Теоретичне обґрунтування педагогічної системи професійної підготовки майбутніх учителів хімії до формування еколого-гуманістичних цінностей у школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичне обґрунтування педагогічної системи професійної підготовки майбутніх учителів хімії до формування еколого-гуманістичних цінностей у школярів

Питання якості вищої педагогічної освіти, готовності майбутніх учителів до життєдіяльності й педагогічної праці у відкритому суспільстві, демократичному й полікультурному за своєю сутністю, порушують проблеми проектування відкритих педагогічних систем, які здатні ефективно діяти в динамічни умова за наявності різноманітни перешкод і гальмуючих факторів. Як влучно зазначає В. Кремень, «принцип дитиноцентризму має визначати ефективність різних педагогічних систем. Тільки та з них має право на життя, яка передбачає відносини гармонізації з дитиною, резонанс людської особистості й освіти» [1, с. 21]. Саме до таких ми й відносимо розроблену нами педагогічну систему професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого-гуманістичних цінностей у школярів.

Педагогічна система професійної підготовки майбутніх учителів імії до формування еколого-гуманістични цінностей у школярів має створюватися тоді й там, де гуманістична спрямованість особистості педагога визначається центруючим складником його професійного становлення й розглядається як спрямованість на особистість іншої людини, утвердження словом і ділом вищих духовних цінностей, моральних норм поведінки й стосунків [2, с. 11]. Для України актуальність і важливість становлення такої педагогічної системи пов'язані з необхідністю виховання морально зрослих школярів, які свідомо вважають основою соціоприродного існування суспільства систему еколого-гуманістични цінностей, та здатни вивести країну з кризи, і перш за все екологічної, що має переважно імічний арактер. При цьому її науково-теоретичне обґрунтування буде здійснюватися на основі, по-перше, положень загальної теорії систем, які вже дозволили найбільш змістовно й точно описати фа ову підготовку майбутні учителів імії до формування еколого-гуманістични цінностей у школярів як систему та сформулювати загальну концепцію такої підготовки, спрямовану на професійне становлення вчителя-гуманіста [3, с. 90-100]; по-друге, - аналізу педагогічної методології системного під оду та вже існуючи моделей педагогічни систем.

Приступаючи до такого аналізу, зазначимо, що системний під ід до вирішення педагогічни проблем широко представлений та реалізований у працях С. Архангельського, Ю. Бабанського, В. Беспалько, Л. Вікторової, В. Загвязинського, Т. Ільїної, І. Ісаєва, Ю. Конаржевського, Ф. Корольова, Н. Кузьміної, А. Куракіна і Л. Новікової, Л. Панчешнікової, Г. Сєрікова, О. Сидоркіна, В. Сластьоніна, Ю. Сокольнікова, П. Фролова та ін. Проте не зважаючи на широке впровадження ідей системного під оду в сучасну педагогічну науку, дивує факт відсутності чітко сформульованого поняття «педагогічна система», не має одностайного уявлення про її структуру й функції. Ми підтримуємо думку П. Соколова, який ще в 1916 році наголошував, що «ознайомлення з педагогічними системами корисне для ви ователів, у тому відношенні, що сприяє напрацюванню й у ни цілісного педагогічного погляду, цільної педагогічної системи. Необ ідно знати, що у ви ованні важлива система педагогічни дій і впливів» [4, с. 1]. У контексті зазначеного проаналізуємо розвиток поняття «педагогічна система» і концепції її структурної побудови, які представляють інтерес для створення педагогічної системи професійної підготовки майбутніх учителів хімії до формування еколого- гуманістичних цінностей у школярів.

