У статті наведено стратегічні імперативи, що впливають на розвиток наукових бібліотек та систематизовано критерії, яким має відповідати наукова бібліотека дослідницького університету для забезпечення ефективного розвитку у відповідності до сучасних тенденцій науки і техніки.

Ключові слова: стратегічні імперативи, розвиток, наукова бібліотека, дослідницький університет, критерії розвитку.

В статье приведены стратегические императивы, влияющих на развитие научных библиотек и систематизированы критерии, которым должна соответствовать научная библиотека исследовательского университета для обеспечения эффективного развития в соответствии с современными тенденциями науки и техники.

Ключевые слова: стратегические императивы, развитие, научная библиотека, исследовательский университет, критерии развития.

The article presents strategic imperatives that influence the development of scientific libraries and systematizes the criteria that the scientific library of the research university must meet in order to ensure effective development in accordance with modern trends in science and technology. Strategic imperatives for the development of the library of the research university consist in providing: modern technologies of codification and transfer of information containing knowledge; Compliance with international standards of existing information and technical infrastructure of scientific libraries; Equal access to world-class advanced science-computer databases; Timely updating of library funds; Proactive visitor system and automate the processing of relevance of their queries; The fastest and most accurate search and access to information; availability of an effective information security system contained in the cloud of scientific library; Development of adjacent commercial services, which allow to receive a "package" of information generalized by professional specialists; Creation of creative space for a comfortable visit to the library by interested persons for obtaining existing knowledge and creating new ones. The only way for Ukraine to slow down the outflow of skilled scientific and pedagogical staff and students with high intellectual potential is to preserve and balance the system of research universities and to develop within their walls powerful scientific libraries that will be able to meet the above-mentioned development imperatives.

Key words: strategic imperatives, development, scientific library, research university, criteria of development.

Постановка проблеми

Сучасні тенденції розвитку технологічних досягнень в інноваційному середовищі спонукають до продукування нових знань, що мають служити на користь розвитку суспільства та підвищення добробуту і задоволеності від життя людей у всьому світі. За даними міжнародної міждержавної організації економічно розвинених країн, що визнають принципи репрезентативної демократії та вільної ринкової економіки (OECD) прослідковується стала тенденція того, що більшість фундаментальних досліджень виконується в університетах та урядових дослідницьких організаціях. Загальні витрати на вищу освіту з досліджень та розробок (HERD) складають 0,4% ВВП у регіоні OECD. Данія та Швеція мають найвищу інтенсивність досліджень у секторі вищої освіти. Інтенсивність HERD у Данії, Естонії, Чехії, Словацькій Республіці та Португалії протягом останнього десятиліття зросла майже вдвічі, а також збільшилася у більшості інших країн [1, с.98]. Це наглядно демонструє те, що людство інтенсифікує процеси отримання і трансляції нових знань. На зміну традиційним, приходять нові технології, що імперативно впливають на необхідність забезпечення широкого доступу до світової бази наукової інформації, що продукуються вченими та дослідниками. Це підкреслює важливість розвитку наукових бібліотек, які виступають ключовим структурним елементом дослідницьких університетів і фактично сприяють створенню нових інформаційних потоків, їх кодифікації, класифікації, трансляції та підвищенню науково-технічного прогресу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Проблемами розвитку наукових бібліотек займалась значна кількість вітчизняних та іноземних вчених у різні часи історичного розвитку суспільства. Варто зазначити, що до появ бібліотек у Київській Русі призвели запити суспільства у задоволенні систематичних інформаційних потреб. Таким першим центром, що задовольняв дані потреби стала бібліотека у Києво-Печерському монастирі у 1037 році при кафедрі святої Софії [2, с.15]. Зрозуміло, що у ті часи бібліотеки в основному створювались, щоб фіксувати і транслювати знання церковного спрямування. Дана бібліотека була першою книгозбірнею і виконувала значну кількість інших функцій, таких, як: книгосховище, музей, архів, видавництво, центр інтелектуального спілкування і духовного розвитку. Ідеологом даної установи був Ярослав Мудрий, що відіграв ключову роль у її створенні і розвитку. Любов Ярослава Мудрого до читання книг проявилась у консолідації 430 книг (950 томів), що написали 46 авторів. Бібліотека Софії була першою у Київській Русі, але не єдиною. Поруч з нею функціонували такі церковні і монастирські бібліотеки Києва, як: печерська, іринінська та георгієвська. Другу за величиною бібліотекою у Київській Русі було створено також у Софійському соборі у Новгороді [3, с.53].

