Особливості застосування методів арт-педагогіки в процесі соціальної інтеграції дітей з синдромом Дауна

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ АРТ-ПЕДАГОГІКИ В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ДІТЕЙ З СИНДРОМОМ ДАУНА

Определен вопрос влияния методов и элементов арт-педагогики на процесс социальной интеграции детей с синдромом Дауна, выделены особенности процесса социализации детей с синдромом Дауна, теоретически обосновано и экспериментально проверено влияние методов и элементов арт-педагогики на процесс социальной интеграции ребенка с синдромом Дауна.

Ключевые слова: арт-педагогика, дети с синдромом Дауна, социальная интеграция, социально-педагогическая работа, обучение.

Dolnikova L.V., Berianych O.V.

National University «Lviv Polytechnic»

APPLICATION PECULIARITIES OF ART PEDAGOGY METHODS IN THE PROCESS OF SOCIAL INTEGRATION OF CHILDREN WITH DOWN SYNDROME

даун синдром педагогіка соціальний

Summary

The article outlines the impact issues of art pedagogy methods and elements on the process of social integration of children with Down syndrome. The research reveals the peculiarities of social integration of a child with Down syndrome. The article theoretically proves and experimentally verifies the influence of methods and elements of art pedagogy on the process of social integration of a child with Down syndrome. Keywords: art pedagogy, children with Down syndrome, social integration, social and educational work, training.

Постановка проблеми. Сучасне світове суспільство характеризується високим рівнем толерантності і уваги до запитів і потреб кожного свого громадянина, а соціальна політика розвинених європейських країн спрямована на створення умов гармонійного розвитку кожної особистості. Активна інтеграція України в європейський економічний та науковий простір сприяє кардинальним змінам і в освітній сфері, акцентуючи увагу на навчанні дітей з особливими потребами, які складають значну частину суспільства. Освіта цієї категорії людей є важливим чинником у їхньому житті, оскільки дозволяє не тільки засвоїти певну інформацію, а побудувати фундамент їхнього подальшого розвитку та соціальної інтеграції. Для них освіта це не просто можливість постійно пізнавати щось нове, а необхідна умова щоденного буття. В Україні, в силу історично-ментальних особливостей, діти з обмеженими можливостями є незахищеними і часто «непотрібними» суспільству, а народження дитини з обмеженими можливостями звучить як вирок для батьків і, тому, спостерігаються часті відмови батьків від таких дітей, садочки і школи не приймають їх на навчання, а як наслідок, вони не можуть отримати професію, тобто не можуть адаптуватись в суспільство, яке не готове до толерантного сприйняття та розуміння людей, які тільки в деяких проявах трошки інші. При цьому страждають і не отримують належної допомоги батьки, а педагогічні працівники освітніх закладів часто не знають як і не вміють працювати з такими дітьми. Великою частиною цієї соціальної групи є діти з синдромом Дауна. Згідно статистики Світової організації охорони здоров'я кожне 700-е немовля народжується із синдромом Дауна, а згідно даних Державної служби статистики України кількість дітей з хромосомними порушеннями, в тому числі з синдромом Дауна щорічно зростає [9].

