Професійна компетентність як складова професійної діяльності викладача ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВНЗ

Ольга Іванів

Успішне розв'язання завдань підготовки фахівців із вищою освітою, які стоять перед вищою школою, значною мірою залежить від викладачів, їхнього науково-творчого потенціалу, рівня загальної та психологічної культури, педагогічної майстерності та професіоналізму. Викладач повинен бути не лише носієм знань, а й уміти генерувати ці знання. Проблему професійної компетентності викладача ототожнюють із багатьма педагогічними проблемами, пов'язаними з формуванням особистості викладача, його майстерності, готовності до педагогічної діяльності тощо.

Дослідженню професійної компетентності викладача присвячені роботи О. Алексюка, Г. Балла, Т. Бугайчук, О. Гури, І. Зязюна, Б. Коржумбаєва, Є. Клімова, В. Кузьміної, А. Маркової, В. Стрельнікова, В. Шаріпова, І. Ярмоли й ін. Варто зазначити, що досі не існує загальноприйнятого визначення поняття «професійна компетентність», здебільшого дослідники вивчають лише окремі його сторони. На думку більшості дослідників, професійна компетентність набувається у процесі підготовки, підвищення кваліфікації або самоосвіти викладачів ВНЗ. Однак немає єдності щодо структури та змісту професійної компетентності викладача. професійний компетентність викладач навчальний

Мета статті - розкрити суть професійної компетентності у процесі професійної діяльності викладача ВНЗ.

У посадовій інструкції викладача вищого навчального закладу відображені права та повноваження щодо студентів чи працівників, які призначені для виконання своїх професійних обов'язків. Щоб ефективно користуватися своїми повноваженнями чи правами, викладач повинен бути грамотним і володіти певним набором компетенцій стосовно предмета професійної діяльності. У цьому випадку компетенцію розглядають як відчужену, наперед задану соціальну і професійну вимогу до підготовки спеціаліста, необхідну для його ефективної професійної діяльності.

На сьогодні у визначенні науковцями поняття «компетентність» щодо професійної діяльності педагога немає однозначності. Так, О. Дубасенюк, розробляючи концептуальну модель професійно-виховної діяльності педагога, визначає його професійну компетентність як сукупність умінь і спроможність науково структурувати теоретичне і практичне знання і відносить до основних її елементів спеціальну, професійну, методичну, соціально-психологічну, диференціально- психологічну й аутопсихологічну компетентності [4, с. 71].

За А. Хуторським, компетенція - це сукупність взаємопов'язаних якостей особи (знань, умінь, способів діяльності, досвіду), заданих стосовно певного кола предметів і процесів та необхідних для якісної продуктивної діяльності відносно них. Компетенція зумовлена посадою, соціальним статусом, службовими обов'язками фахівця [10, 141].

О. Тонконога стверджує, що компетентність - це інтегральна якість, показник певного рівня знань, розуміння їхнього значення, прагнення оновити та поглибити їхній фонд; певний досвід керівництва, у процесі якого відбувається відбір і диференціація знань, вироблення вмінь і певних алгоритмів діяльності в окремих стандартних ситуаціях; певні вміння, навички, вироблені на підставі знань і практичної діяльності [8].

Компетентність - це інтегративне утворення особистості, що поєднує в собі знання, уміння, навички, досвід і особистісні якості, які зумовлюють прагнення, готовність і здатність розв'язувати проблеми і завдання, що виникають у реальних життєвих ситуаціях, усвідомлюючи при цьому значущість предмета і результату діяльності. Під поняттям «компетентний» розуміється особа, яка володіє компетенцією і є оцінною категорією щодо ефективного виконання своїх повноважень або функцій. Компетентність виступає в українській і російській мовах як якість, яка дозволяє їй (або навіть дає право) вирішувати певні завдання, виносити рішення, судження у певній галузі. Основою цієї якості є знання, обізнаність, досвід соціально-професійної діяльності людини. Компетентність виявляється в успішно реалізованій у діяльності означеної компетенції [2-3].

Професійна компетентність - це інтегративне утворення особистості, що поєднує в собі сукупність знань, умінь, навичок, досвіду й особистісних якостей, які зумовлюють готовність і здатність особистості діяти у складній ситуації та вирішувати професійні завдання з високим ступенем невизначеності; здатність до досягнення більш якісного результату праці, ставлення до професії як до цінності [3].

Професійну компетентність (як і компетентність загалом) у науці трактують у рамках функціонального й особистісного підходів. У рамках функціонального підходу компетентність характеризується набором компетенцій, якими повинен володіти фахівець. У цьому випадку структура компетентності визначається сукупністю діяльнісно- рольових та особистісних характеристик, що забезпечує ефективне виконання викладачем обов'язків науково-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі. У рамках особистісного підходу компетентність розглядається як якість особистості.

