Соціально-педагогічні умови розвитку особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Київський університет імені Бориса Грінченка

Соціально-педагогічні умови розвитку особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях

Світлана Сапіга

У статі подано визначення поняття «розвиток особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях». За допомогою глибинного інтерв'ю лідерів скаутських громадських об'єднань охарактеризовано соціально-педагогічні виміри діяльності скаутських громадських об'єднань. Обґрунтовано соціально- педагогічні умови розвитку особистісного потенціалу підлітків, які сприятимуть розвиткові особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях, а саме: урахування стандартів Всесвітньої Організації Скаутського Руху у процесі розробки комплексної програми розвитку особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях; координація дорослими лідерами процесу розвитку особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях; моніторинг та оцінка стану розвитку особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях.

Ключові слова: особистісний потенціал, розвиток особистісного потенціалу підлітків, скаутські громадські об'єднання, скаутський метод, соціально-педагогічні умови.

Постановка проблеми

Процеси становлення України як правової демократичної держави, розвитку громадянського суспільства каталізують роль громадських дитячих і молодіжних об'єднань як важливих осередків соціального виховання, розвитку особистісного потенціалу, творчої та громадської активності підлітків. Провідне місце в цьому процесі посідають скаутські громадські об'єднання. їм притаманні відсутність формалізму в роботі, спрямованість на надання їх членам життєво необхідних знань, формування практичних умінь та навичок, що дає змогу підвищувати адаптивні можливості підлітків у динамічному соціумі та сприяє засвоєнню ними соціального досвіду. Гуманістичні засади організації діяльності, акцент на формуванні особистості з високоморальною громадянською позицією і плюралістичним світоглядом, застосування інноваційних технологій роботи з дітьми та молоддю не тільки забезпечують життєздатність та популярність цих організацій у сучасному світі, а й дають підстави розглядати їх як важливих суб'єктів у процесі розвитку особистісного потенціалу підлітків.

Аналіз актуальних досліджень Досвід останніх років свідчить про значну увагу дослідників до проблеми ролі дитячих та молодіжних об'єднань у соціальному вихованні особистості. Аспектам соціально- педагогічної роботи з підлітками в дитячих та молодіжних організаціях, скаутських громадських об'єднаннях присвячені праці українських учених: соціально-педагогічна діяльність сучасних громадських молодіжних об'єднань в Україні (Ю. Поліщук); соціалізація підлітків у діяльності молодіжних організацій (О. Панагушина); соціально-психологічні засади діяльності дитячих громадських об'єднань як інституту соціального виховання (Л. Романовська); формування комунікативної компетентності молодших підлітків у громадських дитячих об'єднаннях (О. Касьянова); організаційно-педагогічні умови соціалізації підлітків у неформальних молодіжних об'єднаннях (С. Чернета); педагогічні умови соціалізації учнівської молоді в скаутських організаціях (С. Диба); самовиховання дітей та підлітків у системі скаутингу (Л. Ярова); участь у скаутському русі як психологічна умова розвитку національної самосвідомості підлітків (Н. Євдокимова); розвиток екологічної свідомості підлітків-учасників скаутського руху (Т. Євдокимова); формування самоконтролю старших підлітків у скаутських об'єднаннях (О. Гаврилова); виховання власної гідності підлітків у дитячому об'єднанні (Н. Чиренко).

Мета статі полягає в характеристиці соціально-педагогічних вимірів діяльності скаутських громадських об'єднань та визначенні соціально- педагогічних умов розвитку особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях.

Методи дослідження: аналіз соціально-педагогічних вимірів діяльності скаутських громадських об'єднань, глибинне інтерв'ю лідерів скаутських громадських об'єднань.

Виклад основного матеріалу

Сучасні громадські дитячі й молодіжні організації виступають активним суб'єктом соціально-педагогічної діяльності. Це зумовлено наявністю в них соціально спрямованої мети, завдань діяльності, які сприяють соціальному захисту, соціальній адаптації й соціальному становленню своїх членів, реалізують соціально-педагогічні програми [4].

