Формування професійної компетентності педагога засобами навчальної дисципліни "Педагогіка суб’єктності"

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Формування професійної компетентності педагога засобами навчальної дисципліни «Педагогіка суб'єктності»

Олена Галян, к.псих.н.,

Анотація

У статті актуалізовано потребу включення в освітню програму підготовки майбутніх учителів навчальної дисципліни «Педагогіка суб'єктності». Проаналізовано методологічний, історико-педагогічний і дидактико-технологічний контекст формування компетентності у сфері реалізації ідеї суб'єктності у навчально-виховному процесі школи. Окреслено їх співвіднесення з основними завданнями педагогіки суб'єктності. Визначено її предметну спрямованість, а саме: педагогічний підхід до розгляду категорії «суб'єктність» в аспекті розв'язання актуальних педагогічних завдань та вирішення педагогічних проблем суб'єкт-орієнтованого освітнього процесу.

Елена Галян, Формирование профессиональной компетентности педагога средствами учебной дисциплины «Педагогика субъектности»

В статье актуализирована потребность включения в образовательную программу подготовки будущих учителей учебной дисциплины «Педагогика субъектности». Проанализированы методологический, историко-педагогический и дидактико-технологический контекст формирования компетентности в сфере реализации идеи субъектности в учебно-воспитательном процессе школы. Представлено их соотношение с основными задачами педагогики субъектности. Определена ее предметная направленность, а именно: педагогический подход к рассмотрению категории «субъектность» в аспекте решения актуальных педагогических задач и разрешения педагогических проблем субъект-ориентированного образовательного процесса.

Olena Halyan, The formation of professional competency of the pedagogue by means of the educational discipline “pedagogy of subjectivity”

The article actualizes the need to include the discipline «Pedagogy of subjectivity» into the educational curriculum for future teachers. It is important to prepare the pedagogically oriented youth, as well as those who strive for changes in the educational sphere, for work in the conditions of the information and technological society. After all, it depends on them whether to demonstrate the thoughtful reflection and creative implementation of the fundamentals of the renewed content of the educational process and the system of interaction between the teacher and the pupils, through which we can trace a considerable interest in the implementation of not the declared, but the true idea of subjectivity of the pupil's personality.

The author determines the subject orientation of this educational discipline, namely: the pedagogical approach to the category of “agency" in the aspect of solving the actual pedagogical tasks and solving the pedagogical problems of the subjective-oriented educational process. Such studying provides the development of the following professionally important capabilities of students: the acceptance and support of pupils' subjectivity in the process of the education-upbringing-development, the organization of the educational process taking into account the subjective approach, promoting the formation of one's own professional subjectivity. The choice among the forms of work of acquisition of subject competence depends on the specific content that students are learning.

Keywords: subjectivity, pedagogy of subjectivity, a professional competence, professional subjectivity, a future teacher.

Постановка проблеми

Суспільні процесі, виклики сьогодення зумовлюють зміну поглядів на зміст і особливості освіти та компетенції, якими повинен оволодіти майбутній учитель з урахуванням завдань школи у площині осмислення змістово-процесових характеристик навчання виховання розвитку школярів. Орієнтація заявлених освітніх інновацій на особистісний контекст організації педагогічного процесу актуалізує потребу дослідження феномену “суб'єктність” як засадничої педагогічної категорії, що найоптимальніше окреслює предмет професійної діяльності сучасного педагога.

Помислимо: наскільки школа забезпечує реалізацію суб'єктнісної сутності учасників педагогічної співдії? Чи готова визнати і прийняти суб'єктність школяра, а не тільки декларувати суб'єкт-суб'єктні стосунки? Адже йдеться про врахування, з одного боку, та розвиток, з іншого, у школярів готовності й уміння самостійно ставити і досягати цілі, адекватно реагувати на життєві ситуації, приймати рішення, бути відповідальними, аналізувати, порівнювати, прогнозувати події і моделювати доцільний стиль поведінки в них, організовувати себе і свою діяльність, вчасно розв'язувати навчальні задачі і життєві завдання тощо. Чи готовий педагог до реального процесу забезпечення реалізації суб'єктності особистості школяра і власної професійної суб'єктності? Чи володіє достатнім арсеналом педагогічних засобів для цього? Ці й інші питання актуалізують потребу науково-педагогічного обґрунтування та практико-орієнтованого розв'язання проблеми формування професійної компетентності майбутніх педагогів, здатних організувати педагогічну співдію, орієнтовану на реалізацію суб'єктнісної сутності всіх учасників освітнього процесу

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ідея суб'єктності, педагогіки суб'єктності [1; 5; 6; 7] набуває все більшого наукового визнання, адже пов'язана з дослідженням тієї реальності існування, яка отримала в сучасних умовах статус важливого утворення, здатності особистості, що забезпечує її продуктивну самореалізацію, творчу ініціативу, пошукову активність, свободу вибору Насамперед дослідники звертаються до висвітлення проблеми співвідношення понять “суб'єкт” і “суб'єктність”, що дає змогу диференціювати їх у методологічному просторі наукового аналізу.

