Діагностика стану сформованості умінь професійного спілкування іноземною мовою у майбутніх фахівців морського флоту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діагностика стану сформованості умінь професійного спілкування іноземною мовою у майбутніх фахівців морського флоту

О.М. Демченко

У статті проаналізовано стан сформованості умінь професійного спілкування іноземною мовою у майбутніх фахівців морського флоту. Методом анкетування з'ясовано думку майбутніх судноводіїв і судномеханіків щодо наявних мовленнєвих умінь (аудіювання, читання, говоріння, письма) професійного спілкування іноземною мовою; ролі професійної іншомовної комунікації у працевлаштуванні майбутніх фахівців; труднощів у роботі, пов'язаних зі спілкуванням іноземною мовою. Встановлено, що професійне спілкування іноземною мовою має досить суттєве значення у працевлаштуванні і виконанні професійних обов'язків. Вказано на труднощі в роботі, пов'язані з професійним іншомовним спілкуванням студентів, окреслено організаційно-методичні аспекти, що мають бути враховані в процесі розробки конструктивної моделі формування в морському виші умінь з іншомовного професійного спілкування.

Ключові слова: анкетування, уміння, комунікація, професійне спілкування, фахівці морського транспорту.

В статье проанализировано состояние сформированности умений профессионального общения на иностранном языке у будущих специалистов морского флота. Методом анкетирования выяснено мнение будущих судоводителей и судомехаников относительно имеющихся речевых умений (аудирование, чтение, говорение, письмо) и определенных навыков профессиональной иноязычной коммуникации в трудоустройстве будущих специалистов; трудностей в работе, связанных с общением на иностранном языке. Установлено, что профессиональное общение на иностранном языке имеет весьма существенное значение в трудоустройстве и выполнении профессиональных обязанностей. Указаны трудности в работе, связанные с профессиональным иноязычным общением студентов, обозначены организационно-методические аспекты, которые должны быть учтены в процессе разработки конструктивной модели формирования в морском вузе умений иноязычного профессионального общения.

Ключевые слова: анкетирование, умения, коммуникация, профессиональное общение, специалисты морского транспорта.

The article analyzes the state of formation of skills of professional communication in foreign language For future mariners. The method of questioning found out the opinion of future navigators and ship engineers on speech skills (listening, reading, speaking, writing) and certain skills in English from these abilities; the practical value of professional communication in a foreign language; the role of professional foreign language communication in the employment of future specialists; difficulties at work with communication in a foreign language; organizational and educational moments from the foreign language in the marine colleges. It has been established that professional communication in a foreign language is very significant in the employment and carrying out professional duties. The indicated difficulties in work connected with professional foreign language communication and organizational and educational moments should be taken into account in the experimental model of training foreign professional communication in a maritime higher educational establishment.

Key words: questionnaire, skills, communication, professional communication, mariners.

Потреба українського соціуму у висококваліфікованих спеціалістах, здатних до конкуренції на міжнародному ринку праці та активного включення у світові економічні процеси завдяки спроможності обмінюватись передовим досвідом, налагоджувати взаємовигідні стосунки та співпрацювати із зарубіжними партнерами на основі професійної іншомовної компетентності знаходить певне відображення в навчальних планах і програмах вищих закладів освіти. Всебічний розвиток особистості майбутніх професіоналів неможливий без підвищення ефективності їх навчання саме іноземних мов професійного спрямування.

Володіння англійською мовою визнається однією з обов'язкових вимог до випускників морських ВНЗ [1]. Численні дані доводять, що майбутні фахівці морського флоту дуже гостро потребують достатнього й високого рівнів сформованості умінь професійного іншомовного спілкування в усній та письмовій формах (рівень В 2 для випускників бакалаврату), що зумовлено особливостями професії та вимогами роботодавців. Іноземна мова (англійська як офіційна мова спілкування на морі) є головним засобом професійної комунікації моряків, що працюють у складі багатонаціональних екіпажів. Серед чинників, які загрожують безпеці та спричиняють нещасні випадки на морі значне місце посідають уміння конструктивного спілкування персоналу суден при виконанні своїх посадових обов'язків як на рівні експлуатації (офіцерський склад екіпажів суден), так і на рівні управління (капітан, старший механік).

