Використання веб-квестів у викладанні німецької мови професійного спрямування

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ ВЕБ-КВЕСТІВ У ВИКЛАДАННІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ

Наталія Зайцева, старший викладач

кафедри іноземних мов Таврійського

державного агротехнологічного університету

Анотація

веб квест іноземний мова

Стаття присвячена вивченню навчальної структури “веб-квест ”. Досліджуються особливості проведення веб-квестів на заняттях з іноземної мови зі студентами немовних факультетів, представлено перебіг і аналіз веб-квесту на занятті з німецької мови зі студентами двох спеціальностей. Обґрунтовано позитивний вплив проведення веб-квестів на підвищення мотивації і стимулювання пізнавальної та аналітичної діяльності студентів в умовах створення оригінального іншомовленнєвого продукту.

Ключові слова: веб-квест, пізнавальна діяльність, фахові знання, особистісно орієнтований продукт, міні-презентація.

Аннотация

Наталья Зайцева, старший преподаватель кафедры иностранных языков Таврического государственного агротехнологического университета г. Мелитополь

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ВЕБ-КВЕСТОВ В ПРЕПОДАВАНИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНО ОРИЕНТИРОВАННОГО НЕМЕЦКОГО ЯЗЫКА

Статья посвящена изучению обучающей структуры “веб-квест ”. Исследуются особенности проведения веб-квестов на занятиях по иностранному языку со студентами неязыковых факультетов, представлены процесс проведения и анализ веб-квеста на занятии по немецкому языку со студентами двух специальностей. Обосновано положительное влияние проведения веб-квестов на повышение мотивации и стимулирование познавательной и аналитической деятельности студентов в условиях создания оригинального иноязычного продукта.

Ключевые слова: веб-квест, познавательная деятельность, профессиональные знания, личностно-ориентированный продукт, мини-презентация.

Annotation

Nataliya Zaytseva, Senior Lecturer of the Foreign Languages Department Tavriya State Agrotechnological University, Melitopol

THE APPLICATION OF WEBQUESTS IN THE PROCESS OF TEACHING OF GERMAN OF PROFESSIONAL DIRECTION

The article examines a Webquest as a scaffolded learning structure both as an educational product and an innovative personality-centered technology. The distinguishing features of Webquest execution at foreign language for specific purposes studies are considered at German lessons and the Webquest course and its analysis with students of two specialties cooperating in order to solve the joint task are presented. The model of a Webquest for the team of natural sciences students (Ecology and Agronomy) and for the team of Economics,

Marketing, Accounting and audit students is presented. The common theme was determination of perspectives of a Ukrainian agricultural enterprise for transition from the conventional agriculture to organic farming. An authentic task of the Webquest delivered was to motivate students ' investigation through an open-ended question, to make participants develop their individual expertise and to involve them into a group process that transforms newly acquired information as a result of the team's point of view presentation and common discussion into a more sophisticated dominant theme of understanding. The differences of team approaches to the Webquest execution and advantages of both strategies are revealed.

The Webquest content was developed in order to make students to use both acquired in the current unit (Business Management) skills and knowledge and links to essential resources on the World Wide Web. The material covered in the Webquest phases included the information and news items in German, Russian and Ukrainian; the printed and digital studies on the theme; the graphical and audio material. Including the pieces of acquired data into teams' presentations provided students with better understanding of the essential connections between the mentioned above information sources. The positive influence of Webquest completing on students' motivation increase and on their cognitive and analytic activity as original product creation is grounded.

Keywords: Webquest, the cognitive activity, the professional knowledge, the personality-centered product, a mini-presentation.

Постановка проблеми

Для сучасного суспільства характерна диверсифікація засобів спілкування, зумовлена глобальними зрушеннями у провідних галузях науки і техніки, а також у світовій культурі в цілому, які не можуть не позначатися на освітньому процесі. Втім, інформаційна інтеграція у навчальну, а згодом і у професійну діяльність з метою опанувати певні знання, розвинути ідеї і реалізувати взаємний обмін інформацією вимагає від учасника комунікаційного процесу високого рівня медіаграмотності, комунікативної компетенції та знання іноземних мов.

