Професійна підготовка майбутніх фахівців на засадах модернізації початкової освіти

Размещено на http://allbest.ru

2

Дрогобицький державний педагогічний університет

УДК 378.011.3 - 051:373.3.014.544

Професійна підготовка майбутніх фахівців на засадах модернізації початкової освіти

Володимир Ковальчук, доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри математики, інформатики

та методики їх викладання у початковій школі

Вступ

Постановка проблеми. Цивілізаційні процеси, які відбуваються в Україні, інформаційний, культурний і технологічний прогрес в шкільній освіті спричинили трансформацію функцій професійної підготовки майбутніх фахівців на основі модернізації початкової освіти та появу нових вимог до якості освіти.

Початкова освіта - це перший ступінь шкільної освіти, який забезпечує подальше навчання, виховання й розвиток дітей [8, 495]. При такому підході можуть виникнути проблеми, коли життя ставить майбутнього фахівця у ситуацію, де треба знайти принципово нову ідею, коли вивчені і з'ясовані відомі підходи до розв'язування проблем не дають жодного результату Тому є потреба в модернізаційних підходах початкової освіти до професійної підготовки майбутніх фахівців.

Аналіз останніх публікацій. Ключові положення щодо визначення цілей, змісту, форм, методів і засобів початкової освіти ґрунтуються на засадах Державної національної програми “Освіта” (“Україна XXI століття”) (1992), “Державного стандарту початкової загальної освіти” (2011), Законів України: “Про освіту” зі змінами (1996), “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту” (2014), Національної доктрини розвитку освіти (2001).

Дослідженню проблеми професійної підготовки майбутніх учителів в умовах сучасної парадигми підготовки приділяли значну увагу багато науковців, методистів, педагогів.

Розглядалися такі її напрями: філософія освіти (В.П. Андрушенко, І.А. Зязюн, В.Г Кремень та ін.), безперервна професійна освіта (С.У Гончаренко, Н.Г. Ничкало та ін.), професійна підготовка майбутніх фахівців у вищій школі (А.М. Алексюк, В.І. Бондар, М.Б. Євтух, В. Ю. Ковальчук, О.С. Падалка, М.І. Шкіль, О.Г Ярошенко та ін.), розкриття змісту педагогічної освіти (А.М. Алексюк, С.У Гончаренко, М.Б. Євтух, І.А. Зязюн, І.П. Підласий та ін.); педагогічні технології у загальноосвітній і вищій школі та їхнє використання для підготовки вчителів (В.І. Бондар, О.Г Мороз, О.М. Пєхота, О.Я. Савченко, О.І. Пометун, Л.В. Пироженко та ін.); активізація форм, засобів і методів їхньої професійної підготовки (Ю.М. Бабанський, М.М. Поташник, Т.С. Яценко та ін.)

Психологічні, етичні та технологічні аспекти цієї проблеми знайшли відображення у працях такихучених, як: ГО. Балл, ГС. Костюк, О.І. Кульчицька,

Н.В. Кузьміна, О.В. Проскура, В.А. Сластьонін та ін. Однак потрібно зазначити, що аналіз досліджень цієї проблеми стосувався переважно загальних питань початкової освіти і недостатньо торкався проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах її модернізації. Дана стаття покликана заповнити цю прогалину.

Мета статті - висвітлити особливості професійної підготовки майбутніх фахівців на засадах модернізації початкової освіти, розглянувши цільовий, змістовий, мотиваційний, процесуальний та оціночно-результативний компоненти цього підходу.

Виклад основного матеріалу

Соціальні перетворення в Україні докорінно змінили орієнтацію в галузі професійної підготовки майбутніх фахівців. Модернізація освіти визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчального процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів. Модернізація початкової освіти включає розвиток та саморозвиток особистості майбутніх фахівців, здатних використовувати соціальні та педагогічні технології, виходити за межі діяльності, здійснювати інноваційні процеси творчості в широкому розумінні. Вона повинна втілюватися в принциповій спрямованості цілей, змісту, форм, засобів і методів навчального процесу загальноосвітньої школи як пріоритет особистісно орієнтованих технологій під час формування в майбутніх учителів готовності до творчої діяльності.

У Національній доктрині розвитку освіти України зазначено, що розвиток освіти є стратегічним ресурсом подолання кризових п роцесів, п оліпшення людського життя, утвердження національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоздатності спеціалістів.