Здійснюючи взаємодію на партнерських засадах із державними органами й установами, суспільними рухами, дитячі організації вирішують найважливіші проблеми дітей, допомагаючи їм у соціальній адаптації та створюючи умови для їхньої соціалізації [3].

Скаутинг - виховний рух молодих людей, який сприяє їхньому соціальному й особистому розвиткові. За визначенням С. Гончаренка, скаутинг є однією з найпоширеніших форм дитячого та юнацького руху, в основі якого лежить спеціально розроблена система виховання [1].

Згідно з чинним законодавством, скаутські громадські об'єднання є видом громадського об'єднання й мають в Україні статус дитячих та молодіжних. За статистичними даними, на сьогодні в Україні функціонує близько 70 об'єднань та організацій скаутського типу як всеукраїнського, так і місцевого та регіонального рівнів. Членство у скаутських громадських об'єднаннях сприяє розвиткові в дітей та підлітків активної життєвої позиції, високоморальної громадянської поведінки, набуттю життєво- необхідних знань, практичних умінь та навичок, що сприяють засвоєнню соціального досвіду [2].

Скаутинг базується на унікальній системі виховання, яка наразі відома в усьому світі і в міжнародній практиці називається як «скаутський метод» та складається з декількох взаємопов'язаних елементів: «Закон і обіцянка», «Навчання через справу», «Командна система», «Символічна основа», «Особистісний прогрес», «Життя в гармонії з природою», «Підтримка з боку дорослих» [5].

До власне скаутських організацій, які нині діють в Україні, належать ті, які найбільш послідовно й системно використовують принципи, форми та методи діяльності світового скаутського руху, спираючись на методологічні та ідейні засади скаутингу, визначені Конституцією Всесвітньої організації скаутського руху. Однією з таких організацій є Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Національна Організація Скаутів України» (далі - ВМГО «НОСУ»), яка представляє інтереси всіх українських скаутів у світовому скаутському просторі та є єдиним офіційним представником Всесвітньої Організації Скаутського Руху на території України.

Під поняттям «розвиток особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях» ми розуміємо процес систематичного самовдосконалення та саморозвитку підлітків через взаємодію та гармонійне розкриття компонентів особистісного потенціалу у скаутському виховному середовищі.

Зупинимось детальніше на характеристиках соціально-педагогічних вимірів діяльності скаутських громадських об'єднань щодо розвитку особистісного потенціалу підлітків, а саме - визначимо мету та напрями діяльності скаутських об'єднань; проаналізуємо зміст, форми діяльності громадських об'єднань із розвитку особистісного потенціалу, визначимо спільне й відмінне у формуванні вікових груп і секцій у скаутських громадських об'єднаннях; визначимо сфери, у яких розвивають особистісний потенціал у скаутських громадських об'єднаннях; визначимо, які труднощі виникають у процесі реалізації заходів із розвитку особистісного потенціалу підлітків, що потребує переосмислення, удосконалення в контексті організації роботи з розвитку особистісного потенціалу підлітків, яким чином здійснюється моніторинг і оцінка особистісного потенціалу підлітків; визначимо умови для ефективної роботи скаутських громадських об'єднань із розвитку особистісного потенціалу підлітків.

Для збору даної інформації був обраний метод глибинного інтерв'ю лідерів дев'яти скаутських громадських об'єднань (Київського, Дніпропетровського, Миколаївського, Запорізького, Одеського обласних осередків Всеукраїнської молодіжної громадської організації «НОСУ» (далі - ВМГО «НОСУ»).

