Використання сенсорної інтеграції у формуванні психічних процесів у дошкільників із комплексними порушеннями розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.98-053.4-056.26

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Використання сенсорної інтеграції у формуванні психічних процесів у дошкільників із комплексними порушеннями розвитку

Заплатинська А.Б., к. пед. н.,

старший викладач кафедри ортопедагогіки та реабілітології

Суховірська І.Р., магістрант кафедри ортопедагогіки та реабілітології

Анотація

нейрофізіологія дошкільник психічний корекційний

У статті розглядаються питання розвитку дітей дошкільного віку з комплексними порушеннями. Здійснено аналіз сучасних досліджень у галузі нейрофізіології та розвідок із питань структури порушення розвитку й особливостей формування дошкільників із комплексними порушеннями психічних процесів. Визначено передумови використання технології сенсорної інтеграції в корекційній роботі.

Ключові слова: дошкільники з комплексними порушеннями, діяльність центральної нервової системи, психічні процеси, технологія сенсорної інтеграції.

Аннотация

В статье рассматриваются вопросы развития детей дошкольного возраста с комплексными нарушениями развития. Осуществлен анализ современных исследований в области нейрофизиологии, а также исследований по вопросам структуры нарушения развития и особенностей формирования дошкольников с комплексными нарушениями психических процессов. Определены предпосылки использования технологии сенсорной интеграции в коррекционной работе.

Ключевые слова: дошкольники с комплексными нарушениями, деятельность центральной нервной системы, психические процессы, технология сенсорной интеграции.

Annotation

Zaplatynska А.В., Sukhovirska I.R. Use of sensory integration in forming of psychical processes for preschool children with multiple disorders

In the article describes the development of preschool children with multiple disorders. The analysis of modem research in the field of neurophysiology, as well as studies on the structure of the disorder and the features of the formation in preschool children with complex disorders of mental processes. The preconditions of use of technology of sensory integration in rehabilitation work are determined.

Key words: activity of central nervous system, mental processes, preschoolers with multiple disorders, technology ofsensory integration.

На межі XX - ХХІ ст. з активним розвитком медицини, педагогіки, психології та розробленням методик комплексного впливу з урахуванням міжгалузевих знань зрос інтерес до дітей із комплексними порушеннями розвитку. Вітчизняними і закордонними вченими здійснено низку досліджень щодо виховання та навчання дітей із порушеннями психофізичного розвитку. До таких ґрунтовних праць відносимо дослідження: В. Бондаря, Л. Вавіної, Т. Власової, В. Засенка, І. Єременко, М. Іппо- літової, С. Постовойтової, Є. Соботович, В. Синьова, В. Тарсун, В. Турчинської, О. Хохліної, О. Чеботарьової, М. Шеремет та інших. Особливості множинності порушення, формування психічних процесів і навчальної діяльності в дітей із комбінованими порушеннями розвитку, зокрема й «потрійний дефект», вивчалали: Т. Басилова, Г. Бертинь, М. Жихарева, Є. Мастюкова, Р. Мареева, М. Певзнер, В. Чулков. А також Р. Блах, Д. Доллі, Б. Мак-Летчі^. Dykcik, М. Zaorska, F. Hill, D. Fischer, H. Barth, G. Sondersorge та інші.

Упродовж XX ст. змінювалося ставлення до осіб із порушеннями розвитку, що сприяло та стимулювало зміни в термінології. Так, у працях М. Блюміна, В. Лубов- ського та Є. Мастюкової вживається термін «складний дефект», проте у фахових виданнях XX - хХі ст. також можна побачити такі визначення: «складні аномалії розвитку», «складна структура дефекту», «складна структура порушення», «ускладнений дефект», «поєднані порушення», «комбіновані

порушення» та «комплексні порушення розвитку».

У своїх працях Т. Басилова визначає понад 20 типів комплексних порушень розвитку, що поєднують різні сфери: сенсорну, інтелектуальну, фізичну, та можуть мати різні форми й ступінь складності. І виділяє такі категорії: комплексні порушення із двома вираженими вадами розвитку, ускладнені комплексні порушення, численні комплексні порушення.

М. Жигарева виділяє такі групи дітей: із комбінованими порушеннями (діти зі складними порушеннями двох сенсорних систем - зору та слуху; діти із глухонімотою та зниженим інтелектом; діти з порушенням зору й інтелекту; діти з порушеннями опорно-рухової системи й інтелекту) та діти з комплексними порушеннями (сенсорними, мовленнєвими, опорно-руховими й інтелектуальними). Тобто комбіновані порушення мають декілька первинних порушень, кожне з яких має свою структуру вторинних відхилень і спектр дій, що взаємопов'язані та діють комплексно (М. Жигарева, Є. Мастюкова).

