Підвищення освітнього рівня суб’єктів пробації засобами інтерактивної співбесіди

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підвищення освітнього рівня суб'єктів пробації засобами інтерактивної співбесіди

УДК 343.811: 37.013.78: 004.031.42

Катерина Петровська

22.02.2017

Анотації

У статті визначено зміст та особливості процесу підвищення освітнього рівня суб'єктів пробації щодо особистого стану здоров'я засобами інтерактивної співбесіди в установах виконання покарань та ресурси, які можна залучити для цього "ззовні". Розкрито поняття "пробація", "суб'єкти пробації", "підоблікові особи", "інтерактивна співбесіда" тощо. Проаналізовано особливості введення в дію Закону України "Про пробацію". Визначено роль співпраці Державної пенітенціарної служби України з неурядовими організаціями та благодійними фондами.

Ключові слова: суб'єкти пробації, здоров'я, установи виконання покарань, освіта, соціальна робота.

В статье определено содержание и особенности процесса повышения образовательного уровня субъектов пробации по личного состояния здоровья средствами интерактивной собеседования в учреждениях исполнения наказаний и ресурсы, которые можно использовать для этого "извне". Раскрыто понятие "пробация", "субъекты пробации", "пидобликови лица", "интерактивная собеседование" и другие. Проанализированы особенности введения в действие Закона Украины "О пробации». Определена роль сотрудничества Государственной пенитенциарной службы Украины с неправительственными организациями и благотворительными фондами.

Ключевые слова: субъекты пробации, здоровья, учреждения исполнения наказаний, образование, социальная работа.

K. Petrovska. Raising the educational level of probation subjects using interactive interview. The article covers the content and features of the process of raising the educational level of probation subjects regarding personal health by means of interactive interview in penal institutions, and the resources that can be raised for this from "outside". It defines the following notions: "probation", "probation subjects", "persons on the register", "interactive interview", etc. It analyzes features of the Law of Ukraine "On Probation". It defines the role of the cooperation of the State Penitentiary Service of Ukraine with nongovernment organizations and charity foundations.

Засуджені до позбавлення волі володіють правами і свободами громадян України з обмеженнями, встановленими кримінальним, кримінально-виконавчим та іншим законодавством. Державні й муніципальні установи охорони здоров'я зобов'язані вживати всіх можливих заходів, спрямованих на охорону здоров'я будь-якої людини, де вона не перебувала б, захищаючи тим самим суспільство загалом. Стосовно засуджених, які позбавлені волі, цей обов'язок держави може реалізовуватися у створенні умов, які забезпечують підтримку їх здоров'я з початкового моменту ізоляції від суспільства (під час слідства), у період відбування покарання у вигляді позбавлення волі і певний час після звільнення з виправної установи. Створенню умов для підтримки здоров'я засуджених в установах виконання покарань сприяє впровадження системи пробації.

Прийняття Верховною Радою України 5 лютого 2015 року Закону України "Про пробацію" стало реальним кроком у сфері наближення юстиції України до міжнародних стандартів і впровадження у державі принципово нової системи заходів кримінально-правового характеру, покликаних, у першу чергу, забезпечити безпеку суспільства.

Правила Ради Європи про пробацію [4] визначають пробацію як систему виконання у суспільстві покарань, призначених правопорушнику, що включає коло заходів виховного впливу (контроль та надання допомоги), які мають на меті залучення засудженого до суспільного життя та забезпечення безпеки суспільства. Саме на забезпеченні безпеки суспільства ставить акцент європейська практика, розглядаючи систему пробації. Дослідники пробації Великої Британії відзначають, що якщо за допомогою пробації вдасться уникнути повторних злочинів лише серед 5% правопорушників, до яких її застосовано, наслідком цього буде забезпечення безпеки одного мільйона громадян країни.

Законом України "Про пробацію" [2] пробація визначається як система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого (п. 6 ч.1 ст. 1 закону). Також даним документом визначено поняття волонтер пробації, досудова доповідь, нагляд, орган пробації, персонал органу пробації, пробаційна програма. освітній пробація пенітенціарний

Для нашого дослідження корисним стане визначення поняття суб'єкти пробації. Це засуджені, стосовно котрих за рішенням суду та відповідно до закону застосовуються наглядові, соціально-виховні заходи, та обвинувачені, щодо яких органом пробації готується досудова доповідь[2].

Основна відмінність пробації від традиційної системи виконання покарань, окрім можливості знайти альтернативу ув'язненню, полягає в тому, що орган пробації спільно з державними органами, органами місцевого самоврядування, неурядовими громадськими організаціями та благодійними фондами сприяють засудженим, які готуються до звільнення, у: визначенні місця проживання після звільнення; влаштуванні до спеціалізованих установ для звільнених; госпіталізації до закладів охорони здоров'я осіб, які потребують стаціонарної медичної допомоги; працевлаштуванні працездатних осіб [3]. Порядок взаємодії органу пробації та державних органів під час здійснення заходів пенітенціарної пробації затверджується нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, що формують державну політику у сфері пробації, сфері соціальної політики, сфері охорони здоров'я, та Міністерством внутрішніх справ України.

