Формування ціннісних орієнтацій учнів початкових класів засобами музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 373.3.063

ДВНЗ “Донбаський державний педагогічний університет”

ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

В. Чепіга

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливим науковими чи практичними завданнями. Сучасний етап розвитку освіти визначає стратегічними завданнями школи - виховання гармонійної особистості учня, розвиток його індивідуальності, творчих здібностей, самостійного мислення, формування духовного світу. Такі пріоритети підсилюють значення предметів художньо-естетичного циклу в навчально-виховному процесі. Адже, саме з мистецтвом пов'язані перспективи ствердження нових ідеалів розвитку духовної культури суб'єкта навчання. Залучення учнів початкових класів (далі підлітків), до взаєморозуміння з музичним мистецтвом, сприяє розвитку їх чуттєвої сфери, художньо-образного мислення, оцінно- вибіркового ставлення до явищ художньої культури.

Як відомо, підлітковий вік - є віком самовизначення, інтенсивного становлення характеру, формування світогляду та життєвої позиції. Отже стає особливо актуальною здатність молодої людини орієнтуватися у сфері естетичних цінностей життя і культури, вміння робити правильний та обґрунтований вибір. Така ситуація потребує не лише перегляду навчально- виховного процесу, знайти новий підхід щодо викладання музики в закладах загальноосвітнього спрямування, а й загострює проблему формування відносно стійкої системи художніх цінностей підлітка, тобто його ціннісних орієнтацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Досліджувана проблема ціннісних орієнтацій була представлена в різних аспектах: філософському (М. Каган, Г. Лотце, Р. Шульга та ін.), психологічному (Б. Ананьев, М. Гальперін, Б. Додонов, О. Леонтьєв, В. Мухіна, Д. Узнадзе), естетичному (Т. Адорно, Ю. Борєв, А. Гулига, В. Корнієнко, Н. Михєєва, Л. Столович, Ф. Фішер), соціологічному (Е. Алексєєв, П. Андрукович, Г Головинський, М. Іллє, О. Семашко, В. Цукерман) та педагогічному (В. Сухомлинський, О.Я. Ростовський, Д.Б. Кабалевський та ін.).

Зокрема, проблему формування ціннісних орієнтацій учителів музики та учнів досліджували Б. Асаф'єв, О. Апраксіна, Т. Беркман, В. Дряпіка, Л. Коваль, Г Падалка, О. Рудницька, Т. Фурсенко, Г Шевченко, Т. Цвелих, В. Шацька; Г. Залеський, Т. Мальковська, Є. Поленякіна, М. Селезньов, А. Щеголєва. На думку науковців, вирішення цієї проблеми потребує якісного вдосконалення цілеспрямованого керівництва педагогічним процесом, шляхом активного використання кращих музичних зразків різних жанрів, стилів і напрямів.

Формування цілей статті (постановка завдання). Метою статті є - науково-теоретично обґрунтувати вплив музичного мистецтва на формування ціннісних орієнтацій учнів початкових класів.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Проблема цінностей, зокрема загальнолюдських, нерозривно пов'язана з проблемою виховання як процесу, в якому об'єкт педагогічного впливу усвідомлює речі, явища, вчинки цінними або нецінними для себе і відповідним чином орієнтує свою діяльність. Тому важливо навчити школяра виокремлювати справжні цінності, зокрема, цінності музичного мистецтва, що зорієнтує підлітка з бездумного споживання масової культури на активне творче спілкування зі справжнім мистецтвом.

У працях сучасних учених мають місце не лише різні підходи до зазначеної проблеми, але й неоднозначне розуміння і тлумачення природи цінностей. Спроби вчених пояснити природу цінностей, завдяки яким дійсність набуває для людини вартісних ознак, є нагальною потребою для формування орієнтацій особистості у складному, постійному мінливому світі.

Перший вітчизняний дослідник означеної проблеми, В. Тугарінов, обґрунтував концепцію, яка набула методологічного значення як для соціального, філософсько-естетичного, так і психолого-педагогічного аспектів теорії цінностей. Він виявив цілу низку, “гніздо” ціннісних понять: цінність, віднесення до цінності, ціннісне відношення, оцінка, предметна оцінка. За В. Тугаріновим, цінність є суттю тих явищ природи і суспільства, що виступають благом життя і культури людей певного суспільства або класу в якості дійсності або ідеалу. Він підкреслював: “Цінність є реальне і бажане явище (факт або ідеал)”, а оцінка - відношення до цього явища. Автор переконує, що вчення про цінності - одна з найбільш актуальних проблем філософії, а також теоретичних досліджень мистецтва й естетичних явищ взагалі [4].

Поняття “цінність” є предметом широких теоретичних досліджень психологічної науки: вчені ототожнюють її з потребами (А. Маслоу), особистісним, сенсом (Г. Оллпорт), похідними від мотивів діяльності утвореннями (Р. Леонтьев), характеристикою усього, що підтримує людські здатності до життя (Е. Фромм), переконаннями (М. Рокич), соціальними настановами (В. Ядов), значущістю для людини чогось у світі (С. Рубінштейн), духовними явищами людського буття (І. Маноха), утвореннями свідомості й самосвідомості людини, в яких віддзеркалені актуальні життєві потреби, інтереси, погляди і ставлення до дійсності й себе (М. Боришевський). ціннісний виховання духовний естетичний

Цінності мають неабияке значення для буття людини як в матеріальному, так і в духовному середовищах: вони інтегрують її позиції відносно будь-яких об'єктів; допомагають вирішувати, які з них будуть оцінені позитивно, які негативно, а які визначатимуться як особливо суттєві. Впорядкована таким чином система цінностей визначає категоріально “шкалу пізнання індивіда”.

Соціолог В. Водзинська зазначає, що ціннісна орієнтація - це “відносно стійка система фіксованих установок, вироблених у результаті здатності людини до об'єктивізації, яка ґрунтується на емоціях, знаннях, переконаннях, нахилах і здібностях” [1]. У цьому формуванні особистістю ціннісної орієнтації є те, що вона спрямовується на зовнішній світ і може функціонувати у зв'язку з об'єктивною дійсністю. Із наведених визначень можна виділити два компоненти, які визначають ціннісну орієнтацію. Перший - тісний зв' язок з установкою; другий - ціннісні орієнтації є важливим компонентом структури особи. Науковці дійшли висновку, що “ціннісні орієнтації” - загальна соціальна спрямованість людини, яка реалізується в актах її поведінки.

Дослідники відносять ціннісні орієнтації до найважливіших компонентів структури особистості, уважають їх характеристикою суб'єкта. “Ціннісні орієнтації, - пише Я. Гудечек, - певним чином злагоджені принципи - результат засвоєння цінностей, що регулюють життєву активність індивіда, вони є відбиття набутого життєвого досвіду, основою вільного вибору норм і цілей [2, 202 - 209]. Ціннісні орієнтації є важливим елементом духовної визначеності особи. Обираючи ту чи іншу цінність, людина формує свого роду довгостроковий план поведінки й діяльності. Якщо мотивація дає відповідь на питання чому людина діє певним чином, то ціннісні орієнтації висвітлюють те, заради чого вона діє, чому присвячує свою діяльність.

Аналіз праць видатних психологів свідчить про те, що ціннісні орієнтації розглядаються як взаємозв'язок елементів психологічної спрямованості особистості, її інтересів, потреб, смаків, установок, здібностей.

Педагогічний аспект вивчення цього феномену розглядається як результат залучення особистості вихованця щодо суспільної практики. Обговорення цього аспекту дає можливість виявити кілька важливих параметрів, що характеризують сутність ціннісних орієнтацій. Вони становлять взаємозв'язок елементів психологічної спрямованості особистості, її інтересів, потреб, здібностей, смакових установок та проявляються як віддзеркалення певного виду ціннісно-орієнтаційної діяльності.

Так В. Дряпіка визначає цей феномен “як відносно стійку систему фіксованих установок, що зумовлена певними цінностями і виражається у здатності цілісного усвідомлення і переживання явищ дійсності і мистецтва, готовності до здійснення вибіркової оцінної діяльності” [3], а Т Фурсенко - “як систему установок особистості, зміст якої визначається потребами, інтересами, здатністю до сприйняття й оцінки явищ або предметів, готовністю до вибіркової діяльності у всіх сферах життя і культури” [5].

Отже, в філософській, соціологічній, психолого-педагогічній науковій літературі ціннісні орієнтації розглядаються як відносно стійка система цінностей, що виражається у здатності суб'єкта до цілісного переживання, усвідомлення явища або предмета й здійснення вибіркової оцінної діяльності.

Естетичне відношення особистості до дійсності і естетична діяльність виявляються найбільш яскраво і повно в мистецтві, адже твори мистецтва несуть у собі естетичну насолоду, виражають думки і почуття людей, сприяють їх духовному розвитку. Роль естетичних цінностей у вихованні полягає в тому, щоб поглибити знання з різних питань, які хвилюють молоду людину, збагатити її загальнокультурний кругозір, дати орієнтири для самостійного вирішення моральних, естетичних і світоглядних проблем. Ми розглядаємо естетичні цінності як відношення потреб, інтересів, ідеалів і смаків особи до естетичних властивостей явища або предмета.

Ціннісне ставлення, чи естетичне оцінювання в сучасній музично-педагогічній науці тлумачиться як процес і результат встановлення значущості предметів і явищ, що оточують людину, з позицій її уявлень про прекрасне. Відповідно мистецьке навчальне оцінювання стосується з'ясування значущості художніх творів чи художніх образів із позицій уявлень учнів про прекрасне. Результатом естетичного оцінювання виступає реакція смаку особистості, дія якого, в свою чергу, неможлива поза співвіднесенням з ідеалом.

Під художньо-естетичним смаком слід розуміти систему почуттєво-раціональних схильностей особистості, що зростають на Грунті соціально детермінованих уявлень кожного індивіда про прекрасне і спонукають його до активної, відповідної ідеалу мистецької діяльності.

Під художньо-естетичним ідеалом розуміють конкретно-почуттєве уявлення про зразок, модель естетичної досконалості в мистецтві, конкретно- чуттєве визначення найвищої мети мистецької діяльності.

Між категоріями естетичного смаку й естетичного ідеалу існує тісний взаємозв'язок. Сутність кожного поняття було б важко усвідомити відокремленого одне від одного. Судження смаку виникає як реакція на відповідність художнього явища уявленням людини про прекрасне, довершеність досконалість в мистецтві, тобто ідеал. У свою чергу ідеальні уявлення виникають в у результаті оцінного сприйняття мистецтва, в результат реагування індивіда на ті чи інші художні явища.

Отже, процес формування ціннісних орієнтацій особистості школяра в галузі музичного мистецтва педагоги-музиканти (Ю. Алієв, Д. Кабалевський, В. Медушевський, Г Падалка, В. Петрушин, Г. Тарасов, Л. Хлебникова, В. Шацька та ін.) визначають як багато емоційний, багатовекторний рух, який спрямований як на ціннісне осмислення молодою людиною музичного світу через пізнання, художню діяльність, так і на осягнення внутрішнього світу особи через самопізнання, самооцінку і саморегуляцію. Вважають, що ціннісні орієнтації в галузі музичного мистецтва, з одного боку, встановлюють взаємозв'язок елементів психологічної спрямованості особистості школяра (інтересів, потреб, здатності до сприйняття й оцінки, аксіологічних установок), а з іншого - виступають як відбиток певного виду ціннісно-орієнтаційної його діяльності, що обумовлена рівнем художнього розвитку та ставлень школяра-підлітка до широкої сфери дійсності й музичного мистецтва.

Таким чином, розглядаючи зміст понять “ціннісні орієнтації” особи і маючи на увазі різні рівні дослідження й узагальнення цієї категорії, можна стверджувати, що це один із видів ціннісних відносин, які означають перевагу тих чи інших значущих для суб'єкта об'єкта. Ціннісні орієнтації характеризуються і як важливий елемент особистісної структури, зміст, якої визначають почуття, інтереси, потреби, ідеали, здібності, здатності, смаки й установки людини.

Висновки. Отже, на основі аналізу філософських, соціологічних, психологічних, педагогічних аспектів категорій “цінність”, “орієнтація”, “ціннісні орієнтації можемо дати робоче визначення поняттю “ціннісні орієнтації” як відносно стійкої системи установок особистості. Вона зумовлена не лише певними цінностями, зміст якої визначається потребами, інтересами, здатністю до сприйняття явищ дійсності і мистецтва, а й здійсненням вибіркової оцінної діяльності та поняттю “ціннісні орієнтації підлітка у галузі музичного мистецтва. Її зміст визначається музично-естетичними потребами, інтересами, здатністю до сприйняття явищ музичного мистецтва й здійснення вибіркової оцінної діяльності.

Література

1. Водзинская В.В. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности / [Водзинская В.В., Ядов В.А., Магун В.С. и др.]; Под. ред. В.А. Ядова. -- Л.: Наука, 1979. -- 264 с.

2. Гудечек Я. Ценностная ориентация личности /Я. Гудечек //Психология личности в социалистическом обществе: Активность и развитие личности. -- М., 1989. -- С. 202 -- 209.

3. Дряпіка В.І. Теорія і практика формування ціннісних орієнтацій педагога-музиканта: навч. посіб. / В. Дряпіка. -- К.: Ліра, 2000. -- 228 с.

4. ТугариновВ.П. О ценностях жизни и культуры /В. П. Тугаринов. -- Л.: ЛГУ, 1968. -- 124 с.

5. Фурсенко Т. Ф. Музична культура як фактор формування ціннісних орієнтацій підлітків: монографія/Т.Ф. Фурсенко. -- Ялта:РВНЗ “Крим. гуманіт. ун-т”, 2009. -- 332 с.

Анотація

У статті представлені ціннісні орієнтації, пов 'язані з проблемою виховання, визначені різні підходи до зазначеної окресленої проблеми.