Викладання журналістських дисциплін у вищій школі: специфіка та форми навчання

Особливості та сучасні форми викладання дисциплін підготовки фахівців в галузі журналістики у вищих навчальних закладах. Теоретичне та методологічне обґрунтування даного процесу, критерії оцінки його ефективності. Підходи до контролю знань студентів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.07.2018
Размер файла 20,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Викладання журналістських дисциплін у вищій школі: специфіка та форми навчання

Незважаючи на те, що історія журналістської освіти налічує тільки-но більше століття (спочатку учнівство, далі - курси, потім - спроби навчати у вищому навчальному закладі), питання «чи можна навчити журналістиці?», «чи варто вивчати журналістику у вищій школі?» досі обговорювані. Природно, є як прихильники, так і противники журналістської освіти. У своїй статті ми будемо осмислювати, як викладачеві журналістських дисциплін підходити до підготовки занять у вищий школі.

Журналістика - явище для сфери освіти особливе. Чи можна в університеті навчити студента писати статті? Деякі журналісти і навіть університетські викладачі вважають, що ні (ми як автори не поділяємо таку думку). Навчитися писати можна так само, як можна навчитися плавати, керувати автомобілем та розмовляти іноземною мовою», - Олександр Колесніченко, автор навчального посібника «Практична журналістика» [1, с. 46].

Реформування вищої школи і вимоги до випускників вищих навчальних закладів України докорінно змінюють навчальні методики викладання фахових дисциплін, у т. ч. й дисциплін психолого-педагогічного циклу. З'являються нові вимоги, яким повинна відповідати «дисципліна про дисципліни». На сьогоднішній день мета такого курсу може бути сформульована приблизно так: «Навчити студентів застосовувати сучасні технології навчання у вищій школі, основні методи та форми міжособистісної взаємодії».

Можемо стверджувати, що в межах журналістикознавчих дисциплін відсутня методика викладання журналістики як така. Лише останнім часом відомі науковці виступили з цікавими статтями, де здійснюють первісну постановку важливих питань методики журналістської освіти. З одного боку, ця ситуація природна з огляду на молодість і самого журналістикознавства, і журналістської освіти. З іншого боку, саме природною її визнати аж ніяк не можна з огляду на постійні дискусії, що спалахують на кожному семінарі з питань журналістської освіти стосовно того, як, чому і в який спосіб навчати студентів.

У своїй роботі «Основи журналістики» І.Л. Михайлин з-поміж різних напрямків у структурі журналістики виокремлює методологію наукових досліджень з журналістикознавства та методику навчання журналістики. Предметом цієї дисципліни він називає процеси, що відбуваються в самій науці, пошук оптимальних шляхів розв'язання тих чи інших проблемних ситуацій у науковому мисленні, а також способів навчання такій унікально складній і творчій професії, якою є журналістика [З, с. 98].

У XX столітті теорія і методика навчання журналістики розвивалася лише в найбільших центрах журналістської освіти в пострадянських країнах, де нагромаджувався найкращий досвід у цій галузі. «Педагогічна практика журналістських відділень і факультетів (як і журналістська наука), ще перебувають у стадії становлення, розвитку» [1, с. 96]. Відтоді мало що змінилося на теренах цієї дисципліни. Але з розширенням журналістської освіти методологія наукових досліджень у галузі журналістики та методика навчання журналістики має велике майбутнє і повинна залучити нові сили найбільш досвідчених учених, які мають багатий досвід викладання журналістики, передусім у вищій школі.

Яскравим прикладом, що підтверджує зацікавленість українських дослідників у розвитку журналістської освіти, можуть слугувати наукові статті, які так чи інакше торкаються проблеми методики та технології викладання фахових дисциплін у вищих навчальних закладах. Так, у своїй роботі «Використання інноваційних технологій у вищій школі (на прикладі викладання дисципліни «Журналістське розслідування»)» Н.Б. Калашник говорить про головні вимоги до викладання досліджуваного курсу.