Фактично у ті часи головним науково-просвітницьким центром традиційно був Софійський собор. Пізніше у 1071 році виникають монастирські бібліотеки де було поєднання книгописання, книгосховища і просвітництва. Широко розвиваються технології перекладів літератури та рукописна техніка, але кількість текстів і їх тематичні напрями все ще залишались обмеженими, а переклади в основному мали релігійне спрямування. Фактичний загальний обсяг книжкового фонду Київської Русі з 988 року до середини XIII ст. налічував близько 130-140 тис. томів, а у користуванні перебувало 90 тис. книг для богослужінь. Всього 10000 церков було забезпечено книгами і 300-500 церков при монастирях [3, с.55]. Переписування книг при книгописних майстернях у монастирях приносило значні економічні дивіденди. Справа у тому, що вартість книги у ті часи була дуже дорогою з огляду на її багате оздоблення, прикраси та ручне виробництво. Доходило до того, що ціна майже дорівнювала вартості середнього будинку. Це питання детально дослідила у своїй науковій монографії доктор економічних наук О.І. Жилінська: "Тогочасна книга виконувала передовсім представницьку функцію, була пишно оздобленою, для чого застосовувалися мальовничі мініатюри та коштовні срібні оклади й інші елементи оздоблень. Отже, книга була результатом діяльності представників не лише когорти описувачів і палітурників, але й багатьох інших ремесел - редакторів, перекладачів, художників, ювелірів, тощо." [4, с.355]. Виробництво книги належало тільки церковним структурам і довгий час було великим джерелом для отримання прибутку з продажу. За традицією література передавалась у спадок давньоруськими князями і вважалась скарбом. Бібліографічний перелік, що вважається найстарішим (1073 р.) з переписаних у Києві міститься в Ізборнику, що було скопійовано для князя Святослава Ярославовича з книги, що виконана у трьох описах рекомендованих і заборонених книг, створили для болгарського царя Симфона [5, с.9].

Актуалізація наукових бібліотек в університетській діяльності фактично відбулась у промові М. Максимовича "Про участі і значення Києва у загальному житті Росії" приуроченій події заснування Університету св. Володимира:". древня Русь ознаменувала себе найщасливішими початками просвіти, якими і захід сучасний не у всьому може пишатись" [6, с.148]. Варто зазначити, ще період у якому за М. Грушевським існував четвертий рівень освіти для священників і найвищої знаті. У цей період нормування життя суспільства здійснювала церква, а державотворення ще не мало національних ознак і перебувало на стадії зародження. Фактично, розвиток бібліотечної сфери формувався під впливом процесів християнізації і державотворення. Така вікова історія розвитку бібліотек підкреслює невід'ємну роль використання книг у процесі розвитку суспільства. Сьогодні, в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.В.І. Вернадського забезпечується збирання та зберігання великої рукописної спадщини древніх першоджерел з бібліотек часу Київської Русі. Головною детермінантою розвитку бібліотечної сфери стала необхідність у високоосвічених мислителях та фахівцях, що у той час займались розвитком процесів створення державності сучасної України.

Авторитетний вчений економіст, професор В.Д. Базилевич, під час своїх публічних виступів, завжди переконливо доводить цінність книжки у процесі становлення особистості як повноцінного дослідника і фахівця з обраної спеціальності. Вирішальна роль першоджере - льної літератури забезпечує традицію передачі безпосередньо істинного знання без часткової зміни її змісту та акцентів. Такі форми роботи зі студентами Університету активно розвивались видатним основоположником освіти і науки у класичному Київському університеті, відомим вченим, педагогом, професором, державним діячем і ректором Київського університету Св. Володимира Миколою Християновичем Бунге. У фундаментальній науковій праці за редакцією професора В.Д. Базилевича, що присвячена цій славетній постаті показується ставлення М.Х. Бунге до наукових потреб студентства:". Визначальною рисою викладення дисциплін в університеті за часів М.Х. Бунге стала активна робота викладачів зі студентами, самостійна робота останніх" [7, с.31]. В цій думці знову опосередковано підкреслюється ключове значення наукової бібліотеки дослідницького університету для розвитку університетської спільноти. У цьому контексті для забезпечення якісного збереження, передачі і транслювання наукових знань, актуальним залишається створення ефективних методів і способів систематизації знань. У даному контексті О.О. Сербін у своїх наукових працях поглиблено дослідив питання розвитку методологічних засад бібліотечної систематизації наукової інформації. У дослідженнях показано історичні передумови та сучасні тенденції й напрями еволюції класифікацій наук; проаналізовано теоретичні й практичні аспекти систематизації як основи організації знань у контексті оптимізації, уніфікації, класифікації інформаційних даних; здійснено аналіз основних аспектів створення, запровадження та використання бібліотечно-бібліографічних класифікаційних систем крізь призму еволюції класифікацій наук [8].