Так, першу спробу визначити поняття «педагогічна система» зробив український педагог Я. Мамонтов ще в 20-х роках XX століття: це «система наукових тверджень, яка трактує та координує для певної мети основні педагогічні фактори (педагог, учень, дидактичний матеріал) та встановлює їхній стосунок до даного суспільного середовища» [5, с. 133]. Учений був переконаний, що «у науково-обґрунтованій системі ви овання мусить бути певна цільова установка і відповідна їй інтерпретація основних педагогічних факторів. Відсутність будь-якого з ци необ ідни елементів робить педагогічну систему неповною або незакінченою, а механічне об'єднання різнорідних частин (...) свідчить про її логічну невитриманість. Звідси ми можемо зробити висновок, що мета ви овання є організаційний момент в утворенні всякої педагогічної системи, і тому в арактеристиці різни педагогічни напрямків цільова установка їхня мусить бути за одну з найголовніших ознак» [6, с. 17]. Особливо важливим для нашого дослідження є те, що, розглядаючи існування педагогічної системи як цілісності, «яка ні в якому разі не може являти собою випадкової суміші різни педагогічни ідей, методів», Я. Мамонтов акцентував увагу на її відношення із суспільством і державою. «Педагогічну систему не можна вважати закінченою, коли невідомі її відношення з соціальним оточенням», - зазначав він [Там само, с. 17-18].

Надалі поняття «педагогічна система» тривалий час не включалося в концепції розвитку освіти й підмінялося іншими визначеннями. Так, С. Архангельський підміняє поняття «педагогічна система» такими визначеннями, як навчальний процес, система навчального процесу, а провідними компонентами цієї системи у вищій школі вважає зміст, засоби, форми і методи навчання, навчальну роботу студентів, навчальну і наукову діяльність викладачів [7].

Ю. Бабанський також підміняє поняття «педагогічна система» на цілісний педагогічний процес, який необ ідно розглядати двояко: з точки зору «складу системи, у якій функціонує процес, і складу самого процесу» [8, с. 41]. У складі системи навчання вчений виділяє такі елементи - педагоги та інші суб 'єкти навчання і виховання, учні, умови навчання; у складі процесу навчання - мета, зміст, форми і методи організації діяльності, методи емоційно-вольової стимуляції, контроль, аналіз, оцінка результатів.

У рамках власної концепції, яка ґрунтується на системноструктурному підході, Т. Ільїною в якості педагогічної системи розглядається й навчальний процес, і засоби, методи та організаційні форми навчання. Серед елементів системи навчання нею називаються: навчальний матеріал, учень, учитель, навчальні посібники та різні технічні засоби навчання [9, с. 31].

Спробу дати визначення поняттю «педагогічна система» зробив В. Беспалько, стверджуючи, що цим поняттям «долається зовнішня безпредметність педагогічної науки: педагогічна система і є її предмет. Його повноцінному дослідженню й буде зобов'язана своїм майбутнім становленням і розвитком педагогіка як наука» [10, с. 26-27].

Педагогічною системою він уважає «систему, у якій відбуваються педагогічні процеси»; це замкнена структура, яка має відповідну функцію, що задається соціальним замовленням, і виступає як головна підсистема освітньої системи [Там само, с. 25]. До її складу він включає шість елементів: учні, цілі навчання, зміст навчання, процеси навчання, організаційні форми навчання (будинки, приміщення, їх навчальне оснащення, режим і форми роботи), засоби навчання (учителі, підручники, технічні засоби навчання).

Ключове місце в теорії педагогічних систем належить концепції Н. Кузьміної, яка й сьогодні є основною, а визначене нею поняття «педагогічна система» увійшло до педагогічної термінології. Педагогічна система - це «множина взаємопов'язаних структурних і функціональних компонентів, що підпорядковані цілям ви овання, освіти і навчання підростаючого покоління та дорослих людей» [11, с. 10]. Структурні компоненти - це основні базові характеристики педагогічних систем, сукупність яки утворює факт ї наявності й відрізняє від усі інши (непедагогічни ) систем; це цілі навчання, зміст (навчальна інформація), засоби педагогічної комунікації (форми, методи, засоби навчання), суб'єкт (учитель), об'єкт (учень) [Там само, с. 10-12]. Функціональні компоненти - це стійкі базові зв' язки основни структурни компонентів, що виникають у процесі діяльності керівництва, педагогів і учнів, та обумовлюють ру , розвиток, удосконалення педагогічни систем і внаслідок цього їхню стійкість і життєздатність; це гностичний, проектувальний, конструктивний, комунікативний, організаторський функціональні компоненти [Там само, с. 15-18].

