До питання використання піктограм у корекційній роботі з розумово відсталими дошкільниками

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання використання піктограм у корекційній роботі з розумово відсталими дошкільниками

Ю.В. Галецька кандидат педагогічних наук, асистент кафедри логопедії та спеціальних методик Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Анотація

В статті описано види піктограм, висвітлюються особливості їх використання в практиці спеціальних дошкільних закладів. Визначено, що піктограма - це один із засобів розвитку зв'язного мовлення у дошкільників, що відображає найважливіші пізнавані риси об'єкта, предметів, явищ, які подаються в схематичному вигляді. Використання піктограм у роботі з навчання переказу полегшує запам'ятовування твору, а за тим і сам переказ, з опорою на графічне зображення. Це сприяє розвитку вищих психічних функцій (мислення, уяви, пам'яті, уваги), активізації зв'язного мовлення, орієнтуванні у просторі, полегшує ознайомлення дітей з природою і з явищами навколишньої дійсності. Описано прийоми використання образів-символів у корекційній роботі з дітьми з порушеннями розумового розвитку: оживлення символу, перевтілення, активізація відчуттів, зацікавлення.

Ключові слова: дитина з порушеннями розумового розвитку, допоміжні засоби комунікації, символ (піктограма), спеціальний дошкільний заклад.

В статье описано виды пиктограмм, освещаются особенности использования пиктограмм в практике специальных дошкольных учреждений. Определено, что пиктограмма - это одно из средств развития связной речи у детей, отражающее важнейшие узнаваемые черты объекта, предметов, явлений, которые подаются в схематическом виде. Использование пиктограмм в работе по обучению пересказа облегчает запоминание произведения, а затем и сам пересказ, с опорой на графическое изображение. Это способствует развитию высших психических функций (мышления, воображения, памяти, внимания), активизации связной речи, ориентировании в пространстве, облегчает ознакомление детей с природой и с явлениями окружающей действительности. Описаны приемы использования образов-символов в коррекционной работе с детьми с нарушениями умственного развития: оживление символа, перевоплощение, активизация ощущений, заинтересованность.

Ключевые слова: умственно отсталый ребенок, вспомогательные средства коммуникации, символ (пиктограмма), специальный дошкольное учреждение.

This article describes the types of icons: pictogram communication symbols Mayer-Johnson, Bliss system, the Danish system of gestures, icon R. Leb and others. Also highlights the peculiarities of their use in practice special kindergartens. The ability to communicate via a support means of communication for persons with mental retardation value varied: they can express their opinions, to express the need, to share feelings and emotions; they actively influence the relationships with others. It was determined that the icon is a means of coherent speech in preschool children, reflecting the important recognizable features objects, events, which are given in schematic form. Use the icons in the learning of retelling facilitates memorization text, and after that itself retelling, based on the graphic image. It promotes the development of thinking, imagination, memory, attention, activation of connected speech and orientation in space; facilitate access of children with nature and the phenomena of reality. Described receptions of using symbols in correctional work with children with intellectual disabilities: animating a symbol, transformation, activation sensations and interest. First, the child learns to correctly pronounce the sound with the help of an adult and a particular symbol; then based only on the symbol; and then do without it (through automation pronunciation). Keywords: mentally retarded children, support means of communication, symbol (icon), a special preschool.

Можливість спілкування за допомогою допоміжних засобів комунікації має для осіб з порушеннями розумового розвитку різноманітне значення. Вони можуть висловити свою думку, заявити про потреби, поділитися почуттями і емоціями. Завдяки цьому вони можуть також спитати про що-небудь, висловити протест, відмовитися. Коли діти чимось не задоволені, їм не потрібно застосовувати такі активні форми протесту, як крик, штовхання, апатія. Вони стають партнерами в діалозі, активно впливають на відносини з іншими.

Піктограма - це один із засобів розвитку зв'язного мовлення у дошкільників. Піктограма (від лат. Pictus - малювати і грец. ГсЬммб - запис) - знак, що відображає найважливіші пізнавані риси об'єкта, предметів, явищ на які він вказує, найчастіше в схематичному вигляді [1, с. 50]. Як прийом психологічного дослідження піктограма вперше була запропонована у нашій країні в 1935 році Л.С. Виготським. Метод піктограми також розроблявся Д.Б. Ельконіним, Л.А. Венгером, Н.А. Ветлугіною, М.М. Подд'яковим. У 60-70 роки застосування цієї методики розширилося. Актуальність використання піктограм полягає у тому, що мислення дитини розвивається через наочну і доступну форму. Метод піктограми використовували Д.Б. Ельконін і Л.Є. Журова для навчання дошкільнят грамоті, тобто використання наочних моделей для визначення звукового складу слова [2, с. 51].

За кордоном (зокрема, в Польщі, Швеції, Данії, США тощо) все частіше вчать дітей не мовленнєвим засобам комунікації (якщо мовлення дитині недоступне). Наведемо деякі з них [3, с.119].

1. Піктограми - набір із 600 картинок розміром 10*10 см. Вони поділені на декілька категорій: люди, частини тіла, одяг, предмети, кухня, ванна кімната, їжа, овочі, тварини, іграшки, парк, погода, музика, спорт, почуття, професії, транспортні засоби, місця, дії, свята, особливості, положення в просторі, цифри, форми контакту. Піктограми чіткі, немає великої кількості зайвих деталей. На кожному малюнку є підпис, який інформує про значення цього знаку. Також основна картинка може бути біла, а фон - чорний.

2. Pictogram Communication Symbols Mayer-Johnson (PCS) - окремі поняття представлені у вигляді малюнків. Вони складніші піктограм, мають більше деталей, тому трохи точніші, ніж піктограми, ілюструють окремі поняття. Всього їх більше 3000, при чому деяким поняттям відповідають два різних малюнка.

3. Система знаків Блісса (Bliss System) - складається із близько 30 простих графічних форм, які, поєднуючись згідно суворо визначеним правилам, створюють символи окремих понять. Ця система дозволяє створювати висловлювання з урахуванням деяких граматичних структур (час, множина).

4. Датська система жестів, які наближені до природних, використовується у корекційних школах. Для комунікації з їх допомогою не вимагається особлива мануальна чіткість.

5. Система жестів Makaton - словник жестів, створений на базі американської мови жестів. Для використання цієї системи необхідне вміння добре себе контролювати і хороша координація рухів рук. На теперішній час словник містить 350 знаків. Вони підібрані після ретельного аналізу лексики, яка найбільш часто зустрічається у контактах з дорослими та дітьми, які відчувають значні труднощі в спілкуванні.

Німецьким спеціалістом Р. Лебом була розроблена така система, як вступ у комунікацію з не мовленнєвими розумово відсталими людьми. Система охоплює 60 символів (піктограм) з надрукованими над малюнками значеннями слів. В системі виділяються наступні розділи: загальні знаки взаєморозуміння, слова, які позначають якість; стан здоров'я, посуд, продукти харчування, предмети домашнього побуту, особиста гігієна, ігри і заняття, релігія, почуття, робота і відпочинок. Система застосовується у відповідності з можливістю дитини розуміти. Вона може знайти відповідний символ і передати його, а може тільки вказати на символ. Але недостатньо тільки показати символ, обов'язково слід вимовляти в цей момент слово, супроводжувати його жестами і мімікою [4, с.152].

Піктограми «схеми слова» допомагають дитині, орієнтуючись на зоровий образ, порахувати, скільки і яких звуків в слові, де стоїть звук (на початку, в середині або в кінці), схеми речення - визначати кількість слів, розвивати інтерес до спілкування, удосконалювати мовленнєво-мисленнєву діяльність, опановувати операції аналізу і синтезу.

Піктограми до розповідей та казок добре використовувати для розвитку зв'язного мовлення у дітей. Це сприяє розвитку вищих психічних функцій (мислення, уяви, пам'яті, уваги), активізації зв'язного мовлення, орієнтуванні у просторі, полегшує ознайомлення дітей з природою і з явищами навколишньої дійсності (дорожні знаки, екологічні знаки тощо). При використанні різних схем змінюється характер діяльності дітей: діти не тільки чують своє або звернене до них мовлення, але й мають можливість його «бачити». При складанні оповідань за картинками і піктограмами діти легше запам'ятовують нові слова не механічно, а в процесі активного використання.

Піктограми використовуються при переказі казок або невеликих оповідань. Переказ - більш легкий вид монологічного мовлення, оскільки він дотримується авторської позиції твору, у ньому використовується готовий авторський сюжет і готові мовленнєві форми і прийоми. Це в якійсь мірі відображене мовлення з певною часткою самостійності. Переказ літературних творів у дитячому садку відноситься до одного з видів діяльності на логопедичних заняттях.

