Системні аспекти моніторингу якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Системні аспекти моніторингу якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників

кандидат педагогічних наук, доцент Юрій Дем'янюк

Анотація

У статті визначається сутність моніторингу якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників як системи регулярного спостереження над освітньою системою, процесом та його результатами. Обґрунтовується система моніторингу якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, а також розкривається його технологія.

Ключові слова: моніторинг в освіті, якість освіти, професійна підготовка, технологія, майбутні офіцери-прикордонники.

Аннотация

В статье определяется сущность мониторинга качества профессиональной подготовки будущих офицеров-пограничников как системы регулярного наблюдения над образовательной системой, процессом и его результатами. Обосновывается система мониторинга качества профессиональной подготовки будущих офицеров-пограничников, а также раскрывается его технология.

Ключевые слова: мониторинг в образовании, качество образования, профессиональная подготовка, технология, будущие офицеры-пограничники.

Annotation

The essence of professional training quality monitoring of future officers-border guards as a system of regular monitoring of the process of development (self-development) of their professional competence has been defined in the article.

The system for professional training quality monitoring of future officers-border guards, which consists of a set of interrelated institutional and structural elements, which ensure the implementation of all monitoring procedures to achieve the objectives and goals, has been grounded. The elements of the system such as the objects and subjects of monitoring, a set of monitoring indicators and tools for monitoring researches have been considered.

Based on the activity approach, the technology of education monitoring and monitoring research stages of professional competence development of future officers-border guards have been revealed.

Keywords: monitoring in education, quality of education, professional training, technology, future officers-border guards.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Початок ХХІ століття ознаменований формуванням освітньої парадигми постіндустріального суспільства в термінах компетентнісно-орієнтованої освіти. Її становлення стало поштовхом для конвергенції освітніх систем розвинених країн, насамперед європейських, подальшого уніфікованого налаштування ними освітніх послуг і, врешті-решт, їх інтеграції в єдиний європейський освітній простір. професійний підготовка офіцер прикордонник

З приєднанням до Болонського процесу в Україні стрімко розпочався процес модернізації національної системи освіти в контексті європейських вимог, пріоритетним напрямом якої є досягнення високої якості освітньої діяльності в підготовці фахівців вищої кваліфікації. Саме якісні показники розвитку професійної освіти визначають ефективність суспільного поступу в нашій державі, про що свідчать документи стратегічного планування її розвитку. Так, основною метою Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки є підвищення якісного рівня освіти, її конкурентоспроможності як умови інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки, кожного громадянина України.

Оскільки якість освітніх послуг у вищому навчальному закладі визначається наявністю повноцінної та достовірної інформації про перебіг педагогічного процесу, механізми зовнішньої і внутрішньої оцінки результатів навчальних досягнень, рівень професійної діяльності викладачів, то найбільш надійним інструментом отримання подібної інформації є системний моніторинг. Він надає об'єктивну інформацію про дійсний стан освіти, а відтак відкриває можливості для постійних продуктивних змін цієї якості, що виявляються в цілях, структурі, змісті, технологіях, процесі та результатах якісної підготовки майбутніх фахівців, зокрема офіцерів-прикордонників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Концептуальні та методичні засади моніторингу якості вищої освіти розробляли П. Аннєнкова, І. Булах, Л. Гриневич, О. Ляшенко, Г. Цехмістрова та ін.; системний моніторинг як засіб удосконалення інформаційного забезпечення управління освітою аналізували В. Бобрицька, Е. Белякова, О. Майоров, Н. Селезньова та ін.; методологічні та загальнотеоретичні засади процесу моніторингу навчальних досягнень суб'єктів освітнього процесу обґрунтовували В. Зінченко, Д. Матрос, Т. Щебликіна та ін.; моніторинг якості професійної освіти досліджували Е. Бахтенко, О. Діденко, Г. Красильникова, Є. Хриков, Н. Чайкіна та ін.

