Методика створення педагогічних умов ефективного формування сімейних цінностей в учнів 9-11 класів у процесі вивчення української літератури

Key words: family values; pedagogical conditions; виховання. воспитание. upbringing.

Вступ

Постановка проблеми. Актуальність дослідження зумовлена кризовою ситуацією в Україні, що виявляється в кількісних (зменшення показників народжуваності дітей, значна кількість розлучень, неповних і проблемних сімей, так званих цивільних шлюбів, особливо серед молоді) і якісних показниках (трансформація суспільних і сімейних цінностей, лібералізація ранніх і невпорядкованих міжстатевих відносин, ослаблення виховної функції сім'ї, психологічні проблеми членів сім'ї тощо). Подолати кризу та сприяти виходу суспільства на новий рівень розвитку допоможе актуалізація традиційних для української родини сімейних цінностей у вихованні молодого покоління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми, пов'язані з репродуктивною функцією сім'ї, поєднанням професійних і сімейних функцій жінок, які працюють, образом сім'ї в уявленнях української молоді розв'язували М. Боришевський, І. Дьоміна, В. Зацепін, Л. Бучинська, Л. Швидка та Ю. Горбатко.

Формуванню сімейних взаємин і педагогічній культурі батьків присвячені праці О. Звєревої, Калюжної, Л. Києнко-Романюк, І. Савченко, Трубавіної, Т. Ушеніної. Характеристику сім'ї як соціального інституту, аналіз форм і методів соціальної роботи наведено в роботах Т. Алєксєєнко, З. Зайцева, А. Капської, Л. Коваль, В. Постового та інших.

Формулювання цілей статті. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених темі родинного виховання, проблема методики створення педагогічних умов ефективного формування сімейних цінностей в учнів 9-11 класів у процесі вивчення української літератури залишається нерозкритою. Тому метою статті є аналіз методичних засад створення педагогічних умов формування сімейних цінностей в учнів 9-11 класів у процесі вивчення української літератури з акцентом на дотриманні вчителем логіки виховного процесу та діагностики наявних у родині кожного учня сімейних стосунків.

Виклад основного матеріалу дослідження

Для того, щоб процес формування сімейних цінностей в учнів 9-11 класів під час вивчення творів української літератури був ефективним, методично виправданим є знання вчителем реальної ситуації родинних стосунків та ієрархії сімейних цінностей у сім'ї кожного учня. Тому перед розглядом педагогічних умов з'ясуємо причини, що впливають на брак уваги з боку батьків або ж недостатню увагу стосовно наявності в їхніх родинах справжніх сімейних цінностей.

1. Зміна ціннісних орієнтацій у дітей та їхніх батьків. У системі життєвих цінностей у багатьох батьків переважають прагнення до збагачення, намагання виховати у дітей прагматичність, раціоналізм, волю до успіху. Шляхетність, доброта, уміння співчувати й допомагати іншим часто недооцінюються. Тому багато представників сучасної молоді здебільшого не вірить у справжні цінності й доброчинність.

2. Відокремлення молодої сім'ї від родини. У сучасних умовах - це об'єктивний чинник, зумовлений соціально-економічним розвитком суспільства, його продуктивних сил, рівнем культури. Комплекс цих показників забезпечує зміцнення й розвиток сім'ї як самостійного соціального інституту. В окремих сім'ях, які є мобільною соціально-економічною інституцією суспільства, створюється і сприятливий психологічний клімат для виховання дітей. Однак найчастіше молода сім'я, зазвичай, зазнає труднощів через побутову невлаштованість, матеріальні проблеми, професійно-виробничі негаразди, що впливає на виховання дітей.

3. Зменшення чисельності сім'ї. Зменшення народжуваності спричинене загостренням конкуренції на ринку робочої сили, зайнятістю подружжя, зростанням матеріальних витрат на виховання, надмірним навантаженням на матір удома й на виробництві, несприятливими житловими, побутовими умовами, егоїстичним прагненням батьків «пожити для себе». Збільшення кількості сімей, у яких є лише одна чи дві дитини, зумовлює відчуженість між дітьми, егоїзм, оскільки вони не мають зразка виявлення турботи, поваги до інших.

4. Обмеження позитивного впливу соціального оточення дитини. Урбанізація населення, лібералізація інформаційного простору, прагматизація життя, дефіцит спілкування в сім'ї та з ровесниками, недостатня окресленість морального ідеалу на рівні державної гуманітарної політики спричиняють маніпулювання свідомістю дитини, деформують систему життєвих пріоритетів і цінностей.