Ряд науковців, досліджуючи термін «компетентність» щодо особистості педагога, пропонують визначати його компетентність як актуалізовану спроможність оптимально реалізувати всі цілі педагогічної діяльності, а також творчо підходити до її організації, що зумовлюється знаннями, навичками, уміннями, засвоєними видами і способами (технологіями) здійснення, а також індивідуально-психічними властивостями викладача (темперамент, здібності, характер, спрямованість особистості тощо) [5, с. 90].

Слушним є зауваження В. Серікова, що компетентність спеціаліста - це така характеристика його кваліфікації, коли наявні знання, які є необхідними для здійснення професійної діяльності [7].

Водночас Л. Хоружа розглядає професійну компетентність педагога дещо ширше - як сукупність теоретичних знань, практичних умінь, досвіду й особистісних якостей, які забезпечують ефективність і результативність його педагогічної діяльності [9, с. 18].

Провівши аналіз досліджень ряду науковців, ми можемо констатувати, що ними були сформульовані вимоги до професійної компетентності викладача, які складаються з:

- високої професійної компетентності, яка передбачає глибокі знання і широку ерудицію в науково-предметній галузі, нестандартне творче мислення, володіння інноваційною стратегією і тактикою, методами вирішення творчих завдань та ін.;

- педагогічної компетентності, яка включає знання основ педагогіки та психології, медико-біологічних і психофізіологічних аспектів інтелектуальної діяльності, володіння сучасними методами, засобами, методиками, технологіями й організаційними формами навчання та виховання, формування і розвитку особистості вихованця тощо;

- соціально-економічної компетентності, яка передбачає знання глобальних, соціально-економічних і технологічних процесів розвитку цивілізації і функціонування сучасного суспільства, а також основ соціології, економіки та менеджменту і права;

- комунікативної компетентності, яка включає розвинуту літературну усну і письмову мову, володіння іноземними мовами, сучасними технологіями, ефективними прийомами і методами міжособистіс- ного спілкування тощо;

- високої професійної та загальної культури, яка передбачає науковий світогляд, стійку систему духовних, культурних, моральних та інших цінностей в їх національному і загальнолюдському вимірі. Такий підхід закладено і в колективному дослідженні Л. Алексеєвої і Н. Шаблигіної [1, с. 41-42].

В якості основних елементів педагогічної компетентності Н. Кузь- міна виділяє такі її види:

а) спеціальну компетентність, яка включає знання і досвід виробничої діяльності в межах навчальної дисципліни, що викладається педагогом, та спеціальності, за якою здійснюється підготовка фахівця;

б) методичну компетентність, що припускає володіння різними методами навчання, знання дидактичних методів, прийомів та вміння застосовувати їх у навчальному процесі;

в) психолого-педагогічну компетентність як:

- володіння педагогічною діагностикою;

- уміння будувати педагогічно доцільні взаємини зі студентами та здійснювати індивідуальну роботу на основі результатів педагогічного діагностування;

- знання основ вікової психології, психології міжособистісного і педагогічного спілкування;

- уміння пробуджувати та розвивати у студентів стійкий інтерес до вибраної спеціальності та навчальної дисципліни, що викладається;

г) диференціально-психологічну компетентність, що вимагає умінь:

- виявляти особистісні якості, настанови і спрямованість учнів, визначати і враховувати їх емоційний стан;

- грамотно будувати взаємостосунки з керівниками, колегами, студентами;

д) аутопсихологічну компетентність, яка складається з:

- уміння усвідомлювати цілі, смисл, зміст і результати власної діяльності, своїх здібностей;

- знання про способи професійного самовдосконалення;

- уміння бачити причини недоліків у своїй роботі, в собі;

- бажання самовдосконалюватися, що є ефективним чинником досягнення науково-педагогічним працівником високого рівня професійної компетентності [6, с. 219].

Крім того, структура особистості науково-педагогічного працівника вимагає, на наш погляд, наявності таких основних якостей:

- соціальні та загальнолюдські (ідейність, громадянськість, моральність, педагогічна спрямованість і естетична культура);

- професійно-педагогічні (теоретична і методична готовність за спеціальністю; психолого-педагогічна готовність до професійної діяльності; розвиненість практичних педагогічних умінь і здібностей); емоційна чуйність; вольові якості; особливості темпераменту; стан здоров'я [11, с. 64].

Професійна компетентність науково-педагогічного працівника вищого навчального закладу має ґрунтуватися на його професійному й особистісному досвіді, сукупності психолого-педагогічних, методичних та інших знань, навичок і вмінь, сприяючи її розвитку і саморозвитку в процесі свідомого особистісного та професійного становлення у педагогічній діяльності.

