Життєва та комунікативна компетентності у професійній підготовці майбутніх фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru

ЖИТТЄВА ТА КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

М.О. Князян

доктор педагогічних наук, професор,

Одеський національний університет

імені 1.1. Мечникова

У статті розглядаються сутність та структура життєвої та комунікативної компетентностей майбутніх фахівців. Основними компонентами є мотиваційний, гностичний, процесуальний. Мотиваційний компонент відображає норми, цінності, мотиви студентів. Гностичний компонент являє собою систему знань, актуалізованих у професійній діяльності. Процесуальний компонент репрезентує здатність накопичувати та передавати інформацію для практичної реалізації плану, ідеї, проекту студента з метою вирішення професійних завдань. Рекомендуємо впровадити у процес професійної підготовки майбутніх фахівців систему рецептивно-аналітичних, репродуктивно-модифікаційних, креативно-самостійних завдань.

Ключові слова: компетентність, комунікація, життєва компетентність, система завдань.

життєвий комунікативний компетентність фахівець

Пріоритетним напрямом розвитку сучасної освіти є підготовка майбутніх фахівців до професійної діяльності з урахуванням динаміки розширення інформаційного поля, активізації соціальної взаємодії, зростання можливостей самовдосконалення. Сьогоднішній фахівець має швидко опрацьовувати джерела, аналізувати, класифікувати, узагальнювати отримані знання, обирати оптимальні шляхи їх передачі іншим та використання в практичній діяльності задля її розвитку та саморозвитку в цій діяльності. Це пояснює неабияку актуальність проблеми формування комунікативної та життєвої компетентностей у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Окреслена проблема пов'язана з такими важливими науковими завданнями, як формування методологічно-дослідницької культури особистості, її інформаційно- технологічної компетентності, аналітичного мислення, вмінь проектувати акмеологічний саморозвиток.

Проблема формування комунікативної та життєвої компетентностей розглядалася в таких провідних напрямах, як висвітлення теоретичних засад професійної підготовки фахівців (Н. Бібік, А. Богуш, Н. Кічук, В. Кремень, Н. Ничкало, О. Савченко), зокрема в площині реалізації компетентнішого підходу (О. Овчарук, О. Пометун, Н. Ткачова), розкриття технологій та інструментарію розвитку комунікативних умінь студентів (О. Григорович, Р. Мартинова, О. Хромченко), здатності до життєздійснення та самореалізації (В. Грушко, Н. Мушинська, М. Степаненко).

Поряд з цим, аналіз наукових праць засвідчує, що проблема формування життєвої та комунікативної компетентностей фахівців саме в компаративному аспекті потребує більш детального висвітлення.

Метою статті є порівняльний аналіз сутності зазначених компетентностей студентів, а також розкриття методичних засобів їх формування у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Завдання дослідження: висвітлити сутність таких понять, як «компетентність», «життєва компетентність», «комунікація», «комунікативна компетентність»; розкрити взаємозв'язок життєвої та комунікативної компетентностей; схарактеризувати систему завдань їх формування на заняттях з навчальних дисциплін філологічного та психолого-педагогічного циклів.

Насамперед, слід підкреслити, що поняття «компетентність» відображає певні мотиваційні, когнітивні та операційні утворення (цінності, інтереси, знання, вміння, досвід), що актуалізуються в процесі певної діяльності та забезпечують ефективність її виконання.

Аналіз наукових праць [1-3] дозволяє дійти висновку, що поняття «життєва компетентність» віддзеркалює прагнення майбутнього фахівця до самопізнання й самовдосконалення, систему знань про засоби саморегуляції та самореалізації, вміння проектувати розвиток власних здібностей відповідно до соціальних потреб і вимог, оцінювати можливості (внутрішні та зовнішні), оптимально організовувати час.

Особливого значення у цьому контексті набуває формування у студентів комунікативної компетентності. Нагадаємо, що її функцією є, перш за все, обмін інформацією та досвідом, а це активізує мотивацію самопізнання й самовдосконалення особистості та дозволяє їй оволодіти інструментарієм постійного саморозвитку впродовж життя.

Підкреслимо, що комунікація є таким видом діяльності, котра передбачає реалізацію смислового та ідеально-змістового аспектів соціальної взаємодії людей. Саме комунікація дозволяє досягнути соціальної спільності при збереженні індивідуальності кожного члена суспільства. Як відомо [2], комунікація може бути вербальною (забезпечує передачу за допомогою мови певного мисленнєвого значення) й невербальною (підтримує вербальну, відображаючи певний образний, емоціональний, мотиваційний зміст).