Початкова освіта має бути відкритою та гнучкою, готувати вчителів і дітей до правильного життєвого вибору. Дослідження цієї проблеми полягає в обґрунтуванні модернізації початкової освіти у зв'язку із підготовкою майбутніх фахівців, яка ґрунтується на взаємозв'язку ключових підходів, а саме: цільового, змістового, мотиваційного, процесуального, оцінювально- результативного компонентів процесу підготовки.

Ці підходи є теоретичним підґрунтям запропонованої моделі, що має бути зорієнтованою на випереджальні виміри розбудови початкової освіти та системно охоплювати усі компоненти освітнього процесу професійної підготовки майбутніх фахівців.

Крім того, ця підготовка включає ще й такі чинники, як адекватність сучасним вимогам, технологічність варіативність, динамічність, індивідуалізація і диверсифікація. Розглянемо ці компоненти детальніше.

Цільовий компонент освіти розкрито в Законі України “Про освіту”: “Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно - культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення”.

Зміст професійної підготовки майбутніх учителів визначається на засадах його науковості і системності знань, їхньої цінності для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації, полікультурності, світського характеру школи. У доборі змісту враховуються його доступність, науковість, наступність і перспективність, практичне значення, можливості для загальнокультурного, наукового, технологічного розвитку особистості, індивідуалізації, диференціації навчання.

На думку науковців, зміст освіти має бути осучаснений таким чином, щоб випускники 12- річної школи могли швидко адаптуватися у самостійному житті, цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному і особистому плані, так і в інтересах суспільства, держави. освіта школа вчитель педагогічний

Змістовий компонент включає такі складники змісту освіти, як-от: національна спрямованість освіти; гуманізація; інноваційність; інтегрованість; інформатизація та компетентність.

Національна спрямованість освіти полягає у невіддільності освіти від національного ґрунту, її органічному поєднанні з національною історією і єдиними традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу, визнання освіти важливим інструментом національного розвитку і гарантій національних відносин.

За своїм спрямуванням організація і зміст професійної підготовки покликаний утверджувати гуманістичні цінності й рівновагу між людиною та довкіллям, толерантність і взаємоповагу, відкидання споживацького ставлення до буття, вирівнювання позицій.

Гуманізація початкової освіти включає гуманний підхід під час реалізації професійного становлення майбутнього фахівця на принципах гуманного ставлення до учнів: гідність і права учнів, відкритість, емпатія, довіра, педагогічний оптимізм, креативність, співпраця, заохочення,

Гуманістичне виховання - це суб'єкт-суб'єктна взаємодія, діалог, міжособистісна взаємодія, у якій учитель та учень сприймають один одного як таку саму цінність, як і вона сама, ставляться до іншого як до рівноправного учасника навчально- виховного процесу Виховна ефективність такої взаємодії визначається тим, які особистості беруть у ній участь, яка у них культура спілкування, психологічна безпека та ін.

Потрібно здійснювати оптимальне поєднання гуманітарної і природничо-математичної складових освіти, посилення гуманістичного спрямування змісту природничо-математичної підготовки. Яскравим представником сучасної гуманістичної педагогіки є В.О. Сухомлинський.

Нові вимоги до професійної підготовки майбутніх фахівців у зв'язку із модернізацією початкової освіти зумовлюють пошук таких технологій навчання, які б відповідали світовому стандарту освіти, забезпечували б підготовку майбутніх поколінь на високому професійному рівні. Тому вже сьогодні помітні певні передумови суттєвого оновлення системи освіти. Одна з них - розвиток освітніх процесів за рахунок інноваційної діяльності педагогічних колективів та окремих педагогів [5; 6; 7].

Інноваційність початкової освіти означає формування нових підходів (нововведень) до підготовки сучасних фахівців в освіті, нестандартного мислення й ініціативність її учасників. Педагогічні інновації спрямовані на позитивні перетворення педагогічної дійсності і передбачають готовність педагогів до інноваційної діяльності.

Пріоритетним у цьому плані є здійснення оптимального функціонування інноваційного навчально-виховного середовища розвитку творчого потенціалу фахівця, добір активних форм і засобів та впровадження діалогічних методів навчання.

