Методика організації та проведення семінарів: особливості підготовки майбутніх учителів біології

Проблема методичної підготовки майбутніх учителів біології в контексті стратегії переходу від традиційного до компетентнісно-орієнтованого навчання. Методика організації семінарів на прикладі Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.07.2018
Размер файла 22,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика організації та проведення семінарів: особливості підготовки майбутніх учителів біології

Постановка проблеми

семінар педагогічний учитель біологія

Згідно з Концепцією розвитку освіти України на період 2015-2025 рр., Проекту Закону України «Про освіту» та Концепції Нової української школи розпочинається реформа, яка «перетворить українську школу на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку й конкурентоспроможності України» [7, 7]. Передбачаються кардинальні зміни в організації освітнього процесу: перехід від традиційного (інформаційно-пояснювального) до компетентнісно-орієнтованого навчання.

Однією з форм організації навчання біології в закладах загальної середньої освіти (ЗСО), під час реалізації якої створюються належні умови для організації такого навчання, є семінар. Тематика семінарів (як і уроків, навчальних екскурсій) визначається навчальною програмою з біології [14], а тому методика організації та проведення семінарів - складова методичної підготовки майбутніх учителів біології.

Аналіз актуальних досліджень. Наукову основу методичної підготовки майбутніх учителів до організації і проведення семінарів складають роботи провідних вітчизняних та зарубіжних учених-педагогів: І. Я. Лернера (1981), Ю. І. Мальованого (1992), І. П. Подласого (1999), В. Є. Римаренка (1981), А. В. Усової (1975), А. В. Хуторського (2001), І. М. Чередова (1987), О. Г. Ярошенко (1997) та ін.

Загальнодидактичні та методичні підходи до організації семінарів, визначені в дослідженнях, які вже стали класичними з проблеми, не втратили своєї актуальності та активно переосмислюються в сучасних наукових розвідках.

Так, зокрема, вітчизняними науковцями О. В. Кузьменко та Н. Б. Решетняк здійснено аналіз дидактичної теорії семінарського заняття [8]. Дослідниці вказують на відсутність єдиного підходу до розуміння родової приналежності дидактичного поняття «семінар» та детально розкривають зміст, специфіку, функції шкільного семінару відповідно до виокремлених історичних етапів його вивчення.

О. В. Барановська, розглядаючи зміни усталених форм організації навчання в контексті реалізації завдань профільної школи, указує на такі особливості семінару: високий рівень самостійності учнів на всіх етапах його підготовки і проведення; основні види діяльності - робота з літературою, використання додаткових джерел інформації, оформлення результатів самостійної роботи у вигляді конспекту, реферату, доповіді, тез; виступ із відповідним повідомленням на занятті, участь у дискусії, аналіз, обговорення і рецензування виступів однокласників тощо [2, 41]. За результатами проведеного опитування вчителів-предметників, які працюють у старшій школі, ученою зроблено висновок про те, що семінар є другою після комбінованого уроку найрозповсюдженішою формою навчання (на думку 70 % респондентів). На думку Л. В. Пилипець і Н. Ю. Абишевої, семінарські заняття є перехідною формою від організації навчальних занять у ЗСО до навчальних семінарів у професійно-технічних закладах та закладах вищої освіти (ЗВО) [13]. Практично-орієнтований інтерес до методики проведення шкільних семінарів реалізується на рівні сучасних методичних розробок творчих учителів біології та методистів: Т. Є. Буяло (2008), Н. Є. Галицької (2013), О. М. Кулініч (2012), Т. А. Небикової (2011), Т. І. Павленко (2014), С. В. Шафранової (2012) та ін.

Здійснений аналіз досліджень із методики навчання біології (МНБ) дає змогу констатувати відсутність усталеного, єдиного розуміння місця шкільного семінару в системі навчальних занять:

1) окрема форма організації навчання біології - Н. М. Антіпова [1, 146], І. В. Мороз [6, 370], А. П. Пуговкін [15, 67], О. А. Цуруль [17, 48] та ін.

2) вид уроку - М. М. Барна [3, 23], Т. Є. Буяло [5, 29], М. З. Васільєва [12, 72], Т. В. Голікова [4, 182], В. І. Шулдик [18, 70] та ін.

Така невизначеність є, на нашу думку, однією з причин фрагментарного відображення методики організації та проведення семінарів у змісті методичної підготовки майбутніх учителів біології.

Так, зокрема, Т. В. Голікова до заняття «Методика проведення уроку- семінару з біології» визначає такий перелік умінь, що формуються в майбутніх учителів біології: визначати тему семінару, виокремлювати систему понять, які вивчаються, формулювати для учнів запитання та завдання, складати план проведення семінару, готувати учнів до семінару [4, 182]. Зазначені вміння формуються під час опрацювання однієї теми змісту біології старшої школи «Походження людини», провідна форма роботи студентів - групова.

