Методика організації та проведення семінарів: особливості підготовки майбутніх учителів біології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика організації та проведення семінарів: особливості підготовки майбутніх учителів біології

Постановка проблеми

семінар педагогічний учитель біологія

Згідно з Концепцією розвитку освіти України на період 2015-2025 рр., Проекту Закону України «Про освіту» та Концепції Нової української школи розпочинається реформа, яка «перетворить українську школу на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку й конкурентоспроможності України» [7, 7]. Передбачаються кардинальні зміни в організації освітнього процесу: перехід від традиційного (інформаційно-пояснювального) до компетентнісно-орієнтованого навчання.

Однією з форм організації навчання біології в закладах загальної середньої освіти (ЗСО), під час реалізації якої створюються належні умови для організації такого навчання, є семінар. Тематика семінарів (як і уроків, навчальних екскурсій) визначається навчальною програмою з біології [14], а тому методика організації та проведення семінарів - складова методичної підготовки майбутніх учителів біології.

Аналіз актуальних досліджень. Наукову основу методичної підготовки майбутніх учителів до організації і проведення семінарів складають роботи провідних вітчизняних та зарубіжних учених-педагогів: І. Я. Лернера (1981), Ю. І. Мальованого (1992), І. П. Подласого (1999), В. Є. Римаренка (1981), А. В. Усової (1975), А. В. Хуторського (2001), І. М. Чередова (1987), О. Г. Ярошенко (1997) та ін.

Загальнодидактичні та методичні підходи до організації семінарів, визначені в дослідженнях, які вже стали класичними з проблеми, не втратили своєї актуальності та активно переосмислюються в сучасних наукових розвідках.

Так, зокрема, вітчизняними науковцями О. В. Кузьменко та Н. Б. Решетняк здійснено аналіз дидактичної теорії семінарського заняття [8]. Дослідниці вказують на відсутність єдиного підходу до розуміння родової приналежності дидактичного поняття «семінар» та детально розкривають зміст, специфіку, функції шкільного семінару відповідно до виокремлених історичних етапів його вивчення.

О. В. Барановська, розглядаючи зміни усталених форм організації навчання в контексті реалізації завдань профільної школи, указує на такі особливості семінару: високий рівень самостійності учнів на всіх етапах його підготовки і проведення; основні види діяльності - робота з літературою, використання додаткових джерел інформації, оформлення результатів самостійної роботи у вигляді конспекту, реферату, доповіді, тез; виступ із відповідним повідомленням на занятті, участь у дискусії, аналіз, обговорення і рецензування виступів однокласників тощо [2, 41]. За результатами проведеного опитування вчителів-предметників, які працюють у старшій школі, ученою зроблено висновок про те, що семінар є другою після комбінованого уроку найрозповсюдженішою формою навчання (на думку 70 % респондентів). На думку Л. В. Пилипець і Н. Ю. Абишевої, семінарські заняття є перехідною формою від організації навчальних занять у ЗСО до навчальних семінарів у професійно-технічних закладах та закладах вищої освіти (ЗВО) [13]. Практично-орієнтований інтерес до методики проведення шкільних семінарів реалізується на рівні сучасних методичних розробок творчих учителів біології та методистів: Т. Є. Буяло (2008), Н. Є. Галицької (2013), О. М. Кулініч (2012), Т. А. Небикової (2011), Т. І. Павленко (2014), С. В. Шафранової (2012) та ін.

Здійснений аналіз досліджень із методики навчання біології (МНБ) дає змогу констатувати відсутність усталеного, єдиного розуміння місця шкільного семінару в системі навчальних занять:

1) окрема форма організації навчання біології - Н. М. Антіпова [1, 146], І. В. Мороз [6, 370], А. П. Пуговкін [15, 67], О. А. Цуруль [17, 48] та ін.

2) вид уроку - М. М. Барна [3, 23], Т. Є. Буяло [5, 29], М. З. Васільєва [12, 72], Т. В. Голікова [4, 182], В. І. Шулдик [18, 70] та ін.

Така невизначеність є, на нашу думку, однією з причин фрагментарного відображення методики організації та проведення семінарів у змісті методичної підготовки майбутніх учителів біології.

Так, зокрема, Т. В. Голікова до заняття «Методика проведення уроку- семінару з біології» визначає такий перелік умінь, що формуються в майбутніх учителів біології: визначати тему семінару, виокремлювати систему понять, які вивчаються, формулювати для учнів запитання та завдання, складати план проведення семінару, готувати учнів до семінару [4, 182]. Зазначені вміння формуються під час опрацювання однієї теми змісту біології старшої школи «Походження людини», провідна форма роботи студентів - групова.

У посібнику «Практикум з теорії та методики біології» методист В. І. Шулдик у короткому поясненні до трьох лабораторних занять використовує поняття «урок-семінар»: як різновид уроку засвоєння нових знань [18, 70] і уроку узагальнення та систематизації знань [18, 78], а також розкриваючи особливості вивчення біології у старшій школі [18, 139].

Аналіз інформаційних джерел з проблеми методичної підготовки майбутніх учителів біології свідчить про відсутність спеціальних досліджень, предметом яких є методична підготовка майбутніх учителів біології до організації та проведення семінарів.

Виявлена суперечність між реальними потребами шкільної практики навчання біології в організації семінарів та недостатньою розробленістю проблеми на рівні методичної підготовки майбутніх учителів біології визначила актуальність та напрям нашого дослідницького пошуку.