У психолого-педагогічному дискурсі широкий пласт досліджень стосується розгляду суб'єктності як складової особистісної зрілості, тому більш докладно вивчено її прояв в юнацькому віці у просторі педагогічного процесу ВНЗ (Ф. Мухаметзянова [5], С. Шехавцова [7] та ін). Водночас акцентується увага на суб'єктогенезі, що розкриває вікові закономірності розвитку суб'єктності дітей, підлітків та юнаків з позиції сучасних психолого-педагогічних концепцій і підходів (О. Волкова [4]). Суб'єктність особистості у науковій розвідці С. Савченка постала у контексті соціально-педагогічного підходу [6], що розширило смислове поле її розуміння та можливості розвитку у педагогічно організованому середовищі. Ґрунтовно проаналізовано також суб'єктність педагога (С. Дьяков [1] та ін.). У зв'язку з чим актуалізовано питання професійної суб'єктності, що виявляється в умінні забезпечувати взаємозумовлені зміни учасників освітнього процесу, готовності до діяльності нового типу, побудованої на засадах педагогіки гідності (О. Асмолов) та відповідальності тощо.

Означене вказує на значну зацікавленість та актуальність дослідження проблеми суб'єктності для практики організації освітнього процесу, однак не достатню представленість у науково-педагогічних розвідках питання форм, засобів і технологій розвитку у майбутніх педагогів компетентності у сфері забезпечення розвитку суб'єктності школярів. Адже орієнтація педагога на компетентнісний підхід, на наш погляд, підвищує вимоги до його психолого-педагогічної культури, аналізу й проектування ним педагогічних подій та сприяння створенню розвивального освітнього середовища, зокрема й щодо забезпечення особистісної суб'єктнісності учасників освітнього процесу

Мета статті розкрити змістові аспекти педагогіки суб'єктності як складової освітньої програми підготовки майбутніх педагогів.

Виклад основного матеріалу

Запровадження у практику підготовки майбутніх учителів навчальної дисципліни “Педагогіка суб'єктності” не тільки реакція на виклики часу Це реальна потреба підготувати педагогічно орієнтовану молодь, а також тих, хто прагне змін в освітній галузі, працювати в умовах інформаційно-технологічного суспільства. Його сутнісні характеристики явно вказують на трансформацію буття особистості, яка вчиться зараз, щоби жити у майбутньому. Йдеться про постмодерного школяра та його освітню ситуацію. педагогічний дидактичний компетентність суб'єктність

Пріоритетність оновленого підходу до педагогічної співдії у вимірах суб'єктності представлена в останніх державних освітніх актах. Зокрема, особистісний контекст оновлення системи освіти став однією з концептуальних ідей у схваленій Указом Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013 Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [2]. Її мета та основні завдання зорієнтовані на подолання тих проблемностей, які характеризують сучасний стан освітньої системи. У контексті дослідження суб'єктності особистості звертаємо увагу на такі з них: недостатня відповідність освітніх послуг запитам особистості, повільне здійснення гуманізації системи освіти, неприйняття реформаторських ідей та відмова від зміни призми розгляду освітніх проблем частиною працівників освіти, їх неготовність до інноваційної діяльності. Задля врахування тенденцій розвитку постіндустріальної цивілізації, в якій суб'єктність стає провідною характеристикою особистості, Національна стратегія визначає засадничим “забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними здібностями, потребами на основі навчання впродовж життя”, а стратегічним напрямом реформування системи освіти на основі принципу пріоритетності людини [Там само]. Окреслене відображено у змісті основних завдань Національної стратегії. Суб'єктнісна сутність школяра забезпечується в них завдяки оновленню цілей і змісту освіти на засадах особистісної орієнтації, втілення концепції розвивальної педагогіки, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку учнів відповідно до їхніх особистісних потреб, інтересів і здібностей. Атрибутивні ознаки суб'єктності постають у Національній стратегії як предмет цілетворення. Йдеться про формування соціально зрілої творчої особистості, здатної роботи свідомий вибір, бути ініціативною, відповідальною. Центрація на особистості, реалізації ідеї демократизації і гуманізації навчально-виховного процесу знову визнані провідною педагогічною ідеологією. Отже, ідейна спрямованість освітнього процесу залишається сталою впродовж останніх десятиліть. Однак її втілення потребує трансформації як на науково-педагогічному, так і на педагогічно-технологічному рівнях.