У посібнику «Практикум з теорії та методики біології» методист В. І. Шулдик у короткому поясненні до трьох лабораторних занять використовує поняття «урок-семінар»: як різновид уроку засвоєння нових знань [18, 70] і уроку узагальнення та систематизації знань [18, 78], а також розкриваючи особливості вивчення біології у старшій школі [18, 139].

Аналіз інформаційних джерел з проблеми методичної підготовки майбутніх учителів біології свідчить про відсутність спеціальних досліджень, предметом яких є методична підготовка майбутніх учителів біології до організації та проведення семінарів.

Виявлена суперечність між реальними потребами шкільної практики навчання біології в організації семінарів та недостатньою розробленістю проблеми на рівні методичної підготовки майбутніх учителів біології визначила актуальність та напрям нашого дослідницького пошуку.

Мета статті: обґрунтувати сутність і розкрити особливості методичної підготовки майбутніх учителів біології до організації та проведення семінарів у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова.

Методи дослідження: аналіз інформаційних джерел та нормативних освітніх документів, вивчення педагогічного досвіду, системно-структурний аналіз, абстрагування, синтез, узагальнення, порівняння, анкетування, інтерпретація одержаних результатів.

Виклад основного матеріалу

Семінар (семінарське заняття, шкільний семінар) - це форма навчального заняття, що передбачає самостійне, переважно в позаурочний час здобуття знань учнями з використанням різноманітних джерел і наступне колективне обговорення в класі результатів цієї роботи [6, 370].

Базовим для нашого дослідження є розуміння семінару як окремої, однієї із провідних форм організації сучасного освітнього процесу з біології. Досліджувана форма є ефективною й доцільною не лише у старшій, а і в основній школі. Особливою є роль навчальних семінарів у старшій профільній школі.

Методична цінність семінарів у навчально-виховному процесі з біології незаперечна, адже у процесі їх проведення відбувається:

- розвиток в учнів пізнавальної самостійності, мисленнєвих операцій, мовлення, творчих здібностей, інформаційних та комунікативних умінь;

- активізація пізнавальної діяльності учнів;

- поглиблене вивчення навчального матеріалу;

- практичне застосування набутих теоретичних знань;

- створення ситуації успіху та формування позитивної мотивації;

- формування в учнів внутрішньої потреби в навчанні впродовж життя.

Учені акцентують увагу на ретельній підготовці вчителя до

семінарських занять та визначають такий зміст його діяльності:

• визначення мети та завдань семінару;

• складання орієнтовного плану семінару (визначення провідних питань та послідовності їх обговорення);

• вивчення літератури за питаннями семінару з метою розширення й поглиблення власних знань та коригування плану семінару;

• визначення змісту і характеру діяльності учнів у процесі підготовки до семінару, формулювання завдань;

• підбір літератури, рекомендованої учням для підготовки до семінару;

• повідомлення завдань та плану семінару;

• розподіл загальних та індивідуальних завдань;

• проведення консультацій учням;

• остаточне уточнення плану семінару й методики його проведення;

• підготовка обладнання та наочних посібників [13].

Формування в майбутніх учителів біології методичних знань та

відповідних умінь здійснювати планування, організацію та проведення семінарських занять відбувається в межах вивчення теми 3.4 «Різноманітність форм навчання біології» (дисципліна «Методика навчання біології»), модуль ІІІ «Засоби, методи, форми організації навчання та діагностики навчальних досягнень учнів з біології» [10, 14]). На формування когнітивного компоненту методичної готовності майбутніх учителів біології орієнтований зміст лекції «Особливості організації та проведення лекцій та семінарів як форм навчальних занять із біології»: семінар як дидактична категорія, його переваги та недоліки, сутність підготовки та проведення, умови ефективної реалізації в навчанні біології учнів основної та старшої школи.

У межах самостійної позааудиторної роботи студентам пропонується виконати таке завдання: «Здійсніть порівняльну характеристику семінарів із біології, заповніть таблицю (табл. 1)» [16, 12]:

Таблиця 1 Порівняльна характеристика семінарських занять із біології

Ознака для порівняння

Класичний семінар

Робочий семінар

Актуалізація, поглиблення й розширення досліджуваних методичних знань, формування діяльнісного компоненту методичної готовності здійснюється під час системи лабораторних занять з МНБ, серед яких ключова роль належить таким [11, 62-68]:

1) організація групової навчальної діяльності на заняттях з біології;

2) оекційно-семінарська система навчання;

3) оекційно-семінарська система навчання М. П. Гузика на уроках біології.

