Настанова як фактор розвитку музично-образного мислення старших дошкільників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Настанова як фактор розвитку музично-образного мислення

старших дошкільників

Складність і багатогранність проблеми формування та розвитку музично-образного мислення у дітей старшого дошкільного віку обумовили інтерес з боку представників психолого-педагогічної галузі дисциплін. Науково-традиційні аспекти виявлення основних закономірностей, механізмів та сутності даного процесу служать підґрунтям на основі якого проводиться робота для подальшого його вивчення.

Потрібно відмітити, що проблема музично-образного мислення вивчалась і продовжує вивчатися представниками багатьох галузей наук, проте, її складність виявлення, багатогранність прояву та різноплановість застосування стали причинами відсутності в сучасній науці єдиної концепції розвитку музично-образного мислення. Це, в свою чергу, ускладнює сам процес дослідження даного феномену. Звичайно, на сьогоднішній день існує певний досвід осмислення цієї проблеми і практичного застосування філософсько-психологічних положень, але, нажаль, цілісного теоретичного обґрунтування проблеми формування та розвитку музично-образного мислення у дітей старшого дошкільного віку немає.

Саме такими протиріччями, які виникли між необхідністю теоретичної розробки проблеми розвитку музично-образного мислення у дітей старшого дошкільного віку і рівнем її вивченості на сьогоднішній день, значущістю даного виду мислення у пізнавальній діяльності особистості та методичним забезпеченням його розвитку обумовлене наше експериментальне дослідження.

Відомо, що образне мислення є ведучим видом мислення дітей старшого віку. Психологічна характеристика музично-образного мислення визначається наявністю двох компонентів: по-перше, наявністю образів, уявлень під дією музичного звучання; по-друге, вміння здійснювати мислительне опрацювання музичного образу. Оскільки, ми маємо справу з дітьми 5 - 6 років, які в силу своїх вікових особливостей не мають достатнього розвитку певних операцій мислення, не досконало розвинені основні форми мислення, недорозвинені всі його види, то в даному виді діяльності діти потребують особливої допомоги зі сторони дорослого. За допомогою певних вказівок (словесної та ілюстративної демонстрації) допоможе дитині розібратися у своїх уявленнях. Дані вказівки виконуватимуть функцію настанови, яка своїм впливом формуватиме у дитини певні установки щодо сприйняття твору та утворення образів. Адже, установку набагато легше формувати, або змінювати, якщо вона підкріплюється певними рекомендаціями, ілюстративними та демонстративними прикладами. Це, в свою чергу формує у дитини відповідний музичний досвід, який виявляється у формі поведінки або висловлювань.

Отже, метою даної статті є висвітлення проблеми педагогічних настанов в процесі розвитку музично-образного мислення у дітей старшого дошкільного віку на музичних заняттях в дитячому садку.

В рамках нашого дослідження педагогічна настанова визначається як цілеспрямований і усвідомлений вплив музичного керівника на стан відношення дитини до музичного мистецтва, зафіксований в образних структурах її свідомості і детермінуючий її музично-практичну діяльність, націлена на реалізацію музичних образів в музичній діяльності дитини. Під педагогічною настановою ми схильні вбачати смислове керування музичним керівником дій дитини, які формуючись у процесі сприймання музичного матеріалу виступають у неї як певний „позиційний” результат і виступають у ролі установки, яка своєю появою суттєво корегує і її образами, і її діяльністю, а отже, і її мисленням.

Педагогічна настанова є цілісним утворенням, яке регулює і спрямовує психофізичні сили дитини для здійснення нею мислительно-образної діяльності. Це є інтегральним психічним утворенням різної степені усвідомленості, що виконує системоутворюючу функцію та проявляється в утриманні цілісності психологічної системи музичних образів, яка включає в себе музичну діяльність, особистість дитини у єдності тієї частини об'єктивного світу, яка має для неї значення, зміст і цінність.

Таке розуміння педагогічної настанови дозволяє нам зробити висновок про те, що вона є, по-перше, однією із найважливіших об'єктивних детермінант музичної діяльності дитини; по-друге, її формування ґрунтується на співпаданні зовнішнього звучання музичного матеріалу та внутрішньої образної наповненості дитини; по-третє, педагогічна настанова, будучи детермінована віковими особливостями дитини, виступає необхідною умовою формування музично - образного мислення дітей та основою подальшого розвитку їх музичної діяльності.

Педагогічна настанова є сконцентрованою формою відповіді на проблемні запитання музичного навчання. Вона виражає собою і те, що треба зробити, тобто - є вираженим цілепокладанням і відповідно диктує спосіб, вибір правильних дій щодо виконання, поставлених цілей.

Отже, педагогічні настанови допомагають дитині вибудовувати свій образ поетапно. За допомогою системи настанов образи стають більш сталими, і дитина переконана у правильності їх утворення. І таким чином, образи стають зрозумілішими для дитини, їх вибірковість вже не є спонтанною ситуацією, а навпаки - свідомим вибором саме того образу і саме для тієї мелодії.

Слід також зауважити, що під впливом педагогічних настанов музичного керівника у дитини формується установка, від якої залежить зміст думок, почуттів дитини, глибина емоційного переживання твору, поява асоціацій та адекватність образів, що виникають у їх свідомості. За допомогою установки встановлюються зв'язки між даним сприйманням та минулим досвідом дитини, її враженнями та уявленнями. Таким чином, певна система педагогічних настанов є важливою умовою формування установок, які в свою чергу, позитивно впивають на розвиток музично-образного мислення старших дошкільників.

У нашому дослідженні система настанов актуалізує в основному підготовчі установки на сприйняття музичного матеріалу, осмислення сприйнятого та на активне відображення його в діях та рухах, що не тільки є експліцитним виявленням виникаючого образу, а й засобом зворотної дії на нього, поглибленням його, надання йому повноти і цілісності, що сприяє досягненню домінанти в образному відображенні музичного твору.

Установка виконує функцію своєрідного внутрішнього наказу, яким дитина керується в процесі створення образу. Вона ніби акумулює у собі і те, що треба зробити - мету, ціль, і диктує спосіб, обумовлює вибір і визначає його правильність, відповідність дій щодо виконання поставлених раніше (теоретично) цілей. Але відбувається це все ж таки під впливом педагогічних настанов, які допомагають дитині спрямовувати свою увагу, акумулювати свої внутрішні сили у потрібному напрямку.

Виходячи з сказаного, можна вважати теоретично обґрунтованою можливість і дидактичну доцільність впровадження музичним керівником в педагогічний процес педагогічних настанов які формують у дітей відповідні установки, що допомагають їм оволодівати певними музичними навичками та формувати музично-образне мислення, якість якого відповідатиме відповідним вимогам. Відповідно до цього нами було розроблено модель розвитку музично-образного мислення у дітей старшого дошкільного віку під впливом педагогічних установок, актуалізація яких має відбуватися під впливом такого прийому як настанови, обраних і згрупованих з урахуванням характеру настанов.

Рис. 1. Модель впливу педагогічних установок на розвиток музично - образного мислення старших дошкільників

Виходячи з нашої моделі, треба зазначити, що на глибину осяйності музичного образу перш за все впливає готовність дитини до цієї діяльності. Отже, велику роль на цьому етапі відіграє установка на утворення музичного образу, реалізація якої здійснюється за допомогою певної групи установок, які формуються за допомогою впливів певної системи настанов музичного керівника:

· Установка на сприйняття твору формується під впливом таких настанов як: словесні зарисовки, предметні настанови, обставинні настанови;

· Установка на емоційну настроєність сприйняття твору реалізують під дією настанови на вираження через міміку, настанову на вираження рухами та настановою на вираження музичного настрою через сово;

· Установка на окреслення первинного образу актуалізується через настанову, що викликає порівняння твору з особливостями природи, настанови, що викликає увагу у дітей на співвідношення звучання з казковими героями.

Дані установки використовуються на музичних заняттях музичним керівником і проявляються дітьми у різних видах музичної діяльності:

На підтримку вище сформованих установок дитини активно впливає формування у неї перцептивно-образної установки, функція якої полягає у системній настроєності аналізаторів, мобілізації уваги, пам'яті, уяви, емоцій тощо на адекватне відображення музичного образу. В основі перцептивно-образної установки лежить також певна система установок:

· Установку на виявлення емоційно-чуттєвих компонентів музичного звучання та співвіднесення їх з образом дитини формується за умови актуалізації таких настанов як: настанова на з'ясування життєвого досвіду дитини та переживань; настанова на співвідношення життєвих вражень з музичним звучанням;

· Установку на спрямованість пізнавальної активності під час звучання твору (виокремлення конкретних музичних епізодів, які служать основою для відображення звучання в образі) реалізується за допомогою настанови на виявлення активності музично-образного інтересу та настанови на прогнозування образних уявлень;

· Установку на уточнення відображення музичного образу актуалізується в процесі системної роботи таких настанов як, настанови на виокремлення певних моментів образу та настанови на корекцію певних елементів музичного образу;

Використання вищеописаних установок та настанов їх актуалізації підводять дитину до пояснення засобів створення музичного твору. Такий синтетичний аналіз побудови твору являється формою інформаційного процесу в музично-образному мисленні дошкільників, становлення якого відбувається під впливом формування пізнавально-образної установки.

Формування даної установки може здійснюватися в системному використання таких установок, кожна яких впроваджується музичним керівником на музичному занятті під дією педагогічних настанов:

· Установка, що спрямовує увагу дітей на розкриття основного звучання музичного твору, в якій виявляються жанрові та характерні риси звучання твору виявляється через актуалізацію таких настанов як:

- настанова на з'ясовування сольно-оркестрового звучання твору;

- настанова на розбір жанрової характеристики твору;

· Установка на виразність емоційної відгукуванності, де з'ясовуються темпово-динамічна характеристика звучання твору розкривається через такі настанови музичного керівника:

- настанова на виявлення темпових особливостей твору;

- настанова на розкриття динамічних характеристик твору;

· Установка на привернення уваги дітей до другорядних засобів виразності таких як лад, регістр, тембр, штрихи, формується у процесі впливу таких настанов як:

- настанова на розкриття тембрових властивостях звучання;

- настанова на виявлення колоритності виконання та звучання твору.

На основі формування у дитини пізнавально-образних установок, дитина починає розуміти структуру музичного твору, яка вміщує в собі основні шляхи і логіку та передачу емоційно-образного засвоєння художньої інформації. Все це готує мислення дитини до оцінної діяльності свого образу та звучання твору, яка формується під впливом аксіологічно-образної установки, під якою слід розуміти безсвідоме сховище музично-образного досвіду дитини, що збагачується протягом всього процесу музично-образної діяльності дитини.

До аксіологічно-образних установок ми відносимо:

· Установку на обґрунтування пізнавальної активності як зовнішньої допомоги під час створення образу;

· Установку на порівняння даного образу з музичним звучанням та виявлення його адекватності;

· Установку на виявлення оцінного ставлення до почутого та відображеного.

Використавши дану модуль розвитку музично-образного мислення під дією настанов та формування під їх впливом установок необхідно відмітити, що в ході формуючого експерименту у більшості дошкільників виник стійкий інтерес як до музичного мистецтва в цілому, так і до елементів його творення та образного відображення. Діти стали активніше брати участь у заняттях, їхня реакція на звучання твору не була рефлексом, а стала більш усвідомленою, осмисленою, послідовною, лаконічно, поступовою, адекватною і т.д. Більшість з них не лише розширили теоретичною базою створення творів, запасом музичних термінів, а навчилися вдало користуватися набутими знаннями. Багато дітей активніше почали висловлювати свої думки з приводу почутого, з яких ми зрозуміли, що образи стали індивідуальними, творчими, вони позбулися статичності та шаблонності свого утворення, різнобарвними. Розповідаючи про твір, діти вдало поєднували і теоретичні знання, і асоціативні уявлення, і емоційні переживання, що говорить про появу зацікавленості, присутності інтересу та виявлення творчого пошуку, а отже і позитивну динаміку розвитку музично-образного мислення під дією установок, які формуються під дією вдало підібраних музичним керівником на музичних заняттях педагогічних настанов.

Динаміка розвитку даних особливостей обумовлена спеціальною організацією музичних занять, що передбачає послідовність розвитку музично-образного мислення дитини. Поступове формування у дітей певних установок під дією педагогічних настанов дозволило перейти до більш високого рівня їхнього ставлення до музичного мистецтва в цілому. Музичні твори, сприймаються, як і властиво даному віковому періоду, за емоційним відгуком, проте зараз значна увага приділяється аналітичному розбору звучання. Що повело за собою певні міркування про пошуки взаємозумовленості змістовної і формальної сторони музичного мистецтва.

Поступове ускладнення розумових механізмів, поглиблене проникнення в музичний образ обумовили перехід до нового погляду дитини на музику, до нового рівня сприйняття музичних творів, до нової форми образного відображення, що виявилося в організації виконання завдань, розумінні взаємозумовленості змісту і форми, словесному описі музичних вражень та показі почутого. Все це стало свідченням суттєвого підвищення рівня розвитку музично-образного мислення старших дошкільників.

Аналіз отриманих результатів, порівняння показників виконання діагностичних завдань дітей контрольної та експериментальної груп до і після проведення формуючого експерименту в експериментальній групі підтвердили нашу гіпотезу про зростання рівня музично-образного мислення унаслідок цілеспрямованого педагогічного впливу - педагогічних настанов та сформованих під їхнім впливом певного ряду установок, що дозволяє говорити про ефективність розробленої моделі формування музично-образного мислення.

Отже, установки та настанови, які їх активізували виступають одночасно і процесом, і елементом формування музичного образу твору. Їх необхідно використовувати, по перше, як спосіб організації пізнавальної активності дітей; по-друге, як засіб активізації та дитячої уваги, уяви та фантазії, по-третє, як педагогічний прийом спрямовування мислительної діяльності дітей, по-четверте, як тренінг деяких творчих здібностей дітей, по-п'яте, як потенційну властивість відповідного педагогічного засобу надання позитивного впливу на навчально-пізнавальну активність, інтелектуальну, емоційно-вольову, духовно-етичну сферу особистості дитини.. Вони є оптимальним засобом формування музично-образної активності мислительної діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Висвітлені нами питання, звичайно, не можуть розкрити повністю всіх умов формування образного мислення. Але нам хотілося б показати, на які сторони у першу чергу слід звернути увагу педагогу в роботі з музично-образного мислення, виділити основні положення проблеми педагогічної установки у цьому процесі. Адже, формування, розвиток музично-образного мислення у дітей старшого дошкільного віку в процесі занять закладає основи наступної захопленості музичною діяльністю, що є необхідним для всебічного та гармонійного розвитку особистості.

музичний мислення дошкільний вік

Размещено на Allbest.ru