Сучасні тенденції та умови розвитку художньо-творчого потенціалу в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя технологій

Марков Д.Ф.

У статті на основі досліджень різноманітних джерел розглянуто та проаналізовано умови розвитку художньо-творчого потенціалу майбутнього вчителя технологій, що дало змогу до пошуку нових підходів у розв'язання даної проблеми.

Ключові слова: навчальний процес, професійна підготовка, технологічна освіта, вчитель технологій, художньо-творчий потенціал.

Марков Д.Ф.

Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды

СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ И УСЛОВИЯ РАЗВИТИЯ ХУДОЖЕСТВЕННО-ТВОРЧЕСКОГО ПОТЕНЦИАЛА В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИИ

В статье на основе исследований различных источников рассмотрены и проанализированы условия развития художественно-творческого потенциала будущего учителя технологии, что позволило к поиску новых подходов в решении данной проблемы.

Ключевые слова: учебный процесс, профессиональная подготовка, технологическое образование, учитель технологий, художественно-творческий потенциал.

Markov D.F.

Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University

CONTEMPORARY TRENDS AND CONDITIONS FOR THE DEVELOPMENT OF ARTISTIC AND CREATIVE POTENTIAL IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING OF THE FUTURE TECHNOLOGY TEACHER

In the article, based on the research of various sources, the conditions of development of artistic and creative potential of the future teacher of technologies were considered and analyzed, which made it possible to find new approaches in solving this problem.

Keywords: educational process, professional training, technological education, technology teacher, artistic and creative potential.

Постановка проблеми. Діяльність кожної людини тривалий час була перетворюючою, часто руйнівною стосовно навколишнього середовища. Навіть творча діяльність людини спрямовувалася на якомога максимальне використання природних ресурсів для екстенсивного розвитку виробництва. Розвиток індустріального суспільства вимагав від фахівців високого рівня технічного мислення, тоді як етичним і естетичним аспектам його діяльності уваги приділялося недостатньо.

Рівень суспільного буття, зростання матеріальних і духовних потреб особистості, необхідність гармонізації стосунків людини і довкілля вимагають розвитку в майбутніх фахівців творчих сил, устремлінь будувати своє життя за законами добра і краси. В суспільстві виникла потреба у фахівцях, які володіють творчими здібностями і мають бездоганний естетичний смак. Очевидно, що прищеплювати такий смак і розвивати художньо-творчі здібності в майбутнього фахівця треба з шкільних років, і головна роль тут відводиться вчителю технологій. На жаль, у його підготовці є ще багато неузгоджених питань, а в розробках її теоретичних основ є ще чимало невирішених проблем, зокрема, естетично-художньому вихованню та розвитку художньо-творчих умінь і навичок відводиться занадто мало місця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На особливу роль мистецтва, художньої творчості в естетичному, моральному та трудовому вихованні молоді, формуванні творчої особистості вказують у своїх працях психологи і педагоги-дослідники, серед яких А.А. Аронов, І.А. Зязюн, М.С. Каган, В.І. Мазепа, Л.М. Масол, Н.Г. Ничкало, Л.О. Новак, О.М. Отич, В.О. Радкевич, О.П. Рудницька, О.П. Тищенко та інші.

Проте в наявних працях не розкрито повністю роль учителя технологій в розвитку творчого мислення школярів і їхніх художньо-творчих здібностей. І хоча процес його підготовки досліджувався багатьма науковцями, серед яких Г.С. Альтшуллер, Р.С. Гуревич, О.М. Коберник, В.М. Мадзігон, В.О. Моляко, Є.М. Мілерян, В.К. Сидоренко, В.В. Стешенко, Г.В. Терещук, Д.О. Тхоржевський, О.І. Щербак та інші, в їхніх працях розглядаються переважно питання технічної творчості майбутнього вчителя, його техніко-конструкторської діяльності, проведення занять. Вважаємо, що в умовах постіндустріального суспільства, яке розвивається досить швидкими темпами, суттєву увагу треба приділяти й розвитку творчого мислення майбутнього вчителя технологій і створенню умов для його художньої творчої діяльності. Усі ці обставини вимагають обґрунтованого вдосконалення професійної підготовки вчителя технологій, розвитку його художньо-творчих умінь і навичок.

