Проблема розвитку професійної компетентності майбутнього керівника навчального закладу в наукових підходах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема розвитку професійної компетентності майбутнього керівника навчального закладу в наукових підходах

Попадич Олена Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент Мордяк Ярина Мирославівна магістр спеціальності «Педагогіка вищої школи»

кафедра педагогіки та психології

Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна

У статті досліджено проблему розвитку професійної компетентності майбутнього керівника навчального закладу в наукових підходах; проведено аналіз понять керівник навчального закладу, компетентність, професійна компетентність та ін.; запропоновано визначення поняття «професійна компетентність майбутнього керівника навчального закладу»; розглянуто наукові розробки вітчизняних та зарубіжних учених професійної компетентності керівника навчального закладу у сучасній системі освіти; проаналізовано зміст окремих моделей управлінської компетентності керівника навчального закладу.

Ключові слова: педагог, керівник навчального закладу, компетентність, професійна компетентність, сучасна система освіти.

В статье исследована проблема развития профессиональной компетентности будущего руководителя учебного заведения в научных подходах; проведен анализ понятий руководитель учебного заведения, компетентность, профессиональная компетентность и др.; предложено определение понятия «профессиональная компетентность будущего руководителя учебного заведения»; рассмотрены научные разработки отечественных и зарубежных ученых профессиональной компетентности руководителя учебного заведения в современной системе образования; проанализировано содержание отдельных моделей управленческой компетентности руководителя учебного заведения.

Ключевые слова: педагог, руководитель учебного заведения, компетентность, профессиональная компетентность, современная система образования.

In terms of expanding the functions of educational systems in particular the humanization of education, vocational and personal development of the staff at educational establishments, the highly qualified teachers are needed. In the article the problem of professional competence of the future head of the institution in scientific approaches has been research; the concepts of school managers, their competence, professional competence, etc. has been eanalysed; the definition of «professional competence of a head of institution» has been proposed; scientific development of domestic and foreign scientists has been reviewed to assess the professional competence of a head of institution in the modern education system; the contents of some models of management, the competence of a head of institution have been analyzes; we have found found that the professional competence of a manager is a combination of theoretical knowledge, practical skills, experience, personal qualities, dialectical course which provides the efficiency and effectiveness of educational activities.

Key words: teacher, school leaders, competence, professional competence, modern education system.

Вступ. В умовах орієнтації освіти на професійноособистісний розвиток суб'єктів педагогічних систем найбільш затребуваними в освітньому закладі є фахівці, які здатні досліджувати навчально-виховний процес, планувати стратегії й тактики розвитку освіт-нього закладу та шляхи особистісно-професійного розвитку вихованців, ухвалювати самостійні рішення, здійснювати корегувальну і контрольно-оцінюючу діяльність. Підвищення фахової компетентності керівників навчальних закладів відбувається в системі післядипломної педагогічної освіти. Післядипломна освіта функціонує відповідно до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту» Державної національної програми «Освіта: Україна ХХІ століт-тя», Національної доктрини розвитку освіти в ХХІ сторіччі та інших нормативно-правових актів, що забезпечують прогностичну та законодавчо-правову базу підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Сучасний керівник навчального закладу повинен мати такі якості особистості, як готовність до безперервного розвитку, креативність, здібність до взаємодії, мобільність, аналітичні, прогностичні та інші здібності. Вказані особливості фахівця та якості особистості формуються, зокрема, у магістрантів спеціальності «Педагогіка вищої школи», оскільки випускники вказаної спеціальності підготовлені до роботи, у тому числі, за таким видом професійної ді-яльності, як організаційно-управлінська (менеджер системи педагогічної освіти). Саме тому ми дослі-джуємо проблему розвитку професійної компетент-ності майбутнього керівника навчального закладу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукової літератури свідчить, що розвитку про-фесійної компетентності керівника навчального за-кладу присвячені праці Б.Ананьєва, В.Афанасенка, В.Барка, М.Боришевського, Л.Васильченка, Л.Даниленко, В.Дружиніна, Г.Єльникової, В.Зелюк, Л.Карамушки, М.Корнієнка, Н.Коломінського, Н.Лейтеса, С.Максименка, О.Мармази, В.Маслова, Є.Потапчука, Дж.Равена, О.Сафіна, Т.Скрипаченка, Т.Сорочан, Б.Теплової, А.Філіппова та ін.

