Інноваційні технології в навчальному процесі вищої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378

інноваційні технології в навчальному процесі вищої школи

Баранова О.В.

Аннотація

В статті розглядаються проблеми використання інноваційних педагогічних технологій. Освітлюється питання про те яке місце займає модульне навчання в сучасному процесі загальнонаукової та професійної підготовки в вузі.

Abstract

Baranova O.

INNOVATIVE TECHNOLOGIES ARE IN EDUCATIONAL PROCESS

HIGH SCHOOL

The problems of the use of innovative pedagogical technologies are examined in the article. A question lights up about te what place occupies module studies in the modern process of scientific and professional preparation in an institute of higher.

Концепція модернізації вищої освіти в нашій країні зумовлена процесом євроінтеграції і потребує необхідність розробки та використання прогресивних інноваційних технологій.

Інновації завжди носять діяльний характер, оскільки направлені на зміну існуючої системи. Будь-яка діяльність, в тому числі й інноваційна, направлена на створення нового продукту.

Під педагогічною інновацією розуміють - вчення про створення педагогічних нововведень, їх оцінку та засвоєння педагогічним співтовариством, використання та застосування їх на практиці [2].

Існує класифікація педагогічних інновацій, в основі якої закладені: масштаб використання, джерело виникнення, характер змін, види діяльності.

За масштабом відмічають одиничні (в межах одної дисципліни) і дифузні (декілька об'єднаних дисциплін) інновації. За джерелом виникнення педагогічні інновації бувають зовнішніми (інноваційна ідея виникла за межами освітньої системи) і внутрішніми (інновація розроблюється в самій освітній системі). За характером змін, які вносяться відмічають локальні, модульні, системні [3]. За видом діяльності поділяються на: навчальні, виховні, управлінські. Навчальні інноваційні технології в свою чергу поділяються на: модульні, особистісто-орієнтовні, колективної дії, розвивальні, інтеграційні, інформаційні, дистанційні.

Орієнтацією на інноваційні технології щодо підготовки спеціалістів вимагають моделювання особи студента, як майбутнього професіонала. Це допоможе не лише визначити інваріантні, ідеалізовані параметри особи та професійної діяльності спеціаліста, а й простежити процес його особистого формування. В основу розробок і впровадження у практику підготовки спеціаліста інноваційних технологій покладений особистісно-орієнтований підхід до тих, хто навчається. Традиційні методи навчання неефективні, необхідно змінити акценти у навчальному процесі і будувати його з врахуванням індивідуальних запитів і можливостей тих, хто набуває знань. Із об'єкта навчання вони повинні стати суб'єктами діяльності. Виходячи з цього, серед інноваційних педагогічних технологій треба відмітити - модульне навчання, яке може компенсувати ефективну підготовку спеціалістів за гнучкими мобільними планами та програмами.

Аналіз педагогічної літератури засвідчує, що проблемою освіти, професійної підготовки майбутнього фахівця й інноваційним технологіям навчання переймаються відомі фахівці І.Д.Бех, Н.Є.Кондратенко, М.І.Михальченко, В.П.Андрущенко, О.Білоус, Л.Н.Преждо, О.С.Падалка, В.П.Безпалько, А.В.Хуторской, С.З.Хутинаєва, М.А.Чошанов, М.В.Кларин, Н.Б.Лаврентьев, А.І.Уман, П.А.Юцявичене, Ю.К.Балашов, В.А.Рижов, А.В.Фурман, В.І.Журавльов, Ю.К.Балашов, В.А.Рижов, Т.І.Царегорцева, А.С.Чабан, Н.В.Бородіна, Н.Є.Єрганова, M.Goldshmid, B. Goldshmid, J.D.Rassel та ін.

Розглянемо, що собою представляє модульна технологія навчання. В якості основних принципів її функціонування П.А.Юцявичене названі принципи модульності, динамічності, гнучкості, які усвідомлюють перспективи і паритетності [4]. Основним визнається принцип модульності, який припускає структуризацію змісту навчання на відокремлені, логічно завершені елементи - модулі. Усередині модулів навчальний матеріал має структуру у вигляді системи навчальних елементів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 1. Структурні одиниці модуля

вищий освіта інноваційний модульний

Із модулів, як із блоків, будується навчальний курс. Елементи усередині модуля, можуть взаємодіяти, то б то рухатись. Гнучкість такого рішення заснована на варіативності змісту і рівня складності навчальної діяльності.

