Проблеми практики організації музичного виховання дошкільників зі зниженим зором

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми практики організації музичного виховання дошкільників зі зниженим зором

Підготовка дитини з порушеннями зору до навчання у школі передбачає її всебічний гармонійний розвиток, що здійснюється протягом усього дошкільного періоду. У системі навчання дошкільних закладів вагоме місце посідає музичне виховання, яке спрямоване не лише на оволодіння дітьми зі зниженим зором музичною культурою, розвиток їхніх музичних здібностей і формування творчих якостей, а й на запобігання ускладнень, своєчасну корекцію порушених функцій, розвиток компенсаторних процесів.

Важливою умовою ефективного проведення музичного виховання є правильна його організація з урахуванням основного дефекту, індивідуальних особливостей і можливостей дітей із порушеннями зору.

Аналіз науково-методичної літератури показав, що проблемі музичного виховання дітей із порушеннями зору до останнього часу приділялося недостатньо уваги. Наукових досліджень і методичних розробок виявлено незначну кількість. Є підстави вважати, що ці недоліки негативно впливають на процес музичного виховання дошкільників із порушеннями зору у спеціальних дошкільних навчальних закладах. Проведення аналізу сучасного стану організації корекційного спрямування музичного виховання дошкільників зі зниженим зором, які виховуються і навчаються у дошкільних навчальних закладах різних типів, виявлення проблем практики сьогодення дозволить їх вирішенню на теоретико-методологічному і практичному рівнях, що сприятиме покращенню якості реалізації корекційно-розвивального потенціалу музичної діяльності в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Всебічний та поліфункціональний вплив на людину мистецтва і музики зокрема висвітлено у наукових працях сучасних дослідників Р. Вайноли, В. Гаврилюка, А. Голик, Г. Грищенко, І. Коршакової, І. Левченко, О. Мєдвєдєвої, С. Науменко та інших. Вони наголошували, що музичне мистецтво має невичерпний потенціал впливу на внутрішній світ дитини, воно є своєрідним засобом спілкування, сприяє самопізнанню і самовираженню особистості, формуванню її світогляду. Низкою науковців Л. Брозело, Т. Варьоновою, Г. Волковою, Н. Власовою, Н. Збруєвою, А. Киштимовою, И. Муратовим, З. Пуніною, В. Синьовим, О. Яхніною та іншими підкреслено широкі можливості використання музики в корекційній роботі з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку та висвітлено деякі історичні відомості щодо використання засобів музичного мистецтва у лікувально-відновлювальній та корекційно-педагогічній роботі.

Проблему своєрідності розвитку дітей із зоровою патологією і визначення засобів корекції при порушеннях зору висвітлювали у своїх роботах вчені-тифлологи Р. Боскіс, Л. Вавіна, Т. Власова, Л. Волкова, Л. Грігорьева, І. Гудим, Т. Дегтяренко, В. Денискіна, В. Єрмаков, А. Літвак, Л. Плаксіна, Є. Синьова, Т. Свиридюк, Л. Солнцева, Б. Тупоногова, С. Федоренко, В. Феоктистова та ін.

Низкою науковців І. Гудим, М. Земцовою, В. Кручиніним, Л. Куненко, И. Муратовим, Н. Остапенко, В. Феоктистовою та іншими підкреслено широкі можливості використання музики в корекційній роботі з дітьми з порушеннями зору різного вікового періоду. Ними доведено, що саме музичне мистецтво має невичерпний потенціал виховного і корекційного впливу на особистість дитини, сприяє розвиткові аналізаторних систем на полімодальній основі, що є основною умовою розвитку компенсаторних механізмів у дитини з порушеннями зору і впливає на входження дитини у світ соціальних стосунків, забезпечуючи подальшу її соціальну активність. Враховуючи значний корекційно-розвивальний потенціал музичного мистецтва, музики нами був здійснений аналіз практики організації музичного виховання в спеціальних дошкільних закладах для дітей зі зниженим зором з метою виявлення її проблем на сучасному етапі розвитку спеціальної дошкільної освіти в Україні, що і стало метою роботи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз практики системи музичного виховання дошкільників зі зниженим зором відбувався шляхом анкетування музичних керівників, що дозволило виявити стан практичної реалізації корекційно-компенсаторного потенціалу музичної діяльності дошкільників зі зниженим зором та стан обізнаності з цих питань самих музичних керівників. В опитуванні взяли участь 64 музичних керівника із 22 областей України (окрім Донецької, Луганської та Миколаївської обл.), що охопило 64 заклади, з яких 22 дошкільні навчальні заклади комбінованого типу, 12 - компенсуючого, 8 - спеціальних, 17 - дошкільні навчальні заклади загального призначення, у яких є групи дітей зі зниженим зором, 2 - спеціальні навчально-виховані комплекси та 3 спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, у яких є дошкільне відділення для дітей з вадами зору.