Метою курсу «Журналістське розслідування» є дати уявлення про журналістське розслідування як специфічний вид журналістської діяльності, з'ясувати спільні та відмінні риси з кримінальним розслідуванням, дослідити етико-правові засади розслідувальної журналістики, ознайомити з українським та світовим досвідом у цій сфері; закріпити навички по збору і аналізу інформації із загальнодоступних джерел, створенню політично коректних текстів. Отже, в процесі викладання курсу відбувається певне узагальнення усіх знань і умінь, що їх отримав студент у межах навчання на журналістській спеціальності в університеті та під час проходження виробничої практики у засобах масової інформації. Тому на лекціях і практичних заняттях видається логічним апелювати як до попередніх теоретичних надбань, так і до вже набутого журналістського досвіду. Останнє можливе з огляду на те, що студенти стаціонару 5 курсу переважно вже мають постійну журналістську практику (принаймні ті, хто впевнився у своєму професійному виборі). З огляду на це найбільш ефективною формою подачі матеріалу є лекція у формі бесіди, що дає змогу студентам пристосовувати свої теоретичні і практичні знання до вимог жанру журналістського розслідування. Також не можна не відзначити факт плідного поєднання бесіди з елементами дискусії, котра стає можлива через постановку проблемних питань, зокрема, при розгляді конкретних життєвих ситуацій, що дають інформаційний привід для початку журналістського розслідування, виборі оптимальних методів збору інформації чи на етапі вербального оформлення результатів дослідження» [2].

Оскільки робота журналіста значною мірою передбачає спілкування з людьми з метою отримання інформації, для формування у студентів комунікативних навичок та уміння швидко орієнтуватися в робочих ситуаціях доцільно використовувати рольові ігри. Скажімо, результативними є ті ігрові стратегії, які спрямовані на розвиток навичок спілкування в комунікативних моделях «журналіст - джерело інформації», «журналіст - антигерой розслідування», «журналіст - державний службовець» тощо.

Метод моделювання практичних ситуацій дозволяє студентові випробувати свої професійні навички в епізодах, що містять у собі певну двозначність, несуть у собі проблему вибору і відповідальності за цей вибір. Як правило, це випадки, що лежать в морально-психологічній або етико-правовій площині. Зазвичай вони пов'язані з протиріччям між журналістським обов'язком висвітлення соціально значущої інформації й етичним ставленням до дійових осіб публікації, їхнім правом на при - ватність або ж вірогідними позовами про захист честі, гідності і ділової репутації.

Отже, професійна специфіка журналістської діяльності взагалі і розслідуваль - ної зокрема вимагає аналітичного / творчого мислення, швидкої орієнтації у ситуації, помилки / прорахунки можуть мати наслідком судовий позов, а то й втрату ділової репутації. З огляду на це практичну підготовку майбутнього журналіста в стінах університету доцільно зосереджувати на відпрацюванні практичних комунікативних навичок, аналітико-прикладного мислення, лінгвістичного чуття. Оптимальним способом формування журналістської компетенції є інтерактивні форми навчання - рольові ігри, моделювання практичних ситуацій, проблемні дискусії, які дозволяють задіяти творчий потенціал студентів, активізувати їх аналітико-пошукові задатки.

Навчальний процес сучасних вишів здійснюється на базі поєднання різних форм його організації. Основними формами навчання є лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, спецкурси, спецсемінари, педагогічна практика, консультації, колоквіуми, контрольні, курсові й дипломні роботи.

Однією з факультативних, але водночас результативних форм вивчення фахових дисциплін у вищій школі, зокрема із журналістики, є навчальні екскурсії. їх результативність обумовлена тим, що вони дають змогу студентам здобути нові професійні знання й закріпити отримані раніше; урізноманітнити процес навчання, зробити його цікавішим; визначитися з місцем майбутньої практики, а згодом, імовірно, і з місцем працевлаштування. Ця форма навчання створює умови для відчутного позитивного впливу на емоційну сферу особистості студентів, сприяє розвитку їхньої спостережливості, удосконаленню уміння виділяти важливі об'єкти, виокремлювати деталі й подробиці, дає фактичний матеріал для подальшої аналітичної діяльності. Крім того, під час екскурсії найбільш повно реалізується принцип наочності навчання, його зв'язок із життям.

Стосовно навчальних програм екскурсії для студентів-журналістів. Викладач заздалегідь планує ці екскурсії, враховуючи навчальний план тієї чи тієї дисципліни. З огляду на місце таких форм занять у навчальному процесі майбутніх медіафа - хівців, вони, як правило, бувають супровідні, тобто проміжні, і використовуються в ході вивчення навчального матеріалу, або завершальні, тобто проводяться наприкінці вивчення теми, розділу для уточнення, узагальнення й систематизації отриманих раніше знань.

Дослідник О.М. Цапок у роботі «Екскурсія як форма організації навчання сту - дентів-журналістів» наводить приклад навчально-виробничої екскурсії із журналістики, проведеної із першокурсниками Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького.