До причин виникнення комплексних порушень розвитку відносять: ендогенні (внутрішні, генетичні): спадкові захворювання; зміни чисельності та будови хромосом; та екзогенні (зовнішні): хронічні захворювання; травми (черепно-мозкові, кінцівок тощо); інфекційні захворювання матері під час вагітності; інфекційні захворювання дитини в ранньому віці; отруєння тощо [4, с. 22-29].

З урахуванням низки причин екологічного, генетичного та соматичного характеру чисельність осіб із комплексними порушеннями розвитку зростає, тому виникає гостра необхідність у розробленні та впровадженні в систему освіти технологій, що сприятимуть формуванню психофізичних процесів у даної категорії дітей.

Наприклад, дослідження Л. Бадалян, В. Козявкіна, В. Мартинюка, Є. Мастюкової, К. Семенової та інших свідчать, що діти із церебральним паралічем перебувають у групі ризику виникнення комбінованих вад розвитку. І щороку збільшується кількість дітей із бісенсорним дефектом (зокрема й порушення зору та слуху), які ускладнюють дитячий церебральний параліч (далі - ДЦП). Причинами цього визначають недоношеність немовлят, що врятовані за допомогою медичних засобів [5, с. 23].

Тому розглянемо особливості дошкільників із комплексними порушеннями, що поєднують усі типові психофізичні особливості розвитку: за вираженістю поєднаних порушень: сліпі (глухі), що не пересуваються самостійно; слабкозорі (слабкочуючі), що не пересуваються самостійно; сліпі (глухі) з порушенням рухів (залишкові явища ДЦП); слабкозорі (слабкочуючі) із залишковими порушеннями ДЦП. Дана категорія дітей має несприятливі прогнози в процесі формування психічних функцій і мовлення (І. Левченко, Є. Мастюкова, К. Семенова).

Зокрема, рухова діяльність даної категорії дітей буде відрізнятися формою церебрального параліча, ступенем зниження інтелекту та недорозвиненням діяльності аналізаторних систем. Так, за гіперкінетичної форми ДЦП будемо спостерігати: ригідність м'язів кінцівок і дистонію. Особливістю мозочкової недостатності є тремор, який посилюється за бажання виконати рух, та синкінезії (мимовільні супутні рухи кінцівок). У разі спастичної форми ДЦП утруднена здатність до абстрактного мислення, узагальнення. Характерними є порушення просторового праксису і гнозису, нерівномірний розвиток психічних функцій [1, с. 124-128]. За наявності лівопівкульної геміпаретичної форми ДЦП з'являється порушення мовлення (алалії, дизартрії, заїкання та порушення фонематичного слуху). Якщо уражено праву півкулю, спостерігаються особливості слухомовленнєвої пам'яті, порушення порядку відтворення варіативних рядів; особливості емоційно-вольової сфери, що проявляються агресією, інертністю [і, с. 130- 138].

Для атонічно-астатичної форми церебрального паралічу характерними є: порушення інтелекту різного ступеня важкості, що може супроводжуватися порушеннями поведінкової сфери; переважає гіпотонія, що збільшує об'єм рухів у суглобах [1, с. 157-160]. Для подвійної геміплегії (спастичний тетрапарез) характерні такі ознаки: порушення мовлення, важкий руховий дефект і знижена мотивація, що утруднює процес формування навичок життєдіяльності [1, с. 160-163].

Найчастіше в дітей із церебральним паралічем наявні такі порушення зору: ретинопатія недоношених, атрофія зорового нерва, астигматизм, ністагм, амбліопія тощо. Так, за ретинопатії порушується сприймання та розрізнення предметів, що може супроводжуватися симптоматичною косоокістю. Атрофія зорового нерва (часткова або повна) передбачає сліпоту. Типовим для астигматизму є неправильне заломлення світла, тому страждає чіткість зорового сприймання. Ністагм знижує можливість дитини зосередити увагу на об'єкті. Амбліопію характеризує зниження зорової фіксації, тобто око не бере участі в процесі зорового сприймання [4, с. 47].

Типовими порушеннями слуху за церебрального параліча є зниження гостроти слуху на одне/обидва вуха, що супроводжуєть фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення, або глухота, що призводить до загального недорозвинення мовлення.