Результати аналізу теоретичних джерел свідчать, що проблемі моніторингу в освіті присвячено чимало праць, значно менше публікацій, які розкривають особливості моніторингу якості професійної підготовки майбутніх фахівців. Щодо проблематики моніторингу професійної освіти майбутніх офіцерів-прикордонників, то вона ще не була предметом самостійного дослідження.

Мета статті визначити сутність та зміст моніторингу якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, розкрити елементи його системи та технологічні особливості організації на рівні вищого навчального закладу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Необхідність досягнення високих результатів професійної підготовки майбутніх фахівців, а отже й високого рівня сформованості у них професійних компетентностей об'єктивує проблематику забезпечення якості освіти та моніторингу як інструменту її визначення. Глибоке усвідомлення та вирішення означеної проблематики потребує, насамперед, реалізації визначальної методологічної вимоги щодо вивчення будь-якого явища визначення сутності якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників та її моніторингу в умовах вищого військового навчального закладу.

Окремої уваги заслуговує власне професійна підготовка зазначеної категорії фахівців, оскільки вона з точки зору формальної логіки виступає родовою ознакою дефініції досліджуваних нами понять. З метою уточнення сутності професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників нами було використано здобутки педагогічної теорії, вимоги нормативно-правових актів у сфері освіти, а також враховано особливості майбутньої професійної діяльності тих, хто навчається.

За результатами контент-аналізу численних наукових праць з'ясовано, що однозначних підходів до тлумачення терміна “професійна підготовка” не існує. У вітчизняній освітній теорії та практиці його, переважно,розглядають у двох значеннях: широкому, як набуття професійних компетентностей впродовж усього трудового життя людини, і вузькому як мета професійної освіти (навчання) або складова її змісту. Однак, враховуючи компетентнісно-орієнтований вектор розвитку сучасної вищої освіти на засадах системності та неперервності, що задекларовано в Законі України “Про вищу освіту” та в освітніх стратегічних документах, пропонується підходити комплексно до розуміння професійної підготовки з позицій результату, процесу та системи.

Отже, професійну підготовку слід розуміти як: результат і спеціально організований цілеспрямований освітній процес набуття особистістю професійних компетенцій, необхідних для ефективної роботи за фахом (спеціальністю); професійно орієнтовану педагогічну систему, яка функціонує на рівні вищого навчального закладу і забезпечує відповідні сприятливі умови для повної реалізації потенціалу особистості [9].

Професійна підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників безпосередньо пов'язана зі сферою їх майбутньої професійної діяльності, яка є структурним підвидом трудової діяльності, військової праці [5]. Головний зміст професійної діяльності офіцера-прикордонника передбачає виконання таких функцій, як суспільно-політична (проведення в життя політики держави), організаційно-керівна (організація підлеглих та регулювання їх діяльності щодо розв'язання завдань з охорони та захисту державного кордону), прикордонно-соціальна (знання теорії і практики охорони кордону, військової справи, техніки, зброї, тактики дій правопорушників та ін.), педагогічна (організація та здійснення навчання і виховання підлеглих, їх морально-психологічну підготовку з метою підвищення якості охорони державного кордону, підвищення постійної готовності прикордонного підрозділу, зміцнення дисципліни, формування необхідних морально-психологічних якостей, високої прикордонної майстерності персоналу) та адміністративно-господарська (розміщення та побут прикордонників, утримання у справному стані техніки та ін.) [8, с. 91-92].

Поряд з цим професія офіцера-прикордонника має різнопрофільний характер, що обумовлено диверсифікацією базової професійної підготовки. На підставі затвердженого Міністерством освіти і науки України переліку спеціальностей та ліцензованого обсягу Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького підготовка здобувачів вищої освіти за ступенем (освітньо-кваліфікаційним рівнем) бакалавра здійснюється за такими спеціальностями: 252 Безпека державного кордону; 081 Право; 262 Правоохоронна діяльність; 053 Психологія; 172 Телекомунікації та радіотехніка; 274 Автомобільний транспорт; 035 Філологія [2]. За першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти в межах зазначених вище спеціальностей розроблено стандарти вищої освіти. Відповідно до Національної рамки кваліфікацій вони використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ) [18].