Узагальнення відповідей скаутських лідерів показує, що метою діяльності скаутських об'єднань є сприяння всебічному гармонійному розвиткові особистості; підготовка дітей до самостійного життя; навчання дітей та підлітків жити в гармонії зі світом і виховувати відповідальних, всебічно розвинених особистостей; створення умов для розвитку компетенцій, необхідних для життя; розвиток і реалізація потреб та особистісних потенціалів підлітків; загартування й усебічне виховання за допомогою скаутських законів та принципів; задоволення та захист правових, соціальних, творчих, культурних, економічних, спортивних і інших прав та інтересів своїх членів, розвиток громадської активності й сприяння розвиткові скаутського руху.

Напрями діяльності скаутських громадських об'єднань різнопланові та мають свою специфіку, залежно від досвіду організації, вікових особливостей і освітніх потреб скаутських груп, територіального розташування, людських та матеріальних ресурсів організацій і здійснюються через скаутський метод. Лідерами скаутських організацій було названо такі напрями, як: туристичний, дослідницький, ігровий, краєзнавчий, національно-патріотичний, соціальний, волонтерський (оригінальність назв збережена).

Лідери скаутських громадських об'єднань «Миколаївська дитяча спілка скаутів», Одеського обласного осередку ВМГО «НОСУ», «Плай», «Тотем» за напрями організації виховної діяльності підлітків беруть деякі сфери розвитку особистості (фізичний, емоційний, духовний та соціальний напрями).

Так, фізичний напрям у скаутингу реалізується за допомогою вироблення вмінь зняти напругу, рефлексувати й долати перешкоди. Особистість вчиться розуміти, що відбувається в організмі, формується уявлення про своє тіло та вміння оцінювати фізичні ризики, формуються навички вести активний спосіб життя, цінувати свій зовнішній вигляд. Скаути одержують задоволення від власного здорового тіла й духу, що є важливою умовою індивідуальної активності, запорукою правильного функціонування живого організму.

Серед численних напрямів фізичного розвитку у скаутських громадських об'єднаннях є таборування та походи. Таборування вважається підсумковим етапом діяльності скаута протягом року. Скаутські табори різняться в залежності від віку, життєвого досвіду скаутів і скаут- майстрів, та від обставин і умов проведення. Походи організовуються, як правило, у канікулярний період і притаманні об'єднанням, у яких туристичний напрям діяльності є пріоритетним.

Емоційний напрям, за свідченнями лідерів скаутських об'єднань, характеризується проведенням групової роботи - зборів гуртів та «патрулів» («СОУС», «Скаути Києва», «Тотем») та під час організації проведення «таборувань» і «вишколів» на природі (скаутські організації «Скаути Дніпра», «СКІФ», «Слідопит»). Специфічна атмосфера, яка виникає під час табірних зборів, романтика перебування серед природи (яка сама по собі є могутнім виховним засобом) особливо сприятлива для емоційного розвитку.

Зазначимо, що для більшості скаутських заходів притаманний дух змагальності, який породжує емоційно-ціннісні стимули, посилює мотивацію до діяльності, сприяє розкриттю здібностей підлітків, згуртуванню дитячого колективу. Змагатися можуть між собою як групи («патрулі»), так і цілі загони. Як правило, під час скаутських змагань застосовується яскрава атрибутика: девізи, емблеми, призи тощо.

Соціальний напрям. Взаємодія в будь-якому скаутському громадському об'єднанні побудована на тісному зв'язку команди ровесників і однодумців, спрямована на самовиховання й набуття знань, навичок і соціальних установок, формує та вдосконалює в особистості вміння виступати перед іншими, уміння висловлювати свої думки й почуття, уміння пояснювати поведінку інших людей та контролювати власну поведінку.

Це відбувається також через вимогу до кожного скаута щодня робити добру справу, навчання-тренування (інструктаж), опору на громадську думку, доручення, і моделювання ситуацій вільного вибору тощо.

Застосування цієї групи методів і прийомів позитивно впливає на набуття скаутами практичних навичок, засвоєння ними скаутських норм і правил життєдіяльності, розвиток комунікативності та соціальної активності. Молоді люди вчаться бути відповідальними громадянами, привчаються до самостійності, цілеспрямованості, співпраці з іншими людьми, розвивають комунікативні вміння та навички, набувають досвіду соціально-схвалюваної поведінки.

