Проектні технології на уроках літератури рідного краю: теоретичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

проектні технології на уроках літератури рідного краю: теоретичний аспект

Марфинець Надія Василівна

кандидат педагогічних наук

вчитель української мови та літератури,

Росошанська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Свалявської районної ради Закарпатської області, м Свалява, Україна

У статті розкрито особливості використання проектних технологій на уроках літератури рідного краю. Висвітлено суть, дидактичні особливості, принципи, функції методу проектів на уроках літературного краєзнавства. Сформульовано основні вимоги, які висуває проектна технологія до вчителя-словесника. Обґрунтовано покрочний шлях для реалізації проектного навчання в навчально-виховному процесі та представлено види проектів на уроках літератури рідного краю.

Ключові слова: проектні технології, уроки літератури рідного краю, дидактичні особливості, принципи проектного навчання, види проектів.

Вступ

Останнім часом надзвичайно популярними стають проектні технології в різних освітніх системах. Безперечно, метод проектів не є принципово новим у педагогічній практиці, але разом з тим сьогодні його відносять до педагогічних технологій XXI століття, оскільки він передбачає розвиток пізнавальної активності, самостійності, творчих здібностей учнів, уміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя та швидко вирішувати проблеми. Тому проектування набуває інтегрального статусу і починає конкурувати з традиційними засобами пізнання, посуваючи навіть теорію як головну форму організації наукового знання [1, с.6].

Аналіз останніх досліджень

Колискою методу проектів, як відомо, є американська прагматична педагогіка, що виникла в кінці XIX - на початку XX ст., в основі якої лежить ідея прагматизму. Найважливішим критерієм істини прагматисти визнавали користь та практичне значення кінцевого продукту. Для цього ставилася проблема, взята з реального життя, знайома та значуща для дитини, для розв'язання якої необхідно було використати уже наявні знання та нові, які ще треба було отримати. Як наслідок - зміст навчання підпорядковувався індивідуальній практиці та експерименту, який у свою чергу був спрямований на розвиток здібностей учнів та задоволення їхніх потреб. Тому закономірно, що теоретичною основою методу проектів стала педагогічна концепція: навчання через діяльність. Розробку методу проектів здійснювали американські педагоги D.Catherick, J.Dewey, W.Kilpatric, УМоМа, D.Snezden; німецькі W.Flitneгг ЕКайег, W.Schulz; чеські У/Pnhoda, S.Vгana, R.Zanta, J.Kasikova, J.Valenta, ОЯітотк, VSpilkova, М.УуЬпаї; польські Я.Круліковскі; російські В.Гузеєв, Г.Селевко, Є.Полат, українські О.Пєхота, О. Пометун та ін.

Аналіз наукової літератури свідчить, що сьогодні в українській педагогіці повернення до цього методу відбувається повільно, використовуються тільки окремі елементи технології. Натомість у школах США, Великої Британії, Бельгії, Ізраїлю, Фінляндії, Німеччини, Італії, Нідерландів, Чехії, Польщі метод проектів набуває значного поширення завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань з їх практичним застосуванням для розв'язання конкретних проблем. Розглянемо можливості використання цього методу на уроках літератури рідного краю.

Мета роботи полягала у обґрунтуванні теорети- ко-методичних засад проектного навчання на уроках літературного краєзнавства.

Виклад основного матеріалу

Практика викладання уроків літератури рідного краю в загально освітній школі доводить ефективність використання проектних технологій, основу яких становить метод проектів. Суть проектної технології на уроках літературного краєзнавства полягає в тому, щоб стимулювати інтерес учнів до краєзнавчих проблем з метою оволодіння певною сумою знань через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, та показати практичне застосування надбаних знань. Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня [2, с.150]. Для досягнення мети учні повинні навчитись самостійно мислити, установлювати причинно-наслідкові зв'язки, прогнозувати наслідки творчої діяльності.

Дидактичні особливості проектного навчання: це особистісно орієнтоване навчання; орієнтоване не на вчителя, а на учня (вчитель виконує роль партнера, консультанта); використовує безліч дидактичних підходів: спільне навчання, евристичне і проблемне навчання, дискусію, командне навчання; має високу внутрішню мотивацію; підтримує педагогічні завдання в когнітивній, афективній і психомоторній сферах на всіх рівнях - знання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу; дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі, співпрацювати, дискутувати, формулювати думки, вирішувати проблеми, творити, знаходити інформаційні матеріали на задану тему [3; 4; 5].

Принципи проектного навчання: орієнтація на потреби та інтереси дитини; актуальність досліджуваної проблеми; міждисциплінарність; співпраця в групах; орієнтація на продукт; соціальне значення результату діяльності [6].