Вище перелічені поєднання психофізичних особливостей розвитку передбачають цілковиту залежність дитини з комплексними порушеннями від дорослих, що сприяє виникненню пасивності, яка згодом обмежує формування психічних процесів і пізнавальної діяльності дитини [2, с. 187].

Робота з дітьми із множинними ураженнями центральної нервової системи потребує пошуку нових технологій, методів, засобів діагностики та вжиття корекційних заходів у спеціально організованому корекційно-виховному просторі. Особливістю організації корекційно-реабілітаційної роботи з даною категорією дошкільників є наявність трансдисциплінарної команди, до якої входять фахівці різних галузей знань і батьки чи опікуни. Такий підхід забезпечує комплексне вивчення та побудову програми психічного розвитку дітей із порушеннями розвитку.

Тому вчасне виявлення причин і особливостей комплексного порушення дозволяє розробити більш ефективну програму формування психічних процесів, яка буде безпосередньо спрямована на корекцію вторинних порушень. Адже діти даної категорії потребують стимуляції з метою включення компенсаторних можливостей центральної нервової системи. Тобто програма розвитку за технологією сенсорної інтеграції передбачатиме стимулювання слухових, тактильних, вібраційних, зорових, смакових, вестибулярних, нюхових та інших відчуттів, що сприятиме дослідженю навколишнього середовища, і усуватиме недостатню кількість інформації чи її спотворене інтерпретування [8, с. 147-204].

Враховуючи зазначену вище інформацію, можна визначити такі передумови використання технології сенсорної інтеграції у формуванні психічних процесів у дошкільників із комплексними порушеннями розвитку:

- у дітей із порушеннями центральної нервової системи корекційно-реабілітацій- ний процес комплексно впливатиме на всі системи організму дитини і потребуватиме методик комплексного впливу;

- у дітей із порушеннями сенсорної сфери програма комплексної реабілітації передбачатиме стимулювання аналізаторних та інших систем;

- у дітей із порушеннями пропріоцепції передбачається формування уявлень про власне тіло та його положення в просторі [9, с. 147].

Програма розвитку за допомогою технології сенсорної інтеграції з метою формування психічних процесів розробляється з урахуванням сучасних досліджень у галузі нейрокорекції, нейростимуляції та нейромодуляції. Вона передбачає включення в роботу всіх ділянок мозку за допомогою стимуляції підкірки з урахуванням індивідуальних можливостей дитини й умов у сім'ї. Програма також передбачає оцінювання рівня розвитку сенсорних систем і комплекс вправ/завдань, що використовуються в роботі фахівцями в умовах спеціально створеного середовища та батьками в умовах квартири/будинку.

Визначення завдань і цілей програми базується на таких психологічних і педагогічних положеннях:

- віра в потенційні можливості дитини;

- взаємодія особистості із суспільством і формування навичок соціальної адаптації;

- особистісно орієнтований підхід;

- системний підхід;

- непереривність процесу корекційно-реабілітаційної діяльності;

- поетапний характер впливу на дитину;

- професійна компетенція фахівців [2, с. 256].

Запропонований підхід у роботі дозволяє забезпечити головні аспекти психічного розвитку та життєдіяльності дитини з комплексними порушеннями, до них відносимо: формування навчальних навичок і використання їх у середовищі; спілкування; самообслуговування; побутове життя; соціальне і громадське життя тощо.

Також програма передбачає розроблення власне терапії впливу на дитину та консультування батьків/ опікунів із метою формування в них позитивного ставлення до корекційного процесу і до дитини загалом. Такий підхід до реалізації програми забезпечує ефективний вплив на всі сфери розвитку дитини з комплексними порушеннями.

Програма розвитку за допомогою технології сенсорної інтеграції враховує нейрофізіологічні характеристики розвитку:

- із середини назовні (послідовне формування актів сприймання: смак, зір, рух);

- від голови до ніг (повороти тулуба, свідоме володіння кінцівками);

- чергування асиметричних і симетричних рухів (спочатку дитина рухається асиметрично, щоб було стійке положення тіла, вчиться балансувати і формує «серединне» симетричне положення тіла і т. д.).

В основі процесу консультування батьків лежить відповідний алгоритм: пояснення й узгодження запиту батьків; визначення рівня мотивації дитини; оцінювання можливостей дитини і визначення ключової проблеми та трирівневий аналіз причин (активність і участь дитини; структура та функціональність; чинники зовнішнього середовища), що є основою визначення мети реабілітування дитини з комплексними порушеннями розвитку.

У процесі реалізації програми розвитку в умовах сім'ї передбачаємо такі кроки, що забезпечують повноцінне емоційне спілкування та спільні ігри батьків із дитиною:

- дорослий спостерігає за дитиною та пропонує гру, яка, на його думку, зацікавить дитину в даний момент;

- дорослий спостерігає за поглядом і емоційною реакцією дитини, за наявністю голосового і звукового супроводу гри дитиною, за реакцією на предмети, що звучать та голосовим супроводом дорослого;

- дорослий інтерпретує реакцію дитини на запропоновану гру; спостерігаючи за реакцією дитини, дорослий вирішує, яким чином продовжувати гру;

- дорослий продовжує або припиняє гру і пропонує іншу [7, с. 194- 201].

Отже, діти з комплексними порушеннями розвитку - це складна категорія дітей, які мають низку спільних закономірностей психічного розвитку, і для них характерні: варіативність структури дефекту; змішаний тип дизонтогенезу; різнорівневий характер психічного розвитку; різний ступінь вираженості інтелектуальних порушень. Враховуючи вищезазначені факти, розуміємо, що з даної категорії дітей із порушеним розвитком важливо вивчати кожну групу окремо, тому що в процесі укладання програм, розроблення методик корекції необхідно враховувати як типові недорозвинення, так й індивідуальні особливості перебігу психічних процесів. Також варто зважати на середовище перебування і розвитку дитини та можливості залучення її батьків до реалізації програми розвитку в домашніх умовах. З урахуванням цієї інформації фахівець має добирати методи, засоби і методики роботи.

Отже, у процесі побудови корекційно-реабілітаційної програми розвитку з використанням технології сенсорної інтеграції для дітей із комплексними порушеннями розвитку враховуємо сильні сторони, збережені можливості та стимулюємо діяльність так, щоб успішні дії дитини вибудовували зворотні зв'язки, формували внутрішню потребу і мотивацію до пошуків нових вражень.

Література

1. Бадалян Л. Детские церебральные параличи / Л. Бадалян, Л. Журба. - Киев, 1988. - 323 с.

2. Басилова Т. Воспитание и обучение детей дошкольного возраста со сложными множественными нарушениями. Специальная дошкольная педагогика : [учебное пособие] / Т. Басилова ; под ред. Е. Стребеле- вой. - М., 2001. - 360 с.

3. Выготский Л. Проблемы развития в структурной психологии / Л. Выготский // Коррекционные основы психического развития. -М. ;Л., 1943. -281 с.

4. Жигорева М. Дети с комплексными нарушениями в развитии : педагогическая помощь : [учебное пособие для студ. высш. Учеб, заведений] / М. Жигорева. - М. : Академия, 2006. - 240 с.

5. Маслюкова Е. Интелектуальные нарушения при детском церебральном параличе / Е. Маслюкова // Дефектология. - 1983. -№6,- С. 34.

6. Миненкова И. Обеспечение сенсорной интеграции в коррекционно-развивающей работе с детьми с тяжёлыми и/или множественными нарушениями психофизического развития / И. Миненкова // Обучение и воспитание детей в условиях центра коррекционно-развивающего обучения и реабилитации : [учебно-метод. пособие] / С. Гайдукевич и др. ; науч. ред. С. Гайдукевич. - Минск : УО БГПУ им. М. Танка,

2007. - С. 86-92.

7. Подписки Л. РЕКІР : игра и движение. Более 100 развивающих игр для детей первого года жизни / Л. Подписки ; пер. с. нем. О. Попова / Liesel Polinski РЕКІР : Spiel und Bewegungrait Babys : Mehrals 100 Anregungen fur das ersteJahr. - Москва : Теревинф,

2008. - 240 с.

8. Сенсорная интеграция : теория и практика / Анита Банди, Шелли Лейн, Элизабет Мюррей ; пер. с англ, и науч. ред. Д. Ермолаева. - Москва : Теревинф, 2017.-768 с.

Строим мостики с помощью сенсорной интеграции : Терапия для детей с аутизмом и другими первазивными расстройствами развития / под ред. О. Шлёнской ; пер. с. англ. В. Мартиросян, Н. Шафин- ская, М. Носик. - Белая Церковь : ПАО «Белоцерковская книжная фабрика», 2016,- 240 с.

Размещено на Allbest.ru