Теоретичні основи гендерного підходу до професійної підготовки майбутніх педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Теоретичні основи гендерного підходу до професійної підготовки майбутніх педагогів

Герасимова І.Г., д. пед. н., доцент, доцент кафедри педагогіки і професійної освіти Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

У статті розглядаються теоретичні основи гендерного підходу до професійної підготовки майбутніх педагогів. Акцентується на консервативності системи освіти, що стає перепоною вирішення проблем гендерного характеру як в освітніх закладах, так і суспільстві загалом. На підставі аналізу становлення гендерного підходу в педагогіці, що ґрунтується на гендерних дослідженнях соціально-гуманітарних наук, підкреслюється існування чоловічого і жіночого конструктів, що визначають особливості виховання, системи цінностей чоловіків і жінок. Розглядається співвідношення понять «стать» і «гендер». Обґрунтовується необхідність ґендерного підходу до професійної підготовки майбутніх педагогів.

Ключові слова: професійна підготовка майбутніх педагогів, гендер, стать, гендерний підхід у вихованні.

В статье рассматриваются теоретические основы гендерного подхода к профессиональной подготовке будущих педагогов. Акцентируется внимание на консервативности системы образования, которая становится препятствием на пути решения проблем гендерного характера как в образовательных учреждениях, так и в обществе в целом. На основе анализа становления гендерного подхода в педагогике, который основывается на гендерных исследованиях в социально-гуманитарных науках, подчеркивается существование мужского и женского конструктов, которые определяют особенности воспитания, системы ценностей мужчин и женщин. Рассматривается соотношение понятий «пол» и «тендер». Обосновывается необходимость гендерного подхода к профессиональной подготовке будущих педагогов.

Ключевые слова: профессиональная подготовка будущих педагогов, гендер, пол, гендерный поход в образовании.

The article deals with theoretical foundations of gender approach to future teacher's professional training. Conservative system of education, which becomes an obstacle to solve gender problems, both in educational institutions and in society as a whole is emphasized.

Based on the analysis of the development of gender approach in pedagogics, which is based on gender studies of social and humanitarian sciences, the existence of male and female constructs, is emphasized. It defines peculiarities of training of men and women system of values. Correlation between the concepts of “sex” and “gender” is examined. The necessity of gender approach to professional training of future teachers is substantiated.

Key words: professional training of future teachers, pedagogues, gender, sex, gender approach in education.

Демократичні перетворення, що відбуваються в Україні, зумовлюють рух країни до ґендерної рівності, вирішення проблем ґендерного характеру. На законодавчому рівні ґендерна рівність у суспільстві гарантується Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» № 2866-IV, який набув чинності у січні 2006 р. [14], що стало логічним продовженням підписаних Україною міжнародних зобов'язань на Саміті Тисячоліття ООН у 2000 р.

У цьому контексті втілення у професійну підготовку майбутніх педагогів ґендерного підходу відповідає сучасним тенденціям розвитку освіти, стає передумовою європеїзації вищої освіти, педагогічної зокрема.

Введення у професійну підготовку майбутніх педагогів ґендерного компонента, ґендерного підходу стає одним із важливих кроків вирішення проблем ґендерного характеру. Проте про неготовність педагогічних працівників до їх вирішення свідчить невдала спроба проведення Уроку ґендерної грамотності, що проводився в межах Року ґендерної рівності у 2007 р. [32]. Таким чином, реалізація ґендерного підходу до професійної підготовки майбутніх педагогів стає одним із шляхів вирішення проблем ґендерного характеру, що існують у суспільстві і стають на заваді професійній самореалізації особистості незалежно від статі.

Актуальність вирішення проблем ґендерного характеру зумовила увагу до них вітчизняних і зарубіжних науковців. їхні наукові доробки відіграють неабияку роль у розробці різних аспектів означеної проблеми. Серед них такі вчені, як: О. Каменська, І. Кон, І. Костикова, В. Кравець, О. Кікінежді, І. Мунтян, П. Поливянна, Н. Приходькіна, Л. Штильова, О. Цокур, Б. Хасан, О. Ярська-Смірнова та ін.