У сучасній психолого-педагогічній літературі є чимало наукових досліджень різних сторін проблеми підвищення професійної компетентності фахівців. Теоретико-методичні основи формування професійної компетентності представлено у працях вітчизняних і зарубіжних учених (Л. Карпової, Т. Ковальової, Н. Лобанової, А. Макарової, Л. Мітіної, Є. Огарєва, Г. Онкович, О. Полуніної, В. Сластьоніна, М. Чошанова та ін.), європейських дослідників (Ж. Деллор, В. Долл, Дж. Куллахан, Ж. Перре, Г. Халаш та ін.). Аспекти однієї із складових професійної компетентності, а саме професійного спілкування, теж активно вивчаються. Так, методологічні засади спілкування досліджуються О. Бодальовим, Ю. Жуковим, О. Леонтьєвим, Б. Ломовим та ін.; структура, функції та види спілкування розкриваються у працях Л. Долинської, М. Єрастова, Л. Зінченко, В. Кан-Калика, А. Капської, О. Киричука, М. Корнєва, А. Мудрика, Л. Савенкової та ін. Розробки з навчання іноземних мов зі спеціальною метою здійснено І. Берманом, В. Бухбіндером, Р. Джонсон, Ф. Епперт, Б. Коффі, Г. Стоун, І. Тюдор, Е. Уотерс, Д Уільямс, Т. Хатчінсон, Д Хеннінг, X. Холік, В. Штраусс.

Водночас вимоги, окреслені в сучасних нормативних документах, актуалізують підвищення рівня умінь професійного спілкування майбутніх моряків іноземною мовою. Якість володіння англійською мовою випускниками морського вищого навчального закладу на практиці засвідчує, що в організації навчально-виховного процесу при підготовці фахівців з іноземної мови необхідні зміни, а проблеми підвищення ефективності процесу навчання іноземної мови майбутніх фахівців морського флоту потребують подальшого вирішення. У зв'язку з цим перш за все актуалізується питання діагностики сформованих умінь професійного іншомовного спілкування з метою виявлення проблемних питань саме у майбутніх фахівців морського транспорту.

Результати діагностики сформованості різноманітних компетенцій майбутніх моряків наявні у працях таких науковців: професійну компетенцію досліджує В. Тенищева, сформованість соціокультурної компетенції майбутніх судноводіїв - О. Фролова, важливість навчання суднових механіків англійської мови за професійним спрямуванням - У. Ляшенко, іномовну комунікативну компетенцію - С. Козак.

Натомість, враховуючи студенто-орієнтований характер навчання як одну з вимог сучасної теоретичної підготовки з професійно-орієнтованих дисциплін у вітчизняних вишах, зазначимо, що діагностика стану сформованості умінь професійного спілкування іноземною мовою на бакалаврському рівні вищої освіти після ратифікації Україною основоположних доповнень до нормативних документів у морській галузі (Манільські поправки до Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) від 25.06.2010) і євроінтеграційними процесами в усіх галузях, освітній зокрема, ще й досі не проводилася.

Відтак, метою статті є діагностика стану сформованості умінь професійного спілкування іноземною мовою у майбутніх фахівців морського флоту.

Встановлено, що вимогами до умінь професійного спілкування іноземною мовою майбутніх фахівців морського флоту є вміння використовувати її в усіх видах мовленнєвої діяльності при виконанні безпосередніх професійних обов'язків [2]. З метою вивчення стану сформованості умінь професійного спілкування іноземною мовою в майбутніх фахівців морського флоту та отримання різнобічних відомостей у цьому плані ми застосовували такі емпіричні методи дослідження, як педагогічне спостереження, бесіда, анкетування.

