Одним із основних елементів організації багатомовного освітнього процесу є навчальні матеріали, які становлять. збірку ресурсів, об'єктів чи артефактів спеціально створених для полегшення процесу навчання в класній кімнаті" [4]. Сучасна колекція навчальних матеріалів для мовної освіти вміщує збірку для візуального сприйняття у друкованому вигляді, аудіо - та відео - записи у виконанні наживо і записані на сучасні носії інформації, а також приклади мовно-культурної поведінки, що демонструють в Інтернеті [17]. У вітчизняній методиці навчання ІМ підручник як засіб навчання перебуває в особливій позиції і є головним навчальним посібником для учня [1, с.57], “серцем" навчально-методичного комплексу, його регулятором і координатором [2, с.138-142]. Однак у країнах Західної Європи немало вчених і педагогів-практиків вважають, що для навчання мов підручники зайві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед таких вчених не тільки послідовники французького педагога-реформатора С. Френе (Celestin Freine, 1896-1966), а і прихильники руху Dogme, які услід за С. Торнбюрі (Scott Thornbury) відстоюють доцільність застосування автентичних матеріалів для комунікативно-орі - єнтованого навчання, наголошуючи на відмові від підручників і посібників [6]. Отже, наявність підручника чи посібника не є обов'язковим атрибутом західноєвропейської школи. Це певною мірою пояснює відсутність належної уваги з боку науковців до проблем створення навчальних матеріалів упродовж періоду активного розвитку численних методичних підходів до навчання мов, про що зазначає один із найавторитетніших експертів галузі Б. Томлінсон (Brian Tomlinson). Він акцентує, що у 1970-80-х рр. у провідних на той час журналах, таких як English Language Teaching Journal та Modern English Teacher, було опубліковано дуже мало статей, присвячених проблемам підручників і посібників з навчання мов, хоча індустрія виробництва навчальних матеріалів у цей період розвивалася досить активно [15]. Лише з середині 1990 - х рр. побачили світ роботи науковців, які містили аналіз особливостей створення матеріалів для навчання мов. Відтоді у Європі сформувався напрям наукових досліджень - вирішення проблем навчальних матеріалів для мовної освіти, що включає їх створення та оцінку якості. Важлива роль у цій справі належить міжнародній організації MATSDA (Materials Development Association), яка була створена у 1993 р. на базі університету м. Лімерик (Ірландська республіка) Б. Томлінсоном. На початку нового тисячоліття було оприлюднено роботу “Approaches to Materials Design in European Textbooks." Е. - Б. Феннера та Д. Ньюбі (Ann-Brit Fenner & David Newby, 2000), у якій на тлі аналізу наявних європейських по - сібників-бестселерів з навчання мов автори визначили основні принципи створення сучасних навчальних матеріалів для мовної освіти, наприклад: автентичність, спрямованість на розвиток учнівської автономії та культурної свідомості [9].

Мета статті - охарактеризувати склад сучасної колекції навчальних матеріалів для багатомовної освіти школярів у країнах Західної Європи, розкрити їх освітній потенціал і показати особливості змісту навчання мов у школі, в основу якого покладено мету формування багатомовності школярів.

Виклад основного матеріалу

Донедавна опанування мови навчання передбачало застосування дескриптивного підходу, що полягав у ознайомленні з мовою як системою. З упровадженням комунікативного підходу процес навчання мови став більш зорієнтованим на застосування мови. У контексті багатомовної освіти концепт мова навчання (Language of schooling) отримав нове значення, яке стосується застосування мови як засобу викладання й учіння. Тому мова навчання як предмет (Language as a subject) розглядається як засіб опанування змісту інших предметів курикулуму, тобто його мета полягає у навчанні пояснювати, уточнювати, переконувати засобами мови, яку вивчають [11, с.5]. У зв'язку зі змінами мовно-етнічного складу учнів, підхід до навчання основної мови шкільництва зазнав сутнісних перетворень, що відобразилося у підручниках. З метою підтримки учнів, для яких основна мова навчання не є рідною, підручники містять інформацію, характерну для навчання мови як другої. Формування предметних знань мови (knowledge), вмінь (skills) та досвіду користування мовою (experience) відбувається з використанням комплексного підходу і включає дві складових - мовну та літературну, охоплюючи синхронічний (застосування сучасних текстів і ознайомлення з комунікативними ситуаціями) і діахронічний (огляд мови і літератури у історичному розвитку) виміри. Особливої уваги надано підтримці учнів, для яких мова навчання не є основною. У таких випадках процес формування функціональних вмінь (learning to do) запозичує багато з методики навчання іноземної/другої мови, оскільки має за мету освоєння учнями рецептивних і репродуктивних комунікативних вмінь для готовності вільно спілкуватися у багатьох соціально - культурних контекстах [11, с.7]. Саме такий підхід є характерним для курикулумів країн Західної Європи, а тому широко представлений у підручниках з навчання основних європейських мов.