Попри перспективність ґендерного підходу, в освіті він залишається одним із найменш розроблених, оскільки система освіти є досить консервативною і не дуже охоче сприймає ґендерні нововведення [13]. А саме через систему освіти ще у роки шкільного навчання формуються уявлення про професійне самовизначення, життєві стратегії, доступ до ресурсів і влади, що мають в основі соціостатеву орієнтацію [31]. Інтеграція ґендерного підходу в національну систему освіти на сучасному етапі є вкрай необхідною, оскільки ґендерна збалансованість в українському суспільстві є одним з індикаторів його визнання як розвиненої держави, що стоїть перед європейським вибором [20].

Варто підкреслити, що ґендерний підхід забезпечує перехід до гуманістичних, демократичних відносин між учасниками навчально-виховного процесу [7], що зумовлює розроблення як теоретичних, так і методичних аспектів його втілення в систему освіти.

Труднощі впровадження ґендерного підходу в навчально-виховний процес пов'язані з низкою історичних обставин, одна з яких, як зазначає А. Асмолов [3], полягає в неправомірному ототожненні психоаналітичних побудов щодо сексуальності із самою сексуальністю як об'єктом психологічних досліджень.

Зазначимо, що тривалий час, починаючи з поглядів античних філософів на стать і до середини ХХ ст., усі тілесні, соціальні й психологічні відмінності між жінками і чоловіками виводилися з їх біологічної належності до певної статі. Саме про це твердить у своїй роботі І. Кон [16], акцентуючи на розрізненні біологічної репродуктивної статі, який визначає статус індивіда як самця чи самки і соціальної статі як сукупності соціокультурних і поведінкових характеристик і ролей, що «визначають особистий, соціальний і правовий статус чоловіка чи жінки у певному суспільстві».

Зауважимо, що ґендерний підхід як теоретичний напрям у суспільних науках виник як опозиція традиційним дослідженням відносин між статями. Основна ідея, яка становила його підґрунтя, стосувалася переконання про необхідність і доцільність диференціації ролей, статусів, позицій чоловіків і жінок у публічній і приватній сферах життєдіяльності. Ґендерний підхід розроблявся як критика дослідницьких установок, орієнтованих на аналіз системи домінування, і проголошував ідею рівноправності та надання рівних можливостей для реалізації здібностей, потенціалів особистості як чоловіків, так і жінок [22].

Проникнення ґендерного підходу в психологічні дослідження призвело до констатації того, що більшість наукових висновків і узагальнень у психології отримано у процесі вивчення осіб чоловічої статі, а «людська норма» фактично зводилася до «чоловічої норми». Образно кажучи, на рівні психологічних виявлень «чоловіче» і «жіноче» протиставлялося як «замість» чи «інакшість», «норма» і «відхилення», яке потребує особливих пояснень [27].

Психологи констатують, що у вибірках чоловіків і жінок один і той самий стимул може викликати різні за змістом кореляції між агресивністю, локусом контролю, тривожністю і сформованістю самоконтролю, сприяло створенню враження про те, що жінки - інші і мають займати у суспільстві особливе місце, яке виділяє їх, на противагу чоловікам, із «взагалі» людей [15].

Зважаючи на це, принциповою для застосування обраного нами підходу до професійної підготовки майбутніх педагогів слугує думка, відповідно до якої за всіх різниць у ґендерних підходах, загальним є переконання, що статева поведінка, світосприйняття, психологічні відмінності тощо є результатом не стільки фізіологічних особливостей чоловіків і жінок та їх «природного призначення», скільки поширених у кожному певному суспільстві способів, типів, конструктів чоловічого та жіночого, які задають чільний напрям виховання, освіти та системи цінностей людини тієї чи іншої статі [5].