Використання піктограм у роботі з навчання переказу полегшує запам'ятовування твору, а за тим і сам переказ, з опорою на графічне зображення. Піктограми допомагають дитині розібратися в послідовності подій і вибудувати лінію подальшого розповідання. Етапи навчання [5, с.10]:

1. Підготовка до переказу. На початку, необхідно враховувати вимоги до літературного твору: доступний і повноцінний зміст; чітка композиція; невеликий розмір; виклад простою, але багатою мовою; жанрова різноманітність. Не слід переказувати твір, не дослідивши його.

2. Перше читання тексту без установки на запам'ятовування і переказ. Воно призначене для цілісного емоційного і художнього сприйняття тексту дітьми.

3. При повторному читанні твору акцент йде на запам'ятовування з подальшим переказом (проводить педагог безпосередньо на занятті з навчання переказу). Після повторного читання необхідно поговорити з дітьми за змістом, опираючись на навідні запитання. Питання повинні бути ретельно підібрані і поставлені так, щоб діти могли зробити аналіз прочитаного твору, осмислити зв'язки і зробити самостійні висновки. Мета бесіди - засвоєння змісту твору. У цьому допоможуть і наступні прийоми роботи над текстом: розгляд ілюстрацій, картинок; викладання в послідовності серії сюжетних картинок до розповіді, казки; виділення з тексту фраз до кожного зображення; знайомство з піктограмою, звірення піктограм із сюжетною картинкою, ілюстрацією; знаходження піктограми згідно тексту.

4. Після третього прочитання дітям дають можливість переказати текст, використовуючи піктограми. При використанні піктограм у дітей формуються вміння заміщати персонажів заступниками (моделлю); передавати текст з опорою на предметне моделювання; вміння складати внутрішній план дій, формується мовленнєве висловлювання, вміння робити умовисновки; розвивається уява для складання моделі для самостійних розповідей.

Використання піктограм для переказу народних казок дуже допомагає в роботі з дітьми із розумовою відсталістю, тому що психічні процеси (мислення, уява) розвиваються тільки на основі різних видів сприймань і відчуттів. А це означає, що чим більше каналів сприйняття інформації педагог може задіяти, тим краще і швидше діти зможуть відчути, проаналізувати і систематизувати в змістовному і мовленнєвому аспекті потік інформації, що надходить. Використання моделей (піктограм) краще починати зі знайомих казок: «Колобок», «Маша і ведмідь» (див.рис.1), «Ріпка» тощо.

Рис. 1. Піктограми до казки «Маша і ведмідь».

піктограма дошкільник корекційний мовлення

Піктограми також можна використовувати для ігор:

- «Не зівай, потрібну піктограму піднімай»: педагог читає розповідь, а дитина піднімає піктограму згідно тексту;

- «Продовж розповідь»: педагог роздає піктограми, читає розповідь, а дитина продовжує, опираючись на піктограму;

- «Розстав правильно»: педагог розставляє піктограми в неправильному порядку, читає розповідь. Потім пропонує правильно розставити піктограми. У разі утруднень - задає питання;

- «Склади свою розповідь»: дитині пропонують піктограми. Дитина повинна самостійно скласти розповідь [1, с. 52].

Символізація звуків також допомагає у логопедичній роботі з дітьми з порушеннями розумового розвитку. Символ -- це наочне уявлення про звук, яке є зразком для наслідування у вимові; це певний знак, емблема, що умовно позначає якесь поняття, щось абстрактне; це немовби жива істота, яка може літати, шипіти, гарчати, бігати, повзати, гудіти, свистіти для того, щоб досягти головного результату - правильного звучання звука як у свідомості дитини, так і в артикуляції.

Орієнтуючись на запропоновані символи, діти запам'ятовують не лише сам звук, а й образ, що виникає в їхній уяві, коли вони вимовляють цей звук. Оперування символами наближує дитину до природного, а не штучно-примусового вимовляння звуків, створює безпосередні передумови для їх самостійної корекції, для звукового самовдосконалення. До того ж символізація наочного матеріалу дає змогу коригувати не лише якийсь один звук, а кілька звуків водночас [6, с. 105].

Використовуючи символи, дитині значно легше засвоїти поняття, бо воно не тільки показане логопедом, а й позначене зрозумілим, близьким для дитини образом, легким для сприймання. У старших групах при використанні символізації у навчальному процесі у дітей немає проблем зі звуковим аналізом. Дитина усвідомлює поняття «звук», не ототожнює, як це зазвичай буває, приголосний з голосним.