5. Нерозуміння батьками механізмів формування гуманних взаємин з дітьми, їхнє прагнення до авторитарної позиції. Ці крайнощі мають негативні наслідки: відчуження дітей від батьків, обмеження їхніх стосунків побутовою сферою («зроби, принеси, подай»). Нерідко батьки недооцінюють впливу морально-психологічних стосунків, взаємної любові, поваги, турботи в сім'ї на виховання гуманних рис у дитини. Гармонійність сімейного виховання залежить від щирості й чесності, любові до дітей. Діти не можуть нормально розвиватись за рахунок авансованих почуттів, прагнуть, щоб їх сприймали й любили такими, які вони є. У цьому мудрість батьківської любові. В основі виховної діяльності в сім'ї має бути формула здорового батьківства, яку виводять з любові й вимогливості. Зосередження на любові за рахунок вимогливості призводить до того, що діти не поважають батьків, і навпаки - авторитарна, гнітюча атмосфера в сім'ї навіює дитині думки, що її не люблять і вона нікому не потрібна. Стратегія батьків у вихованні дитини має полягати в досягненні рівноваги між милосердям і справедливістю, між ніжністю й вимогливістю, між любов'ю і суворістю, а також у формуванні в дитини рис характеру, які є основою здорового родинного життя.

З'ясувати особливості родинних взаємин у сім'ї кожного учня допоможе твір-роздум на тему: «Моя родина: що мене радує і турбує». Виявлення таких особливостей сприятиме ефективному безконфліктному формуванню сімейних цінностей в учнів 9-11 класів у процесі вивчення української літератури.

До педагогічних умов належать чинники, що сприяють успішному формуванню сімейних цінностей у старшокласників під час вивчення ними української літератури.

Педагогічними умовами формування сімейних цінностей в учнів 9-11 класів у процесі вивчення української літератури вважаємо: створення атмосфери вільної творчої співпраці між учителем і учнем а також учнями класу; використання інтерактивних методів навчання під час вивчення творів української літератури; інсценування уривків з творів української літератури, у яких йдеться про родинні цінності .

Цілеспрямоване формування сімейних цінностей в учнів 9-11 класів можливе лише тоді, коли школа не декларуватиме необхідність творчості педагога, а систематично за допомогою доцільних методів втілюватиме її в педагогічному процесі. Створення атмосфери вільної творчої співпраці в цьому аспекті є досить перспективним, оскільки ставить особистість старшокласника в центр освітнього процесу, метою якого є формування людини як неповторної особистості, творця самої себе і своїх обставин.

Як зазначає І. Бех, «сучасний стан психолого-педагогічної теорії виховання не дає можливості цілеспрямовано формувати морально розвинену особистість, для якої загальноприйняті духовні пріоритети набували б глибокого життєвого сенсу й суб'єктивної цінності, виступали б дієвими регуляторами її соціальної поведінки. Виховна практика орієнтується здебільшого на різні форми зовнішнього підкріплення, тобто на методи заохочення й покарання. Домінування їх у виховному процесі призводить, як правило, до культивування пристосовницької моралі, моралі вигоди... Виховання дитини за таких умов є процесом не досить керованим, який відбувається багато в чому ситуативно» [2, с. 168].

Саме тому ефективне засвоєння учнями сімейних цінностей буде можливим, на нашу думку, за умови створення в процесі вивчення творів української літератури атмосфери вільної, творчої співпраці. Вона є альтернативою педагогіці заходів. За такої умови всі компоненти структури особистості (свідомість, емоції, воля) максимально залучатимуться до процесу переосмислення й прийняття учнем сімейних цінностей.

Високий рівень розвитку в старшокласників сімейних цінностей, якого вимагає сучасна школа й суспільство, стає можливим лише за умови мотивації та самостійної наполегливої праці вихованця над собою. Процес засвоєння учнями 9-11 класів сімейних цінностей під час вивчення творів української літератури потребує тривалих вольових зусиль, самостійного розв'язання протиріччя між наявними цінностями у власній сім'ї й тими, що пропагують твори української літератури. Успішність цього процесу значно залежить від атмосфери вільної, творчої співпраці як між учнями класу, так і між учнями й учителем. У згуртованому колективі з доброзичливою атмосферою, розвиненою взаємовимогливістю та взаємодопомогою цей процес відбувається успішно, практично без проблем і конфліктів.