Сучасна педагогічна наука використовує різноманітні психолого-педагогічні методи, що сприяють оздоровленню, гармонізації розвитку та інтеграції в суспільство дітей з особливими потребами, зокрема з синдромом Дауна. Педагоги, практичні психологи, вчителі-дефектологи для забезпечення навчання та отримання успішних результатів під час роботи з дітьми з синдромом Дауна часто використовують методи та елементи арт-педагогіки, як інноваційну технологію особистісно-орієнтованого навчання та виховання дітей і молоді, метою якої є гармонізація їхнього особистісного розвитку у контексті взаємопов'язаної тріади «природа -- особистість -- соціум» шляхом організації конструктивного союзу дитини та мистецтва у процесі сприймання вже існуючих або створення власних мистецьких творів. Саме ця методика має великі перспективи у реалізації успішної інтеграції дітей з синдромом Дауна, активно досліджується вченими, що і зумовило вибір теми нашого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема педагогічного супроводу дітей з синдромом Дауна досліджувалась та досліджується багатьма вченими, зокрема це В. Бондар, С. Волкова, І. Іванова, Т. Євтухова, А. Капська, А. Колупаєва, В. Ляшенко, О. Савченко, О. Столяренко, А. Шевчук та ін. На основі проведеного аналізу наукових праць Л. Виготського, О. Копитіна, І. Левченко та інших можемо стверджувати, що застосування арт-педагогіки як методу, дозволяє позитивно впливати на інтелектуальний, емоційний, соціальний та фізичний розвиток дитини з особливими потребами, в тому числі з синдромом Дауна [1, с. 25]. Питання застосування методів арт-педагогіки в процесі навчання дітей з синдромом Дауна розглядаються в працях Е. Вознесенської, О. Деркача, А. Капської, А. Савицький, Г. Тарасенко та інших. Як зазначено в працях цих дослідників останніми роками зросла тенденція використання методів та елементів арт-педагогіки та арт-терапії в освітній системі, особливо в процесі навчання дітей з особливими потребами. Російська дослідниця Л. Лєбєдєва визначає арт-педагогіку як міждисциплінарну галузь поєднання теорії і практики педагогіки та мистецтва, що в основі має гуманітарну складову. Український вчений А. Савицький розкриває особливості розвитку дитини з синдромом Дауна та їхній вплив на процес навчання, наголошуючи на великому значенні застосування елементів арт-педагогіки для підготовки дитини до участі в освітній системі. В роботах Г. Тарасенка висвітлено значення музикотерапії, як різновиду арт-педагогіки, що дозволяє забезпечувати формування у дитини з синдромом Дауна звукової орієнтації у середовищі, як основи пізнання інтеграції та навчання (оскільки у таких дітей часто уражені органи зору). Підтвердженням вагомого значення арт-педагогіки в освітній системі є дослідження О. Деркача, який зазначав, що вона може реалізувати основні функції освіти: виховну, розвивальну, діагностичну, корекційну, соціалізуючу, психогігієнічну тощо. Окрім того, вчений сформував основні вимоги до знань студентів, що будуть використовувати у своїй подальшій діяльності арт-педагогіку для роботи з дітьми з особливими потребами, зокрема з синдромом Дауна.

Проте, незважаючи на проаналізовані наукові публікації, висновки та рекомендації щодо соціальної інтеграції дітей з синдромом Дауна методами арт-педагогіки, ця проблема має багато невирішених питань особливо в плані роботи з дітьми і їхніми батьками в ранньому віці і тому залишається актуальною.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Аналіз літературних джерел і проведена експериментальна робота авторів підтверджує, що в цій галузі є багато питань, які потребують вивчення і уточнення. При цьому теоретичні підходи і рекомендації науковців щодо практичного втілення основних засад організації процесу навчання дітей з синдромом Дауна і реалізація цих підходів на державному рівні виявляють ряд суперечностей між потребами і можливостями освітніх установ в ефективній інтеграції дітей з синдромом Дауна в процесі їх навчання і в процесі сімейного виховання. Подолання цих суперечностей можливе за умови використання нових підходів до формування системи дидактичного забезпечення та педагогічного супроводу процесу навчання дітей з синдромом Дауна в контексті розвитку інклюзивної освіти, підготовки педагогів, які здатні впливати на якість і результат соціалізації дітей з синдромом Дауна, допомагати і працювати з їхніми батьками і соціальним оточенням.

Виклад основного матеріалу дослідження. Синдром Дауна -- це одна з найбільш поширених патологій, при яких спостерігається затримка психічного розвитку дитини. Психічний розвиток дитини з синдромом Дауна має свої особливості, які детально описані в науковій літературі. Що стосується навчання, то у дітей з синдромом Дауна, окрім наявного певного ступеня відставання від однолітків, присутнє ще й порушення просторової орієнтації. Їм складніше вирішувати різного роду просторові завдання: визначати місце та напрям розташування предметів, просторове відношення між об'єктами, орієнтуватися за напрямами. Діти можуть конкретизувати просторові ознаки об'єкта тільки після багаторазового досвіду [18, с. 117-119]. Згідно даних дослідження, проведеного українським дослідником А. Савицьким, діти з синдромом Дауна не можуть в повній мірі аналізувати, порівнювати та узагальнювати інформацію. Вони володіють дуже викривленими та досить недостатніми знаннями про навколишній світ та суспільство загалом. Часто у них відсутній інтерес до будь-якої пізнавальної діяльності. Також більшість з них не мають чіткої орієнтації на площині аркушу паперу, не уміють розмістити малюнок в заданому місці аркуша, не вміють аналізувати геометричні форми предметів [20, с. 307-309]. Достатній рівень розвитку просторового орієнтування значно спрощує та полегшує вивчення дітьми з синдромом Дауна таких предметів як письмо, малювання, читання, трудове навчання та засвоєння гімнастичних вправ на уроках фізичної культури. Правильне та успішне засвоєння основних предметів у школі, та уміння просторово орієнтуватись дозволить дитині об'єктивно сприймати оточуюче її середовище, описувати явища та події, що з нею відбуваються [26, с. 45-48]. Емоційна сфера в дітей з синдромом Дауна є особливою, недарма їх ще називають «сонячні діти». Вони живуть активним емоційним життям. Значною мірою його наповненість залежить від батьків дитини та вчителів. Діти переймають усі емоції та настрій від них, що дозволяє їм навчитися виражати свої відчуття та емоції. Навіть якщо у дитини низька емоційна активність, то постійні заняття з нею дозволять згодом їй розпізнавати різні види емоцій, що в свою чергу значно полегшить процес міжособистісного спілкування [12, с. 116-118]. Можемо стверджувати: дитина з синдромом Дауна проходить ті ж самі основні етапи розвитку, що й інші діти; часові терміни появи та формування навичок у дітей з синдромом Дауна запізнюються у порівнянні з появою цих же навичок у дітей з традиційним розвитком; часові рамки розвитку навичок та умінь у дітей з синдромом Дауна значно ширші ніж в інших дітей;діти з хромосомною патологією, зокрема з синдромом Дауна можуть значною мірою відповідати віковим нормам розвитку дитини; батьки і соціальне оточення не знають особливостей роботи з дітьми, що хворі на синдром Дауна. Такі особливості розвитку дитини з синдромом Дауна можуть негативно позначитись на якості її життя, наслідком чого може стати: відсутність конструктивного та активного спілкування з однолітками; проблеми з засвоєнням інформації загалом та навчального матеріалу зокрема; низький рівень трудової діяльності та самообслуговування; ізоляція від однолітків і соціальних інституцій. Результатом цього може бути виключення дитини з суспільства загалом. Важливе значення має правильна та успішна робота, спрямована на інтеграцію дітей з синдромом Дауна в соціум з урахуванням особливостей їх розвитку. Потрібно, щоб цю роботу проводили фахівці і вона була синхронізованою і направлена на пропрацювання усіх проблемних зон розвитку дитини. Серед багатьох описаних засобів інтеграції дитини з синдромом Дауна цікавими і дуже ефективними є методи арт-педагогіки як напрямку арт-терапії, що є напрямком в психотерапії, психокорекції та реабілітації, заснований на заняттях спеціалістів з клієнтами (пацієнтами) в поєднаннях з образотворчим мистецтвом. (express ivearts the rapies). Науковці зазначають, що арт-терапія може виконувати основні функції освіти: виховну, діагностичну, розвивальну, соціалізуючи, ко- рекційну та інші. Саме тому можна говорити про виникнення нового напрямку -- арт-педагогіка. Її визначають як інноваційну технологію особистіс- но орієнтованого навчання та виховання дітей і молоді, метою якої є гармонізація їхнього осо- бистісного розвитку у контексті взаємопов'язаної тріади «природа -- особистість -- соціум» шляхом організації конструктивного союзу дитини та мистецтва у процесі сприймання вже існуючих або створення власних мистецьких творів [10, с. 5]. Арт-педагогічні методи дозволяють максимально оптимізувати та покращити процес навчання, оскільки: можуть бути джерелами психофізичної підтримки учня; полегшують розуміння та засвоєння навчального матеріалу за рахунок «перекодування» інформації з логічно-вербальної в емоційно-невербальну; створюють комфортну та позитивну атмосферу навчання; зменшують опір в сприйнятті навчального матеріалу за рахунок цікавості, новизни, парадоксальності; дозволяють діагностувати учня, педагога і колектив загалом. Застосування арт-педагогіки дозволяє дитині краще розуміти себе, свої почуття та емоції, погасити агресію та змінити її напрям, розвивати емпатію та розуміти зовнішнє середовище. Часто навчання у вигляді творчої діяльності стимулює у дітей з синдромом Дауна бажання розвиватись та зростати духовно, забезпечує формування їхніх моральних бачень та розширення соціального досвіду. Оскільки діти з синдромом Дауна мають слабкий тонус м'язів, то важливим напрямком під час навчання є розвиток дрібної моторики рук. Для цього найкращим є застосування різновиду арт-педагогіки -- глино терапії [13]. Основною метою використання арт-педагогіки під час комплексних занять з дітьми з синдромом Дауна, в яких часто уражені органи зору є сприймання та засвоєння музично-естетичних образів, систематизація отриманих знань, формування умінь звуково-образної виразності, що становить рівень естетичного та життєвого досвіду дитини, що в свою чергу забезпечить їй можливість повноцінно сприймати навколишній світ та взаємодіяти з ним [14]. Застосування арт-педагогіки під час навчання дітей з синдромом Дауна передбачає обов'язкове врахування особливостей дитини, а тому педагог підбирає та комбінує різновиди цієї технології (ізотерапія або терапія засобами зображувальної діяльності (малюнок, ліпка); музикотерапія: вправи та ігри на основі використання музики, релаксація, рецептивне сприйняття музики, пантоміміка, спів; лялькотерапія; казкотерапія; ігрова терапія; терапія піском та ін.) [5, с. 11; 15, с. 17-20; 24].

Ще одним важливим фактором ефективного застосування методів та елементів арт-педагогіки є підготовка педагогів. Перш за все застосування цієї технології дозволяє позитивно впливати не тільки на дитину, а й на самого педагога: пом'якшує та знімає низку внутрішніх переживань і суперечностей, накопичує досвід толерантно-емпатичних відносин та загалом сприяє збереженню психоемоційного стану [24]. На нашу думку, під час підготовки педагогів варто враховувати такі три важливі компоненти: змістовий, що повинен включати відповідні фахові знання про арт-педагогіку та її особливості; операційно-діяльнісний, що повинен включати уміння і навички, які дозволять педагогові в повній мірі реалізувати завдання арт-педагогіки; особистіс- но-професійний, що включає потребу у формуванні в педагогів відповідних цінностей, характерологічних рис та світоглядних орієнтацій.

З метою визначення напрямів впливу методів арт-педагогіки на процес соціальної інтеграції дитини з синдромом Дауна нами проведена експериментальна перевірка ефективності окремих видів арт-педагогіки під час роботи з дітьми з синдромом Дауна і вплив методів та елементів арт-педагогіки на формування та розвиток комунікативних і творчих навиків, сприяння подоланню соціальних бар'єрів у дитини з синдромом Дауна. Час проведення дослідження: лютий 2016 року -- березень 2017 року. На основі методу спостереження нам вдалося з'ясувати, які засоби навчання найчастіше застосовуються, а також визначити, який вплив вони здійснюють на дитину, зокрема на процес її інтеграції в суспільство. Цей метод дав нам можливість спостерігати за динамікою поведінки дітей під час занять, визначити особливості застосування методів арт-терапії загалом і арт-педагогіки зокрема у роботі з дітьми з синдромом Дауна, а також виявити низку умов, що сприяють досягненню цілей соціальної інтеграції за допомогою арт-педагогіки. Метод опитування, а саме метод глибинного інтерв'ю, дозволив нам отримати детальну інформацію від фахівців, що безпосередньо застосовують метод арт-терапії у роботі з дітьми з синдромом Дауна. При цьому ми мали змогу враховувати невербальні сигнали з боку респондента, що сприяло правильному розумінню заданої теми. У дослідженні ми використовували метод доступної вибірки. Нами було опитано 4 працівники (педагог-корекціоніст, психолог, соціальний педагог та педагог з логопедії) Благодійної організації Центр Даун-синдром «Промінчик», вул. Тролейбусна 10/10, м. Львів за розробленим сценарієм глибинного інтерв'ю. В результаті застосування методу спостереження та проведення глибинного інтерв'ю ми отримали таку інформацію: