Актуальність питання про формування у студентів факультетів журналістики вищих навчальних закладів навичок стійкої англомовної компетентності з активним використанням можливостей сучасних електронних ресурсів визначається високим гіпотетичним потенціалом такої методики та постійно зростаючими вимогами часу до підготовки кваліфікованих професіоналів, які повинні плідно працювати на рівні сучасних європейських і світових стандартів, зокрема, Загальноєвропейських Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment), фахово володіти своєю професією та впевнено вести плідну комунікацію з носіями інших мов. Англомовна комунікативна компетентність, як важливий ключовий аспект загальної комунікативної компетентності, є важливою складовою лінгвістичної підготовки студентів факультетів журналістики у контексті мовної освіти на сучасному етапі. Адже інтеграція України до європейських освітніх стандартів, особливо після запровадження „безвізу" та підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, об'єктивно спонукають вітчизняну вишу школу до всемірної активізації процесу формування комунікативної культури майбутніх фахівців у світлі вимог „Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року", схваленої Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344/2013 [3].

Зв'язок роботи з важливими науковими чи практичними завданнями. Важливість інноваційного підходу до навчального процесу у галузі іншомовної підготовки майбутніх фахівців з використанням можливостей англомовних дистанційних (он-лайн) ресурсів підкреслена у плані державних заходів, спрямованих на активізацію вивчення англійської мови на період до 2020 року, затвердженого окремим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2016 р. № 199 - р. [7], та визначених державною національною програмою „Освіта. Україна ХХІ сторіччя", у якої підкреслюється необхідність „досягнення якісно нового рівня у вивченні іноземних мов", низці чинних нормативно-правових актів на наказів МОН України. Стратегія формування професійної компетентності майбутніх журналістів, насамперед міжнародників, з урахуванням специфіки особливостей їх професійної діяльності в міжнародному середовищі, передбачає володіння певною сукупністю знань, умінь та навичок, які є підґрунтям для формування комплексного набору компетенції, які створюють професійну компетентність сучасного фахівця нової формації та відповідають вимогам відповідного чинного професійного стандарту [6, с.92]. Зарубіжні фахівці, як відомо, при ідентифікації рівня підготовки журналістів нині часто використовують визначення „cross-media trained journalist", тобто крос-медійний журналіст, здібний готувати матеріали для будь-яких засобів масової інформації, або „multi-skilling journalist", „do-it-all journalists”, „all-in-one journalists", які підкреслюють важливість загальної кросс-дисциплінарної мовної підготовки журналістів. Тому невід'ємною складовою професійної компетентності журналіста-міжнародника є належне володіння іноземними мовами, насамперед англійською, яка нині є офіційною мовою у більш ніж 60 суверенних держав світу, на якій друкується понад 80 процентів світових наукових досліджень, яка є мовою близько 60% веб-сторінок Інтернету.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано рішення вказаної проблеми і на які опирається автор. Розробкою сучасних підходів до впровадження найбільш ефективних методик вирішення проблеми комунікативності в навчанні іншомовної компетенції з використанням можливостей електронних ресурсів займались О. Білецька, Н. Бордовська, О. Леонтьєв, У. Літлвуд, Р. Мільруд, Ю. Пасов, С. Пілішек, Н. Сарновська, Т. Сарана, А. Михальська, Л. Шипиліна, інші вітчизняні та зарубіжні фахівці. Розглядаючи багатоаспектні підходи до вирішення даної проблеми, вони особливо підкреслювали важливість крос-дисціплинарного ставлення до неї, врахування безумовного надання певної уваги національної ментальності носіїв мови, яка вивчається. Констатуючі, що еволюційним шляхом в сучасній лінгвістиці стався перехід до т. з. антропологічної лінгвістики, яка обумовлює вивчення мови в нерозривному зв'язку з ментальністю особистості, її національно-історичною духовністю, світосприйманням і світобаченням. Це дало поштовх розвитку лінгвокультурології, предметом якої є реальні комунікативні процеси й розгляд мовних виразів, які нерозривно пов'язані з специфічним історично-культурним менталітетом нації природних носіїв мови [5, с.109].

Мета статті - розглянути деякі аспекти специфіки і теоретичного потенціалу формування англомовної комунікативної компетенції студентів факультетів журналістики за допомогою контенту електронних періодичних видань та відповідних Інтернет-ресурсів. В тому числі й такого унікального джерела, як веб-портал Press-Reader (до 2017 року мав назву Press-Display), який надає користувачам доступу до останніх номерів більше як трьох тисяч англомовних провідних газет та журналів світу. Дана мета визначає такі завдання: розглянути специфіку та зміст понятий мовної компетентності та комунікативної компетенції; визначити, як з допомогою електронних засобів масової інформації та Інтернет-ресурсів підвищувати рівень знань, умінь та навичок англомовного професійного спілкування у студентів факультетів журналістки.