І. Бех, зокрема, наголошує на тому, що ефективність педагогічного спілкування залежить від особистісних якостей педагога: контактність, комунікативна спрямованість, відкритість, довіра, безконфліктність. Саме позитивно спрямовані якості можуть допомогти подолати труднощі педагогічної комунікації (невпевненість, замкнутість, безініціативність, недостатній самоконтроль і саморегуляцію), налагодити взаєморозуміння, створити атмосферу позитивної налаштованості, що забезпечує розвиток і сприяє становленню атмосфери вільної творчої співпраці учнів і вчителя [2].

Тому стати безпосереднім учасником процесу формування сімейних цінностей у старшокласників під час вивчення ними творів української літератури, створюючи атмосферу вільної творчої співпраці, виконувати педагогічні завдання особистісної спрямованості вчитель зможе, якщо діятиме професійно, компетентно, формуючи нові й закріплюючи наявні особистісні новоутворення, зокрема: 1) альтернативність мислення та дій. Альтернатива - це вибір між кількома можливостями, оскільки для різноманітності дій необхідна різноплановість мислення; 2) імпровізація - специфічний компонент творчої діяльності педагога, що потребує перебудови дій у динамічних умовах навчально-виховного процесу. Імпровізація - діяльність педагога, що реалізується в процесі педагогічного спілкування без попереднього осмислення й обдумування. В основі імпровізації - загальнокультурна й професійна підготовка вчителя, знання ним навчального предмета, педагогіки й педагогічної психології, розвинені педагогічні вміння й навички, педагогічний такт тощо; особливе значення має творча домінанта, тобто розвинена увага, уява, креативне мислення, наявні процеси творчого пошуку, натхнення [3, с. 27]. Тобто імпровізація в педагогічному спілкуванні забезпечує формування розвиненої індивідуальності; 3) володіння інтерактивними методами та прийомами виховання й навчання учнів; 4) володіння основами функціональної діяльності в різних її проявах, тобто інтереси, здібності, знання й уміння педагога, які він може виявити в основних функціональних напрямах навчально-виховного процесу.

Створюючи атмосферу вільної творчої співпраці, на противагу директивному підходу, ми підносимо вихованця до рівня, коли відбувається перетворення загальних сімейних цінностей на систему його особистісних смислів. Створення атмосфери вільної творчої співпраці як умови формування сімейних цінностей в учнів 9-11 класів має стати альтернативою директивному підходу, що забезпечить дитині право на свободу вибору ціннісної позиції, на цінність людського духу й цінність життя загалом, на можливість його реалізації за наявності настанови на подолання дисгармонії в досвіді сімейних цінностей власної родини, поведінці, спілкуванні, діяльності. Завдяки цьому відбувається утвердження людини як найвищої цінності, навколо якої групуються всі інші суспільні пріоритети. З огляду на це, добро стає сутнісним визначенням людини, а істина - лише засобом розвитку її духовності. Виховні ситуації, які створюються за таких умов, на думку І. Беха, мають забезпечити розвиток такого рівня свідомості, який би спонукав дитину до самопізнання й самоактивності з тим, щоб вона могла стати творцем власного духовно багатого життя. А це означає, що треба культивувати такі ситуації, у яких стосунки батьків з дітьми будуються на врахуванні їхньої гідності й права бути особистістю; перше безперечне право дитини - висловлювати свої думки, впливати на наші судження про неї. За умов атмосфери вільної творчої співпраці й вихователь, і вихованець працюють у єдиному емоційно-чуттєвому діапазоні, який запобігає психічному напруженню як результату переживання небезпеки від некоректного вторгнення дорослого в дитячий світ. Дитина щоразу відчуває, що зустріч з вихователем відкриває для неї нові можливості і щодо емоційних вражень, і щодо спілкування та вільної поведінки. І під час зіткнення реальних сімейних цінностей, наявних у родині учня, з тими, що висвітлені у творах української літератури, необхідний такий вплив, що спричинив би у дитини внутрішню боротьбу, яка тривала б доти, доки дитина сама не ухвалить позитивного морального рішення. Момент самостійності поступово формує у вихованця розуміння того, що його моральне мислення зумовлено багатством власних почуттів. І це приносить задоволення як певну самовинагороду за здійснене [2, с. 17].