Вочевидь, питання сутності “суб'єктності” як педагогічного феномену, її маркерів (атрибутів), умов та засобів розвитку варто включити у програму підготовки майбутніх педагогів. Адже саме від них залежить вдумливе осмислення та творче втілення засад оновленого змісту освітнього процесу і системи взаємодії педагога з учнями (концепція “Нової української школи”, особистісно зорієнтований підхід, гуманна та гуманістична педагогіка, гуманітарна парадигма в освіті тощо), через які простежується значний інтерес до реалізації не декларованої, а істинної ідеї суб'єктності особистості школяра. Акцентуємо увагу на тому, що базові компоненти концепції “Нової української школи” [3] містять вказівку на те, що реформування освіти не можливе без формування нового ставлення до суб'єктів освітнього процесу педагогів і, особливо, учнів. Самореалізація, партнерство, дитиноцентризм, з одного боку, не нові для освітньої галузі поняття, з іншого, їх технологічне забезпечення у більшості випадків лише проголошувалося, а школяр реально залишався об'єктом впливу при збереженні права на суб'єктність.

Таким чином, в умовах, що характеризують сучасну ситуацію в освіті, психолого-педагогічна підготовка майбутніх педагогів потребує суттєвого оновлення. Зокрема, й через введення спеціальних навчальних дисциплін, серед яких “Педагогіка суб'єктності”. Її зміст спрямовується на глибокий методологічний аналіз сутнісних характеристик феномену “суб'єктності” та потреби її реалізації школярами (методологічна концепція). Такий підхід потрібний для осмислення студентами сутності поняття “суб'єктність”, його відмінності від раніше засвоєних ними знань про “особистість”, “суб'єкт”, формування педагогічно-орієнтованого бачення школяра у виявах його суб'єктності та відповідного ставлення до них. Формування професійної компетентності у цій ситуації забезпечується методологічним підґрунтям, що на міждисциплінарному рівні дає змогу студентам аналізувати онтофеноменологію суб'єктності особистості, її атрибути, критерії та показники. Як результат розвиток професійного мислення як мислесхеми, в якій становлення суб'єктності є важливим орієнтиром сучасної освіти і школи.

Актуальним також є аналіз тих технологічних аспектів реалізації ідеї суб'єктності особистості школяра, які вже були втілені у шкільне життя, та отримали/не отримали підтримки в діяльності педагогів-практиків (історико-педагогічний аспект). Ретроспектива уявлень про суб'єктність дасть змогу порівняти запропоновані педагогами попередніх поколінь підходи до актуалізації суб'єктнісних характеристик школярів, результативність яких перевірена практикою та часом. Крім того, минулий досвід в його теперішній інтерпретації забезпечує транспективність знання, що впливає на цілісне бачення студентами еволюції педагогічних ідей. Два рівні аналізу, на наш погляд, представлені у зв'язку з означеним. Це, з одного боку, фактологічний пласт знань, робота з конкретним історико-педагогічним змістом, порівняльний аналіз підходів, шкіл, напрямків, тобто спроба відтворити ґенезу генерування, розвитку і трансформації ідеї суб'єктності школяра. З іншого, площина методологічних питань, які пов'язані зі зміною термінології в результаті розвитку педагогічної думки (категорія “суб'єктність” є новою для педагогічної науки, але, як варіант, тривалий час її сутнісний зміст розглядався у контексті дослідження “активної життєвої позиції”), можливість узагальнення уявлень про суб'єктність як соціокультурний феномен.

Окремої уваги заслуговують питання актуалізації ресурсів студентів в оволодінні дидактико-технологічними компетенціями з розвитку суб'єктності школяра. Йдеться про використання набутого знання з метою конструювання продуктивного навчально-виховного процесу, в якому заохочується прояв як суб'єктності школярів, так і власної суб'єктності. З цією метою у навчальний процес запроваджуються практико-орієнтовані завдання, робота студентів з міні-підручником робочим зошитом, в якому система завдань є засобом формування предметної компетентності і норм педагогічної співдії на засадах принципу суб'єктності особистості школяра у навчально-виховному процесі, уваги до становлення власної професійної суб'єктності. Самостійна робота студентів, як апробація можливостей реалізації професійних функцій під час вивчення навчальної дисципліни, визначає її структуризацію за періодами цілісно-циклічного підходу: пізнавальний (теоретична матриця), соціально-зорієнтований, ціннісний, креативний. Обов'язковим елементом стає апробація засвоєних знань та умінь з педагогіки суб'єктності підчас проходження студентами педагогічної практики. Це сприяє прояву творчого ставлення до професійної діяльності, підвищує рівень професійної компетентності та формує психолого-педагогічну культуру майбутніх учителів в аспекті розв'язання актуальних педагогічних завдань та вирішення педагогічних проблем суб'єкторієнтованого освітнього процесу

Висновки

У не детермінованому постмодерному суспільстві підвищується увага до індивідуальної самоактуалізації особистості, що спрямована на істинне втілення суб'єктності, завдяки якій уможливлюється реалізація особистісного потенціалу та ресурності школяра, його орієнтованість на перманентний процес безперервної освіти впродовж життя. Інноваційний погляд на постмодерного школяра детермінує пошук сучасних форм та засобів набуття майбутніми педагогами тих професійних компетенцій, які сукупно забезпечать успішність реалізації ними професійних завдань. З огляду на це “Педагогіка суб'єктності” постає важливою складовою освітньої програми підготовки студентів, адже забезпечує розвиток таких професійно важливих здатностей, як прийняття та підтримка суб'єктності школяра у процесі його навчання виховання розвитку, організація навчально-виховного процесу з урахуванням суб'єктнісного підходу, сприяння становленню їхньої професійної суб'єктності.

Формування конкретної компетентності у сфері педагогіки суб'єктності розглядається нами у площині питань методологічної, методичної і технологічної підготовки майбутніх учителів. Визначення форм роботи з набуття предметної компетентності залежить від конкретного змісту, який опрацьовують студенти феноменологічний аналіз суб'єктності, тенденції розвитку і трансформації ідеї суб'єктності або педагогічні умови її ефективного впровадження у навчально-виховний процес.

Перспективним вважаємо розробку критерійно-орієнтованих показників професійної компетентності майбутніх учителів у сфері педагогіки суб'єктності.

Література

1. Дьяков С.І. Суб'єктність педагога. Психосемантичні моделі та технологія дослідження / С.І. Дьяков. -- Миколаїв: ММІРЛ, ВМУРЛ “Україна”, 2008. -- 320 с.

2. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [Електронний ресурс]

3. Нова українська школа: Концептуальні засади реформування середньої школи [Електронний ресурс]

4. Развитие субъектности в онтогенезе в современном социокультурном пространстве образования и семьи: учебное пособие / Е.Н. Волкова [и др.]. -- Нижний Новгород: НГПУ имени К. Минина, 2012. -- 250 с.

5. Размышления и представления о феномене субъектности в различных образовательных пространствах: монография/ Ф.Г. Мухаметзянова [и др.]. -- Казань: Изд. центр “ТИСБИ”, 2016. -- 252 с.

6. Савченко С.В. Субъектность личности в контексте социально-педагогического подхода / С.В. Савченко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. -- 2005. -- №3. -- С. 9--13.

7. Шехавцова С.О. Поняття суб'єктності в сучасному психолого-педагогічному дискурсі / С.О. Шехавцова // Гуманізація навчальновиховного процесу: зб. наук. пр. / [за заг. ред. проф. В.І. Сипченка]. -- Вип. LIX. -- Слов'янськ: СДПУ, 2012. С. 290-297.

References

1. Diakov, S.I. (2008). Subiektnist pedahoha. Psykhosemantychni modeli ta tekhnolohiia doslidzhennia [Agency of the teacher. Psychosemantic models and research technology]. Mykolayiv: MMIRL, VMURL UkrainaPubl, 320 p. [in Ukrainian].

2. Natsionalna stratehiia rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku [National strategy for the development of education in Ukraine in the period up to 2021].

3. Nova ukrainska shkola: Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly [New Ukrainian school: Conceptual principles for reforming secondary school]

4. Volkova, Ye.N. et al. (2012). Razvitie subektnosti v ontogeneze v sovremennom sotsiokulturnom prostranstve obrazovaniya i semi [Development of agency in ontogenesis in the modern socio-cultural space of education and family]. Nizhny Novgorod: NGPU named after K.Minina, 250 p. [in Russian].

5. Mukhametzyanova, F.G. et al. (2016). Razmyshleniya i predstavleniya o fenomene subektnosti v razlichnykh obrazovatelnykh prostranstvakh [Reflections and ideas about the phenomenon of agency in various educational spaces]. Kazan: TISBIPubl, 252 p. [in Russian].

6. Savchenko, S.V (2005). Subektnost lichnosti v kontekste sotsialno-pedagogicheskogo podkhoda [Agency of the personality in the context of the sociopedagogical approach]. Sotsialnapedahohika: teoriia tapraktyka, no. 3, pp. 9-13. [in Russian].

7. Shekhavtsova, S.O. (2012). Poniattia subiektnosti v suchasnomu psykholohopedahohichnomu dyskursi [Concept of agency in modern psychological and pedagogical discourse]. Humanizatsiia navchalno-vykhovnoho protsesu. Vol. LIX. Slovyansk: SDPU, pp. 290-297. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru