Роль гуманітарних наук у сучасній освітній парадигмі

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЛЬ ГУМАНІТАРНИХ НАУК У СУЧАСНІЙ ОСВІТНІЙ ПАРАДИГМІ

М.І. ТАДЕЄВА,

А.Т. ЛІТВІНЧУК

Постановка проблеми. Упродовж останніх років спостерігається впровадження ідеї нової освітньої системи України, яка може і має стати стратегічним ресурсом розвитку нації. Метою сучасної освіти є сформувати професіоналів, здатних стати чинником позитивних змін в усіх сферах життя країни. Сучасна молодь повинна стати рушійною силою якісних перетворень у державі та забезпечити її сталий розвиток. Формування гармонійної, всебічно розвиненої, самодостатньої особистості, здатної користуватися власним розумом (Е. Кант), орієнтуватись у глобальних інформаційних потоках, жити і працювати у світі постійних змін і трансформацій стали основними вимогами у створенні сучасних освітніх стандартів. Досягнення цих стратегічних завдань стали пріоритетними у реформуванні вищої освіти та визначили основні вимоги до дисциплін гуманітарного циклу у системі підготовки сучасних інженерів- технологів. Ключовими принципами нової парадигми освіти вважають цілісність, синергійність, парадоксальність, творчість, спонтанність, відкритість та сенсогенність [1, 24].

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Інженерна освіта ставала предметом вивчення багатьох вчених і викладачів через складність постійних змін і необхідність реалізації різних моделей в галузі інженерної освіти, що буде сприяти підготовці професійно компетентних, соціально зрілих і морально відповідальних інженерів. Проблеми гуманітаризації' у ВНЗ досліджували І. Зязюн [2] (концепція гуманізму у професійній освіті); О. Вознюк [1] (формування системи гуманітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів); А. Ярошенко (формування духовних цінностей в сучасній вищій школі засобами гуманітарних наук); на дидактичному рівні цій проблемі були присвячені дослідження А. Кочубей, В. Астахової, Г. Бевз, О. Бондаревської, М. Кагана та інших. Питання розробки навчальних програм для студентів інженерних спеціальностей з інтегруванням гуманітарної підготовки були проаналізовані американськими педагогами D. Ollis, K. Neeley, H. Luegenbiehl та ін. [8]; перспективи розвитку інженерної освіти знаходились в центрі уваги S. Christensen, E. Cech та ін. [6]; структурні перетворення інженерної освіти в Європі були вивчені B. Delahousse, W. Bomke та ін. [5].

Метою статті є проаналізувати роль та потенціал гуманітарної підготовки в системі фахової підготовки та запропонувати сучасну методологію інтегрування гуманітарних дисциплін у єдину цілісну систему інженерної освіти.

Виклад основного матеріалу. Освіта тлумачиться як «суспільний процес розвитку і саморозвитку особистості, пов'язаний з оволодінням соціально значущим досвідом, втіленим у знаннях, вміннях, навичках творчої діяльності, чуттєво-ціннісних формах духовно практичного освоєння світу» [4, 8]. Серед сучасних концептуальних підходів до організації навчальної діяльності виокремлено системний, особистісний, комунікативний, гуманістичний, діяльнісний та компетентнісний підходи, які мають на меті ефективну реалізацію сучасних суспільних потреб педагогічними засобами та досягнення відповідності основним магістралям розвитку людства у загальноісторичному аспекті. Як слушно зауважує В. Андрущенко «саме суспільство визначає сутність і спрямованість, пріоритети і цінності, мету і спосіб організації освітнього процесу» [4, 9].

Особливо актуальними є інноваційні процеси для інженерної освіти, оскільки саме у галузі техніки та технологій відбувається надшвидке оновлення інформації, знань, зростає відповідальність фахівця за результати його діяльності, що вимагає формування високого рівня ціннісно-смислової готовності до професійної діяльності. Підвищення вимог до інженерної освіти, розширення її ролі і потенціалу в суспільстві і на ринку потребують генерування синергетичних, цілісних і високоякісних стратегій її розвитку. У порівнянні з попередніми етапами, ці стратегії мають на меті перегляд всієї системи вищої освіти, підвищення якості навчання, сприяння діяльності в області наукових досліджень, взаємозв'язок між технічними і нетехнічними аспектами професійного розвитку студентів. Як стверджує D. Ollis та ін. "сучасна інженерія є культурною діяльністю людини, яка включає в себе взаємодію між теорією, експериментом і уявою, у якій людина формує і трансформує природу для практичних цілей і завдань за допомогою інструментів і процесів» [8, 91]. Слід підкреслити, що ці "практичні цілі і завдання" охоплюють людське суспільство в усій його складності. Технологія прикладної науки і технологи повинні знайти рішення для всіх видів наукових проблем, які будуть працювати в реальних умовах і повинні бути цілісними, а отже, розробленими на основі комплексного підходу. Існує виклик для інженерів, які будуть не лише технократами, а й інтелектуалами, які є творцями технічної культури суспільства.