Зрозуміло, що відповідне методичне забезпечення процесу сімейних цінностей у старшокласників під час вивчення творів української літератури має ґрунтуватись на діалогічному підході, який визначає суб'єкт-суб'єктну взаємодію учасників педагогічного процесу, їхню само актуалізацію та самоорієнтацію. До того ж про це йдеться в пояснювальній записці «Програми з української літератури для учнів 10-11 класів»: «Під час навчально-виховного процесу програмою передбачено таку його організацію, коли вчитель дає необхідні опорні знання, висловлює власні судження, заохочує до глибшого пізнання, зацікавлює учнів вивченням теми. Але не вимагає прийняття єдиної думки, не диктує своє прочитання тексту, а лише спонукає до певних оціночних висновків, а учень вчиться їх робити самостійно, так само, як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо. Загалом така демократична побудова програми спрямована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя й учня з художнім текстом, дає широкий простір для самостійного сприйняття й осмислення літератури як явища мистецтва» [6, с. 2].

Тому, на нашу думку, закономірною та методично правильною є така умова формування сімейних цінностей в учнів 9-11 класів, як використання вчителем інтерактивних методів навчання в процесі вивчення української літератури. Також інтерактивні методи навчання, завдяки закладеним в них основам самостійної діяльності та групової взаємодії, можуть бути корисними й перспективними як для вчителя, так і для учнів.

Методологічною основою впровадження інтерактивних методів навчання в процес формування сімейних цінностей в учнів 9-11 класів є розробки сучасних українських і зарубіжних педагогів у галузі методів і технологій навчання. Теоретичною - системний, особистісно-зорієнтований і діяльнісний підходи до розбудови дидактичних процесів, а також теорія оптимізації педагогічного процесу (Ю. Бабанський, М. Поташник). Теоретичні та практичні розробки в цій царині належать В. Гузєєву, А. Гіну, О. Пометун, Л. Пироженко, А. Фасолі та ін.

Термін «інтерактивний» запозичений з англійської мови й у перекладі означає «той, що взаємодіє». Є різні підходи до визначення інтерактивного навчання; за одним з них його розглядають як діалогове навчання: «Інтерактивний - означає здатність взаємодіяти чи перебувати в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, з комп'ютером) або з ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання - це насамперед діалогове навчання, у процесі якого відбувається взаємодія суб'єктів педагогічної взаємодії» [4, с. 4]. учень сімейний література

Під час інтерактивного навчання учень стає не об'єктом, а суб'єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій, власної освіти й особистісних цінностей. Це забезпечує, крім іншого, і високий рівень пізнавальної мотивації учнів до самостійного вивчення творів української літератури що, зі свого боку, сприяє й ефективному засвоєнню знань з цього предмета. Не вдаючись до ґрунтовного аналізу кожного з інтерактивних методів у межах цієї публікації, зазначимо лише ті, які використовуватимемо для формування сімейних цінностей у старшокласників. Це групові методи, що передбачають взаємодію між учасниками малих груп - від 2 до 6-ти осіб (робота в парах, робота в трійках, змінювані трійки, 2+2=4, робота в малих групах) і фронтальні, коли залучаються до роботи всі учні класу («велике коло», «мікрофон», «незакінчені речення», аналіз проблеми (дилеми), «карусель», «акваріум»). Час обговорення в малих групах - 3-5 хвилин, виступ - 3 хвилини, виступ під час фронтальної роботи - 1 хвилина.

Наголосимо, що процес формування в старшокласників сімейних цінностей під час вивчення творів української літератури відбувається сьогодні в особливо складних умовах, адже він передбачає поєднання споконвічних традицій виховання, що відображені в творах української літератури, і нових форм спілкування, взаємин між батьками й дітьми в сім'ї, які диктує соціально-економічний устрій життя, нові суспільні норми й вимоги. А вони, як відомо, часто продиктовані деформованою суспільною мораллю, спотвореними умовами життя сім'ї. Тільки останніми десятиліттями сім'я багато чого втратила з набутого століттями досвіду виховання дітей. Тому головне завдання сучасної школи вбачаємо в повернені втраченого, у збагаченні його новими формами та методами виховання сучасних старшокласників, закладеними в сімейних цінностях.

Розглянемо для прикладу використання методу «мозаїка», у якому поєднується групова і фронтальна робота. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми. На третьому уроці з української літератури в 9-му класі даємо дітям завдання проаналізувати одну з пісень - «Сонце низенько, вечір близенько», «В кінці греблі шумлять верби», «За городом качки пливуть», «Світи, світи, місяченьку», «Лугом іду, коня веду». Окрім визначення мотивів пісень, тематики, художньо-поетичних засобів, що пропонує програма навчання, звертаємо увагу учнів на кохання парубка й дівчини, які чекають вечора, щоб зустрітись; на головне в стосунках молодих людей - вірність, щирість, ніжність; на глибину їхніх почуттів, оскільки вони не уявляють собі життя одне без одного (пісня «Сонце низенько»); очікування, вірність і сум за коханим (пісня «В кінці греблі шумлять верби»); пріоритети у виборі пари - не за статками, а з любові («За городом качки пливуть»). За результатами обговорення в групах експерт переходить в іншу групу, і в такий спосіб відбувається обмін думками. Підкреслимо, що для підлітків більш авторитетною в цьому віці є думка однолітків, ніж учителя, тому вчителю важливо шляхом опосередкованих непрямих запитань допомогти кожній групі дійти правильної думки, після чого експерти цих груп переконають інших учнів. Якщо обговорення було успішним, то можна запропонувати учням з музичними здібностями вивчити й заспівати на наступному уроці одну з пісень.

Ще однією умовою формування сімейних цінностей в учнів 9-11 класів у процесі вивчення української літератури вважаємо інсценування ними епізодів з творів української літератури, що можуть слугувати зразком сімейних цінностей.

«Свідомість, - зазначає С. Л. Рубінштейн, - це не тільки відображення, а й ставлення людини до сприйнятого» [5, с. 91]. «У процесі відображення явищ зовнішнього світу відбувається з'ясування їхнього значення для індивіда, а в такий спосіб і його ставлення до них (що психологічно виражається у формі прагнень і почуттів). Через це предмети та явища зовнішнього світу стають не лише об'єктами пізнання, а й рушіями поведінки, як її спонуки» [5, с. 25]. Отже, граючи роль батька чи доньки учень «живе» їхнім життям, що допомагає йому краще пізнати самого себе та стосунки у власній родині, порівняти їх, проаналізувати й дійти самостійних висновків.

Інсценізації уривків з творів викликають захоплення у школярів. Готуючись до їх постановки перед однокласниками, учні реконструюють текст, пристосовуючи його до відповідних умов, вибирають ролі, які виконуватимуть, проводять репетиції. Це не тільки дає можливість кожному виявити свої здібності, своє «Я», а й стає справжньою школою творчого спілкування дітей, унаслідок чого вони долають певні труднощі, знаходять спільні рішення, у них виникають нові ідеї.

Скажімо, можна використати в 9 класі інсценування уривків з творів Г. Квітки-Основ'яненка, І. Котляревського, Т. Шевченка, П. Куліша. Цінність інсценувань уривків з українських творів у тому, що учні можуть не лише побачити «маленькі вистави», а й мають змогу бути їхніми учасниками, що надзвичайно важливо для усвідомлення цінності шлюбу, який в українських родинах брався на все життя. Досягти цього лише читанням художнього твору, звичайно, неможливо. Тому головною метою має стати формування в учнів почуття людяності, зворушливості, щирості, що супроводжували українське весілля.

Після інсценування буде доцільним, використавши один з інтерактивних методів, наприклад, «мікрофон», обговорити з учнями на основі твору такі важливі питання сучасного родинного виховання, як громадянські шлюби, їх доцільність і перспективність.

Підсумовуючи викладене вище, підкреслимо, що визначені нами педагогічні умови передбачають перетворення суперпозиції вчителя й субординізованої позиції учня на рівноправні позиції, що й дає можливість учням 9-11 класів бути суб'єктами навчальної діяльності, що сприяє ефективному формуванню в них сімейних цінностей.

Висновки

Отже, методика створення педагогічних умов ефективного формування сімейних цінностей в учнів 9-11 класів у процесі вивчення української літератури передбачає: дотримання вчителем логіки виховного процесу; визнання права учня на свободу, унікальність і гідність; забезпечення рівноправного спілкування між учнями й учителем, заснованого на взаємоповазі, взаємопідтримці й взаємодовірі; застосування педагогічних умов у взаємозв'язку й взаємозумовленості, одночасно й системно.

Список використаних джерел