Студенти немовних спеціальностей, як правило, володіють навичками роботи з комп'ютерними технологіями, але їх здатність розуміти та продукувати мовленнєву діяльність (не тільки на рівні умінь та мовних і країнознавчих знань, а відповідно до цілей та специфіки комунікативної ситуації) залишає бажати кращого. Оскільки форми спілкування сучасного студентства формуються у великій мірі на форматах, характерних глобальному інформаційному просторові, традиційні моделі навчання іноземних мов потребують перегляду, або, як мінімум, доповнення засобами інформаційних технологій. Веб-квест як проблемне завдання, для вирішення якого студенти використовують ресурси мережі Інтернет, є ефективним засобом формування іншомовної комунікативної компетенції студентів немовних факультетів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

дає можливість зробити висновок про значний інтерес до поняття “веб-квест” і як до освітнього продукту (таку точку зору представляють російські вчені А.В. Хуторской та Я.С. Биховский [1]), і як до “інноваційної особистісно орієнтованої технології освіти, метою якої є самостійний пошук інформації, необхідної для навчання” (за трактуванням Н.В. Кононец та О.Л. Осадчук).

Започаткована у 1995 році професорами університету Сан Дієго Б. Доджем (Bemie Dodge) та Т. Марчем (Tom March) “опорна навчальна структура” та її похідні за словами самого Т. Марча лише “на сторінці університету Сан Дієш отримує 1700 звернень кожного дня” [4, 42]. За визначенням Б. Доджа, веб-квест це “дослідницько-орієнтована діяльність, у якій деяка або уся інформація, з якою взаємодіють учні, походить з ресурсів Інтернет” [5]. Обидва автори настійно наголошують на важливості комбінування автентичних завдань з ресурсами Інтернет для розвитку навичок критичного мислення. Втім, основною цільовою аудиторією веб-квестів, на думку Б. Доджа, залишаються діти шкільного віку, оскільки саме їх шкільні вчителі мають навчити знаходити сенс у новій інформації, аналізувати дані не з підручника, узгоджувати точки зору, організовувати самих себе та інших з метою створення чогось, чим вони можуть пишатися [6]. Що важливіше з точки зору навчання студентської аудиторії, Ф. Бенц [3] пропонує концепцію застосування веб-квестів (із невід' ємними пошуком, порівняннім та організацією інформації) для того, щоб студенти самі орієнтували свою діяльність на досягнення поставленої їм мети, асоціюючи її з однією (або більше) роллю та моделюючи професійну ситуацію.

Серед дослідників, які вивчають корисність існуючих веб-квестів для студентів різних спеціальностей, - М.В. Андрєєва, О.Л. Гапеєва, М.С. Гриневич, Г.Л. Шаматонова, О.І. Пометун, М.Ю. Кадемія та ін. Зокрема, В.В. Шмідт зазначає, що “веб-квести дають можливість проводити роботу “на перетині дисциплін”, що є особливо важливим для навчання студентів у межах курсу професійно спрямованої англійської мови” [2]. На основі аналізу вище вказаних студій нами визначено основні принципи побудови і успішної реалізації веб-квесту зі студентами немовних спеціальностей у курсі вивчення іноземної мови професійного спрямування: цікаве проблемне завдання, гармонійне сполучення актуальних матеріалів (друкованих, аудіо, відео, графічних даних, тощо), чітко окреслена мета пошуків і аналізу інформації, високий рівень самостійності студентів у підготовці кінцевого творчого продукту

Мета статті - дослідити придатність застосування технології веб-квесту для формування вмінь студентів колективно вирішувати професійно значимі завдання із застосуванням іноземної мови.

Виклад основного матеріалу дослідження

Саме для розвитку вищезгаданих вмінь було здійснено спробу розробки та апробації такої дидактичної моделі. Як приклад застосування веб- квесту на занятті тривалістю 90 хвилин розглянемо німецькомовний веб-квест з учасниками двох команд по 7 осіб, сформованих зі студентів двох напрямів - економічних (майбутні фахівці з економіки підприємства, маркетингу, обліку та оподаткування) та природничих спеціальностей (майбутні екологи та агрономи) за темою “Чи перспективний перехід аграрного підприємства на екологічне землеробство?”. Працюючи у командах, студенти мали розглянути проблему з двох точок зору як фахівці у своїх галузях, а потім, представивши підсумкові презентації, дійти одностайного висновку.

Метою проведення веб-квесту на занятті з німецької мови професійного спрямування були розширення вокабуляру за темою, деталізація знань студентів з теми, прищеплення умінь та навичок роботи з німецькомовними онлайн- ресурсами та мультимедіа, розвиток глобального мислення, навичок продукування та представлення аргументованого усного та письмового повідомлення за темою. Окрім цього, студенти активізували навички самостійного, самокерованого та кооперативного навчання, опрацювання теми через спрямований пошук інформації і засвоєння автентичного актуального іншомовного матеріалу.