Значна частка ліцензованого обсягу відводиться на підготовку основної категорії майбутніх фахівців за спеціальністю 252 Безпека державного кордону. Так, згідно зі стандартом вищої освіти за означеною спеціальністю метою навчання є формування особистості висококваліфікованого офіцера-прикордонника тактичного рівня, здатного вирішувати завдання щодо забезпечення безпеки державного кордону на ділянці відповідальності прикордонного підрозділу та нести відповідальність за свої дії.

Окремо за рішенням Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону введено спеціалізацію за формами оперативно-службової діяльності та видами забезпечення: офіцер оперативно-розшукових підрозділів, офіцер тилу, офіцер-кінолог.

Отже, враховуючи особливості професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників, під поняттям їх професійної підготовки ми будемо розуміти результат і спеціально організований цілеспрямований освітній процес, який відбувається на освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” і приводить до здобуття ними компетентностей, достатніх для успішного виконання професійних обов'язків за обраною спеціальністю та подальшого навчання.

Як наголошувалося вище, досягненню освітньої мети сприяє системний підхід до професійної підготовки. Це дає змогу виявити елементи системи професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, зв'язки між ними та середовищем вищого навчального закладу.

Ураховуючи запропоновану нами дефініцію поняття професійної підготовки відповідної категорії майбутніх фахівців, предметом моніторингу у нашому дослідженні виступають: складові та умови функціонування системи професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників; поетапний процес її реалізації; результати професійної підготовки рівень професійної компетентності.

Безперечно, що основою ефективної реалізації професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема офіцерів-прикордонників є внутрішньовузівська система управління якістю такої підготовки за означеними вище компонентами.

На сучасному етапі категорія якості освіти становить інтегральну характеристику системи освіти та є основою її концептуального аналізу. Попри широкий спектр теоретичних і прикладних педагогічних досліджень поняття “якість освіти” і до цього часу залишається не визначеним. Результатами їх аналізу свідчать про диверсифікацію поглядів окремих науковців та наукових шкіл на якість освіти [4; 19; 20]. Однак, узагальнивши їх, ми з'ясували, що у переважній більшості досліджувана категорія трактується вченими-педагогами у двох значеннях: у широкому сенсі це інтегральна характеристика системи освіти, що відображає реально досягнуті освітні результати нормативним вимогам, соціальним та особистісним очікуванням тих, хто навчається [6, с. 16]. У вузькому сенсі якість освіти розглядають як сукупність показників, що характеризують різні аспекти навчальної діяльності, а саме: зміст освіти, форми та методи навчальної діяльності, кадрове та матеріально-технічне забезпечення тощо, які покликані забезпечити особистісний розвиток тих, хто навчається [20]. Ми дотримуємося точки зору тих науковців [6; 12], які стверджують, що якість освіти як категорія має комплексний характер і містить характеристики усіх компонент навчання, умов і результатів освітнього процесу.

У вищій освіті якість також розглядають не тільки як результат діяльності, але й як процес, націлений на досягнення запланованих результатів з урахуванням внутрішнього потенціалу і зовнішніх умов об'єкта. При цьому виокремленні компоненти якості освіти (результат, процес, умови) об'єднуються в певну ієрархічну систему (якість умов, створених для здобуття освіти якість функціонування освітнього процесу якість результатів освіти), що підлягає аналізу та оцінюванню [19]. Загалом, аналіз різних підходів дозволяє стверджувати, що якість результатів обумовлена якістю освітнього процесу і умовами, які створені для його реалізації; відтак в якості результатів закладена інформація про якість процесів і умов.