Підґрунтям категорії «ґендерний підхід» слугує поняття «ґендер», що зумовлює нашу увагу до нього.

Наголосимо, що часто термін «ґендер» заміщується словом «стать». У цій опозиції саме стать є «об'єднуючою гілкою», оскільки у неї є фізіологічний, тобто сексуальний, і соціально-психологічний, тобто ґендерний аспекти [18].

У зв'язку з цим проблема статі набула особливого значення, оскільки сучасні вимоги до індивідуального підходу формування особистості не можуть бути виконані без її врахування. Те, що стать особистості є важливим чинником її формування та досліджується представниками різних наук, дає змогу використовувати міжнауковий підхід до реалізації ґендерного підходу в навчально-виховний процес із метою професійної підготовки майбутніх педагогів.

З 60-х рр., зазначає 3. Хоткіна [28], термін «ґендер» починають активно використовувати на Заході для аналізу соціальних відносин із метою подолання наївних суджень про те, що біологічні відмінності є визначними для поведінки і соціальних ролей чоловіків і жінок у суспільстві. Завдяки розвитку ґендерної теорії було усвідомлено, що розгляд будь-якої соціальної проблеми без врахування ґендерного складника є неповним і одностороннім. Варто додати, що таким поглядам сприяла робота австрійського вченого О. Вейнінгера «Стать і характер» [6], в якій велике значення відводилося опису специфічних характеристик жінок, які протиставлялися характеристикам чоловіків.

Означене сприяло введенню нового терміна в науковий обіг. У гносеологічному плані термін «ґендер» походить від грецького слова «генос» - походження, матеріальний носій спадковості, той, що народжується [25].

Докладний аналіз походження терміну «ґендер» наводить у своїй роботі Н. Абубікірова [1], акцентуючи на тому, що у самого слова немає адекватного перекладу з англійської мови, у зв'язку з цим різні словники надають йому різного значення. Маємо зазначити, що термін представляє відносини, що показують приналежність до класу, групи, категорії, із чого робиться висновок, що така його інтерпретація вказує на конструювання відносин між одним об'єктом (чи істотою) та іншим раніше, вже визначеним класом (групою), тобто це відносини приналежності. Ґендер - соціальне відношення; не біологічна стать, а репрезентація кожної індивідуальності у термінах специфічних соціальних відносин.

Стосовно того, хто ввів у науковий обіг термін «ґендер», у науковців [23; 26] немає одностайної думки. Проте мета, з якою він був введений, залишається загалом спільною - розмежування біологічного і соціального тлумачення рольових відносин чоловіків і жінок у соціумі [4; 24]. Цей термін стали використовувати в соціальних науках із метою відображення соціокультурних аспектів приналежності людини, не зумовлених біологічною статтю, а також необов'язкове буття жінки з «жіночністю» і буття чоловіка з «чоловічою» поведінкою, тобто переважно те, як особистість сама переживає себе як представника певної статі [21]. Введення терміну «ґендер» дає змогу переглянути «споконвічно усталені уявлення про механізми відтворення статевої нерівності, механізми реалізації влади, про статево-рольову структуру суспільства, головними рисами якого були патріархатність і гетеросексуальність» [11] та перервало класичну традицію соціально-психологічного аналізу сексуальності, в якому головне місце займали саме біологічні детермінанти [17].

Сьогодні поняття «ґендер», що пов'язується з виконанням особою соціально зумовленої ролі, з додержанням нею певної лінії суспільної поведінки, з характером сподівань, на реалізацію яких вона може розраховувати, зважаючи на свою належність до жіночої або чоловічої статі, є досить яскравим свідченням його введення до міжнародної практики і надання йому політичного забарвлення [8]. На рівні особистості поняття «ґендер» визначається як змодельована суспільством та підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої та жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей і відносин жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації, що, насамперед, визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами буття і фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від їх статі, підкреслюється соціальний його зміст [18].