Веб-квест проводився серед студентів третього курсу агротехнологічного університету у рамках теми “Betriebliches Management”. Студенти були завчасно проінформовані про тему і завдання квесту, про його мету і кінцевий творчий продукт, тому могли обирати формат, у якому представлять висновки своєї команди - одна з команд обрала звичний PowerPoint, друга команда обрала онлайн-редактор Prezi. Обидві команди були попереджені про неприпустимість порушення авторських прав, тому знання правил оформлення як іншомовних, так і україномовних посилань на Інтернет-джерела були протестовані завчасно.

Перш за все слід було актуалізувати знання студентів щодо теми: у даному випадку учасниками веб-квесту були студенти третього курсу, а тому теми захисту навколишнього середовища у виробництві, а також основні принципи екологічного землеробства були вивчені у попередніх семестрах. Отже, слід було оновити знання фактичного та лексичного матеріалу з урахуванням теми, суміжної для обох напрямів навчання. Для цього на занятті, що передувало веб-квесту були опрацьовані друковані матеріали за темою “Основні принципи екологічного землеробства”. Сам веб-квест розміщувався на навчально-інформаційному порталі університету і включав шість етапів, при тому, що перейти до наступного можна було лише виконавши завдання, яке вимагало детального аналізу матеріалу і продукування аргументованої відповіді. Передуючим завданням на порталі була підготовка до веб-квесту: домашнім завданням попереднього заняття стало опрацювання двох новин Інтернет-порталів - російськомовного зі статтею “Украинский рынок органических продуктов питания вырос на 17% / Український ринок органічних продуктів харчування зріс на 17 відсотків (https://delo.ua/business/ukramskij- rynok-organicheskih-produktov-pitanij a-vyros-na-17- 326946/) та німецькомовного повідомлення з журналу Spiegel (http://www.spiegel.de/wirtschaft/ unternehmen/essen-umsatz-mit-biolebensmitteln - steigt-um-elf-prozent-a-1076620.html) з новиною “Bio-Branche. Umsatz wдchst um elf Prozent / Біо- галузь. Оборот зростає на 11 відсотків”. Для початку роботи з веб-квестом студенти мали відповісти на питання: що, виходячи з тексту новин, стало причиною більшого приросту в обороті органічних продуктів харчування в Україні ніж у Німеччині за минулий рік?

Вписавши німецькомовну відповідь у завдання на порталі, студенти отримали завдання об'єднатися у дві команди, кожна з яких мала наприкінці веб-квесту представити презентацію зі своїми висновками щодо реальності заснування та ведення аграрного підприємства в Україні: а) з економічної точки зору; б) з точки зору екологічних та агрономічних аспектів. Кожна команда мала сформувати стратегію, яка дозволила б максимально ефективно і без зайвих витрат у часі опрацьовувати, фіксувати та оформлювати набуту фактичну інформацію і власні висновки.

Команда економістів розподілила обов'язки за аспектами роботи - два учасники (з найвищим рівнем володіння німецької) відповідали за точність перекладу фактичної інформації і оформлення кінцевого тексту, два учасники опрацьовували інформацію щодо нормативної бази та фінансової сторони ведення бізнесу, один учасник занотовував усі проміжні результати та цитати, ще двоє відповідали за створення презентації у форматі Prezi.

Команда екологів та агрономів створювала презентацію одразу: після короткого колективного обговорення слідувало внесення відповіді в завдання на порталі, побудоване на уривках інформації; за “відточення” і доведення до підсумкового вигляду відповідав окремий учасник команди (за вступ і перші 3 слайди відповідав учасник 1, за слайди щодо особливостей німецьких підприємств - учасник 2, українські підприємства - учасник 3, за візуалізацію презентації (діаграми та графіки) - учасники 4 та 5, за ведення дискусії - учасники 6 та 7). Обидві стратегії виявилися вдалими з огляду на згуртовану роботу і високу результативність команд.

За правильну відповідь у першому етапі квесту (опрацювання текстових джерел двома мовами) команди отримали посилання на аудіо запис радіоефіру університету Фрайбург (http://portal.uni- fr e iburg.de/ec ho -fm/arch i v/mp3/1 90111- NonBio.mp3/view), з якого мали надати скомпресовану відповідь на питання “Чому більша частина німецьких фермерів не переходить на органічне землеробство?”.