Результативним засобом формування відповідальності, ініціативності, ділових якостей характеру є виконання доручень у скаутській групі, які розподіляються з обов'язковим урахуванням індивідуальних особливостей розвитку особистості. Так, у багатьох скаутських об'єднаннях доручення має майже кожен член скаутського патруля: патрульний лідер, медик, скарбник, літописець, господарник, ігротехнік. У кожного з них є відповідний набір вимог та обов'язків, виконання яких привчає підлітків до самостійності, відповідальності, зібраності, формує комунікативні вміння та навички співпраці в колективі.

Соціальна активність підлітків у скаутських громадських об'єднаннях розвивається за допомогою волонтерування. Волонтерська діяльність скаутів виражається в соціальному служінні, що є ще однією складовою скаутського методу. Підлітки мають можливість не тільки долучатися до суспільно корисних справ, але й ставати їх ініціаторами, створювати та реалізовувати власні проекти на локальному, регіональному, а інколи й національному рівнях. скаутський волонтерування особистісний підліток

Так, наприклад, майже в усіх об'єднаннях, які брали участь в інтерв'ю, реалізуються соціальні проекти всеукраїнського рівня: «Посланці миру», «Скаути для України», «Намисто добрих скаутських справ».

Духовний напрям реалізовується за допомогою виконання скаутами свого обов'язку перед Богом. Скаутські об'єднання допомагають підліткам в орієнтації та виборі загальнолюдських цінностей, надають можливість досліджувати, робити відкриття й розвивати релігійне сприйняття для того, щоб знайти Бога в собі та в інших людях. Сприяють залученню до життя місцевої релігійної громади; виховують терпляче й толерантне ставлення, а також відчуття зацікавленості та діалогу з іншими конфесіями.

Принципами духовного розвитку у скаутингу є: природність (духовний розвиток скаута здійснюється через його моральне й відповідальне ставлення до самого себе, до інших людей, навколишнього світу), свобода вибору (скауту надається свобода вибору релігійної конфесії, ступеня його заглибленості в релігійне життя). Слід зауважити, що така свобода передбачає усвідомлення скаутом пріоритету духовних цінностей, його готовності виконати свій обов'язок перед Богом.

Це відбувається під час молитов, із яких скаути починають всі свої справи, під час спілкування з духовними наставниками в літніх наметових таборах, під час обговорення в гуртах та патрулях біблійних оповідей та сюжетів, прикладів із життя святих, під час Днів роздумів, що традиційно відбуваються в кожному скаутському громадському об'єднанні. Так, наприклад у «Скаути Києва», «СОУС» налагоджена тісна співпраця з представниками організації «Православні скаути», які відповідають за духовний напрям розвитку організації.

Класифікація напрямів діяльності скаутських громадських об'єднань ВМГО «НОСУ» з розвитку особистісного потенціалу підлітків представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Класифікація напрямів діяльності скаутських громадських об'єднань

ВМГО «НОСУ» з розвитку особистісного потенціалу підлітків»

Усі скаутські громадські об'єднання ВМГО «НОСУ» організовують діяльність із розвитку особистісного потенціалу підлітків, використовуючи скаутський метод. Відповіді респондентів дозволили дійти висновку, що організаціями припускаються відхилення від скаутського методу, оскільки не всі елементи покладено в основу напрямів діяльності, часто відсутній взаємозв'язок або ж рівномірний розподіл між елементами скаутського методу, а також викривляється їх зміст. Така ситуація призводить до зміни сутності скаутської системи виховання, ускладнює діяльність вітчизняних скаутських громадських об'єднань із розвитку особистісного потенціалу підлітків, унеможливлює створення якісних виховних програм за міжнародними скаутськими стандартами.

Такі скаутські об'єднання, як «Слідопит», «Скіф», «Скаути Києва», «СОУС», «Скаути Миколаєва» віддають перевагу таким формам роботи з розвитку особистісного потенціалу підлітків, як таборування та походи. Оскільки життя на природі дозволяє реалізовувати багато напрямів скаутської діяльності одночасно й дозволяє підліткам випробовувати і загартовувати свій характер.

Акцент у побудові діяльності з розвитку особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях робиться на: створенні умов, які дозволяють виявити потреби підлітків у нових знаннях, уміннях та навичках; формуванні загальнолюдських цінностей; прийнятті підлітком відповідальності за себе і власний розвиток через дотримання скаутських принципів та закону; прикладі дорослих лідерів та врахуванні в роботі з дітьми вікових і фізіологічних особливостей розвитку підлітків

Вікові групи та назви у скаутських громадських об'єднаннях мають відмінності в молодших групах скаутів, віком від 6 до 11 років. Такі групи мають назви - «молодші скаути» та «розвідники». Інша група підлітків представлена у скаутських громадських об'єднаннях віком від 12 до 18 років. У той самий час існує різниця у граничній межі підліткового віку. Існуючі підсекції групи підлітків мають назви «слідопити» - 12-14 років, «мандрівники» - 14-16 років, «дослідники» - 16-18 років.

Діяльність із розвитку особистісного потенціалу в різних вікових групах скаутів різниться. З дітьми 6-11 років робота будується в ігровій формі, а от для скаутів 12-16 років до ігрової форми додається навчально- дослідницька та проектна діяльність. Зі скаутами вікової групи 16-24 роки до вище перерахованих форм додається профорієнтаційна діяльність та наставництво. Особливий наголос у віковій групі 12-16 років робиться на формуванні відповідальності за взяті на себе зобов'язання, які відображаються у скаутських обіцянці й законі.

Усі скаутські громадські об'єднання виділяють шість сфер розвитку особистісного потенціалу підлітків: емоційна, фізична, інтелектуальна, соціальна, духовна, вольова. Слід зазначити, що не всі сфери розвиваються гармонійно і в повному обсязі, іноді робиться акцент лише на декількох із них. Так, наприклад, у скаутських об'єднаннях «Скіф», «Тотем», «Слідопит» акцент робиться на туристичній та краєзнавчій роботі; скаутське об'єднання «СОУС» визначили провідними для себе волонтерський напрям, соціальне служіння, туризм; Одеський обласний осередок ВМГО «НОСУ» активно розвиває в підлітків емоційну та духовну сфери.

В організаціях відсутні плани розвитку особистісного потенціалу підлітків відповідно до означених сфер, не визначені форми та методи, які доцільно застосовувати з цією метою.

Серед труднощів, які виникають у скаутських громадських об'єднаннях у процесі реалізації заходів із розвитку особистісного потенціалу підлітків, респонденти зазначали: відсутність відповідної комплексної програми, некваліфікованість дорослих лідерів для здійснення такої діяльності; дефіцит методичних матеріалів і рекомендацій; відсутність просвітницьких та мотиваційних програм для дорослих лідерів; відсутність програм залучення батьків до роботи у скаутських громадських об'єднаннях; неузгодженість виховних цілей із розвитку особистісного потенціалу підлітків; нерозробленість критеріїв, за якими можна було б оцінювати стан особистісного розвитку підлітків.

У скаутських громадських об'єднаннях простежується брак дорослих лідерів та волонтерів, оскільки недостатньо результативною є робота із залучення нових членів. Також існує значна плинність серед дорослих лідерів - вихованців скаутських громадських об'єднань. У всіх скаутських громадських об'єднаннях є необхідність проектування програм для підлітків за участю самих підлітків.

Моніторинг та оцінка розвитку особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях майже не проводиться. Так, у деяких скаутських громадських об'єднаннях (СО «Слідопит», СО «Плай», СО «СОУС») моніторинг і оцінка розвитку особистісного потенціалу виражається через отримання підлітками відзнак за випробування у спеціальностях, умілостях, іграх. їхня активність виміряється кількісними показниками. У таких скаутських об'єднаннях, як «Скаути Києва», «Скіф», «Скаути Дніпра» та «Скаути Миколаєва» існує система рейтингового оцінювання груп, але особистісний розвиток кожного члена об'єднання, у повному обсязі, не оцінюється. Як правило, це відбувається під час літнього таборування або в кінці року на загальному заході скаутського громадського об'єднання.

В усіх скаутських громадських об'єднаннях відсутні механізми та критерії моніторингу й оцінки розвитку особистісного потенціалу підлітків. На думку респондентів, які брали участь у глибинному інтерв'ю, оцінка та моніторинг повинні здійснюватися в патрулі на основі самоаналізу за участю дорослого та членів команди. Необхідною є також візуалізація особистісного прогресу.

Деякі організації мають практичний досвід створення індивідуальних планів саморозвитку, які систематично (двічі на рік) аналізуються та коригуються («Скаути Києва»).

Також ми просили зазначити респондентів, якими є найважливіші умови для ефективної роботи скаутських громадських об'єднань із розвитку особистісного потенціалу підлітків. Узагальнюючи відповіді респондентів, з числа найважливіших умов можна виділити такі: розробка та впровадження структурованої, єдиної, уніфікованої програми розвитку скаутів у ВМГО «НОСУ», яка би ґрунтувалася на системному підході щодо організації роботи зі скаутами та враховувала вікові й фізіологічні особливості розвитку дитини; розробка методичних матеріалів та рекомендацій щодо впровадження та реалізації даної програми; наявність та реалізація програм систематичної підготовки дорослих лідерів; наявність скаутського методичного центру для навчання та професійного зростання дорослих лідерів; чітко сформульовані виховні цілі та пропозиції для кожної вікової групи у скаутингу, критерії оцінки та моніторингу розвитку дітей і підлітків у скаутингу; створення умов для систематичної, постійної роботи з патрулями, районні скаутські центри за місцем проживання; постійний перегляд скаутського методу та його адаптація до сучасних умов.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок

Таким чином, урахування зазначених у процесі глибинного інтерв'ю лідерами скаутських громадських об'єднань ВМГО «НОСУ» умов забезпечення розвитку особистісного потенціалу підлітків-скаутів дозволило нам визначити й обґрунтувати соціально-педагогічні умови розвитку особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях, а саме: урахування стандартів Всесвітньої організації скаутського руху у процесі розробки комплексної програми розвитку особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях; координація дорослими лідерами процесу розвитку особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях; моніторинг та оцінка стану розвитку особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях.

Визначені нами соціально-педагогічні умови сприятимуть розвиткові особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях. Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо в розробці змістово- технологічного забезпечення соціально-педагогічних умов розвитку особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях.

Література

Гончаренко, С. У. (1997). Український педагогічний словник. Київ: Либідь (Honcharenko, S. U. (1997). Ukrainian Pedagogical Dictionary. Kyiv: Lybid).

Окушко, Т. К. (2010). Теоретичні засади формування світоглядної позиції підлітків у дитячому об'єднанні. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді, 14, 326-336 (Okushko, T. K. (2010). Theoretical foundations of the formation of ideological position for adolescents in children's association. Theoretical and methodological problems of education of children and pupils youth, 14, 326-336).

Романовська, Л. (2011). Сучасне дитяче громадське об'єднання як колективний суб'єкт діяльності. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 21, 172174 (Romanovska, L. (2011). Modern children's public association as a collective subject of activity. Scientific bulletin of Uzhgorod National University, 21, 172-174).

Трохимов, С. В. (2004). Справочное пособие для возрастной группы скаутов. Киев: Региональное Бюро Евразии Всемирного Скаутского Бюро (Trokhimov, S. V. (2004). A reference book for the age group of scouts. Kiev: Regional Bureau of Eurasia World Scout Bureau).

Размещено на Allbest.ru