Базовим у контексті системи професійної підготовки майбутні учителів хімії до формування еколого-гуманістичних цінностей у школярів вважаємо визначення педагогічної системи, сформульоване Л. Вікторовою на основі провідного принципу організації системи - цілісності. «Педагогічна система - це впорядкована множина взаємопов'язаних компонентів, які утворюють цілісну єдність і підпорядковані цілям виховання й навчання» [12, с. 21]. Здійснюючи подальшу розробку концепції Н. Кузьміної, Л. Вікторова додала до компонентів педагогічної системи ще два компоненти: до структурни - результат, аргументуючи це тим, що «критерієм ефективності діяльності системи може бути тільки рівень успішності тієї системи, для якої готується учень, будь то школа, ВНЗ чи виробництво» [Там само, с. 21]; до функціональних - коректувальний (регулюючий) компонент - для «корекцій проміжних від илень попередні результатів від часткови цілей та від илень кінцевого результату від початкових цілей» [Там само, с. 23].

Отже, далеко не повний розгляд усього різноманіття концепцій, у яких розроблялося поняття педагогічної системи (та її структура), свідчить про прояв різних ступенів пізнання його сутності й суб'єктивізм авторів. На основі найбільш продуктивних концепцій Н. Кузьміної і Л. Вікторової сучасні дослідники (І. Васильєв, В. Володько, В. Докучаєва, А. Ковальов, В. Лазарєв, О. Новіков, В. Сєріков, Л. Спірін та інші) продовжили реконструкцію структури педагогічної системи з ура уванням сучасни педагогічни інновацій і парадигм.

На підставі здійсненого комплексного аналізу різноманітни підходів до поняття «педагогічна система», а також спираючись на думку О. Сидоркіна, що сутність педагогічної системи полягає не у співвідношенні змісту і форми діяльності людей, а в співвідношенні цієї діяльності загалом з педагогічним результатом [13, с. 70], зробимо визначення педагогічної системи професійної підготовки майбутніх учителів хімії до формування еколого-гуманістичних цінностей у школярів - це спрямована на конкретний педагогічний результат упорядкована за певними ознаками множина взаємопов'язаних компонентів, що утворюють керовану цілісність, об'єднану спільною метою функціонування. Підготовку майбутніх учителів хімії до формування еколого-гуманістичних цінностей у школярів ми розглядатимемо як системний процес, орієнтований на формування екогуманної особистості вчителя, який розуміє цілі й функції такого виду професійної діяльності, володіє те нологіями, прийомами планування й управління, операціональною структурою діяльності за ра унок системно-аксіологічної інтеграції загальнонаукових, психолого-педагогічних, соціально-філософських, екологічних, фахово-екологічних і методични знань, умінь і навичок.

Зазначена підготовка є засобом формування готовності до діяльності, а готовність - результатом і показником якості підготовки, що перевіряється в практичній діяльності вчителя. Діяльність виступає метою підготовки, але водночас виконує функції її регулювання й корекції. Під готовністю вчителя хімії до формування еколого- гуманістичних цінностей у школярів розумітимемо складне, інтегративне, системне, стійке особистісне утворення (потенційну якість особистості), яке включає екологічну культуру вчителя, гуманістичну спрямованість особистості, пси олого-педагогічні якості, високу педагогічну культуру, систему соціально-філософськи , пси олого- педагогічни , екологічни , спеціальни наукови , методични знань, умінь ( імічни , екологічни , педагогічни , пси ологічни ), компетенцій і навичок з організації означеного виду діяльності, яке виникає в результаті певного досвіду й ґрунтується на формуванні позитивного ставлення, усвідомленні мотивів і потреб у цій діяльності та проявляється в конкретни бажання , прагнення , дія учителя в навчально-ви овному процесі та позаурочній роботі з імії.

Як уже зазначалося нами вище, безпосередня побудова педагогічної системи професійної підготовки майбутніх учителів хімії до формування еколого-гуманістичних цінностей у школярів має здійснюватись у межах уявлень про системи загалом і педагогічні зокрема. Окрім того, при створенні такої системи ми виходитимемо з наступних положень. По-перше, основою створення означеної педагогічної системи є вихідні суспільні передумови й тенденції сучасного розвитку системи освіти загалом та хімічної зокрема - їхня наскрізна гуманізація й екологізація. По-друге, основоположним методологічним напрямом загальнонаукового пізнання в галузі проблем професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого-гуманістични цінностей у школярів є системний під ід, а тому таку підготовку слід розглядати саме як систему, виокремивши її компоненти, зв'язки й функції. По-третє, у названій педагогічній системі мають бути компоненти, певна структура, мета, функції. По-четверте, створення педагогічної системи повинне обумовлюватися певною логікою цього процесу та, як будь-яка теоретична модель, ця система повинна відповідати формальним критеріям.