Синтез знань, взаємне збагачення наук як всередині окремих галузей, так і зовні із суміжними гуманітарними, фундаментальними, природничими і технічними науками стають визначальними тенденціями змін у системі сучасної освіти [1, 7]. Існують постійні суперечки щодо ефективного формування навчальних програм для вищої технічної освіти, використання дієвих педагогічних методів, створення науково-дослідних можливостей, підвищення особистого статусу студента. На думку R. Williams, декана Масачусетського технологічного університету, інженерія перетворилася у відкриту "професію всього" у світі, де технології впливають на суспільство, мистецтво, управління. Всі сили, які тягнуть інженерну галузь у різних напрямках -- до науки, до ринку, до соціалізації -- додають перешкод у створенні ефективних навчальних програм" [9]. Як зазначає R. Williams, навчальні програми повинні мати на меті зближення технологічних і гуманітарних наук, підготовку студентів до реального життя.

Рада з акредитації інженерних і технологічних наук (Accreditation Board for Engineering and Technology) (ABET) вимагає від навчальних програм для підготовки інженерів сприяння розумінню професійної та етичної відповідальності і "широкої освіти", необхідної для розуміння впливу інженерних рішень в глобальному економічному, екологічному та соціальному контекстах. Передбачається, що студенти, вивчаючи питання інженерних конструкцій і технологічних процесів, долучені до вирішення соціальних, економічних і культурних проблем в процесі проектування [5]. Крім того, цей цілісний підхід враховує набагато більше, ніж просто вузьке, "технічне" бачення задачі і більшість вчених сходяться на думці, що гуманітарні та суспільні науки відіграють істотну роль в рамках професійної підготовки сучасних інженерів-технологів. АВЕТ виділила шість компонентів серед критеріїв якості інженерної освіти, які зазвичай не розглядаються в якості цілей інженерних дисциплін: вміння працювати в міждисциплінарних проектах; здійснення професійної та етичної відповідальності; здатність до ефективної комунікації; навички групової роботи; свідомий підхід до вирішення інженерних завдань, які впливають на економічне, соціальне і екологічне благополуччя; здатність до навчання протягом усього життя [5].

Ми переконані, що реформування сучасної парадигми інженерної освіти неможливі без належної уваги до вивчення дисциплін гуманітарного циклу, які в свою чергу, повинні відповідати багатогранній концепції сучасних освітніх підходів та бути компонентами синергетичної системи підготовки компетентного фахівця сучасного зразка. Принциповим завданням нової парадигми освіти має стати використання сучасної методології, яка виходить з принципу плюралізму наукових підходів та методик. Дискусійного способу з'ясування істини, діалогових форм навчання. Гуманітарна підготовка може стати стрижневою підвалиною формування особистості, невід'ємним складником у творенні суспільно вагомих параметрів особистості та водночас позитивно корелювати з іншими складовими загального контексту професійної підготовки.

При реформуванні освіти для досягнення нового рівня якості на основі компетентнісного підходу ми не можемо обійтися без цілого комплексу мовознавчих, людинознавчих та культурознавчих дисциплін, оскільки не можемо виключити психологічні, культурні та інші закони розвитку особистості в процесі освіти, що вимагає гуманітаризації усього освітнього процесу і належної уваги до гуманітарної складової навчальних програм. Водночас, важливою запорукою підвищення ефективності ролі гуманітарних дисциплін є комплексна дидактична мета їх змісту, яка ґрунтується на загальних вимогах до освіченості фахівця, структурування змісту відповідно до цілей фахової підготовки, диференційованому підході до структурування змісту навчального матеріалу, його актуалізації та оновленні [3].

Іншими шляхами реорганізації змісту освіти, характерними для сучасних освітніх реформ можуть стати інтенсивні підходи до вивчення гуманітарних дисциплін, які передбачають структурну перебудову програм курсу з включенням нових наукових досягнень, надання програмам якостей гнучкості, відкритості, варіативності. Це дозволить здійснювати оптимальний відбір масиву основної навчальної інформації та підходів до викладання, реалізувати зміст навчального матеріалу «на різних рівнях проблемності» [3, 35].

