Науково-дослщнии компонент науково-методичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науководослщнии компонент науковометодичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти

Світлана Толочко,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри соціальногуманітарних дисциплін ВП НУБіП України

«Ніжинський агротехнічний інститут»

У статті зроблено аналіз структури науководослідного компонента науковометодичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти. Розглянуто форми проведення наукових педагогічних досліджень, організацію науководослідної роботи у вищому навчальному закладі.

Ключові слова: науководослідний компонент, науковометодична компетентність викладачів, післядипломна освіта.

В статье сделан анализ структуры научно-исследовательского компонента научно-методической компетентности преподавателей в системе последипломного педагогического образования. Рассмотрены формы проведения научных педагогических исследований, организацию научно-исследовательской работы в высшем учебном заведении.

Ключевые слова: научно-исследовательский компонент, научно-методическая компетентность преподавателей, последипломное образование.

The article analyzes the structure of the research component of the teachers ' scientific and methodological competence in the system of postgraduate pedagogical education. The forms of conducting scientific pedagogical researches, organization of research work at the higher educational institution are considered.

Key words: research component, scientific and methodological competence of teachers, postgraduate education.

Постановка проблеми. Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» наукова, науковотехнічна та інноваційна діяльність у вищих навчальних закладах є невід'ємною складовою освітньої діяльності та проводиться з метою інтеграції наукової, освітньої і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Провадження наукової і науковотехнічної діяльності університетами, академіями, інститутами є обов'язковим [3].

Напрями розвитку науки і техніки в Україні визначаються законодавством, зокрема Конституцією України, Законами України «Про наукову і науковотехнічну діяльність», «Про державне прогнозування і розроблення програм економічного та соціального розвитку України», «Про наукову і науковотехнічну експертизу» та ін.

Нині актуальності набуває питання якості наукової, науковотехнічної та інноваційної діяльності, відповідальності науковців і наукових керівників, опонентів, експертів з оцінки наукових робіт, членів спеціалізованих учених рад за виконання таких робіт. І це цілком закономірно, оскільки в наш час від наукових досягнень залежить рівень розвитку країни і неякісні наукові розробки можуть на роки затримувати конкурентоспроможність країни.

У зв'язку з цим зростають вимоги до знань, умінь і компетенцій науковопедагогічних працівників, науковопедагогічного персоналу навчальних закладів системи післядипломної педагогічної освіти, які забезпечують організацію та проведення наукових досліджень, а також керівництво науководослідною роботою студентів, слухачів системи післядипломної педагогічної освіти. дослідний навчальний освіта

Метою нашого дослідження є аналіз науководослідного компонента в структурі науковометодичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Педагогіка як наука може розвиватися лише за умови поповнення новими фактами, здобутими в процесі пошуководослідницької роботи, тобто здійснення наукових досліджень.

Наукове дослідження особлива форма процесу пізнання, систематичне, цілеспрямоване вивчення об'єктів, при якому використовують засоби й методи науки, що завершується формулюванням знання про досліджуваний об'єкт.

У педагогіці використовують дослідження фундаментальні (покликані розкрити сутність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної діяльності, науково обґрунтувати їх) та прикладні (охоплюють безпосередньо пов'язані із практикою питання).

Результати науковопедагогічних досліджень повинні відповідати таким вимогам, як: суспільна актуальність, наукова новизна, теоретична і практична значущість, наукова об'єктивність і достовірність, доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності, з'ясування міри, меж і умов ефективного використання отриманих результатів.

Пріоритетними науковопедагогічними дослідженнями нині є обгрунтування й конкретизація поняття «якість освіти», принципів і методик вимірювання навчальних досягнень учнів, студентів і слухачів, методологія експертного оцінювання результатів пізнання, програм і планів розвитку, порівняльного оцінювання рівня освіти в українській і зарубіжній школах, зокрема і вищій. Відчутною є необхідність вироблення системи об'єктивних критеріїв оцінювання ефективності та якості роботи навчальних закладів різних типів, рівнів акредитації та форм власності, а також управлінської діяльності. При цьому вагому роль починають відігравати заклади системи післядипломної педагогічної освіти, які залучають педагогів до науководослідної пошукової роботи.

Вищеозначеній проблемі присвячено роботи за такими темами: науководослідницька робота як шлях формування професійної компетентності викладача [10]; формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів [12]; компетенції сучасного викладача вищої школи в контексті реалізації його місії [1]; функціональний підхід до визначення професійної компетентності вчителя біології та організація її вдосконалення в закладі післядипломної освіти [6]; післядипломна освіта в умовах євроінтеграції: сутність, зміст, технології, готовність до змін [7].

Однак малодослідженим залишається питання ролі науководослідного компонента в структурі науковометодичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Виклад основного матеріалу. Основною метою наукової, науковотехнічної й інноваційної діяльності є здобуття нових наукових знань шляхом проведення наукових досліджень і розробок та їх спрямування на створення і впровадження нових конкурентоспроможних технологій, видів техніки, матеріалів тощо для забезпечення інноваційного розвитку суспільства, підготовки фахівців інноваційного типу [3].

Основними завданнями наукової, науковотехнічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів поряд з одержанням конкурентоспроможних наукових і науковоприкладних результатів та застосуванням нових наукових, науковотехнічних знань під час підготовки фахівців із вищою освітою є формування сучасного наукового кадрового потенціалу, здатного забезпечити розробку та впровадження інноваційних наукових розробок, зокрема й у системі післядипломної педагогічної освіти.

Як стверджує законодавство [4], наукова діяльність це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та/або пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Суб'єктами наукової і науковотехнічної діяльності є наукові працівники, науковопедагогічні працівники, аспіранти, ад'юнкти і докторанти, інші вчені, наукові установи, університети, академії, інститути, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації.

У нашому дослідженні ми проаналізуємо стан та структуру науководослідного компонента в структурі науковометодичної компетентності викладачів (науковопедагогічних працівників) у системі післядипломної педагогічної освіти, визначимо фактори, що впливають на науководослідну роботу викладачів.

Відповідно до статті 53 Закону України «Про вищу освіту» [3] науковопедагогічні працівники це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах провадять навчальну, методичну, наукову (науковотехнічну, мистецьку) та організаційну діяльність. Їх наукова діяльність може здійснюватися і функціонувати у певному вищому навчальному закладі за умови належної її організації як системи, що об'єднує в одне ціле впорядковане певними механізмами взаємодії. Організація науководослідної роботи вишу визначається передусім його статусом, рівнем акредитації, матеріальнотехнічною базою, кадровим потенціалом тощо.

Схематично організацію науководослідної роботи у вищому навчальному закладі подано на рисунку.

Загальновідомо, що науководослідна робота студентів є невід'ємною складовою освітнього процесу, ефективним засобом підвищення якості підготовки й виховання сучасних фахівців, здатних творчо використовувати в практичній діяльності досягнення науковотехнічного прогресу. Особлива роль у її організації та проведенні належить саме науковопедагогічним працівникам. Від рівня їх науковометодичної компетентності, зокрема науководослідного її компонента, залежить зацікавленість студентів у розвиткові власної наукової ерудиції та формуванні творчого мислення, веденні аргументованої наукової дискусії, плідної праці з науковою літературою й умінні узагальнювати та критично аналізувати підібраний матеріал. Важливим є й сам процес творчого спілкування студентів із відомими вченими та спеціалістами в тій чи іншій галузі наукових знань.

Вагомим умінням викладача є організація та науковометодичний супровід проведення студентами наукових досліджень із поступовим переходом від простих прийомів і методів досліджень до більш складних, які завершуються захистом курсових, а згодом і дипломних робіт. Послідовна розробка студентами єдиної наукової тематики дозволить поглибити й детально дослідити наукову проблему, яка розробляється, накопичити досвід дослідницької роботи і підвищити власну наукову активність.

Нині у вищій школі активно впроваджується виконання наукових досліджень на замовлення виробника, тобто обираються актуальні теоретичні та практичні теми для конкретного підприємства, установи тощо. Написання таких курсових і дипломних робіт потребує від студентів максимальної зібраності, відповідальності за чистоту проведеного теоретичного або експериментального досліду, конкретності узагальнення, висновків та рекомендацій, а від науковопедагогічних працівників забезпечення студентів інструментарієм та належним науковометодичним супроводом.

Важливою є участь студентів у наукових конференціях, де молоді дослідники виступають із результатами своєї наукової роботи. Це змушує їх ретельно готувати виступи, формує ораторські здібності. Кожен студент має змогу оцінити свою роботу на тлі інших та зробити відповідні висновки.

Таким чином, керівництво викладача науковою роботою студентів спрямоване на досягнення кінцевого результату оволодіння методами наукового дослідження, набуття навичок застосування їх у практичній та науковій діяльності. Проте досить часто виявляється теоретична невизначеність сутності, особливостей роботи викладача як наукового керівника, неузгодженість цілей наукового керівництва, незнання того, яким чином можна навчити науковопедагогічних працівників бути компетентними науковими керівниками.