Для проведення опитування було розроблено багатопланову анкету, яка містила питання за чотирма напрямами вивчення: перший передбачав виявлення ступня професійної компетентності музичних керівників щодо обізнаності їх з питань організації музичної діяльності з дошкільниками зі зниженим зором; другий - з виявлення проблем діагностичної роботи під час музичного виховання з дітьми цієї категорії; третій - з виявлення проблем програмового та методичного забезпечення занять; четвертий - вивчення стану реалізації корекційно-розвивального потенціалу музичного мистецтва в різних видах дитячої діяльності. Запропоновані в анкеті запитання передбачали різні типи відповідей: закриті і відкриті, репродуктивні та евристичні і, з метою отримання більш об'єктивної інформації, не були розподілені у строгому порядку відповідно до визначених нами напрямів дослідження.

Відомо, що результативність опанування дітьми будь-якою діяльністю залежить переважно від рівня професійної підготовки педагогічних кадрів. У результаті обробки анкетних даних виявлено, що 87,5% музичних керівників мають вищу музично-педагогічну освіту, 12,5% середню спеціальну (музичну) освіту, але жоден з них не мав дефектологічної (тифлологічної) освіти (0%), що, на наш погляд, породжує проблему поверхової обізнаності суті організації корекційного спрямування музичного виховання і різних видів музичної діяльності дошкільників зі зниженим зором. Для покращення якості своєї роботи важливим вони визначили такі аспекти, як необхідність введення спецкурсу або навчальної дисципліни у підготовку фахівців зі спеціальності Музична освіта, яка розкриває особливості музичного виховання дітей зі зниженим зором, щоденна практика з такими дітьми, знання основ дефектології та орієнтування у зорових діагнозах, ознайомлення з особливостями психофізичного розвитку дітей з вадами зору, знання методики роботи з ними, особливостей здійснення індивідуального та диференційованого підходів, організації діагностичної роботи та планування. Для часткового вирішення цієї проблеми музичні керівники зазначили, що вони підвищують свій професійний рівень шляхом самоосвіти, ознайомлення з тифлопедагогічною та тифлопсихологічною літературою, перелік і анотацію якої вони відображають у власному “щоденнику самоосвіти”.

Таким чином, результати анкетування щодо першого напрямку дослідження показали наявний дефіцит у дошкільних навчальних закладах кваліфікованих музичних керівників, які мають музичну й тифлологічну освіту, і, як наслідок, неусвідомлення корекційного спрямування занять з музичного виховання та інших форм роботи цього напрямку, обмежене та спрощене комплексне використання ними різних видів музичної діяльності, і, як результат - зниження якості корекційно- розвивальної роботи під час музичного виховання дошкільників зі зниженим зором.

Аналізуючи відповіді щодо виявлення проблем організації діагностичної роботи під час музичного виховання з дітьми зі зниженим зором виявили, що 93,75% музичних керівників проводять діагностичне обстеження на початку навчального року, але неоднозначність відповідей стосувалась параметрів вивчення - більшість музичних керівників (75%) зазначили, що вивченню підлягали компоненти музичного розвитку відповідно до дитячих видів музичної діяльності (слухання, співи, музично-ритмічні рух, гра на ДМТ), що не відрізняє дане обстеження від обстеження дітей з нормальним зором, але показує рівень їх відставання чи навпаки від здорових однолітків. Лише 12,5% музичних керівника зазначили, що під час вивчення музичного розвитку вони виявляли ще і деякі порушення у психофізичному розвиткові (рівень розвитку координації рухів, просторової орієнтації та ін.) та 6,25% приділяли увагу виявленню інтересу і бажання дітей займатися музичною діяльністю. Цікаво, що “картки” чи “щоденник діагностичного обстеження”, як необхідну документацію на базі якої (окрім програми) складається перспективний план освітньо-виховної та корекційно-розвивальної роботи, вели 25% музичних керівників. Решта фахівців взагалі не досліджували початковий стан музичного розвитку, його динаміку, не виявляли порушені сторони психофізичного розвитку, й відповідно, не планували роботу з урахуванням цих відомостей та розвитку компенсаторних процесів, що перетворювало цей процес на стихійний, нецілеспрямований, такий, що не відповідає сучасним вимогам до його організації та змісту, а натомість копіює систему роботи з музичного виховання з дошкільниками з нормальним зором.

