Організація тренінгів з підготовки вчителів інформатики до викладання курсів на вибір

Постановка проблеми

Актуальність проблеми дослідження. Спрямованість системи освіти переважно на засвоєння знань, яка була традиційною й виправданою ще кілька десятиліть тому, вже не відповідає сучасному соціальному замовленню, яке вимагає самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти у розв'язанні соціальних, виробничих та економічних проблем. Більшість випускників навчальних закладів виявляються навченими, але не готовими до реалізації професійних обов'язків, вирішення професійних і життєвих проблем. Виявилося, що результати навчання не задовольняють вимоги суспільства, насамперед, роботодавців. Проведені аналітичні дослідження виявили, що на сучасному ринку праці потрібні люди з іншим, ширшим, ніж лише пізнавальний, набором якостей і можливостей, які зазвичай визначають компетентність людини. Можна бути обізнаним, але абсолютно некомпетентним.

Реформування української освіти, що триває нині, також стало результатом незадоволення суспільства тим змістом освіти, який породжував навченого спеціаліста, але не здатного до застосування набутих знань на практиці. У цьому сенсі велике значення має введення профільного навчання. Курси на вибір (елективні курси) відіграють важливу роль у системі профільного навчання на старшому ступені школи. На відміну від факультативних курсів, які існують нині в школі, елективні курси є обов'язковими для старшокласників. Тому з 2010 навчального року у загальноосвітніх навчальних закладах розпочалося вивчення інформатики за програмою для профільної 12-річної школи Інформатика. Програми для профільного навчання та допрофільної підготовки. - Київ: Вид. група BHV, 2009. - 400 с.. Цією програмою передбачено викладання значної частини навчального матеріалу у формі курсів на вибір.

Готовність більшості загальноосвітніх навчальних закладів в Україні до профільного навчання інформатики є низькою. Це пояснюється низкою факторів, серед яких головними є недостатня поінформованість учителів інформатики щодо наявного навчально-методичного забезпечення варіативної складової навчання, недостатня кваліфікація вчителів для викладання курсів на вибір, відсутність апробації навчально-методичного забезпечення профільного навчання.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Низку наукових досліджень у галузі профільного навчання спрямовано на розроблення змісту, методів та організаційних форм і засобів профільного навчання інформатики (М. Жалдак Жалдак М. І. Профільне навчання інформатики / М. І. Жалдак, Н.В. Морзе, О.Г. Кузьмінська // Комп'ютерно- орієнтовані системи навчання: зб. наук. пр. - Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 2004. - Вип. 8. - С. 3-15.' Жалдак М. І. До концепції шкільної освіти з інформатики / М. І. Жалдак, Ю.С. Рамський // Комп'ютерно- орієнтовані системи навчання: зб. наук. пр. - Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 2001. - Вип. 3. - С. 3-7.' Жалдак М. І. Педагогічний потенціал комп'ютерно-орієнтованих систем навчання математики / М. І. Жалдак // Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: зб. наук. пр. - Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 2003. -- Вип. 7. - С. 3-16. ¹³ Морзе Н.В. Основи методичної підготовки вчителя інформатики: монографія / Н.В. Морзе. - Київ: Курс, 2003. - 372 с., Ю. Рамський, О. Гончарова, В. Клочко, Н. МорзеУкраїни. - 2003. - № 24. - С. 3-15., С. Семеріков, В. Сергієнко, З. Сейдаметова, Є. Смірнова- Трибульська, О. Співаковський, С. Раков, Ю. Триус, Є. Вінниченко, Ю. Горошко, О. Жильцов, Т. Зайцева, Т. Кобильник, Т. Крамаренко, В. Круглік, Ю. Лотюк, М. Львов, І. Лупан, А. Пеньков, Ю. Сінько, О. Смалько, С. Шокалюк та ін.).

З уведенням профільного навчання велика увага приділяється відбору його змісту в профільній школі. Цим питанням, зокрема аспектам розроблення курсів на вибір, присвячено праці Ю. Дорошенка, І. Завадського, Н. Прокопенко, В. Лапінського, Л. Карташової та ін., а також зарубіжних учених. Проте в педагогічних дослідженнях недостатньо уваги приділяється методичним аспектам проектування змісту навчального матеріалу, вивченню особливостей профільних курсів для вивчення предметів, зокрема інформатики.

