Забезпечення взаємозв'язку в роботі логопеда та вчителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ В РОБОТІ ЛОГОПЕДА ТА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

М.І. Найко

У статті висвітлені основні напрямки взаємодії у роботі логопеда та вчителів загальноосвітніх шкіл з корекції мовленнєвих порушень. Подано характеристику найбільш розповсюджених помилок, що зустрічаються в усному та писемному мовленні та корекційні прийоми, що допоможуть їх подолати.

Ключові слова: фонематичні процеси, лексика, граматика, кінетична схожість елементів букв, нормальна артикуляція звуків.

В статье освещены основные направления во взаимодействия учителя-логопеда и учителей общеобразовательных школ при коррекции речевых нарушений.

Ключевые слова: фонематические процессы, лексика, грамматика, кинетически похожие элементы букв, нормальная артикуляция звуков.

The article outlines the main areas of cooperation in the work of speech therapists and school teachers for correction of speech disorders. The characteristic of the most common errors that occur in spoken and written language and corrective techniques that help overcome them.

Keywords: phonemic processes, vocabulary, grammar, similar kinetic elements of letters, normal articulation of sounds.

Зараз, як ніколи, зріс відсоток дітей з мовленнєвими порушеннями. Логопеду в школі самому важко впоратись з цим завданням. Необхідна взаємодія сім'ї дитини, вчителя, психолога та логопеда для того, щоб здійснити комплексний підхід до корекції мовних порушень наявних у дітей та попередити порушення які можуть з'явитись. Крім того, у більшості випадків правильно організована робота вчителя початкових класів дозволяє виправити ці недоліки.

У дитини може запізнюватися поява фразової мови, довше затримуватись "дитяча" вимова звуків, відсутність певних звуків, наявна неправильність у вживанні прийменників, у узгодженні слів у реченні та інше. Все це різко ускладнюється з початком навчання в школі, коли до мовлення ставляться підвищені вимоги. Усі мовленнєві проблеми дитини одразу ж загострюються. Починаються труднощі у навчанні. Мовні недоліки переходять у недоліки читання та письма. У дитини з' являються погані оцінки, втрачається цікавість до навчання, нервозність. Пізніше може бути і негативне ставлення дитини до школи, змінюватись поведінка, проблеми у сім'ї. Із цього можна зробити висновок, що важливою умовою успішного навчання у школі є правильно сформоване і повноцінне мовлення дитини.

Дитина в якої правильно розвинене мовлення вільно спілкується, може висловити свої думки, підтримати розмову, поставити питання, оволодіння знаннями у такої дитини не викликає труднощів, вона із задоволенням ходить до школи. мовленнєвий порушення логопед корекція

Тому можна зробити висновок, що своєчасне виявлення серед учнів шкіл дітей з мовленнєвими проблемами, правильне визначення виду порушення та організація адекватного корекційного навчання ефективно усуває вади мовлення, попереджує порушення читання і письма, допомагає дитині успішно засвоювати програмний матеріал.

Вчитель-логопед повинен добре знати зміст і методи навчання рідної мови та читанню, знати коли і які теми вивчаються в класі. На своїх заняттях брати до уваги вимоги програмного матеріалу того класу, учні якого займаються з логопедом.

З іншого боку успішність всієї корекційної роботи залежить від співпраці вчителя-логопеда з вчителем початкових класів.

Розглянемо декілька напрямків роботи логопеда, який працює в загальноосвітній школі, які безпосередньо переплітаються з роботою вчителя початкових класів.

Перший напрямок це - діагностичний. На початку навчального року вчитель-логопед в процесі обстеження виявляє учнів, які мають різні порушення в усному та писемному мовленні. При обстеженні фіксуються дефекти вимови,словник, граматична будова, зв'язне мовлення, письмо. Також проводиться обстеження фонематичного слуху, пам'яті, уваги, рівень сформованості зорово- просторових уявлень.

Висновки щодо логопедичного обстеження обов' язково співвідносяться з педагогічними, психологічними та лікарськими спостереженнями. Вже на даному етапі роботи встановлюється контакт вчителя-логопеда з вчителем початкових класів. Після обстеження логопедом дітей вчителі знайомляться з результатами обстеження усного та писемного мовлення. В свою чергу, вчителі доводять до вчителя-логопеда результати диктантів, написаних у класі. Вчителям на даному етапі роботи будуть корисні рекомендації " Як відрізнити логопатичну помилку від помилки, обумовленої не вивченим правилом з граматики". Для цього доцільно запропонувати вчителям "памятку логопедичних помилок при дисграфії":

Помилки, які обумовлені не сформованістю фонематичних процесів і слухового сприйняття:

- пропуски букв і складів - трава "трва", крокодил "кродил";

