Окремі тенденції щодо вивчення дисциплін безпекового циклу в умовах автономії вищих навчальних закладів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Окремі тенденції щодо вивчення дисциплін безпекового циклу в умовах автономії вищих навчальних закладів України

Т.П. Поведа

Анотація

У статті висвітлено проблему підготовки майбутніх фахівців з питань безпеки в умовах реформування вищої освіти в Україні. Обґрунтовані необхідність та обов'язковість безперервного навчання дисциплін безпекового циклу під час підготовки «бакалаврів» та «магістрів» у вищих навчальних закладах. Проаналізовано причини негативної тенденції, яка склалася на даний час з викладанням дисциплін безпекового циклу. Обґрунтовано необхідність включення у навчальні плани усіх спеціальностей університету дисциплін безпекового циклу (на це вказують діючі розпорядчі та нормативні документи). Окреслено перспективи освіти з безпеки, модернізації її змісту у відповідності до нагальних потреб з безпеки сучасного суспільства. Акцентовано на необхідності змін у підходах до викладання дисциплін з безпеки та охорони праці на максимально затребувані у майбутній професійній діяльності студента.

Ключові слова: блок безпекових дисциплін, реформа вищої освіти в Україні, підготовка «бакалаврів» та «магістрів».

Аннотация

В статье освещена проблема подготовки будущих специалистов по вопросам безопасности в условиях реформи-рования высшего образования в Украине. Обоснованные необходимость и обязательность непрерывного обучения дисциплинам безопасности цикла при подготовке «бакалавров» и «магистров» в высших учебных заведениях. На основании действующих распорядительных и нормативных документов проанализирована ситуация, которая сложилась в настоящее время с преподаванием дисциплин безопасности блока. Определены перспективы образования по безопасности, модернизации ее содержания в соответствии с насущными проблемами по безопасности современного общества. Акцентировано на необходимости изменений в подходах к преподаванию дисциплин по безопасности труда на максимально востребованы в будущей профессиональной деятельности студента.

Ключевые слова: блок дисциплин по безопасности, реформа высшего образования в Украине, подготовка «бакалавров» и «магистров».

Annotation

The article highlights the problems of training future specialists on safety in the conditions of higher education system reformation in Ukraine. It shows necessity and obligatoriness of the continuous educating of «bachelors» and «masters» in higher educational establishments in safety disciplines. It also analyzes current situation with teaching of safety disciplines on the basis of active government regulative documents. The article describes prospects of education on safety, modernization of its content in accordance with vital safety problems of modern society. It accents the necessity of changing the approach to teaching of safety disciplines most relevant to future professional activity of the students.

Key words: safety disciplines, higher education reformation in Ukraine, educating of «bachelors» and «masters».

Науковий аналіз чинників, що впливають на безпеку кожної окремої людини та всього суспільства, складає основу і теоретичні засади курсу безпекових дисциплін у вищих навчальних закладах України, без яких не може бути практичних умінь та адекватних дій у певній ситуації. Нехтування правилами безпеки під час трудової діяльності, незнання основних принципів ергономіки завжди призводить до вкрай важких наслідків. До недавнього часу завдання з формування безпекової компетентності молоді покладалось на дисципліни циклу безпеки в освітніх закладах різних рівнів. Протягом багатьох років реалізовувався принцип безперервного навчання дисциплін цього циклу. Проте, на сьогодні ситуація кардинально змінюється.

Започаткована у 2014 році реформа вищої освіти України має гарантувати автономію українським університетам та створення сучасних механізмів забезпечення якості у вищій освіті. Сьогодні вищим навчальним закладам України надано право самостійно вирішувати та формувати навчальні плани з підготовки відповідних фахівців, а отже і визначати, які дисципліни для цього використовувати. На цьому ґрунті постає проблема визначення й обґрунтування у структурі професійної підготовки сучасних фахівців навчальних дисциплін з безпеки. Зауважимо, що предмет «Основи безпеки життєдіяльності», який був започаткований МОН у 1999 році, у загальноосвітніх навчальних закладах вже кілька років не вивчається.