Із метою вивчення стану науковометодичної компетентності викладачів аграрних вищих навчальних закладів нами було здійснено тестування педагогічного колективу Ніжинського агротехнічного інституту [12], яке підтвердило наше припущення щодо недостатнього рівня сформованого в них науководослідного компонента науковометодичної компетентності. Зокрема, низький рівень продемонстрували педагоги з таких видів науковометодичної роботи: складання завдань для проведення індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача; методика проведення олімпіад та конкурсів наукових студентських робіт, правила складання олімпіадних завдань та створення наукових проектів студентів; методика проведення конференцій; методика проведення наукової роботи зі студентами.

Для формування у викладачів науководослідного компонента науковометодичної компетентності доцільним є переорієнтація системи післядипломної освіти на дослідницьке спрямування освітнього процесу: диференціація змісту і форм навчання для кожної окремо взятої категорії слухачів, залучення викладачів і слухачів до спільної науководослідної роботи, побудова відповідної технології навчальної діяльності для гарантованого досягнення поставлених науководослідних цілей, пріоритет пошукових технологій навчальної діяльності (навчання через дослідження, навчання через гру, навчання через дискусію).

Підвищення кваліфікації в закладах системи післядипломної педагогічної освіти вирішує проблему задоволення професійноосвітніх потреб фахівців різних навчальних закладів освіти й науковопедагогічного персоналу навчальних закладів системи післядипломної педагогічної освіти, а також окремих особистостей у підвищенні їх професійної компетентності й підрозділяється на педагогічне та предметнопрофесійне:

педагогічне підвищення кваліфікації спрямоване: поперше, на перебудову свідомості науковопедагогічних кадрів, орієнтацію їх на нове професійне мислення, основою якого є як творчість, так і цінності особистості; подруге, на вирішення конкретних проблем науковопедагогічних працівників з оволодіння педагогічною майстерністю, навичками та вміннями управління, проектування педагогічних технологій; потретє, на розвиток креативноаналітичного мислення з аксіологічним спрямуванням;

предметнопрофесійне підвищення кваліфікації пов'язане з поглибленням, удосконаленням та оновленням знань і вмінь із дисципліни. Воно здійснюється для спеціалістів у галузі нових інформаційних технологій навчання, для викладачів гуманітарного й культурологічного циклів, для викладачів загальнотехнічних і спеціальних предметів, а також для майстрів виробничого навчання.

Значним недоліком такого підвищення кваліфікації є відсутність наукового стажування, яке б дало змогу долучитися до реалізації ідеї «трикутника знань», що полягає в максимально тісному зв'язку освіти, дослідницької діяльності та технологічних інновацій.

Отже, науковопедагогічне стажування починає відігравати важливу роль у формуванні науководослідного компонента науковометодичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти, адже його основною метою є: вивчення викладачами науковопедагогічного досвіду, пов'язаного зі здійсненням наукових досліджень, ознайомлення із найновішими досягненнями науки й техніки, технологій та перспектив їх розвитку; розробка науковометодичних матеріалів, призначених для використання у ході науководослідної підготовки фахівців; надання науковотехнічної допомоги підприємствам, організаціям, науковим установам.

Завданням наукового стажування є підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки, проведення авторських досліджень із використанням сучасного обладнання і технологій, оволодіння новітніми унікальними методами, набуття досвіду провадження науководослідної діяльності, забезпечення інформаційного обміну та розширення наукових контактів.

Щорічно на наукові та виробничі стажування, конференції, семінари, навчання в різні країни світу виїжджають сотні тисяч людей з усього світу.

Однак така система перепідготовки кадрів є економічно затратною, тому в Україні вищі навчальні заклади змушені шукати інші, більш альтернативні й дешевші шляхи, а це, як відомо, не сприяє формуванню у викладачів науководослідного компонента науковометодичної компетентності.

Важливого значення надається нині оцінці сучасних наукових досліджень. Науковець повинен уміти здійснювати обмін науковою інформацією через формальну та неформальну наукову комунікацію. Крім того, науковцям варто здійснювати не документальну наукову комунікацію, а таку, що ґрунтується на публічних виступах, участі в нарадах, конференціях, симпозіумах, бесідах та ін. [9].

Таким чином, ще одним елементом структури науководослідного компонента науковометодичної компетентності викладачів є формування їх відповідальності як опонентів, експертів з оцінки наукових робіт та здійснення експертизи.

