Особливості управління освітнім процесом за дистанційною формою навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»

Національної академії педагогічних наук України

УДК 378.046-021.68.018.43(045)

Особливості управління освітнім процесом за дистанційною формою навчання

Кравчинська Т.С., к. пед. н.,

старший викладач кафедри філософії і освіти дорослих

У статті проаналізовано проблему управління дистанційним навчанням у закладах післядипломної педагогічної освіти. Розглянуто основні поняття дистанційного навчання. Обґрунтовано специфіку застосування управління дистанційним навчанням на прикладі платформи Moodle.

Ключові слова: післядипломна педагогічна освіта, дистанційна освіта, дистанційне навчання, управління дистанційним навчанням, платформа Moodle.

Аннотация

В статье проанализирована проблема управления дистанционным обучением в учреждениях последипломного педагогического образования. Рассмотрены основные понятия дистанционного обучения. Раскрыта специфика управления дистанционным обучением на примере платформы Moodle.

Ключевые слова: последипломное педагогическое образование, дистанционное образование, дистанционное обучение, управление дистанционным обучением, платформа Moodle.

Abstract

Kravchinska T.S. Features of management of educational process in distance learning.

The article analyzes the problems of managing of distance learning in institutions of postgraduate pedagogical education. The basic concepts of distance learning are described in the article. The specification of applications of remote training on the example platform Moodle is actualized.

Key words: postgraduate pedagogical education, distance education, distance learning, management of distance learning, platform Moodle.

Постановка проблеми

Сьогодні дистанційне навчання є новою організацією освіти, що ґрунтується на використанні як найкращих традиційних методів отримання знань, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самоосвіти, і призначене для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання та стану здоров'я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладання матеріалу, здобувати повноцінну вищу освіту або підвищувати кваліфікацію і має такі переваги, як гнучкість, актуальність, зручність, модульність, економічна ефективність, інтерактивність, відсутність географічних кордонів для здобуття освіти.

Останнім часом проблемі дистанційного навчання приділяється велика увага в педагогічній літературі, тому що дистанційне навчання є однією з форм неперервної освіти, яка покликана реалізувати права людини на навчання й отримання інформації. Саме тому у статті розглянуто його теоретичні основи та особливості управління.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Актуальність теми дистанційного навчання полягає в тому, що результати суспільного прогресу, раніше зосереджені у сфері технологій, сьогодні концентруються в інформаційній сфері. Тому дистанційну форму навчання називають освітньою системою XXI ст., що дає сьогодні можливість створення систем масового безперервного самонавчання, загального обміну інформацією, незалежно від тимчасових і просторових поясів. Крім того, системи дистанційної освіти дають рівні можливості всім людям незалежно від соціального стану в будь-яких районах країни та за кордоном реалізувати права людини на освіту й отримання інформації.

Науковці розглядають дистанційне навчання як педагогічну технологію, яка керується, дидактично забезпечена, контролюється та основами якої виступає самостійна робота тих, хто навчається, і яка передбачає в навчанні упровадження інформаційних технологій [10; 11].

Проблемою розроблення та впровадження дистанційної форми навчання у практику роботи навчальних закладів досліджували вчені Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України, а саме науковому забезпеченню дистанційної професійної освіти, організаційно-педагогічним основам дистанційного навчання присвячені роботи В. Гравіта, Н. Клокар, Л. Ляхоцької [7], В. Олійника [9; 10], О. Самойленка [11].

Дистанційна форма навчання, як будь- яка інша форма навчання, не може бути ізольованою від загальної системи освіти. Дистанційне навчання - вже досить поширена форма здобуття освіти для України, тому багато труднощів виникає у процесі її застосування. На сучасному етапі управління в системі дистанційного навчання потребує фундаментальної розробки на основі теорії управління соціальними системами, наукових підходів, синтезу філософії та психології освіти врахування особливостей функціонування закладу освіти як відкритої, динамічної, детермінованої системи. Досвід використання різноманітної комп'ютерної техніки накопичено в різних ланках освіти й висвітлено в багатьох вітчизняних та закордонних виданнях, але немає чітких розробок щодо управління в системі дистанційного навчання, що і визначає проблему нашого дослідження.

Постановка завдання. На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає у проведенні аналізу особливостей управління дистанційним навчанням, визначенні особливостей управління дистанційним навчанням та обґрунтуванні специфіки застосування управління дистанційним навчанням на прикладі платформи Moodle.

дистанційний навчання педагогічний moodle

Виклад основного матеріалу дослідження

Головною метою дистанційного навчання є надання громадянам нашої держави можливості отримання якісних знань, набуття відповідних умінь та навичок за місцем їх проживання або тимчасового перебування з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та відповідного програмного забезпечення [6].

Відповідно до Положення про дистанційне навчання під таким навчанням розуміється «індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій» [7].

В. Олійник зазначає, що дистанційне навчання - індивідуальний процес передачі та засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, що створене на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікативних технологій. Саме дистанційне навчання як прогресивна педагогічна технологія в сучасних умовах може відіграти роль каталізатора процесу реформування системи підвищення кваліфікації [9].

Сьогодні широкого застосування набули поняття «дистанційна освіта» і «дистанційне навчання». У цьому аспекті дистанційна освіта - освіта, що реалізується за допомогою дистанційного навчання. Відповідно, дистанційне навчання як нова форма обґрунтовано відноситься до основного педагогічного поняття, сутність якого полягає в керованій самостійній роботі суб'єктів навчання із широким застосуванням сучасних інформаційних та комунікаційних технологій.

Отже, дистанційне навчання - це цілеспрямований процес інтерактивної (діалогової), асинхронної або синхронної взаємодії викладача і студентів між собою й із засобами навчання, індиферентний до їх розташування у просторі та узгоджений у часі. А дистанційна освіта - це освіта, що реалізовується за допомогою дистанційного навчання, після завершення якого видається диплом або інший документ [3]. Дистанційне навчання - спосіб реалізації процесу навчання, заснований на використанні сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, що дозволяють здійснювати навчання на відстані без безпосереднього, особистого контакту між викладачем і учнем. Навчання на відстані забезпечує можливість вчитися тоді, коли зручно, у власному темпі та у зручний час. При цьому не потрібно витрачати часу на дорогу.

За допомогою дистанційного навчання можуть бути реалізовані такі освітні послуги: підготовчі курси; отримання освіти; продовження або підвищення професійної освіти; сертифіковані програми; контрактні програми на замовлення. А потенційними споживачами системи дистанційного навчання є: особи, які проживають у віддалених від вузівських центрів районах; особи, які бажають підвищити свою кваліфікацію, здобути нові знання або отримати другу освіту; абітурієнти; особи з обмеженими фізичними можливостями; військовослужбовці та члени їх сімей; особи, які бажають здобути освіту в закордонних освітніх закладах; особи, які прагнуть освоїти освітню програму в стислі терміни тощо [4].

Актуальність дистанційного навчання проявляється у можливості упровадження новітніх педагогічних, психологічних і методологічних розробок із розбиттям матеріалу на окремі функціонально завершені модулі (теми), які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого студента (слухача) або групи загалом. Дистанційні курси, на яких побудовано дистанційне навчання, мають цілу низку позитивних динамічних характеристик [10]:

- гнучкість - можливість викладення матеріалу курсу з урахуванням підготовки, здібностей студентів (слухачів). Це досягається створенням альтернативних сайтів для одержання більш детальної або додаткової інформації з незрозумілих тем, а також низки питань тощо;

- актуальність - можливість упровадження новітніх педагогічних, психологічних, методичних розробок;

- зручність - можливість навчання у зручний час, у певному місці, здобуття освіти без відриву від основної роботи, відсутність обмежень у часі для засвоєння матеріалу;

- модульність - розбиття матеріалу на окремі функціонально завершені теми, які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого студента або групи загалом;

- економічна ефективність - метод навчання дешевший, ніж традиційні, завдяки ефективному використанню навчальних приміщень, полегшеному коригуванню електронних навчальних матеріалів та мультидоступу до них;

- раціональність - можливість одночасного використання великого обсягу навчальної інформації будь-якою кількістю студентів;

- інтерактивність - активне спілкування між студентами групи й викладачем, що значно посилює мотивацію до навчання, поліпшує засвоєння матеріалу;

- діагностичність - більші можливості контролю якості навчання, які передбачають проведення дискусій, чатів, використання самоконтролю, відсутність психологічних бар'єрів;

- географічна необмеженість - відсутність географічних кордонів для здобуття освіти; різні курси можна вивчати в різних навчальних закладах світу.

Таким чином, дистанційне навчання - нова організація освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як найкращих традиційних методів навчання, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання. Воно призначене для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров'я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладення матеріалу. Процес навчання може відбуватися будь- де і будь-коли, єдина умова - доступ до мережі Інтернет.

Дистанційна форма навчання, як будь- яка інша форма навчання, не може бути ізольованою від загальної системи освіти. Відповідно, дистанційне навчання - це система навчання, яка передбачає навчально-виховний процес і підпорядковується процесу управління. А система управління дистанційним навчанням - програмне забезпечення, призначене для організації освітнього процесу та контролю за навчанням через Інтернет та/або локальну мережу [1].

Класики менеджменту М. Мескон, М. Альберт і Ф. Хедоурі виходять із чотирьох функцій управління: планування, мотивація, організація і контроль [8]. На нашу думку, саме підхід американських учених є продуктивним у плані систематизації різноманітних функцій управління для дистанційної форми навчання. Отже, управління дистанційним навчанням - система управління навчальною діяльністю, яка використовується для розроблення та поширення навчальних онлайн-матеріалів, організації процесу навчання із забезпеченням спільного доступу (організація освітнього процесу в дистанційному навчанні повинна забезпечувати швидкий зворотний зв'язок між тьютором і слухачем), мотивації слухачів, контролю виконання та засвоєння навчальних матеріалів.

Управління передбачає насамперед взаємодію всіх систем, які забезпечують освітній процес - це адміністративна система, яка забезпечуватиме маркетинг освітніх послуг, планування робіт, регулювання, контроль і моніторинг навчання. Викладачі-тьютори, які безпосередньо виконують навчання слухачів за дистанційною формою, реалізують такі функції управління:

- планування - передбачає, якими повинні бути цілі й що потрібно робити, щоб їх досягнути (складання навчально-тематичних планів);

- організація - це процес створення певної структури дій, які дають можливість ефективно працювати для досягнення цілей (розроблення модулів, спецкурсів, тем (важливо враховувати, що основною формою організації навчального процесу за дистанційною формою є самостійна робота слухачів) та заповнення курсу на платформі для проходження дистанційного навчання);

- мотивація - це процес спонукання слухачів до діяльності для досягнення цілей;

- контроль - перевірка виконання завдань та рівня засвоєння навчального матеріалу.

Управлінські процеси в системі дистанційного навчання - це соціальні процеси, які спрямовані на одержання освітніх послуг суб'єктами управління - студентами (слухачами). У системі дистанційного навчання не існує ні вікових, ні тендерних, ні територіальних, ні статусних, ні майнових, ні фізичних обмежень. Пріоритетними принципами організації дистанційного навчання є самостійна робота студентів (слухачів), але це не виключає принципу сумісної діяльності студента (слухача) і викладача на всіх етапах навчання, принципу індивідуалізації, системності й контекстності навчання, принципу елективності навчання, а також принципу рефлективності.

У сучасному інформаційному суспільстві Moodle набуває все більшого поширення. Moodle - модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище, яке може використовуватися як платформа для електронного, зокрема дистанційного, навчання. Moodle - це безкоштовна, відкрита (Open Source) система управління навчанням. Вона реалізує філософію «педагогіки соціального конструктивізму» та орієнтована насамперед на організацію взаємодії між викладачем та учнями, хоча підходить і для організації традицій них дистанційних курсів, а також підтримки очного навчання. Moodle перекладена на десятки мов, зокрема на українську. Система використовується у 175 країнах світу. Головним її розробником є Martin Dougiamas з Австралії. Цей проект є відкритим, у ньому бере участь велика кількість інших розробників [2].

Сьогодні система використовується не лише в закладах вищої школи, а й у загальноосвітніх школах, некомерційних організаціях, приватних компаніях, індивідуальними викладачами і навіть батьками, які самостійно навчають дітей. Цьому сприяє те, що вона придатна для використання не тільки у варіанті роботи у глобальній мережі, а й легко адаптується як самодостатня платформа для створення локальних одно- користувацьких офлайн навчальних ресурсів та ресурсів, здатних повноцінно функціонувати в рамках локальних мереж. Цей комплекс забезпечує розробника навчального ресурсу великою кількістю інструментів, які надають можливість співпрацювати на рівнях слухач - слухач, слухач - викладач, викладач - слухач у мережному варіанті або слухач - система керування курсом, система керування курсом - слухач в офлайн-режимі роботи. Під час підготовки та проведення занять на платформі Moodle викладач може використовувати її можливості, за допомогою яких організовує вивчення матеріалу таким чином, щоб форми навчання відповідали цілям та завданням конкретних занять.

Основні характеристики системи, які дозволили їй стати визнаним лідером серед програмного забезпечення цього типу:

- розширена функціональність (викладення матеріалів, перевірка знань, аналіз активності слухачів, простота оновлення контенту, можливість створення копій, висока стійкість);

- низька вартість впровадження - сама система безкоштовна, відсутні обмеження за кількістю ліцензій на слухачів та підтримуваних курсів. Витрати на впровадження системи, розробку курсів і супровід - мінімальні, вони не потребують спеціальних технічних знань (адмініструвати систему здатний користувач із поглибленими знаннями в області мережних технологій, а під час створення курсу визначальний характер мають тільки знання в тій області, за якою створюється курс, з технічного боку для автора достатньо мати вміння впевненого користувача комп'ютера);

- наявність вбудованих засобів розроблення та редагування навчального контенту, інтеграції різноманітних освітніх матеріалів різного призначення та підтримка міжнародного стандарту SCORM - основи обміну електронними курсами, що забезпечує перенесення ресурсів в інші системи (з інших систем);

- модульність - наявність у навчальних курсах набору блоків матеріалу, які можуть бути використані в інших курсах;

- зручність та простота використання - інтуїтивно зрозумілий інтерфейс та технологія навчання (можливість легко знайти меню допомоги, простота переходу від одного розділу до іншого, можливість підказок інструктора тощо);

- наявність веб-сайту Moodle.org, який є централізованим джерелом інформації, дискусій та співпраці серед користувачів Moodle: системних адміністраторів, викладачів, дослідників, проектувальників і, звісно, розробників. Сайт постійно розвивається, щоб забезпечувати потреби суспільства.