Важливим для усвідомлення сутності сучасного поняття «ґендер» є розуміння його співвідношення з поняттям «стать», яке також є досить складним.

Зокрема, саме цей аспект поглядів на стать підкреслює В. Менжулін [18], виділяючи три точки зору на стать: метафізичну, наукову, політичну. Метафізичний погляд пов'язаний із філософським осмисленням проблеми статі, науковий - із розрізненням статі на генетичний, гормональний, анатомічний рівні, а політичний - пов'язаний із демократизацією суспільства, виділенням соціально-психологічного компонента дискусій про стать.

Ураховуючи необхідність вирішення завдання професійної підготовки майбутніх педагогів, що включає й особистісний аспект, для нас важливо, що саме стать є передумовою розвитку психологічної статі, яка має в основі статеву самосвідомість і ціннісні орієнтації статеворольової позиції особистості, яка реалізується в спілкуванні і діяльності. У результаті цього процесу біологічно задана стать у процесі соціалізації стає завданою, що призводить до усвідомлення суб'єктом статевої належності, формування статевої ідентичності і відповідних певній культурі статеворольових орієнтацій і зразків поведінки [2].

Варто наголосити, що значна частина викладачів і деякі студенти поділяють точку зору про природне призначення статі. Це заважає на шляху професійної підготовки майбутніх педагогів, оскільки переконаність у природній визначеності життєвого шляху, способів професійної самореалізації стає суттєвою перепоною досягнення професійного успіху, просування службовими сходинками. Тому саме відмова від постулату про природне призначення статей [11] має стати ключовою для організації навчально-виховного процесу.

Ураховуючи специфіку педагогічного навчального закладу, в якому серед викладачів досить багато представників природничих наук, погляди на стать, переважно, свідомо чи неусвідомлено, зумовлюються теорією статевого диморфізму, у зв'язку з чим ми маємо розглянути і цей аспект питання.

Сучасне уявлення про статевий диморфізм має в основі концепцію, яка була розроблена В. Геодакяном [9] та висвітлена в низці робіт у контексті теорії еволюції І. Шмальгаузена. Відповідно до неї, у будь- якій системі, що еволюціонує, співіснують оперативна і консервативна підсистеми, які забезпечують стійкість і еволюцію систем, що розвиваються. З цієї позиції можна пояснити виникнення статевого диморфізму у процесі еволюції, що вказує на філогенетичне його походження.

У цьому питанні ми поділяємо позицію вчених О. Асмолова [3], Г. Брандт [5], які вважають, що статевий диморфізм не тільки не визначає однозначно формування психологічної статі, але й не є від самого початку універсальною властивістю будь-якого виду, що виник. Так, висунута В. Геодакяном [9] концепція, відповідно до якої широка норма реакції у взаємодії з середовищем забезпечує жіночу стать, порівняно з чоловічою, підвищеною онтогенетичною пластичністю (адаптивністю), а це не що інше, як сприйнятливість до виховання і навчання.

Така позиція викладачів сприяє тому, що в навчально-виховному процесі ВНЗ студентів орієнтують на статево типізовані сфери професійної діяльності, відповідні зразки поведінки, дотримання соціальних норм поведінки, що відповідають наявним у суспільстві традиціям. Це значно знижує, гальмує імовірність професійної самореалізації майбутніх педагогів, серед яких особливо багато жінок. До того ж, такі погляди відбиваються на виховній роботі педагогів із дітьми, що також становить певну проблему самореалізації останніх.

