Метод проектів у професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів початкової школи: теоретичне обґрунтування етапів та різновидів

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Метод проектів у професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів початкової школи: теоретичне обґрунтування етапів та різновидів

Молчанова В.В.

Анотація

Статтю присвячено питанню використання методу проектів у вищих навчальних закладах. Теоретично обґрунтовано раціональність впровадження методу проектів у навчальний процес студентів. Окреслено етапи створення навчальних проектів. Розглянуто різновиди й шляхи впровадження проектів при професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів початкової школи.

Ключові слова: метод проектів, професійно-педагогічна підготовка, майбутні учителі початкової школи, вищий навчальний заклад, етапи проектів, різновиди проектів, шляхи впровадження проектів.

Молчанова В.В. Метод проектов в профессионально-педагогической подготовке будущих учителей начальной школы: теоретическое обоснование этапов и разновидностей

Статья посвящена вопросу использования метода проектов в высших учебных заведениях педагогического профиля. Теоретически обоснована рациональность использования метода проектов в учебном процессе студентов. Очерчены этапы создания учебных проектов. Рассмотрены разновидности и пути внедрения проектов при профессионально-педагогической подготовке будущих учителей начальной школы.

Ключевые слова: метод проектов, профессионально-педагогическая подготовка, будущие учителя начальной школы, высшее учебное заведение, этапы проектов, разновидности проектов, пути внедрения проектов.

Molchanova V.V. The method of projects is in professional and pedagogical preparation of future primary school teachers. It's the theoretical ground of stages and varieties

The article is devoted to the question of the project methods using in higher educational institutions (establishment) of pedagogical profile. The rationality of the project method using in educational process of students is theoretically proved. The stages of educational project creations are outlined. Varieties and ways of project introduction are considered at professional and pedagogical preparation of future primary school teachers.

Keywords: method of projects, professional and pedagogical preparation, future teachers of primary school, higher educational institution (establishment), stages of projects, kinds of projects, introduction ways of projects.

Постановка проблеми

Приєднання України до Болонського процесу, переорієнтація вищої освіти на двоступеневу систему підготовки фахівців, перехід до кредитно-модульної системи, збільшення уваги до самостійної роботи студентів зумовлюють пошук шляхів, форм і засобів інтенсифікації навчального процесу у вищих навчальних закладах. У зв'язку із цим дедалі більшого поширення і впровадження у ВНЗ набуває метод проектів. Він повністю відповідає вимогам концепції безперервного навчання (навчання впродовж усього життя), яка стала провідною у професійній освіті на сучасному етапі розвитку суспільства. Згідно з її основним положенням для життя, роботи й забезпечення конкурентоспроможності потрібне самостійне перенавчання, підвищення кваліфікації, навіть перекваліфікація в нових сферах діяльності, поява яких зумовлена світовим науково-технологічним розвитком. Активізації й водночас автономізації навчальної діяльності студентів може сприяти метод проектів.

Сучасна професійна освіта спрямовує майбутніх фахівців початкової школи на розвиток у себе індивідуально-творчих рис особистості. У державних і міжнародних документах із проблем вищої освіти (Конституції України, законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти, Болонській декларації) наголошується на необхідності формування нової генерації педагогічних кадрів, підготовленої до якісного забезпечення освітніх потреб особистості, розвитку її інтелектуального та культурного потенціалу. Розв'язання цієї проблеми в сучасних умовах вимагає від учителя глибокого усвідомлення особистісно-орієнтованої парадигми освіти, творчого підходу до організації навчально-виховного процесу з усіх дисциплін початкової школи, фахової грамотності, оволодіння інноваційними педагогічними технологіями.