Треба зазначити, що педагогічні інновації мають на меті надавати постійну науково-

методичну підтримку вчителям із проблем педагогічних інновацій; організовувати постійно діючі виставки педагогічних інновацій; проведення науково-методичних семінарів із розробниками інновацій; створювати комп'ютерні бази даних про педагогічні інновації; обробляти оперативну інформацію про інновації і підготовку методично-інформаційних бюлетенів; тестування учасників та індивідуальне консульфування [3]. Інтегрованість початкової освіти включає її цілісність та синтез знань з різних предметів, що може забезпечити уявлення людини про матеріальну єдність світу, з чого має починатися або завершуватися наукове пізнання. Поняття “інтеграція” походить від лат. слова “Integratio ”- “відновлення”, “поновлення”, а слово “Integer” пояснюється як об'єднання у цілому будь-яких частин, елементів [4, 28 - 31].

Як зазначає О.Я. Савченко, “інтеграція - це створення нового цілого на основі виявлених однотипних елементів і частин, які існували в деяких раніше різних одиницях (навчальних предметах, видах діяльності), а потім пристосування цих елементів чи частин і їхнє об'єднання в раніше неіснуючий моноліт особливої якості” [8, 372].

Модель інтегрованої початкової освіти створюється на основі нових інтегрованих знань за принципом міжпредметної інтеграції, оволодіння якою дасть змогу підготовляти сучасного вчителя нової генерації.

Інформатизація освіти виступає як складова інформатизації суспільства, умова побудови високорозвиненої цивілізації. Теоретичною основою її є інформатика, яка забезпечує виробництво, переробку, зберігання, пошук і розповсюдження інформації.

Сьогодні майбутній фахівець може використовувати передовсім інформаційні технології, під якими розуміють чітко визначені засоби та процедури одержання перетворення, передачі, зберігання й використання інформації. Існують традиційні її види (друковані, паперові) і зовсім нові - електронна пошта, обчислювальна техніка, комунікаційні мережі, комп'ютерні та мультимедійні засоби, Інтернет.

Особливого значення набуває комплексне використання друкованих та електронних засобів інформації, впровадження традиційних і дистанційних форм навчання, застосування мультимедійних засобів, які зумовлюють інші можливості в передачі інформації. До них належить передача через комп'ютер таких видів інформації, як текст, зображення, аудіо коментарі, цифрове відео тощо.

Сьогодні, як зазначають науковці, ніхто не сумнівається стосовно того, що ХХІ століття буде століттям інформації та наукових знань, а отож й система професійної педагогічної освіти повинна вирішувати принципово нову глобальну проблему, пов'язану з підготовкою мільйонів людей до життя та діяльності в цілком нових для них умовах інформаційного світу Принципово нових підходів вимагатиме і проблема інформатизації початкової освіти як стратегічно важливий напрямок її модернізації та фундаментальна наукова проблема.

Як бачимо, модернізація початкової освіти включає й опанування сучасними інформаційними технологіями. Це стає одним із головних компонентів фахової підготовки кожного майбутнього фахівця, що потребує розробки й впровадження в навчальний процес професійно- орієнтованих програм і курсів з основ наук, спрямованих на оволодіння основами необхідних знань і накопичення особистого досвіду їхнього використання у своїй професійній діяльності.

В освітніх документах підкреслюється роль гуманітарного чинника в розвитку особистості, і тому постає необхідність освоєння вчителями та учнями життєвої і соціальної компетентності.

Компетентність в освіті на відмінну від узагальнених, універсальних знань має дієвий, практико-орієнтований характер. Крім системи теоретичних і прикладних знань, вона включає також когнітивну і операціонально-технологічну складові [2].

Майбутній фахівець має бути компетентністно орієнтованим, а це висвітлює напрями формування їхньої компетентності під час професійної підготовки у вищому навчальному закладі.

Мотиваційний компонент процесу підготовки передбачає створення умов для забезпечення мотивації, пізнавального інтересу, вияву індивідуальної своєрідності особистості; зняття соціальних затисків, які заважають цьому.

Процесуальний напрям процесу підготовки спрямований на формування у майбутніх фахівців організаційних, пізнавальних, прогностичних, комунікативних, перцептивних і креативних умінь та навичок. Ці уміння й навички будуть сформовані за умови використання ефективних форм та методів активного навчання.

Серед форм навчання ми виділяємо: колективну, індивідуальну, індивідуально-фронтальну, індивідуально-групову, колективно-групову, диференційовано-групову, роботу в парах. До активних методів навчання належать: групові дискусії, ділові та рольові ігри, бесіди пошукового характеру, комунікативні вправи, тренінги. Вони мають практичне значення в розвитку міжособистісного спілкування, особливо в процесі формування умінь і навичок майбутньої професійної взаємодії.

Оцінювально-результативний компонент процесу підготовки розкриває у майбутніх фахівців таких такі критерії: їхня спрямованість - це доцільність; одержаний результат - продуктивність; характер стосунків з учнями - діалогічність (комунікативність); зміст діяльності - оптимальність у виборі засобів, методів і творчість.

Модернізація початкової освіти виступає основою в підготовці майбутніх фахівців, що зумовлює здійснення наукового пошуку в її розвитку. Ми визначили такі напрями її розвитку, врахування яких дасть можливість майбутнім фахівцям постійно зростати в науково- методичному аспекті:

- аксіологічний, який передбачає розкрити особистість майбутніх фахівців як абсолютну цінність, яка являє формування й самовизначення, визначає освітнє “Я” як особистості;

- акмеологічний, при якому є потреба досягти високих показників у професійній педагогічній діяльності;

- культурологічний, який спрямований на розвиток культури особистості; самовизначення й саморозвитку творчої індивідуальності;

- системний, що забезпечує цілісність підготовки майбутніх фахівців;

- синергетичний,який розкриває принципи розвитку освітніх систем, що само організовуються та розвиток особистості майбутніх фахівців з урахуванням їхніх можливостей, психологічних особливостей, здібностей і схильностей.

Висновки

Отже, ми розглянули професійну підготовку майбутніх фахівців, яка залежить від модернізації початкової освіти. Вона є ефективною динамічною системою з автономією компонентів процесу підготовки: цільового, змістового, мотиваційного, процесуального та оцінювально-результативного.

Ефективність професійної підготовки майбутніх фахівців поступово зростає за умови модернізації початкової освіти, а їхня здатність дозволить їм самостійно визначити рівень свого професійного зростання.

Перспектива нашого дослідження полягає у висвітленні проблеми розвитку початкової освіти, який потребує економічних, соціологічних, психолого-педагогічних досліджень, оскільки він за своєю природою звернений у майбутнє.

Стаття надійшла до редакції 10.07.2017

Література

1. Алексюк А. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: підручник/А. Алексюк. - К.: Либідь, 1998. - 560 с.

2. Андрущенко В.П. Освіта на рубежі століть: філософія, методологія, практика // Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз: монографія /В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень та ін.; заред. В.ГКременя. - К.: Наукова думка, 2003. - С. 99-166.

3. Ковальчук В.Ю. Професійна та світоглядно- методологічна підготовка сучасного вчителя: модернізаційний аналіз / В.Ю. Ковальчук. - Київ - Дрогобич: Коло, 2004. - 264 с.

4. Колягін Ю.М. Інтеграція шкільного навчання / Ю.М. Колягін // Початкова школа. - 1990. - №9 - С. 28 - 31.

5. Кравчук О. Застосування інформаційних технологій на уроках у початковій школі / О. Кравчук // Рідна школа. - 2004. - січень. - С. 46 - 48.

6. Навчання у початковій школі як цілісний творчий процес / За ред. В.І. Бондаря, О.Я. Митника. - К.: Початкова школа, 2011.- 384 с.

7. Освітні технології: Навч.-метод.посібн. / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; [за ред. О.М.Пєхоти] - К.: А.С.К., 2004. - С. 91 -107.

8. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти: підручник/О.Я. Савченко.- К.: Грамота, 2012. - 504 с.

References

1. Aleksyuk, A. (1998). Pedahohika vyshchoyi osvity Ukrayiny. Istoriya. Teoriya: pidruchnyk [Pedagogics of higher education of Ukraine. History. Theory: Handbook]. Kyiv: Lybid, 560 p. [in Ukrainian].

2. Andrushchenko, V.P., Ziaziun, I.A. & Kremen, V.H. (Ed.). (2003). Osvita na rubezhi stolit: filosofiia, metodolohiia, praktyka [Education at the turn of the century: philosophy, methodology, practice]. Neperervna profesiina: filosofiia, pedahoh. i paradyhmy, prohnoz: monohr. [The continuous prof.: philosophy, the pedagog. paradigm, forecast: monogr.]. Kyiv: Nauk. dumka, рр. 99-166. [in Ukr.].

3. Kovalchuk, V.Iu. (2004). Profesiina ta svitohliadno- metodolohichna pidhotovka suchasnoho vchytelia: modernizatsiinyi analiz [Professional and ideological and methodological training of a modern teacher: modernization analysis]. Kyiv - Drohobych: Kolo, 264 p. [in Ukrainian].

4. Kolyahin, Yu.M. (1990). Intehratsiia shkilnoho navchannia [Integration of school education]. Pochatkova shkola, no.9, pp. 28 - 31. [in Ukrainian].

