Інформаційно-аналітична компетентність - ключовий складник компетентності майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності (на прикладі дисципліни "інформаційно-аналітична діяльність")

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.145

Інформаційно-аналітична компетентність - ключовий складник компетентності майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності (на прикладі дисципліни «інформаційно-аналітична діяльність»)

Григораш С.М. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Визначено актуальність проблеми формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх документознавців, інформаційних аналітиків у вищих навчальних закладах. Проведено проблемний аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутніх фахівців та виявлено необхідність здійснення інформаційно-аналітичної діяльності в процесі виконання професійних обов'язків. Наведено приклади прикладного застосування інформаційно-аналітичної компетентності у процесі навчання.

Ключові слова: компетентність, інформаційно-аналітична діяльність, інформаційно-аналітична компетентність.

Определено актуальность проблемы формирования информационно-аналитической компетентности будущих документознавцев, информационных аналитиков висших учебных заведениях. Проведено проблемный анализ образовательно-квалификационной характеристики будущих професионалов и определена необходимость информацинно-аналитической деятельности в процессе исполнения про- фесиональных обезательств. Преведены примеры практического внедрения информационно-аналитической компетентности в процессе учебы.

Ключевые слова: компетентность, информационно-аналитическая деятельность, информационно-аналитическая компетентность.

Determined relevance of problem formation of information- analytical competence of the future records managers, information analysts in universities. The problem analysis of educational qualification characteristics of future professionals was conducted. The need for information- analytical activities in the course of their professional duties was identified. The article shows the examples of application of information-analytical competence in teaching.

Keywords: competence, information-analytical activities, information- analytical competence.

Вступ

Постановка проблеми. Входження людства в інформаційну епоху, глобалізація суспільних процесів, розвиток новітніх технологій тісно пов'язані з інноваційними перетвореннями в усіх сферах життєдіяльності людини і в освіті зокрема. Сучасні трансформації суспільства витіснили ідею «освіти на все життя» концепцією «освіти впродовж життя», яка була сприйнята світовою спільнотою і стала основою для програми ЮНЕСКО «Освіта для XXI століття». Це актуалізувало проблему професійної підготовки фахівців насамперед в інтелектуальних сферах праці, до яких належить документознавство та інформаційна діяльність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У педагогічній теорії і практиці тільки починає складатися знання про інформаційно-аналітичну компетентність та її формування. Серед вітчизняних та зарубіжних учених, які розглядали різноманітні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності, можна відзначити таких: О Гайдамак [3], Є. Карпенко [6], В. Кіптенко [7], О. Кобєлєв [8], Г. Малик [10], О. Назначило [11], Н. Рижова [і2], О. Скафа [15], Н. Сляднева [16], Р. Сорока [17] та ін. Детально досліджено методологічні, теоретичні і практичні аспекти розвитку інформаційно-аналітичної компетентності педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів у колективній монографії Інституту професійно-технічної освіти НАПН України [19].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Зважаючи на те, що головною особливістю навчальної діяльності студента в освітньому середовищі є не тільки здобуття нових знань, а й уміння якісно аналізувати весь спектр інформації, синтезувати, порівнювати, структурувати, узагальнювати, класифікувати, оцінювати, формулювати висновки та представляти, виникла необхідність введення у навчальну програму для документознавців, інформаційних аналітиків ІФНТУНГ професійно орієнтовану дисципліну «Інформаційно-аналітична діяльність», метою якої є навчити студента ефективно проводити збір інформації, здійснювати її аналітико-синтетичну обробку з метою отримання якісно нового знання для забезпечення процесу ухвалення правильного рішення чи знаходження альтернативи виходу із проблемної ситуації під час виконання професійних функцій, а саме: аналізу інформації про стан досліджуваної проблематики, формулювання висновків на основі одержаної інформації для вирішення поставлених завдань і ухвалення відповідальних рішень.

Метою статті є проаналізувати базові уміння та навички, які формують у студента-документознавця, інформаційного аналітика інформаційно-аналітичну компетентність, а також визначити основні стадії формування даних компетенцій.

Кіптенко В. К. виокремлює інформаційно-аналітичну функцію, яку становлять насамперед дії зі збирання інформації, що потім підлягає аналізу. Під аналізом інформації автор розуміє емпіричне дослідження, результатами якого є оціночні висновки про ситуацію, що склалася [7]. На основі розуміння поняття інформаційно- аналітичної діяльності, І. С. Савченко виділяє інформаційно-аналітичну компетентність, як ту, яка постає у наш час надзвичайно затребуваною складовою якості управління, стратегічного планування і сприймається нами як уміння вчасно отримувати та аналізувати інформацію про стан об'єкта, що змінюється [14].

Інформаційно-аналітичну компетентність менеджера Н. А. Зінчук подає у формі декомпозиції таких складників, як професійна мотивація формування і подальшого розвитку даної компетентності (мотиви, інтереси, потреби, ціннісні та смислові орієнтації, спрямованість особистості), рівень необхідних і достатніх знань, умінь і навичок, первинний досвід професійної діяльності у заданому напрямі, а також аспекти, що передбачають стійку потребу до саморозвитку, самовдосконалення та сформовану рефлексивну діяльність як фактор успішності особистісного моніторингу власного професійного зростання [5]. О.Гайдамак, здійснивши дослідження інформаційно-аналітичної компетентності магістра фізико-математичної освіти, прийшла до висновку, що інформаційно-аналітична компетентність є ключовою складовою професійної компетентності, оскільки, в силу фундаментальності понять «інформація» і «аналіз», на ній засновані інші компоненти професійної компетентності [3].