Заради нівелювання такого становища необхідно свідомо ставитися до того, що ані генетична, ані гормональна, ані внутрішня і зовнішня морфологічна стать не визначають однозначно психологічної статі особистості. Те, якою буде психологічна стать, залежить від: соціальної статевої ролі - набору приписів і очікувань, які висуває це суспільство індивіду, оцінюючи його статеву належність; ставлення самої особистості як до власних індивідуальних властивостей, пов'язаних зі статтю і з соціальними статевими ролями. Які індивідуально-статеві особливості і соціальні стереотипи набудуть особистісного змісту у спільній діяльності, що приписуються в культурі, суттєво визначає формування психологічної статі і статевої ідентичності - усвідомлення і прийняття особистістю своєї статевої належності [3].

Зважаючи на визначення поняття «ґендер» та його співвідношення з поняттям «стать», стає зрозумілим, чому науковці, зокрема М. Чикурова [30], розглядаючи проблему ґендерного підходу, вкладають у нього розуміння того, що відмінності в поведінці і вихованні чоловіків і жінок визначаються не стільки їх фізіологічними, біологічними, анатомічними особливостями, скільки соціально-культурними чинниками.

Розглянуте дає змогу зробити висновок про необхідність реалізації ґендерного підходу до професійної підготовки майбутніх педагогів. Існування в суспільстві ґендерної нерівності перешкоджає як особистісній, так і професійній самореалізації особистості, з одного боку, а з іншого, саме нова генерація педагогів має здійснювати підготовку покоління громадян України, здатних відбудовувати суспільства на засадах демократії, гуманізму, ґендерної рівності, повною мірою реалізувати як власний, так і особистісний потенціал. Актуальність ґендерного підходу до професійної підготовки майбутніх педагогів зумовлює необхідність розроблення методичних засад його реалізації у навчально-виховному процесі ВНЗ педагогічного спрямування.

Література

освіта гендер стать виховання

1. Абубикирова И. Что такое «тендер»? / И. Абубикирова // Обществ, науки и современность. - 1996. - №6.-С. 123-125.

2. Авраменкова В.В. Половая дифференциация и межличностные отношения в детской группе / В. Авраменкова // Вопр. психологии. - 1987. -№5,- 70-78.

3. Асмолов А.Г. Формирование универсальных учебных действий в основной школе: отдействия к мысли. Система заданий: пособие для учителя / [А.Г. Асмолов и др.]. - 2-е изд. - Москва: Просвещение, 2010. - 159 с.

4. Бондаревська І.А. Бендер як категорія теоретичного аналізу / І.А. Бондаревська // Тендерні студії: освітні перспективи: (навч.-метод. матеріали) / за заг. ред. І.В. Лебединської. - Київ, 2003. - С. 36-53.

5. Брандт Г.А. Философская антропология феминизма. Природа женщины / Г.А. Брандт. - Санкт-Петербург: Алетейя, 2006. - 160 с.

6. Вейнингер О. Пол и характер: принципиальное исследование: пер. с нем. / О. Вейнингер. - Москва: Терра, 1992. - 480 с.

7. Тендерний підхід в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами: [навч. посіб.] / за заг. ред. В.В. Олійника, Л.І. Даниленка. - Київ: Логос, 2004. - 212 с.

8. Тендерні складові процесу розвитку: витяг зі звіту Світового Банку // Бендер і державна політика: [зб. пр. сучас. захід, дослідників]: навч. посіб.: пер. з англ, /упоряд. П. Ренкін. - Київ, 2004. - С. 17-60.

9. Геодакян В.А. Эвоюционная логика дифференциации полов / В.А. Геодакян // Природа. - 1983. - №3.-70-80.

10. Говорун Т.В. Стать та сексуальність: психологічний ракурс / Т.В. Говорун, О.М. Кікінежді. - Тернопіль: Богдан, 1999. - 380 с.

11. Головнева И.В. Гендерные особенности коммуникативно-личностного потенциала менеджеров / И.В. Головнева // Теорія і практика управління соціальними системами. - 2005. -№ l.-C. 28-35.