- перестановки букв і складів - вікно "новік", переписав "пеперисав";

- недописування букв і складів - червоний "червони", лопата "лопат";

- нарощування слів зайвими буквами і складами - трава "тарава", чорниця " чориниця";

- спотворення слів - щоки "чоки", з пенька "зпека";

- злитне написання слів і їх поділ - висить на стіні "виситнастні";

- невміння визначити межі речення в тексті, злите написання речень -

"Мій тато шофер. Робота шофера важка шоферу потрібно добре. Знати машину після школи я теж. Буду шофером.";

- заміна однієї букви іншою (дзвінкість-глухість) - жуки "зуки";

- заміна графічно схожих букв, які складаються із однакових елементів, але які по-різному розташовані в просторі (в-д, т-ш), які включають однакові елементи, але відрізняються додатковими елементами(и-ш);

- дзеркальне написання букв;

- змішування букв, які кінетично схожі :о-а, в-д, л-м, н-ю, р-н, П-Т.

Помилки, які обумовлені не сформованістю лексико- граматичної сторони мовлення:

- аграматизми - "Олесь і Олена збираіт квіти. Діти сиділи на великі крісла.";

- злите написання прийменників і роздільне написання префіксів - в кишені "вкишені", прилетіли "при летіли", взяла "в зяла";

- нерозуміння смислового навантаження префікса у слові - "Горобчик прилетів з дерева на дерево";

- неправильний зв'язок слів у реченні, відсутність зв'язків: керування, узгодження - "багато деревів", "поліз з дерева";

- порушення послідовності слів у реченні, пропуски слів, заміна слів, через нерозуміння смислового навантаження даного речення.

Вчителю, діти якого відвідують логопедичні заняття, дається розклад занять і він повинен слідкувати за відвідуванням учнями логопедичних занять.

Другий напрямок роботи - корекційний. Корекційна направленість роботи вчителя-логопеда являє собою систему корекційного впливу на мовну та навчально-пізнавальну діяльність дитини із мовленнєвими вадами. Вчитель-логопед проводить консультативну роботу з батьками та педагогами.

На цьому етапі основними напрямками корекційної роботи є:

- усунення різноманітних порушень мовлення;

- формування різнобічних уявлень про предмети і явища, збагачення словника, розвиток зв'язного мовлення;

- формування необхідних для засвоєння програмного матеріалу з навчання грамоти вмінь і навичок;

- запобігання вторинних порушень(при читанні та на письмі) та формування просторово-строкових відносин.

Планування корекційної роботи відбувається з урахуванням аналізу педагогічних та психологічних спостережень. Тобто, вчитель-логопед залучає в процес корекційного навчання вчителів початкової школи. Важливою умовою роботи є вироблення єдності вимог до учня-логопата з боку вчителя і логопеда. Вчитель може допомагати в роботі над профілактикою, постановкою та автоматизацією звука у мовленні. Звук, який вже поставлений може автоматизуватись в класі вчителем (вчитель виправляє і постійно нагадує учневі правильну вимову поставленого звука).

Учителю початкових класів необхідно знати методи і прийоми роботи над усуненням в учнів недоліків вимови і мовлення. Рекомендуємо на уроках під час вивчення букв проводити дітям логопедичні хвилинки. Застосування вчителем у своїй роботі логопедичних заходів не тільки попереджає та усуває недоліки вимови й мовлення учнів, але й сприяє правильному формуванню мови і мислення учнів, позитивно впливає на настрій дітей, позбавляє їх невпевненості в собі, піднімає авторитет вчителя перед дітьми та батьками. Ця робота повинна проводитись послідовно і систематично.

Наприклад, вчителя можна запропонувати використовувати у своїй роботі такі логопедичні прийоми при ознайомленні дітей зі звуками і буквами:

Урок ознайомлення із звуком та буквою "С"

Показати дітям правильну артикуляцію звука "С": губи розтягнуті, зуби наближені на відстані близько 1мм, кінчик язика притискується до нижніх зубів, спинка язика вигнута та посередині утворюється жолобок, по якому видихається струмінь повітря. Бокові краї притиснуті до внутрішньої поверхні верхніх кутніх зубів, м'яке піднебіння підняте та притиснуте до задньої стінки глотки, закриваючи прохід до носової порожнини, і спрямовує ХОЛОДНИЙ струмінь повітря, що видихається. Голосові зв'язки розімкнуті і не вібрують.

Тобто: усмішка як у клоуна, язик впирається в нижні зуби, ніби кішка на сонечку прогинається і видуваємо холодне повітря.

Дітям запропонувати подути на руку і вони повинні відчути холодне повітря. Запропонувати покласти долоню на шийку і відчути, що "голосок спить" - горло не вібрує.