З початком ХХІ століття під впливом світових освітніх тенденцій дефініція якості у сфері вищої освіти розглядається з позиції широкого розуміння як багатовимірна концепція, що повинна охоплювати усі її функції і види діяльності та відповідати вимогам суб'єктів споживачів результатів зазначеного рівня освіти (майбутні фахівці, їх батьки, роботодавці, громадянське суспільство). У зв'язку з цим, якість вищої освіти починає розглядатися в соціальному та педагогічному аспектах, а саме як здатність закладів вищої освіти: забезпечити підготовку конкурентоспроможних фахівців, затребуваних вітчизняним та європейським ринками праці, в інтересах громадянського суспільства, держави; створити майбутньому фахівцю сприятливі умови для досягнення цілей його розвитку, розкриття внутрішнього потенціалу особистості та набуття компетенцій, необхідних для майбутньої професійної діяльності [15, с. 68].

Отже, з урахуванням концептуального визначення поняття професійної підготовки і результатів аналізу підходів в педагогіці до трактування дефініції якості вищої освіти пропонується якість професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників розглядати комплексно за трьома позиціями [10]:

якість елементів (компонентів) професійно-орієнтованої освітньої системи вищого навчального закладу (мета освіти, ресурсне забезпечення, зміст освіти, технології навчання, виховання, розвитку, управління);

якість зовнішніх (макросередовище) та внутрішніх (цілі та завдання вищого навчального закладу, освітнє середовище, система управління управління якістю, моніторинг якості освітньої діяльності та якості вищої освіти) умов функціонування професійно-орієнтованої освітньої системи вищого навчального закладу;

якість результатів навчальних досягнень майбутніх фахівців і соціальних результатів, що свідчать про задоволеність якістю набутої підготовки учасниками освітнього процесу та споживачами результатів вищої освіти.

Інструментом визначення та оцінювання стану якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників виступає освітній моніторинг. Його сутність втілена у відповідних механізмах контролю й відстеження якості освіти, постійному спостереженні за освітнім процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або первинним припущенням.

Одне з найбільш всебічних досліджень освітнього моніторингу виконано О. Майоровим. Він дав загальне визначення поняття: “Моніторинг в освіті це система збирання, опрацювання, зберігання і поширення відомостей про освітню систему або окремі її елементи, яка орієнтована на інформаційне забезпечення управління, дозволяє робити висновки про стан об'єкта у будь-який момент часу і дає прогноз його розвитку” [14, с. 121].

Моніторинг освітніх систем або освітній моніторинг належить до групи видів моніторингу складних соціальних об'єктів, в процесі яких вимірювання відбувається опосередковано з використанням технологій наукового дослідження, системи критеріїв та показників [12]. Моніторинг якості освіти як наукове дослідження надає об'єктивну інформацію про дійсний стан освіти, а відтак відкриває можливості для постійних продуктивних змін цієї якості, що виявляються в цілях, структурі, змісті, технологіях, процесі та результатах освіти [16].

Моніторинг якості вищої освіти розглядається науковцями [3; 11] як система стандартних (однорідних, порівняльних) вимірювань, за фіксованими (накопичуваними) результатами яких здійснюються педагогічне оцінювання, спостереження, діагностика, управління та прогнозування стану якості вищої освіти і змін, які відбуваються під час навчального процесу, що охоплює вимірювання рівня компетентностей майбутніх фахівців у будь-якій галузі навчання і здійснюється на внутрішньому (індивідуальному, локальному) та зовнішньому (регіональному, національному) рівнях управління освітою, що передбачає розробку науково-методичних обґрунтованих рекомендацій підвищення ефективності функціонування вищої освіти.