Навчальними елементами при організації вивчення дисциплін виступають лекції, лабораторні роботи, практичні заняття.

Модульна технологія представляє можливість розвитку лекційної форми від класичної інформаційної до активного формування змісту навчання самим студентом. Здійснюється перенесення з акценту навчаючої діяльності викладача на пізнавальну діяльність студента. Можна виділити такі типи лекційних занять: лекції проблемного характеру, лекції-візуалізації, лекція дискусія [1]. Ці типи лекцій в тій чи іншій мірі створюють умови для представлення реального (предметного і соціального) змісту майбутньої професійної праці. Дякуючи цьому знімаються труднощі мотиваційного забезпечення навчальної роботи, та як в навчальній діяльності проглядаються контури майбутньої професії. Навчальна робота для студента набуває особистий характер, створюються реальні можливості переходу від пізнавальної мотивації до професійної.

Лабораторні роботи при модульній організації навчання направлені на розуміння студентом теорії, яка викладена на лекціях, на формування вмінь працювати з універсальними засобами вимірювань, документально оформлювати; опрацьовувати та аналізувати отримані результати вимірювань. Здача заліків по лабораторним роботам проводиться у визначені терміни згідно з планом-графіком модуля. Тільки при виконанні цієї умови студент може отримати максимальну кількість балів рейтингу.

Практичні заняття організуються за модульним принципом по методу проектів - на початку заняття по завданню викладача студенти розбиваються на декілька груп. Кожна група вибирає керівника. Викладач кожному керівнику групи видає завдання. Захист проекту, який виконаний групою студентів здійснюється наступним чином: викладач для захисту проекту викликає до дошці одного студента з групи. Захист підготовлених проектів проходить послідовно серед студентів груп. Бал рейтингу, нараховується за вірне рішення даної проблеми і якість результатів її рішення, однаковий для всіх членів групи. Така система оцінювання сприяє об'єднанню цілей окремих членів групи з загальною метою цього колективу. Рейтинг може бути збільшений чи зменшений для будь-якого члена групи в залежності від вірності відповіді на питання, які задаються викладачем в процесі захисту проекту чи іншими студентами.

В якості основних принців, які використовувались при структуризації навчального матеріалу в модулі, хочемо відмітити наступні положення:

· погодження комплексних і окремих дидактичних цілей;

· цільове призначення теоретичного матеріалу в модулі;

· повнота навчального матеріалу в модулі;

· самостійність елементів модуля;

· оптимальна передача інформаційного і методичного матеріалу.

Модульна організація забезпечує можливість вибору студентом «шляхи руху» усередині модуля. Викладач взаємодіє індивідуально з кожним студентом як безпосередньо - в прямому контакті, так і через модулі. Кожний студент більшу частину часу працює самостійно, в зручному для нього темпі навчання. Ми вважаємо, що досягнення оптимальної інтенсивності праці викладача і студента, то б то підвищення ефективності їх діяльності в кожний момент часу, можливо за рахунок підвищення цілеспрямованості навчання, що веде до посилення його мотивації, інформаційної ємкості змісту, розвитку рефлексивних навиків у студентів, застосуванню прогресивних методів навчання зі сторони викладача, активації темпів навчальних дій.

По результатам досліджень вітчизняного та закордонного педагогічного досвіду М.В.Клариним [6] встановлено, що показник великого рівня розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів є її самоорганізація. Модульна технологія за своєю структурою забезпечує умови для самостійної постановки мети самим студентом, що і визначає велику ефективність його самоорганізуючої навчальної діяльності. Постановка мети тим самим виступає при цьому як управління процесом пізнання. Управління є системоутворюючим фактором будь-якої системи, в тому числі і модульного навчання як педагогічної системи. Управління в умовах модульної організації ми розглядаємо як цілеспрямовану діяльність, яка забезпечує оптимальне функціонування системи з урахуванням попередньо-сформульованою метою. При цьому цикл управління ми представляємо із наступних стадій:

· постановка мети;

· підготовка та прийняття рішення;

· реалізація управляючої дії;

· педагогічний аналіз, який має об'єктивну діагностичну оцінку фактичних результатів навчального процесу;

· регулювання та корекція пропозицій, які входять в розробку по підтримці системи в заданому стані і переходу її на більш високий якісний рівень.