Платформа дистанційного навчання Moodle, яка є предметом розгляду дослідження, за великою кількістю критеріїв є одноосібним лідером серед подібних програм. Крім того, вона підтримується і постійно розвивається величезним та стійким міжнародним співтовариством. Незважаючи на її простоту та дружність веб-інтерфейсу, оволодіння системою дистанційного навчання Moodle все ж вимагає певного напруження.

Таким чином, основна увага під час розроблення та впровадження систем дистанційного навчання приділяється питанням управління навчальним процесом, обліку результатів навчання та тестування інтеграції з механізмами електронного спілкування і зовнішніми системами. З розвитком дистанційної освіти та появою подібних систем все більшу увагу приділяють розробленню багатьох платформ- них систем, що відповідають міжнародним стандартам.

Висновки із проведеного дослідження

Отже, у статті визначено особливості управління дистанційним навчанням, які залежать від особливостей дистанційної форми навчання: оперативні (подолання бар'єрів у просторі та часі); інформаційні (зростає доступність освітньої інформації); комунікативні (збільшується кількість потенційних учасників навчання); педагогічні (завдяки специфіці дистанційних телекомунікацій навчання стає більш мотивованим, інтерактивним, технологічним, індивідуалізованим); психологічні (створення більш комфортних, порівняно із традиційними, емоційно-психологічних умов для самовираження); економічні (загальні витрати на навчання зменшуються); ергономічні (можливість розподілу часу занять за зручним для себе графіком і темпом).

Також у роботі розкрито специфіку застосування управління дистанційним навчанням на прикладі платформи Moodle. Платформа дистанційного навчання Moodle за великою кількістю критеріїв є одноосібним лідером серед подібних програм. Крім того, вона підтримується і постійно розвивається величезним та стійким міжнародним співтовариством. Незважаючи на її простоту та дружність веб-інтер- фейсу, оволодіння системою дистанційного навчання Moodle все ж вимагає певного напруження.

Література

1. Андреев О. Педагогічні аспекти відкритого дистанційного навчання: [монографія] / О. Андреев, К. Бугайчук, Н. Каліненко, О. Колгатін, В. Кухаренко, Н. Люлькун, Л. Ляхоцька, Н. Сиротенко, Н. Твердохлєбова. -X.: Міськдрук, 2013. - 212 с.

2. Анисимов А. Работа в системе дистанционного обучения Moodle: [учебное пособие] / А. Анисимов. - 2-е изд. неправ, и допол. - X., 2009. - 292 с.

3. Бакалов В. Дистанційне навчання. Концепція, зміст, управління / В. Бакалов, Б. Крук, О. Журавльова. - М.: Гаряча Лінія - Телеком, 2008. - 107 с.

4. Белозубов А. Система дистанционного обучения Moodle: [учебно-методическое пособие] / А. Белозубов, Д. Николаев - СПб., 2007. - 108 с.

5. Давидов Д. Дистанційна освіта та навчання: [навчально-методичний посібник]. / Д. Давидов, Р. Шарафі. - К.: Деміург, 2005.

6. Калачова Л. Використання Moodle у підвищенні кваліфікації викладачів закладів післядипломної освіти / Л. Калачова // Матеріали Першої всеукраїнської науково-практичної конференції «Moodle Moot Ukraine - 2013. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle» (м. Київ, 30-31 травня 2013 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://2013.moodlemoot.in.ua/course/view. php?id=41.

7. Ляхоцька Л. Підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти: технології дистанційного навчання / Л. Ляхоцька // Освіта та педагогічна наука. - 2014. - № 1 (162). - С. 5-13.

8. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. - М.: Дело, 2005. - 720 с.

9. Олійник В. Відкрита післядипломна педагогічна освіта і дистанційне навчання в запитах і відповідях: [навчально-методичний посібник]. / В. Олійник. - К.: А.С.К.,2013.-312 с.

10. Олійник В. Підвищення кваліфікації керівників освіти за дистанційною формою навчання / В. Олійник. - К.: Логос , 2006. - 408 с.

11. Самойленко О. Основи роботи у системі дистанційного навчання Moodle в закладах післядипломної педагогічної освіти: [методичні рекомендації] / О. Самойленко, Н. Ручинська. - Херсон, 2010. - 24 с.

Размещено на Allbest.ru