Отже, інформаційно-аналітичну діяльність студентів визначаємо як особливу діяльність в освітньому середовищі вищого навчального закладу зі здобуття необхідної, достовірної інформації та її аналітико-синтетичної обробки з метою отримання нових знань для розв'язання поставленого завдання й ухвалення відповідного рішення. Оскільки у поняття інформаційно-аналітична компетентність входять такі складові як уміння та навички, які завжди передбачають використання знань, понять, правил і прийомів дій із ними, тобто спираються на активну інтелектуальну діяльність і обов'язково включають процеси мислення, тому студенти повинні у процесі вивчення даної дисципліни набути таких умінь та навичок, як здійснювати пошукові роботи, обробляти інформацію та аналізувати її, вміти презентувати опрацьовану інформацію у доступному форматі [1].

Кожен компонент інформаційно-аналітичної діяльності (пошук, обробка, аналіз та представлення інформації) містить аналітичну складову, що інтегрується у цей компонент, а саме: пошук -- передбачає побудову логічної послідовності дій, осмислення та співставлення даних, визначення надійності та достовірності шляхом аналізу, зіставлення, порівняння фактів; результатом обробки інформації є створення власного інформаційно-аналітичного продукта, що передбачає дії аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, інтерпретації, класифікації, структурування; отриманий результат дає можливість майбутньому документознавцю, інформаційному аналітику визначити переваги здобутого досвіду після плідного виконання інформаційно-аналітичної діяльності.

Таким чином, визначення інформаційно-аналітичних умінь як системи дій із пошуку, обробки та представлення інформації дає можливість звернутися до питання формування цих умінь. Дослідження науковців доводять, що процес формування будь яких умінь (у нашому випадку інформаційно-аналітичних) характеризується етапністю, причому кожен попередній етап створює основу для проходження наступного [1]. Переконатись, що студенти набули названих умінь нами введено у робочий план написання курсових робіт, у яких передбачено, окрім аналізу теоретично-понятійного апарату, практичне завдання: сформувати бібліографічний покажчик та реферативний огляд на задану тематику. Зазвичай тематику курсових, особливо, що стосується реферативного огляду, замовляють наукові відділи бібліотеки вишу, оскільки у них часто виникають нагальні проблеми відсутності інформації про інноваційні процеси, пов'язані з нафтогазовою сферою, особливо, з новими видами палива. Дана тематика є для студентів документознавців-аналітиків непрофільною, але їх завдання вилучити всі існуючі джерела, які висвітлюють проблематику за останні 5 років як друковані, так і електронні, вітчизняні та зарубіжні (можна іноземною мовою). Інший вид завдань, які підсумовують вивчене, це складання аналітичної довідки на проблематику «Перспективи розвитку району в Івано-Франківській області (район на вибір студента)». Аналітична довідка є одним із найскладніших з погляду підготовки документів. Вона максимально наближається до канонів класичного наукового дослідження. Композиційно в ній виділяється теза, аргументи, демонстрація, ілюстрація, висновки. Аналітична довідка потребує від студентів широких міждисциплінарних компетенцій, навичок, узагальнення, систематизації, кластеризації даних, виявлення причинно- наслідкових зв'язків, володіння методами і методиками дослідження [1, 2]. Часто використовують при написанні аналітичної довідки SWOT-аналіз, який, за визначенням Л. В. Балабанової, є аналізом зовнішнього та внутрішнього середовища організації (інституту, суб'єкта), політичної та економічної ситуації, що складається навколо неї [16]. Методика проведення SWOT-аналізу передбачає здійснення декількох етапів:

1. Визначення власних сильних і слабких сторін всередині організації.

2. Визначення можливостей і загроз на зовнішньому просторі. Це своєрідна «розвідка місцевості» [18].

Для виконання курсових робіт студенти користуються сайтами органів міської ради, районних рад, де розміщено всю інформацію про їх діяльність, звіти про результати різних етапів роботи органів місцевого самоврядування. Це сприяє формуванню інформаційно-аналітичних умінь, кращі доповіді пропонуються захищати на студентських конференціях, круглих столах, диспутах, семінарах, вміти вести полеміку, дискусію, оперуючи достовірними фактами та аргументовано, доводячи свою точку зору з певної проблеми. Можемо навести приклад розробки одного із завдань курсової (написання аналітичної довідки на певну проблематику) та зміст другого розділу курсової роботи, що дасть певне уявлення про уміння студента знайти як теоретичний матеріал, так і сформувати його, синтезувати та сформувати у доповідь із презентацією.

2.1 Бібліографічний покажчик

2.2 Аналітичний документ

Проблема розвитку туризму у Богородчанському районі Івано-Франківської області. Розвиток рекреації в Богородчанському районі можна розглядати в контексті структурної перебудови його народно-господарського комплексу, в стратегічній моделі якого ця галузь повинна стати однією з домінуючих.

На території району знаходяться унікальні природні об'єкти, зокрема, Манявський водоспад з висотою падіння води 16 м., що є одним з найвищих у Карпатах, «Грязевий вулкан» та «Сольова криниця» в селі Старуня та «Блаженний камінь» з цілющим джерелом у с. Манява.