Таким чином, проведений аналіз поглядів вчених дозволяє зробити висновок, що професійна компетентність викладача - це динамічний, багатогранний і змістовний внутрішньоособистісний процес, у результаті якого відбуваються зміни у свідомості, самосвідомості, інтелектуальній, мотиваційно-потребнісній, емоційно-чуттєвій, вольовій і діяльнісній сферах, життєвих і професійних позиціях; тобто відбувається цілісний професійний саморозвиток, змістовними характеристиками якого виступають професійна самосвідомість, прийняття себе професіоналом, постійне самовизначення, саморозвиток професійних здібностей, самопроектування, побудова власної стратегії професійного зростання, побудова і реалізація свого професійного життя тощо.

Посилання:

1. Алексеева, Л. П. Интеграционные процессы в образовании и профессионализм преподавателей высшей школы / Л. П. Алексеева, Н. С. Шаблыгина // Содержание, формы и методы обучения в высшей школе: Аналитические обзоры по основным направлениям развития высшего образования. -- М. : НИИВО, 2003. -- Вып. 10. -- C. 41-42.

2. Головань, М. С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду / М. С. Головань // Вища освіта України. -- 2008. -- № 3. -- С. 23-30.

3. Головань, М. Система компетенцій випускника вищого навчального закладу напряму підготовки «фінанси і кредит» / М. С. Головань // Вища школа. -- 2011. -- № 9. -- С. 27-38.

4. Дубасенюк, О. А. Основи теорії і практики професійної виховної діяльності : [монографія] / О. А. Дубасенюк. -- Житомир : Житомир. держ. пед. ін-т, 1994. -- 187 с.

5. Козаков, В. А. Психолого-педагогічна підготовка фахівців у непедагогічних університетах : монографія / В. А. Козаков, Д. І. Дзвінчук. -- К. : ЗАТ «НІЧЛАВА», 2003. -- 140 с.

6. Свистун, В. І. Підготовка майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності : монографія / В. І. Свистун. -- К. : Науково-методичний центр аграрної освіти, 2006. -- 343 с.

7. Сериков, В. В. Личностный подход в образовании: компетенции и технологии / В. В. Сериков. -- Волгоград, 1994. -- 152 с.

8. Тонконога, Е. П. Проблемы повышения профессиональной квалификации руководителей школ / Е. П. Тонконога. - М. : Педагогика, 1987. - 236 с.

9. Хоружа, Л. Л. Етична компетентність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика : монографія / Л. Л. Хоружа. -- К., 2003. -- 351 с.

10. Хуторской, А. В. Ключевые компетенции как компонент личностноориентированной парадигмы образования // Ученик в общеобразовательной школе. -- М. : ИОСО РАО, 2002. -- С. 135-157.

11 .Шиян, О. М. Аутопедагогическая компетентность учителя // Педагогика. -- 1999. -- № 1. -- С. 63-68.

О. Иванив

Профессиональная компетентность как составляющая профессиональной деятельности преподавателя вуза

В статье проанализированы сущность профессиональной компетентности преподавателя высшего учебного заведения, которая представлена в разных научных источниках и исследованиях отдельных авторов. Выполнено системный анализ понятий «компетентность» и «профессиональная компетентность». Рассматриваются основные элементы компетентности и требования к профессиональной компетентности преподавателя высшего учебного заведения. Определено, что для успешной, эффективной и результативной профессиональной деятельности преподаватель должен иметь профессиональную компетентность, которую приобретает во время обучения в высшем педагогическом учебном заведении и во время прохождения педагогической практики. Автор делает вывод, что профессиональная компетентность преподавателя - это динамичный, многогранный и содержательный внутриличностный процесс, в результате которого происходят изменения в сознании, самосознании, интеллектуальной, мотивационно-потребностной, эмоционально-чувственной, волевой и деятельностной сферах, жизненных и профессиональных позициях, то есть происходит целостное профессиональное саморазвитие, содержательными характеристиками которого выступают профессиональное самосознание, принятие себя профессионалом, постоянное самоопределение, саморазвитие профессиональных способностей, самопроектирование, построение собственной стратегии профессионального роста, построение и реализация своей профессиональной жизни и тому подобное.

Ключевые слова: компетентность, профессиональная деятельность, профессиональная компетентность, преподаватель высшего учебного заведения.

O. Ivaniv

Professional Competence as a Component of Higher School Teacher's Professional Activity

The article investigates the essential part of teacher's professional competence at higher education establishments in different scientific sources and authors' researches. The analysis of «competence» and particularly «professional competence» are conducted. Basic elements of competence and requirements for higher school teacher's professional competence are presented. A teacher must possess professional competence obtained from studying and during pedagogical practice for successful, effective and efficient professional activity. The author concludes that the professional competence of the teacher is a dynamic, multi-faceted and substantial intrapersonal process, resulting in changes in consciousness, self-awareness, intellectual, need-motivational, emotional and sensual, strong-willed and activity areas, life and professional positions, that is, there is a holistic professional self-development, whose meaningful characteristics are professional self-identity, constant self-determination, self-development of professional skills, self-projection, own strategies of professional development, implementation of professional life, etc.

Key words: competence, professional activity, professional competence, higher school teacher.

Размещено на Allbest.ru