Мета статті: обґрунтувати сутність і розкрити особливості методичної підготовки майбутніх учителів біології до організації та проведення семінарів у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова.

Методи дослідження: аналіз інформаційних джерел та нормативних освітніх документів, вивчення педагогічного досвіду, системно-структурний аналіз, абстрагування, синтез, узагальнення, порівняння, анкетування, інтерпретація одержаних результатів.

Виклад основного матеріалу

Семінар (семінарське заняття, шкільний семінар) - це форма навчального заняття, що передбачає самостійне, переважно в позаурочний час здобуття знань учнями з використанням різноманітних джерел і наступне колективне обговорення в класі результатів цієї роботи [6, 370].

Базовим для нашого дослідження є розуміння семінару як окремої, однієї із провідних форм організації сучасного освітнього процесу з біології. Досліджувана форма є ефективною й доцільною не лише у старшій, а і в основній школі. Особливою є роль навчальних семінарів у старшій профільній школі.

Методична цінність семінарів у навчально-виховному процесі з біології незаперечна, адже у процесі їх проведення відбувається:

- розвиток в учнів пізнавальної самостійності, мисленнєвих операцій, мовлення, творчих здібностей, інформаційних та комунікативних умінь;

- активізація пізнавальної діяльності учнів;

- поглиблене вивчення навчального матеріалу;

- практичне застосування набутих теоретичних знань;

- створення ситуації успіху та формування позитивної мотивації;

- формування в учнів внутрішньої потреби в навчанні впродовж життя.

Учені акцентують увагу на ретельній підготовці вчителя до

семінарських занять та визначають такий зміст його діяльності:

• визначення мети та завдань семінару;

• складання орієнтовного плану семінару (визначення провідних питань та послідовності їх обговорення);

• вивчення літератури за питаннями семінару з метою розширення й поглиблення власних знань та коригування плану семінару;

• визначення змісту і характеру діяльності учнів у процесі підготовки до семінару, формулювання завдань;

• підбір літератури, рекомендованої учням для підготовки до семінару;

• повідомлення завдань та плану семінару;

• розподіл загальних та індивідуальних завдань;

• проведення консультацій учням;

• остаточне уточнення плану семінару й методики його проведення;

• підготовка обладнання та наочних посібників [13].

Формування в майбутніх учителів біології методичних знань та

відповідних умінь здійснювати планування, організацію та проведення семінарських занять відбувається в межах вивчення теми 3.4 «Різноманітність форм навчання біології» (дисципліна «Методика навчання біології»), модуль ІІІ «Засоби, методи, форми організації навчання та діагностики навчальних досягнень учнів з біології» [10, 14]). На формування когнітивного компоненту методичної готовності майбутніх учителів біології орієнтований зміст лекції «Особливості організації та проведення лекцій та семінарів як форм навчальних занять із біології»: семінар як дидактична категорія, його переваги та недоліки, сутність підготовки та проведення, умови ефективної реалізації в навчанні біології учнів основної та старшої школи.

У межах самостійної позааудиторної роботи студентам пропонується виконати таке завдання: «Здійсніть порівняльну характеристику семінарів із біології, заповніть таблицю (табл. 1)» [16, 12]:

Таблиця 1 Порівняльна характеристика семінарських занять із біології

13. Пилипец, Л. В., Абышева, Н. Ю. (2015). Семинарские занятия в образовательном процессе школы. Современные проблемы науки и образования, 6 (Pilipets, L. V., Abysheva, N. Yu. The seminars in the school educational process. Modern problems of science and education, 6). Retrieved from: http://www.science- education.ru/ru/article/view?id=22451.

14. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. (2005). К., Ірпінь: Перун (Program for comprehensive school. Biology 7-11 grades (2005). K., Irpin: Perun).

15. Пуговкин, А. П., Пуговкина, Н. А. (2007). Направления междисциплинарных связей в курсе биологии (10-11 кл., базовый уровень) на примере раздела «Основы биологии клетки». Актуальные проблемы методики преподавания биологии и экологии в школе и ВУЗе, (сс 67-68). М.: МГОУ. (Puhovkin, A. P., Puhovkina, N. A. The direction of cross- disciplinary communications in the course of biology (10-11 grades, basic level) on the example of the section "Fundamentals of Cytobiology". Current problems of the methods of teaching biology and ecology at school and higher education institution (pp. 67-68). M.: MSOU).

16. Цуруль, О. А. (2010). Збірник завдань для самостійної роботи студентів з методики навчання біології. К.: НПУ (Tsurul, O. A. (2010). Collection of tasks for students' independent work on the methods of teaching biology. K.: NPU).

17. Цуруль, О. А. (2001). Формування біологічних понять в умовах групового навчання школярів. Біологія і хімія в школі, 1, 47-51 (Tsurul, O. A. (2001). Formation of biological concepts of conditions of group training of pupils. Biology and chemistry in school, 1, 47-51).

18. Шулдик, В. І. Практикум з теорії та методики біології (за кредитнотрансферною системою навчання). Умань: ПП Жовтий. (Shuldyk, V. I. (2011). Laboratory manual of theory and methods of teaching biology (for credit-transfer system of training). Uman: PE Zhovtyi).

Размещено на Allbest.ru