Підтримуючи логіку Т. Ільїної щодо дослідницької роботи зі створення педагогічної системи (вивчення галузі застосування навчального курсу на основі визначення арактеру роботи майбутнього фахівця; формулювання й опис кінцевих цілей конкретного курсу; методичне забезпечення курсу - підбір необ ідного навчального матеріалу, вибір методів навчання та ін.; визначення ролі вчителя) [9, с. 24-25], уважаємо за доцільне розробити критерії (вимоги) до педагогічної системи професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого-гуманістичних цінностей у школярів. В якості таких критеріїв нами обрані: цілісність, яка передбачає обмеження дослідження виділенням істотних залежностей між об'єктними областями; стабільність, яка передбачає здатність системи функціонувати, не змінюючи власної структури, і зна одитися в рівновазі; відкритість, яка є властивістю системи, що показує, чи можна за ви одом повністю відновити інформацію про стани системи; оглядовість, яка полягає в необ ідності включення в модель допустимо мінімального числа параметрів [14, с. 56-58].

Створення педагогічної системи вимагає визначення й опису її структури та складу процесу навчання. Так, педагогічну систему професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого- гуманістични цінностей у школярів можна створити тоді, коли знайдені способи досягнення відповідної мети, яка повинна бути спрямованою на динаміку саморозвитку особистості майбутнього вчителя імії в поєднанні іміко-екологічни знань з усвідомленням власної ролі в процесі ї передачі крізь призму спрямованості гуманістичної позиції, ціннісного ставлення до думки іншої людини, здатності бачити себе в учневі. При цьому гуманістична спрямованість і фахова компетентність повинні розглядатися й формуватися як гармонійно поєднані складники особистості педагога, а при вивченні кожної хімічної дисципліни головною метою має стати професійне становлення вчителя-гуманіста.

Педагогічна система професійної підготовки майбутніх учителів хімії до формування еколого-гуманістичних цінностей у школярів, як і будь-яка система вищої професійної освіти, прагне забезпечити необхідний ступінь засвоєння ієрархії загальнолюдських цінностей, а на ї основі сформувати компоненту значущості професійно- компетентнісних цінностей. Така вимога повинна реалізовуватись через зміст, при відборі та структуруванні якого особлива увага повинна приділятися розвитку в студентів основ ціннісного світобачення та позитивного оцінювання і свої подальши перспектив, і ціннісного ставлення до набуття вчительськи компетенцій. При цьому ціннісна орієнтація імічни дисциплін має полягати в тому, аби виявити аксіологічно-світоглядні складники кожної з ни і, не звужуючи базової підготовки, здійснювати професійно-педагогічну. Уведення в зміст навчальни програм імічни дисциплін питань імічної еволюції, що окреслюють й ілюструють фундаментальні закономірності сучасної хімічної картини природи, слід розглядати як обов'язковий етап розвитку фа ової освіти майбутнього вчителя імії для її гуманізації та гармонізації відносин людини й природи.

Наступним важливим компонентом педагогічної системи професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого- гуманістичних цінностей у школярів слід вважати педагогічні технології, які повинні бути націлені на переведення іміко-екологічни знань у зміст професійної діяльності та сприяти її переходу в нову якість - особистісно-ціннісні переконання. З урахуванням цієї вимоги визначатимуться організаційні форми і методи навчання, які спрямовуватимуть означену підготовку на доцільне поєднання теоретико-фундаментального й практичного складників фа ової імічної освіти, методологічни і методични її аспектів, поглиблення професійної спрямованості хімічних курсів.

