Формування інтересу до математики розумово відсталих учнів у позаурочний час

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування інтересу до математики розумово відсталих учнів у позаурочний час

Л.В. Сьомко

Анотація

математичний розумовий учень позакласний

У статі розглядається питання формування математичних знань, вмінь та навичок у розумово відсталих учнів в позаурочний час, описуються форми організації позакласної роботи з математики.

Ключові слова: математика, позакласна робота, розумово відсталі учні, математичні завдання.

Аннотация

В статье рассматривается вопрос формирования математических знаний, умений и навыков у умственно отсталых учащихся во внеурочное время, описываются формы организации внеклассной работы по математике.

Ключевые слова: математика, внеклассная работа, умственно отсталые ученики, задачи.

Annotation

The article discusses the formation of mathematical knowledge and skills to mentally retarded students after school, describes a form of extra-curricular mathematics.

Keywords: mathematics, class work, mentally retarded pupils task.

Процес навчання математики дітей зі стійкими інтелектуальними вадами є одним із найскладніших у корекційній педагогіці, адже система математичних знань базується на достатньому розвитку таких мислиннєвих процесів, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування тощо, які ушкоджені в них найбільшою мірою. Об'єктивно розумово відсталі можуть навчатись, хоча їхні можливості в даному плані не такі, як дітей з нормальним психофізичним розвитком, але вони здатні оволодіти матеріалом приблизно на рівні учнів молодших класів загальноосвітньої школи. Реалізувати ці можливості вони можуть лише в умовах спеціально організованого навчання і при наявності постійного цілеспрямованого впливу з боку педагога. А педагог, в свою чергу, для того, щоб сформувати у них систему математичних знань, повинен знати основні методи, прийоми, форми організації навчального процесу на уроках і в позаурочний час.

Позакласна робота з математики - це заняття, які організуються з розумово відсталими школярами в позаурочний час. Різні форми позакласних занять позитивно впливають на розвиток творчих здібностей дітей, сприяють формуванню вміння обчислюванні приклади та розв'язувати задачі, креслити геометричні фігури, визначати периметр, площу, об'єм, вибираючи при цьому раціональні прийоми роботи. Вони дозволяють прищепити учням практичні навички та вміння, які допоможуть їм успішніше адаптуватися до життя в соціальному середовищі.

Не всі розумово відсталі люблять математику.

Експериментальні дослідження М.Н. Перової показують, що лише 21% учнів допоміжної школи виявляють цікавість до цього предмету, при чому обґрунтовують таке ставлення позитивними якостями вчителя математики або організацією на уроках цікавих ігор. Тому сформувати в них позитивне ставлення до уроків математики - одне з завдань, яке стоїть перед педагогом [2, С. 4849].

Позакласні заняття є невід'ємною частиною всієї навчально- виховної роботи. Опитування вчителів-практиків свідчать, що така робота носить епізодичний характер, а деякі з них недостатньо усвідомлюють значення позакласних заходів з математики. На жаль, у таких спеціальних школах практично відсутні будь-які методичні рекомендації, вказівки щодо її організації. Тому хочемо показати позитивні сторони такої роботи:

-- на відміну від уроків, позакласна робота організовується у вигляді ігор, розваг, змагань;

-- завдання, які даються на цих заняттях, носять проблемний характер, відкривають цікаві сторінки математики, пов'язуються з життям, трудовою діяльністю, спрямовуються на вирішення ситуацій, які ставить перед учнями життя;

-- позакласна робота організовується з учнями, які створюють групи на добровільній основі;

-- вчитель організовує заняття так, щоб матеріал був доступний для розв'язання;

-- на відміну від уроків тривалість таких занять не є строго регламентованою і може бути від кількох хвилин до 45 хвилин.

Позитивне налаштування на таку діяльність залежить від правильно побудованого першого заняття. Викликаючи в школярів цікавість до окремих видів роботи, вчитель може стимулювати розвиток інтересу до всієї математики в цілому. Тому для організації позитивної установки на занятті потрібно відповідним чином підготувати кабінет. Бажано для цього виділити окреме приміщення, яке відповідно обладнати. Якщо цього не вдається зробити, можна використати і класну кімнату, належно підготувавши для неї наочність.

