Результати дослідження готовності майбутніх фахівців з інформаційних технологій до творчої самореалізація в адаптаційний період

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ТВОРЧОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЯ В АДАПТАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

Рощенюк Алла Михайлівна, старший викладач кафедри прикладної математики Рівненського національного університету водного господарства та природо-користування

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. В сучасному світі постійного руху і великих можливостей, успіху досягають люди, здатні до роботи над собою, вміючи творчо мислити та застосовувати свої здібності на практиці. Ці навики є показником самореалізації людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробкою проблеми самореалізації займались: Дж. Дьюї (у прагматизмі), А. Бергсон (в інтуїтивізмі), Д. Бертам, П. Сінгер (в утилітаризмі), К. Юнг, Е. Фром, А. Адлер (в індивідуалізації).

Мета статті: визначення компонентів самореалізації майбутніх фахівців з інформаційних технологій в адаптаційний період навчання у ВНЗ.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вперше саме ж поняття самореалізації вжив Ф. Бредлі в книзі по єтиці («Етичні дослідження», 1876), зокрема ціль людського життя, по Ф. Бредлі, є самореалізація в нескінченній і всеохоплюючій цілісності [2].

Свої погляди на проблему самореалізації у середині XX ст. висловлювали американські психологи-гуманісти: Е. Фромм, К. Роджерс, А. Маслоу, які говорили про самореалізацію людини через близький по сенсу термін «самоактуалізация».

Самоактуалізація (від лат. actualis - дійсний, справжній), самореалізація - прагнення людини до якомога повнішого виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей [1].

З метою визначення компонентів самореалізації особистості студентів в адаптаційний період були використані наступні методики:

- для вимірювання рівня самоактуалізації студентів ми використовували наступну методику: методико самоактуалізаційний тест (САТ);

- для вивчення особливостей соціально- психологічної адаптації та пов'язаних з ними рис використовували наступну методику: опитувальник К. Роджерса та Р. Даймонда (СПА).

Дослідження проводилося на базі РДГУ, НУВГП та Рівненського технічного коледже у 2015-2016 році. В якості досліджуваних брали участь 82 студенти першого курсу факультету прикладної математики віком 17-19 років. Обробка даних та підрахунки здійснювались за допомогою пакета статистичних програм Statistica 6.

І. Самоактуалізаційний тест Е. Шострома вимірює самоактуалізацію по 2 базовим та 12 додатковим шкалам. Базовими є шкали Компетентності у часі та Підтримки. Вони незалежні одна від одної, та на відміну від додаткових не мають спільних пунктів. Додаткові шкали складають 6 блоків, кожний пункт тесту включений в одну або більше додаткових шкал і, зазвичай, в одну базову. Таким чином, додаткові шкали включені в основні та змістовно складаються з тих самих пунктів. У нашому дослідженні найбільш цікавою постає 6 блок - творчої спрямованості особистості.

Специфіка самоактуалізації по результатам тесту САТ (шкали пізнавальних потреб і креативності) отримані наступні дані (див. табл. 1). Шкали складають блок ставлення до пізнання, показують рівень творчої спрямованості особистості.

Таблиця 1. Кількість (у %) студентів з різними рівнями творчої спрямованості особистості (за методикою CAT)

Примітка: назви шкал: П - пізнавальні потреби та К-креативність.

Таким чином, більшість досліджуваних (в контрольних та експериментальних групах) відносяться до групи психологічної та статистичної норми. 13,3% - П, 27,6% - К в К.Г. та 27,6% - П, 40% - К в Е.Г. мають високі бали, що свідчить про прагнення студентів набувати знання про навколишній світ та розвинену творчю спрямованість особистості. Саме такі результати свідчить про високий рівень самоактуалізації особистості. 46,7% - П, 20,7% - К в К.Г. та 37,9% - П, 6,7% - К в Е.Г. демонструють значення нижче середнього, що свідчить про те, що в більшості випадків прагнення студентів до пізнання виражені дуже слабо та слабкий творчий потенціал. 13,3% - П в К.Г. та 6,9% - П - К в Е.Г. демонструють дуже низькі значення, що свідчить про небажання оримувати знання про оточуючий світ, фахівці з ІТ в своїй більшості цікавляться саме конкретними новинками з галузі інформаційної технології і непроявляють інтерес до всього на світі, а 0% по креативності свідчать про бажання творчо підходити до вирішення поставлених завдань. 6,9% в К.Г. по К свідчить про про намір випробовуваних виглядати в найбільш сприятливому світлі.

