Правове виховання студентської молоді як чинник формування їх громадянськості

Зважаючи на актуальність і важливість обраної теми метою статті є розкриття значення правового виховання студентської молоді як чинника формування їх громадянськості.

Виклад основного матеріалу дослідження

Відомо, що виховання громадянина й патріота - це формування гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної та національно свідомої людини, наділеної глибокою громадською відповідальністю, знанням законів, прав і обов'язків, здоровими інтелектуально-творчими й духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, винахідливістю та ініціативністю [4].

За визначенням Г. Пономарьової громадянськість характеризується як моральна позиція, що втілюється в почутті обов'язку і відповідальності людини перед громадянським колективом, до якого вона належить (держава, родина, професійна чи інша спільнота), у готовності відстоювати і захищати від будь-яких зазіхань на його права та інтереси [4].

Почуття громадянськості, як зазначає О. Бабакіна, випливає з самоусвідомлення людиною себе як особистості, як самостійного, індивідуального члена суспільства, який володіє певними правами і обов'язками, закріпленими в законодавстві, бере активну участь у прийнятті та здійсненні державних рішень і керується в повсякденному житті певними моральними нормами і цінностями [1, с. 181-190].

Розкриваючи суть громадянськості, не можна не згадати концепції видатного вченого В. Вернадського [2] про ноосферу, тобто сферу розуму, що відображає таку стадію розвитку біосфери, на якій свідома діяльність людини впливає на виникнення та розв'язання глобальних проблем [1].

Усе вищезазначене може бути зрозумілим у ракурсі визначення сутності громадянськості, коли остання розуміється як: усвідомлення себе громадянином Всесвіту; чітке розуміння планетарних процесів і глобальних проблем; усвідомлення зв'язку ноосфери та життєдіяльності людських суспільств; відчуття причетності до природних явищ; формування особистісної відповідальності за ноосферу як середовище та продукт людської життєдіяльності; усвідомлення самого себе як суб'єкта, який створює ноосферу [2, с. 240].

Крім усього іншого, громадянськість - особистісна якість, що характеризує людину як представника цивілізованого суспільства, це соціальний оптимізм, уміння дорожити святинями Вітчизни як особистими, розуміння сенсу життя, гармонійна єдність суспільного й особистого, інтелектуальне, духовне багатство, активне ставлення до добра й зла, гідність, почуття честі й обов'язку, усвідомлена та глибоко сприйнята громадянська позиція.

Громадянськість тісно пов'язана з патріотичним, інтернаціональним, політичним, моральним вихованням, оскільки належить до загальнолюдських цінностей, характеризуючи соціальну активність індивіда, тобто громадянськість як складний соціально-моральний феномен виявляється на різних рівнях: розвитку політичної свідомості і культури; засвоєння комплексу правових знань та обов'язків; особистісного присвоєння громадянських цінностей; включення особистості в систему відповідальної залежності і морального вибору в умовах суспільної практики та особистісних відносин (Л. Мединська) [3, с. 166-173].

Із вищезазначеного стає зрозуміло, що вважливим чинником у формуванні та розвитку громадянськості молодої людини - майбутнього фахівця - має стати правове виховання, оскільки через вивчення і усвідомлення законів, прав і обов'язків людина вчиться бути громадянином.

За визначенням М. Фіцули, правове виховання - це виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки людини [5].

Необхідність організації правового виховання учнівської і студентської молоді зумовлена розбудовою правової держави, існування якої немислиме без відповідного рівня правової культури її громадян, трансформацією правової системи, необхідністю подолання правового нігілізму та правової неграмотності.

Правове виховання буде ефективним за умови вирішення наступних питань:

Формування в студентів правової свідомості - сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації.

Формування в молоді поваги до держави і права, розуміння необхідності дотримання вимог законів. Такі якості виховують, розкриваючи соціальну суть і роль держави та права.

Вироблення навичок і умінь правомірної поведінки. Звичку і вміння дотримуватися вимог права і моралі слід розглядати як продукт свідомого ставлення молоді до визнання свого громадянського обов'язку, дотримання правових норм.

Формування нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, прагнення протидіяти цим негативним явищам, вміння протистояти їм.

Подолання у правовій свідомості хибних уявлень, сформованих під впливом негативних явищ життя [5].

Для досягнення виховної мети важливим є не тільки набуття певних знань, але й навичок застосовувати їх на практиці, то ж для правового виховання провідними мають стати не тільки бесіди та інформаційні повідомлення, але й практичні заходи сучасного формату, такі як кейс- метод.

Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реального застосування набутих знань. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем [4].

Кейс-метод - це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент, і який допомагає студентам: глибше зрозуміти проблему, розвинути уявлення; отримати ґрунт для перевірки теорії, ідей як діяти в той чи іншій ситуації; пробудити інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію; отримати додаткову інформацію, поглибити знання; переконатися у поглядах; розвинути і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, розвинути комунікаційні навички; поєднати теоретичні знання з реаліями життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння студента.

Використовуючи кейс-метод під час правового виховання розробляється комплекс практичних задач пов'язаних із правовими аспектами професійної діяльності, побутовими юридичними питаннями які виникають у повсякденному житті, ситуаціями пов'язаними із захистом прав і свобод особистості. Ці ситуації можуть мати один чи декілька варіантів вирішення. Результати вирішення кожної ситуації обговорюються групою, визначається оптимальний алгоритм вирішення питання, шляхи досягнення найкращого результату.

Висновки

Отже, на нашу думку, процес формування громадянськості студентів буде ефективнішим, за умови впровадження в освітній процес інноваційних методів правового виховання, зокрема кейс- методу. Вирішуючи конкретно-практичні виховні ситуації молода людина набуває необхідних навичок і правових знань для того щоб стати повноцінним громадянином нашої держави.

Література