Метою статті є дослідження проблеми розвитку професійної компетентності майбутнього керівника навчального закладу у наукових підходах. компетентність керівник професійний освіта

Виклад основного матеріалу. Сучасні вимоги до керівника навчального закладу сформульовані в Законі України «Про загальну середню освіту»: «Посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форм власності може займати особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше трьох років, успішно пройшла атестацію керівних кадрів освіти у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України» (ст. 24, п. 2) [5, с.60].

За даними відкритої мережевої енциклопедії «Вікіпедія», «компетентний» це «той, хто володіє ком-петенцією низкою повноважень певного закладу, особи або колом справ, питань, що підпорядковані чиємусь веденню». «Competent» (франц.) компе-тентний, правомірний. «Competens» (лат.) відпо-відний, здатний. «Competence» (англ.) здатність [4].

У Національній доктрині розвитку освіти (за-твердженої Указом Президента України від 17 квітня 2002 року, №347/2002) компетентність тлумачиться як «система теоретико-методологічних, нормативних положень, спеціальних наукових знань, організаційно-методичних, технологічних умінь, які об'єктивно необхідні особистості для виконання посадовофункціональних обов'язків, відповідних моральних і психологічних якостей» [12].

«Професіоналізм це інтегративна якість особис-тості, яка характеризує ставлення людини до обраної професії, створює систему стійкого домінування певних мотивів, визначає особливості поведінки та дій, забезпечує визначений рівень й успішність про-фесійної діяльності» [14].

«Професійна компетентність це інтегративне утворення особистості, що поєднує в собі сукупність знань, умінь, навичок, досвіду і особистісних якостей, які обумовлюють готовність і здатність особис-тості діяти у складній ситуації та вирішувати профе-сійні завдання з високим ступенем невизначеності; здатність до досягнення більш якісного результату праці, ставлення до професії як до цінності» [9, с.157].

Аналізуючи сучасний стан менеджменту профе-сійної діяльності керівних кадрів, Л.Троєльнікова констатує, що концептуальна модель керівника має визначатися трьома взаємопов'язаними компонента-ми. Перший орієнтований на ефективний розвиток професіоналізму особистості, другий на розвиток професіоналізму діяльності, третій професіоналізму самовдосконалення [13].

У структурі системи професійних компетенцій керівника вищого навчального закладу В.Зелюк виді-лив два основні блоки: базові компетенції та функці-онально-посадові компетенції. Компетенції кожного з блоків взаємообумовлені та взаємно доповнюють одна одну. До базових компетенцій автор відносить загальнокультурну, громадянську, інформаційно-ко-мунікативну та соціально-психологічну. До функці-онально-посадових адміністративно-управлінську, нормативно-правову, дослідницьку, підприємницьку та презентаційну [6, с.7].

Ґрунтовний аналіз становлення поняття управлін-ня навчальним процесом проведено Т.Сорочан [11, с.127]. Найбільш значущими функціями управління нею визначено науково-теоретичну та контрольнооцінювальну. Науково-теоретична реалізується за допомогою формування в педагогічного колективу методологічної, нормативно-законодавчої та загаль-нотеоретичної обізнаності. Друга функція забезпечує регулювання та оцінювання педагогічної діяльності в процесі управління.

У зарубіжних дослідженнях термін «компетент-ність» пов'язується з певними навичками діяльності, передусім професійної. У європейській науці скла-лося й більш широке тлумачення компетентностей. Так, на думку експертів з освіти Ради Європи, компе-тентності передбачають: спроможність особистості сприймати та відповідати на індивідуальні та соціальні потреби; комплекс ставлень, цінностей, знань і навичок тощо. Під компетентністю майбутнього фа-хівця зарубіжні вчені розуміють відповідно структуровані (організовані) сукупності знань, умінь, навичок і ставлень, які набуваються в процесі навчання.

Доцільним щодо природи компетентності є вчення Дж.Равена [10, с.187], який стверджує, що: компоненти компетентності будуть розвиватися й проявлятися лише у процесі цікавої для людини ді-яльності; ефективна діяльність як результат декількох факторів значно більше залежить від цілої низки незалежних, взаємопов'язаних компетентностей, які охоплюють широкий спектр ситуацій у процесі руху до мети, ніж від рівня окремої компетентності або здібності, що проявляється в конкретному випадку; конкретна ситуація, у якій опиняється індивід, без-посередньо впливає на формування в нього цінностей та на можливість розвитку та оволодіння новими компетентностями.

