Компетентнісний підхід до розроблення стандартів вищої освіти в галузі знань "Освіта"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компетентнісний підхід до розроблення стандартів вищої освіти в галузі знань «Освіта»

Ольга Красовська, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової та дошкільної освіти Міжнародного економіко-гуманітарногоуніверситету імені академіка Степана Дем'янчука, м. Рівне

У статті розкриваються особливості застосування компетентнісного підходу розроблення стандартів вищої освіти в галузі знань "Освіта ". Керуючись методичними рекомендаціями щодо розроблення стандартів автор статті окреслює визначення предметної області "Освіта ", її теоретичний зміст, об'єкти діяльності педагога, цілі навчання, методи, методики та технології. На основі Національної рамки кваліфікацій та варіантів з переліку проекту Tuning визначено ключові поняття стандарту вищої освіти: інтегральна, загальні та фахові компетентності майбутнього вчителя.

В статье раскрываются особенности применения компетентносного подхода к разработке стандартов высшего образования в области знаний "Образование". Руководствуясь методическими рекомендациями относительно разработки стандартов автор статьи очерчивает определение предметной области "Образование", ее теоретическое содержание, объекты деятельности педагога, цели обучения, методы, методики и технологии. На основе Национальной рамки квалификаций и вариантов из перечня проекта Tuning определены ключевые понятия стандарта высшего образования: интегральная, общие и профессиональные компетентности будущего учителя.

The article deals with the application features of the competence approach in the development of standards of higher education in area of knowledge "Education". The author of the article outlines the determination of the subject domain "Education", its theoretical maintenance, the objects of teacher's activity, aims of studying, methods, methodologies and technologies following the methodical recommendations in relation to the development of standards. On the basis of the National scope of qualifications and variants from the list of Tuning project, the key concepts of standard of higher education are defined: integral, general and professional competences of future teacher.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвиток національної системи вищої освіти підпорядковується законам суспільного розвитку, що вимагає постійного поповнення змісту освіти новітніми матеріалами, запровадження сучасних технологій навчання у контексті тенденцій світових освітніх систем та інтеграційних процесів. Посилення вимог щодо професійної компетентності фахівців обумовлює підвищення якості їхньої підготовки, перегляд змісту навчання, запровадження ефективних педагогічних технологій, форм та методів навчання, введення у професійну підготовку нових освітніх елементів - компетентностей, компетенцій і кваліфікацій.

В умовах інтеграції України у світовий освітній простір та постійного вдосконалення національної системи вищої освіти значна увага науковців і педагогів-практиків приділяється проблемі формування професійної компетентності майбутнього вчителя. Особливої актуальності набуває проблема підготовки вчителів початкової школи, адже їхні компетентності, якості, які формуються в умовах навчання у вищій школі, зокрема динамізм, креативність, конструктивність, комунікативність, здатність діяти у команді стимулюватимуть становлення життєво необхідних якостей особистості молодшого школяра і є підґрунтям подальшого успішного ступеневого шкільного навчання.

Реформування професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в Україні є частиною процесів оновлення освітніх систем. Ці зміни стосуються створення нових стандартів вищої освіти, оновлення та перегляду навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, форм, методів і технологій навчання. Цілеспрямоване набуття студентською молоддю знань, умінь і навичок у галузі педагогічної освіти, їх трансформація в компетентності сприяє особистісному культурному зростанню, розвитку освітніх технологій, здатності швидко реагувати на запити часу Саме тому важливим є усвідомлення поняття компетентності в суспільстві, що базується на знаннях, уміннях, досвіді, моделях поведінки. Важливо розуміти яких саме компетентностей необхідно набути фахівцеві і яким повинен бути результат професійної підготовки.

Аналіз останніх джерел досліджень і публікацій. До проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців у процесі навчання у вищому навчальному закладі звертаються вітчизняні та зарубіжні вчені. Різні аспекти цієї проблеми стали предметом наукових дослідження В. Баркасі, І. Бондаренко, М. Васильєвої, С. Вітвицької, О. Вознюк, Л. Голованчук, І. Дроздової, О. Дубасенюк, А. Журавльова, Л. Карпової, С. Козак, М. Левківського, А. Маркової, Г Мельниченко, Г. Мухамедзянової, О. Палій, Л. Петровської, О. Пометун, Л. Пуховсьиої, С. Савельєвої, Н. Саєнко, С. Сисоєвої, Л. Шевчук.

Впровадження компетентнісного підходув системі вищої освіти є предметом наукових досліджень українських вчених І. Драча, І. Бабина, П. Бачинського, Н. Бібік, Г. Гаврищак, І. Гудзик, Н. Дворнікової, Я. Кодлюк, О. Локшиної, С. Ніколаєнко, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко, Л. Сень, С. Сисоєвої, О. Ситник, Г Терещук, С. Трубачевої, Н. Фоменко.

Відтак, аналіз вітчизняних і зарубіжних психолого-педагогічних досліджень у галузі розробки проблеми компетентності дозволив дійти переконливого висновку, що науковцями компетентнісний підхід розглядається, як підвищення ролі інтелектуального, комунікативного, морального, когнітивного та інформаційного освітнього компонентів.