12. Головнева И.В. Гендерные особенности коммуникативно-личностного потенциала менеджеров / И.В. Головнева // Теорія і практика управління соціальними системами. - 2005. -№ l.-C. 28-35.

13. Губіна С.Л. Врахування тендерного підходу як запорука якості навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах [Електронний ресурс] / С.Л. Губіна // Наукові конференції: [веб-сайт]. - Режим доступу: http://bit.ly/2aSCrHQ (дата звернення: 16.08.2016). - Назва з екрана.

14. Закон України "Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків" № 2866-IV. від 08.09.05 р. II Відомості Верховної Ради України (ВВР) - 2005-N52-CT. 561.

15. Ильин Е.П. Дифференциальная психология мужчины и женщины / Е.П. Ильин. - Санкт-Петербург: Питер, 2003. - 544 с.

16. Кон И. Вкус запретного плода. Сексология для всех / И. Кон. - Москва: Семья и шк., 1997. - 467 с.

17. Малкина-Пых И.Г. Гендерная терапия / И.Г. Малкина-Пых - Москва: Эксмо, 2006. - 928 с

18. Менжулін В. Гендер із плюралістичної точки зору / В. Менжулин II Філософсько-антропологічні студії'2001 / Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, Антропол. від-ня Укр. філософ, фонду, Київ, ін-т гендер, дослідж., Центр громадян, просвіти «Київське братство». - Київ, 2001. - Спецвип. - С. 59-68.

19. Менжулін В. Тендер з плюралістичної точки зору / В. Менжулин II Філософсько-антропологічні студії'2001 / Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, Антропол. від-ня Укр. філософ, фонду, Київ, ін-т тендер, дослідж., Центр громадян, просвіти «Київське братство». - Київ, 2001. - Спецвип. - С. 59-68.

20. Мунтян І.С. Тендерний підхід у професійній підготовці студентів вищих навчальних закладів: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 1300.04 / І.С. Мунтян. - Одеса, 2004.-2ІС.

21. Некрасова І. Проблеми дослідження тендерних аспектів етноментальних структур свідомості / І. Некрасова, В. Нагієва II Соціальна психологія. - 2008. -№3.-С. 27-38.

22. Овчинникова Т.Е. Гендерный подход в обучении студентов университета иностранному языку: автореф. дис ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Т.Е. Овчинникова. - Оренбург, 2007. -22с.

23. Рыков С.Л. Гендерные исследования в педагогике / С.Л. Рыков II Педагогика. - 2001. - № 7. - С. 17-22.

24. Силенко В. Тендерна рівність - один із засобів поповнення людського ресурсу / В. Силенко II Соціальний захист. - 2002. -№9,- С. 20-21.

25. Силласте Г.Г. Социогендерные отношения в период социальной трансформации России / Г.Г. Силласте II Социолог, исслед. - 1994. -№4,- С. 15-22.

26. Скутнева С.В. Тендерные аспекты жизненного самоопределения молодежи / С.В. Скутнева II Социолог. исслед. - 2003. -№ 11. -- С. 73-78.

27. Столяренко А.М. Социальная психология: учеб, пособие для вузов / А.М. Столяренко; под ред. А.М. Столяренко. - Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 543 с.

28. Хоткина З.А. Гендерным исследованиям в России - десять лет / З.А. Хоткина II Обществ, науки и современность. - 2000. -№4,- С. 21-26.

29. Чикурова М.В. Диференциация учебно-воспитательного процесса в контексте гендерного подхода / М.В. Чикурова II Завуч. - 2008. -№8,- С. 49-57.

30. Чикурова М.В. Диференциация учебно-воспитательного процесса в контексте гендерного подхода / М.В. Чикурова II Завуч. - 2008. -№8,- С. 49-57.

31. Штылева Л. Педагогика и гендер: развитие гендерных подходов в образовании / Л. Штылева II Женщина в рос. обществе. - 2000. -№3.-С. 61-66.

Размещено на Allbest.ru