Учитель, який володіє високим рівнем індивідуально-творчої продуктивності -- може знайти власний стиль у вирішенні педагогічних ситуацій; володіє унікальними методами й прийомами, підходами до кожної дитини -- здатний досягати високих результатів у сфері професійної діяльності в галузі початкової освіти. Отже, завдання вищої педагогічної школи полягає у підготовці саме такого вчителя. І на сучасному етапі розвитку вищої школи чільне місце у підготовці педагогічних кадрів для початкової школи належить застосуванню методу проектів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Одним із способів вирішення педагогічних проблем сучасної освіти є побудова навчання через метод проектів, суть якого полягає в попередньому (випереджальному) моделюванні шляхів їх вирішення, визначення варіантів реалізації та корекції цих рішень у реальній практиці. Методологічні основи методу проектів відображено в дослідженнях Ю. Громико, Дж. Дьюї, У. Кілпатріка, І. Слободчикова та ін. Передумови становлення методу проектів, його використання у вітчизняній школі в 20-30-х роках ХХ століття розкрито в працях українських і зарубіжних дослідників (І. Єрмаков, Є. Кагаров, Є. Коваленко, Л. Левін, Є. Перовський, О. Пометун, О. Сухомлинська, Є. Янжул). З 90-х років минулого століття метод проектів повернувся в освітянську практику і став предметом наукових досліджень (В. Гузєєв, Н. Крилова, Н. Матяш, Т. Новікова, Н. Пахомова, Є. Полат, Н. Поліхун, А. Сіденко, Н. Чечель, В. Шапіро та ін.). Проблему використання методу проектів у навчальній діяльності студентів вищих навчальних закладів розглядали С. Баташова, О. Васюк, Т. Веретенко, М. Елькін, С. Ізбаш, О. Зосименко, В. Левченко, О. Каліта, В. Моштук, С. Омельяненко, В. Оніпко, С. Соболєва, О. Фунтікова та ін. Питання формування проектної культури педагога вивчали Н. Топіліна, Л. Хоружа, А. Цимбалару. При всій значущості зазначених робіт, ще залишилися нерозв'язаними питання особливостей впровадження методу проектів у процес професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до навчання молодших школярів на засадах диференційованого підходу, формулювання вимог до проектної діяльності в контексті вимог професійного розвитку майбутніх фахівців.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Ґрунтовний аналіз наукових і науково-методичних праць перелічених вище дослідників дозволяє зробити висновок, що розробка проблематики професійної освіти має місце в сучасній педагогічній науці, а вивчення теоретичних і методичних аспектів використання інноваційних технологій у фаховій підготовці особистості майбутніх учителів початкової школи не набуло достатнього висвітлення. Останнім часом з'явилося багато робіт, присвячених використанню методу проектів. Це свідчить про актуальність цього питання та спроби використовувати нові досягнення науки, які гарантують результативність навчально-виховного процесу. Разом із цим, цілеспрямоване та спеціально організоване застосування методу проектів у вивченні усіх дисциплін при підготовці майбутніх учителів початкової школи та ефективного впровадження методу проектів у навчальний процес викладачами ВНЗ потребує подальших досліджень та методичних розробок.

Мета статті. У педагогічній літературі досить детально описано значення, структура та методика організації проектної діяльності молодших школярів. Але впровадження будь-якої технології навчання чи виховання в сучасну початкову школу неможливе без відповідної психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи, нинішнього студента педагогічного ВНЗ. Саме від нього, його світогляду, особистісних рис та якостей, знань, умінь і навичок, від усвідомлення майбутнім учителем структури, внутрішнього змісту проектної діяльності, залежить ефективність використання методу проектів у практиці навчально-виховної роботи сучасної початкової школи. Тому метою написання нашої статті є питання теоретичного обґрунтування й окреслення етапів, різновидів та шляхи впровадження методу проектів у професійно-педагогічній підготовці студентів спеціальності «Початкова освіта».

Виклад основного матеріалу

Одним із пріоритетних напрямів у професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів початкової школи ми вважаємо вдосконалення процесу їх підготовки до професійної діяльності. Саме в педагогічному університеті, у процесі навчання закладаються основи майбутньої педагогічної техніки, технологічної грамотності та педагогічної майстерності [7, с. 9]. Для успішної професійної діяльності майбутньому вчителю початкової школи необхідно вміти досліджувати та розробляти навчальні посібники й програми, проектувати навчально-виховний процес, моделювати й утілювати в життя соціально значимі та креативні проекти, знаходити нестандартні підходи до вирішення професійних завдань. Відповідно до цього постає завдання підготувати таких майбутніх учителів початкової освіти, які будуть здатними використовувати метод проектів у своїй діяльності.