Виклад основного матеріалу дослідження

Лінгвістичний термін „мовна компетенція (linguistic competence) був введений до відповідного понятійного інструментарію професором лінгвістики Массачусетського технологічного інституту Аврамом Ноамом Хомським ще в 50-х роках минулого століття. На думку А. Хомського, даний термін позначає систему мовних знань, якими володіють природні носії даної мови. [8, с.256]. Французькій лінгвіст Університету Париж III Нова Сорбона Софія Муарен під мовною компетенцією називає сукупність знань фонетичних, лексичних, граматичних та текстуальних особливостей мовної системи, а також уміння адекватно оперувати ними в процесі природної комунікації. Професор Каліфорнійського університету Лайл Ф. Бахман сформулював більш розгорнуту характеристику терміну мовної компетенції. На думку Л. Бахмана мовна компетенція об'єднує в себе дві компетенції: організаційну, що складається з граматичної та текстуальної, і прагматичної, що складається у свою чергу, з соціолінгвістичної та іллокутивної.

У 70-х роках Радою з культурного співробітництва при Раді Європи проводилася розробка універсальної моделі іншомовної комунікативної компетенції та вироблення на її основі рівнів володіння іноземною мовою. В результаті була розроблена чинна і нині Загальноєвропейська директива щодо мовної освіти (Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment). В ній чітко окреслені параметри та критерії оцінки рівнів володіння мовою та комунікативною компетенцією як цілі навчання, а також способи їх об'єктивної оцінки та моніторингу рівня знань. В якості компонентів комунікативної компетенції були виділені наступні види компетенції: лінгвістична, соціолінгвістична, дискурсивна, соціокультурна, соціальна та стратегічна. В даній директиві мовна компетенція трактується як знання та здатність використовувати формальні засоби для створення граматично правильних і логічно значимих висловлювань і диференціюється на лексичну, граматичну та семантичну компетентність.

З часом зміст терміну „мовна компетенція еволюційно дещо змінився і частково трансформувався. З чистої лінгвістики термін був екстрапольований в соціолінгвістику та методику навчання іноземним мовам. Став використатися для засвідчення рівня мовної здатності індивіда. Однак фахівці в галузі лінгвістики, психолінгвістики й педагогіки ще не сформували єдиної загальноприйнятої науковою спільнотою формулювання поняття „мовна компетенція", відповідна дефініція ще не прийнята. Але даний термін зараз активно використовується в сучасній лінгвістиці. В даний час за мовною компетенцією традиційно розуміють сукупність конкретних знань і навичок, необхідних індивіду для повноцінних плідних комунікаційних контактів. Язикова компетенція розуміється як сукупність лінгвістичних знань, що дозволяють будувати і приймати пропозиції, користуватися системою мови для цілей ефективної комунікації.

Відповідно комунікативна компетенція студентів факультетів журналістики складається з трьох основних компонентів - когнітивного, лінгвістичного та інтерактивного. Вона представляє органічну сукупність знань, умінь та навиків в галузі мовної комунікації, що забезпечує найвищий комунікативний ефект. При цьому важливу роль грає і соціокультурна компетенція, що передбачає знання культурних особливостей носіїв вивченої мови, їх ментальності, традицій, стереотипів поведінки, що також є невід'ємною складовою успішного та якісного спілкування [1, с.23].

Специфіка сучасної журналістики, як крос-дисциплінарної сфери діяльності, пред'являє особливо підвищені вимоги до підготовки майбутніх фахівців. Професія журналіста вимагає постійної роботи з різноманітними джерелами оперативної інформації, значна частина яких нині подається англійському мовою. Далеко не всі редакції вітчизняних друкованих та електронних ЗМІ мають у своєму штатному розкладі перекладачів, тому журналісти повинні вміти працювати з англомовними джерелами інформації самостійно, спираючись на власні лінгвістичні уміння та навички. Тому найважливішою метою навчання англійської мови є формування у студентів факультетів журналістики високої комунікативної компетенції, яка дозволяє отримувати найбільш чітку та повну інформацію з іншомовних джерел, вміння правильно і абсолютно адекватно розуміти англомовного співрозмовника, а також чітко викладати свою думку усно та текстуально.

Такі реалії вимагають формування у студентів - майбутніх журналістів, стійкою англомовної комунікативної компетенції, яка об'єднує навики найбільш раціональних способів здійснення комунікативної діяльності; знання основних правил роботи з текстами різних жанрових стилів, використання комп'ютерних технологій та Інтернет-ресурсів у процесі підвищення рівня володіння мовою та підготовкою до майбутньої професійної діяльності. Тому вивчення англійської мови студентам факультетів журналістики має бути орієнтоване на формування такого рівня володіння мовою, який дозволить використовувати його для належного і креативного виконання професійних посадових обов'язків.