На початковому етапі було обрано об'єкт екскурсії - редакцію місцевої газети «Вечірні Черкаси». Зазначена екскурсія була запланована в межах дисципліни «Журналістський фах», яка дає можливість ознайомити студентів-першокурсників з основами пресової журналістики, розкрити специфіку діяльності журналістів у редакції друкованого ЗМІ, охарактеризувати структуру таких медіа, репрезентувати етапи роботи над створенням газетного номера.

На першому етапі цієї екскурсії відбулася попередня теоретична та практична підготовка студентів, яка передбачала опанування ними мінімуму необхідних знань із обраної теми екскурсії. Оскільки «Журналістський фах» за навчальним планом ЧНУ ім. Б. Хмельницького не передбачав лекційних занять, то, за попередньо визначеним планом та науковими джерелами, студенти самостійно опрацювали тему «Структура редакції» перед відвідинами редакції газети. У ході такого опрацювання вони засвоїли поняття «структура редакції», дізналися про умови та принципи її діяльності, з'ясували редакційні відділи та ланки.

Водночас на цьому етапі викладач, готуючи екскурсію, заздалегідь ознайомився з її об'єктом, домовився з головним редактором про дидактичний зміст екскурсії. Під час домовленості було визначено, що екскурсію проводитимуть головний редактор та його заступники, що є керівниками структурних підрозділів редакції - журналістського колективу та рекламного відділу.

На другому етапі запланованої навчальної екскурсії до редакції було проведено інструктаж студентів щодо техніки безпеки, описано маршрут екскурсії, ознайомлено студентів із її метою і змістом. Сформувавши первинне уявлення про редакцію друкованого ЗМІ, на об'єкті студенти мали перевірити отриману інформацію про структуру редакції, уточнити деталі й встановити усі складники структури редакції конкретного ЗМІ, дослідити її ієрархію, вивчити посади та обов'язки працівників. На цьому ж етапі студентам було визначено конкретне завдання: на основі отриманої інформації вони мають письмово докладно презентувати структуру та діяльність редакції газети «Вечірні Черкаси».

На етапі проведення екскурсії студенти познайомились із головним редактором газети, дізналися від нього про історію заснування видання, редакційні відділи та їхню діяльність. У кожному з відділів редакції цю інформацію більш детально розкрили заступники головного редактора. Вони розповідали, як працює журналістський колектив та рекламний відділ, продемонстрували умови праці журналістів у сучасній редакції. Також під час екскурсії студенти мали змогу поспілкуватися із працівниками редакції, отримати важливі фахові відомості та поради щодо обраної професії.

Під час завершального етапу екскурсії студенти опрацьовували її матеріали, зіставляли нові відомості із засвоєними раніше теоретичними положеннями про структуру редакції. Вони уточнювали, систематизували, узагальнювали одержані у процесі екскурсії враження та спостереження. Як підсумок навчально-виробничої екскурсії студенти аналізували структуру й особливості діяльності редакції газети «Вечірні Черкаси», оформлювали результати аналізу письмово [5, с. 128-129].

Висновки. Таким чином, ефективність навчальної роботи зі студентами залежить не лише від методів і прийомів навчання, а й від форм організації навчальної роботи. Сучасні форми організації навчання у вищій школі ґрунтуються на взаємо - зумовленій діяльності викладача й студента і становлять певні структурно-організаційні різновиди навчальних занять, чітко визначених у часі й просторі та спрямованих на упорядкування навчального процесу, досягнення його дидактичних завдань.

Список використаної літератури

журналістика навчальний школа

1. Здоровега В. Підготовка журналістів: погляди збоку і зсередини / Володимир Здоровега // Збірник праць кафедри української преси. - Львів, 2000. - Вип. 3. - С. 94-101.

2. Калашник Н.Б. Використання інноваційних технологій у вищій школі (на прикладі викладання дисципліни «Журналістське розслідування») / Н.Б. Калашник [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/ vkhnu/Soc_kom/2012_1027/content/kalashnyk.pdf - 12.10.16

3. Колисниченко А.В. Практическая журналистика. Учебное пособие / А.В. Колисниченко. - М.: Изд-во Моек. ун-та, 2008. - 245 с.

4. Михайлин I.Л. Основи журналістики. Підручник. 5-те вид. перероб. та доп. / I.Л. Михайлин. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 496 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.