Методика формування географічних компетентностей у загальноосвітніх навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Надія Стецула, кандидат біологічних наук,

доцент кафедри екології та географії

Галина Мельник, кандидат педагогічних наук

Анотація

географія компетентність навчальний урок

У статті розглянуто теоретико-прикладний аспект формування географічних компетентностей учнів в процесі навчально-пізнавальної діяльності на уроках географії. Встановлено, що інтегративність курсу шкільної географії дає змогу сформувати наступні географічні компетентності: природничу, екологічну, соціально-економічну, просторову (картознавчу) та краєзнавчу. Проаналізовано зміст предметних географічних компетентностей та методику їх формування. Запропоновано структуру компетентнісного уроку географії.

Ключові слова: урок географії, предметні географічні компетентності, навчально-пізнавальна діяльність, інтегративність курсу шкільної географії.

Аннотация

Надежда Стецула, кандидат биологических наук, доцент кафедры экологии и географии

Галина Мельник, кандидат педагогических наук, доцент кафедры трудового и профессионального обучения и декоративно-прикладного искусства Дрогобычского государственного педагогического университета имени Ивана Франко

МЕТОДИКА ФОРМИРОВАНИЯ ГЕОГРАФИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ В ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ

В статье рассмотрены теоретико-прикладной аспект формирования географических компетенций учащихся в процессе учебно-познавательной деятельности на уроках географии. Установлено, что интегративности курса школьной географии позволяет сформировать следующие географические компетентности: естественную, экологическую, социально-экономическую, пространственную (картоведческую) и краеведческую. Проанализировано содержание предметных географических компетенций и методику их формирования. Предложена структура компетентностного урока географии.

Ключевые слова: урок географии, предметные географические компетентности, учебнопознавательная деятельность, интегративности курса школьной географии.

Annotation

Nadiya Stetsula, Ph.D. (Biology), Associate Professor of the Ecology and Geography Department Halyna Melnyk, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Labor and Vocational Training аnd Arts and Crafts Department Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

THE METHODOLOGY OF FORMATION OF GEOGRAPHICAL COMPETENCIES IN THE GENERAL EDUCATION INSTITUTIONS

The article describes the theoretical and the applied aspect of the formation of geographical competencies of pupils in the process of educational-cognitive activity during the lessons of geography. The formation of competences involves the orientation of educational process to achieve the results that are hierarchically subordinate key, branch and subject (discipline) competence. The subject geographical competence is an integral part of the formation of key and branch competencies of the pupil and is an integrated personality trait. The educational discipline “Geography" is permeated with the integrative connections, since it focuses on knowledge of other school subjects. It has been established that the integrability of the school geography course makes it possible to form the following geographic competences: the natural, ecological, socio-economic, spatial (mapping) and regional. The content of subject geographical competencies and the method of their formation are analyzed. The structure of the competency geography lesson is proposed. The integrating lessons, binary integrated lessons, and conducting research projects will contribute to the formation of pupils ' geographic competencies. The basis of the effectiveness of such lessons is a clear definition of the purpose and their respective planning to ensure a comprehensive consideration of students in a particular object, the concept, phenomenon with the use of means of various educational subjects. The effective implementation of formation of the geographical competence will contribute to the changes of approaches concerning the preparation and conduct the lesson as the main form of educational activities organization in the conditions of the classroom education system; an expansion of the organizational forms range, the teaching methods, the educational interaction methods, aimed at practical orientation. The reorientation of the teaching process to competency education involves the achievement of particular practical results in the development of modern pupils.

Keywords: Geography lesson, a subject geographical competence, the educational and cognitive activity, an integrity of the geography course in school.

Постановка проблеми

Підготовити школяра до життя у суспільстві, бути успішними на ринку праці, ставити цілі та досягати їх, володіти сучасними вміннями, критично мислити, приймати відповідальні рішення, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, працювати в команді є пріоритетними завданнями української школи. Саме компетентності, на думку багатьох зарубіжних експертів, є тими індикаторами, які дозволяють визначити готовність учня- випускника до життя, його подальшого розвитку й активної участі в житті суспільства [1; 5].

Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності [6].

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р., реалізація завдань географічної освіти відбувається на засадах компетентнісного підходу кінцевим результатом якого є сформовані ключові, галузеві та предметні компетентності учнів [2].

Аналіз основних досліджень та публікацій

Про важливість усвідомлення поняття компетентності в суспільстві, що базується на знаннях висвітлено у публікації О.В. Овчарук “Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти” [5]. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу розглядає І.Д. Бех [1], досліджуючи яких саме компетентностей необхідно навчати і як, що має бути результатом навчання. Потреба суспільства щодо реформування освіти та застосування інформаційно- комунікаційних технологій в освітньому процесі аргументовано у Концепції нової української школи [4].

Вчитель формує особистість своєю діяльністю, через те, завданням сучасного вчителя, враховуючи потреби суспільства і здібності учнів, розробляти та застосовувати новітні педагогічні технології, засновані на формуванні компетентностей, потрібних дляуспішної самореалізації в суспільстві.

Нині постає потреба у підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу і розкритті механізмів їх використання у професійній діяльності педагогів. Метою роботи є дослідження змісту географічних компетентностей та методики їх формування.

Виклад основного матеріалу

“Компетентність - динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність” [4].

Формування компетентностей передбачає спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, галузева і предметна компетентності. Ієрархія компетентностей знаходить своє відображення у трирівневому взаємозв'язку.

Предметні компетентності - ті, що їх набуває учень при вивченні певного предмета протягом конкретного навчального року або ступеня навчання; галузеві - їх набуває учень упродовж вивчення того чи іншого предмета освітньої галузі у всіх класах середньої школи; ключові є інформаційною основою учня, яка ґрунтується на практичних вміннях й пов'язані зі здатністю учнів до креативної діяльності, є підготовчим етапом до творчості.

Наказом Міністерства освіти України виділено наступні ключові компетентності: вміння вчитися, здоров'язберігаюча, загальнокультурна, соціально- трудова, інформаційна (ІКТ) та галузеві - комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична компетентності [3].

Предметні географічні компетенції є невід'ємною складовою у формуванні ключових та галузевих компетентностей учня, і є інтегрованою характеристикою особистості. До географічних компетенцій належать: географічні знання, вміння й навички, географічне бачення світу, вміння мислити комплексно в географічному просторі, емоційно-ціннісне ставлення учнів до довкілля й людської діяльності у ньому (погляди, переконання, ідеали й ціннісні орієнтації); досвід творчої діяльності учнів при вивчанні географічних об'єктів, процесів і явищ [3].

Навчальний предмет “Географія” пронизаний інтегративними зв'язками, оскільки в ньому сфокусовано знання з інших шкільних предметів про конкретну теорію Землі - як планети, про сукупність ознак і властивостей географічних об'єктів і явищ, способів діяльності в процесі їх пізнання, сукупності методичних аспектів у формуванні географічної освіти. Без історичних, біологічних, математичних, хімічних знань, з мов і літератури учень не може пояснювати причинно- наслідкових, функціональних, родово-видових, логічно-змістових, просторових зв'язків і закономірностей між географічними об'єктами і явищами, не зможе порівняти ознаки, зробити узагальнення та висновки [7].

Інтегративність курсу шкільного географії дає змогу сформувати наступні географічні компетентності: природничу, екологічну, соціально-економічну, просторову (картознавчу) та краєзнавчу компетентності.

Природнича компетентність забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній, пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі. Учень із сформованою природничою компетентністю: знає компоненти та суттєві ознаки біосфери; уміє порівнювати види рослин і тварин, що поширені на різних широтах земної кулі, особливості основних природних зон Землі;; наводить приклади природних комплексів; розуміє закономірностей функціонування та розвитку біологічних систем; оцінює на конкретних прикладах наслідки взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери; застосовує теоретичні знання на практиці.

Екологічна компетентність спрямована на формування в учнів екологічної свідомості та дотримання правил екологічно безпечної поведінки в навколишньому природному середовищі. Учень розуміє відповідальность за стан довкілля; знає види небезпек; вміє здійснювати науково обґрунтовані екологічні дії, передбачати та оцінювати наслідки впливу людини на довкілля, аналізувати екологічні ситуації.

Соціально-економічна компетентність є складовою життєвої компетенції учнів і характеризує їх спроможність налагоджувати продуктивну взаємодію з людьми, працювати в команді, приймати самостійні рішення. Учень знає сфери послуг, види транспорту; оцінює вплив природних умов і ресурсів на розвиток господарства України та світу; соціально- економічну роль сільського господарства, проблеми і перспективи його розвитку на сучасному етапі, місце України в світі з виробництва сільськогосподарської продукції; уміє визначати зональну спеціалізацію сільського господарства України та світу.

Просторова компетентність передбачає вміння учнів орієнтуватися в географічному середовищі. освоєння картографічної грамотності, адже знання карти для сучасної людини не менш важливі, ніж комп'ютерні. Складовою просторової компетентності є картознавча компетентність - це сукупність здібностей учня використовувати засвоєні картографічні знання, уміння і навички для вирішення практичних і теоретичних завдань в реальних умовах життя. Географічна карта є триєдиним засобом навчання: вона служить об'єктом вивчення, засобом наочності та джерелом знань про географічні явища, що вивчаються. Учень знає, розуміє, читає карту; застосовує свої знання під час виконання практичних робіт, під час роботи з контурною картою; оцінює вплив географічного положення на рівень соціально-економічного розвитку країни.

Краєзнавча компетентність - це формування в учнів емоційно-почуттєвих образів географічних об'єктів вивчення та використання потенціалу краєзнавчого матеріалу. За допомогою краєзнавства можна домогтися підвищення ефективності навчально-виховного процесу в освітніх закладах, успішно опановувати знання, допомагати формувати практичні вміння і навички. Учень знає природу, культуру, господарство рідного краю аналізує проблеми і перспективи розвитку свого регіону тощо.

Сучасна школа намагається формувати всебічно розвинену, успішну особистість, відповідального громадянина не тільки за допомогою традиційних технологій навчання, але й спрямована на застосування інноваційних технологій, які стимулюють до самостійного пошуку нових знань й розвивають особистість в емоційному відношенні. Методична робота творчих вчителів базується на розробці нових типів уроків, які відрізняються від запланованих, для яких характерні різні види пізнавальної діяльності та переходу учнів до активного пошуку, практичного мислення. Результативність нетрадиційних уроків забезпечується використанням проектного, проблемного, пошукового, дослідницького методів навчання, які формують умінням приймати доцільні рішення щодо будь-яких дій у навколишньому середовищі, передбачити їхні наслідки та залучати соціально- культурного середовище.

Компетентнісно спрямований урок географії повинен бути структуруваний відповідно до наступних вимог:

1. Мотивація цілей уроку та визначення предметної та ключової компетентностей до конкретного уроку.

2. Створення проблемної ситуації, відповідно до інформаційного змісту уроку для активізації навчальної діяльності та урізноманітнення її способів та формування вміння приймати рішення і реалізовувати знання в дії.

3. Розроблення різнорівневих завдань для вирішення проблемного питання уроку.

4. Вибір методичних прийомів та форм організації навчальної діяльності для формування знань та практичних вмінь і навичок.

5. Встановлення міжпредметних зв'язків, конструювання на засадах міжпредметної інтеграції

6. При виборі змісту, методів і форм орієнтація на цільову установку й уявлення очікуваного результату спільної діяльності.

Формуванню в учнів географічних компетентностей сприятимуть інтегровані уроки, бінарні інтегровані уроки, виконання навчальних дослідницьких проектів.

Висновки

Ефективному формуванню предметних географічних компетенцій сприятимуть: зміни підходів до підготовки і проведення уроку як основної форми організації навчальної діяльності в умовах класно-урочної системи навчання (певне структурування, встановлення міжпредметних зв' язків, конструювання на засадах міжпредметної інтеграції); розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, що мають на меті практичну спрямованість навчання і базуються на взаємозв'язках урочної та позаурочної діяльності.

Компетентнісний підхід - лише один із чинників, що сприяють модернізації змісту освіти, він лише доповнює низку освітніх інновацій, не применшуючи значення класичних підходів. Переорієнтація процесу навчання школярів на компетентнісну освіту передбачає досягнення конкретних практичних результатів у розвитку сучасного учня.

Перспективи подальших досліджень полягають у розробці та плануванні компетентнісного уроку- географії для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об' єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів та аналізу їх результативності.

Література

1. Бех І.Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу у педагогіці / І.Д. Бех. К.: Виховання і культура. №12 (17,18). 2009. 5--7.

2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс].

3. Режим доступу до вид.: www.mon.gov.ua.; Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392 “Про затвердження Державногостандарту базової і повної загальної середньої освіти ”.

4. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2014/2015 н.р. у загальноосвітніх навчальних закладах [Електроннийресурс]. Режим доступу до вид.: http://old.mon.gov.ua;. Лист МОН України від 01.07.2014 р. № 1/9-343 “Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі ”.

5. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи [Електроннийресурс]. Режим доступу до вид.: www.mon.gov.ua.; МОН України 27.10.2016. “Концепція нової української школи”.

6. Овчарук О.В. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / О.В. Овчарук // Стратегія реформування освіти в Україні (Рекомендації з освітньої політики). К.,2003. С. 13-43.

7. Проект Закону України “Про освіту ” [Електроннийресурс]. Режим доступу до вид.: http://w1.c1.rada.gov.ua; МОН №3491-д від 04.04.2016.

8. Шипович Є.Й. Методика викладання географі: навчальний посібник для студентів географічних факультетів / Є.Й. Шипович // К.: Вища школа, 1981. 174 с.

Размещено на Allbest.ru