Основною метою цієї статті є розгляд методики формування системи тренінгів для підготовки вчителів інформатики до викладання курсів на вибір відповідно до схваленої Міністерством освіти і науки України "Концепції профільного навчання в старшій школі" Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки у системі профільного навчання у старшій школі.

Виклад основного матеріалу

Важливим елементом модернізації шкільної освіти є реалізація профільного навчання в старших класах. Згідно з чинним положенням, профільність реалізується через дві категорії навчальних предметів: загальноосвітніх (профільного рівня) і курсів на вибір. Загальноосвітні дисципліни профілю входять до обов'язкового набору шкільних предметів, що визначаються профілем. Елективні курси належать до варіативного компонента, їх тематика може бути найрізноманітнішою. Курси на вибір за своїм місцем у навчальному процесі школи до певної міри аналогічні вузівським спецкурсам, пов'язаним з професійною спеціалізацією студентів.

Базові загальноосвітні курси, що відображають обов'язкову для всіх школярів інваріантну частину освіти, спрямовані на завершення загальноосвітньої підготовки учнів. Варіативна частина навчального плану дає змогу забезпечити індивідуальну орієнтованість змісту освіти. Завдяки їй кожен учень має можливість обирати предмети і курси, які поглиблюють, розширюють і доповнюють загальнообов'язковий, визначений державою навчальний зміст, а також долучитися до різних видів практичної діяльності. Як зазначається в Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), "роль варіативного компонента у змісті шкільної освіти поступово зростає"12.

Профільні курси забезпечують поглиблене вивчення окремих предметів, орієнтовані вони, передусім, на підготовку випускників школи до подальшої професійної освіти. Елективні ж курси пов'язані, насамперед, із задоволенням індивідуальних освітніх інтересів, потреб і схильностей кожного школяра. Саме вони, за своєю суттю, і є найважливішим засобом побудови індивідуальних освітніх програм, оскільки найбільше пов'язані з вибором кожним школярем змісту освіти, залежно від його інтересів, здібностей, подальших життєвих планів. Курси на вибір ніби "компенсують" багато в чому достатньо обмежені можливості базових і профільних курсів у задоволенні різноманітних освітніх потреб старшокласників.

Диференціація змісту навчання в старших класах здійснюється на основі різних поєднань курсів таких типів: базових (рівня стандарту, академічного), профільних, курсів на вибір (елективних). Кожний із цих курсів робить свій внесок у виконання завдань профільного навчання. Проте можна виділити коло завдань, пріоритетних для кожного типу.

Уведення елективного курсу до навчального плану школи має переслідувати дві мети. Перша - поглиблення професійної орієнтації учнів. У такому разі курс на вибір є продовженням якогось загальноосвітнього курсу профільного рівня з окремих його тем (змістових ліній). Друга мета - задоволення інтересів школярів у різних галузях знань, що не мають безпосереднього стосунку до профілю класу. Наприклад, у класі фізико- математичного або інформаційно-технологічного профілю може викладатися елективний курс гуманітарного змісту: історія, мистецтво, мови.

Вивчення інформатики в профільних класах можна забезпечити завдяки варіативній складовій навчального плану шляхом упровадження курсів на Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2003. - № 24. - С. 3-15. вибір. З цією метою у Міністерстві освіти і науки України було затверджено програми таких курсів на вибір з інформатики Інформатика. Програми для профільного навчання та допрофільної підготовки. - Київ: Видавнича група BHV, 2009. - 400 с.:

• "Основи комп'ютерної графіки";

• "Основи створення комп'ютерних презентацій";

• "Основи Інтернету";

• "Основи веб-дизайну";

• "Основи комп'ютерної безпеки";

• "Основи візуального програмування";

• "Інформаційні технології проектування";

• "Сучасні офісні інформаційні технології".

Курси на вибір як, власне, диференційована, варіативна частина шкільної освіти, жадають нових рішень в їх організації. Широкий спектр і різноманітний характер елективів може поставити окрему школу в скрутне становище, що визначається браком педагогічних кадрів, відсутністю відповідного навчально- методичного забезпечення. У цих випадках особливу роль відіграють мережеві форми взаємодії освітніх установ та викладачів. Мережеві форми передбачають об' єднання, кооперацію освітнього потенціалу декількох освітніх установ, зокрема установи початкової, середньої, вищої професійної та другої додаткової освіти.