Вивчення наукових джерел [1-3] свідчить, що комунікативна компетентність є здатністю особистості до ефективного спілкування як в особистішій, так і в професійній сфері на основі сформованих знань про мовні, мовленнєві та культурні норми, вмінь взаємодіяти з іншими на вербальному та невербальному рівнях, здійснювати самооцінку результативності комунікації. При цьому саме володіння комунікативною компетентністю є тією вимогою, реалізація якої уможливлює особистісну та соціально-професійну ефективність.

Дослідження структурно-компонентного складу життєвої та комунікативної компетентностей уможливлює виокремлення таких провідних складових, як-от:

- мотиваційний, який орієнтований на оволодіння та виявлення у професійній діяльності соціально доцільних норм, цінностей, мотивів;

- гностичний, який передбачає володіння певною сукупністю знань, що актуалізуються у професійній діяльності в межах тієї чи іншої компетентності;

- процесуальний, що містить вміння накопичувати, обробляти та втілювати інформацію задля практичної реалізації свого задуму, ідеї, проекту, встановлення позитивної соціальної взаємодії з метою вирішення професійних завдань та самовтілення у продуктах своєї праці.

Враховуючи специфіку життєвої компетентності як явище, котре уможливлює особистіший та професійний саморозвиток, окреслені вище компоненти мають такий зміст: мотиваційний (гуманістичні цінності, котрі спрямовують процеси самовдосконалення особистості, забезпечують стабільність її саморозвитку, мотиви реалізації власного потенціалу, прагнення до перетворювальної суспільно корисної діяльності), гностичний (знання про прийоми самопізнання, самовиховання, самонавчання, засоби саморегуляції, самоконтролю), процесуальний (вміння аналізувати джерела, що репрезентують прогресивний досвід, формулювати цілі та завдання саморозвитку, розробляти власну траєкторію самовдосконалення, організовувати самостійну роботу з підвищення результативності професійної діяльності).

Поряд з цим, мотиваційний компонент у структурі комунікативної компетентності особистості відображає її інтерес до мов та культур, позитивне ставлення до комунікативної взаємодії, гностичний - лінгвістичні, соціокультурні, професійно спрямовані, процесуальний - комунікативні вміння в основних видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо), вміння будувати концепцію висловлювання з урахуванням професійного контексту, порівнювати мовні та мовленнєві явища різних мов.

Простежується чіткий взаємозв'язок життєвої та комунікативної компетентностей: так, саме комунікативна компетентність забезпечує когнітивно-операційні можливості для розвитку життєвої компетентності (наприклад, через спілкування з відомими людьми, професіоналами, які є взірцем для фахівців-початківців), з іншого боку - життєва компетентність «задає» певні орієнтири, котрі спрямовують комунікацію, визначає ієрархію цілей та завдань у рецептивній та продуктивній мовленнєвій діяльності задля сприяння якнайповнішому саморозвитку особистості майбутнього фахівця.

З метою формування окреслених компетентностей нами в процесі викладання навчальних дисциплін «Педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», «Методика навчання іноземної мови в загальноосвітній школі», «Основна іноземна мова» було розроблено та впроваджено завдання, класифіковані відповідно до обсягу знань, котрі засвоюються студентами, складності, рівня актуалізації творчої діяльності. Нами було запропоновано рецептивно-аналітичні (читання та аналіз наукових джерел, вивчення позицій дослідників, укладання «Банку педагогічних дефініцій»), репродуктивно-модифікаційні (вивчення різноманітних методів формування комунікативної та життєвої компетентностей, модифікація дидактично потужних засобів відповідно до вікових особливостей учнів) та креативно-самостійні завдання (самостійна розробка прийомів формування та розвитку зазначених компетентностей).

Наведемо приклади рецептивно-аналітичних завдань. Так, на семінарському занятті за темою «Теоретичні засади та методи формування ключових компетентностей учнів» (навчальна дисципліна «Педагогіка») студенти мали зробити наступне:

- підготувати реферат за темою «Компетентніший підхід як методологічний орієнтир функціонування профільного навчання в школі»;

- проаналізувати позицію експертів DeSeCo щодо сутності таких компетентностей, як «автономна дія» та «вміння функціонувати в соціально гетерогенних групах», та схарактеризувати здібності, що входять до структури цих компетентностей;