Виходячи з результатів аналізу наукових підходів щодо потрактування освітнього моніторингу, зокрема моніторингу якості вищої освіти, поняття моніторингу якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників визначається нами як комплексна система організації збору, зберігання, обробки, розподілу та поширення інформації про функціонування професійно-орієнтованої освітньої системи, організацію освітнього процесу і результати професійної підготовки з метою встановлення відповідності реального рівня професійної компетентності тих, хто навчається, вимогам стандартів вищої освіти, а також соціальним очікуванням.

Отже, моніторинг якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників як система, представляє собою сукупність елементів (компонентів, підсистем), які внаслідок взаємодії забезпечують досягнення цілей моніторингу. До елементів означеної системи ми відносимо її цілі, об'єкт, суб'єкти, предмет, функції та принципи моніторингу якості професійної підготовки. При цьому цілі слугують системотвірним елементом, що об'єднує між собою усі елементи системи в цілісну структуру.

Головними цілями досліджуваної нами системи моніторингу є: створення інформаційних умов для формування цілісного уявлення про стан професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, про якісні і кількісні зміни у ній; виявлення динаміки змін основних показників якості об'єкта дослідження і можливість оперативного внесення коректив у процес професійної підготовки, здатність до саморозвитку, покращення і прогностичності отриманих результатів функціонування об'єкта дослідження; встановлення раціонального переліку параметрів і критеріїв оцінювання результатів, що вимірюються; формування вихідної інформаційно-аналітичної бази функціонування об'єкта вивчення; вибір, розробка і впровадження науково обґрунтованого діагностичного інструментарію. Означені цілі охоплюють різні напрями моніторингу, кожен з яких може обумовлювати проведення відповідного виду моніторингу (педагогічного, освітнього, соціологічного, психологічного тощо). Це і дає підстави стверджувати про комплексний характер усієї системи моніторингу якості професійної підготовки.

Відповідно до цілей моніторингу та компонентів системи професійної підготовки майбутніх фахівців ми виділяємо у структурі системи моніторингу три підсистеми, а саме: підсистема моніторингу умов реалізації професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників; підсистема моніторингу процесів професійної підготовки; підсистема моніторингу результатів професійної підготовки. Кожна з підсистем представлена своїм об'єктом, предметом, суб'єктами та інструментарієм моніторингу.

Загалом, до об'єктів системи моніторингу досліджуваної якості слід віднести якість зовнішніх і внутрішніх умов реалізації професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, якість професійно-орієнтованого освітнього процесу та якість результатів їх професійної підготовки. Предметом моніторингу є система критеріїв і показників якості, а саме: державні вимоги щодо підготовки майбутніх фахівців; потенціал вищого навчального закладу щодо забезпечення якості професійної підготовки, компоненти освітнього процесу; рівень сформованості компетентностей тих, хто навчається. До суб'єктів системи моніторингу відносяться зовнішні суб'єкти, які зацікавлені сторони, внутрішньовузівські суб'єкти учасники освітнього процесу. Інструментарієм моніторингу виступають тести, анкети, листи моніторингу, опитувальники, статистичні звіти, звітні форми, таблиці, графіки, а також технічні засоби, комп'ютерна техніка, програмно-інструментальні продукти, інформаційна система освітнього закладу, засоби комунікації тощо.

Моніторинг якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників як цілісна система реалізує безліч функцій, однак, на думку Е. Ф. Зеєра, основними слід вважати: інтегративну, діагностичну, компаративістську, експертну, інформаційну, прагматичну [7].

Реалізація функцій системи моніторингу обумовлює необхідність уточнення принципів його проведення. За результатами аналізу наукових досліджень [1; 13; 14] встановлено, що будь-яка система моніторингу на інституційному рівні повинна будуватися на загальних принципах, серед яких основними є принципи системності, науковості, об'єктивності, оперативності, прогностичності, адекватності, адаптивності.

Реалізація системи моніторингу відбувається на основі здійснення моніторингових процедур. На думку Г. Красильникової, як провідні оцінні процедури для моніторингу якості професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема офіцерів-прикордонників, можуть виступати: самооцінка виконання законодавчих норм у галузі освіти при підготовці до процедур державної акредитації, ліцензування напряму підготовки (спеціальності), вищого навчального закладу загалом; експертне оцінювання змісту і реалізації процесу професійної підготовки фахівців; експертне оцінювання внутрішнього освітнього середовища; статистичне спостереження за діяльністю освітнього закладу; встановлення рейтингу, проміжна атестація тих, хто навчається, оцінювання їх особистих позааудиторних досягнень, підсумковий контроль на основі використання компетентнісно-орієнтованих контрольних вимірювальних матеріалів тощо [9].

Ефективність моніторингового дослідження якості професійної підготовки досягається не лише за рахунок ретельного дотримання правил стандартизації моніторингових процедур, коректного використання спеціалізованого інструментарію. Важливу роль в досягненні цілей моніторингу відіграє його чітка технологічна послідовність проведення.

Попри значну кількість наукових поглядів щодо технології освітнього моніторингу, ми погоджуємося з підходом Г. Красильникової, відповідно до якого моніторинг якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників слід розглядати як технологічний процес у такій послідовності етапів: організаційно-підготовчий, інформаційно-діагностичний, аналітико-прогностичний [12].

На організаційно-підготовчому етапі формулюються мета і завдання; визначаються об'єкти моніторингу, які й обумовлюють створення певного набору підсистем; формується система показників і критеріїв; обираються діагностичні методики та методи.

Інформаційно-діагностичний етап розпочинається з апробації діагностичного інструментарію на предмет надійності та валідності, після чого відбувається збір даних за моніторинговою програмою з дотриманням правил стандартизації діагностичних процедур з подальшим аналізом і оцінюванням.

На заключному етапі обробляється і систематизується отримана інформація, аналізуються і інтерпретуються дані, формулюються висновки, зокрема прогностичні, розробляються рекомендації та проекти коригувальних заходів. Підготовлена таким чином моніторингова інформація надається користувачам.

Висновки

Отже, моніторинг якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників це комплексна система організації збору, зберігання, обробки, розподілу та поширення інформації про функціонування професійно-орієнтованої освітньої системи, організацію освітнього процесу і результати професійної підготовки з метою встановлення відповідності реального рівня професійної компетентності тих, хто навчається вимогам стандартів вищої освіти, а також соціальним очікуванням.

Моніторинг якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників як система представляє собою сукупність елементів (компонентів, підсистем), які внаслідок взаємодії забезпечують досягнення цілей моніторингу. До елементів означеної системи ми відносимо її цілі, об'єкт, суб'єкти, предмет, функції та принципи моніторингу якості професійної підготовки. При цьому цілі слугують системотвірним елементом, що об'єднує між собою усі елементи системи в цілісну структуру.

Моніторинг якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників слід розглядати як технологічний процес у такій послідовності етапів: організаційно-підготовчий, інформаційно-діагностичний, аналітико-прогностичний. На кожному етапі формулюється мета і завдання моніторингу.

Перспективами подальших розвідок у даному напрямі слід вважати розробку та обґрунтування методики моніторингу якості компонентів професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників на рівні вищого навчального закладу.

Список використаної літератури

1. Абакумова Н. Н. Разработка модели педагогического мониторинга инноваций / Н. Н. Абакумова // Историческая и социально-образовательная мысль. 2012. № 3(13). С. 71-72.

2. Акт узгодження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти за ступенем (освітньо-кваліфікаційним рівнем) бакалавра, спеціаліста, магістра та ліцензованого обсягу Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Ліцензія: Серія АЕ № 636472 дата видачі 10.06.2015 р.

3. Байназарова О. О. Моніторинг та оцінювання якості освіти : метод. посібник / О. О. Байназарова, В. В. Ракчєєва. Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. 58 с.