Як відомо, використання методу анкетування сприяє підвищенню об'єктивності інформації про педагогічні факти, явища, процеси, їх типовість, оскільки передбачає отримання інформації від якнайбільшої кількості опитаних. Анкети можуть бути відкритими (передбачають довільні відповіді на запитання); закритими (до запитань пропонують варіанти готових відповідей на вибір опитуваного); напіввідкритими (крім обрання однієї із запропонованих відповідей, можна висловити й власну думку); полярними (потребують вибору однієї з полярних відповідей типу «так» чи «ні», «добре» чи «погано» та ін.). До того ж під час анкетування слід так добирати запитання, щоб відповіді на них найточніше характеризували досліджуване явище й давали про нього надійну інформацію. Доцільно при цьому використовувати прямі та непрямі запитання. Ефективним є використання під час дослідження одного й того самого об'єкта відкритих і закритих анкет. Слід враховувати, що анкетування загалом забезпечує широкий емпіричний матеріал, однак залежить від щирості респондентів, їх здатності об'єктивно оцінювати людей, себе, події, явища [3, с. 27-30].

Попередньо проведений нами аналіз вітчизняних та зарубіжних психолого-педагогічних джерел, навчально-методичного забезпечення професійно-орієнтованих дисциплін (перш за все навчальних програм), міжнародних нормативно-правових документів щодо діяльності на морі (конвенції ПДМНВ, СОЛАС, МАРПОЛ тощо) та опитування серед викладачів фахових дисциплін дало змогу виявити загальноприйняту думку про значення спілкування іноземною мовою у професійній діяльності спеціалістів морського флоту та його окремі проблемні питання.

Зауважимо, що дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Національного університету «Одеська морська академія», Національного університету «Одеська морська академія» (судномеханічний факультет), Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного; нею було охоплено 50 викладачів професійних дисциплін, а також курсанти і студенти денної та заочної форм навчання. У проведеному пілотному анкетуванні взяли участь 379 курсантів і студентів, що навчаються за спеціалізаціями «Судноводіння» («СВ») та «Експлуатація суднових енергетичних установок» («ЕСЕУ»). Подібний відбір респондентів зумовлений тим, що саме судноводії та суднові механіки є вахтовими офіцерами на рівні експлуатації судна, підготовка яких відбувається на першому (бакалаврському) рівні у морських вишах і які становлять переважну більшість порівняно з кількістю курсантів і студентів бакалаврату за іншими спеціалізаціями.

Для визначення потреб у іншомовній професійній діяльності й діагностування сформованих умінь професійного спілкування у студентів вищого навчального закладу морського транспорту нами було розроблено відповідну анкету-опитувальник із різними типами запитань та самооцінкою включно. До того ж при формулюванні запитань і складових компонентів анкети було застосовано і адаптовано матеріал Ghada Hozayen, Abeer Seddeek & May Ghoneim [4, c. 47-49] відповідно до завдань наукового дослідження.

Запитання розробленої анкети-опитувальника стосувалися й загальних даних про респондентів (професійного спрямування і курсу, на якому вони навчаються, з'ясовувалася думка майбутніх судноводіїв і судномеханіків щодо мовленнєвих умінь (аудіювання, читання, говоріння, письма) і певних навичок англійською мовою; практичного значення професійного спілкування іноземною мовою; ролі професійної іншомовної комунікації у працевлаштуванні майбутніх фахівців; труднощів у роботі, пов'язаних зі спілкуванням іноземною мовою; організаційно-методичних засад викладання іноземної мови у морському виші.