5. Kravchuk, O. (2004). Zastosuvannya informatsiynykh tekhnolohiy na urokakh u pochatkoviy shkoli [Application of information technologies at the lessons. Elementary school]. Ridna shkola, pp. 46 - 48. [in Ukrainian].

6. Bondarya, V.I. & Mytnyka, O.Ya. (Ed.). (2011). Navchannya u pochatkoviy shkoli yak tsilisnyy tvorchyy protses [Education in elementary school as a holistic creative process]. Kyiv: Pochatkova shkola, 384 p. [in Ukrainian].

7. Piekhota, O. M., Kiktenko, A. Z & Liubarska, O. M. et al. Piekhota, O. M. (Ed.). (2004). Osvitni tekhnol.: Navch.-metod.posibn. [Educational Technologies: Teaching and Methodical]. Kyiv: A.S.K., pp. 91 - 107. [in Ukrainian].

8. Savchenko, O.Ya. (2012). Dydaktyka pochatkovoyi osvity: pidruchnyk [Didactics of elementary educ.: textbook]. Kyiv: Hramota, 504 p. [in Ukrainian].

Анотація

УДК 378.011.3 - 051:373.3.014.544

Професійна підготовка майбутніх фахівців на засадах модернізації початкової освіти. Володимир Ковальчук, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри математики, інформатики та методики їх викладання у початковій школі Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

У статті розглядається професійна підготовка майбутніх фахівців, в основі якої лежить модернізація початкової освіти. Вона включає покращення як загальної, так і професійної їхньої підготовки, потребує змін у цілях, змісті, доборі ефективних форм, активних методів і засобів професійної підготовки фахівців нової генерації. Сьогодні суспільству необхідний професійний фахівець, здатний перебудовувати власноруч діяльнісний підхід до вимог ринку праці. Акцентується увага на цільовому, змістовому, мотиваційному, процесуальному та оцінювально-результативному підходах до процесу підготовки. Визначено такі напрями модернізації початкової освіти: аксіологічний, акмеологічний, культурологічний, синергетичний, системний.

Ключові слова: засоби, зміст, методи, модернізація, освіта, підготовка, фахівці, форми, цілі.

Аннотация

Профессиональная подготовка будущих профессионалов на основах модернизации начального образования. Владимир Ковальчук, доктор педагогических наук, профессор, заведующий кафедрой математики, информатики и методики их преподавания в начальной школе Дрогобычского государственного педагогического университета имени Ивана Франко

В статье рассматривается профессиональная подготовка будущих профессионалов, в основе которой лежит модернизация начального образования. Она включает улучшение как общей, так и профессиональной подготовки, требует изменений в целях, содержании, подборе эффективных форм, активных методов и средств подготовки будущих учителей новой генерации. Сегодня обществу необходим профессионал, который умеет перестроить свою деятельность в соответствии с требованиями рынка. Акцентируется внимание на целевом, содержательном, мотивационном, процессуальном и оценочно-результативном подходах к процессу подготовки. Определены направления модернизации начального образования: аксеологический, акмеологический, культурологический, синергетический и системный.

Ключевые слова: средства, содержание, методы, модернизация, образование, подготовка, специалисты, формы, цели.

Annotation

The professional training of future specialists on the basics of primary education modernization. Volodymyr Kovalchuk, Doctor of Sciences (Pedagogy), Professor, Head of the Mathematics, Informatics and Methods of Teaching at Primary School Department Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

The author examines the professional training of future specialists based on the modernization of primary education. The process of training involves the following priority tasks: the formation of successful, harmonious, fully developed, educated personality and the globalization of Ukrainian and European citizens. The modern society needs the professional specialists able to rebuild their own active approach to the requirements of the labor market. The emphasis is laid on the purpose, content, motivational, procedural, evaluative and effective approaches to the process of training of future specialists of primary education.

The purpose aspect involves the realization of main goals of education; the content direction of the preparation includes the national character of education, the humanization, innovativeness, an integration, in an formatization and a competence. The motivational component considers the creation of necessary conditions for providing the motivation, cognitive interest, an expression of the personality's individual identity, the removal of social clips.

The procedural direction is aimed at the formation of the future specialists' organizational, cognitive, predictive, communicative, perceptual and creative skills and abilities. It is determined such aspects of the development of primary education modernization as the axiological, acmeological, culturological, synergetic, and systemic ones.

Keywords: means, a content, the methods, modernization, an education, primary, specialists, forms, goals.

Размещено на Allbest.ru