- дослідити різні підходи до розкриття сутності понять, що репрезентують системи «культура спілкування» («професійно-педагогічне спілкування», «іншомовне спілкування», «мовленнєва діяльність», «мовленнєві вміння», «культура мовлення», «культура професійного спілкування», «комунікативні здібності особистості»), «професійно-особистіше само становлення («саморозвиток», «самовдосконалення», «самоосвіта», «самовиховання», «самонавчання», «самоактуалізація», «самореалізація»);

- розкрити сутність лінгвістичного, соціолінгвістичного та прагматичного компонентів поняття «мовленнєва компетенція»;

- систематизувати фактори, котрі впливають на когнітивну організацію словника учнів різних класів;

- проаналізувати цікаві факти біографії відомого педагога-новатора та визначити той вплив, який вони мають на підвищення ефективності Вашого власного зростання як вчителя;

- охарактеризувати вимоги до розробки програми особистішого самовдосконалення як передумови активізації розвитку життєвої компетентності;

- підготувати тези повідомлення «Мотиви росту у формуванні життєвої компетентності особистості».

Репродуктивно-модифікаційні завдання на семінарських заняттях з навчальної дисципліни «Основи педагогічної майстерності» передбачали аналіз студентами методичних засобів формування комунікативної та життєвої компетентностей (наприклад, виховання моральних цінностей як основи окреслених компетентностей, сили волі в досягненні певної мети, культури спілкування, вмінь здійснювати прогностичну рефлексію професійного самозростання тощо). Так, підготовка студентів до семінарського заняття «Професійний розвиток та саморозвиток компетентностей майбутнього фахівця» передбачала виконання певних завдань, дидактично потужними з яких виявилися такі:

- проаналізуйте Ваші досягнення в професійному самовдосконаленні та назвіть ті якості, знання та вміння, котрі, на Ваш погляд, мають розвиватися та поглиблюватися більш динамічно. На основі аналізу наукових джерел назвіть ті прийоми, які Ви можете використати для більш активного саморозвитку, класифікуйте їх в «Індивідуальну програму досягнення життєвого успіху»;

- назвіть прийоми, які ви маєте використати задля більш динамічного оволодіння компонентами, наприклад, іншомовної комунікативної компетентності; визначте послідовність їх упровадження; зробіть прогноз очікуваного результату.

На семінарських заняттях з навчальної дисципліни «Методика навчання іноземної мови в загальноосвітній школі» студенти мали виконати такі репродуктивно-модифікаційні завдання:

- проаналізуйте стан розробленості практичних заходів щодо формування життєвої та комунікативної компетентностей старшокласників на уроках «Іноземної мови»; назвіть оптимальні засоби формування цих компетентностей; проведіть локальний педагогічний експеримент на виявлення з них найбільш ефективних у певному класі (початкової, середньої або старшої школи); утворіть «Методичні поради з формування життєвої та комунікативної компетентностей учнів на уроках іноземної мови»;

- розробіть власну модель упровадження інноваційних методичних заходів на уроці «Іноземної мови», котрі Ви виокремили в науково-методичних джерелах як ефективні.

Креативно-самостійні завдання впроваджувалися нами в процес викладання дисциплін як психолого-педагогічного, так і суто філологічного циклів. На заняттях з «Основ педагогічної майстерності» студенти були зорієнтовані на те, щоб, по-перше, виокремити особистіші риси, на розвиток яких вони хотіли б звернути особливу увагу, по-друге, запропонувати засоби, котрі оптимально впливають на роботу над собою, по-третє, визначити часові ліміти впровадження цих засобів.

Після цього студентам пропонувалося також проаналізувати діяльність найбільш яскравих викладачів минулого та сучасності, визначити вплив їхньої професійної діяльності, особистого життя на життєтворчість майбутніх фахівців, спроектувати на цьому базисі траєкторію, програму, а також розробити чітку систему засобів свого професійного саморозвитку.

Як засвідчив досвід, особливо ефективними в аспекті формування як комунікативної, так і життєвої компетентностей виявилися креативно-самостійні завдання, впроваджені на заняттях з «Іноземної мови». У процесі читання творів зарубіжних письменників студенти мали не лише здійснити психологічну характеристику персонажів цих творів, а й спроектувати можливості розвитку їхніх характерів та розробити систему заходів педагогічного впливу на них.