Кількість студентів ЕГ з високим та достатнім рівнем сформованості пізнавальних потреб становила 55,2%, що на 15,2% більше від студентів КГ (рис. 1). Кількість студентів ЕГ з високим та достатнім рівнем сформованості креативності становила 93,3%, що на 20,9% більше від студентів КГ (рис. 2)

Рис. 1. Рівні пізнавальних потреб особистості у студентів К.Г. та Е.Г.

Рис. 2. Рівні творчої спрямованості особистості у студентів К.Г. та Е.Г.

П. Методика соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонда відноситься до особистісних опитувальників і призначена для вивчення особливостей соціально-психологічної адаптації та пов'язаних з нею особистісних рис. Методика дозволяє виміряти особистість досліджуваного за шкалами А - адаптації, S - самоприйняття, L - прийняття інших, E - емоційної комфортності, I - інтернальності, D - прагнення до домінування, Esk - ескапізму. Отримані результати дослідження (див. табл. 2 та рис. 3).

Таблиця 2. Кількість (у %) студентів з різними рівнями соціально-психологічної адаптації та пов'язаних з нею рисами (за методикою К. Роджерса та Р. Даймонда)

За шкалою «Адаптація» 48 - КГ та 47 - ЕГ досліджуваних демонструє середній результат, що свідчить про помірну пристосованість студентів до умов взаємодії з оточуючими в системі міжособистісних відносин. Вони мають тенденцію до співпадання мети та ціннісних орієнтацій особистості результатам, які досягаються у процесі спілкування. Наміри, переважно, збігаються з вчинками, задуми - з втіленням, спонукання до дії - з його підсумками. Високий рівень адаптації демонструють 52 - КГ та 53 - ЕГ досліджуваних - у них спостерігається висока життєва активність, впевненість в своїх можливостях, добра пристосованість до мінливих умов середовища, висока здатність до самоактуалізації в гармонії з реальним соціумом.

За шкалою «Самоприйняття» більша половина досліджуваних (76 - КГ та 67 - ЕГ) віднесені до високого рівня, тобто мають позитивну оцінку своїх особистісних якостей, задоволеність собою. Впевнені в собі, що подобається оточуючим, цікаві та привабливі для інших як особистість. 24 - КГ та 33 - ЕГ опитаних мають середній рівень самоприйняття, що означає помірну оцінку своїх якостей. В більшості випадків вони задоволені собою, усвідомлюють свої сильні та слабкі сторони, якості, які можна застосувати з користю для себе та оточуючих, те, що треба поліпшити і ті особливості, з якими потрібно погодитись.

Рис. 3. Рівні соціально- психологічної адаптації у студентів К.Г. та Е.Г.

Шкала «Прийняття інших» демонструє наступні результати: 68 - КГ та 40 - ЕГ мають середній рівень, що відповідає помірній толерантності до інших людей, до їхніх слабкостей і недоліків. Критичні до оточуючих, схильні давати як позитивні, так і негативні оцінки їхньої особистості та особливостям поведінки. Прагнуть до збереження деякої дистанції у спілкуванні з оточуючими. 28 - КГ та 53 - ЕГ досліджуваних мають високий результат за шкалою. Це означає прийняття людей, схвалення їхнього життя і ставлення до себе в цілому, очікування позитивного ставлення до себе оточуючих. Готовність до контакту і спілкування. 4 - КГ та 7 - ЕГ досліджуваних мають низький результат за шкалою. Це означає неприйняття людей, несхвалення їхнього способу життя і ставлення до них в цілому. Небажання спілкуватися та контактувати.