Навчальні дисципліни безпекового циклу вивчались студентами вищих навчальних закладів України з часів її незалежності. Еволюційний шлях «Безпеки життєдіяльності» розпочався з 1999 р. (Спільний наказом Міністерства освіти України та Штабу цивільної оборони України від 20.06.1995 року № 182/200 про введення нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» у навчальні плани вищих навчальних закладів України). З тих пір проблема становлення дисциплін із безпеки є предметом дослідження багатьох науковців. підготовка фахівець безпека суспільство

Фахівцями, що переймаються проблемами безпеки, створено вагому наукову та навчально-методичну базу, яка ефективно використовується у ВНЗ під час навчання студентів з безпекових курсів. Так, загальні питання дисципліни «Цивільний захист» широко висвітлено у працях О.І. Запорожця, В.О. Михайлюка, Я.О. Сєрікова, М.І. Стеблюка, С.Т Сусло тощо; сутнісні напрацювання з удосконалення змісту та методики викладання дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці» та «Охорона праці у галузі» знаходимо у роботах Є.П. Желібо, Н.М. Заверухи, В.В. Зацарного, В.М. Заплатинського, Д.В. Зеркалова, В.С. Джигирея, З.М. Яремка, В.В. Мендерецького, В.М. Москальової, К.Н. Ткачука, М.О. Халімовського. Багато сучасних досліджень з модернізації безпекових дисциплін здійснюють як досвідчені науковці, так і творчі молоді дослідники. Проте, є висока ймовірність того, що чимало студентів, які будуть навчатись в українських вишах не зможуть скористатися наробками фахівців у галузі безпеки, оскільки будуть позбавлені можливості вивчати ці дисципліни.

До набрання чинності нового Закону «Про вищу освіту » існував перелік дисциплін у ВНЗ, які були обов'язковими, куди входили і дисципліни безпекового циклу. На сьогодні ж Міністерство освіти і науки України не регламентує і, відповідно, не контролює наявність означеного переліку у навчальних планах підготовки фахівців в університетах та інших закладах освіти. Визначення переліку обов'язкових дисциплін повністю покладається на вищі навчальні заклади. Реорганізація системи освіти в України, постійні зміни вимог до навчальних планів та програм різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, відсутність узгоджених дій між державними службами, що опікуються питаннями з безпеки, і Міністерством освіти і науки України призводять до руйнування у вищих навчальних закладах блоку дисциплін, що забезпечують вивчення майбутніми фахівцями чинників безпеки у повсякденні («Безпека життєдіяльності»), під час трудової діяльності («Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі») та надзвичайних ситуаціях («Цивільний захист»). Тому, сміливо можна стверджувати, що від сьогодні проблема підготовки майбутніх фахівців до безпеки і безпечної життєдіяльності та праці залежить від уподобань вишу, зацікавленості його керівництва і свідомості студентства.

Нагадаємо, що першим документом, який вніс непорозуміння «бути чи не бути» безпековим дисциплінам у переліку нормативних в навчальних планах для студентів рівнів «бакалавр» та «магістр», стало Розпорядження від 30 травня 2014 р. № 590-р, видане Кабінетом Міністрів України [12], яким було скасовано спільний наказ МОН, МНС і Держгірпромнагляду «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» від 21.10.2010 № 969/922/216, який вказував на обов'язковість та регламентував вивчення безпекових дисциплін у ВНЗ. Ми відстоюємо точку зору, що скасування наказу про обов'язковість вивчення дисциплін не означає обов'язковість їх вилучення з навчальних програм, оскільки цей наказ не відміняє інших нормативно-правових документів, які обґрунтовують необхідність здійснювати таке навчання [9; 10; 11]. Якщо розібратись по суті, то скасування одного наказу не відміняє дії інших законів та документів, які на даний момент є чинними та вказують на обов'язковість вивчення в університетах дисциплін з безпеки та охорони праці та регламентують кількість годин не менше 54.