Технологія методу проектів поєднує в собі два аспекти процесу пізнання: метод навчання як дидактична категорія (сукупність прийомів та дій опанування певною сферою практичних та теоретичних знань; інструмент процесу пізнання) та засіб практичного застосування засвоєних знань і вмінь для вирішення конкретних проблем реального життя в ході спільної діяльності. Провідною дієвою ознакою зазначеної технології є крок, що здійснює викладач від завдання «дати нове знання» до завдання «створити умови для отримання нових знань», тобто змінюється акцент форми набуття знань від пасивного сприйняття до активної участі.

Метод проектів орієнтований перш за все на самостійну діяльність, яка виступає його характерною рисою. Ми вважаємо, що на сучасному етапі необхідна особлива модель навчання з альтернативною педагогічною технологією, яка максимально врахувала б гуманістичну спрямованість сучасної освіти, створила б сприятливі умови для усвідомлення особистістю вагомості нового знання, що активізувало б її самоосвіту й самовиховання, а в кінцевому результаті дала змогу студентові продемонструвати свою ерудицію, рівень самостійного аналізу, суджень, висновків, узагальнень, їх новизну та оригінальність, здатність до формування конструктивних ідей, пропозицій, підходів [9, с. 12]. Саме таким і є метод проектів, в межах якого розвиваються пізнавальні навички студентів, формуються вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивати критичне мислення. Таким чином, можна стверджувати, що головна мета методу проектів полягає у формуванні в студентів самостійності, потреби в самоосвіті та саморозвитку.

В основу методу проекту покладено проблему, яка потребує дослідження шляхом використання супутніх пошукових та проблемних методів, зорієнтованих на практичний результат, який можна осмислити, побачити, застосувати в реальній практичній діяльності, що вимагає її цілісної розробки з урахуванням різних умов її вирішення, теоретичної й практичної реалізації результатів.

Метод проектів -- це педагогічна технологія, в основі якої -- самостійна діяльність (дослідницька, пізнавальна, продуктивна). Основна теза сучасного розуміння методу проектів: «усе, що я пізнаю, я знаю для чого це мені потрібно, де і як я зможу ці знання застосувати» [5, с. 9]. Як педагогічна ідея, технологія і форма навчальної роботи, метод проектів є альтернативою традиційній системі освіти На думку В. Кілпатріка, метод проектів збагачує людину позитивним досвідом, тому результати роботи забезпечують подальший успіх як у навчальному закладі, так і в майбутній професійній діяльності та житті загалом.

Сучасна інтерпретація методу проектів, яка одержує все більше поширення у вітчизняній освіті [6], характеризується дотриманням балансу між академічними фундаментальними знаннями і прагматичними професійними вміннями, у тому числі на міжпредметному рівні. Актуальним питанням застосування методу проектів в умовах інформатизації присвячені роботи І. Малкова, Є. Полат, А. Уварова, А. Хуторського та ін. Проектування як діяльність має високий потенціал у сфері розвитку самостійної творчої роботи студентів, що органічно поєднується з груповим навчанням. При навчанні у ВНЗ проектування не тільки традиційно є невід'ємною частиною навчального процесу в рамках виконання дипломних і курсових робіт, але і все більш активно використовується безпосередньо в навчальному процесі для організації індивідуальної та спільної самостійної роботи студентів.

О. Аліксійчук та В. Федорчук підкреслюють, що особливо цінним у цій технології є те, що всі теоретичні знання, які отримує студент у процесі підготовки проекту, він одразу реалізує на практиці. Отже, проект стає і шляхом пізнання, і засобом організації педагогічного процесу [1].