Шкала «Емоційна комфортність» відображує характер емоцій, що переважають в житті людини. У 68 -КГ та 60 - ЕГ середня оцінка, тобто в більшості випадків їм притаманне відчуття благополуччя свого життя, але іноді вони відчувають перевагу негативних емоцій. 28 - КГ та 33 - ЕГ опитаних вважають, що в їхньому житті переважають позитивні емоції, відчувають благополуччя свого життя. 4 - КГ та 7 - ЕГ опитаних вважають, що в їхньому житті переважають негативні емоції, відчувають незадоволення своїм життям.

За шкалою «Інтернальність» 72 - КГ та 47 - ЕГ досліджуваних мають середній рівень, тобто в більшості випадків відчувають себе активним об'єктом власної діяльності, але спостерігається тенденція до сподівання на вдачу і природний хід подій. 28 - КГ та 53 - ЕГ отримали високі бали, тобто вважають, що події, що з ними відбуваються є наслідком їхньої власної діяльності, мають високий рівень відповідальності.

Переважання внутрішньої мотивації над зовнішньою, вимогливість до себе. Уміння керувати собою і власними вчинками. Тенденція до попереднього продумування своїх вчинків. Самокритичність, схильність шукати причини своїх невдач у самому собі. Прагнення покладатися на свої сили не розраховуючи на чиюсь допомогу.

Шкала «Прагнення до домінування» відображає ступінь прагнення людини домінувати у міжособистісних стосунках. 4 - КГ та 7 - ЕГ досліджуваних мають низькі показники, що свідчить про схильність до підпорядкування, м'якість, покірність. Більшість досліджуваних (56 - КГ та 73 - ЕГ) мають середній рівень за даним показником, що означає помірне прагнення впливати на інших, переконувати їх у своїй думці, відстоювати свої позиції. Але в ряді випадків це може поєднуватися з певною поступливістю, піддатливість зовнішньому впливу. Високі показники, які мають 40 - КГ та 20 - ЕГ досліджуваних, говорять про схильність пригнічувати іншу людину, відчувати перевагу над іншими, високу потребу у самоствердженні. Вони не піддаються зовнішньому впливу, схильні завжди відстоювати свою позицію за всяку ціну.

Результати за шкалою «Ескапізм»: 16 - КГ та 20 - ЕГ досліджуваних мають схильність вирішувати свої проблеми, не ховаючись за обставинами та перешкодами. 72 - КГ та 80 - ЕГ переважно схильні до адекватного вирішення виникаючих проблем, та 12 - КГ та 0 - ЕГ мають прагнення переховуватись від дійсності в світі фантазій.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК НАПРЯМУ

самореалізація студент інформаційний мотивація

У результаті проведеного аналізу можливо зробити висновок, що студенти ЕГ, до яких був застосований комплекс педагогічних умов (стимулювання позитивної мотивації; створення сприятливого інформаційно-адаптивного середовища; інформатизація фундаментальної підготовки; розробка комп'ютерно-орієнтованих завдань) відрізняються вищим рівнем сформованості пізнавальних потреб; мають більш високі показники адаптації, ціннісних орієнтацій та креативності; мають більш високу здатність встановлювати контакти з оточуючими, розуміти інших людей; краще адаптовані у сьогоденні, мають високий рівень емоційної комфортності; більш об'єктивно оцінюють результати своєї діяльності та поведінки, більш самостійні.

Перспективами подальших наукових пошуків може бути створення моделі підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій до творчої самореалізації в адаптаційний період.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Вільна енциклопедія. Вікіпедія. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Самоактуалізація.

2. Новая философская энциклопедия. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://iph.ras.ru/eHb/0488.html.

REFERENCES

1. Free Encyclopedia. Wikipedia. [Electronic resource]. - Access: https://uk.wikipedia.org/wiki/Самоактуалізація.

2. New fylosofskaya encyclopedia. [Electronic resource]. - Access: http://iph.ras.ru/elib/0488.html.

Размещено на Allbest.ru