Педагогічна наука приділяла і приділяє значну увагу проблемам трудової підготовки підростаючого покоління, трудового виховання школярів, підготовці вчителя до творчої педагогічної діяльності в галузі трудового виховання. Сучасні дослідження проблеми підготовки вчителя до трудового виховання школярів базуються на наукових працях вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів: С.І. Архангельського, П.Р. Атутова, Ю.К. Бабанського, Л.С. Виготського, В.В. Давидова, П.Я. Гальперіна, О.М. Леонтьєва, М.М. Скаткіна, В.А. Сластьоніна, П.І. Підкасистого й інших. Різноманітні аспекти теорії і практики трудового виховання характеризуються в роботах П.Р. Атутова, С.Я. Батишева, К.А. Івановича, А.Г. Калашнікова, С.М. Шабалова.

Виклад основного матеріалу дослідження. Цілеспрямоване формування особистості, здатної творчо підходити до праці в будь-якій сфері людської діяльності - найважливіше завдання, що стоїть перед сучасною школою. Змінилися соціально-економічні умови життя, відбулася зміна парадигми вітчизняної освіти. Установка на творчість обумовлена швидким темпом зміни параметрів навколишнього світу. А це, у свою чергу, викликає в людини потребу в адаптації, пристосуванні до цих постійних змін. Прагнення реалізувати дану потребу приводить до формування здатності адекватного реагування на зміну умов, що виражається в думках, справах і вчинках, що носять пошуковий, творчий характер. Дії за шаблоном, засновані на набутих знаннях і відомих способах діяльності уже не можуть задовольнити вимозі адаптації до змін, що відбуваються. Навпроти, жорстко задані і некритично засвоєні зразки дій перешкоджають прояву творчості.

Це протиріччя змушує шукати інші, нові підходи до навчання в загальноосвітній школі, де закладаються основи особистісного розвитку людини, щоб випускники були готові до самореалізації в майбутньому дорослому житті.

Для однозначності розуміння звернемося до термінології і розкриємо сутність уживаних у даному тексті понять. Під творчістю в узагальненому виді розуміється цілеспрямована діяльність людини із створення нових цінностей, що мають суспільне значення. Самореалізація в психолого-педагогічній літературі розглядається як максимальне розкриття творчої здатності [9, с. 56]. Творча здатність, так само, як і творчий потенціал - інтегративна характеристика особистості. У її структуру входять мотиваційний, інтелектуальний, комунікативний, світоглядний, моральний, естетичний компоненти [2].

Творчий потенціал і творча здатність співвідносяться як потенційне й актуальне. Загальновідомо, що особистість розвивається в діяльності. Творчості не можна навчити показом або розповіддю. Творчі якості особистості можуть бути розвиті тільки в діяльності, що носить продуктивний, творчий характер. При наявності діяльнісної активності творчий потенціал, розкриваючись і розвиваючись, перетвориться в творчу здатність, тобто в здатність творчо підходити до будь-якої діяльності (у цьому полягає універсальний характер творчої здатності).

Процес розвитку творчого потенціалу, розкриття творчих можливостей вимагає значного часу, як і будь-який творчий процес. Для його ефективності необхідно протягом усього навчання створювати такі умови, щоб кожен мав можливість опанувати особистим досвідом творчої діяльності, заснованому на отриманих, добутих самостійно і засвоєних знаннях. Також одним із суттєвих недоліків їхньої професійної підготовки, на наш погляд, є недостатнє залучення студентів до діяльності в художній галузі, відсутність мотивацій до підвищення культурного рівня, умов і засобів активації їхнього духовного, творчого потенціалу.

Проблеми виникають і в розумінні конкретного твору мистецтва як символічного, образного відображення світу. Не завжди студенти в змозі актуалізувати для себе ті сенси, що втілюють в собі твори мистецтва. Досить часто тлумачення суті, ідеї, смислу мистецьких творів у мистецтвознавській, філософській чи в навчально- методичній літературі незрозумілі студентам. Взагалі таку ситуацію можливо пояснити і відсутністю певного культурного досвіду, неспроможністю знайти культурні аналоги в реальній дійсності, неможливістю уявити своє існування в просторі культури, відсутністю внутрішніх духовних стимулів [6].

Однією з актуальних проблем освіти на сучасному етапі є розвиток духовної культури особистості під час керування педагогічним процесом. Проблема полягає в тому, що освіта вже довгий час існує на тлі гострого дефіциту духовної культури. А за переконаннями багатьох науковців [4; 30], саме культура є тим середовищем, яке вирощує і живить особистість. Остання, орієнтуючись на культурні - вони ж загальнолюдські цінності, може піднятися і над простором діяльності, і над колективом, і над самим собою, в тому числі, безумовно, піднятися до рівня колективу або підняти колектив до свого рівня.