У роботах низки авторів метод проектів розглядається звичайно в рамках проблемного підходу до побудови змісту освіти, який «полягає в розробці переліку проблем та питань, які повинні бути розглянуті студентами за певних суспільно-історичних та соціально-культурних умов» [3] та надає традиційній побудові курсу дисципліни своєрідний підхід за умов цільового спрямування навчального матеріалу у вигляді своєрідних проблемних блоків з метою вирішення актуальних проблем сучасної педагогічної науки у формі проектних завдань. Н. Яковлєва визначає такі характерні особливості педагогічного проектування:

1) цілеспрямована діяльність над створенням проекту як інноваційної моделі освітньо-виховної системи, орієнтованої на масове застосування. При цьому словосполучення «створення проекту» не ототожнює проектування з процесами розробки, планування і прогнозування. Суть проектування -- зміна дійсності;

2) процес створення проекту, що відображає розв'язання тієї чи іншої проблеми; діяльність в умовах освітнього процесу, що спрямована на забезпечення його ефективного функціонування й розвитку;

3) результат педагогічного проектування, яким є модель об'єкта педагогічної дійсності, що наділена системними властивостями й ґрунтується на педагогічному винаході, тому що в її основі лежить новий спосіб розв'язування проблеми, і вона передбачає можливі варіанти використання [11, с. 8].

У нашому дослідженні проект розглядається як метод у системі професійної підготовки фахівців початкової школи. При цьому ми виходили з того, що використання проектів передбачає досконале вивчення студентами певної проблеми або самостійно, або в результаті групової співпраці один з одним та у партнерстві з викладачем.

Метод проектів дозволяє збільшити кількість практичних та навчально-дослідних завдань на лекційних, семінарських та лабораторних заняттях. Це дозволяє гармонізувати співвідношення аудиторного навчання на засадах партнерства викладача та вдосконалювати самостійну роботу студентів, щоб розвинути в них гнучкість мислення, адаптованість до будь-яких ситуацій, ініціативність, самостійність у прийнятті рішень, уміння працювати у взаємодії, здійснювати творчий підхід до розв'язання проблем практичної діяльності. Активне, доцільне та правильне використання окресленого методу, забезпечує розвиток творчого потенціалу студентів, сприяє їх самореалізації, самовдосконаленню, творчому пошуку та зростанню.

Підготовка проектів реалізується за чітким алгоритмом і складається з чотирьох етапів: підготовчого, виконавчого, презентаційного й підсумкового. Підготовчий етап проекту включає формулювання теми, систематизацію та виділення головної інформації. На даному етапі студенти обговорюють завдання, виявляють проблеми, висувають пропозиції щодо розв'язання завдання, розподіляють ролі та визначають джерело інформації. Завершення підготовчого етапу передбачає обговорення в малих групах плану проектної роботи, формулювання мети та визначення кінцевого продукту проекту.

Успіх проектної діяльності залежить від вибору теми проекту -- наскільки вона цікава студентам, наскільки актуальні проблеми, які вона вирішує, наскільки вона відповідає професійним потребам майбутніх учителів початкових класів, чи бачать студенти сенс в її розробці. Тому важливо, щоб студенти брали активну участь у виборі теми проекту. Завдання викладача на цьому етапі -- активізувати пізнавальну активність студентів, показати цікаві аспекти досліджень навколишнього світу з врахуванням їх професійної спрямованості. З цією метою активізується розумова діяльність студентів у певному напрямі: педагогічна практика, ВНЗ, навчальна майстерня, мистецтво, працевлаштування після закінчення ВНЗ. Для вибору напряму проектної діяльності використовується метод «мозкова атака». проектний технологія професійний педагогічний освіта

На виконавчому етапі студенти готуються до виконання проекту, а саме: обговорюють етапи презентації результатів, обирають оптимальний шлях до реалізації проекту, працюють з інформацією, проводять дослідження, синтезують та аналізують ідеї, оформлюють проект. На цьому етапі майбутні фахівці також навчаються викладати одержану інформацію у графіках, схемах і таблицях. Крім того, виконавчий етап передбачає поточні усні звіти студентів про план виконання проекту й заповнення ними звітних форм [2].

Презентаційний етап передбачає підготовку студентів до виступу. У процесі підготовки відбувається остаточне оформлення проектів (створення мультимедійних презентацій в програмі Power Point, відео в цифровому варіанті тощо), після чого здійснюється презентація проектів.