Так, із загальної кількості опитаних на І курсі навчаються 18,47 %, на II курсі 21,9 %, на ТТТ курсі 34,04 %, на IV курсі 25,59 %.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наведемо більш докладний аналіз відповідей респондентів на питання розділу Б анкети «Самооцінювання мовленнєвих умінь». Курсантам і студентам було запропоновано пронумерувати (1-4) мовленнєві вміння (аудіювання, читання, говоріння і письмо), починаючи з «1», з метою виявлення того, в якому опитуваний вправний насамперед. Найбільш вправними (оцінка в 1 бал) виявились курсанти і студенти у читанні (65,87 %), велику різницю (друге місце) засвідчила практика їх говоріння (19,25 %), невелика різниця (близько 2 %) спостерігалась між аудіюванням (9,43 %) і письмом (7,18 %) (Мал. 1).

Зауважимо, що наявні вміння та навички з англійської мови професійного спрямування респонденти оцінювали за шкалою «відмінно», «добре», «задовільно», «погано», «дуже погано». Отримані відповіді було проаналізовано в розрізі курсів навчання студентів.

Цікавими виявилися судження студентів щодо вмінь аудіювання: більше половини від загальної кількості отриманих результатів респонденти оцінюють на «відмінно» і «добре» (53,2-64,2 %), причому досить невеликий відсоток найвищого балу (4,26-9,88 %), а оцінки «задовільно» складають значну частку (третину) у 32,1-34,43 % (Мал. 2).

Man. 2. До характеристики самооцінки студентами наявних умінь і навичок іншомовного професійно спрямованого аудіювання

Зазначимо, що вміння і навички іншомовного професійно спрямованого читання респондентами оцінені здебільшого на «відмінно» і «добре» (65,95-78,85 %); причому відсоток найвищого балу становить 13,64-25 %, а оцінки «задовільно» складають 19,23-29,79 % (Мал. 3).

До зазначеного додамо, що іншомовне професійно спрямоване говоріння респонденти оцінили у такий спосіб: на «відмінно» й «добре» 42,55-55,74 %, а на «задовільно» - 32,79-53,09 % (Мал. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Маємо відзначити й самооцінні судження студентів щодо сформованих умінь і навичок іншомовного професійно спрямованого письма. А саме: сформованість таких професійно важливих умінь і навичок вони оцінили таким чином: на «відмінно» і «добре» 29,79-55,77%, а «задовільно» 36,07-53,19% (Мал. 5).

Отже, набутий емпіричний матеріал слугував орієнтиром у виробленні експериментальної стратегії, хоча й оцінювався нами як такий, що вимагає ще й експериментальної перевірки. Ми намагались отримати максимальну інформацію щодо ролі професійної іншомовної комунікації у працевлаштуванні майбутніх фахівців. Передусім нас цікавила інформація стосовно того, що допомагає респондентам при влаштуванні на практику та місце професійного іншомовного спілкування на цьому етапі. Зауважимо, що курсанти І і II курсів за власним бажанням також дали відповіді на питання, котрі стосувалися практики, хоч і не мали власного практичного досвіду з фаху, оскільки згідно з навчальним планом проходження плавальної практики, при працевлаштуванні на яку і під час якої можуть бути необхідними знання іноземної мови, передбачено лише після П курсу навчання у виші. Свій вибір вони пояснили зацікавленістю у майбутньому працевлаштуванні та обізнаністю «зі слів» викладачів, курсантів старших курсів, батьків, знайомих тощо. Загалом результати розподілились таким чином: перш за все допомагають знання, уміння та навички (ЗУН), набуті під час теоретичного навчання у морському виші (31,56 %), потім ЗУН з англійської мови (27,14 %) і з мінімальною різницею близько 2 % робочі навички, здобуті під час практики (25,08 %), інші чинники посіли останнє місце (16,22 %). Цікавим є перелік інших чинників, наведених респондентами: переважна більшість зазначила особисті знайомства (76 %), а також надання інформації старшими товаришами, наявність попереднього фахового досвіду, такі особистіші якості, як комунікабельність, умотивованість («велике бажання»), працьовитість спільно із природними здібностями запам'ятовувати інформацію («здатність вивчити тести, які практикують у компанії»), впевненість у собі, інтуїція, харизма, вдача тощо. Водночас були й скептичні думки на зразок «насправді нічого з-поміж запропонованих варіантів не допомагає», що може бути проявом втрати впевненості, зневіри у працевлаштуванні після невдалих спроб у цьому напрямку.

