Процесний підхід до стратегічного управління загальноосвітнім навчальним закладом

Процессный подход к стратегическому управлению общеобразовательным учебным учреждением

Ольга Лебедь, докторант кафедры педагогики и психологии Университета имени Альфреда Нобеля, г. Днепр

Ключевые слова: стратегическое управление, общеобразовательное учебное учреждение, процессный подход, стратегия.

Annotation

The processing approach to the strategic management of comprehensive education institution

Olha Lebid, Doctoral Student of the Pedagogy and Psychology Department, Alfred Nobel University, Dnipro

Keywords: strategic management, the comprehensive educational institution, the process approach, a strategy.

Постановка проблеми. Стратегічне формуванню і виконанню стратегій розвитку управління загальноосвітнім навчальним загальноосвітнього навчального закладу, які закладом - це система рішень і дій по забезпечують його взаємодію з зовнішнім оточенням з метою підвищення конкурентоспроможності загальноосвітнього навчального закладу і забезпечення його розвиток у майбутньому.

Для забезпечення підвищення ефективності стратегічного управління загальноосвітнім навчальним закладом, на наш погляд, необхідно сконцентрувати увагу на процесному підході, який дозволяє активізувати внутрішні резерви організації, сприяє ефективному залученню зовнішніх ресурсів та допомагає оптимізувати організаційну структуру загальноосвітнього навчального закладу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток теорії стратегічного управління в системі освіти зробили В. Вознюк, Б. Гершунський, Л. Грицяк, Г. Дмитренко, Г. Єльникова, Т. Жорняк, Л. Карамушка, К. Колеснікова, В. Колпаков, О. Мармаза, В. Маслов, С. Натрошвілі, Н. Островерхова, О. Пометун, М. Поташник, О. Родіонов, П. Третьяков, Л. Щоголєва та інші. Однак окремі аспекти цієї проблеми з'ясовано не повністю, в тому числі, більш детального дослідження потребують питання пов'язані з використанням процесного підходу до стратегічного управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Мета статті полягає у розгляді питань, які стосуються процесного підходу до стратегічного управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Виклад основного матеріалу. Процесний підхід до розкриття сутності стратегічного управління загальноосвітнім навчальним закладом ґрунтується на визначенні певної послідовності етапів здійснення такого управління. Л. Дончак і О. Ціхановська стверджують, що стратегічне управління організацією в контексті процесного підходу розглядається як послідовність процесу реалізації взаємопов'язаних дій, направлених на досягнення кінцевого результату [2].

Серед науковців існує різне бачення кількості етапів стратегічного управління і послідовності їх застосування. Традиційно початковим етапом вважається етап стратегічного аналізу, який передбачає аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища загальноосвітнього навчального закладу. За своєю суттю стратегічний аналіз є етапом передпланових досліджень, на якому визначається поточний стан загальноосвітнього навчального закладу і виявляються умови для його подальшого успішного розвитку. Таким чином, на етапі аналізу створюється необхідна інформаційна база, що дозволяє найбільш ефективним чином провести процес визначення місії, цілей та вибору альтернатив.

На другому етапі має визначатися місія та стратегічні цілі загальноосвітнього навчального закладу, які виступають засадничими підвалинами реалізації загальної стратегії його розвитку як цілісної системи. У широкому розумінні місія втілює філософію організації, тобто визначає цінності, переконання, пріоритети і принципи, якими керується колектив. У більш вузькому значенні місія декларує причини створення, основні цілі і напрями діяльності організації; продукти або послуги, які виробляє організація, а також потенційні ринки і споживачів, для яких вона працює [7, 115]. Отже, місія загальноосвітнього навчального закладу - це сформульоване твердження відносно того, для чого або з яких причин існує загальноосвітній навчальний заклад.

Аналіз наукових праць з проблеми визначення та формулювання місії організації дав змогу визначити, що для того, аби місія виконувала свою провідну роль у стратегічному управлінні загальноосвітнім навчальним закладом, вона повинна чітко вказувати на напрям розвитку освіти і самого загальноосвітнього навчального закладу; місія повинна давати чіткі відповіді на потреби та очікування заінтересованих груп споживачів освітніх продуктів: суспільства в цілому, учнів та їх батьків, місцевої влади, бізнесу, педагогічного персоналу, співробітників і керівників; місія має містити інформацію про інструменти та технології своєї реалізації і водночас не суперечити практичним діям; місія має поєднувати керівництво, педагогічний колектив, співробітників, учнів, їх батьків та представників інших контактних аудиторій, що впливають на діяльність загальноосвітнього навчального закладу; згуртовувати всіх навколо конкретної концепції розвитку загальноосвітнього навчального закладу.

На відміну від місії, цілі організації - це конкретний стан окремих її характеристик, досягнення яких є для неї бажаним, саме на це спрямована її діяльність. Вони являють собою суб'єктивне вираження таких реальних обставин, як характер виробничого потенціалу організації, її роль і місце в суспільній системі, інтереси партнерів і споживачів [6, 17]. Ціль - конкретний стан окремих характеристик організації, на досягнення яких спрямована її діяльність, бо це для неї бажано [3, 340 - 341]. Отже, процес визначення місії і цілей загальноосвітнього навчального закладу є досить важливим етапом стратегічного управління, який спрямовує всю його подальшу діяльність на досягнення цих цілей. Визначення конкретних цілей загальноосвітнього навчального закладу допомагає перейти від загального формулювання місії до окремих планів роботи, за допомогою яких можна досягти успіху.

Після визначення на попередніх етапах основних стратегічних напрямів та конкретних цілей розвитку, формується набір стратегічних альтернатив та, на основі оцінювання їх перспективності здійснюється відбір найкращої. Стратегічні альтернативи - це набір варіантів стратегічного розвитку організації, що дозволяють досягти стратегічних цілей організації у всьому їх різноманітті [1, 101]. Отже, під стратегічними альтернативами розуміються можливі стратегічні напрямки руху загальноосвітнього навчального закладу.

На думку, В. Маркової і С. Кузнєцової, процес формування і оцінки альтернативних варіантів розвитку організації є самостійною цінністю для стратегічного управління, оскільки дозволяє керівникам осмислити можливі напрями розвитку. Науковці стверджують, що цей етап має спонукати до роздумів про те, що може статися у зовнішньому середовищі й до яких наслідків для організації це може привести [5, 30]. Тому, передбачення змін забезпечить підвищення гнучкості загальноосвітнього навчального закладу.

Ще одним важливим етапом є розробка стратегічного плану на основі вибору однієї або декількох альтернативних варіантів розвитку загальноосвітнього навчального закладу, що можуть використовуватись одночасно або в комплексі, а також розробка конкретних програм для реалізації такого плану. Стратегічний план загальноосвітнього навчального закладу слід розглядати як програму, яка спрямовує його діяльність протягом тривалого періоду часу. Процес створення стратегічного плану є стратегічне планування.

О. Ковтун стверджує, що стратегічне планування є формою виявлення і представлення стратегії організації, тобто формою виявлення можливостей і проблем організації у досягненні певних довгострокових цілей на основі певної (обраної) стратегії поведінки і розвитку [4, 185]. Тому, можна зробити висновок, що стратегічне планування ототожнюється з розробкою основної стратегії розвитку загальноосвітнього навчального закладу.

Як окремий етап доцільно виділити затвердження і реалізацію стратегії шляхом застосування сучасних ефективних методів та інструментів стратегічного управління. Під реалізацією стратегії розуміється комплекс управлінських дій щодо забезпечення її виконання, що включає послідовне виконання пунктів стратегічного плану, розподіл обов'язків, відповідальності, заходи стимулювання, необхідну координацію зусиль підрозділів організації і відповідний контроль [1, 111]. Таким чином, реалізація стратегії включає проведення стратегічних змін в загальноосвітньому навчальному закладі, що переводять його в такий стан, в якому він буде готовий до проведення стратегії в життя.

Заключним етапом зазвичай виступає оцінка результатів впровадження стратегії та можливих змін стратегічного плану, для чого розробляється система показників, використання якої служить інформаційною базою для прийняття рішень про необхідність внесення змін до обраної стратегії розвитку загальноосвітнього навчального закладу. Вибрана стратегія підлягає ретельній оцінці, яка є підтвердженням того, чи приведе вибрана стратегія до досягнення цілей загальноосвітнього навчального закладу. Оцінка стратегії проводиться шляхом порівняння результатів роботи з цілями. Процес оцінки використовується як механізм зворотного зв'язку для коректування стратегії.

Висновки. На нашу думку, процесний підхід дає можливість створювати інформаційні бази, що стосуються системи стратегічного управління. Процесний підхід допомагає керівникам підтримувати умови, які впливають на забезпечення якості функціонування загальноосвітнього навчального закладу, виявляти та формувати управління ключовими процесами у розвитку всіх сфер його діяльності.