4. Гончаренко С. У Український педагогічний енциклопедичний словник / С. У Гончаренко. Рівне : Волинські обереги, 2011. 552 с.

5. Дем'янюк Ю. А. Обґрунтування структури військово-організаторських умінь майбутніх офіцерів-прикордонників / Ю. А. Дем'янюк // Зб. наук. пр. № 46. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. Хмельницький : НАДПСУ, 2008. С. 106-109.

6. Звонников В. И. Контроль качества обучения при аттестации (компетентностный подход) / В. И. Звонников, М. Б. Челышкова. М. : Университетская книга ; Логос, 2009. 272 с.

7. Зеер Э. Ф. Личностно-развиваюшие технологии начального профессионального образования : учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений / Э. Ф. Зеер. М. : Академия, 2010. 176 с.

8. Іщенко Д. В. Основи військової педагогіки / Д. В. Іщенко, А. Ф. Філіпов. Хмельницький : Вид-во Нац. акад. ПВУ, 2002. 106 с.

9. Красильникова Г. В. Концептуальні засади моніторингу якості професійної підготовки інженерів швейної галузі на інституційному рівні / Г. В. Красильникова // Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Педагогические науки. Симферополь : НИЦ КИПУ, 2014. Вып. 48. С. 43-49.

10. Красильникова Г. В. Стратегія розроблення внутрішньої системи моніторингу якості професійної підготовки фахівців Г. В. Красильникова //

Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Харків : УІПА, 2014. Вип. 45 C. 52-59.

11. Красильникова Г. В. Сучасні підходи до моніторингу якості результатів навчання у вищій школі / Г. В. Красильникова // Молодь і ринок. Дрогобич : Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, 2013. № 1 (96). C. 93-98.

12. Красильникова Г. В. Моніторинг якості професійної підготовки інженерів швейної галузі у вищому навчальному закладі: теоретичні та методичні засади : монографія / Г. В. Красильникова ; за наук. ред. Л. Б. Лук'янової. Хмельницький : ХНУ, 2015. 543 с.

13. Кремень В. Г. Проблеми якості української освіти в контексті сучасних цивілізаційних змін [Електронний ресурс] / В. Г. Кремень // Проблеми якості української освіти в контексті сучасних цивілізаційних змін (30.10.2014 р.) / НАПН. Режим доступу : http://naps.gov. ua/ua/press/releases/ 442/ (дата звернення: 10.12.2014).

14. Майоров А. Н. Мониторинг в образовании / А. Н. Майоров. СПб. : Образование-Культура, 1998. 344 с.

15. Мацкевич С. А. Менеджмент в системе образования: теория и практика инновационной подготовки профессионалов / С. А. Мацкевич ; науч. ред. А. Н. Мирошниченко. Минск : И. П. Логвинов, 2011. 260 с.

16. Моніторинг якості освіти: 2009 (інформаційно-аналітичний вісник). Хмельницький : ХОІППО, 2009. 202 с.

17. Мотозюк Л. М. Формування організаторських здібностей у майбутніх керівників прикордонних підрозділів (психологічний аспект) : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.09 / Мотозюк Людмила Миколаївна. Хмельницький, 2006. 192 с.

18. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій [Електронний ресурс] : постанова КМУ від 23.11.2011 р. № 1341. Режим доступу : http:// www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF/

19. Селезнева Н. А. Теоретико-методологические основы качества высшего образования (научный доклад) [Электронный ресурс] / Н. А. Селезнева, А. И. Субетто // “Академия Тринитаризма”. Режим доступа : http://www. trinitas.ru/rus/doc/0012/001a/00120115.htm/ (дата обращения 2.02.2015 р.).

20. Філософсько-методологічні засади підвищення якості вищої освіти України: європейський вимір : монографія / авт. кол.: В. Андрущенко (кер.), М. Бойченко, Л. Горбунова, І. Надольний та ін. К. : Педагогічна думка, 2012. 220 с.

Размещено на Allbest.ru