Отже, можна констатувати, що існує проблема проведення діагностичної роботи під час музичного виховання у спеціальних дошкільних навчальних закладах для дітей з вадами зору, яка стосується організаційного, методичного і процесуального її аспектів. На наш погляд, цей факт змушує замислитися над якістю вирішення корекційно-розвивальних завдань під час занять з музичного виховання та інших форм музичної діяльності з дошкільниками зі зниженим зором та організацією подальшої корекційно-індивідуальної роботи з ними.

При опрацюванні анкетних матеріалів щодо стану програмового забезпечення занять з музичного виховання дітей зі зниженим зором, ведення єдиної для всіх музичних керівників документації виявили такі позитивні і негативні тенденції, як:

1) відсутність єдиної програми з музичного виховання для дошкільників зі зниженим зором. Аналіз анкетних аркушів засвідчив, що на першому місці використання посіла Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років “Дитина” (37,5% її користувачів), на другому - Програма розвитку дитини дошкільного віку “Я у світі” (25% користувачів), на третьому (18,75% користувачів) - Програма для дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу для дітей з вадами зору (авт: І. М. Велитяк, Л. Ф. Іващенко, Л. А. Марунич, та ін.) та Програмно-методичний комплекс розвитку незрячих дітей від народження до 6 років ( авт.: Л. С. Вавіна, В. А. Бутенко, І. М. Гудим та ін.); четверте місце - 12,5% користувачів - розділили Навчально-виховна програма та методичні рекомендації для спеціальних дошкільних закладів для дітей з вадами зору (авт.: К. М. Скляр, Т. П. Свиридюк, С. В. Федоренко та ін.) та Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» (авт. О. І. Білан, Л. М. Возна, О. Л. Максименко та ін.) і п'яте місце - 6,25% її користувачів - залишилося за програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», (авт.: О. О. Андрієтті, О. П. Голубович та ін.).

81,25% опитуваних підкреслили необхідність розробки спеціальної програми з музичного виховання дошкільників зі зниженим зором, у якій повинно бути чітко окреслений корекційно-розвивальний її компонент, а не лише освітньо-змістовий. Таким чином, проблема забезпечення єдиною програмою занять з музичного виховання дошкільників зі зниженим зором з визначенням корекційно-розвивального її компоненту залишається невирішеною та актуальною на сучасному етапі розвитку спеціальної дошкільної освіти в Україні;

2) при аналізі анкетних даних було з'ясовано 100% ведення обов'язкової документації музичними керівниками відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 30 січня 1998 року за № 32 “Про затвердження Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах”, а саме: календарний план роботи; план проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу; сценарії свят, розваг, театральних вистав тощо; щоденник обліку індивідуальної (гурткової) роботи з дітьми. Але, в оформленні цієї документації спостерігаються значні недоліки, які стосуються неврахування корекційно-компенсаторних можливостей музичного виховання та спеціальних завдань, спрямованих на нормалізацію загального психофізичного розвитку дітей з порушеннями зору. У той час, 37,5% музичних керівників зазначили, що ведуть і додаткову спеціальну документацію, яка допомагає їм в орієнтуванні у зорових діагнозах та здійсненні індивідуального підходу до дітей з вадами зору під час музичного виховання (“книга обліку дітей із зазначенням діагнозу”, “картка діагностичного обстеження музичного розвитку”, “книга взаємодії між музкерівником і вихователем” та ін), в підвищенні власного професійного рівня (“щоденник з підвищення професійного рівня”, “картотека музичних розробок” та ін.). Аналіз відповідей респондентів виявив високу відповідальність музичних керівників щодо ведення документації, але проблемою все ж таки залишається змістова специфіка її оформлення щодо роботи із досліджуваною категорією дітей. Також, на наш погляд, необхідним є введення в обов'язкову документацію таку, як Карта діагностичного обстеження досягнень у музичній діяльності та музично-рухового розвитку дітей дошкільного віку з вадами зору і календарного плану проведення індивідуально-корекційних занять з дітьми, які їх потребують.

Вивчення реалізації корекційно-компенсаторного потенціалу музичного виховання відбувалося на основі відповідей музичними керівниками на питання “Чи мають заняття з музичного виховання (та інші форми роботи) з дітьми з вадами зору корекційно-компенсаторну спрямованість. Якщо так, у чому вона полягає?”, які засвідчили різні погляди на цю проблему і підтвердили поверхову та фрагментарну їх обізнаність у цьому напрямку, і стосувалися виправлення лише окремих вад чи недоліків розвитку дошкільника, на які, як зазначали музичні керівники, цілеспрямовано впливають заняття і інші форми роботи з музичного виховання, або не знання суті корекційної роботи взагалі. На підтвердження цього можна навести такі цитати-відповіді: “працюю над тим, щоб позбавити дітей комплексів”, “подолання відхилень у розвитку”, “ліквідація і корекція первинних і вторинних порушень”, “розвиток уяви, мовлення, пам'яті, уваги, дрібної моторики”, “розвиток орієнтування у просторі, “корекція знань, умінь і навичок”, і, лише 25% музкерівників зазначили, що музичне виховання та відповідна діяльність мають не лише корекційне, а й компенсаторне значення, зазначаючи, що музичне виховання сприяє “активізації збережених аналізаторних систем”, “розвитку зорового сприйняття”, “розвитку слуху” тощо.

Вивчення практики організації індивідуальної корекційно-розвивальної роботи показало, що 56,25% музичних керівників проводять її з метою вирішення проблем, які виникають по засвоєнню дітьми музичного матеріалу, або попереднє його вивчення, повторення, закріплення чи підготовки до свят, концертів тощо. 25% музичних керівників зазначили, що на таких заняттях вони використовують різні корекційні ігри і вправи для розвитку музичних здібностей і корекції вад психофізичного розвитку, а решта - 18,75% відповіли, що не проводять таких занять взагалі. Майже усі респонденти (93,75%) зазначили, що у своїй роботі вони використовують і спеціальний дидактичний матеріал для дітей з вадами зору та різні зорові і слухові орієнтири.

Позитивною тенденцією було виявлено те, що 100% музичних керівників під час різних форм і видів роботи з музичного виховання здійснюють індивідуальний і диференційований підхід до дітей зі зниженим зором з урахуванням їх психофізичних порушень і можливостей, діагнозу зорового та соматичного захворювань, гостроти зору та стану інших зорових функцій, рекомендацій лікаря-офтальмолога і тифлопедагога.

музичний виховання дошкільний зір

Висновки

Таким чином, проведене вивчення практики організації музичного виховання дошкільників зі зниженим зором в умовах дошкільних навчальних закладів різних типів дозволило виявити проблеми і визначити потребу у: 1) висококваліфікованих фахівцях - музичних керівників, які б володіли не лише знаннями методики дошкільного музичного виховання, а й були обізнані із шляхами реалізації корекційно-розвивального потенціалу різних видів музичної діяльності; 2) розробці єдиної програми з музичного виховання, яка повинна чітко висвітлювати корекційно-розвивальну та компенсаторну спрямованість різних видів музичної діяльності і орієнтовний рівень досягнень на кінець навчального року; 3) роз'ясненні щодо змістової специфіки оформлення і ведення обов'язкової документації музичного керівника, яка повинна враховувати корекційно-компенсаторні можливості музичного виховання та сприяти вирішенню на практиці не лише освітньо-виховних, а й корекційно-розвивальних завдань, спрямованих на нормалізацію загального психофізичного розвитку дітей зі зниженим зором; 4) розробці методичних рекомендації щодо організації корекційного спрямування музичної діяльності дошкільників зі зниженим зором, які б відображали специфіку музичного виховання та різних видів музичної діяльності дітей зі зниженим зором та особливості проведення індивідуальних та групових корекційних музичних занять.

Вирішення вищезазначених проблем організації музичного виховання і його корекційного впливу на дошкільників зі зниженим зором сприятиме подоланню вторинних відхилень та розвиткові компенсаторних механізмів, і, як наслідок, впливатиме на забезпечення подальшої соціальної адаптації, соціальної активності, соціальної комунікації та самореалізації особистості зі зниженим зором в умовах сьогодення.

Список використаних джерел

1. Гудим І. М. Використання музичного матеріалу в процесі формування невербальних засобів спілкування у слабозорих дошкільників / Ірина Гудим // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова : Зб. Наукових праць.

М. П. Драгоманова, 2008. - Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. - № 10. - С. 30-35.

2. Картава Ю. А. Теоретико-методичні засади музично-ритмічного виховання дошкільників із порушеннями зору : навчально-методичний посібник / Ю. А. Картава. - Суми : Вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2014. - 220 с.

3. Куненко Л. О. Корекційна спрямованість змісту музично-естетичної освіти учнів з порушеннями зору / Л. О. Куненко // Дефектологія. - 2000. - № 4. - С. 13.

4.Музыкальное воспитание детей с проблемами в развитии и коррекционная ритмика: учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений / Е. А. Медведева, Л. Н. Комиссарова, Г. Р. Шашкина, О. Л. Сергеева / Под ред. Е. А. Медведевой. - М. : Издат. центр «Академия», 2002. - 224 с.

5. Обучение и воспитание детей с нарушениями зрения (амблиопия и косоглазие) в дошкольных учреждениях / Под ред. М. И. Земцовой, Л. И. Плаксиной, Л. Ю. Феоктистовой. - М. : Просвещение, 1978. -37 с.

6. Синьова Є. П. Тифлопсихологія : підручник / Євгенія Синьова. - К. : Знання, 2008. - 365 с.

Размещено на Allbest.ru