Моніторинг освіти впродовж життя в реалізації регіональної освітньої політики в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 374.7.091(477)

моніторинг освіти впродовж життя в реалізації регіональної освітньої політики в Україні

Сергій Прийма¹, Дайонг Юань², Олена Аніщенко³, Юрій Петрушенко⁴

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького1

Пекінська академія педагогічних наук (Пекін, КНР)2

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (Київ)3

Сумський державний університет4

Аннотация

Прийма Сергей, Дайонг Юань, Анищенко Елена, Петрушенко Юрий. Мониторинг образования на протяжении всей жизни в реализации региональной образовательной политики в Украине.

В статье проанализированы инструменты мониторинга образования на протяжении всей жизни. Представлена сравнительная характеристика Композитного индекса обучение и Европейского индекса обучения на протяжении всей жизни, которые используются мировой общественностью для мониторинга образования на протяжении всей жизни. Предложен адаптированный к украинским реалиям перечень индикаторов и показателей, а также Украинский индекс обучения на протяжении всей жизни, которые могут быть использованы для определения текущего состояния региональной образовательной политики и обозначения перспектив её реализации.

Ключевые слова: цели устойчивого развития; развитие общества; региональная образовательная политика; Композитный индекс обучения; Европейский индекс обучения на протяжении всей жизни; Украинский индекс обучения на протяжении всей жизни.

Анотація

У статті проаналізовано інструменти моніторингу освіти впродовж усього життя. Наведено порівняльну характеристику Композитного індексу навчання та Європейського індексу навчання впродовж усього життя, що використовуються світовою спільнотою для моніторингу освіти впродовж життя.

Запропоновано адаптований до українських реалій перелік індикаторів і показників, а також Український індекс навчання впродовж усього життя, що можуть бути використані для визначення поточного стану регіональної освітньої політики й окреслення перспектив її реалізації.

Ключові слова: цілі сталого розвитку; людський розвиток; регіональна освітня політика; Композитний індекс навчання; Європейський індекс навчання впродовж життя; Український індекс навчання впродовж життя.

Resume

Pryima Serhii, Dayong Yuan, Anishchenko Olena, Petrushenko Yurty. Monitoring of lifelong learning in the realization of regional educational policy in Ukraine.

The publication analyzes the tools for monitoring lifelong learning. The comparative characteristics of the Composite Learning Index and the European Lifelong Learning Index, which the world community uses to monitor lifelong learning, are performed. A list of indicators and indicators adapted to Ukrainian realities, the Ukrainian Lifelong Learning Index, which can be used to determine the current state and prospects for implementing the regional educational policy, is proposed.

Key words: sustainable development goals; development of society; regional educational policy; Composite Learning Index; European Lifelong Learning Index; Ukrainian Lifelong Learning Index.

індекс навчання життя регіональний

Постановка проблеми

Сучасний етап еволюції цивілізації зумовлює розвиток людського потенціалу, який стає стратегічною метою політики будь-якої держави. Однією з найуспішніших інновацій міжнародної спільноти в розв'язанні проблем глобального розвитку людського потенціалу стали так звані Цілі розвитку тисячоліття (ЦРТ) - всеосяжні рамки цінностей, принципів і ключових чинників розвитку до 2015 року, визначені на основі Декларації тисячоліття ООН. У вересні 2015 р. в рамках 70-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбувся саміт ООН зі сталого розвитку й ухвалення Порядку денного розвитку після 2015 року, на якому було затверджено нові орієнтири розвитку. Підсумковим документом саміту «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» було затверджено 17 Цілей сталого розвитку й 169 завдань. Україна, як і інші країни-члени ООН, приєдналась до глобального процесу забезпечення сталого розвитку. Для встановлення стратегічних рамок національного розвитку України на період до 2030 року було започатковано процес адаптації ЦСР. Кожна глобальна ціль була розглянута з урахуванням специфіки національного розвитку. На основі широкого кола інформаційних, статистичних і аналітичних матеріалів було розроблено національну систему ЦСР (86 завдань національного розвитку й 172 показники для їх моніторингу), що стала основою для інтеграції зусиль, спрямованих на забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості й раціонального природокористування.

Бачення орієнтирів у досягненні Україною ЦСР презентовано в Національній доповіді «Цілі сталого розвитку: Україна» [1], де зазначено, що реалізація ЦСР потребує вдосконалення процесу ухвалення управлінських рішень на основі аналізу відповідної статистичної інформації. Моніторинг стану виконання завдань для досягнення ЦСР потребує відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення з застосуванням комплексних підходів і використанням різних джерел даних. Проведення поглиблених досліджень, визначення ризиків і чинників, що впливають на добробут населення, вивчення ризиків щодо макроекономічної, соціальної та екологічної стабільності є необхідним для коригування управлінських рішень, потрібних для досягнення цілі й розроблення відповідних упереджувальних заходів. Комплексний підхід до дослідження прогресу на шляху досягнення ЦСР передбачає застосування різноманітних типів інформації, які дадуть змогу визначити масштаби та напрями зрушень, виявити безпосередні й приховані причинно-наслідкові зв'язки та фактори найбільш вагомого впливу для подальшого використання в процесі розроблення відповідної державної політики [1, с. 173].

Важливо розуміти, що глобальні показники призначені для аналізу тенденцій досягнення визначених на глобальному рівні ЦСР до 2030 року та проведення міжнародних зіставлень. При цьому такі показники не завжди прийнятні в національному контексті. Показники, призначені для проведення моніторингу на національному й субнаціональному (регіональному) рівнях, мають розроблятись з урахуванням національних особливостей і можливостей національної статистичної системи.

У контексті нашого дослідження звернемо увагу на Ціль 4. Забезпечення всеохопної та справедливої якісної освіти й заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх (глобальне визначення) або Ціль 4. Забезпечення всеохопної та справедливої якісної освіти й заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх (національне визначення), або Ціль 4. Якісна освіта (скорочене національне визначення).

Забезпечення якісної освіти й рівного доступу до неї впродовж усього життя поєднує декілька важливих векторів розвитку освіти - якість, справедливість, доступність, залучення й усебічне заохочення. Традиційно високими в Україні є рівень охоплення шкільною освітою й рівень грамотності дорослого населення; за всіма освітніми рівнями не спостерігається значущої тендерної та соціальної нерівності (за значеннями показників «валовий коефіцієнт охоплення вищою освітою» і «середня тривалість навчання» Україна випереджає деякі країни з високим рівнем людського розвитку). Проте, як справедливо зазначено в [1, с. 36], нарощування обсягів освітньої підготовки відбувається за рахунок зниження якості освітніх послуг у ряді закладів і в умовах збереження деформації інфраструктурного устрою освітньої системи. При цьому напрям «освіта впродовж життя» фактично перебуває на етапі становлення, тому інструментів моніторингу поточного стану й процесу розвитку освіти впродовж життя бракує й поготів.

Зазначена проблематика не знайшла належного відображення й у теорії та практиці законодавчого, організаційно-управлінського й науково-методичного забезпечення освітньої сфери в контексті політики регіонального розвитку України. Зокрема бракує праць, у яких були б надані інструменти моніторингу й діагностики результатів освітньої політики в регіоні щодо забезпечення сталого регіонального розвитку, а також дослідження впливу освіти впродовж життя на задоволеність життям і добробут населення того чи іншого регіону й країни загалом.

Аналіз світової практики моніторингу стану й розвитку освіти впродовж життя дав змогу виявити окремі варіанти розв'язання цієї проблеми. Наприклад, Композитний індекс навчання (Composite Learning Index, CLI), розроблений Канадською освітньою радою [3], який охоплює 17 показників і 26 заходів, і Європейський індекс освіти впродовж життя (European Lifelong Learning Index, ELLI) [7], який складається з 17 показників і 36 заходів і надає ряд різних даних і статистичних даних для відображення широкого спектра навчальних заходів упродовж усього життя в країнах Європейського Союзу.