Включення технологічного компоненту до структури педагогічної системи професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого-гуманістични цінностей у школярів робить її максимально наближеною до практичної реалізації на основі чітко визначени етапів, ретельно підібраних форм, методів, засобів роботи з об'єктами і суб'єктами педагогічної системи на кожному етапі. А, отже, є логічним, що педагогічна система зможе функціонувати за наявності відповідного об'єкту педагогічного процесу - контингенту студентів, для якого створюватимуться те нологічні умови для становлення науково- теоретичної, практичної, пси офізіологічної та пси ологічної готовності до формування еколого-гуманістични цінностей у школярів.

Беззаперечно, невід'ємним компонентом педагогічної системи професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого- гуманістичних цінностей у школярів мають бути провідні суб'єкти навчально-педагогічного процесу - викладачі вищого навчального закладу, що мають професійну (науково-теоретичну, практичну, психофізіологічну та психологічну) готовність до роботи з певним студентським контингентом, навчалися або про одили перепідготовку чи підвищення кваліфікації на гуманістичних принципах, свідомо включили їх до своєї системи педагогічних цінностей та неухильно дотримуються у професійній діяльності й повсякденному житті.

Обираючи в якості основної «конструкції» традиційну структуру навчально-педагогічного процесу як педагогічної системи, що є поєднанням цільового (мета, завдання), змістовного, те нологічного (організаційні форми й методи) та об'єкт-суб'єктного (об'єкт і суб'єкт) компонентів, вважаємо за необ ідне доповнити її новим, інноваційним компонентом - соціоприродне середовище. Необхідність включення середовищного компонента зумовлена тим, що об' єктивною основою формування означеної педагогічної системи є проблемна ситуація (наявність суспільно-ду овної й екологічної кризи), тобто такий незадовільний стан елементів зовнішнього - соціоприродного - середовища, який середовище власними засобами (сукупністю систем зовнішнього середовища) на цьому етапі не в змозі нормалізувати. Під соціоприродним середовищем розумітимемо соціальне й природне оточення людини, яке становить комплекс соціальни , фізико- імічни і еколого-біологічни чинників, що негайно чи віддалено, прямо чи опосередковано можуть впливати на життєдіяльність і всебічний розвиток особистості, а також на інші живі організми.

Локалізація соціоприродного середовища безпосередньо у структуру педагогічної системи дозволить студентам - майбутнім учителям імії - розглядати будь-яку хіміко-екологічну проблему в широкому соціальному діапазоні з урахуванням пріоритетів загальнолюдськи гуманістични начал, аналізувати взаємодію суспільства й природи в глобальному й регіональному масштаба , передбачати найближчі й віддалені наслідки впливу людини на навколишнє середовище. Функціонування педагогічної системи професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого- гуманістични цінностей у школярів передбачає здійснення таки основни видів діяльності в процесі взаємодії особистості (студента) з соціоприродним середовищем: пізнавальну, оцінну, комунікативну, перетворювальну, моніторингову й природоо оронну.

Таким чином, ми вважаємо, що структурними одиницями (компонентами) педагогічної системи професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого-гуманістични цінностей у

школярів мають бути шість указаних компонентів: 1) мета; 2) зміст; 3) педагогічні технології; 4) об'єкт (контингент студентів - майбутніх учителів хімії); 5) суб'єкт (викладачі вишу, що займаються підготовкою майбутніх учителів хімії); 6) соціоприродне середовище. Своєю чергою, кожен із зазначених компонентів педагогічної системи виступає складною підсистемою, характеристика яких буде предметом наших подальших наукових досліджень.

Педагогічну систему як цілісність можна характеризувати в тому випадку, коли її компоненти є реальною сукупністю взаємодіючи елементів, спрямованих на досягнення відповідної мети. Важливим показником цілісності системи є наявність відповідної цілеспрямованості всіх компонентів системи в тому розумінні, що кожен елемент діє для досягнення однієї мети, що стоїть перед системою як цілим. Проте й основна мета досягається через реалізацію цілей елементів і підсистем.