Детальне опрацювання методики підготовки і проведення семінарів здійснюється не лише під час фронтальної та групової аудиторної роботи студентів, важлива роль належить самостійній аудиторній і позааудиторній роботі [16] (табл. 2). Наприклад, завдання для самостійної аудиторної роботи студентів на занятті «Лекційно-семінарська система навчання біології»:

1) складіть тематичне планування вивчення однієї з навчальних тем біології-9 в умовах лекційно-семінарської системи навчання;

2) розробіть план-конспект заняття (на ваш вибір): а) лекції; б) семінарського заняття; в) практикуму; г) залікового заняття;

3) запропонуйте алгоритм проведення семінару за умови:

а)високого рівня пізнавальної активності учнів;

б)середнього рівня пізнавальної активності учнів.

Таблиця 2 Зміст самостійної позааудиторної роботи студентів, орієнтованої на формування методичної готовності до проведення семінарів

з/п

Тема заняття

Завдання [16]

14

Методика вивчення теми «Птахи»

Розробіть план-конспект уроку-семінару «Птахи лісу»

19

Статеве виховання учнів під час вивчення біології

Розробіть план-конспект навчального заняття з теми «Розмноження та розвиток людини», форма проведення якого (на ваш вибір): а)урок-інтерв'ю;б) прес-конференція;

в) класичний семінар; г) усний журнал

28

Організаціяпроцесу

навчаннябіологіїучнів

старшої школи

Складіть план проведення семінару (на ваш вибір) та укладіть перелік рекомендованої для його підготовки літератури (для учнів):

а)«Генетичні основи селекції організмів»;

б)«Генна інженерія»; в) «Проблеми, пов'язані з

генетично модифікованими організмами та продуктами,отриманимивідних»;

г) «Можливості й небезпека клонування організмів»

32

Методика вивчення розділу «Історичнийрозвиток

органічного світу»

Розробіть план-конспект навчального заняття на тему «Сучасні гіпотези еволюції», форма проведення якого (на ваш вибір): а) класичний семінар; б) робочий семінар; в) лекція; г) навчальна конференція; д) диспут

Важливим етапом методичного становлення майбутніх учителів є виробнича педагогічна практика, під час якої студенти мають можливість розробити та апробувати різноманітні варіанти проведення як робочих, так і класичних семінарів у межах реалізації програмового змісту шкільної біології та варіативної його складової (у межах курсів за вибором та факультативів).

З метою одержання об'єктивної інформації щодо структури та рівня сформованості досліджуваних методичних знань, ми провели анкетування бакалаврів-випускників факультету природничо-географічної освіти та екології НПУ імені М. П. Драгоманова (табл. 3).

Як свідчать представлені в табл. 3 результати, 75 % студентів денної та 71 % заочної форм навчання дали правильне визначення поняттю «семінар».

56 % і 50 % відповідно вказали на зв'язок семінару і лекції, 27 % і 21 % - семінару і комбінованого уроку, 17 % і 29 % семінару й навчальної екскурсії.

Таблиця 3 Інформованість майбутніх учителів біології денної (ДФ) і заочної (ЗФ)

форм навчання щодо метод

ики організації та проведення семінарів

Елемент знань

Форма навчання

Кількість студентів, які володіють інформацією (у %)

повністю

частково

не володіють

Поняття про семінар

ДФ

75

10

15

ЗФ

71

4

25

Контингент учнів

ДФ

94

-

6

ЗФ

71

-

29

Тематика

ДФ

75

10

15

ЗФ

50

15

35

Структура робочого семінару

ДФ

81

8

11

ЗФ

31

12

57

Форми навчальної діяльності учнів

ДФ

80

16

4

ЗФ

56

27

17

Метою проведення семінару, на думку 62 % студентів денної форми навчання, є «активізація пізнавальної діяльності учнів» (поділяє їх думку 29 % студентів заочної форми навчання), «формування інтересу до науково-дослідної роботи» - 12 % студентів денної і 29 % студентів заочної форми навчання, «створення позитивної мотивації та зниження емоційної напруги» - 26 % і 42 % відповідно.

Переважна більшість опитаних (94 % студентів денної та 71 % студентів заочної форми навчання) вважає, що семінари доцільно проводити як в основній, так і у старшій школі, тоді як 6 % та 29 % студентів відповідно вказали лише на учнів старшої школи.

Тематика семінарських занять, на думку 75 % студентів денної та 50 % студентів заочної форми навчання, визначається навчальною програмою, 10 % та 15 % відповідно - учителем, а 15 % та 35 % - учнями.

Переважна більшість студентів денної форми навчання вірно визначили всі три структурні елементи робочого семінару (81 % опитаних), 8 % - указали на коригувальну та навчальну частини, 11 % - разом із окремими структурними елементами робочого семінару (коригувальною, навчальною та контролювальною частинами) зазначили «вступне слово вчителя», «виступи учнів» тощо. Студенти заочної форми навчання виявили низький рівень обізнаності зі структурою робочого семінару: лише 31 % опитаних вірно визначили його структурні елементи.

80 % студентів денної та 56 % студентів заочної форми навчання вказали на групову й індивідуальну форми навчальної діяльності учнів як провідні на семінарських заняттях. На думку відповідно 16 % та 27 % опитаних студентів, такою є групова навчальна діяльність.

Отже, узагальнення результатів дослідження, представлених у табл. 3, дає підстави для висновку про доцільність та ефективність запропонованого підходу в організації методичної підготовки майбутніх учителів біології до планування, організації та проведення семінарів. Виявлені відмінності в рівні інформованості студентів денної та заочної форм навчання є закономірними, пов'язані зі специфікою організації освітнього процесу у ЗВО.

Розглянуті форми методичної підготовки є, на нашу думку, інваріантною складовою методичної підготовки майбутніх учителів біології до організації та проведення семінарів. Варіативна складова передбачає виконання студентами тематичних науково-дослідних завдань, курсове проектування та виконання кваліфікаційних робіт.

Орієнтовний перелік тем для курсового проектування.

1. Методика підготовки та проведення семінарських занять із біології в основній (старшій) школі.

2. Семінар як форма організації навчально-виховної роботи з біології.

3. Розвиток в учнів основної (старшої) школи пізнавальної самостійності на семінарських заняттях із біології.

4. Організація групової навчальної діяльності на навчальних заняттях із біології в основній (старшій) школі.

5. Формування в учнів біологічних понять на семінарських заняттях в основній (старшій) школі.

6. Розвиток інформаційних умінь на семінарських заняттях в основній (старшій) школі.

7. Розвиток предметної компетентності учнів основної (старшої) школи на семінарських заняттях із біології.

Як показав досвід упровадження запропонованого підходу, результати власного наукового пошуку майбутні вчителі біології активно оприлюднюють на засіданнях проблемної групи, гуртка, наукових конференціях та форумах [9], що доцільно, на нашу думку, розглядати як один із показників сформованості у студентів методичної готовності до організації та проведення семінарів з біології у ЗСО.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок

Узагальнення результатів проведеного дослідження дає змогу констатувати високу результативність і доцільність обраного шляху, форм та засобів методичної підготовки майбутніх учителів біології до організації та проведення семінарів.

Реалізація запропонованого підходу забезпечує якісно інший рівень формування не лише відповідних знань та вмінь, а й методичну готовність майбутніх учителів біології до організації та проведення семінарів. Перспективними та актуальними для педагогічної теорії і шкільної практики навчання біології є дослідження особливостей методичної підготовки майбутніх учителів біології до проведення семінарів із використанням сучасних педагогічних технологій (інформаційно- комунікаційних, інтерактивних, розвитку критичного мислення).

Література

семінар педагогічний учитель біологія

1. Антипова, Н. М., Шевченко, Н. В. (2005). Методические основы экологизации учебного материала в разделе «Животные». Проблемы модернизации школьных учебников биологии (сс. 145-148). М.: МГОУ (Antipova, N. M., Shevchenko, N. V. (2005). Methodological bases of greening of a training material in the section "Animals". Problems of modernization of school textbooks of biology (pp. 145-148). M: MSOU).

2. Барановська, О. (2007). Форми навчання в профільній школі. Біологія і хімія в школі, 4, 38-41 (Baranovska, O. (2007). Forms of education at profile school. Biology and chemistry in school, 4, 38-41).

3. Барна, М. М., Барна, Л. С., Яцук, Г. Ф. (2005). Навчальні заняття з біології: можливі варіанти. Т.: Астон (Barna, M. M., Barna, L. S., Yatsuk, G. F. (2005). Lessons of biology: possible options. Т.: Aston).

4. Голикова, Т. В., Галкина, Е. А., Пакулова, В. М. (2013). Методика обучения биологии: учеб. пос. к выполнению лабораторно-практических занятий. Красноярск: КГПУ (Holikova, T. V., Halkina, E. A., Pakulova, V. M. (2013). Methods of teaching biology: the education guidance to performance of laboratory classes. Krasnoiarsk: KSPU).