Важливим завданням сучасної освіти є визначення складових компетентності, які забезпечують якість освіти. На думку науковців Н. Бібік, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко, А. Хуторського, необхідно переорієнтувати навчальні програми і педагогічні технології на компетентнісний підхід, а це вимагає перегляду змісту професійної підготовки.

Метою даної статті є застосування компетентнісного підходу розроблення стандартів вищої освіти в галузі знань “Освіта”.

Виклад основного матеріалу дослідження. Розв'язання проблеми якості освіти передбачає достатньо радикальну зміну стандартів вищої освіти у галузі підготовки майбутніх учителів початкових класів. Проблема стандартів вищої освіти досліджується з соціально-педагогічної, філософської точок зору і набуває дедалі більшої актуальності, адже це повсякчасне збалансовування таких трьох вимог: збереження і примноження національних освітніх традицій; підпорядкування суспільним, економічним, політичним законам сьогодення в контексті розвитку світових освітніх систем; здатність або спроба забезпечувати рух на випередження, інноваційність [1, 9].

Модернізація вищої освіти України, зокрема, гармонізація вищої освіти відповідно до основних положень Болонської декларації, позначила важливу проблему реформування системи підготовки фахівців з початкової освіти - підвищення якості освіти, формування готовності випускників ВНЗ до подальшої професійно-педагогічної діяльності й життя в суспільстві. Розв'язання поставлених завдань зв'язано з упровадженням у ВНЗ компетентнісно орієнтованої моделі навчання.

У професійно-педагогічній освіті перехід на компетентнісно орієнтовану підготовку розглядається в двох аспектах, зазначає О. Митник. По-перше, відбувається модернізація змісту професійної освіти, яка передбачає його відбір і структурування з одночасним визначенням результативної складової освітнього процесу - набуття студентами компетентностей та кваліфікацій. По-друге, постає потреба навчити майбутніх учителів цілеспрямовано формувати в учнів ключові та предметні компетентності [3, 36].

В Україні дослідження питань упровадження компетентнісного підходу в освіті систематизовано у працях О. Пометун. Вони охоплюють як загальні питання компетентнісного підходу в освіті стосовно формування ієрархії компетентностей (ключових, галузевих, предметних), так і детальну розробку цих питань для освітніх галузей [5].

Нещодавно розпочалася робота науково-методичних комісій МОН України над розробленням стандартів вищої освіти. Загальна рамка цих стандартів визначена Законом України “Про вищу освіту” [2]. Відповідно до статті 10 Закону:

Стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.

Стандарти вищої освіти розробляються ... в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).

Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми: обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти; перелік компетентностей випускника; нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;форми атестації здобувачів вищої освіти; вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти; вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності)”.

Формулювання зазначених положень та характеристик повинні мати стислі та однозначні визначення, ґрунтуючись на основі чинного законодавства. На основі методичних вказівок надамо визначення предметної області “Освіта” [6].

Предметну область “Освіта” визначаємо як галузь діяльності, яка має інтегрований характер та синтезує знання з педагогіки, психології, окремих методик та інших наук про людинута має єдину змістову основу, яка визначається домінуючим видом діяльності, спрямованим на навчання, виховання і розвиток особистості.

Об'єкт діяльності педагога - цілісний педагогічний процес, в умовах якого освітянин взаємодіє з особистістю, яка навчається, виховується, розвивається, досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання. Предметна область “Освіта” охоплює усі рівні освітньої системи: дошкільну, початкову, середню, вищу освіту та освіту дорослих.

Цілі навчання: підготовка фахівців, які володіють змістом Державного стандарту початкової загальної освіти,здатних розробляти і використовувати методики та технології навчання, виховання і розвитку особистості.

Теоретичний зміст предметної області: теорія освітніх наук і теорія предметних областей, що відповідають освітнім галузям Державного стандарту початкової загальної освіти.

Методи, методики та технології: поєднання методик та технологій, які застосовуються у психолого-педагогічній науці та методик і технологій, які застосовуються в теорії й методиці організації освітнього процесу у початковій школі.

Інструменти та обладнання: набуття методик навчання і виховання; вмінь і навиків використання інструментів і обладнання, необхідних в освітньому процесі початкової школи.

Відповідно до методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів вищої освіти компетентності пропонується поділити на три складові: інтегральну, загальні та фахові. Інтегральна компетентність формулюється на основі відповідної норми Національної рамки кваліфікацій [4]. Для бакалаврського рівня спеціальності “Початкова освіта” вона може мати визначення.

Інтегральна компетентність вчителя початкової школи-здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійно-педагогічній діяльності або у процесі навчання, що передбачають застосування теоретичних положень та методів педагогіки, психології та окремих методик навчання і характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.

Для формулювання загальних компетентностей запропоновано обирати 5 - 1 5 варіантів визначень з переліку проекту Tuning [6].

Загальні компетентності вчителя початкової школи.

Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями та застосовувати їх у практичних ситуаціях.

Здатність планувати та керувати часом.

Здатність володіти державною мовою як усно, так і письмово та спілкуватися іноземною мовою.

Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.

Здатність бути критичним і самокритичним.

Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

Здатність працювати в команді на засадах міжособистісної взаємодії.

Ш.Цінування та повага різноманітності та мультикультурності та здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).

Навички здійснення безпечної діяльності.

Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов'язків.

Прагнення до збереження навколишнього середовища.

Навички рухової активності та використання здоров'язбережувальних технологій.

Складнішим завданням є розроблення 1 - 20 фахових компетентностей, для бакалаврського рівня можемо використовувати напрацювання проекту Типі та українських університетів.

Спеціальні (фахові) компетентності вчителя початкової школи.

Здатність усвідомлювати високе соціальне значення педагогічної професії та дотримуватися принципів професійної етики вчителя початкової школи.

Здатність проектувати і провадити освітній процес із врахуванням сучасного сталого розвитку суспільства та рівня розвитку особистості учня початкових класів.

Здатність діагностувати і оцінювати рівень розвитку, досягнення і освітні потреби особистості молодшого школяра.

Здатність створювати психолого-педагогічні умови для саморозвитку і самореалізації суб'єктів педагогічного процесу в умовах початкової школи.

Здатність реалізовувати професійно-педагогічну діяльність в умовах відкритого освітнього середовища початкової школи.

Здатність організовувати спільну діяльність і міжособистісну взаємодію суб'єктів педагогічного процесу

Здатність створювати і підтримувати психологічно безпечне і сприятливе освітнє середовище початкової школи, що сприяє навчанню всіх учнів, незалежно від їх соціально-культурного та економічного контексту.

Здатність до саморозвитку на основі рефлексії результатів власної професійно-педагогічної діяльності, включаючи спроможність обмірковувати власні та інші системи цінностей, розвиток і практику.

Здатність керуватися у професійно-педагогічній діяльності міжнародними та вітчизняними нормативно-правовими документами.

Здатність використовувати основи теорії і методології освіти в професійно-педагогічній діяльності.

Здатність провадити педагогічну освітню діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу в умовах початкової школи.

Здатність впроваджувати сучасні педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології у професійній діяльності.

Здатність трансформовувати і впроваджувати передовий педагогічний досвід у власній професійній діяльності у галузі початкової освіти.

Здатність проектувати і провадити науково-дослідницьку діяльність в професійній галузі.

Здатність здійснювати усну комунікацію в різноманітних освітніх контекстах.

На нашу думку, дані компоненти в повній мірі розкривають структуру фахової компетентності майбутнього вчителя початкової школи та сприяють чіткому виокремленню шляхів її розвитку. Формування фахової компетентності як інтегрального результату педагогічної освіти вчителя здійснюється в умовах врахування мотиваційної сфери його особистості; самоосвіти, виховання та самовиховання; індивідуалізації й диференціації навчання, оптимізації змісту навчального процесу; професійно-орієнтованого характеру процесу навчання; відповідності змісту навчання особистим інтересам студентів.

Висновки

Отже, з позицій компетентністного підходу рівень освіти визначається здатністю фахівця вирішувати проблеми різної складності на основі наявних знань, умінь та досвіду професійної діяльності. Формування професійної компетентності вчителя початкової школи передбачає набуття ним ґрунтовних знань з предметних областей, що відповідають освітнім галузям Державного стандарту початкової загальної освіти, методик навчання, дидактики, психології, педагогіки, розвиток педагогічних умінь, які пов'язані з діями вчителя в різних педагогічних ситуаціях, формування необхідних особистісних якостей, комунікативних навичок, наявність потреби самовдосконалення і саморозвитку.

Перспективу подальших наукових розвідок вбачаємо у з' ясуванні нормативного змісту підготовки стандарту вищої освіти у галузі “Освіта” та результатів навчання, яких повинні досягти майбутні вчителі початкової школи для належного здійснення професійно-педагогічної діяльності.

компетентнісний вчитель освіта стандарт

Література

1. Бондар В.І. Підготовка вчителя початкової школи в умовах запровадження Болонськоїконвенції: матеріали Міжнародної наук.-метод. конф. / уклад. Л.Л. Макаренко, М.С. Севастюк, О. П. Симоненко. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - С. 7 - 16.

2. Митник О. Розвиток професійної компетентності сучасного вчителя: реалії і перспективи / О. Митник / / Початкова школа. - 2008. - № 7. - С. 35 - 37.

3. Пометун О. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті / О. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики/за ред. О.В. Овчарук. - К.: К.І.С. 2004. - 112 с.

4. Розроблення освітніх програм. Методичні рекомендації / Авт.: В.М. Захарченко, В.І. Луговий, Ю.М. Рашкевич, Ж.В. Таланова /За ред. В.Г. Кременя. - К.: ДП "НВЦ" "Пріоритети ", 2014. - 120 с.