Отже, системоутворюючим компонентом педагогічної системи професійної підготовки майбутніх учителів хімії до формування еколого- гуманістичних цінностей у школярів є мета, яка поєднуватиме інші компоненти системи різноманітними функціональними зв'язками (зв'язками координації, перетворення, функціонування, розвитку, управління, а також генетичними і структурними зв'язками). Саме тому педагогічну систему професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого-гуманістични цінностей у школярів слід будувати, ураховуючи: у якій мірі цілі системи відповідають соціальному замовленню; як мета реалізується в змісті (навчальних планах, робочих програмах, підручниках, матеріалі занять та ін.); у якій мірі відповідають цілям системи засоби, форми й методи навчально-педагогічного процесу; чи відповідає цілям системи наявний студентський колектив; у якій мірі відповідає цілям рівень професійної підготовки викладачів вишу, що працюють зі студентським контингентом; наскільки цілеспрямовано визначені дієві шля и та напрямки навчальної та соціально-гуманітарної роботи, чи відповідають вони принципу суб' єкт-суб' єктної взаємодії та як пов'язані з соціоприродним середовищем. Зазначене вище наочно підтверджує, що цілісність заявленої педагогічної системи забезпечуватиметься взаємодією всі елементів системи, погодженістю й скерованістю всі ї ні функцій, цілевідповідністю й цілеспрямованістю дій.

Педагогічна система професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого-гуманістични цінностей у школярів, окрім класични функцій навчання, ви овання й розвитку студентів у процесі фа ової освіти, має також забезпечувати виконання й таки специфічни функцій:

- аксіологічної - спрямовувати навчання й мотиви студентів на присвоєння гуманістични і педагогічни цінностей, цінностей природи, усвідомлення свого місця в ній, на розуміння значення іміко-

екологічного моніторингу й діяльності по збереженню й покращенню навколишнього середовища, а також на набуття емоційно-ціннісни ставлень до природи, науки, навчання, педагогічної діяльності, здоров' я, здорового способу життя, на розуміння ролі імії в розкритті генезису екологічни проблем та в ї вирішенні;

- методологічної - формувати у студентів системний підхід до усвідомлення цілісності природи та її розвитку, до розгляду зв'язків між хімією, природою й суспільством, зв'язків хімії та екології з іншими галузями життєдіяльності людини, що озброюють її методологічними знаннями, засобами і методами пізнання, наукового хіміко-екологічного дослідження, способами раціонального вчення та сприяють становленню у свідомості наукової картини світу, а також педагогічної культури та екологічної культури екоцентричного типу;

- інтеграційної й пізнавально-інформаційної - відображати інтеграційне інформаційне поле пізнання імії й екології, що забезпечує поступове розширення й поглиблення міжпредметни еко імічни знань та вмінь шля ом ї ціннісної трансформації, узагальнення, систематизації і синтезу, і стимулювати процеси пізнання та інформатизації навчання;

- мотиваційно-перетворювальної - забезпечувати в процесі активної навчальної діяльності формування потреб, мотивів й інтересу до вивчення екологічни , аксіологічни і методични аспектів імічної науки та пов' язани з ними глобальни , соціально й особистісно значущи питань, до творчого перетворення набути знань для вирішення навчальни і практични гуманістично зорієнтовани , екологічни і педагогічни задач та проблем;

- особистісно-суб 'єктивної - висвітлювати вибірковий характер інтересів і способів імічно безпечної, екоетичної діяльності, суб'єктивність ставлень і позицій з питань охорони природи й здоров'я;

- прогностичної - відображати перспективи розвитку процесів аксіологізації й екологізації фа ової освіти з метою ефективного функціонування та вдосконалення наявної системи формування аксіосфери майбутні учителів імії зокрема та особистості молодої людини загалом.

Використання системного підходу дозволяє нам розглядати педагогічну систему професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого-гуманістични цінностей у школярів на різни рівнях (підсистемах) та її ієрархічні зв'язки. Такі зв'язки можуть мати, по-перше, вертикальну структуру, коли розглядаються компоненти різних рівнів:

- макрорівень - національна система освіти (утверджує реалізм мети формування людини-гуманіста, яка керується абсолютними, вічними загальнолюдськими цінностями);

- мезорівень - діяльність вищого навчального закладу, що готує педагогічні кадри (тут створюються умови для професійного становлення вчителя-гуманіста як унікальної індивідуальності, що створює себе як майбутнього вчителя-майстра в процесі творчості з іншими унікальними індивідуальностями);

- мікрорівень - фа ова ( імічна) освіта, особистість майбутнього вчителя хімії (тут створюються умови для формування базових якостей екокультурної особистості, здатної через засвоєння природничо- наукового змісту й інтеграцію психолого-педагогічних і методичних знань трансформувати еколого-гуманістичні цінності та реалізовувати стратегії й технології еколого-педагогічної діяльності).

