Майбутнім педагогам про індивідуальні особливості пізнавальної активності старших дошкільників в мовленнєвій діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Майбутнім педагогам про індивідуальні особливості пізнавальної активності старших дошкільників в мовленнєвій діяльності

Робота виконана в традиціях вітчизняної наукової школи, яка розглядає пізнавальну активність, як одну з важливих ознак особистісного становлення та розвитку дитини, де старший дошкільник вступає в життєво необхідні відносини з довкіллям і з людьми, що є основою засвоєння культурного досвіду людства, необхідною умовою формування розумових якостей, її самостійності, ініціативності, творчості. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває зазначена проблема індивідуальних особливостей пізнавальної активності старших дошкільників, оскільки її успішне розв'язання дає можливість суттєво підвищити ефективність дошкільної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних джерел з теми дослідження дозволив констатувати активний інтерес дослідників до питань з даної проблеми, що були висвітлені в дослідженнях зарубіжних та вітчизняних науковців: А. Адлера, Ш. Амонашвілі, Б. Ананьєва, Е. Ар - кіна, Г. Балла, Д. Богоявленської та багатьох ін. Загальні положення про значення пізнавальної активності у дітей в сучасному освітньому процесі розглядаються у роботах українських дослідників: А. Богуш, О. Брежнєвої, С. Козачук, С. Ладивір, М. Марусинець, Л. Мар'яненко та ін., зокрема, про сутність індивідуальних відмінностей вольової поведінки дітей дошкільного віку (В. Котирло, С. Ладивір, Т. Піроженко, Л. Соловйова та ін.); психологічний зміст індивідуалізації та диференціації освітнього процесу (С. Максименко, О. Кононко, В. Кузьменко, С. Ладивір, Т. Піроженко та ін.); експериментування (І. Біла, О. Дибіна, О. Поддьяков, Є. Субботський та ін.); когнітивного стилю як характеристики індивідуальності (А. Палій, М. Смульсон, Н. Чепелєва та ін.). Отже, пізнавальна активність є одним із важливих параметрів, що характеризує психічний розвиток дитини.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Недостатньо розробленими залишаються питання щодо характеристики психологічних особливостей пізнавальної активності; визначення комплексної системи оптимальних психолого-педагогічних умов розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку в процесі мовленнєвої діяльності; індивідуалізації та диференціації цього процесу.

Зокрема, беззаперечний зв'язок мислення та розвитку мовлення дозволяє розглядати індивідуальні особливості розвитку пізнавальної активності дитини старшого дошкільного віку в процесі мовленнєвої діяльності та реалізувати особистісно зорієнтований підхід у їх особистісному зростанні, оскільки стає можливим проведення розвивальної роботи з кожною конкретною дитиною, враховуючи її інтереси, можливості, нахили, розкриваючи її мовленнєві здібності.

Існує протиріччя між нагальною потребою розвитку пізнавальної активності старших дошкільників з урахуванням їх індивідуальних особливостей та відносним обмеженням використання засобів мовленнєвої діяльності з цією метою.

Мета статті. Головною метою цієї статті є охарактеризувати індивідуальні особливості розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку та обґрунтувати психолого-педагогічні умови підвищення ефективності її розвитку в мовленнєвій діяльності.

Виклад основного матеріалу. Здійснено теоретико-методологічний аналіз стану досліджуваного феномену, описано вікові та індивідуальні особливості пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку. Ураховано беззаперечну багатовимірність трактування поняття «пізнавальна активність» та її наукового наповнення

а) як потреба дитини в пізнавальній діяльності;

б) як здатність цікавитися невідомим, виявляти готовність до розв'язання проблемних ситуацій, здійснювати елементарні мисленнєві дії; в) як володіння початковими формами дослідництва, експериментування, винахідництва; г) як вміння радіти від власних відкриттів (Л. Аристова, Ш. Амонашвілі, Л. Божович, Д. Богоявленська, І. Біла та ін.). Аналіз теоретичних підвалин проблеми пізнавальної активності дитини дозволив у проведеному дослідженні спрямувати подальший науковий пошук на виділення індивідуальних особливостей пізнавальної активності дітей зазначеного віку через виокремлення її структурних компонентів. Важливо при цьому зазначити про відсутність єдиного, загальноприйнятого підходу щодо розкриття критеріїв, показників та рівнів розвитку пізнавальної активності (Д. Богоявленська, О. Брежнєва, Н. Горопаха, С. Козачук, С. Ладивір та ін.). З точки зору кількісного вимірювання зазвичай виділяються три рівні (високий, середній, низький), які й було представлено в нашій роботі. Але найважливішою метою є виділення якісних показників, що визначають індивідуальні особливості пізнавальної активності дошкільника.

Динаміка розвитку творчої пізнавальної активності вказує беззаперечний зв'язок мислення та розвитку мовлення і це дозволило не тільки розглядати індивідуальні особливості розвитку пізнавальної активності старшого дошкільника в процесі мовленнєвої діяльності, але й реалізувати на подальшому етапі експерименту особистісно зорієнтовану практику особистісного зростання дитини, оскільки надало можливість проводити розвивальну роботу з кожною конкретною дитиною, враховуючи її інтереси, можливості, нахили, розкривати її мовленнєві здібності.

Проведений аналіз взаємоз'вязку проблеми пізнавальної активності та мовленнєвої діяльності довів перспективу означеного підходу до характеристики індивідуальних особливостей, оскільки пізнавальна активність дошкільника розвивається у мовленнєвій діяльності, що розуміється нами як єдність чуттєвого і смислового змісту з метою обміну інформацією, вираження своїх думок, намірів, бажань, почуттів; і як складовий елемент іншої цілеспрямованої діяльності (ігрової, пізнавальної тощо). Тому існує залежність розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку від мовлення, що висвітлювали у своїх дослідженнях Є. Крігер, С. Ладивір, М. Лісіна, І. Литвиненко та ін. За останні роки українськими вченими (А. Богуш, Н. Гавриш, Л. Калмиковою, І. Карабаєвою, Л. Кондратенко, К. Крутій, Н. Луцан, І. Луценко, Т. Піроженко та ін.) виконані роботи, які суттєво збагатили практику мовленнєвого розвитку дошкільників.

Проведений аналіз дав можливість теоретично виділити індивідуальні особливості пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку. Підходячи до визначення поняття «індивідуальні особливості», уточнювали його через термін «відмінності» психічних процесів, станів, властивостей (природних і соціальних), які відрізняють дітей один від одного. Отже, поняття «індивідуальні особливості пізнавальної активності старших дошкільників» на етапі розвитку пізнавальної активності розуміємо як взаємозв'язок між структурними компонентами (емоційно-мотиваційним, процесуально-операційним, контрольно - оцінним) пізнавальної активності дошкільника в мовленнєвій діяльності. Вектор дослідження специфіки прояву особливостей між структурними компонентами пізнавальної активності старших дошкільників у диференціації емоційно-мотиваційних, процесуально-операційних та контрольно-оцінних ознак на її різних етапах є наскрізним, що пронизує всі компоненти структури пізнавальної активності, включаючи різні рівні індивідуальності дитини.

Нами обґрунтовано вибір психодіагностичн го інструментарію, надано опис комплексу дослідницьких методик, з'ясовано критерії та показники сформованості пізнавальної активності старших дошкільників, викладено загальну процедуру емпіричного дослідження та проаналізовано його результати.

Констатувальний етап дослідження проводився у період з 2011 р. по 2012 р. У дослідженні брали участь 130 дітей старшого дошкільного віку. У ролі експертів виступили 12 дорослих. Дослідження здійснювалося на базі Дошкільних закладів освіти №147, 404, 63 м. Києва. Із урахуванням результатів аналізу наявних психодігностичних методик для вивчення індивідуальних особливостей пізнавальної активності старших дошкільників у нашому дослідженні використано такі, модифіковані нами, методики: методика «Бесіда» (М. Марусинець); методика 2. «Вибір навчальних завдань» (Н. Пророк); методика №3 «Книжка» (І. Товкач); методика №4 «Експертне оцінювання» (За методикою В. Юркевич, Е. Ба - ранової); методика непрямої експрес-діагностики рівня психічного розвитку дошкільників (П. Мя - соєда). Нами були визначені критерії та показники розвитку пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку в процесі мовленнєвої діяльності: 1. Емоційно-мотиваційний; 2. Процесуально-операційний (змістовий); 3. Контрольно - оцінний (результативний).

Одержані результати свідчать про те, що спостерігаються різні рівні розвитку пізнавальної активності старших дошкільників (низький, середній та високий) у мовленні. Кожному з рівнів дано психологічну характеристику стосовно груп досліджуваних. Згідно з отриманими даними під час дослідження був проведений аналіз процентного співвідношення досліджуваних дітей в 3-х експериментальних та 3-х контрольних групах відповідно до рівнів розвитку пізнавальної активності у процесі мовленнєвої діяльності до початку розвивальної роботи (табл. 1).

Таблиця 1. Розподіл досліджуваних за рівнями розвитку пізнавальної активності у мовленнєвій діяльності до початку розвивальної роботи (%)

дошкільний пізнавальний педагогічний педагог

Отже, аналіз даних довів, що більшість старших дошкільників мали середній рівень розвитку пізнавальної активності в мовленнєвій діяльності (99 з 130 осіб. З них: 44 дитини з трьох експериментальних груп; 55 дітей з трьох контрольних груп). Низький рівень розвитку пізнавальної активності мали 19 дітей. З них: 12 дітей з трьох експериментальних груп; 7 дітей з трьох контрольних груп). Відповідно у найменшої кількості дітей спостерігався високий рівень, яку демонстрували 12 з 130 осіб. Виявлено, що певний рівень розвитку пізнавальної активності співвідносився з відповідним рівнем прояву емоційно-мотиваційних, процесуально-операційних, контрольно-оцінних ознак пізнавальної активності в мовленнєвій діяльності.

Отримані дані свідчать про існування взаємозв'язку між рівнем та структурними компонентами пізнавальної активності у диференціації емоційно-мотиваційних, процесуально-операційних, контрольно-оцінних ознак у мовленнєвій діяльності дітей. Важливим є підтвердження про те, що виділені компоненти пізнавальної активності перебуваючи на різних рівнях її розвитку в процесі мовленнєвої діяльності, знаходяться як частини системи, у складних відносинах взаємозалежності і взаємовпливу. Домінуюча позиція певного компонента в структурі пізнавальної активності як складної цілісної системи, свідчить про прояв індивідуальних особливостей пізнавальної активності в мовленнєвій діяльності дитини зазначеного віку.

В цілому на етапі констатувального дослідження, виявлено зв'язок між рівнем розвитку пізнавальної активності з одного боку та диференціюванням рівнів прояву емоційно-мотиваційних, процесуально-операційних, контрольно-оцінних ознак пізнавальної активності дітей з другого, що дало можливість визначити шість підгруп пізнавальної активності досліджуваних за основними показниками її структурних компонентів у мовленнєвій діяльності. Характеристики кожної підгрупи представляють індивідуальні особливості пізнавальної активності дітей зазначеного віку в мовленнєвій діяльності. Так до підгрупи І увійшли діти з високим рівнем пізнавальної активності, з гармонійним поєднанням її структурних компонентів. Це найефективніша підгрупа дітей з творчим рівнем мовлення. До підгрупи ІІ увійшли діти - з високим рівнем пізнавальної активності з домінуванням процесуально-операційного (динамічного) та контрольно-оцінного (результативного) компонентів з творчим рівнем мовлення. До підгрупи ІІІ - діти з середнім рівнем пізнавальної активності із домінуванням емоційно-мотиваційної (вольової) регуляції. У них інколи спостерігаються прояви словесної творчості (з незначною допомогою дорослого), але переважає мовлення на репродуктивному рівні. До підгрупи IV увійшли діти - з середнім рівнем пізнавальної активності з домінуванням процесуально-операційного (змістового) структурного компонента. У них є незначні прояви словесної творчості. До підгрупи V увійшли діти - з низьким рівнем пізнавальної активності та дисгармонійними ознаками її структурних компонентів. Ці діти характеризуються використанням репродуктивних засобів відтворення мовленнєвих дій. До підгрупи VI увійшли діти - з низьким рівнем пізнавальної активності та дисгармонійними ознаками її структурних компонентів з пасивно-негативним відношенням до виконання завдань з репродуктивним рівнем мовлення. Згідно з отриманими даними під час дослідження був проведений аналіз процентного співвідношення досліджуваних дітей в 3-х експериментальних та 3-х контрольних групах відповідно до рівнів розвитку структурних компонентів, зважаючи на вікові та індивідуальні особливості пізнавальної активності дітей в процесі мовленнєвої діяльності (табл. 2) [2; 3].

Таблиця 2. Розподіл досліджуваних за підгрупами до початку розвивальної роботи (%)

Аналіз даних довів, що більшість дітей (31 особа) мали середній рівень розвитку пізнавальної активності та належали до підгрупи ІІІ з домінуванням емоційно-мотиваційного (вольового) компонента, де переважають характеристики мотиваційної, вольової, наполегливої поведінки; а найбільша кількість дітей (68 осіб) - належали до підгрупи VI з домінуванням процесуально-операційного (динамічного) компонента, що містить виражені психодинамічні ознаки, що мають прояв в зовнішній поведінковій формі. Гармонізація пізнавальної активності поєднує в собі гармонійні показники трьох основних компонентів: мотиваційного-емоційного, процесуально-операційного, контрольно-оцінного. Ознаки структурних компонентів пізнавальної активності свідчать про індивідуальні особливості дитини і дозволяють говорити про можливість її гармонізації через словесну творчість в мовленнєвій діяльності; а представленість дисгармонійних ознак розглядається як дисгармонізація пізнавальної активності дитини старшого дошкільного віку.

Обгрунтувано та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови ефективного впливу на розвиток пізнавальної активності старших дошкільників з урахуванням її індивідуальних особливостей у мовленні. Узагальнення умов дозволяє представити їх як: 1) організаційно-методичні (зовнішні умови); 2) психологічні (внутрішні умови) до яких відносимо й підвищення рівня мовлення дітей: наявність інтересу та зацікавленості до змісту художнього тексту (загадки, вірша, казки); забезпечення взаємозв'язку щодо сприйманням й розумінням художнього тесту дітьми та його ілюстрацій; наявність емоційно-позитивних стимулів у розповіданні дітьми зазначеного віку виступають найважливішими; раціональне поєднання різних форм роботи педагогів та психологів з дітьми зазначеного віку закладів дошкільної освіти.

Формувальним експериментом було охоплено 65 дітей старшого дошкільного віку, які складали три експериментальні групи. Система роботи розроблялась згідно затвердженого плану освітньої роботи і включала до свого складу загальні тематичні заняття та індивідуальні програми занять дітьми з урахуванням їх індивідуальних особливостей пізнавальної активності, інтересів, здібностей та ін.; передбачала проведення 36 занять (групових, індивідуально-групових та індивідуальних). Отже, гармонізація пізнавальної активності в процесі мовленнєвої діяльності не виникає стихійно, вона є придбаним явищем, в більшості своїй в результаті спеціальних цілеспрямованих і систематичних впливів з боку дорослого; про те, що засобами унаочнення матеріалу, авторської казки, дидактичної гри можна позитивно впливати на підвищення рівня розвитку пізнавальної активності дитини в процесі мовлення та забезпечити можливість переходу самого мовлення на вищий рівень (з репродуктивного на творчий). У процесі проведення таких занять педагог мав змогу здійснювати індивідуальну роботу з кожною дитиною, ураховуючи її інтереси, нахили, можливості; активно спілкуватися на певну тему, підтримувати інтерес до мовленнєвої діяльності, досягати результату, оцінювати себе та інших, стимулювало творчу активність. Розподіл занять за домінуванням певної підгрупи був орієнтовним, оскільки вони були інтегровані за змістом з пріоритетом інтелектуально-мовленнєвих завдань. У процесі роботи з дітьми брали до уваги мотиви мовленнєвої діяльності дітей, ураховуючи їхні потреби та інтереси тощо [1]. Оптимізація індивідуальних особливостей пізнавальної активності здійснювалася через проведення розвивальної роботи з дітьми трьох експериментальних груп в шести підгрупах за різними рівнями розвитку пізнавальної активності та проявом взаємозв'язку між її структурними компонентами в мовленні.

Індивідуальний підхід в умовах диференційованого навчання полягав у тому, щоб спрямувати пізнавальну активність дітей з високим та середнім рівнями її розвитку й уміло здійснити допомогу дітям із низьким рівнем пізнавальної активності пасивних, зі зниженою працездатністю. Зокрема, для досліджуваних підгруп V та VI (з дисгармонійними ознаками структурних компонентів) з однаковим низьким рівнем розвитку пізнавальної активності міні-заняття проводилися щоденно. З'ясовано перевагу результатів рівня розвитку пізнавальної активності з урахуванням її індивідуальних особливостей в процесі мовленнєвої діяльності в роботі трьох експериментальних груп. Згідно з отриманими данними за розподілом старших дошкільників по підгрупах, ми провели порівняльну характеристику у трьох контрольних (КГ 1, 2, 3) та трьох експериментальних (ЕГ 1, 2, 3) групах дітей зазначеного віку (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка показників розвитку пізнавальної активності дітей зазначеного віку та особливостей взаємозв'язку між структурними компонентами у диференціації емоційно-мотиваційних, процесуально-операційних, контрольно-оцінних ознак у мовленнєвїй діяльності

дошкільний пізнавальний педагогічний педагог

Отже, проведений контрольний експеримент дозволив з'ясувати, що повноцінний розвиток пізнавальної активності старших дошкільників залежить не тільки від організації предметно-ігрового середовища, стимулювання дітей до дослідницької діяльності в мовленнєвій діяльності через унаочнення матеріалу, авторських казок, дидактичних ігор, стимулювання до словесної творчості, а й від свідомого врахування дорослими індивідуальних особливостей пізнавальної активності, як взаємозв'язку між її структурними компонентами в мовленнєвій діяльності, що забезпечує кожній дитині з шести підгруп можливістю оволодіння мовленням на творчому рівні, сприяє виникненню впевненості у свої силах, самостійності, ініціативності, творчості.

Важливо вказати, що основні положення і результати дослідження було впроваджено в освітньому процесі Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом забезпечення використання інтегрованого підходу до викладання вищеназваних навчальних дисциплін професійно-педагогічного спрямування, а також в процесі написання та презентацій результатів фахових кваліфікаційних робіт студентів із спеціальності «Дошкільна освіта», в ході проходження різних видів педагогічної практики; на засіданнях клубу «Свідоме батьківство» (м. Ірпінь, «Грамотейка»); на курсах підвищення кваліфікації педагогів дошкільних навчальних закладів на базі Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Висновки і пропозиції. На основі аналізу й узагальнення матеріалу з досліджуваної проблеми було представлено контекстне бачення терміну «індивідуальні особливості пізнавальної активності старших дошкільників у мовленнєвій діяльності». З'ясовано існування взаємозв'язку та динаміки змін між структурними компонентами пізнавальної активності, що дало можливість не тільки диференціювати шість підгруп досліджуваних за основними показниками структурних компонентів пізнавальної активності у мовленнєвій діяльності, але й збалансувати, покращити та гармонізувати рівень розвитку пізнавальної активності та рівень розвитку мовлення дитини зазначеного віку.

Експериментальна перевірка психолого-педа - гогічних умов розвитку пізнавальної активності старших дошкільників з урахуванням індивідуальних особливостей їх прояву у мовленнєвій діяльності дозволило обґрунтувати численні методичні рекомендації для вихователів, практичних психологів, батьків. Перспективами подальших досліджень є вдосконалення практичних підходів для розвитку творчої пізнавальної активності дитини дошкільного віку.

Список літератури

1. Товкач І.Є. Формування пізнавальної активності старшого дошкільника у ході мовленнєвих занять / І.Є. Товкач // Молодий вчений. - 2014. - №3 (06), березень. - С. 103-106.

2. Товкач І.Є. Аналіз індивідуальних характеристик структури прояву пізнавальної активності старших дошкільників / І.Є. Товкач // Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Ін-ту психології імені Г.С. Костю-ка НАПН України. - К., ТОВ «Срібна Хвиля», 2016. - Т. IV, вип. 12. - С. 145-155.

3. Товкач І.Є. Характеристика підгруп старших дошкільників за рівнями прояву пізнавальної активності та взаємозв'язку між її структурними компонентами в мовленнєвій діяльності / І.Є. Товкач // International Scientifical-Practikal Conference Actual guestions and problems of development of social sciences: Conference Proceedings, June 28-30, Kielce, 2016. - 188 рages. - P. 136-140.

Размещено на Allbest.ru