На основі змісту управлінських функцій директора школи В.Маслов розробив модель професійної компетентності керівника загальноосвітнього на-вчального закладу і виділив такі її функції: інформа-ційна функція управління; прогнозування та моде-лювання управління; управлінське рішення; органі-заційно регулятивна функція управління; оціночнокоригуюча функція [8, с.96].

Аналізуючи підходи до визначення критеріїв про-фесійної компетентності керівника навчального за-кладу, запропоновані Г.Єльниковою, простежуємо розгляд науковцем змісту даного об'єкта вивчення з точки зору створення нормативної моделі його оці-нювання [3].

Зміст моделі управлінської компетентності керів-ника навчального закладу, розроблений О.Мармазою, виражається на основі аналізу його цільових функцій-завдань, виокремлення теоретичних (тенденцій, закономірностей, законів, принципів), які необхідні для наукового управління. До змісту моделі ком-петентності входять функції процесу керівництва, що базується на етапах (функціях) універсального управлінського циклу (прийняття рішення, організація й регулювання, оцінка результатів та корекція), але з урахуванням специфіки діяльності навчального закладу і його підрозділів [7, с.178].

Можливим удосконалення управління сучасною школою Л.Даниленко вважає модернізацію таких функцій керівника: прогностичної, консультативної, представницької, менеджерської та політико-дипломатичної [2, с.49].

Спираючись на оціночні та інтегративні харак-теристики, ми формулюємо визначення, яке вико-ристовується у нашому дослідженні: професійна компетентність майбутнього керівника навчального закладу це сукупність знань і вмінь, необхідних для виконання конкретних функцій, що відображають основні напрями, види і форми управлінської ді-яльності й в цілому складають базову основу моделі посадової компетентності; це складне інтегративнодинамічне особистісне утворення, що складається з ієрархічно взаємопов'язаних функціонально-особистісного і структурно-особистісного ресурсів, що виявляються у рівні розвитку основних (когнітивного та діяльнісного) і підтримуючих (мотиваційного, емоційно-вольового та ціннісно-рефлексивного) компонентів, що дозволяють керівнику впевнено ре-алізовувати управлінські функції адекватно ситуації.

При формуванні складу і змісту професійної ком-петентності майбутнього керівника навчального за-кладу слід мати на увазі, що кожна компетенція має когнітивну (знання і розуміння), діяльнісну (практичне і оперативне застосування знань) і мотиваційно-ціннісну (цінності як органічна частина способу сприйняття і життя з іншими людьми в соціальному контексті) складові [1].

Зазначимо, що загалом термін «професійна ком-петентність» вживається для оцінки професійних станів особистості. Є декілька визначень терміну «професійна компетентність педагога». Це пов'язано, насамперед, із широтою його змістовних характерис-тик, котрі об'єднують такі поняття, як «професіона-лізм», «професійна кваліфікація» тощо. Професійна компетентність педагога не обмежується вузькими професійними функціями. Тому в широкому аспекті це сукупність теоретичних знань, практичних умінь, досвіду, особистісних якостей учителя, діалектичний перебіг яких забезпечує ефективність та результативність педагогічної діяльності [9, с.49].

Вважаємо, що ключова компетентність визнача-ється як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, які здатні ефективно розв'язувати відповідні проблеми. Загальногалузеві компетентності набуваються студентом протягом засвоєння змісту тієї чи іншої освітньої програми на всіх курсах вищого навчального закладу. Предметні компетентності роз-виваються впродовж вивчення різних навчальних дисциплін у вищому навчальному закладі.

На нашу думку, компетентність майбутнього керівника навчального закладу має інтегративну природу, адже її джерелом є різні сфери культури (духовної, громадської, соціальної, педагогічної, управлінської, правової, етичної, екологічної тощо), вона вимагає значного інтелектуального розвитку, включає аналітичні, комунікативні, прогностичні та інші розумові процеси. Компетентність включає еко-логічну, мотиваційну, рефлексивну, когнітивну, опе-раційно-технологічну, етичну та інші складові змісту підготовки та передбачає нарощування знань, умінь, досвіду професійно-особистісного саморозвитку творчої діяльності, емоційно-ціннісного ставлення. Так, прикладом ключових компетентностей є здатність працювати в команді, розв'язувати конфлікти, застосовувати інформаційні й комунікаційні техно-логії, творчість і винахідливість, здатність застосову-вати знання й технології тощо.