Для забезпечення успіху введення в дію Закону України "Про пробацію" необхідним є проведення повноцінного навчання персоналу. Так, Державною пенітенціарною службою України ще до прийняття відповідних документів про пробацію проводилася деяка підготовча робота. Це стосувалося, у першу чергу, вивчення досвіду пробації інших держав, розробки пропозицій до нормативно-правової бази пробації, розробки методології пробаційної роботи та її відпрацювання в рамках пілотних проектів, методики підготовки персоналу пробації.

Сьогодні процес підвищення освітнього рівня суб'єктів пробації щодо власного стану здоров'я відбувається переважно завдяки плідній співпраці фахівців сектору з питань соціальної роботи із суб'єктами пробації та управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з неурядовими організаціями.

З метою пропаганди здорового способу життя, підвищення освітнього рівня суб'єктів пробації, профілактики протиправної поведінки з особами, які перебувають у конфлікті із законом, неурядовими організаціями (Благодійний фонд "Сподівання", "Світло Надії", ГО "Конвіктус-Україна", " 100 відсотків життя" та ін.), розроблено та реалізовується низка соціальних проектів.

Основними напрямами роботи зазначених організацій є боротьба з "чумою" ХХІ сторіччя - ВІЛ/ СНІДом, зниження темпів зростання нових випадків захворювання, лікування та підтримка ВІЛ-позитивних засуджених. Завдяки благодійним організаціям забезпечується лікування ВІЛ-позитивних підоблікових осіб, надається антиретровірусна терапія (АРВ-препарати) та проводяться експрес-тести. Засуджені, що перебувають на обліку в лікаря-інфекціоніста та отримують лікування, проходять обстеження на імунний стан і вірусне навантаження планово кожні три місяці.

Експрес тестування на наявність антитіл вірусу у крові новоприбулого засудженого відбувається тільки за його добровільної згоди із забезпеченням повної конфіденційності.

У рамках соціальних проектів відбувається супровід соціальними працівниками засуджених, яким залишилось до звільнення півроку. Соціальних працівників неурядових організацій відповідно до Закону України "Про пробацію" можна вважати волонтерами пробації. Це уповноважена службою пробації фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер з метою виправлення та ресоціалізації осіб, до котрих застосовується пробація [2]. Так, волонтерами пробації проводяться тренінгові заняття на тему збереження здоров'я: "Наркотична залежність", "Небезпечне задоволення", "Якщо з вами поряд ВІЛ-позитивна людина", "Життя і здоров'я людини", "Формула здорового способу життя", "Формула безпечної життєдіяльності" та інші. Насамперед, тренінгові заняття спрямовуються на засуджених групи ризику та інших бажаючих підоблікових осіб.

Для досягнення педагогічного впливу використовується інтерактивна співбесіда. Це особливим чином сконструйована мотиваційна гра з виконанням вправ, у якій за допомогою демотиваторів відображаються наслідки вживання наркотичних речовин та сфери життя, на які здійснює руйнівний вплив таке "небезпечне задоволення". Також відпрацьовуються елементи просоціальної стратегії поведінки.

При звільненні з установи засуджені отримують направлення за обраним місцем проживання в спеціальні регіональні центри профілактики та боротьби із ВІЛ/СНІДом, де отримують підтримку і продовжують лікування. Слід відзначити, що подібна співпраця з благодійними організаціями дає змогу покращити якість лікування засуджених. Завдяки їхній допомозі поступово розширюється спектр послуг у здійсненні лікування та профілактики соціальних захворювань серед засуджених, що утримуються у виправних установах.

Висновки з дослідження та перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Отже, можна сказати, що залучення ресурсів громадських та благодійних організацій є ефективним інструментом впливу на суб'єктів пробації, що мотивує їх до відповідального ставлення до власного здоров'я. Однак, незважаючи на те, що Закон України "Про пробацію" введений у дію майже два роки тому, сьогодні ще відсутні законодавчі умови для реалізації у повному обсязі його положень. На нашу думку, прийняття такого документа - це лише перший крок на шляху до міжнародних стандартів у сфері юстиції. Чи набуде пробація в Україні ознак європейської системи - значною мірою залежить від подальших кроків її розбудови, від їх відповідності європейським принципам пробації, від уваги та підтримки цих кроків на політичному рівні, сприяння суспільному розумінню та сприйняттю позитивної ролі пробації у підвищенні освітнього рівня підоблікових осіб.

Література

1. Безпальча Р. Ф. Технології роботи з ув'язненими / Руслана Федорівна Безпальча. - К. : Главник, 2007. 112 с.

2. Закон України "Про пробацію". Режим доступу: http://zakon3 .rada.gov. ua/laws/show/160-19.

3. Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк, у тому числі неповнолітніх: методичний посібник / [Вовк В. М., Журавель Т В., Калівошко В. М. та ін.]; за заг ред. Т В. Журавель, Ю. В. Пилипас. - К. : "Версо-04", 2012. 168 с.

4. Правила Ради Європи з пробації : Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № СМ/(2010) 1.

Размещено на Allbest.ru