При здійсненні модульного навчання викладач володіє функцією управління. Однак основний механізм управління навчальним процесом закладений в модульній програмі вивчення дисципліни, що дає можливість функції зовнішнього управління по відношенню до навчальної діяльності студента трансформується в самоуправління. Це забезпечує самоорганізацію діяльності студента, що в свою чергу обумовлює високий рівень ефективності процесу навчання. Студент виступає в якості суб'єкта управління своєї особистої діяльності. При цьому технологія навчання повинна забезпечити якісну структуру предметної сторони засвоюваної діяльності, так як з точки зору А.Н.Леонтьєва [5] , управління (тим більш самоуправління) суб'єктом в процесі навчальної роботи, можливо тільки в тому випадку, як що актуально усвідомлюється «предмет того чи іншого здійсненої їм дії».

В технології модульного навчання П.А.Юцявичене виділяє принцип паритетності, який виражається в тому, що студент і викладач знаходяться в суб'єктно-суб'єктної взаємодії [4]. Реалізація цього принципу в модульному навчанні сприяє позитивному психологічному клімату у відношеннях викладача та студента, що забезпечує максимальну активність студента, і як слідство, ефективність технології навчання.

Технологія модульного навчання, яка забезпечує механізм формування цінностей орієнтації студентів, позитивно впливає на їх поведінку, є основною активністю. Суттєвим елементом модульного навчання є динаміка цінностей орієнтацій. Досвід роботи в режимі модульної технології вказує на те, що студенти які набрали певну кількість балів рейтингу у першому модулі, можуть далі рухатись по модульній програмі від модуля до модуля, активно прагнучі збільшити свій рейтинг. А також, слід відмітити, що при технології модульного навчання передбачається отримання іспиту - автоматом для студентів, які набрали високий бал рейтингу.

Впровадження інноваційних педагогічних технологій, а саме модульного навчання у вищий школі на сьогоднішній день є одним із перспективних направлень в галузі передових педагогічних досліджень. Розвиток практики модульного навчання в цій галузі значно випереджує будування психолого-педагогічної теорії. В більших випадках використання технології модульного навчання здійснюється на емпіричній основі, без достатнього припрацювання її науково-методичної сторони, виходячи тільки із досвіду викладачів. По причині відставання теоретичних розробок становлення модульного навчання при викладанні різних дисциплін здійснюється в теоретичній неусвідомлюючій формі, то б то стихійно, а це значить з втратами. Для переходу педагогічної системи вищої освіти на нову якість, необхідна подальша розробка теоретично-методологічних основ модульного навчання та виходячи з них, наукових засобів пізнання, форм і методів навчання, компліментарних модульній системі, яка вписується в чіткі рамки вже сформульованого на сучасному етапі педагогічної теорії.

Розробка відповідних наукових засобів дозволить забезпечити можливість реального використання великого потенціалу модульного навчання.

Література

1. Падалка О.С., Нісімчук А.С., Смолюк І.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології. - К., 1995, 435 с.

2. Хуторской А.В. Педагогическая инноватика: методология, теория и практика. - М., 2005. 222 с.

3. Поляков С.Д. В поисках педагогической инноватики. - М., 1993. 197 с.

4. Юцявичене П.А. Теория и практика модульного обучения. - Каунас, 1989.271 с.

5. Леонтьєв А.Н. Проблемы развития психики. - М., 1981. 584 с.

6. Кларин М.В. Обучение на основе полного усвоения. (Анализ мирового опыта) // Дифференциация как система. - М., 1992. Часть 1. 38 с.

Размещено на Allbest.ru