Відомий науковець зі світовим ім'ям Я. Пелікан, у своїх наукових дослідженнях зазначає про форми інтелектуальних чеснот, що проявляються у покликанні вчених розповсюджувати знання через наукові публікації. Таким чином забезпечується сіяння знання далеко за межі стін Університету і його призначення розглядається у трьох аспектах:". покликання університетських викладачів публікувати результати своїх наукових досліджень; прищеплення студентам не лише дослідницьких вмінь, але й навичок написання й оприлюднення наукових публікацій; місія університету як науково-видавничого осередку" [9, с. 208]. Ці три аспекти підкреслюють необхідність функціонування наукової бібліотеки у дослідницькому університеті для забезпечення їх реалізації.

Сьогодні, наукова бібліотека дослідницького університету повинна відповідати найвищим критеріям розвитку навчальних технологій і методів наукових досліджень. Тільки в таких умовах вчений зможе комфортно працювати і показати вагомі результати власних досліджень. Щодо технологій навчання, то у багатьох провідних університетах світу транслювання знань вже відбувається у режимі онлайн з широкою аудиторією слухачів. Питання масового переходу університетів на елекронну освіту онлайн розглядаються у публікації вченого О. Яцуня, який зазначає: "Про популяризацію таких віртуальних освітніх структур свідчить і той факт, що лише у Великий Британії із 200 тис. студентів Відкритого університету 170 тис. працюють в режимі онлайн. Динамічно розвивається дистанційний формат навчання і в інших державах. Для прикладу, в Німеччині, де кожен другий студент користується послугами "віртуальних" освітніх установ, у країні реалізується близько 60 проектів у цій царині." [10, с.41-42]. Отже, питання пошуку ефективних методів забезпечення високого рівня відповідності вітчизняних наукових бібліотек дослідницьких університетів України рівню технологічного розвитку суспільства і їх спроможності впливати на цей розвиток потребує серйозних наукових досліджень і практичного впровадження.

Невирішені раніше частини загальної проблеми. Враховуючи значний внесок авторитетних дослідників, все ж таки потребують подальшого дослідження сучасні стратегічні імперативи, що впливають на розвиток наукових бібліотек. Актуалізація вивчення даного питання покликана динамічним розвитком технологічного прогресу і високими темпами інформатизації суспільства, що показує нові виклики та перспективи для дослідницьких університетів і взагалі готує людство до повної автоматизації та цифрової самоідентифікації.

Формулювання завдань та цілей статті

Основною ціллю статті є ідентифікація та узагальнення сучасних стратегічних імператив, що впливають на розвиток наукових бібліотек дослідницьких університетів. Виходячи з цілі в роботі поставлені наступні завдання: проаналізувати історичні детермінанти створення і розвитку бібліотек в Україні; систематизувати сучасні обов'язкові критерії, яким має відповідати наукова бібліотека дослідницького університету для забезпечення ефективного її розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження

З філософської точки зору основну місію та призначення університету прекрасно охарактеризував професор В.А. Бугров, зазначаючи: "Місія університету як навчального закладу європейського (у справжньому сенсі цього слова) зразка полягає у формування освіченої Людини, тобто Людини Знаючої та Уміючої" [11, с.72]. Фактично таким чином основна ідея університету фокусується на забезпеченні можливості освіти людини протягом усього життя, що відповідає ключовому гаслу Болонського процесу. Такий процес можливо забезпечити за умови постійного розвитку наукової бібліотеки як підрозділу університету. Також, про важливість постійного розвитку підрозділів Університету наголошує голова спілки ректорів ВНЗ України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Л.В. Губерський: "Водночас статус дослідницького університету зобов'язує нас підняти на вищий рівень наукову роботу в університеті" [11, с.13]. Отже, ключова роль наукової бібліотеки у розвитку дослідницького університету є беззаперечною і стратегічно важливою.

На сьогоднішній день, вся мережа наукових бібліотек ВНЗ України складається з 201 бібліотеки з фондом документів близько - 120,7 млн. примірників, з яких є електронними виданнями - 2,3 млн. Ці бібліотеки підпорядковуються різним відомствам. Опрацьовується щороку понад - 105 млн. примірників - 1,7 млн. користувачами. Для підвищення ефективності роботи користувачів загальна кількість автоматизованих робочих місць складає - 7445. Загалом кількість працівників, що забезпечують роботу всієї системи бібліотек вищих навчальних закладів - близько 6700 фахівців, з яких вищу освіту мають - 5,5 тис. Загальну координацію діяльності та методичне керівництво бібліотеками вищих навчальних закладів здійснює Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка [12].

За даними щорічної публічної статистичної звітності Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за 2016 рік [13]: кількість відвідувань становило - 61 116 296, у тому числі звернень до веб-ресурсів бібліотеки - 34 766 490, у тому числі кількість відвідувань масових заходів - 605 772; було видано документів з власного фонду - 92 102 010; кількість абонентів, що звернулись за довідково-інформаційним обслуговуванням - 10 018. Зазначені показники говорять про затре - буваність наукових бібліотек дослідницьких університетів у науковому середовищі та у суспільстві в цілому.

У вітчизняному законодавстві виділено основні напрями розвитку бібліотечної справи в Україні (рис.1).

Джерело: складено автором на основі [12].

Зазначені на рис.1 стратегічні напрями розвитку бібліотечної справи в Україні відображають основні пріоритети державної політики на період до 2025 року і включають у себе охоплення всіх установ даного типу. У даній концепції основними пріоритетами виступають: консолідація суспільства; дотримання європейських цінностей, інтеграція у європейське співтовариство; підвищення якості життя; рівний доступ до інформації, знань і культурного надбання. Але важливою складовою бібліотечного середовища, є наукові бібліотеки дослідницьких університетів України, і в умовах запланованого розвитку галузі вони мають стати ключовими центрами аккумуля - ції знань для науково-технічного та соціально - культурного відродження українського суспільства.

Базуючись на світовій практиці, зазначимо, що функціонування бібліотек даного типу забезпечують провідні університети світового класу, що є центрами розвитку технологій. Умови у даних бібліотеках сприяють максимальному фокусуванню на творчій діяльності науковця і за рахунок свого різноманіття систематизованих знань та сучасного обладнання, що забезпечує комфортний доступ до них, створюють міцний інформаційний фундамент для подальшого розвитку наукових доробків.

Наведемо університети України, що мали статус дослідницького у період 2009-2014 рр. та систематизуємо їх наукові бібліотеки (табл.1).

Таблиця 1. Наукові бібліотеки дослідницьких університетів України

Джерело: складено автором на основі [14-27].

Виходячи з таблиці 1, в Україні є чотирнадцять потужних університетів дослідницького типу, що у своїх структурах мають наукові бібліотеки. Розвиток цих бібліотек на сьогоднішній день є стратегічним питанням забезпечення державної інформаційної безпеки і збереження національного наукового надбання. В основному, класичне розуміння інституційного розвитку містить в собі примноження і нарощування існуючого вже потенціалу. Але, наступили часи технологічного прогресу людства де розвиток відбувається на кардинально інших платформах чим традиційні і відкриває нові можливості для наукових бібліотек дослідницьких університетів. До поступового зникнення наукових бібліотек у традиційному їх сенсі призвели трансформаційні тенденції, щодо перетворення класичних наукових бібліотек дослідницьких університетів у бібліотеки, що існують у віртуальному просторі (е-бібліотеки). Інтернет технології, це безумовна зручність користування і ефективність у пошуку літературних джерел, але вони ніколи не замінять фізичні відчуття від користування науковими першоджерелами безпосередньо у приміщенні класичної бібліотеки, що для окремої групи напрямів наукових досліджень залишається вкрай важливим. Звісно, у стратегічній перспективі Інтернет технології стануть домінуючими, але їх можна буде використовувати виключно у цифровому просторі. На сьогодні, вже для наукових бібліотек дослідницьких університетів стратегічним імперативом є доступ і активне використання наукометричних баз світового рівня, що дають змогу ефективно збирати і транслювати знання. Але така зручність і несе певні загрози. У разі здійснення інформаційної атаки, існує загроза втрати національного інформаційного надбання, що є у хмарному просторі. З огляду на це, все більшої актуальності набуває питання управління захистом цифрованої інформації, що міститься у наукових бібліотеках дослідницьких університетів і національному репозитарії. Стратегічний рівень питання національної безпеки широко досліджено науковцем Ганною Харламовою у науковій праці "Перспектива 2030 для України: безпека майбутнього" [28]. Захист інформації є питанням національної безпеки, а захист інформації у наукових бібліотеках є однією з ключових тем цього питання.

наукова бібліотека дослідницький університет

Висновки