Як відомо, з ініціативи організацій та установ, до компетенції яких належить вирішення відповідних питань, експертизі підлягають [5]:

науководослідні роботи (фундаментальні та прикладні дослідження) в усіх галузях наукової діяльності;

дослідноконструкторські роботи (комплекс робіт, що виконуються на основі технічних завдань із метою розроблення дослідноконструкторської документації);

наукові праці у вигляді спеціально підготовлених рукописів, наукових доповідей, опублікованих монографій чи посібників;

процес упровадження результатів наукових досліджень і розробок, інші види наукової та науковотехнічної діяльності, що сприяють прискоренню науковотехнічного прогресу; дисертаційні дослідження, науковотехнічна документація на раціоналізаторські пропозиції, винаходи тощо.

Усе з вищенаведеного входить до компетенції науковопедагогічного працівника, а отже, він має володіти системою знань, умінь та навичок із методології експертного оцінювання результатів пізнання, програм і планів розвитку. Зважаючи на це, специфічними факторами, що впливають на науководослідницьку роботу викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти, можна вважати: постійне зростання наукового потенціалу вищої школи; розширення фундаментальних і прикладних досліджень у вищих навчальних закладах з основних напрямів науки; зростання значення творчих функцій фахівців в умовах науковотехнічної революції; наявність і переоснащення матеріальнотехнічної бази вишів для забезпечення масової участі студентів у науковотехнічній творчості; широке впровадження в навчальний процес та систему післядипломної педагогічної освіти елементів дослідження і самостійної роботи студентів, аспірантів, слухачів курсів.

Наслідком науководослідної роботи можуть бути рекомендації щодо впровадження результатів науковопедагогічного дослідження в освітній процес, подальшого проведення науководослідних, дослідноконструкторських (досліднотехнологічних) робіт та можливостей розроблення проектів відповідних нормативних документів відповідно до вимог стандартів національної освіти й стандартизації.

Висновки. Отже, проблема формування науководослідного компонента науковометодичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти наразі залишається недостатньо врахованою як у програмах підвищення кваліфікації в закладах системи післядипломної педагогічної освіти, так і в процесі організації науководослідної роботи у вищому навчальному закладі.

Подальші наукові розвідки пов'язуємо з аналізом готовності науковопедагогічних працівників до активного формування науководослідного компонента науковометодичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти, а також готовності науковопедагогічного персоналу навчальних закладів післядипломної освіти до його формування у слухачів курсів.

Список використаної літератури

1. Бутенко Н. Компетенції сучасного викладача вищої школи в контексті реалізації його місії / Н. Бутенко // Вісник Львівського університету. 2009. Вип. 25. Ч. 1. С. 3139. (Серія «Педагогічна»).

2. Гончаренко С. У Педагогічні дослідження. Методологічні поради молодим науковцям / С. У. Гончаренко. Київ = Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2008. 278 с.

3. Закон України «Про вищу освіту» № 1556VII від 01.07.2014 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/155618.

4. Закон України «Про наукову і науковотехнічну діяльність» № 848VIII від 26.11.2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/84819.

5. Закон України «Про наукову і науковотехнічну експертизу» № 51/95ВР від 10.02.1995 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/155618.

6. Іванова С. В. Функціональний підхід до визначення професійної компетентності вчителя біології та організація її вдосконалення в закладі післядипломної освіти / С. В. Іванова // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. 2008. Вип. 42. С. 106110.

7. Післядипломна освіта в умовах євроінтеграції: сутність, зміст, технології, готовність до змін : навч.метод. посібник / Л. П. Пуховська, М. В. Артюшина та ін. / за наук. ред. Л. П. Пуховської. К. : Педагогічна думка, 2012. 122 с.

8. Положення про організацію наукової, науковотехнічної діяльності у вищих навчальних закладах III та IV рівнів акредитації № 1197/13071 від 10.11.2006 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z119706.

9. Рідей Н. М. Путівник у прикладну наукометрію : [навч. посіб.] / Н. М. Рідей, О. В. Зазимко, Л. В. Кліх [та ін.]. Вид. 2ге, допов. Старобільськ : ПРОГТЕХСНАБ, 2015. 571 с.

10. Семакова Т. О. Науководослідницька робота як шлях формування професійної компетентності викладача / Т. О. Семакова, О. П. Сіліщенко // Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві. 2012. Вип. 1 (1). С. 124127.

11. Стандарт Національної академії наук України «Організація і проведення науководослідних робіт» СОУ НАН 73.1001:2011 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www1.nas.gov.ua/infiastructures/Legal texts/nas/2011/directions/OpenDocs/73_1_003_2_2011.pdf.

12. Толочко С. В. Формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 / Толочко Світлана Вікторівна. К., 2012. 309 с.

Размещено на Allbest.ru