Застосування образів-символів мовних звуків у корекційній роботі з дошкільниками дає змогу повніше використовувати резерви розумового розвитку дитини, створює відповідне предметно-стимулююче середовище, яке забезпечує формування сенсомоторної цілісності (емоційності, інтелекту, волі), підтримує єдність думки, почуттів і дій. Внаслідок недорозвитку аналітико-синтетичної діяльності мозку дитина ще не здатна належним чином порівнювати свою неправильну (дефектну) звуковимову з правильною. У такій ситуації самоконтроль є недостатнім або взагалі відсутній. І саме символ є тією опорою, тим помічником, який самоорганізовує, налаштовує на правильну звуковимову, скорочує термін виправлення наявних мовленнєвих вад. Позитивний вплив допоміжних чинників на запам'ятовування навчального матеріалу довели ще наприкінці XIX століття психологи-експериментатори Г. Ебінгауз, Г. Мюллер, Ф. Шуман [6, с. 110]. Таким чином, завдяки використанню образів-символів уникаємо мовно-корекційного тиску на дитину, щоб не пригнічувати її. До того ж символ породжує творчий потенціал, збільшує зацікавленість, розвиває мотивацію, сприяє кращому засвоєнню корекційно-навчального матеріалу, підводить до самостійного засвоєння дітьми норм правильної вимови звуків рідної мови.

Важливо й те, що спочатку дитина навчається правильно вимовляти звук із допомогою дорослого та певного образу-символу; потім опирається лише на символ; а згодом обходиться вже без нього (через автоматизацію вимови). Впровадження цієї технології у практику стимулює перехід зони найближчого розвитку в актуальний розвиток самокорекції звуків. На початковому етапі автоматизація звука за допомогою символу відбувається на рівні механічного засвоєння, а з часом поступово переходить на рівень свідомого використання знань та орфоепічних навичок.

У роботі застосовуються такі принципи: активізація різних видів аналізаторів (зорового, слухового); формування та розвиток пізнавальної діяльності - спостережливості, уваги, пам'яті, мислення; стимулювання інтересу.

Розроблено відповідні прийоми використання образів-символів у логопедичній роботі з дітьми з порушеннями розумового розвитку [5, с. 10]. Опишемо їх.

1. Прийом оживлення символу. Цей прийом допомагає дитині не лише почути конкретний звук, а за допомогою зорового образу ще й «побачити» його у словах, у тексті. Наприклад, у навчально-ігрових ситуаціях оживлений символ «жук» виконує певні дії (літає, сидить, повзе, лежить) на тлі протяжного звучання: Ж-Ж-Ж... У слові «жаба» дитина впевнено вимовляє звук «Ж», тому що малюнок-символ жука асоціюється в неї із відповідним звуком.

2. Прийом перевтілення. Тут дитина сама виконує роль живого символу, відтвореного в її уяві, входить у його образ, фіксує свої почуття, емоції. А оскільки власний досвід утримується у пам'яті найкраще, то й ефект запам'ятовування -- як звучить та артикулюється звук -- значно сильніший. Входження в образ живого символу допомагає самостійно концентрувати увагу на певному звуці, правильно вимовляти його, а відтак долати свою невпевненість щодо правильного виконання того чи іншого завдання з певним звуком. У ході ігрових ситуацій та перевтілення в живий символ у дитини вдосконалюються артикуляційні навички, закріплюється правильна вимова звука, розвивається фонематичний слух. Скажімо, у грі «Жуки полетіли на прогулянку (до лісу, на поле, на луку)» дитина, уявляючи себе жуком, імітує й озвучує його політ, чітко вимовляючи звук [ж]; з кожним разом завдання для «жука» змінюються, ускладнюються.

3. Прийом активізації відчуттів дитини. Зазначений прийом передбачає під час ігор з автоматизації та диференціації звуків оптимальне використання систем-аналізаторів: зорової, слухової, кінестетичної, моторної. Це допомагає дітям краще запам'ятовувати правильну вимову самого звука і слів із ним, проявляти самостійність та самоконтроль.

Для прикладу розглянемо зміст гри «Потяг». Діти будують варіанти потягу, викладаючи картинки-символи, літери, склади, слова з відповідними символами, і виконують різні мовленнєві завдання. Вони починаються з відповідей на запитання, які формулюються у процесі розглядання ряду зображень. Тут слід обов'язково дотримувати логіки побудови запитання та вказівок: Хто за ким їде? (Щоразу дитина має називати символ, звук, літеру, склад, слово, предмет); Хто перед ким їде? Хто в якому вагончику (за порядком) їде? Хто сусіди-друзі вагончика? Визнач, якого вагончика не стало. Назви всі вагончики по пам'яті (очі заплющені). Визнач, який новий вагончик причепили. Скажи, який вагончик тобі найбільш сподобався?

Наступний етап роботи - дії дитини, які активізують її мовленнєву діяльність: побудуй короткий потяг і назви, хто в ньому їде; побудуй довгий потяг і назви, хто в ньому їде; визнач, що змінилося (поміняти місцями, забрати, додати вагончики); розстав вагончики по місцях (сталася аварія, вагончики роз'їхалися). Виконуючи такі маніпулятивно-мовленнєві завдання, діти «бачать», чують, відчувають, вимовляють потрібні звуки, співвідносячи їх із відповідними символами. Те саме спостерігається, коли вони співвідносять символ із літерою, читають склади та слова.

4. Прийом зацікавлення. Попри те, що в запропонованій структурі використання образів-символів звуків поданий прийом останній, за логікою навчального процесу він є провідним. Цей прийом активізує дітей, підвищує мотивацію та результат корекційних занять. Під час роботи із символами увага концентрується не на самому звукові, а на конкретному виді діяльності: «жук літає і гуде»; «бджола гуде, збирає і несе мед до вулика»; «собака бігає, гарчить»; «змія виступає в цирку і шипить» тощо. Це викликає цікавість і захоплення, бажання працювати над звуком. Тож дитині не доводиться докладати спеціальних зусиль, адже включається мимовільне запам'ятовування. Їй цікаво погратися з близькими, знайомими й зрозумілими символами. Завдяки цьому звуки засвоюються природним шляхом, без натиску й перевантажень, корекційно-навчальний процес стає цікавим і доступним для всіх дітей.

Використання символів не втрачає своєї актуальності на всіх етапах корекційної роботи. На кожному занятті діти зустрічаються із символами. Це дає можливість активізувати всі види аналізаторів, розвиває процеси мислення, памґять, увагу, виховує самостійність, наполегливість, а це набагато пришвидшує навчальний процес. Дитині з порушеннями розумового розвитку значно легше засвоїти поняття, коли воно позначене зрозумілим, близьким для неї образом, легким для сприймання.

Бібліографія

1. Расторгуева Н.И. Использование пиктограмм для развития навыков словообразования у детей с общим недоразвитием речи / Н.И. Расторгуева // Логопед. - 2002. - № 2. - С. 50-53.

2. Кудрова Т.И. Моделирование в обучении грамоте дошкольников с недоразвитием речи Логопед в детском саду. - 2007. - № 4. - С. 51-54.

3. Руководство по работе с детьми с умственной отсталостью: учебное пособие / науч. ред. М. Пишчек; пер. с польск. - СПб: Речь, 2006. - 276 с.

4. Шипицына Л.М. «Необучаемый» ребенок в семье и обществе. Социализация детей с нарушением интеллекта СПб: Речь, 2005. - 477 с.

5.Смышляева Т.Н., Корчуганова Е.Ю. Использование метода наглядного моделирования в коррекции общего недоразвития речи дошкольников / Т.Н. Смышляева, Е.Ю. Корчуганова // Логопед. - 2005. - № 1. - С. 7-12.

6. Омельченко Л.В. Использование приемов мнемотехники в развитии связной речи / Л.В. Омельченко // Логопед. - 2008. - № 4. - С. 102-115.

1. Rastorgueva N.I. Ispolzovanie piktogramm dlya razvitiya navyikov slovoobrazovaniya u detey s obschim nedorazvitiem rechi / N.I. Rastorgueva // Logoped. - 2002. - № 2. - S. 50-53.

2. Kudrova T.I. Modelirovanie v obuchenii gramote doshkolnikov s nedorazvitiem rechi / T.I. Kudrova // Logoped v detskom sadu. - 2007. - № 4. - S. 51-54.

3. Rukovodstvo po rabote s detmi s umstvennoy otstalostyu: uchebnoe posobie / nauch. red. M. Pishchek; per. s polsk. - SPb: Rech, 2006. - 276 s.

4. Shipitsyina L.M. «Neobuchaemyiy» rebenok v seme i obschestve. Sotsializatsiya detey s narusheniem intellekta SPb: Rech, 2005. - 477 s.

5. Smyishlyaeva T.N., Korchuganova E.Y. Ispolzovanie metoda naglyadnogo modelirovaniya v korrektsii obschego nedorazvitiya rechi 2005. - № 1. - S. 7-12.

6. Omelchenko L.V. Ispolzovanie priemov mnemotehniki v razvitii svyaznoy rechi / L.V. Omelchenko // Logoped. - 2008. - № 4. - S. 102-115.

Размещено на Allbest.ru