Як бачимо, в основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних можливостей учнів, особливих умінь, пов'язаних із здатністю конструювати свої знання, умінням орієнтуватися в інформаційному просторі. Проектні технології на уроках літературного краєзнавства сприяють формуванню в учнів дослідницьких умінь, навичок самоосвіти, самоорганізації, розвивають творчі здібності, критичне мислення особистості.

Перш за все вчитель-словесник повинен знати основні вимоги, які висуває проектна технологія на уроці літературного краєзнавства: 1) наявність значущої проблеми (завдання), що потребує дослідницького пошуку для її розв'язання; 2) практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; 3) самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; 4) структурування змістової частини проекту (з указуванням поетапних результатів); 5) використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки [2, с.52].

Під час організації навчального проектування на уроці літературного краєзнавства вчитель виконує такі функції: - допомагає учням у пошуку джерел, необхідних у роботі над проектом; - координує весь процес роботи над проектом; - підтримує і заохочує учнів; - підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом [2, с.157].

І найголовніше: при реалізації проектового навчання педагог мусить дотримуватися чотирьох основних кроків ( W. КШраїгіск) [7]:

1- й крок: створення проблемної ситуації, яка є актуальною та викликає значний інтерес та внутрішню мотивацію, націлює на розв'язання важливого завдання, пов'язаного з життям і близьким оточенням учнів. При чому проблемна ситуація націлена на потреби на інтереси вихованців. Основна роль на цьому етапі - зацікавити учнів так, щоб запропоновану тема виявилася “своєю”. Також вкінці першого кроку вчитель спільно з учнями визначає тему, мету, термін підготовки проекту.

2- й крок: вчитель дискутує з учнями і вході дискусії витворюється план. Вчитель надає можливість висловлюватися кожному з учасників дискусії та поступово формулює завдання, які треба вирішити. На цьому етапі також обговорюється, у якій формі буде представлено результат (продукт) проектної діяльності. План поетапного виконання проекту розміщений на видному місці, щоб можна було контролювати хід виконання проекту

3- й крок: підготовка проекту згідно розробленого плану. Індивідуально або в групі вихованці працюють над поставленими перед собою завданнями: шукають інформацію в книгах, енциклопедичних виданнях, проводять експерименти, організовують екскурсії, виготовляють предмети, виконують різні ролі, контактують з людьми, беруть інтерв'ю, організовують виставки тощо. На даному етапі вчитель контролює роботу і якщо є необхідність, то корегує учнівську діяльність або надає конкретні методичні поради.

4- й крок: на заключному етапі здійснюється презентація, оцінка та занотовуються хід та результати виконання кінцевого продукту роботи. Учні витворили новий продукт, тож про нього має дізнатися громадськість (проведення урочистого зібрання, замітка на сайті навчального закладу, в пресі, відео-репортаж тощо).

Зауважмо, метод проектів спрямований перш за все на результат, який можна отримати при вирішенні тієї чи іншої літературно-краєзнавчої проблеми. І головне те, що цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Щоб домогтися такого результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цього знання з різних галузей, прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання проблеми, установлювати причинно-наслідкові зв'язки. Вирішення проблеми при цьому набуває характеру проектної діяльності.

На уроках літератури рідного краю реалізуємо такі види проектів (за Є. Полатом) [8]: інформаційний (підготовка повідомлення із певної літературно- краєзнавчої теми), дослідницький (потребує добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження, соціальної значущості, продуманості методів роботи), ігровий (виконання ролей літературних персонажів); творчий (зазвичай не має чіткої структури, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам учасників проекту, оформлені результати можуть бути у вигляді альманаху, збірки, стіннівок, проведення конкурсів, екскурсій до літературно-краєзнавчих музеїв, організація виставок, свят, створення фото-проектів, відеофільмів тощо).

Проектний метод на уроках літератури рідного краю використовуємо в тому випадку, коли в навчальному процесі виникає необхідність додаткового дослідницького пошуку. Наприклад, підготувати усне повідомлення про різноманітність та багатство усної народної творчості в рідному краї; написати художній твір, ілюструвати його та оформити у вигляді книги; висвітлити сторінки життєвого і творчого шляху письменника; доповнити прозовий твір новим розділом; здійснити історико-мистецьке дослідження на задану тему; розділити текст за ролями та підготувати шкільну виставу за п'єсою, скласти гру-вікторину за матеріалами певного розділу тощо.