Повсюдне проникнення нових технологій у щоденне життя європейського суспільства змінило ставлення до усного та писемного мовлення. Велика кількість віртуальної й аудіовізуальної інформації зумовлює перегляд традиційних цінностей та установки викладання. Змінилося поняття грамотність у контексті багатомовності та технічного прогресу. Вимогою часу став електронний супровід друкованих посібників для формування мультиграмотності. Цей інноваційний підхід нині активно розвивається. Багатомовне цифрове навчальне середовище надає можливості створити умови для навчання декількох мов, зокрема і тих, якими діти спілкуються у сімейному колі. Застосуванню такої інформації сприяє значна кількість проектів, що здійснюються у країнах Західної Європи.

Масове розповсюдження англійської мови мало численні наслідки, зокрема зумовило створення цілої індустрії підруч - никотворення для навчання багатьох різновидів англійської як другої мови у міжнародному та міжкультурному контексті: English as a Second Language (SLA), English for Speakers of other Languages (ESOL), English as a Foreign Language (EFL), English as an International Language (EIL). Основи “Базової англійської для іноземців”, або Basic English, заклав англійський лінгвіст, філософ і письменник Ч. Огден (Charles К. Ogden, 1889-1957) у роботі “Basic English. A General Introduction with Rules and Grammar ” (1930). Її основні риси можна охарактеризувати як “прощена, уніфікована, стандартизована”. Вчений вважав, що проблему глобального спілкування (за його висловом “debabelization" - девавілонізації) можна розв'язати не завдяки використанню штучної мови, а через застосування спрощеної форми англійської (a simplified form of English). У науковій літературі такий варіант англійської мови отримав назву прагмалінгвістичного: його характерною ознакою є нормативність на усіх рівнях - від фонетичного (формування так званої Received Pronunciation - загальноприйнятої вимови) до лексичного (відсутність сленгу, діалектизмів, жаргонізмів) [3, с.328].

Особливості глобальної англійської, яка покладена в основу змісту підручників та посібників, застосовуваних у міжнародному контексті, окреслено Дж. Річардсом (Jack C. Richards) - автором численних курсів з навчання англійської як другої мови. Вчений визначив, що зміст навчання охоплює такі основні лінії:

1) естетична - стосується інформації про мистецтво, літературу, театр, музику, архітектуру англомовних країн;

2) соціальна - інформація про сім'ю та життя в сімейному колі, звички членів сім'ї, відпочинок у вільний час, міжособистісні стосунки;

3) лінгвокультурна - спирається на культурно обумовлену лексику та форми взаємодії [13]. Такі посібники є універсальними щодо застосування у культурному контексті будь-якої країни світу, але вони чітко специфіковані щодо віку учнів та їхнього рівня мовного розвитку. На основі аналізу змісту чотирьох популярних у світі навчальних посібників (coursebooks) британського виробництва з глобальної англійської Дж. Грей (John Gray) зробив висновок про те, що вони значно сприяють просуванню соціально-економічних норм західноєвропейського суспільства на тлі культурної та ідеологічної нейтральності через тексти, різні види мовленнєвої діяльності, світлини та ілюстрації, пропагуючи ідеї персонального та професійного успіху, індивідуального задоволення, мобільності, матеріалізму, егалітаризму тощо. Зміст таких посібників складено із врахуванням суттєвої кількості табу на інформацію, що може бути неприйнятною з точки зору представників різних культур та спільнот [16, с.164]. Нині зміст таких посібників зазвичай корельовано з CEFR, а отже, вони надають підготовку до здачі екзаменів на отримання міжнародно визнаного сертифікату.

Збірки навчальних матеріалів, що мають назву coursebooks, Б. Томлінсон характеризує як підручник, що охоплює необхідну кількість різнопланових навчальних матеріалів, достатніх для певного рівня мовного розвитку і віку учнів, спеціально створений для того, щоб повністю забезпечити учнів необхідною інформацією впродовж курсу навчання. ^ursebooks зазвичай багатокомпонентні та містять завдання з розвитку граматики, вокабуляру, вимови та розвитку компетентностей з чотирьох видів мовленнєвої діяльності [17]. Coursebooks, створені групою професіоналів, вигідно вирізняються багатством друку ілюстрацій, їх супроводжує комплекс навчальних засобів (як друкованих, так і електронних). Вони зазвичай багаторівневі та містять якісні навчально-методичні матеріали. Проте не всі вчителі надають перевагу саме друкованим посібникам, навіть тим, що видано авторитетними видавництвами. Пояснення цього знаходимо у Дж. Томлінсона, який вважає, що такі продукти є прикладом “відображення певного світобачення завдяки застосуванню вибраних мовних ресурсів”, а Дж. Грей називає їх “втіленням стандартизованої технології в посібник для глобального користування” [16, с.164-165]. Безперечно, застосовуючи створені кимось навчальні матеріали, учитель має усвідомлювати, що вони відображають, насамперед, світогляд їх автора, а тому його некритичне сприйняття як істинного та єдиновірного може мати негативні наслідки. Нами складено таблицю, що демонструє аналіз позитивних і негативних аспектів від застосування готових навчальних матеріалів з навчання англійської мови у контексті багатомовної освіти.