Серед етапів свого працевлаштування на практику переважна більшість респондентів з числа курсантів Ш і IV курсів позначила «Заповнення анкети, подання документів» як найбільш частий (68 %); далі з великою різницею йдуть «Співбесіда англійською мовою з анкетних даних» (8 %), «Співбесіда стосовно посадових обов'язків англійською мовою» (7 %) і «Тестування з загальної англійської мови» (6 %). «Тестування з англійської мови професійного спрямування» та «Інші чинники (особисті знайомства, переговори та ін.)» посіли однакові позиції у 4 %. Було з'ясовано також, що працевлаштування на практику першого разу виявилося вдалим для 67,77 % і невдалим для 32,23 % респондентів. Можливими причинами невдачі здебільшого респонденти назвали нестачу чи відсутність попереднього досвіду і знань, невідповідність вимогам роботодавців, рівень англійської мови та сором'язливість.

Дані щодо труднощів, із якими респонденти постійно зустрічаються під час влаштування на практику, віддзеркалюють матеріали, представлені у вигляді мал. 7. Цікавим є той факт, що знову серед додатково вказаних «інших чинників» опинились об'єктивні фактори, як-от: велика конкуренція, відсутність практичного досвіду з фаху, недостатність знань із робочої сфери таі фахової лексики, нестача локальних фахових знань щодо необхідних документів; і суб'єктивні фактори, а саме: недосконала підготовка до оцінювання тестів з англійської мови, нестача впевненості загалом і у власних знаннях з англійської мови під час звичайної усної співбесіди на загальні (побутові) теми (зокрема, хвилювання, складнощі в соціальних контактах і психологічному порозумінні з іншими людьми тощо).

Мал. 7. Домінуючі труднощі студентів при працевлаштуванні на практику

іншомовний професійний спілкування судноводій

Деталізуємо деякі аспекти, пов'язані з практичною готовністю до роботи в досліджуваній площині саме студентів-практикантів. Так, нас цікавили судження респондентів щодо того, наскільки в обраній професійній діяльності для них важливим є вміння спілкуватись іноземною мовою. Анкетування показало, що 50 % опитаних вважають вміння іншомовної комунікації «дуже важливим» у майбутній професійній діяльності, 43,75 % «дуже важливим, але не першочерговим», 5 % «важливим, хоч і можуть обійтись без нього», 0,42 % «неважливим» і ще не визначились у цьому питанні 0,83 %. Отже, усвідомлення вагомості володіння англійською як офіційною мовою спілкування на морі вже присутнє у майбутніх фахівців. Однак під час виконання своїх посадових обов'язків 59,12 % воліли при нагоді спілкувалися не англійською мовою і 40,88 % надавали перевагу саме англійській мові із загальної кількості опитаних курсантів III-IV курсів.

З метою конкретизації змістового компонента розроблюваної нами експериментальної стратегії більш ефективного формування умінь професійного спілкування респондентам було запропоновано ще й оцінити значущість для майбутньої професійної діяльності суто мовленнєвих умінь. На думку майбутніх фахівців, серед чотирьох груп мовленнєвих умінь саме вміння говоріння є найбільш важливим для досягнення успіху в роботі (67,08 %), потім із вагомою різницею йдуть читання (22,82 %), аудіювання (10,74 %) і досить незначне місце посідає письмо (2,07 %).