На уроках з літератури рідного краю доцільно організувати короткодіючі (два уроки), середньої тривалості (від тижня до місяця) та довготривалі проекти (кілька місяців) проекти. Практика засвідчує, що найбільш вдалими для втілення на уроках літературного краєзнавства є тижневі та довготривалі проекти. Педагогу варто пробувати реалізувати не тільки внутрішні проекти (всередині навчального закладу, міждисциплінарні, між навчальними закладами, в одній країні), а й міжнародні (учасниками проекту є представники різних країн).

Узагальнюючи вище сказане, доходимо висновку, що застосування методу проектів на уроках літератури рідного краю сприяє підвищенню мотивації, формуванню в учнів здатності до самостійного пошуку знань, психологічної стійкості. Додатковими цілями, які досягаються в результаті застосування цього методу, є формування в учнів уміння працювати в колективі, здатність до самореалізації, розвиток логічного мислення, свідомого ставлення до діяльності, ініціативність тощо. Вміння користуватися методом проектів у педагогічній діяльності є показником високої кваліфікації сучасного вчителя.

Перспективи подальших розвідок полягають у розробці методики формування ключових компетентностей засобами проектної діяльності на уроках літератури рідного краю.

літературний краєзнавство рідний народний

Список використаної літератури

1. Кримський С.Б. Проект і проектування в сучасній цивілізації // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико зорієнтований збірник / Керівник авторського колективу - директор ліцею міжнародних відносин №51 С.М. Шевцова. Науковий керівник і редактор - канд. іст. наук І.Г.Єрмаков. - К.: Видавництво “Департамент”, 2003. - С.6-15

2. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін., за ред. О. М. Пєхоти. - К.: А. С. К., 2003. - 255 с.

3. Kratochvilova J. Teorie a praxe projektove vyuky/ J.Kratochvilova. - 1. vyd. - Brno: Masarykova univerzita, 2009. - 48 s.

4. Tomkova A. Uclme v projektech./ A.Tomkova, J.Kasova, M.Dvorakova . - Praha: Portal, 2009. - 176 str.

5. Valenta J. Projektova metoda ve skole a za skolou / J.Valenta, a kol. Pohledy. - Praha: Ipos Artama, 1993. - 123 str.

6. Kasikova H. Kooperativni uceni a vyucovani. Teoreticke a prakticke problemy./ H. Kasikova - Praha: Karolinum, 2001. - 234 str.

7. Dewey J. Der Projekt, Plan, Grundlegung und Praxis./ J. Dewey, W. Kilpatrick. - Weimar: Herman Bohlaus Nachfolger, 1935. - 57 s.

8. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: [учебное пособие для студ. пед. Вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров]. / Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева, А.Е.Петров. - М.: Издательский центр “Академия”, 2002. - 272 с.

Марфинец Надежда

кандидат педагогических наук,

учитель украинского языка и литературы

Росошанская школа I-II степеней Свалявского районного совета Закарпатской области, г. Свалява, Украина

ПРОЕКТНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ НА УРОКАХ ЛИТЕРАТУРЫ РОДНОГО КРАЯ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ

В статье раскрыты особенности использования проектных технологий на уроках литературы родного края. Освещены суть, дидактические особенности, принципы, функции метода проектов на уроках литературного краеведения. Сформулированы основные требования, которые выдвигает проектная технология к учителю словесности. Представлена пошаговая инструкция в связи с реализацией проектного обучения а также обоснованно виды проектов на уроках литературы родного края.

Ключевые слова: проектные технологии, уроки литературы родного края, дидактические особенности, принципы проектного обучения, виды проектов.

Marfynets Nadiya

Candidate of Pedagogical Sciences, Ph.D.

Teacher of the Ukrainian Language and Literature

Rososhanska Secondary School, Svaliava, Ukraine

PROJECT TECHNOLOGIES AT THE LESSONS OF LITERARY REGIONAL STUDIES: THEORETICAL ASPECTS

The article exposes the peculiarities of the use ofproject technologies at the lessons of Literary Regional Studies. It has been found out, that the purpose of educational projecting is for a teacher the establish special conditions during the educational process with its result - acquiring by a student of an individual experience in the project activity. The essence, didactic features, principles, functions of the project method at the lessons ofLiterary Regional Studies have been considered. The aim of the article is to substantiate theoretical and methodical principles ofproject teaching at the lessons of Literary Regional Studies.

The article under consideration demonstrates the possibilities of using the project method for solving of particular literary regional problem. Thus the work on the problem effectively, it is necessary to teach children to think independently, to find and solve problems using knowledge from different fields for this purpose, to predict the results and possible consequences of different solutions of the problem, to establish cause-sequence relationships. The solution of the problem thus acquires the character of the project activity.

Key words: project technologies, Lessons of Literary Regional Studies, didactic peculiarities, principles of project activity, types of projects.

Размещено на Allbest.ru