На сучасному етапі необхідність підготовки студентів до орієнтування у колі актуальних проблем сучасності стає пріоритетною. У дидактичній моделі структурування змісту гуманітарних дисциплін В. Устінова звертає увагу на необхідність створення таких навчальних ситуацій у процесі їх вивчення, які б розвивали у студентів організаційні, інтелектуальні, рефлексивні та комунікативні вміння та навички як засади формування відповідних професійних якостей, умінь, компетентностей [3, 35]. Складовими змісту гуманітарних дисциплін повинні стати орієнтація навчального матеріалу на формування гуманістичної картини світу та систему професійних і навчальних умінь і навичок, а виклад матеріалу здійснюватися з урахуванням закономірностей навчально-пізнавальної діяльності студентів. Гуманітарні дисципліни є ключовими у реалізації таких аспектів, як: історичний аспект -- історія розвитку, проблем та ідей у вітчизняній та світовій традиціях; соціальний аспект, теоретичний та ціннісний аспекти, які формують цілепокладання та світоглядну орієнтацію; проблемно-практичний та комунікативний аспекти, які зможуть розширити горизонти та можливості студентів. Особливої уваги заслуговує вивчення іноземної мови, яка розглядається як один з основних засобів посилення конкурентоздатності особистості на ринку праці та активізації міжкультурного спілкування та співробітництва. Розширення міжнародного діалогу, що сприяє глобальному обміну знаннями, практиками та передовим досвідом трансформується в реальні результати. Вивчення іноземної мови, водночас, позитивно корелює з успіхом в інших областях контексту, може слугувати дієвим засобом у системі наукового пізнання, а також сприяє формуванню міждисциплінарного погляду на навчальний план.

Навчання має бути спрямоване на сприяння процесу засвоєння певного роду діяльності в єдиній концепції асиміляції поглядів на світ та інтерпретації реальності, основною метою якої буде формування компетентного в усіх аспектах фахівця. Цьому може сприяти метод міждисциплінарності та контекстності навчання, які є теоретичним узагальненням практичного досвіду «активного навчання», використання проектних технологій, які реалізують принцип партнерства та співробітництва, здатні спонукати студентів до активності та самостійного навчання. Ці методи та технології можуть стати основними смислотворними категоріями, які відображають вплив предметного і соціального контекстів майбутньої професійної діяльності студента на процес і результати його навчальної діяльності і є водночас застосуванням педагогічної майстерності викладача.

Таким чином, інженерна освіта вимагає комплексного і цілісного підходу у підготовці майбутніх інженерів та спрямована на формування компетентної високоосвіченої особистості. Вона потребує інтеграції технічних знань і досвіду, соціально-культурного аналізу, формування інноваційного стилю мислення та здатності приймати рішення, професійної етики та соціальної відповідальності. Гуманітарна складова навчальних планів повинна сприяти формуванню професійної, інтелектуальної, творчої особистості, яка має когнітивну ментальність, зумовлену культурними цінностями; орієнтації на соціокультурне середовище, і, врешті-решт, формуванню іміджу повноцінного учасника усіх освітніх, професійних та соціальних процесів. Огляд навчальних програм і їх адаптація до сучасних вимог, необхідність ефективного інтегрування гуманітарних і суспільних наук є ключовими питаннями інженерної освіти, які вимагають подальшого розгляду.

гуманітаризація інженерний освіта навчальний

Література

1. Вознюк О.В. Синергетика в освіті / за ред. П.Ю. Сауха. -- К., 2004. -- 130 с.

2. Зязюн І.А. Освітні парадигми в контексті філософських ідей / І.А. Зязюн // Професійна освіта: педагогіка і психологія. Українсько-польський журнал; за ред. І. Зязюна, Т. Левовицького, Н. Ничкало. -- К.: Видавництво Вищої Педагогічної школи у Ченстохові, 2003. - Вип. 5. - С. 213-226.

3. Устінова В.О. Структурно-функціональні компоненти дидактичної моделі структурування змісту гуманітарних дисциплін [Електронний ресурс] / В.О. Устінова // Наукові праці [Чорноморського держ. ун. ім. Петра Могили] Сер.: Педагогіка, 2013. - Т. 215, Вип. 203. - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Npchduped. - Назва з екрану.

4. Філософія освіти: навчальний посібник / за заг. ред. В. Андрущенка, І. Передборської. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. - 329 с.

5. АВЕТ [Інтернет ресурс]. - Режим доступу: http://www.abet.org/accreditation/. - Назва з екрану.

6. Cech Erin A. Culture of Disengagement in Engineering Education. Science, Technology and Human Values. 2004. 39 (1). - P. 42-72

7. Christensen S. H. et al. International Perspectives on Engineering Education. Engineering, Education and Practice in Context. Springer International Publishing, 2015. - 529 p.

8. Ollis D. F. et al. Liberal Education in Twenty-First Century Engineering: Responses to ABET. Peter Lang Publishing Inc., New York, 2004. - 353 p.

9. Williams R. Retooling: A Historian Confronts Technological Change [Інтернет ресурс], 2002. - Режим доступу: http://rosalindwilliams.com/writing/retooling. - Назва з екрану.

Размещено на Allbest.ru