Таблиця 1. Переваги та недоліки застосування навчальних підручників та посібників з англійської мови в контексті багатомовної освіти*

* Складено автором за матеріалами: Allwright R. L.; Garton S.; Richards J.; Tomlinson B.

Вивчення пропозиції на європейському ринку підручників і посібників для багатомовної освіти було проведено на підготовчому етапі роботи міжнародного проекту MuVit, (2006-2007). Було продемонстровано, що у більшості випадків це двомовні (іспансько-англійські, турецько-німецькі тощо) друковані посібники з аудіолінгвальним супроводом (компакт-диски), але зазвичай без методичних рекомендацій щодо особливостей їх застосування у навчальному процесі. Такі посібники спрямовані на формування у школярів функціональної грамотності: з чотирьох видів мовленнєвої діяльності найбільшої уваги приділено читанню. Можливості активно працювати з лінгвістичним матеріалом досить обмежені: не передбачено критичне осмислення матеріалу, вони не завжди спрямовані на продукування учнями усного та письмового мовлення [8]. Хоча в роботах професора Страсбурзького університету К. Хело (Christine Helot) містяться повідомлення про розвиток галузі дитячої літератури двома та трьома мовами у Франції [12, с.42-65], а у Великій Британії успішно розвивається галузь двомовних посібників, але, як зазначають К. Хело, І. Елорза (Itziar Elorza), І. Муноа (Inmaculada Munoa), У. Джеснер (Ulrike Jessner), кількість комерційно виданих навчальних матеріалів для багатомовної освіти досить обмежена, а саму проблему створення навчальних посібників і підручників для багатомовної освіти поки що недостатньо досліджено як у Європі, так і у світі. Причини цього полягають у високій ціні (собівартості) навчально-методичних комплексів, що є багатокомпонентними і складаються як з друкованих матеріалів, так і з електронного супроводу, їх низькій комерційній привабливості через високий рівень специфікації, а саме:

1) відмінностях у наборі мов, що вивчаються;

2) вікових характеристиках, рівнях навченості та пізнавальних потребах учнів;

3) особливостях інтегрованого курикулуму з мовних дисциплін у контексті однієї школи.У. Джеснер наголошує, що нагальну потребу нині становлять нові компаративні граматики, об'єднані загальною для багатьох мов граматичною термінологією. Досі не втратила актуальності й активно використовується німецько - французько-англійсько-латинська граматика “Grammatiken im Vergleich" (1994), автором якої є Х. Глінц (Hans Glinz); також популярним є німецько-англійський довідник “The Complete Idiot's Guide to Learning German”авторів А. Мюллер і С. Мюллер (Alice Muller, Stephan Muller, 1999) [10, с.100].

Як свідчить аналіз ситуації станом на 2015 р., нині двомовну навчальну літературу (dual language books) представлено досить широко. Вона різноманітна у мовному наповненні (більше 40 мов), містить збірки історій, оповідань, казок і легенд двома мовами у друкованому вигляді у супроводі компакт-дисків. Масовий випуск такої літератури у Великій Британії було розпочато у 1980 р. з ініціативи професора коледжу Голдсміт (Університет Лондона) І. Грегорі (Eve Gregory). Різномовні, але ідентичні за змістом тексти зазвичай розміщені на розвороті двох сторінок, що надає можливості порівнювати лексичні одиниці та граматичні структури різних мов [5, с.328-329]. Професійно створені й видані на високому якісному рівні навчальні книги застосовують як посібники для навчання як двомовних, так і одномовних учнів. Для двомовних дітей це дієвий спосіб навчитися читати мовою більшості, а для дітей, які належать до мови більшості, така література є засобом усвідомлення присутності у суспільстві й успішного функціонування різних мов. Завдяки їх застосуванню учні, що належать до різних мовних спільнот, мають можливість навчатися у співробітництві. Окрім того, двомовні навчальні посібники виконують важливу роль сполучника між сім'єю представників національної меншини і школою, виступають свідченням того, що мова меншини є поцінованою у суспільстві.