На підсумковому етапі здійснюється аналіз та оцінювання проектів. Студенти обговорюють результати проектної діяльності в малій групі та дають оцінку проекту в цілому, а також оцінюють роботу кожного студента. На даному етапі передбачається написання письмових звітів із проектної роботи. Викладач аналізує одержану інформацію та використовує її для загального оцінювання роботи студентів.

Г. Селевко визначає вимоги, які ставляться до студентських проектів:

- практична цінність;

- проведення студентами самостійних досліджень;

- непередбачуваність як у процесі роботи над ним, так і на стадії його завершення;

- гнучкість з точки зору швидкості його виконання;

- вирішення актуальних проблем;

- навчання студентів відповідно до їх здібностей;

- сприяння налагодженню взаємодії між суб'єктами навчання [10].

У розглянутій методичній системі алгоритму етапної роботи покладено взаємозв'язок мети й завдань професійної підготовки вчителя до забезпечення основ початкової освіти, її принципів, змісту, інноваційних технологій: методів, прийомів і форм організації навчально-виховного процесу (тренінги, майстер-класи, метод проектів, медіатехнології, проблемні групи, творчі майстерні, світлиці передового педагогічного досвіду, центри, журнали, галереї, науковий гурток «Актуальні проблеми інноваційних технологій початкової освіти», конференції, семінари, круглі столи, олімпіади з педагогіки та методики початкової освіти, фестивалі педагогічної майстерності).

Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різною, залежно від типів проектів. Так, за діяльністю, яка є домінуючою у проекті, проекти бувають дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані тощо (типологія проектів запропонована Є.С. Полат [8]). Дослідницькі проекти виконуються за логікою наукового дослідження і мають структуру, наближену до справжнього наукового дослідження: чітко визначені цілі, актуальність предмета дослідження, висунення гіпотез, застосування відповідних методів дослідження, обробка і систематизація одержаних результатів. Домінуючою діяльністю є дослідницька, а кінцевим продуктом -- реферат, наукова робота, тези, стаття, есе, аналітичні роботи, доповіді на науковій конференції; вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду; виконання дипломних робіт тощо.

В основі творчих проектів лежить самостійна колективна творчість. У таких проектах особливого значення набуває оформлення результатів проекту (розробка плану проведення, сценарію конкретних дій кожного учасника проекту). Домінуючою діяльністю є творча, а кінцевим продуктом -- твір, відеофільм, сценарій, гра та ін.

Інформаційні проекти передбачають збір інформації про об'єкт дослідження з джерел інформації, розроблених самими учасниками проекту: соціологічні опитування, інтерв'ю, анкетування, тестування, обробку інформації (аналіз, узагальнення, аргументовані висновки). Домінуючою діяльністю є пошукова, а кінцевим продуктом -- публікації, відеофільми.

Останнім часом популярності набувають телекомунікаційні проекти -- це спільна навчально-пізнавальна діяльність, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має спільну мету (дослідження певної проблеми), узгоджені методи, способи діяльності, й спрямована на досягнення спільного результату. Телекомунікаційний проект виконується з використанням таких комп'ютерних засобів, як електронна пошта і мережа web-сайтів.

Застосування практико-орієнтованих (або навчально-методичних) проектів у підготовці майбутніх вчителів дозволяє повніше розвинути у них професійні потреби й інтереси, допомагає ознайомити зі специфікою професійної діяльності, викликає інтерес і потребу в засвоєнні фахових дисциплін, створенні та застосуванні нових методів, засобів, технологій навчання і виховання у вищому навчальному закладі. Такими проектами можуть бути: методичні посібники й рекомендації, авторські навчальні плани, програми, заходи навчально-виховного характеру; збірники педагогічних задач, відеофільм, мультимедіа, продукти професійного спрямування тощо. Такий проект потребує ретельно продуманої структури, сценарію діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, проміжних і кінцевих результатів.

Серед вище розглянутих типів проектів значне місце у підготовці майбутніх вчителів початкової школи належить навчально-методичним проектам. Це пояснюється тим, що педагогічне проектування є одним із найважливіших аспектів професійної діяльності вчителя. Тому створення проектів нових навчально-методичних продуктів для школи -- це невичерпне джерело для формування професійної компетентності майбутнього вчителя.