По-друге, горизонтальну структуру - у межах підсистем, що виконують ті ж самі функції на різних рівнях системи й становлять функціональні зв'язки, - суб'єкт, об'єкт, мета, завдання, зміст, форми, методи, те нологія, соціоприродне середовище, результат тощо.

Оскільки підготовка вчителів до формування еколого- гуманістичних цінностей у школярів здійснюється в процесі фахової освіти, ми розглядаємо систему такої освіти як метасистему по відношенню до означеної підготовки. Своєю чергою, професійна підготовка майбутні учителів імії до формування еколого- гуманістични цінностей у школярів виступає також як цілісна система, як частина макросистеми фа ової освіти, а, отже, створення педагогічної системи такої підготовки повинне ґрунтуватися як на сукупності загальнометодологічни і загальнодидактични принципів, так і вра овувати специфічні принципи фа ово-методичної освіти.

Також системний підхід дозволяє розглядати педагогічну систему професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого- гуманістични цінностей у школярів як організаційно-управлінську систему - сукупність компонентів, що забезпечують організацію, координацію й керівництво дій, спрямовани на нормальне функціонування та досягнення поставлени цілей системи. Принаймні на кожному рівні системи передбачається взаємодія мінімум дво підсистем: керівної та керованої.

Подальші наші дослідження ми вбачаємо у змістовній арактеристиці педагогічної системи професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого-гуманістични цінностей у школярів, що передбачає розробку й опис кожного її структурного компонента (мети, змісту, педагогічних технологій, об'єкта, суб'єкта, соціоприродного середовища) з ура уванням положень гуманістичної педагогічної методології.

Список використан ої літератури

1. Креме н ь В. Г. Сучасна освіта в контексті реформування /

B. Г. Кремень // Учитель. - 1999. - № 11-12. - С. 18-21.

2. Словник термінології з педагогічної майстерності / [гол. ред. Н. М. Тарасевич]. - Полтава : ПДПУ, 1995. - 64 с.

3. Рома н С. В. Системний під ід як методологія вдосконалення професійної підготовки майбутні учителів імії до формування еколого-гуманістични цінностей у школярів / Роман // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2016. - № 6(303). - Ч. II. - С. 90-100.

4. Соколов П. История педагогических систем / П. Соколов. - [2-е изд., испр. и доп.]. - Петроград : Изд-во В. С. Клестова, 1916. - 708 с.

5. Мамонтов Я. А. Педагогічна система як принцип науково-педагогічного дослідження / Я. А. Мамонтов // Шлях освіти. - 1927. - № 5. - С. 131-135.

6. Мамонтов Я. Хрестоматія сучасних педагогічних течій / Яків Мамонтов ; [пер. М. Васильківського і Б. Щербатенко]. - Харків : Держ. видав. України, 1926. - 636 с.

7. Архан гельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы : учеб.-метод. пособие / С. И. Архангельський. - М. : Высш. шк., 1980. - 368 с.

8. Баба н ский Ю. К. Оптимизация процесса обучения / Ю. К. Бабанский. М. : Педагогика, 1977. - 256 с.

9. Ильи н а Т. А. Системно-структурный подход к организации обучения / Т. А. Ильина. - М. : Знание, 1972. - 72 с.

10. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем / В. П. Беспалько. - Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1977. - 244 с.

11. Методы системного педагогического исследования / под ред. Н. В. Кузьминой. - Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1980. - 172 с.

12. Викторова Л. Г. О педагогических системах / Л. Г. Викторова. -

Красноярск : Изд-во Красноярского ун-та, 1989. - 101 с.

13. Сидорки н А. М. О сущности педагогических явлений / А. М. Сидоркин // Педагогическая наука в условия перестройки. - М. : Пед. о-во РСФСР, 1988. - С. 65-70.