Викладений матеріал дозволяє зробити наступні висновки. З огляду на сказане, сутність змісту про-фесійної компетентності майбутнього керівника на-вчального закладу включає такі напрями управління: навчальний заклад як соціальна система, здійснення функцій управління відповідно до традиційної теорії управління закладом освіти, особливості управління навчальним закладом в умовах ринкових відносин, спрямованість на розвиток педагогічної системи навчального закладу, опанування інновацій, ство-рення оригінальної освітньої практики. Особливу роль у процесі навчання студентів магістратури за спеціальністю «Педагогіка вищої школи» відіграє управлінсько-педагогічна підготовка, що передбачає оволодіння обсягом знань з управління, економіки, психології, педагогіки. Одним із шляхів оновлення змісту розвитку професійної компетентності май-бутнього керівника навчального закладу відповідно до сучасної освітньої політики, інтеграції України до європейського та світового освітнього простору є запровадження компетентністного підходу. Перспек-тиви подальших досліджень вбачаємо у дослідженні методики формування професійної компетентності майбутніх управлінців навчальних закладів.

Список використаної літератури

1. Васильченко Л.В. Управлінська культура і компетентність керівника. Х.: Вид. гр. «Основа», 2007. 176 с.

2. Даниленко Л.І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах: [моногр.] / Лідія Іванівна Даниленко К.: Міленіум, 2004. 358 с.

3. Єльникова Г.В. Компетентнісний підхід до моделювання професійної діяльності керівника вищого навчального закладу / Г.В.Єльникова // Теорія та методика управління освітою. Київ, 2010. №4. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tme.umo.edu.ua/ docs/4/ 10elneel.pdf.

4. Вікіпедія. Вільна енциклопедія [Текст]. [Електронний ресурс]. Режим доступу: <http://uk.wikipedia.org/wiki> Загол. з екрану. Мова укр.

5. Законодавство України про освіту. Збірник законів. К.: Парламентське вид-во, 2002. 159 с.

6. Зелюк В. Професійна компетентність керівного складу вищого навчального закладу: теорія та практика / Віталій Зелюк // Наукові записки ПОНИЮ: Моделі ключових та професійних компетентностей педагогічного працівника, Полтава, 2012. С. 3-8.

7. Мармаза О.І. Система підвищення функціональної компетентності керівників загальноосвітніх закладів: дис. на

здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / О. І.Мармаза К., 1998. 252с.

8. Маслов В.І. Наукові основи та функції процесу управління загальноосвітніми навчальними закладами : [навч. посіб.] / В.І.Маслов. Тернопіль: Астон, 2007. 150 с.

9. Педагогічна майстерність учителя: Навчальний посібник для студентів, викладачів, учителів /За ред. В.М.Гриньової. Х.: Видавник Шуст А.І., 2000. 252 с.

10. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие, реализация: пер. с англ. / Джон Равен. М.: «Когито-Центр», 2002. 396 с.

11. Сорочан Т.М. Підготовка керівників шкіл до управлінської діяльності: теорія та практика: [моногр.] / Т.М.Сорочан. Луганськ: Знання, 2005. 384 с.

12. Указ Президента України від 17 квітня 2002 року, №347/2002 «Про національну доктрину розвитку освіти» [Текст]. [Електронний ресурс]. Режим доступу: <zakon.rada.gov.ua/go/347/2002> Загол. з екрану. Мова укр.

13. Троєльнікова Л. О. Сучасний стан менеджменту професійної діяльності керівних кадрів [Електронний ресурс] / Л. О. Троєльнікова. Режим доступу: http://www.knukim.edu.ua/articles_troyelnikova.htm.

14. Теоретико-методичні основи підготовки керівників до оцінювання результатів діяльності загальноосвітнього навчального закладу: монографія / [Єльникова Г.В., Куценко В.І., Маслов В.І. та ін.]; за ред. ГВ.Єльникової. К: УМО. 2012. 240 с..

Размещено на Allbest.ru