Прикладний аспект викладання англійської мови комунікативної компетенції передбачає використання в процесі навчання найбільш прогресивних методів. Такі, як багатоаспектне навчання монологічної та діалогічної речі, технології інтерактивного та модульного навчання [4, с.12]. Такі підходи до формування іноземної комунікативної компетенції покликані сприяти найбільш ефективному вирішенню широкого діапазону професійних завдань.

В практичному аспекті реалізації такого підходу особлива роль належить англомовним електронним засобам масової інформації. Вони дозволяють студентам-журналістам отримувати свіжу інформацію про останні події в світі, знайомитися з різними поглядами на події з точки зору носіїв мови, яка вивчається. До того ж багато британських, зокрема, сучасних електронних засобів масової інформації часто практикують більш „натурально-природну" мову, ніж, скажімо, її використовують дещо консервативні представники класичної художньої літератури. І це властиво не тільки так званої „жовтій" преси, вільної від комплексів та стереотипів, але й у відношенні до ряду так званих офіційних ЗМІ. Навіть у таких виданнях дещо специфічний індивідуальний авторський стиль не змінюється редакторською правкою, яка нівелює часом занадто „соковиті" неологізми, фразеологізми та словосполучення. Британські електронні ЗМІ демонструють сучасний стан живої мови станом на даний момент [2, с.32].

Вважаємо, що студентам факультетів журналістики краще працювати з вдосконалення знання англійської мови з електронними версіями солідних видань „The Times”, „The Independent", „The Daily Telegraph", „The Washington Post", „The Wall Street Journal" тощо, які традиційно тримають „золоту середину" у формі мови і стилі викладу публікованих матеріалів. Регулярне читання даних видань дозволить студенту природно розширювати свій пасивний і активний запас слів, не використовуючи „скоростиглі" неологізми або фразеологізми-одноденки, які не пройшли випробування часом.

Однак при цьому не варто забувати, що читання англомовних видань не може сприяти виробленню не менше важливої здатності адекватно сприймати англійську на слух. Навик компетентного аудіювання особливо важливий для журналіста, який планує працювати в міжнародних відділах ЗМІ. Саме тому важливо постійно працювати з якісними автентичними аудіоматеріалами Інтернету.

На сьогоднішній день розроблено чимало успішно апробованих методів навчання англійській мові: комунікативний, інтерактивний, проектний, інтенсивний, лексико-граматичний, лінгвосоціокультурний та ін. Всі методи мають свої безумовні переваги і плюси, але в даній статті ми розглянули лише деякі аспекти методики навчання з використанням ряду Інтернет-ресурсів, як перспективного і сучасного напрямку навчання англійської мови. З її допомогою можна успішно вирішувати складні дидактичні завдання: формувати і розвивати навички і вміння читання, удосконалювати рівень аудіювання, розширювати словниковий запас і досягати поставлених цілей при підготовки майбутніх журналістів. І це перспективний напрямок для подальших більш поглиблених і розгорнутих розвідок й досліджень за даною темою.

англомовна комунікативна компетенція журналістика студент

Список використаних джерел

1. Білецька О.О. Мовні реалії як вираження специфічних рис національних культур / О.О. Білецька // Наука і мистецтво в сучасному світі: Зб. наук. праць. Вип.16/ КНУКіМ. - К., 2015. - С. 20-26.

2. Білецька О.О. Неологізми в сучасних британських друкованих ЗМІ (на прикладі британських мас-медіа) / О.О. Білецька // Вісник НАКККіМН Наук. журнал. - К.: Міленіум, 2015. - № 2. - С.31-34.

3. Офіційний вісник Президента України від 05.07.2013 - 2013 р., № 17, стор.31, стаття 550.

4. Пілішек С.О. Психосемантичні особливості лінгвокраїнознавства при вивченні іноземної мови у вищому навчальному закладі: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07. / С.О. Пілішек. - Хмельницький, 2006. - 16 с.

5. Поляренко В.С. Ментальність як невід'ємна складова культури нації / В.С. Поляренко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. - 2015 - № 19. - Том 2. - С.108-110.

6. Сарновська Н.І. Формування лингвосоціокультурної компетентності майбутнього фахівця - міжнародника в процесі вивчення іноземної мови / Н.І. Сарновська // Young Scientist. - № 4.1 - (31.1) - april, 2016. - С.91-94.

7. Урядовий кур'єр від 29.04.2016 р. - № 82.

8. Noam Chomsky. Aspects of the theory of syntax. Cambridge: M.I. T. Press, 1965.

Размещено на Allbest.ru