Наступним завданням веб-квесту було обрати з більш ніж 30 посилань одну Інтернет-сторінку німецького підприємства і представити його особливості (відповідно, з екологічної та економічної точок зору) у веденні господарства “за біо-нормами”. На цьому етапі більш ефективною була робота агрономів та екологів, кожен з яких відкрив 2 - 3 сторінки і запропонував іншим найбільш інформативну; так, методом відсіювання команда швидко обрала німецьке підприємство, яке було найбільш сконцентроване на екологічних засадах ведення господарства і представило найширшу базу для фундаментальних аргументів команди.

Команда економістів, натомість, спочатку склала перелік пунктів, які вони хотіли з'ясувати (і представити як проміжний результат етапу) за допомогою даних підприємства, і вже за цими критеріями студенти підшуковували онлайн- сторінку підприємства і представляли її на затвердження двом учасникам з найвищим рівнем знань з німецької. Стратегія виправдала себе не повністю: онлайн-сторінки підприємств не відповідали певному шаблону, підтвердження наявності або відсутності інформації потребувало переходу у різні їх розділи та категорії, а оскільки вирішальний вибір згідно зі стратегією команди могли зробити лише два учасники, економісти відстали від екологів майже на 10 хвилин. Хоча студенти не були обмежені у часі при підготовці проміжних завдань, вони мали представити міні- презентацію до кінця заняття. Отже, у той час, коли екологи колективно обговорили план узагальненого представлення своїх проміжних висновків і індивідуалізовано “підганяли” кожен свою структурну частину (вступ, основна частина, висновки) під загальну концепцію, економісти доопрацьовували матеріали, щоб представити їх на кінцеве оформлення супровідного тексту двом найсильнішим учасникам команди.

В результаті команди завершили роботу майже одночасно. Міні-презентація економістів мала більше цифрової і фактичної інформації, чітко вкладалася у схему “Pro/Contra”, містила багато посилань на офіційні джерела та директиви. Екологи представили більш особистісно орієнтований продукт, в тексті якого зверталися до потенційного українського фермера, а для візуалізації використовували і карикатури, і влучні фото з ферм, де порушуються правила утримання худоби.

Більш досвідчені у візуалізації інформації економісти зробили ставку на ефектність презентації у форматі Prezi, одночасно ускладнивши собі завдання - цей онлайн- редактор не має російсько/українськомовної сторінки, і двоє учасників команди, відповідальні за підсумкову реалізацію презентації, мали швидко орієнтуватися у німецькій термінології редактора. Тим не менш, створивши посилання на свої міні- презентації на порталі університету, студенти обох команд були надзвичайно задоволені можливістю поділитися результатами своїх пошуків і досліджень з колегами за спеціальностями.

Після представлення міні-презентацій обидві команди мали час на дискусію, метою якої було підтвердити свої висновки аргументами іншої команди і внести їх у власну презентацію. Екологи ставили питання щодо відмінностей ціноутворення на біо-продукти в Україні та Німеччині, а студенти економічних спеціальностей намагалися впорядкувати свої знання з аграрного виробництва конкретно умов південної України.

Тема веб-квесту була досить масштабною і не передбачала (можливого і бажаного у форматі веб- квесту) внесення студентами пропозицій. Студенти, які з готовністю запропонують вирішення локальної проблеми (у створенні якої часто беруть пасивну участь) - а саме такі завдання є ефективними у роботі з інформаційними технологіями через часову і ментальну близькість, не поставилися б серйозно до завдання навести шляхи створення привабливих і сприятливих умов роботи еко- фермерів: з одного боку для цього слід представити концепцію, як глобально і докорінно змінити ставлення споживачів до органічної продукції, а з іншого - запропонувати, як відрегулювати законодавчі акти на користь фермерів. Що стосується поставленої кінцевої мети, незважаючи на відмінності в обраному самими студентами матеріалі і формі презентації, зміст висновків команд екологів і економістів мав дві точки перетину:

1. світове екологічне землеробство має далекоглядну перспективу у харчовому, енергетичному, туристичному секторах і у секторі послуг;

2. українське сільське господарство потребує переходу на органічне виробництво продукції, але не має достатньої нормативно-правової бази і фінансово-податкової підтримки держави.

Одностайним висновком обох команд, який і був поставлений за мету, було твердження, що перехід аграрного підприємства на екологічне землеробство в Україні є перспективним у глобальному масштабі.

Для підбиття підсумків веб-квесту студентам було представлено україномовну статтю доктора економічних наук В.М. Якубів “Розвиток органічного землеробства в Україні: екологічний та соціоекономічний ефекти”, в якій автор досліджує тенденції розвитку органічного землеробства в Україні та за кордоном і обгрунтовує напрями розв'язання існуючих проблем. Домашнім завданням студентам стало реферування статті німецькою мовою і наступне наведення ідей та тезисів доктора Якубів, які не були представлені під час командних презентацій і могли б підтвердити або змінити точку зору учасників. Таке доопрацювання теми на наступному занятті на основі наукової публікації з одного боку продемонструвало студентам професійний рівень, якого вони мають прагнути, а з іншого - високий рівень їх власних навичок пошуку, аналізу і представлення інформації, здатність оцінити проблему з точки зору фахівця.

Незважаючи на позірну самостійність студентів під час виконання веб-квесту, роль викладача є визначальною не лише на етапі розробки моделі, коли викладач має логічно інтегрувати веб-квест у навчальну програму, щоб він, з одного боку, не включав пройдений фактичний матеріал, а з іншого - актуалізував набутий вокабуляр і містив не більше 10% нових лексичних одиниць і термінів. Викладач також виступає у ролі неупередженого свідка, який, тим не менш, може допомогти обом командам у випадку виникнення складнощів з німецькомовним мовленням або письмом. Що стосується створення мотивації студентів до активної роботи, її невід'ємними складовими є:

- особистісно орієнтований підхід у доборі теми - тема права на здорове харчування і ціна на органічні продукти близька студентам;

- підсильність завдань - завдяки попередній підготовці студенти вільно орієнтувалися у принципах ведення екологічного підприємства;

- актуальність (усі текстові матеріали були опубліковані не пізніше жовтня 2016 року) і різноманітність матеріалу - студенти отримували матеріали російською (5%), українською (10%) та німецькою (85%) мовами; друковані (10%) та цифрові (90%) тексти; текстову (85%) та графічну (15%) інформацію, а також майже 10 хвилин з 90-хвилинного заняття студенти опрацьовували аудіо матеріал;

- баланс самостійної роботи студентів і дорадництва викладача - викладач запропонував стратегії роботи у командах, а учасники самостійно розподілили обов'язки і корегували їх виконання;

- відсутність змагання між командами - студенти мали у результаті дійти сумісного висновку, переконавши кожного учасника веб- квесту;

- швидка і безперебійна робота з технічним оснащенням і усіма онлайн-ресурсами.

Як результат апробації веб-квесту слід відзначити, що інтеграція подібних моделей у процес навчання іноземних мов дозволяє: розвивати навички пізнавальної діяльності, стимулювати комунікативну діяльність студентів при вивченні іноземної мови професійного спрямування, підвищити якість засвоєння знань з іноземної мови і розвивати усі види мовленнєвих навичок та вмінь.

Висновки

Дидактичні можливості застосування технології веб-квест на заняттях з іноземної мови уможливлюють організацію колективної роботи, сумісної творчості команд і розв'язання студентами немовних спеціальностей поставлених завдань із імплементацією фахових знань. Ключовими перевагами є при цьому стимулювання майбутніх професіоналів до самостійного аналітичного та креативного мислення, залучення їх до об'єктивного оцінювання інформаційних ресурсів за спеціальністю у великому потоку інформації і створення на їх підґрунті автентичного творчого продукту засобами іноземних мов.

Література

1. Быховский Я. С. Образовательные веб- квесты / Ярослав Семёнович Быховский [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// ito.edu.ru/1999/III/1/30015.html.

2. Шмідт В.В. Технологія веб-квесту при навчанні англійської мови студентів немовних спеціальностей / Віталія Валентинівна Шмідт [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// sconference. org/publ/ n a u c hn o prakt i c h e s ki e _ko nf e re n c i i / pedagogicheskie nauki/ teorijaimetodika_professionalnogo_obrazovanija/ 12-1-0-174.

3. Benz, P WebQuests, a Constructivist Approach / Phillip Benz [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://opendistancelearning.pbworks.com/ w/page/23202397/WebQuests.

4. March T. The Learning Power of WebQuests / Tom March // Educational Leadership -- New Needs, New Curriculum. December 2003/January 2004.Vol. 61. Number 4. P 42-47.

5. March T. What WebQuests Are (Really) / Tom March [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tommarch.com/writings/what-webquests-are/.

6. Starr L. Meet Bernie Dodge: The Frank Lloyd Wright of Learning Environments / Linda Starr [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.educationworld.com /a_issues/chat/chat015.shtml.