14. Зотов А. Ф. Идеализированная модель как основа научной теории / А. Ф. Зотов // Вопросы повышения эффективности исследования в педагогической науке. - М. : Наука, 1976.

педагогічний учитель хімія школяр

Роман С. В. Теоретичне обгрyнтування педагогічної системи професійної підготовки майбутніх учителів хімії до формування еколого-гуманістичних цін н остей у школярів

На основі комплексного аналізу різноманітних підходів до поняття «педагогічна система», аналізу педагогічної методології системного підходу та вже існуючих моделей педагогічних систем нами створена педагогічна система професійної підготовки майбутні учителів хімії до формування еколого-гуманістичних цінностей у школярів. Сформульовані основні положення та критерії, на яких ґрунтується створення цієї педагогічної системи, її функції та ієрархічні зв'язки. Обґрунтовано визначені компоненти авторської педагогічної системи - мета, зміст, педагогічні технології, об'єкт, суб'єкт, соціоприродне середовище. Доведено, що системоутворюючим компонентом пропонованої педагогічної системи є мета, яка поєднуватиме різноманітними функціональними зв'язками традиційні компоненти педагогічної системи (зміст, педагогічні технології, об'єкт, суб'єкт) з новим, виділеним нами системним компонентом - соціоприродним середовищем.

Ключові слова: теоретичне обґрунтування, педагогічна система, удосконалення професійної підготовки, майбутні вчителі імії, формування еколого-гуманістични цінностей у школярів.

Рома н С. В. Теоретическое обос н ова н ие педагогической системы профессио н альн ой подготовки будущих учителей химии к формирован ию эколого-гуман истических цен н остей у школь н иков

На основе комплексного анализа разнообразных подходов к понятию «педагогическая система», анализа педагогической методологии системного подхода и уже существующих моделей педагогических систем нами создана педагогическая система профессиональной подготовки будущих учителей химии к формированию эколого-гуманистических ценностей у школьников. Сформулированы основные положения и критерии, на которы базируется создание данной педагогической системы, ее функции и иерархические связи. Обоснованно определены компоненты авторской педагогической системы - цель, содержание, педагогические технологии, объект, субъект, социоприродная среда. Доказано, что системообразующим компонентом предлагаемой педагогической системы является цель, которая будет объединять разнообразными функциональными связями традиционные компоненты педагогической системы (содержание, педагогические технологии, объект, субъект) с новым, выделенным нами системным компонентом, - социоприродной средой.

Ключевые слова: теоретическое обоснование, педагогическая система, усовершенствование профессиональной подготовки, будущие учителя имии, формирование эколого-гуманистически ценностей у школьников.

Roman S. Theoretical Reasons for Pedagogical System of Professional Training of Future Teachers of Chemistry to Forming of Ecological and Humanistic Values at Pupils

On the basis of the complex analysis of various approaches to the concept "pedagogical system", the careful analysis of pedagogical methodology of system approach and already existing models of pedagogical systems we created pedagogical system of professional training of future teachers of chemistry to forming of ecological and humanistic values at pupils. We understand it as directed on concrete pedagogical result the set of the interconnected components ordered on certain signs which form the operated integrity united by an overall objective of functioning. Basic provisions on which creation of this pedagogical system, its functions and hierarchical communications is based are formulated. Components of author's pedagogical system - purpose, contents, pedagogical technologies, object, subject, social and natural environment - are reasonably defined. It is proved that the component of the offered pedagogical system forming system is the purpose which will unite various functional communications traditional components of pedagogical system (the contents, pedagogical technologies, and object, subject) with the new, allocated with us system component, - social and natural environment. Need of inclusion of such component is caused by that an objective basis of creation of the specified pedagogical system is the problem situation (public and spiritual, and ecological crises), that is such unsatisfactory condition of elements external - social and natural - environment which the environment own means (set of systems of environment) at this stage isn't able to normalize.

Key words: theoretical justification, pedagogical system, enhancement of professional training, future teachers of chemistry, forming of ecological and humanistic values at pupils.

Стаття надійшла до редакції 15.01.2017 р. Прийнято до друку 24.02.2017 р. Рецензент - д.п.н., проф. Харченко С. Я.

Размещено на Allbest.ru