5. Даць, А. В., Буяло, Т. Є. (2016). Семінар як ефективна форма проведення уроків біології у 8 класі. Педагогіка: традиції та інновації, (сс. 29-32). Херсон: Гельветика (Dats, A. V., Buialo, T. E. (2016). Seminar as an effective form of carrying out lessons of biology at the 8th form. Pedagogics: traditions and innovations, (pp. 29-32). Kherson: Helvetika).

6. Мороз, І. В., Степанюк, А. В., Гончар, О. Д. (2006). Загальна методика навчання біології. К.: Либідь (Moroz, I. V., Stepaniuk, A. V., Honchar, O. D. (2006). General methods of teaching biology. K.: Lybid).

7. Концепція Нової української школи (Concept of New Ukrainian school). Retrieved from: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html.

8. Кузьменко, О. В., Решетняк, Н. Б. (2011). Навчальний семінар як об'єкт педагогічного дослідження. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», 30, 15-21 (Kuzmenko, O. V., Reshetniak, N. B. (2011). Educational seminar as an object of a pedagogical research. National technical university "Kharkiv polytechnic institute" Bulletin, 30, 15-21).

9. Марціновська, Ю. В., Цуруль, О. А. (2014). Методика організації та проведення семінарських занять з біології у старшій школі. Пошук молодих, 13, 124-126 (Martsinovska, Yu. V., Tsurul, O. A. (2014). Methods of organization and conducting seminars of biology in high school. Search of young people, 13, 124-126).

10. Мороз, І. В., Степанюк, А. В. Міщук, Н. Й. Жирська, Г. Я. Барна, Л. С. Гончар, О. Д. Цуруль, О. А. (2012). Методика навчання біології. Програма навчальної дисципліни.К.: НПУ (Moroz, I. V., Stepaniuk, A. V. Mishchuk, N. E., Zhirskа, H. Ya.,Barna, L. S., Honchar, O. D., Tsurul, O. A. (2012). Methods of teaching biology. Program of a course. K.: NPU).

11. Мороз, І. В., Гончар, А. Д., Буяло, Т. Є., Цуруль, О. А., Фруктова, Я. С. (2010). Методика навчання біології та природознавства: Практикум. К.: НПУ (Moroz, I. V., Honchar, A. D., Buialo, T. E., Tsurul, O. A., Fruktova, Ya. S. (2010). Methods of teaching biology and natural sciences: Laboratory manual. K.: NPU).

12. Васильева, М. З. (2008). Методика преподавания биологии: учебнометодический комплекс. Горно-Алтайск: РИО ГАГУ (Vasylieva, M. Z. (2008). Methods of teaching biology: educational and methodological complex. Horno-Altaisk: RYO HAHU).

13. Пилипец, Л. В., Абышева, Н. Ю. (2015). Семинарские занятия в образовательном процессе школы. Современные проблемы науки и образования, 6 (Pilipets, L. V., Abysheva, N. Yu. The seminars in the school educational process. Modern problems of science and education, 6). Retrieved from: http://www.science- education.ru/ru/article/view?id=22451.

14. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. (2005). К., Ірпінь: Перун (Program for comprehensive school. Biology 7-11 grades (2005). K., Irpin: Perun).

15. Пуговкин, А. П., Пуговкина, Н. А. (2007). Направления междисциплинарных связей в курсе биологии (10-11 кл., базовый уровень) на примере раздела «Основы биологии клетки». Актуальные проблемы методики преподавания биологии и экологии в школе и ВУЗе, (сс 67-68). М.: МГОУ. (Puhovkin, A. P., Puhovkina, N. A. The direction of cross- disciplinary communications in the course of biology (10-11 grades, basic level) on the example of the section "Fundamentals of Cytobiology". Current problems of the methods of teaching biology and ecology at school and higher education institution (pp. 67-68). M.: MSOU).

16. Цуруль, О. А. (2010). Збірник завдань для самостійної роботи студентів з методики навчання біології. К.: НПУ (Tsurul, O. A. (2010). Collection of tasks for students' independent work on the methods of teaching biology. K.: NPU).

17. Цуруль, О. А. (2001). Формування біологічних понять в умовах групового навчання школярів. Біологія і хімія в школі, 1, 47-51 (Tsurul, O. A. (2001). Formation of biological concepts of conditions of group training of pupils. Biology and chemistry in school, 1, 47-51).

18. Шулдик, В. І. Практикум з теорії та методики біології (за кредитнотрансферною системою навчання). Умань: ПП Жовтий. (Shuldyk, V. I. (2011). Laboratory manual of theory and methods of teaching biology (for credit-transfer system of training). Uman: PE Zhovtyi).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.