Так, Державна наукова установа «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» зреагувала на це Розпорядження і опублікувала у широкому доступі Роз'яснення щодо викладання навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі» та «Цивільний захист». Суть якого полягає в наступному [13]:

1. Наказ № 969/922/216 вважається скасованим;

2. Вивчення нормативних дисциплін з безпеки життєдіяльності, охорони праці та цивільного захисту передбачено законодавчими та нормативно-правовими актами:

- чинними Законом України «Про охорону праці» (21.11.2002 р. № 229-1У), ст 18;

- Кодексом цивільного захисту України (№ 5403-УІ від 02.10.2012 р.), ст. 39, 41;

- Постановою КМУ від 26.06.2013 р. № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», пп. 5, 19, 20;

- Постановою КМУ від 09.01.2014 р. № 11 «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту», п.7 та додатком 1 - в частині щодо створення і діяльності в МОН функціональної підсистеми навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності);

- нормативно-правовим актом з охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», п. 2;

- Положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України (наказ МОН від 18.04.2006 № 304);

3. Лише порядок вивчення зазначених вище нормативних дисциплін встановлюється вищим навчальним закладом у відповідності до затверджених в установленому порядку типових програм цих дисциплін від 18.03.2011 р. («Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі») та 31.03.2011 р. («Безпека життєдіяльності», «Цивільний захист»).

Зауважимо, що у пункті 3 вказано, що вищий навчальний заклад визначає «порядок вивчення дисциплін», а не вирішує «виділити кілька годин на вивчення цих дисциплін чи взагалі скасувати».

Особливої уваги освітянської спільноти, заслуговує лист професора О.І. Запорожця до ректорів ВНЗ з обґрунтуванням (на підставі відповідних законодавчих актів) необхідності збереження дисциплін безпекового циклу під час підготовки бакалаврів та магістрів [3].

Особливо гостро зазначена проблема вплине на перспективи підготовки з безпеки майбутніх фахівців в галузі освіти. Так, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка здійснює підготовку, у переважній більшості, вчителів різного профілю. Проте, починаючи з 2016-2017 н.р., на вивчення безпекових дисциплін виділяється значно менше годин. Наприклад, на дисципліну «Охорона праці» відводиться 18 аудиторних годин, «Безпека життєдіяльності» включена у «Вступ до спеціальності», який читається на всіх факультетах і представлена єдиним змістовим модулем у обсязі лише 8 аудиторних годин. Ситуація з «Цивільним захистом» ще гірша - з 2015 року дисципліну вилучено з навчальних спеціальностей всіх факультетів. Обґрунтовується таке скорочення годин збільшенням кількості годин на фахові дисциплін, викладання яких забезпечують випускові кафедри університету.

Такі дії вважаємо абсолютно невиправданими і хибними. Вони означають, що закінчивши університет, випускники не володітимуть культурою безпеки, знаннями щодо законодавчого та правового регулювання охорони праці в нашій країні, не будуть ознайомлені ні з основами пожежної безпеки, ні правилами електробезпеки. Не володітимуть такі фахівці знаннями щодо вимог нормування мікрокліматичних параметри робочих зон, рівня освітлення на робочому місці, з санітарними нормами роботи за комп'ютером і т.п. Такі фахівців не будуть компетентними в питаннях організації і забезпечення не тільки індивідуальної безпеки, але й безпеки учнівського чи трудового колективу, прийняття правильних рішення щодо запобігання небезпекам, захисту від можливих наслідків аварій, катастроф, стихійних лих. Очевидно, якщо студенти не будуть вивчати дисципліни безпекового циклу, тоді в майбутньому в цих питаннях їм доведеться діяти методом проб і помилок. А помилки в питаннях безпеки можуть іноді коштувати життя.

Виходячи з усього сказаного, вважаємо, що фахівці, які забезпечують викладання дисциплін безпекового циклу не повинні мовчазно погоджуватись на таку ситуацію, а відстоювати і обґрунтовувати необхідність вивчення дисциплін. Аналіз публікацій з даної проблеми доводить, що ця тема є болючою для чималої кількості викладачів, і потрібно, щоб нас почули ті, хто планує забезпечити безпекові компетенції майбутнім фахівцям, нехтуючи дисциплінами з безпеки.

Зауважимо, що хоча дисципліни безпекового циклу мають багато спільного і логічно пов'язані, проте мають різні завдання. Зупинити розвиток цивілізації неможливо, тому завдання освіти з безпекових дисциплін полягає в тому, щоб зробити життєдіяльність і працю людини якомога безпечнішими або принаймні мінімізувати негативні наслідки технічного прогресу. Для цього необхідно сформувати високу внутрішню культуру населення і, насамперед, культуру безпеки молодих людей, які сьогодні є студентами вищих навчальних закладів України.