Важливе значення має вступне слово вчителя. Воно не повинно бути тривалим, містити у собі незнайомі математичні терміни, слова, бути занадто емоційно забарвленим. Бажано у вступному слові показати перспективи, над якими будуть працювати школярі, назвати декілька інструментів, які вони будуть використовувати, заплановані досліди, екскурсії тощо. Формування інтересу до математики є складним і тривалим процесом, результати якого залежать в більшості випадків від педагогічної майстерності вчителя. Успіх також обумовлюється матеріалом, який виноситься на ці заняття, його доступністю, зв'язком з тим, який вивчався на уроках, від використовуваних методів роботи і способів організації діяльності школярів. Робота з формування в учнів позитивного ставлення до уроків і позаурочних занять з математики повинна проводитись систематично.

Позакласна робота з математики може організовуватися у таких формах, як:

- гурткова робота з математики - завданням є розвивати математичне мислення, кмітливість, поглиблювати цікавість школярів до математики і її законів. Учні виконують обчислення прикладів і розв'язування задач, проводять математичні екскурсії, розгадують ребуси, загадки, головоломки, конструюють та моделюють нескладні прилади, проводять шкільні математичні вечори, вікторини тощо.

- математичні ігри - завданням є засвоєння інформації через створення ігрової математичної ситуації, настільні, рухові ігри, хвилини цікавої математики, математичні ранки тощо.

- хвилинки цікавої математики -можуть організовуватись під час прогулянок, екскурсій та інших позаурочних заходів. Повинні бути аналогічними до завдань, які пропонувались учням на уроці, прості за змістом, доступні для розв'язання. До таких завдань відносять: задачі у віршах, прості ребуси, які мають зв'язок з математикою, задачі - жарти, загадки з елементами математики, д вправи з сірниками; цікаві логічні вправи.

- математична газета - завданням є прищеплення школярам цікавость до математики, навичок самостійного читання, розширення математичного світогляду. У газеті можна розміщувати завданнях, спрямовані на розвиток кмітливості , задачі - жарти, головоломки, прості ребуси математичного змісту, логічні вправи.

- математичний куточок - завданням є закріплення знань з математики, де виставляються кращі учнівські зошити з математики, наочні посібники, виготовлені на інших заняттях, що містять у собі математичний зміст, матеріал, зібраний на екскурсіях, під час прогулянок.

- математичні вікторини - завданням є математичне змагання

що організовується під час проведення тижнів математики, математичних ранків, на заняттях гуртка, на уроці в класі. Вони містять завданнях, з якими учні вже знайомі: креслення

геометричних фігур, обчислення прикладів, розв'язування задач.

Позакласні математичні заходи викликають у розумово відсталих учнів цікавість, формують у них емоційно-позитивне ставлення до математики і створюють робочий настрій, виховують почуття своєї значущості, віру у власні сили, товариськість, вміння переносити отримані теоретичні знання у практику. Вибір форм позакласної роботи визначається віковими особливостями школярів. У молодших класах доцільно проводити математичні ігри, ранки, екскурсії, куточки, у старших - організовувати математичні гуртки, вечори, вікторини, випуск газет.

Отже, для успішного навчання математики учнів з вадами інтелекту особливу роль відіграє позакласна робота, яка організовується у вигляді ігор, розваг, змагань тощо. У своїй роботі ми проаналізували основні форми позакласної роботи спрямовану на закріплення математичних вмінь, знань та навичок. Усі вони мають свої особливості проведення, але кожна з них несе позитивний ефект у засвоєнні математичних здібностей розумово відсталих учнів.

Список використаних джерел

1. Добровольський С.О. Формування інтересу до математики в учнів початкових класів допоміжної школи / С.О. Добровольский // Дефектологія. - 2000. - № 2 - С. 12-17.

2. Перова М.Н. Дидактические игры и занимательные упражнения по математике / М.Н. Петрова. - М .: Владос, 1999. - 114 с.

3. Позакласна робота з математики у допоміжній школі / Укл. О.М. Ляшенко. - К . : ІСДО, 1994 - 119 с.

4. Спеціальна методика викладання математики в допоміжній школі: Курс лекцій. Частина 1 / Укл. О.В. Гаврилов, О.М. Ляшенко. - Хмельницький : ПП Пантюк С. Д., 2003. - 200 с.

5. Стадненко Н.М. Нариси з олігофренопсихології / Стадненко Н.М., Матвєєва М.П., Обухівська А.Г. - Кам'янець- Подільський: КПДУ, 2002. - 200 с.

6. Хохліна О. Корекційно-розвивальна робота в системі загальної освіти / О.П. Хохліна //Дефектологія. - 2000. - №2 - С. 5-7.

Размещено на Allbest.ru