потребує розгляд питань щодо освітньої політики, мети, освітніх рівнів та циклів навчання, організаційних підходів до навчально-виховного процесу в початковій освіті країн Східної Європи.

Література

1. Україна - Угорщина: спільне минуле та сьогодення. Матеріали міжнародної наукової конференції / Відп. ред. В.А.Смолій. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 275 с.

2. Международная стандартная классификация образования МСКО 2011 // Институт Статистики ЮНЕСКО. - О. Box 6128, Succursale Centre-Ville Montreal, Quebec H3C 3J7 Canada. - 87 c.

3. A kozoktatas fogalomrendszere [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.google.com.ua/url? sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&ved=0.

4. Arany Janos Tehetseggondozo program [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ajtp.hu/start.

5. Az oktatas tartalma [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ofi.hu/az-oktatas-tartalma.

6. Change in the Hungarian accreditation system [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.european-accreditation.org/information/ change-in-the-hungarian-accreditation-system.

7. Fontosabb reformok es fejlesztesek a magyar oktatasi rendszerben [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //ofi. hu/tudastar/1 -magyar-oktatasi/1-1 -fontosabb - reformok.

8. Imre A. Az altalanos iskola: tanitasi ido, szerkezet es valtozas / A. Imre IIUJ Pedagogiai Szemle. - 2015. - 65. Evfolyam, 5-6. - P. 17-29.

9. International Standard Classification of Education [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index. php/Intemational_Standard_Classification_of_Education_ (МСКО/.

10. Gabor Н. Bevezetes - a magyar kozoktatas 2002 es 2006 kozott / H. Gabor II Jelentes a magyar kozoktatasrol 2006. Szerkesztette: Halasz Gabor es Lannert Judit. - Jelentes a magyar kozoktatasrol 2006 Szerkesztette: Halasz Gabor es Lannert Judit. - Orszagos Kozoktatasi Intezet: Budapest, 2006. -P. 19-29.

11. Jelentes a magyar kozoktatasrol Szerkesztette: Halasz Gabor es Lannert Judit, Orszagos Kozoktatasi Intezet: Budapest, 2000. - 562 p.

- Key Data on Education in Europe 2012 Education, Audiovisual and Culture Executive Agency, Brussels,212 p.

12. Medjesi А. Система образования в Венгрии / A. Medjesi II Ред. Erdelyi Zsuzsanna. - Profilm DTP Kft: Будапешт, 2010. - 28 p.

13. Nagy J. Iskolaszerkezet: a magunk elott gorgetett kerdes/ J. Nagy II 70. szuletesnapjara. Iskolakultura, 10. - 2000. - P. 3-10.

14. Nagy J. Mi lesz veled, oktatasi rendszer? / Jozsef Nagy II EDUCATIO 2001/4 : Oktataspolitika. Uj Man- datum, Budapest. - P. 625-636.

15. OECD (2011). “The Impact of the 1999 Education Reform in Poland”/ OECD Education Working Papers. -No. 49, OECD Publishing, Paris. - 30 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dx.doi. org/10.1787/5kmbjgkmlm9x-en.

16. OECD (2012). PISA 2012 Results: What Makes Schools Successful? Resources, Policies and Practices (Volume IV). - 546 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dx.doi.org/10.1787/9789264201156-en/.

17. OECD (2014). Education at a Glance: OECD Indicators, OECD Publishing. Letoltes, 2014. - 570 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dx.doi. org/10.1787/eag-2014-en.

18. PISA 2012 Osszefoglalo jelentes / Balazsi Ildiko, Ostorics Laszlo, Szalay Balazs, Szepesi Ildiko, Vadasz Csaba II Oktatasi Hivatal, Eurotronik. - Zrt.: Budapest,-80 p.

19. PISA (Programme for international student assessment) [Електронний ресурс] . - Режим доступу : http://pisa.testportal.gov.ua/.

20. Рокоті Z. Ne a gyereket szabjuk az iskolara / Z. Рокоті II HVG [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://hvg.hu/itthon/20150211_Pokomiessze_a_ HVGben_Ne_a_gyereket_sza.

21. Szebenyi P. Tagoltsag es egyesites - tananyagsza- balyozas es iskolaszerkezet / P.r Szebenyi II Magyar Peda- gogia. - 97. Evf. 3-4. - P. 271-302.

22. The Structure of the European Education Systems 2016/17: Schematic Diagrams. Eurydice Facts and Figures. Luxembourg: Publications Office of the European Union. European Commission/EACEA/Eurydice, 2016. - 40 p.

Размещено на Allbest.ru