Мета освіти з «Безпеки життєдіяльності» у вищому навчальному закладі полягає у формуванні культури молодої людини щодо безпеки, її відповідних моральних цінностей, поглядів, поведінки тощо; забезпеченні певного стану захищеності шляхом формування необхідних знань та вмінь реагування на надзвичайні ситуації природного, техногенного, екологічного, соціального характеру; формуванні правильної соціальної позиції щодо власної безпеки, мотивація безпечної поведінки в побуті. Завдання дисципліни полягає у формуванні чіткого розуміння студентами небезпечних і шкідливих чинників у ситуаціях, що виникають у навколишньому середовищі, здатності їх ідентифікувати та забезпечити для себе і оточуючих оптимально безпечні умови життєдіяльності [7].

Курс «Основи охорони праці» вивчається з метою формування у майбутніх фахівців необхідного в їхній подальшій професійній діяльності рівня компетентності з правових та організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки, а також формування у студентів усвідомлення відповідальності за особисту і колективну безпеку, здатностей (компетенцій) для її оцінки і забезпечення на робочих місцях і у підрозділах під час майбутньої професійної діяльності на первинній посаді.

Мета вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі» полягає у формуванні компетентності майбутніх фахівців у забезпеченні ефективного управління охороною праці на виробництві, в установах та закладах, поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу і міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов'язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці [8].

Завершальною дисципліною безпекового циклу, яка вивчається студентами вищих навчальних закладів на випускних курсах є «Цивільний захист». Завданням дисципліни є засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування надзвичайних ситуацій (НС), побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків. Вивчення студентами цієї нормативної дисципліни у ВНЗ України передбачається відповідно до Конституції України (згідно з якою, забезпечення життя та здоров'я людини є обов'язком держави, оскільки людина та її здоров'я є найбільшою цінністю) та на виконання вимог концепції ООН «Про сталий людський розвиток», а також відповідно до Законів України: «Про цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 р. № 2974-ХІІ (із змінами і доповненнями); «Про захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 р. № 1809-Ш; Положення «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р № 1198 [9].

На даний час доцільною була б така схема вивчення студентами ВНЗ дисциплін, пов'язаних з безпекою людини: «Безпека життєдіяльності» (бакалавр, 1 курс)^ «Охорона праці» (бакалавр, 3 курс) ^ «Охорона праці в галузі» (бакалавр, 4 курс) ^ «Цивільний захист» (магістр, 1 курс). Порушення зазначеної послідовності невиправдано, оскільки на молодших курсах навчання більшість студентів не мають достатнього уявлення про професійну діяльність (у них ще не було педагогічної та виробничої практик), а тому не бачать особливого сенсу вивчення цих дисциплін, внаслідок чого у студентів виявляється низька мотивація до освіти із зазначеного напрямку. Ми також переконані, що зміст освіти з безпеки необхідно оновлювати: вдосконалювати навчальні програми, широко впроваджувати інтерактивні та інноваційні технології, підлаштовувати навчання максимально близько до потреб підготовки фахівця певного профілю (різні підходи у підготовці економіста, вчителя, еколога, журналіста). Ці підходи знаходять своє широке відображення у дослідженнях фахівців, які є практикуючими викладачами безпекових дисциплін у ВНЗ, зокрема в [1-8].

Аналізуючи негативну ситуації щодо скорочення безпекових дисциплін, потрібно відмітити, що вселяє певну надію на її покращення розроблена науковцями «Концепція освіти з безпеки» [5]. Нова концепція передбачає оновлення освіти з безпеки на основі ризиків орієнтованого підходу. У Концепції зазначено, що її метою є впровадження сучасних форм, методів та змісту навчання з безпеки, які відповідають вимогам сучасного суспільства у сфері управління безпекою на основі нового закону про освіту та принципів запобігання ризиків. Етапи реалізації Концепції: 1 - розробка стандартів освіти з безпеки відповідно до Закону про освіту; 2 - підготовка та впровадження онлайн-курсів з безпеки членами навчально-методичної комісії МОН та профільних ВНЗ; 3 - перепідготовка викладачів з безпеки у спеціалізованих ВНЗ; 4 - формування нової системи навчання з безпеки. Концепція передбачає, що зміст навчальних програм має бути стандартизований за галузевими напрямами. У стандартах освіти повинні зазначатись усі компетенції з безпеки, яких має набути студент за час навчання в університеті. Стандарти освіти повинні бути погоджені з роботодавцями. Незалежно від профілю ВНЗ методи управління безпекою мають вивчатися у такій послідовності: 1. Ризики в побуті та на виробництві - 1 курс; 2. Методи аналізу ризику - 2 курс; 3. Управління ризиками в галузі - 3 курс; 4. Цивільний захист і державний контроль безпеки - 4 курс.