У дослідженні Р. Снеддона (Raymonde Sneddon), присвяченому застосуванню двомовних навчальних матеріалів (англійська та ал - банська/турецька/французька/урду), окреслено позитивну роль батьків та сімейного оточення. Для формування двомовної компетентності молодших школярів із сімей мігрантів часто вживаною є модель “bedtime story”, за якою двомовні книжки видають у школі для сімейного читання. Проведений експеримент продемонстрував позитивні результати з багатьох позицій, зокрема розвиток:

1) фонетично-графічних вмінь у дітей, що означає розрізнення звуків та букв у обох мовах;

2) компенсаторних стратегій, а саме - декодування незнайомих слів, здогадки;

3) металінгвістичної свідомості завдяки порівнянню та зіставленню різних мов. Діти мали достатній рівень вмотивованості щодо читання обома мовами, залюбки обговорювали зміст прочитаного з батьками та іншими членами сім'ї. Вони також висловлювали власні судження щодо граматичних та фонетичних особливостей, наприклад: відмінності у структурі речень у порівнюваних мовах, особливості порядку слів, звуко-буквенні відповідності у різних мовах [14]. Така модель є нині звичною для початкових шкіл Великої Британії (Англія та Уельс), Нідерландів, Німеччини та Австрії.

Багатомовні віртуальні посібники є інноваційним напрямом розвитку галузі, а тому варті особливої уваги. Концепція багатомовного віртуального посібника (Easy Readers) у комбінації з додатком (Authoring Tool) та спілкуванням у веб-спільноті MuViT, об'єднаних авторами під назвою Multilingual Virtual Talking Books, передбачає стимуляцію різних видів діяльності учнів для того, щоб допомогти їм зробити перші кроки у вивченні декількох мов, розвинути крослінгвістичну обізнаність. Про подальший розвиток напряму багатомовних цифрових посібників свідчить також робота проекту “A Multilingual Digital Storytelling Project ” на базі Університету Лондона (2012-2014) за фінансування Paul Hamlyn Foundation. Мета цього проекту - створення призначених для навчання школярів різного віку багатомовних навчальних посібників. Навчальні тексти призначені для застосування як у загальному навчальному потоці, так і у позаурочний час. Їх створено з аудіовізуальним супроводом арабською, китайською, англійською, французькою та німецькою мовами для розвитку в учнів багатомовності, мультимодальної грамотності та критичного мислення [7].

Міжнародні видавництва також створюють підручники та посібники для загальноосвітньої школи, але їх кількість незначна і здебільшого вони спрямовані на опанування англійської як цільової. В Австрії, Бельгії, Ліхтенштейні та Швейцарії користуються підручниками з навчання німецької як цільової, зокрема для учнів, для яких ця мова є другою. Схожа картина з навчанням французької мови в Бельгії та Швейцарії. Зазвичай такі матеріали застосовують у друкованому вигляді, але вони нерідко потребують адаптації до умов навчання в іншій країні. Як протилежний процес застосовують переклад підручників та посібників основного потоку. Для цього використовують ресурси електронних бібліотек (OnestopEnglish; Young Learners; CLIL Resources&Tools). Вдалим, на нашу думку, є іспано-англійський електронний навчальний ресурс “Water on our planet” (“Вода на нашій планеті”), створений в Андалусії (автор Eufemia Rosso Delgado). Матеріал призначений для навчання в початковій школі і має міжпредметну спрямованість:

1) ознайомлення з природним навколишнім середовищем, вивчення станів води, етапів кругообігу води в природі (природознавство);

2) обчислення кількості води, що застосовує одна людина в повсякденному житті (математика);

3) розвиток умінь роботи з веб-сторінками (інформаційні технології);

4) опанування мовних одиниць з теми, тренування в їх застосуванні (іноземна мова);

5) виховання відповідальності за охорону природних ресурсів (громадянська освіта). Окрім того, варто відзначити розвиток комунікативних умінь взаємодії на основі навчальної теми, стимуляцію творчості (малюнки, постери) та розвитку навчальних умінь (опанований матеріал перетворити на пазли та піктограми), продукування власного змісту на основі вивченого матеріалу (резюме на основі вивченого). Зазначимо також, що досить мало друкованої літератури; серед учителів користується популярністю збірник “CLIL Maths and Science Materials”, укладений учасниками курсів підготовки вчителів CLIL. Він містить методичні рекомендації для створення навчальних матеріалів для CLIL, забезпечений СD, слайдами з прикладами та звуковим супроводом. Варто відзначити, що вчителі часто розміщують матеріали власного виробництва в названих вище електронних бібліотеках для користування колег. Європейська мережа шкіл (European Schoolnet, EUN) [http://www.eun.org/] являє собою унікальний консорціум, неприбуткову організацію, засновану в 1998 р. з ініціативи міністерств освіти європейських країн та за підтримки Європейської комісії. Серед багатьох видів діяльності EUN займається підтримкою відкритих освітніх ресурсів для шкіл у Європі (Learning Resource Exchange for schools), сприяє їх створенню, проводить тестування і допомагає їх розповсюдженню.

Висновки