Проаналізовані індекси є ефективними інструментами моніторингу стану й розвитку освіти впродовж життя, їх активно використовують різні зацікавлені сторони для ухвалення рішень. Проте практика використання зазначених індексів у сучасних соціально-економічних умовах України вимагає їх критичного аналізу й адаптації до вітчизняних реалій.

Формулювання цілей статті. Отже, мета публікації полягає в дослідженні інструментів моніторингу освіти впродовж життя як ефективного механізму реалізації регіональної освітньої політики України в сучасних соціально- економічних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивчення інструментів моніторингу стану й розвитку освіти впродовж життя, що активно розробляються міжнародними організаціями й національними інституціями, стали предметом досліджень багатьох науковців. Так, зокрема, у роботі [6] наведено систему ключових освітніх індикаторів США. У дослідженні П. Капфон і Д. Лафлін [3] презентовано канадський Композитний індекс навчання. Вивченню потенціалу Європейського індексу навчання впродовж життя присвячено роботи Б. Хоскіна, Ф. Картрайт і У. Шоф [5], М. Сайсан [7]. Однак у теорії і практиці законодавчого, організаційно-управлінського й науково-методичного забезпечення освітньої політики регіонального розвитку України окреслена проблематика не знайшла свого відображення. Так, наприклад, бракує робіт з адаптації світових аналогів інструментів моніторингу до вітчизняних умов реалізації ефективної регіональної освітньої політики.

Отже, дослідження інструментів моніторингу сучасного стану й розвитку освіти упродовж життя як ефективного механізму реалізації регіональної освітньої політики України в сучасних соціально-економічних умовах вбачається актуальним і вчасним науковим завданням.

Робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (проект прикладного дослідження за рахунок видатків державного бюджету «Розробка Концепції регіону, що навчається, як підґрунтя ефективної регіональної освітньої політики (на прикладі Запорізької області)»).

Виклад основного матеріалу дослідження

Серед багатьох світових аналогів інструментів моніторингу стану й розвитку освіти впродовж життя прототипом для українського аналогу оберемо канадський Композитний індекс навчання (далі - CLI) і Європейський індекс освіти впродовж життя (далі - ELLI). Практичне значення обох індексів полягає в підтвердженні того, що навчання впродовж життя безпосередньо чи опосередковано впливає на добробут особистості, спільноти та країни загалом. Серед ключових соціально-економічних показників цих індексів виділяють: рівень доходів населення, рівень зайнятості й рівень безробіття, рівень здоров'я й рівень задоволеності життям. Звичайно, є безліч факторів, які впливають на добробут (географічне положення, природні ресурси тощо). Водночас загальновизнано, що соціально-економічний розвиток країни залежить саме від людського капіталу, на рівень розвитку якого впливає навчання впродовж життя. Показники обох індексів на основі факторного аналізу забезпечують об'єктивну оцінку людського капіталу.

Характерною рисою обох індексів є те, що вони базуються на чотирьох принципах (Learning Pillars), сформульованих у доповіді Міжнародної комісії ЮНЕСКО «Навчання: прихований скарб»: навчатись, що знати; навчатись, щоб працювати; навчатись, щоб жити разом і навчатись, щоб розвиватись [4].

Своєю чергою, заснований на комбінації статистичних показників CLI окреслює багато способів, за якими канадці навчаються як у школі, так і вдома чи на роботі, спілкуючись з іншими людьми. Для відображення багатоаспектності навчання впродовж життя CLI використовує широкий спектр показників навчання, які базуються на дослідженні понад чотирьох тисяч громад Канади. Високий показник CLI означає, що певна громада має всі необхідні умови для навчання, які сприяють соціальному та економічному добробуту. Щорічна публікація CLI допомагає громадам віднайти найкращі рішення щодо розвитку навчання впродовж життя, що, зі свого боку, зміцнює соціальні зв'язки та позитивно впливає на розвиток економіки.

CLI вимірює вплив навчання на окремих людей, громаду та країну загалом за допомогою 4 блоків, 17 індикаторів і 26 спеціальних засобів вимірювання (Таблиця 1).

Таблиця 1

Індикатори та засоби вимірювання Композитного індексу навчання (таблиця складена авторами . на основі [3])