Змістова і методична побудова елективного курсу має відрізнятися від загальноосвітнього курсу. Як і вузівський спецкурс, курс на вибір більшою мірою повинен орієнтувати учнів на нові форми роботи, що наближають їх до реального дослідницького або виробничого процесу. До особливостей методики навчання на елективних курсах слід віднести: більше орієнтацію на самостійну роботу школярів; застосування проблемного, діяльнісного підходу до навчання; активне використання проектного методу.

Враховуючи педагогічну доцільність та можливість уведення певних курсів на вибір, необхідно пам'ятати також про такі важливі їх завдання, як формування під час навчання вмінь і способів діяльності для розв'язання практично важливих проблем, продовження профорієнтаційної роботи, усвідомлення можливостей і способів реалізації вибраного життєвого шляху тощо. Курси на вибір реалізуються в школі за рахунок часу, що відводиться на варіативний компонент освітньої установи.

Уводячи в шкільну освіту елективні курси, необхідно враховувати, що йдеться не тільки про їх програми і навчальні посібники, а й про всю методичну систему навчання цих курсів. Адже профілювання - це не тільки диференціація змісту освіти, а й, як правило, по-іншому побудований навчальний процес. Саме тому в навчальних планах окремих профілів у межах часу, що відводиться на курси на вибір, передбачено години в 10-12 класах на організацію навчальних практик, проектів, дослідницької діяльності. Ці форми навчання разом із розвитком самостійної навчальної діяльності школярів, застосуванням нових методів, наприклад, дистанційного навчання, навчальних ділових ігор, тренінгів, є важливим чинником успішного проведення занять з елективних курсів.

В успішному запровадженні елективних курсів важливу роль відіграють підготовка навчальної літератури та методичних рекомендацій для вчителів щодо вивчення цих курсів. Зауважимо, що як навчальна література з елективних курсів можуть бути використані також навчальні посібники з факультативних курсів та для гурткової роботи, а також науково-популярна література, довідкові видання, матеріали веб-сайтів, зміст яких відповідає тематиці.

Курси на вибір з інформатики умовно можна розділити на два типи: курси із значним теоретичним компонентом та практично орієнтовані курси. Курси першого типу пов'язані з моделюванням інформаційних процесів у різних предметних галузях. Саме ці курси розвивають фундаментальну складову шкільного базового курсу інформатики. Можна сказати, що курси такого типу мають довузівський характер. Вони стимулюють випускника школи до продовження навчання у вищих навчальних закладах, розвивають наукові інтереси, надають можливість випробувати свої здібності до самонавчання, до розв'язування нестандартних задач.

Практично орієнтовані курси зосереджені на вивченні конкретних інформаційних технологій: видавничих систем, комп'ютерної графіки, мультимедіа, веб-дизайну тощо. Після їх вивчення формуються практичні навички учня, достатні для застосування їх у майбутній виробничій діяльності, що не вимагає вищої освіти. Так, курси на вибір "Основи комп'ютерних презентацій" та "Основи комп'ютерної графіки" належать до першого типу і призначені для вивчення в класах фізико-математичного й інформаційно- технологічного профілів.

Проте найбільшою проблемою для школи в галузі профільної підготовки учнів виявляється кадрова проблема, оскільки до обов'язків шкільного вчителя не входить науково-дослідна діяльність. Розроблення власного варіанта елективного курсу для шкільного вчителя є проблемним завданням. Тому для абсолютної більшості шкільних учителів викладання курсу на вибір (так само, як і загальноосвітнього) є можливим лише за готовими навчально-методичними розробками.

Зважаючи на це, на факультеті перепідготовки та підвищення кваліфікації Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова було розроблено й організовано систему тренінгів з підготовки вчителів інформатики загальноосвітніх навчальних закладів до роботи за профільними програмами. Відповідно до листа заступника міністра освіти і науки № 1/9-350 від 30.05.2008, з метою підготовки вчителів інформатики до викладання предмета в профільній 12-річній школі обласні інститути післядипломної педагогічної освіти мають організувати систему тренінгів з курсів на вибір.

Метою системи тренінгів є формування професійних компетентностей учителів для використання інноваційних методів викладання та навчання, зокрема, інформаційно-комунікаційних технологій у контексті сучасних вимог в освіті щодо розвитку ключових компетентностей та нових ролей педагогів. Мета досягається шляхом навчання учителів змісту й методики викладання курсів на вибір, які забезпечують профілізацію дисципліни у 10-12 класах та варіативність обсягу і змісту навчального матеріалу.

Головним завданням системи тренінгів є підготовка учителів інформатики до викладання всіх курсів на вибір, перелічених вище.

Функціональна складова містить:

• ознайомлення з особливостями профільного навчання в процесі викладання інформатики в 12-річній школі;

• ознайомлення з прийомами створення online освітніх середовищ для супроводу викладання інформатики в профільних класах;

• ознайомлення з принципами інтерактивного спілкування;

• формування навичок грамотної роботи у професійних тематичних форумах та чатах;

• проведення тренінгів з методики викладання курсів на вибір;

• поглиблення знань з питань інформаційної безпеки.

До практичного модуля внесено проведення тренінгових, практичних занять, семінарів, консультацій з питань інноваційної педагогіки та викладання інформатики в умовах 12-річної школи, форуми з обміну досвідом роботи вчителів.

Тренінг і майстер-клас мають однакову форму й змістове наповнення, за винятком певних організаційних питань, що висвітлюватимуться лише на майстер-класах. Тобто майстер-клас є прототипом тренінгу, який потім відтворюватиметься його учасниками.

Ці навчальні заходи поєднують дві форми навчання: очну та заочно- дистанційну. Перша форма передбачає виконання завдань в аудиторії під час тренінгу, а друга - після тренінгу. В обох випадках для оголошення завдань, збирання результатів їх виконання, публікації презентаційних та інших навчальних матеріалів використовується платформа дистанційної освіти (http://www.do.ippk.npu.edu.ua). Дистанційне навчання є заочним і полягає в доопрацюванні слухачами завдань протягом тижня після завершення очного навчання. Обов'язковим завданням у кожному дистанційному курсі є виконання електронного тесту з матеріалу курсу.

Саме застосування дистанційної форми навчання вчителів є однією з сучасних ефективних форм під час підвищення кваліфікації за певними напрямами. Вона зумовлюється такими чинниками, як процес комп'ютеризації навчальних закладів, зростання обсягу самостійної роботи, а також перевагами дистанційного навчання: гнучкістю під час вибору місця й часу навчання, можливістю різноманітного подання навчальної інформації засобами мультимедіа, зростанням активної ролі слухача курсів у навчанні тощо Кашина Г.С. Навчально-методичний посібник для викладачів щодо організації дистанційної форми навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації / Г.С. Кашина; за ред. В.М. Ісаєнка, К.Д. Ніколаєва, Л.С. Павлюченко. - Київ: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2014. - 100 с..

Необхідно враховувати також особливості навчання вчителів у системі післядипломної освіти. Дослідники розглядають її в двох вимірах: перший - як процес професійного розвитку вчителів, тобто як мету і результат діяльності навчального закладу, другий - у контексті залучення того, хто навчається, до навчально-виховної діяльності. Така система навчання вчителів вирізняється високим рівнем організації, має складну впорядковану структуру, об'єднану різноманітними зв'язками і взаєминами, що є соціальними за своєю природою. Такій організації системи навчання притаманні динамічність, гнучкість, керованість, упорядкованість та внутрішня гармонійність компонентів.

Рис. 1. Схема середовища тренінгу

Тому застосування дистанційної форми навчання у роботі вчителів під час тренінгу є організацією освітнього процесу, що ґрунтується на принципі самостійного навчання, за якого взаємодія викладача й того, хто навчається, а також між собою здійснюється на відстані, відображаючи всі властиві навчальному процесові компоненти (цілі, зміст, методи, організаційні форми, засоби навчання), що реалізуються специфічними засобами інтернет-технологій або іншими засобами, які передбачають інтерактивність.