Відмітимо визначальну роль викладача у процесі реалізації проектної технології. Його робота полягала в ретельній технічній і змістовній підготовці до занять. Викладач має консультувати студентів у пошуку джерел, здатних допомогти їм у роботі над проектом; підтримувати їх та стимулювати до діяльності; прищеплювати культуру логічного мислення; координувати процес створення проекту; підтримувати неперервний зворотній зв'язок, щоб допомогти студентам просуватися у роботі над проектом. Особлива увага приділяється чіткому визначенню завдань, поясненню алгоритму виконання й одержання підсумкових результатів, індивідуальному контролю за роботою студентів (домашні завдання, завдання до лабораторних робіт, варіанти контрольних робіт різного рівня складності, тестові завдання тощо).

Значним стимулом для активізації пізнавальної діяльності слугує прилюдне схвалення студентів. Для невпевнених потрібно створювати ситуації із подвоєними завданнями. Викладач заохочує, схвалює дії невпевненого студента у вирішенні проблеми, що дає поштовх до самостійних висновків.

Метод проектів розвиває у студентів пошуково-дослідницькі, технологічні й інформаційні компетенції, креативність, стимулює інтелектуальну активність, розвиває комунікативні вміння, допомагає встановлювати міжпредметні зв'язки, допомагає оволодівати навичками роботи в групі. Використання методу проектів надає можливість організувати активну діяльність студентів з елементами наукового пошуку, забезпечує вироблення вміння застосовувати отримані дані в подальшій педагогічній діяльності, сприяє формуванню професіоналізму майбутніх учителів початкових класів.

1. Аліксійчук О.С. Проектна діяльність студентів у процесі опанування навчальної дисципліни «Шкільний курс світової художньої культури та методика його викладання»: навч.-метод. посібник / О.С. Аліксійчук, В.В. Федорчук. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2008. 30 с.

2. Арванітопуло Е.Г. Педагогічні основи використання проектної методики у навчанні іноземних мов / Е.Г. Арванітопуло // Теоретичні питання освіти та виховання: зб. наук. праць. Вип. 13. К.: КДЛУ, 2000. С. 21-23.

3. Перспектива подальших розвідок у даному напрямку пов'язана із розробкою системи практичних, семінарський, лабораторних занять, спрямованих на застосування методу проектів у навчальному процесі студентів ВНЗ, майбутніх вчителів початкової школи. Гузеев В.В. Планирование результатов образования и образовательная технология / В.В. Гузеев. М.: Народное образование, 2000. (Серия «Системные основания образовательной технологии»). [«Метод проектов» как технология четвертого поколения. С. 194-207].

4. Килпатрик В.Х. Метод проектов. Применение целевой установки в педагогическом процессе / В.Х. Килпатрик. П.: Блокгауз Ефрон, 1925. 43 с.

5. Метод проектів у діяльності дошкільного закладу / укладач Л.А. Швайка. Х.: Вид. група «Основа», 2010. 203 с.

6. Метод проектов: научно-методический сборник / под ред. М.А. Гусаковского; Белорусский гос. ун-т; Центр проблем развития образования; Республиканский ин-т высш. шк. БГУ. Сер. Современные технологии университетского образования. Мн.: РИВШ БГУ, 2003. Вып. 2. 240 с.

7. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: навч. посіб. / [О.М. Пєхота, В.Д. Будак, А.М. Старєва та ін.]; за ред. І.А. Зязюна, О.М. Пєхоти. К.: Видавництво А.С.К., 2003. 240 с.

8. Полат Е. Что такое проект? / Полат Е., Петрова И., Бухаркина М., Моисеева М. // Відкритий урок. 2004. № 5-6. С. 9-15.

9. Самостійна робота студентів : навч. посіб. / В.І. Євдокимов, Л.Д. Покроєва, Т.П. Агапова, В.В. Луценко. Х.: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 2004. 140 с.

10. Селевко Г.К. Современные образовательные технологи: учеб. пособ. / Г.К. Селевко. М.: Народное образование, 1998. 256 с.

11. Яковлева Н.О. Проектирование как педагогический феномен / Н.О. Яковлева // Педагогика. 2002. №6. С. 6-10.

Размещено на Allbest.ru