На уроці ознайомлення із звуком "З" - артикуляція аналогічна. Запропонувати дітям поставити руку на горло і вимовити спочатку звук "С", де голосові зв'язки будуть в стані спокою, а на "З" вони працюють (дрижить горло).

При вимові звука "З" спинка язика піднята трохи вище, видих менш напружений. Голосові зв'язки зімкнені і працюють.

Звук є парним до звука " С"

Урок ознайомлення із звуком "Ш" і "Ж"

Для правильної вимови звуків "Ш" і "Ж" необхідно слідкувати за правильним положенням органів артикуляції: губи округлені та злегка висунуті вперед ( губи трубочкою); зуби зближені; широкий кінчик язика піднятий до переднього краю піднебіння, але не притиснутий до піднебіння (утворює щілину); теплий струмінь повітря йде по середині язика; голосові зв' язки розімкнені і не вібрують.

Тобто: губи витягнуті вперед, язик піднятий вверх і утворює чашечку.

Для закріплення звука "Ш" можна використати таку гру: "Лопнула кулька". Діти піднімають руки і роблять коло, ніби надувають кульку. По сигналу вчителя "кулька тріснула" - діти опускають руки і вимовляють звук "Ш".

Для звука "Ж" взяти гру "Жуки". Діти зображують жуків. Жуки сидять в своїх хатках (за партами) і говорять:

Я жук, я жук, Я тут живу. Жужжу, жужжу.

За сигналом вчителя - "Жуки полетіли" - діти встають, махають руками, ніби літають і жужжать: "ЖЖЖЖ". По сигналу - "Дощ" - сідають на місця.

Урок ознайомлення із звуком "Л" і "Л'"

Під час вимови звука "Л" верхні і нижні зуби розташовані на незначній відстані один від одного. Кінчик язика упирається у верхні зуби або ясна. Струмінь повітря проходить по боках язика. Бокові краї язика не змикаються з корінними зубами, через що залишаються проходи для повітря, що видихається. Голосові зв'язки зімкнені і вібрують.

На уроці бажано зосередити увагу дитини на основних елементах артикуляції: зімкнення кінчика язика і верхніх зубів та утворення щілини між боковими краями язика і верхніми зубами. Запропонувати дітям пограти в гру "Пароплав": легенько прикусати широкий язик між зубами і подати голос "ИЛ"... ."ИЛ". Використати на цьому ж уроці чистомовки:

Ал-ал-ал- їдемо на вокзал.

Ал-ал-ал- на столі пенал.

Урок ознайомлення із звуком "Р" і "Р^,п

Порушення вимови цих звуків дуже поширені. Характер порушень різноманітний: пропуски, спотворена вимова (гаркаве, бокове, кучерське) та заміна звуків. При артикуляції цих звуків широкий напружений кінчик язика вібрує в повітряному струмені; бокові краї язика зімкнені з верхніми кутніми зубами.

Для учнів, які не вимовляють "Р" вчитель може показати такі артикуляційні вправи: "дятел" або "барабанщик" - язиком торкатися до альвеол верхніх зубів і вимовляти звук "д-д-д"..

Ефективним видом корекційної роботи є використання логоритмічних прийомів, фізкультхвилинок та гімнастичних вправ на уроках. В процесі роботи логопед та вчитель не тільки проводять корекцію усного та писемного мовлення, а також проводять роз'яснювальну роботу серед учнів та батьків про необхідність своєчасного усунення всіх недоліків усного та писемного мовлення.

Тут ми вже бачимо наступний напрямок роботи логопеда - консультативно-просвітницький та превентивний напрямок.

Важливими завданнями є:

- попередження перевантажень молодших школярів;

- профілактика вторинних і третинних порушень в розвитку дитини;

- надання професійної допомоги батькам та учням;

- залучення педагогів і батьків в процес корекції.

Для виконання цих завдань вчитель-логопед бере участь у педагогічних нарадах шкіл, методичних об'єднаннях вчителів, індивідуально консультує вчителів за запитом, за наслідками обстеження, демонструє прийоми корекційно-розвиваючих вправ.Тільки завдяки тісному зв'язку, кваліфікованій діагностиці, адекватному корекційному навчанню, виробленні позитивної мотивації, при підтримці батьків будуть створені умови успішного опанування шкільних програм для дітей з різними порушеннями мовлення.

Список використаних джерел

1. Бурлакова М.К. Советы логопеда. - М.: Изд-во института общегуманитаных исследований, 2000. - 177 с.

2. Логопедія / За ред. М.К. Шеремет. - К.: Слово, 2010. - 672 с.

3. Тарасун В.В., Шевченко М.В. Розвиток розуміння зверненого мовлення у молодших школярів з ТПМ. - К. : РУМК, 1992. - 64 с.

Размещено на Allbest.ru