У ході вивчення твору французького письменника Проспера Меріме «Етруська ваза» студентам було запропоноване креативно-самостійне завдання такого характеру: nommez les traits du caractere de Saint-Clair; comment etait le caractere de Saint-Clair dans son enfance? Decrivez son coeur tendre et sa sensibilite; parlez de sa volonte et sa fermete dans l' execution de sa decision de cacher tout ce qu'il regardait comme une faiblesse deshonorante. Comment Saint-Clair a-t-il change son caractere? Prouvez que Saint-Clair est devenu plus insensible et froid. Exprimez votre opinion a propos de sa victoire. Decrivez une personne qui est assez facile a vivre. Donnez la caracteristique psychologique d'une personne qui a un bon caractere / un mauvais caractere. Proposez des moyens effectifs pour changer le caractere de Saint-Clair.

На заняттях з «Домашнього читання» (а саме в процесі опрацювання роману Ерве Базена «Змія в кулаці») студенти мали проаналізувати характер та поведінку головних персонажів твору - членів сім'ї Резо. Окрім цього, майбутні фахівці були зорієнтовані й на аналіз педагогічних ідей Ерве Базена, наприклад, вимоги виявляти до дітей повагу, щирість, доброту, наприклад: decrivez la durete de Mme Rezeau; parlez de la faiblesse de M.Rezeau, de sa conduite. Quels sentiments excite-t-elle chez vous? Rappelez-vous des personnages pareils presentes dans la litterature frangaise. Commentez par ecrit l'idee d'Herve Bazin sur l'education des enfants. Faites attention a ce que l'auteur souligne la necessite du respect envers les enfants. Comment sont les reflets du respect dans la vie quotidienne? Comment les parents doivent-ils embaucher la piete filiale de leurs enfants? Sur quoi doit etre fonde tout systeme d'education d'apres Herve Bazin?

Проведене дослідження дозволило дійти таких висновків: життєва компетентність відображає прагнення майбутнього фахівця до самопізнання, широку систему знань про засоби саморегуляції, вміння та навички проектувати розвиток власних здібностей. Досягти ефективності формування життєвої компетентності можливо, якщо в навчально-виховному процесі вишів забезпечити розвиток комунікативної компетентності, котра є здатністю особистості до ефективного спілкування на основі сформованих знань про мовні, мовленнєві та культурні норми, вмінь взаємодіяти з іншими, здійснювати самооцінку комунікації.

Основними компонентами зазначених компетентностей слід вважати мотиваційний, гностичний, процесуальний. З метою ефективного формування життєвої та комунікативної компетентностей є доцільним впроваджувати у процес професійної підготовки майбутніх учителів систему рецептивно-аналітичних, репродуктивно-модифікаційних, креативно- самостійних завдань.

Перспективи дослідження полягають у порівняльному аналізі ефективності засобів формування загальнокультурної, соціальної, науково-пізнавальної та інформаційно- технологічної компетентностей у вітчизняному та зарубіжному досвіді.

Література

1. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft) // www.kaapeli. fi/~vsy/eaea/policy/b/DeSeCo .doc.

2. Dictionnaire de didactique du frangais langue etrangere et seconde / Sous la direction de Jean-Pierre Cuq. - Paris : Cle international, 2003. - 304 p.

3. Un Cadre europeen commun de reference pour les langues: apprendre, enseigner, evaluer. - Paris : Les Editions Didier, 2001. - 192 p.

Князян М.А.

Жизненная и коммуникативная компетентности в профессиональной подготовке будущих специалистов

В статье рассматриваются сущность и структура жизненной и коммуникативной компетентностей будущих специалистов. Основными компонентами являются мотивационный, гностический, процессуальный. Мотивационный компонент отражает нормы, ценности, мотивы студентов. Гностический компонент представляет собой систему знаний, актуализированных в профессиональной деятельности. Процессуальный компонент репрезентует способность накапливать и передавать информацию для практической реализации плана, идеи, проекта студента с целью решения профессиональных задач. Рекомендуем внедрить в процесс профессиональной подготовки будущих специалистов систему рецептивно-аналитических, репродуктивно-модификационных, креативно-самостоятельных заданий.

Ключевые слова: компетентность, коммуникация, жизненная компетентность, система заданий.

Kniazian M.О.

Vital competence and communicative competence in the professional training of future specialists

The essence and structure of vital competence and communicative competence of future specialists are considered in the article. The main components of these competencies are motivational, gnostic, procedural. The motivational component reflects students' norms, values, motives. The gnostic component represents the system of knowledge, actualized in the professional activity. The procedural component - the ability to accumulate and translate information for the practical realization of the students' plan, idea, project for the purpose of solving professional tasks. We recommend to introduce a system of receptive-analytical, reproductive-modifying, creative-independent tasks in the process of professional training of future specialists.

Key words: competence, communication, vital competence, system of tasks.

Размещено на Allbest.ru