Деталізуємо відповіді опитаних (дуже важливо/важливо/неважливо) стосовно й певних умінь та навичок англійської мови з аудіювання, читання, говоріння і письма. Щодо аудіювання майбутні судноводії та суднові механіки вважають для себе дуже важливим уміння правильно сприймати на слух і розуміти, по-перше, повідомлення, по-друге, інструкції, переговори, потім вже повсякденну мову й презентації. Майбутнім фахівцям дуже важливо, перш за все, уміти читати інструкції, суднові журнали, лоції, друковані керівництва, конвенції ІМО, далі йдуть карти, графіки і таблиці, інструкції до проектів, каталоги, підручники й технічні статті у журналах. Серед умінь та навичок говоріння перше місце посідає спілкування з колегами з робочих питань, після нього - ставлення запитань для уточнень, спілкування на повсякденні теми, участь у дискусіях, обговореннях і проведення презентацій. Вельми необхідними вирізнялися респондентами й такі вміння, як заповнення суднових журналів, перевірочні листи, за ними йдуть написання доповідей і ведення листування.

Проаналізуємо результати суджень студентів стосовно труднощів у роботі: «Які з нижчезазначених видів мовленнєвої діяльності Ви вважаєте найбільш проблематичними для себе на робочому місці?». Варіантами запропонованих відповідей були варіації за шкалою Лайкерта [5], а саме: «дуже важко», «важко» і «легко кероване, можна впоратися». Так, дуже важкими майбутнім фахівцям видаються вміння слухати в такій послідовності: сприймання акцентів, слухання (аудіювання) під час інструктажу, презентацій, переговорів, повідомлень і повсякденного спілкування. «Дуже важкими» для себе вважають респонденти уміння читати й отримувати, перш за все, інформацію з конвенцій ІМО, з карт, суднових журналів, лоцій, друкованих керівництв і т. ін.; читання граматичних конструкцій, технічних термінів, інструкцій; отримання інформації з таблиць, графіків і слова загальної англійської мови. Серед умінь говоріння дуже важкими виявились: повідомлення інформації з конвенцій ІМО; застосування правильного вислову/слова; повідомлення інформації з таблиць і графіків; повідомлення інформації з суднових журналів, лоцій, друкованих керівництв тощо; проведення інструктажу; спілкування з колегами щодо робочих питань; спілкування з колегами на повсякденні теми; повідомлення інформації по морських картах, схемах і формулювання запитань. Щодо письма, то послідовність є такою: ділове листування, формулювання висловлювань, граматика, професійна термінологія та особисте листування.

Як зазначалось, одним із аспектів проведеного діагностувального експерименту було з'ясування питання про більш конструктивні методичні орієнтири організації навчання іноземної мови у морському виші. Відтак, нас зацікавили судження респондентів відносно того, що їм бракує у набутті ними якісних умінь професійного спілкування іноземною мовою на етапі навчання у вищій школі. Узагальнені дані представлено у вигляді діаграми (Мал. 8).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зазначимо, що згідно з Програмою з англійської мови для професійного спілкування [6, с. 3], рекомендованої Міністерством освіти і науки України, мінімально прийнятний рівень володіння мовою (РВМ) для бакалавра є В2 (Незалежний користувач), «критерії» для якого базуються на дескрипторах, запропонованих Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти, вимогах освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) випускників, конкретних посадових інструкціях. Для отримання ступеня бакалавра, разом з усіма іншими професійними вміннями, студент повинен бути здатним ефективно спілкуватися англійською мовою у професійному середовищі, щоб:

обговорювати навчальні та пов'язані зі спеціалізацією питання, для того щоб досягти порозуміння зі співрозмовником;

готувати публічні виступи з низки великої кількості галузевих питань, застосовуючи відповідні засоби вербальної комунікації та адекватні форми ведення дискусій і дебатів;

знаходити нову текстову, графічну, аудіо- та відеоінформацію, що міститься в англомовних галузевих матеріалах (як у друкованому, так і в електронному вигляді), користуючись відповідними пошуковими методами і термінологією;

аналізувати англомовні джерела інформації для отримання даних, що є необхідними для виконання професійних завдань та прийняття професійних рішень;

писати професійні тексти і документи англійською мовою з низки галузевих питань;

писати ділові та професійні листи, демонструючи міжкультурне розуміння та попередні знання у конкретному професійному контексті;

перекладати англомовні професійні тексти на рідну мову, користуючись двомовними термінологічними словниками, електронними словниками та програмним забезпеченням перекладацького спрямування.