Якщо в найближчий час не відбудеться позитивних змін з ситуацією щодо скорочення чи взагалі вилучення (саме такі перспективи в нашому закладі) дисциплін з безпеки, то через зовсім невеликий проміжок часу в державі може скластися ситуація, коли в різні галузі трудової діяльності виходитимуть фахівці, які жодної години не вивчали питання пов'язані з безпекою життєдіяльності, безпекою та охороною праці під час трудової діяльності. Така ситуація є прямою загрозою для національної безпеки України, оскільки рівень безпеки суспільства значною мірою залежить від якості викладання зазначених спеціальних дисциплін.

Наголошуємо також на тому, що зміст навчання з безпеки в нашій країні повинен бути оновленим і відповідати нагальним потребам безпеки сучасного суспільства.

Список використаних джерел

1. Атаманчук П.С. Безпека життєдіяльності та охорона праці: навчальний посібник / П.С. Атаманчук, Р.М. Білик, В.В. Мен- дерецький, О.П. Панчук, Т.П. Поведа, О.Г. Чорна. - Ка- м'янець-Подільський : ТОВ «Друк-Сервіс», 2017. - 108 с.

2. Гвоздій С.В. Підготовка майбутніх фахівців соціономіч- них спеціальностей до безпеки життя і професійної діяльності як соціально-педагогічна проблема / С.В. Гвоздій // Міжнародний науковий журнал «Педагогіка безпеки». - Вінниця : Вінницький національний технічний університет. - № 1 (1), 2016. - С. 40-47.

3. Запорожець О.І. Звернення // Пожежна та техногенна безпека. - 2014. - № 12 (15). - С. 37.

4. Кобилянський О.В. Теоретичні засади формування ком- петенцій з безпеки життєдіяльності у студентів економічних спеціальностей : [монографія] / Кобилянський О.В., Дембіцька С.В., Кобилянська І.М. - Вінниця : ВНТУ, 2014. - 264 с.

5. Кудін В.О. Концепція освіти з безпеки / В.О. Кудін, В.В. Бє- гун, В.Ф. Гречанінов, О.П. Яцюк // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія : щоквартальний науково-практичний журнал. - Харків : НТУ «ХПІ», 2015. - № 3.- С. 33-44.

6. Поведа Т.П. До проблеми скорочення та скасування без- пекових дисциплін у вищих навчальних закладах України / Т.П. Поведа // Міжнародний науковий журнал «Педагогіка безпеки». - Вінниця : Вінницький національний технічний університет, 2017. - №1. - С. 58-64. - Режим доступу: pedbezpeka.vntu.edu.ua/index.php/pb/issue/view/2

7. Поведа Т.П. Проблеми вивчення курсу безпеки життєдіяльності на педагогічних спеціальностях університету / Т.П. Поведа // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. - Вип. 8, ч. 1. - С. 93-96.

8. Поведа Т.П. Основи охорони праці: дидактичне забезпечення практичних занять, самостійної роботи та контролю : навчальний посібник / Т.П. Поведа. - Кам'янець-Подільський : Друк-Сервіс, 2015. - 250 с.

9. Кодекс цивільного захисту України // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2013. - № 34-35. - Ст.458. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/5403-17

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту» - від 9 січня 2014 р., № 11. - Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/laws/show/11-2014-%D0%BF

11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» - від 26 червня 2013 р. № 444 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/444-2013-%D0%BF]

12. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скасування наказу Міністерства освіти і науки, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 жовтня 2010 р. № 969/922/216» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/ l_doc2. nsf/link1/KR140590

13. Роз'яснення щодо викладання навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dut.edu.ua/ua/news/4/category/9/view/36

Размещено на Allbest.ru