Розвиток же комунікативної компетенції відбувається відповідно до здатності студентів навчатися, їх предметних знань і попереднього досвіду і здійснюється в межах ситуативного фахового контексту, пов'язаного з навчанням і спеціалізацією. Мовленнєві вміння як важливий складник лінгвістичної компетенції включені до загальних цілей навчання. Попри те, що вони перелічені окремо, мовленнєві вміння розвиваються в інтегрований спосіб. Мовленнєві вміння визначаються й інтегруються відповідно до мовної поведінки, яка є специфічною для сфер і ситуацій, пов'язаних із навчанням та спеціалізацією. Незалежно від того, в якій послідовності такі вміння з'являються в таблиці Навчальних цілей, пріоритет надається тим, які є важливішими в конкретній професійній ситуації. Так, наприклад, уміння робити презентації включають у себе усі чотири групи мовленнєвих умінь. У цьому випадку вміння говорити має пріоритет над вміннями слухати, читати й писати. Проте, коли йдеться про листування, вміння читати й писати набуває першочергового значення.

Таким чином, результати проведеного нами діагностувального вивчення, пов'язаного із самооцінним судженням майбутніх судноводіїв і судномеханіків щодо мовленнєвих умінь (аудіювання, читання, говоріння, письма) і певних навичок, указують на параметри, за якими педагогічно доцільно вдосконалювати навчально-виховний процес у сучасному виші. Доведено, що професійне спілкування іноземною мовою має досить суттєве значення у працевлаштуванні й виконанні професійних обов'язків. Підтверджено значущість урахування потреб студентів як майбутніх фахівців у відборі змісту навчання, тобто кола типових комунікативних ситуацій. Відтак, діагностовано труднощі в роботі, пов'язані з професійним іншомовним спілкуванням та доцільні заходи організаційно-методичного змісту. Вони повинні бути враховані в експериментальній стратегії формування у морському виші умінь з іншомовного професійного спілкування, з розробкою якої ми й пов'язуємо перспективи подальших наукових розвідок.

Література

1. Манільські поправки до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) 1978 року. Манільські поправки до Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) від 25.06.2010. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/896_052

2. Демченко О. М. Вимоги до умінь професійного спілкування іноземною мовою майбутніх фахівців морського флоту / О. М. Демченко // Новітні тенденції навчання іноземної мови за професійним спрямуванням: Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції. Херсон, 25-26 квітня 2013 року. - Херсон : Видавництво Херсонської державної морської академії, 2013. - С. 29-32.

3. Фіцула М. М. Педагогіка / М. М. Фіцула. - К. : Академвидав, 2007. - 560 с.

4. Ghada Hozayen, Abeer Seddeek & May Ghoneim (2010). Developing Teaching Materials for Second Assistant Marine Engineers. Proceedings of The 22nd International Maritime English Conference IMEC 22, pp. 29-57; Alexandria, Egypt, October 28th - November 1st, 2010. Alexandria, Egypt: Arab Academy for Science, Technology and Maritime Transport.

5. Шкала Лайкерта. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/fflKana_nafiKepTa

6. Програма з англійської мови для професійного спілкування / Г. Є. Бакаєва, О. А. Борисенко, І. І. Зуєнок та ін. - К. : Ленвіт, 2005. - 119 с.

Размещено на Allbest.ru